< Return to Video

Ara Pacis Augustae (Вівтар миру Августа), 13-9 рр до н.е. (Рим)

  • 0:05 - 0:06
    Ми знаходимось в чудовому
  • 0:06 - 0:08
    новому музеї, спроектованому
  • 0:08 - 0:09
    Річардом Майєром
    щоб помістити
  • 0:09 - 0:11
    Ара Пасіс.
  • 0:11 - 0:12
    Одну з найважливіших
  • 0:12 - 0:14
    пам'яток Риму за
    правління Августа.
  • 0:14 - 0:17
    Ара Пасіс означає Вівтар Миру.
  • 0:17 - 0:21
    Август - це перший римський
    імператор.
  • 0:21 - 0:25
    І тим, хто встановив
    Пакс Романа,
  • 0:25 - 0:26
    тобто Римський Мир.
  • 0:26 - 0:28
    Подією, яка стала причиною
  • 0:28 - 0:30
    будівництва вівтару миру,
  • 0:30 - 0:33
    під керівництвом Августа,
    було тріумфальне
  • 0:33 - 0:35
    повернення Августа із військового
  • 0:35 - 0:38
    походу в сучасну
    Іспанію та Францію.
  • 0:38 - 0:40
    По його поверненню,
    сенат
  • 0:40 - 0:43
    пообіцяв створити вівтар,
    на пам'ять про
  • 0:43 - 0:46
    мир, який він встановив
    у Імперії
  • 0:46 - 0:50
    І, очевидно, 4 липня 13 року
  • 0:50 - 0:52
    була виділена священна територія
  • 0:52 - 0:55
    на якій було збудовано сам вівтар.
  • 0:55 - 0:56
    Це доволі дивовижно
  • 0:56 - 1:00
    так як сьогодні 4 липня 2012.
  • 1:00 - 1:03
    Зараз ми підійдемо до
    Вівтаря Миру,
  • 1:03 - 1:05
    але, звичайно ж, це
    його реконструкція
  • 1:05 - 1:08
    з багатьох - багатьох розкопаних
    фрагментів -
  • 1:08 - 1:12
    деякі у 17 столітті, але більшість
  • 1:12 - 1:14
    у 20 столітті.
  • 1:14 - 1:15
    Взагалі, це диво, що
  • 1:15 - 1:18
    ви змогли його реконструювати
  • 1:18 - 1:20
    він був утрачений.
  • 1:20 - 1:22
    Рештки вівтаря були
    під чиїмось палацом,
  • 1:22 - 1:25
    Коли розпізнали звідки були
    ці фрагменти,
  • 1:25 - 1:27
    було справді важливо
  • 1:27 - 1:29
    їх розкопати та відновити
    вівтар.
  • 1:29 - 1:31
    Остаточно це було зроблено
    під час правління Муссоліні,
  • 1:31 - 1:34
    фашистського лідера, в роки
    перед
  • 1:34 - 1:35
    Другою світовою війною та
  • 1:35 - 1:37
    під час неї.
  • 1:37 - 1:39
    Для Муссоліні це було важливо,
  • 1:39 - 1:42
    так як він ототожнював
    себе з Августом,
  • 1:42 - 1:44
    першим римським імператором.
  • 1:44 - 1:46
    Муссоліні намагався встановити
  • 1:46 - 1:48
    щось на зразок Італійської імперії.
  • 1:48 - 1:50
    Давайте поговоримо трохи про те,
    що таке вівтар.
  • 1:50 - 1:52
    Звичайно, говорячи про Вівтар
  • 1:52 - 1:54
    насправді, те на що ми дивимось -
    це стіни
  • 1:54 - 1:57
    навколо того, що знаходиться посередині
  • 1:57 - 2:00
    вівтаря, де проводились
    жертвоприношення.
  • 2:00 - 2:02
    Вівтар сам по собі цікавий
    і важливий, коли
  • 2:02 - 2:04
    згадати Августа.
  • 2:04 - 2:06
    Август був засновником центральної
  • 2:06 - 2:08
    влади.
  • 2:08 - 2:11
    Від заснування Рима
  • 2:11 - 2:12
    в ньому правили королі,
  • 2:12 - 2:14
    він керувався сенатом.
  • 2:14 - 2:16
    Рим був республікою.
  • 2:16 - 2:18
    Вірно. В основному, сенат
  • 2:18 - 2:22
    це група літніх громадян Рима.
  • 2:22 - 2:25
    Так що Рим був Республікою,
    і він нею був насправді
  • 2:25 - 2:27
    до приходу до влади Юлія
    Цезаря, який був
  • 2:27 - 2:30
    диктатором і дядьком Августа.
  • 2:30 - 2:32
    Цезаря було вбито,
  • 2:32 - 2:34
    почалась громадянська війна,
    а пізніше
  • 2:34 - 2:37
    Август встановив мир.
  • 2:37 - 2:40
    Саме так. Августу, чиє справжнє
    ім'я було Октавіан,
  • 2:40 - 2:43
    дали прізвисько Август, як
  • 2:43 - 2:45
    шанованому представнику влади.
  • 2:45 - 2:48
    Цікаво, що це було
    зразком політики,
  • 2:48 - 2:50
    яку проводив сам Август.
  • 2:50 - 2:52
    Він надав значну владу
    сенату,
  • 2:52 - 2:55
    але в такий спосіб він встановив
    справжню і централізовану
  • 2:55 - 2:57
    владу для себе.
  • 2:57 - 3:00
    Він зробив себе принсепсом або
  • 3:00 - 3:03
    першим серед рівних.
    Але, звичайно ж,
  • 3:03 - 3:04
    він контролював усе.
  • 3:04 - 3:07
    У нього був також титул
    Великого понтифіка,
  • 3:07 - 3:10
    тобто був головним жрецем
    державної релігії
  • 3:10 - 3:12
    і, таким чином, у його руках
    була величезна влада.
  • 3:12 - 3:15
    Також не забувайте,
    що його дядько -
  • 3:15 - 3:18
    Юлій Цезар -
    обожествлявся,
  • 3:18 - 3:21
    тому Август також
    представляв себе
  • 3:21 - 3:23
    як сина бога.
  • 3:23 - 3:26
    Тому ідея створення цього вівтаря
  • 3:26 - 3:30
    має як політичне, так і
    духовне значення.
  • 3:30 - 3:33
    Він хотів встановити
    золотий вік такий, який
  • 3:33 - 3:35
    був у Греції, в 5 ст. до н.е.
  • 3:35 - 3:38
    але він також використовував
    досвід Римської Республіки.
  • 3:38 - 3:41
    Він відновив деякі
    давні обряди
  • 3:41 - 3:44
    традиційної римської релігії.
  • 3:44 - 3:47
    Він обирав традиційні
    римські цінності.
  • 3:47 - 3:49
    Але не зважаючи на все це,
  • 3:49 - 3:51
    він докорінно змінює Рим
  • 3:51 - 3:53
    із міста цегли
  • 3:53 - 3:56
    у місто мармуру і Вівтаря Миру,
  • 3:56 - 3:58
    який є яскравим прикладом цього.
  • 3:58 - 4:01
    І подивившись уважно
    на Вівтар Миру,
  • 4:01 - 4:03
    ми побачимо, що він
  • 4:03 - 4:06
    несе в собі ідею "Золотого віку ", який
  • 4:06 - 4:09
    Август встановив у Римській імперії.
  • 4:09 - 4:11
    Один з найяскравіших елементів
  • 4:11 - 4:15
    Вівтаря Миру- це надзвичайна
    декоративність
  • 4:15 - 4:18
    рельєфів на нижньому фризі.
  • 4:18 - 4:20
    І він таки повсюди.
  • 4:20 - 4:23
    Очевидно, на ньому представлено
    більше ніж 50 різних
  • 4:23 - 4:26
    видів рослин; вони
    виглядають дуже
  • 4:26 - 4:29
    природно, тому ми можемо
    визначити ці види,
  • 4:29 - 4:31
    але також вони
    надзвичайно абстрактні
  • 4:31 - 4:34
    і формують ці чудові, симетричні
  • 4:34 - 4:36
    і лінійні візерунки.
  • 4:36 - 4:38
    Тут відчувається справжність
  • 4:38 - 4:40
    складності природи.
  • 4:40 - 4:42
    Дозвольте швидко описати,
    що я тут бачу:
  • 4:42 - 4:44
    масивний, витончений лист аканта,
  • 4:44 - 4:45
    який є місцевою рослиною,
  • 4:45 - 4:48
    відомою використанням у
    коринфських капітелях.
  • 4:48 - 4:50
    І проростає з нього
  • 4:50 - 4:52
    майже як канделябра.
  • 4:52 - 4:54
    ми бачимо вусики
    всіх видів рослин
  • 4:54 - 4:55
    вони спіральні.
  • 4:55 - 4:57
    А також анімалістичні форми
  • 4:57 - 4:59
    на цих листках і рослинах,
  • 4:59 - 5:03
    ми бачимо жаб, ящірок, пташок.
  • 5:03 - 5:04
    Вони доволі глибоко вирізьблені,
  • 5:04 - 5:06
    тому відчувається сильний контраст між
  • 5:06 - 5:08
    блиском мармуру ззовні і
  • 5:08 - 5:10
    тінями, які падають.
  • 5:10 - 5:13
    Здається ніби вони
    підіймаються над поверхнею.
  • 5:13 - 5:15
    Мистецтвознавці інтерпретують їх
  • 5:15 - 5:17
    як символ родючості,
  • 5:17 - 5:19
    багатства Золотого віку,
  • 5:19 - 5:21
    який встановив Август.
  • 5:21 - 5:23
    Ми також бачимо, що
    ці візерунки
  • 5:23 - 5:25
    повторюються і на штукатурці,
  • 5:25 - 5:26
    якою оточені ці вставки.
  • 5:26 - 5:28
    Також тут зображений меандр,
  • 5:28 - 5:30
    який йде горизонтально
  • 5:30 - 5:32
    по усій зовнішній стороні.
  • 5:32 - 5:34
    а над меандром ми бачимо
  • 5:34 - 5:36
    фризи, на яких зображена історія.
  • 5:36 - 5:40
    Знову ж таки, ці панелі
    пов'язані із Золотим віком,
  • 5:40 - 5:42
    який встановив Август.
  • 5:42 - 5:46
    Ці - зображають Енея,
    засновника Рима
  • 5:46 - 5:48
    і предка Августа.
  • 5:48 - 5:51
    Тут є й інші
    алегоричні постаті,
  • 5:51 - 5:52
    які означають Рим і мир.
  • 5:52 - 5:54
    Потрібно бути трохи обережним
  • 5:54 - 5:56
    аналізуючи що
  • 5:56 - 5:57
    саме тут зображено.
  • 5:57 - 6:00
    Є багато трактувань, які
    суперечать одне одному.
  • 6:00 - 6:02
    Ці алегоричні або міфологічні
    сцени
  • 6:02 - 6:05
    з'являються на фронтальній
    та тильній стороні вівтаря
  • 6:05 - 6:07
    та по боках
  • 6:07 - 6:09
    ми бачимо урочисту ходу.
  • 6:09 - 6:10
    Ми пройшли довкола
    зовнішньої стіни
  • 6:10 - 6:12
    і зараз дивимось на
  • 6:12 - 6:14
    на панель, справді,
  • 6:14 - 6:15
    є в досить хорошому стані.
  • 6:15 - 6:17
    Але це не означає,
  • 6:17 - 6:18
    що ми знаємо, що
    вона означає.
  • 6:18 - 6:20
    Так. Є багато суперечок
  • 6:20 - 6:22
    кого постать, що
    знаходиться в центрі
  • 6:22 - 6:23
    відображає.
  • 6:23 - 6:25
    Деякі мистецтвознавці
    вважають, що це
  • 6:25 - 6:26
    Венера.
  • 6:26 - 6:29
    інші - що це постать миру,
  • 6:29 - 6:32
    ще інші - що це Теллус, або мати-земля.
  • 6:32 - 6:34
    В будь-якому випадку,
    це безсумнівно постать,
  • 6:34 - 6:37
    яка означає родючість
  • 6:37 - 6:38
    і багатство.
  • 6:38 - 6:39
    Вона чудово зображена.
  • 6:39 - 6:41
    Подивіться, як накидка облягає
  • 6:41 - 6:43
    її торс, настільки близько,
  • 6:43 - 6:45
    ніби справді оголяє
    плоть, яка є під нею,
  • 6:45 - 6:47
    як у богинь у Парфеноні,
  • 6:47 - 6:49
    Аркрополісі у Грецї.
  • 6:49 - 6:51
    А на її колінах
    сидять двоє дітей,
  • 6:51 - 6:52
    одне дитя дає їй
    якийсь фрукт.
  • 6:52 - 6:54
    Він є на її коліні
  • 6:54 - 6:57
    По обидва боки від неї
    сидять дві
  • 6:57 - 6:59
    міфологічні істоти, які
  • 6:59 - 7:01
    як вважають мистецтвознавці
    відображають
  • 7:01 - 7:03
    вітри Землі та моря.
  • 7:03 - 7:05
    Ну, гляньте як накидки,
  • 7:05 - 7:06
    як вони припіднімають,
  • 7:06 - 7:07
    створюють чудові,
  • 7:07 - 7:09
    майже як ореоли, контури
    навколо їхніх тіл.
  • 7:09 - 7:11
    А біля її ніг,
  • 7:11 - 7:12
    ми бачимо вола і вівцю,
  • 7:12 - 7:15
    таким чином, з'являється
    відчуття гармонії,
  • 7:15 - 7:18
    миру і родючості.
  • 7:18 - 7:20
    А це, напевно,
  • 7:20 - 7:22
    рідкісне явище в
    стародавньому світі.
  • 7:22 - 7:24
    Август правив після десятиліть
  • 7:24 - 7:27
    громадянської війни, після вбивства
  • 7:27 - 7:29
    Юлія Цезаря.
  • 7:29 - 7:31
    Тому, гадаю, тут передано
    сильне відчуття
  • 7:31 - 7:33
    Золотого віку.
  • 7:33 - 7:36
    А тепер давайте подивимось
    на сторони,
  • 7:36 - 7:38
    на яких зображена урочиста хода.
  • 7:38 - 7:41
    Фриз іде від
  • 7:41 - 7:42
    тильної стіни
  • 7:42 - 7:46
    аж до самого переду
    з обох сторін.
  • 7:46 - 7:48
    Обличчя постатей повернуті
  • 7:48 - 7:50
    до основних сходів.
  • 7:50 - 7:53
    Мистецтвознавці не зовсім
    упевнені, яка
  • 7:53 - 7:55
    подія тут зображена.
  • 7:55 - 7:56
    Ми, мистецтвознавці, невпевнені
  • 7:56 - 7:57
    ні в чому, чи не так?
  • 7:57 - 7:58
    Так. ( сміється )
  • 7:58 - 7:59
    Є кілька
  • 7:59 - 8:01
    версій.
  • 8:01 - 8:03
    Одна - що те, що
    ми тут бачимо це
  • 8:03 - 8:05
    урочиста хода, яка проходила
  • 8:05 - 8:08
    тоді коли вівтар було відкрито.
  • 8:08 - 8:11
    Постаті, які ми тут бачимо це жреці,
  • 8:11 - 8:13
    ми можемо це визначити
  • 8:13 - 8:15
    за їхніми головними уборами.
  • 8:15 - 8:17
    Здається, там також є члени
  • 8:17 - 8:19
    родини Авгуса,
  • 8:19 - 8:20
    хоча їх не
  • 8:20 - 8:22
    так легко визначити.
  • 8:22 - 8:25
    Ми гадаємо, що знаємо
    яка з цих постатей
  • 8:25 - 8:27
    є Август, хоч мармур
  • 8:27 - 8:28
    в не найкращому
  • 8:28 - 8:30
    стані, і втрачена
  • 8:30 - 8:32
    передня частина його тіла.
  • 8:32 - 8:33
    Також, ми вважаємо,
    що визначили
  • 8:33 - 8:36
    одного з його
    найважливіших міністрів.
  • 8:36 - 8:38
    Це Адріппа
  • 8:38 - 8:40
    Якщо подивитись на них
  • 8:40 - 8:42
    на фризі Парфенону,
  • 8:42 - 8:44
    який споруджено під час
    Золотого віку в Греції,
  • 8:44 - 8:46
    там всі постаті надзвичайно
    красиві,
  • 8:46 - 8:49
    і не відтворюють якусь
    конкретну особу,
  • 8:49 - 8:52
    а афінян в цілому.
  • 8:52 - 8:53
    А тут - портрети.
  • 8:53 - 8:54
    Вірно і ми не завжди можемо
  • 8:54 - 8:56
    точно визначити чиї вони,
  • 8:56 - 8:58
    але це справді конкретні
    особистості
  • 8:58 - 9:01
    які в конкретний час
  • 9:01 - 9:03
    беруть участь в конкретній події.
  • 9:03 - 9:05
    Це цікаво, якщо згадати, що
  • 9:05 - 9:06
    звичайно ж, в усій
  • 9:06 - 9:08
    Республіці, портрети на камені,
  • 9:08 - 9:09
    були тим, у чому римляни
  • 9:09 - 9:10
    були надзвичайно вправними.
  • 9:10 - 9:12
    Тому не дивно, що
  • 9:12 - 9:13
    вони не так
  • 9:13 - 9:15
    ідеалізовували їх, як
  • 9:15 - 9:17
    конкретизували.
  • 9:17 - 9:18
    Також помітною є різниця
  • 9:18 - 9:20
    в глибині різьблення;
  • 9:20 - 9:21
    одні постаті мають
  • 9:21 - 9:23
    глибокий рельєф, тоді як інші, що
  • 9:23 - 9:25
    мають бути на задньому плані,
  • 9:25 - 9:27
    відтворені в барельєфі.
  • 9:27 - 9:28
    Таким чином, створюється ілюзія
  • 9:28 - 9:29
    простору і натовпу
  • 9:29 - 9:30
    під час урочистої ходи.
  • 9:30 - 9:32
    Ще одна особливість
  • 9:32 - 9:34
    римлян у тому, що
  • 9:34 - 9:36
    у ході брали участь діти.
  • 9:36 - 9:38
    Це сакральна
  • 9:38 - 9:39
    і офіційна подія,
  • 9:39 - 9:41
    але ти не менше, на ній
    присутні діти,
  • 9:41 - 9:42
    які поводяться як діти;
  • 9:42 - 9:43
    тобто вони не
  • 9:43 - 9:45
    завжди зважають не те,
    що відбувається.
  • 9:45 - 9:46
    Було запропоновано кілька
  • 9:46 - 9:47
    припущень чому
  • 9:47 - 9:49
    присутні діти.
  • 9:49 - 9:50
    Насправді, Август був
    стурбований
  • 9:50 - 9:52
    рівнем народжуваності і
    видав закони
  • 9:52 - 9:54
    для заохочення шлюбів та
  • 9:54 - 9:56
    народження дітей.
  • 9:56 - 9:58
    Спочатку, вівтар був
    пофарбований -
  • 9:58 - 9:59
    ми бачили залишки рожевої,
  • 9:59 - 10:01
    голубої і зеленої фарби -
  • 10:01 - 10:02
    це важко уявити,
  • 10:02 - 10:04
    дивлячись на нього тепер.
  • 10:04 - 10:05
    Це правда. Особливо у
  • 10:05 - 10:06
    будівлі Меєра,
  • 10:06 - 10:08
    настільки строгій та сучасній,
  • 10:08 - 10:09
    Він був трохи сліпучим.
  • 10:09 - 10:11
    Якщо говорити про те
    наскільки яскравими
  • 10:11 - 10:13
    були кольори, то
  • 10:13 - 10:14
    вони були досить яскраві!
  • 10:14 - 10:15
    Були.
  • 10:15 - 10:17
    Август казав,
  • 10:17 - 10:18
    що він отримав
  • 10:18 - 10:21
    Рим, коли той був містом цегли,
    а залишив -
  • 10:21 - 10:22
    містом мармуру.
  • 10:22 - 10:25
    Август створив імперське місто
  • 10:25 - 10:28
    і через 2000 років ми знаходимось
  • 10:28 - 10:31
    в Римі, що створив Август.
Title:
Ara Pacis Augustae (Вівтар миру Августа), 13-9 рр до н.е. (Рим)
Description:

Ara Pacis Augustae (Вівтар миру Августа), 13-9 рр до н.е. (Рим)

Диктори: Бет Харріс і Стівен Цукер

http://smarthistory.khanacademy.org/ara-pacis.html
more » « less
Video Language:
English
Duration:
10:41

Ukrainian subtitles

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.