Як перестати гортати анкети та знайти вашу людину у додатках для знайомств

Подивимося правді в очі, онлайн знайомства можуть бути відстійними. Так багато претендентів, стільки часу витрачається — чи воно того варте? Ведуча подкасту та підприємиця Крістіна Уоллес вважає — так, якщо ви робите це правильно. У смішному практичному виступі вона ділиться тим, як використала свої бізнес-навички, щоб винайти "нульове побачення" і користуватися додатками, не гортаючи анкету за анкетою — а також, як це зробити.

Вперше я спробувала онлайн знайомства
на першому курсі коледжу,

у далекому 2001 році,
якщо вам раптом не видно моїх зморшок.

Як ви могли зауважити, мій зріст — 182см,

і коли я прибула до коледжу,

то виявила, що середній зріст
чоловіків баскетбольної команди — 177см.

Тож я облишила пошуки на території кампусу
і пішла в онлайн простір.

Тоді онлайн знайомства
були більше схожими на сюжет:

"У вас новий лист".

Ви тижнями переписувались
довгими електронними листами,

перш ніж, нарешті,
зустрітися в реальності.

Або, як у моєму випадку, розуміли,
що між вами немає хімії,

і поверталися на початок.

І хоча онлайн знайомства
значно змінилися за останні 17 років,

багато розчарувань залишаються незмінними.

Плюси такі:

зростає кількість
потенційних партнерів

поза вашими соціальними
та професійними колами.

А ось — мінуси:

буквально все інше.

(Сміх)

Кілька речей про мене,
які вам варто знати:

я — цілеспрямована заучка,
яка обожнює математику і театр,

та закінчила коледж із МБА.

Тому, коли щось не виходить,
я роблю крок назад

і застосовую свої бізнес-навички,
щоб з'ясувати причину і виправити її.

Моє особисте життя — не виняток.

Влітку перед своїм тридцятиріччям
я вирушила у місце без стосунків.

А саме, пішла у похід наодинці
в штаті Мен на тиждень,

щоб нагадати собі про всі
свої невдалі стосунки.

Справа в тому, що я знала,
чого хочу від партнера.

Доброти, допитливості,
співчуття, цілеспрямованості.

І все ж, ось що я обрала критерієм
для онлайн знайомства:

диплом Ліги Плюща, 182см чи вищий,

живе в межах 12 зупинок метро від мене.

І я не ставлю ці речі
в пріоритет навмисно,

просто це найлегше перевірити онлайн.

Це начебто розгляд резюме,

і саме тому ці хлопці
виглядали чудово на папері,

але ніколи не підходили мені.

Тож весною 2016 року
я повернулася в онлайн простір

та вирішила змінити процес за допомогою
деяких класичних бізнес-інструментів.

Спершу, я пішла на сайт OkCupid,

бо хотіла уникнути додатків,
де треба безкінечно гортати анкети.

А також тому, що я хотіла
зразок для написання.

Потім я створила "водоворот продажів",

відкинувши критерії для свого типу,

і, натомість, визначила критерії,
які могли б визначити лідерів.

Ось 3 вимоги до вхідного повідомлення:

написане повними реченнями
і з хорошою граматикою;

дотичне до якоїсь характеристики
з мого профілю,

щоб я знала, що це не просто
"скопіював та вставив";

уникає будь-якого сексуального змісту.

Я думала, що це доволі низькі вимоги,

але, виявилося,
що з 210 вхідних повідомлень

лише 14% відповідали цим критеріям.

(Сміх)

Далі, я хотіла зустрітися
в реальному житті якомога швидше,

тому що я не могла побачити
важливі для мене речі онлайн.

Але дослідження і мій досвід

показують, що потрібно лише 30 секунд,
щоб знати, чи між вами пройшла іскра.

Тому я придумала нульове побачення.

Тобто — 1 напій, 1 година.

Метою була відповідь на питання:

"Чи захочу я повечеряти з цією людиною?"

А не: "Чи це моя доля?"

Буквально: "Чи захочу я
провести три години

з цією людиною за столом?"

Кажете, що вам час іти —

кава з подружками,
відеодзвінок з Китаю —

це не має значення, вони не знають вас.

Головне — 1 година.

Якщо все класно,
плануйте перше побачення.

А як ні, то вмикаєте режим шоумена

та вигадуєте кілька нових історій
для вашого наступного подкасту.

Плюс у тому, що це лише година,
можна провести і зо 3 зустрічі за вечір,

і в тому, що робити зачіску і вибирати

класний прикид доведеться
лиш раз на тиждень.

Нульове побачення також
дало мені шанс побачити їх реакцію,

коли я запрошувала їх на побачення.

Мені видавалось, що не кожен міг би
приборкати мою вдачу, і я мала рацію.

Із 29 претендентів тільки 15
відповіли на моє повідомлення,

і шестеро з них запланували
нульове побачення.

Перше нульове побачення
було зі сценографом.

Нам обом подобалась йога

та бейгли з арахісовою пастою,

тому все було доволі обіцяюче.

Але через 2 хвилини я вже знала,
що ми не зійдемось,

та була рада, що не вечерятиму з ним.

Після цього я трохи нервувала
перед наступним нульовим побаченням.

Але ми погодились зустрітись
на набережній Бруклін-Хайтс

з пляшкою віскі,
щоб дивитись на захід сонця,

і, правду кажучи, це було
в двох кварталах від мого дому.

Крім того, цей хлопець вів подкаст,
я теж веду подкаст,

у найгіршому випадку
ми могли про них поговорити.

Тоді Чес сів поруч зі мною.

І цей добрий і чуйний чоловік

чудово жартував та ставив
дуже хороші питання.

Він був адвокатом і письменником,
його очі сяяли, коли він сміявся,

він закривав їх, коли я цілувала його,

і в якийсь момент вечора
наше нульове побачення стало першим.

Два роки потому у нас є спільні пралька,
сушарка і дві кімнатні рослини.

Я не можу гарантувати
вам спільний побут.

Але суть цієї історії в тому,

що онлайн знайомства —
це не обов'язково провал.

Не ставтеся до них,
як до гри чи огляду резюме.

Натомість, використайте можливість,
щоб виявити претендентів,

а потім якомога швидше
йдіть на нульове побачення.

Тому що суть цього всього —
не гортання анкет.

А пошуки вашої людини.

Нехай щастить.

(Оплески)