Шекхар Капур: Ми - це історії, які ми собі розповідаємо
-
0:00 - 0:03Недавно мене запросили зняти фільм "Єлизавета".
-
0:03 - 0:06Ми взялись обговорювати цю визначну постать Англії:
-
0:06 - 0:08"Вона дивовижна жінка, вона все може.
-
0:08 - 0:10Як же її зобразити?"
-
0:10 - 0:12Працівники кіностудії, продюсери і сценаристи зібралися на нараду.
-
0:12 - 0:14А згодом підійшли до мене і спитали, "Шекхаре, а що ти думаєш?"
-
0:14 - 0:17Я відповів, " Я думаю, що вона танцює".
-
0:17 - 0:20Всі підвели на мене очі,
-
0:20 - 0:22а хтось сказав: "Боллівуд".
-
0:22 - 0:24Другий додав, "А скільки ми йому платимо?"
-
0:24 - 0:27А третій запропонував "пошукати іншого режисера".
-
0:27 - 0:29Я подумав, що краще запропоную щось інше.
-
0:29 - 0:31Ми довго сперечались, як змалювати Єлизавету.
-
0:31 - 0:34Я сказав: " Гаразд, можливо, у мені забагато Боллівуду.
-
0:34 - 0:36Може ця велика постать - Єлизавета - танцює?"
-
0:36 - 0:38"Та що ти таке говориш?"
-
0:38 - 0:40Кінець-кінцем, я все переосмислив,
-
0:40 - 0:42і ми дійшли згоди.
-
0:42 - 0:44Ось як ми зобразили цю
-
0:44 - 0:46визначну британську постать на ім'я "Єлизавета".
-
0:51 - 0:54Лестер: Чи можна скласти Вам компанію, міледі?
-
1:03 - 1:06Єлизавета: Як бажаєте, сер.
-
1:06 - 1:09(Музика)
-
1:50 - 1:52Шекхар Капур: Вона таки танцювала.
-
1:52 - 1:55Чи могли глядачі фільму не зрозуміти,
-
1:55 - 1:57що перед ними закохана,
-
1:57 - 1:59зовсім невинна,
-
1:59 - 2:02молода, життєрадісна жінка?
-
2:02 - 2:05Чи хтось з вас цього не зрозумів?
-
2:06 - 2:08Ось у чому сила образної оповіді,
-
2:08 - 2:11сила танцю, сила музики:
-
2:11 - 2:14у силі незнання.
-
2:14 - 2:16Коли я беруся знімати кіно,
-
2:16 - 2:18ми щодня забагато готуємося, забагато думаємо.
-
2:18 - 2:21Знання лягають тягарем на мудрість.
-
2:21 - 2:23Прості слова губляться
-
2:23 - 2:27у сипучому піску досвіду.
-
2:27 - 2:29Тому вранці я встаю зі словами:
-
2:29 - 2:32"Що я робитиму сьогодні? Я не робитиму те, що запланував".
-
2:32 - 2:35І мене охоплює цілковита паніка.
-
2:35 - 2:38Це мій єдиний спосіб позбутися глузду,
-
2:38 - 2:40здорового глузду, який каже:
-
2:40 - 2:42"Агов, ти ж знаєш свою справу. Ти точно знаєш, що робити.
-
2:42 - 2:44Ти режисер, ти займаєшся цим багато років".
-
2:44 - 2:46Я приходжу на знімальний майданчик
-
2:46 - 2:48і мене охоплює паніка.
-
2:48 - 2:50Це символічний жест. Я рву сценарій,
-
2:50 - 2:53доводжу себе до паніки, мене проймає страх.
-
2:53 - 2:56Я роблю те саме й зараз; ви спостерігаєте за мною. Я нервуюся,
-
2:56 - 2:59не знаю, що сказати, не знаю, що роблю, не хочу йти туди.
-
2:59 - 3:01Але коли я вже на місці, художній директор питає:
-
3:01 - 3:04"Ви знаєте, що робитимете, сер?" Я відповідаю," Звісно, що знаю".
-
3:05 - 3:07А керівники студії кажуть:
-
3:07 - 3:09"Овва! Подивіться на Шекхара. Він так добре підготувався".
-
3:09 - 3:11А в думках я щойно слухав співака Нусрата Фатех Алі Хана,
-
3:11 - 3:13тому що він хаотичний.
-
3:13 - 3:16Я дозволяю собі зануритися в хаос,
-
3:16 - 3:19бо надіюся, що з хаосу вирине момент істини.
-
3:20 - 3:22Уся підготовка - це лише підготовка.
-
3:22 - 3:24Я навіть не знаю, чи вона щира.
-
3:24 - 3:26Я навіть не знаю, чи вона правдива.
-
3:26 - 3:29Істина приходить в одну мить, сама по собі.
-
3:29 - 3:31Якщо у розповіді чи фільмі
-
3:31 - 3:33ви передасте
-
3:33 - 3:35п'ять хвилин чогось справжнього,
-
3:35 - 3:37то глядачі відчують це.
-
3:37 - 3:39Так і я - стою на знімальному майданчику, очікую тих хвилин,
-
3:39 - 3:41і кажу: " Я не знаю, що сказати".
-
3:41 - 3:43Врешті, всі утупилися в мене очима.
-
3:43 - 3:45200 людей о сьомій годині ранку.
-
3:45 - 3:47Вони приїхали за п'ятнадцять сьома, а я - о сьомій,
-
3:47 - 3:49і всі кажуть:
-
3:49 - 3:51"Агов, що буде спочатку? Що станеться?"
-
3:51 - 3:53Вас охоплює паніка,
-
3:53 - 3:56коли ви не знаєте, що буде, - і ви справді не знаєте.
-
3:56 - 3:58Оскільки ви не знаєте,
-
3:58 - 4:01то молитеся до всесвіту, бо ви благаєте всесвіт,
-
4:01 - 4:04щоб щось -- я намагаюся звернутися до всесвіту
-
4:04 - 4:06як Айнштайн -- помолитися --
-
4:06 - 4:08отримав свої рівняння,
-
4:08 - 4:11з того ж джерела. Я шукаю те саме джерело,
-
4:11 - 4:13бо творчість походить з того самого джерела,
-
4:13 - 4:15яке ви уявляєте поза своїм "я",
-
4:15 - 4:17за межами всесвіту.
-
4:17 - 4:19Ви очікуєте, що вам сяйне якась думка.
-
4:19 - 4:21Поки ця здогадка не зблиснула, ви не знімете перший дубль.
-
4:21 - 4:23Що ж робити?
-
4:23 - 4:25Кейт питає: "Шекхаре, що мені робити?"
-
4:25 - 4:28А я відповідаю: "Кейт, а що ти хочеш робити?" (Сміх)
-
4:28 - 4:31"Ти чудова акторка, а я люблю давати акторам свободу.
-
4:31 - 4:33Покажи мені, що ти хочеш робити".
-
4:33 - 4:35(Сміх)
-
4:35 - 4:37Що я роблю? Я намагаюся виграти час.
-
4:37 - 4:39Намагаюся виграти час.
-
4:39 - 4:41Звідси перше правило оповіді,
-
4:41 - 4:43якого я повсякчас дотримуюся: Паніка.
-
4:43 - 4:46Паніка - чудовий шлях до творчості,
-
4:46 - 4:48адже це єдиний спосіб позбутися здорового глузду.
-
4:48 - 4:50Позбудьтеся здорового глузду.
-
4:50 - 4:52Покиньте його, звільніться від нього.
-
4:52 - 4:54Зверніться до всесвіту, бо
-
4:54 - 4:56він пропонує щось
-
4:56 - 4:58правдивіше за розум,
-
4:58 - 5:00правдивіше за ваш світ.
-
5:00 - 5:02[нерозбірливо], ви сказали це вчора. Я всього лиш повторюю,
-
5:02 - 5:04бо саме цього принципу я завжди дотримуюся,
-
5:04 - 5:07щоб осягнути шуньяту, порожнечу.
-
5:07 - 5:10З порожнечі народжується мить творчості.
-
5:10 - 5:12Ось що я роблю.
-
5:12 - 5:14Коли я був малим - мені було вісім років.
-
5:14 - 5:17Ви пам'ятаєте Індію в ті часи. Чисте довкілля.
-
5:17 - 5:21У Делі ми жили в так званих чхатах або хотах.
-
5:21 - 5:24Зараз "хота" стало поганим словом. Воно позначає їх веранду -
-
5:24 - 5:26вночі ми спали просто неба.
-
5:26 - 5:28В той час у школі я вчив фізику.
-
5:28 - 5:31Вчитель сказав:
-
5:31 - 5:33якщо щось існує,
-
5:33 - 5:36то його можна виміряти.
-
5:36 - 5:38Якщо виміряти не можна,
-
5:38 - 5:40значить воно не існує.
-
5:40 - 5:43Вночі я лежав і дивився на чисте небо,
-
5:43 - 5:46у чистому Делі часів мого дитинства.
-
5:46 - 5:49Я вдивлявся у всесвіт і питав:
-
5:49 - 5:51"Як далеко простягається цей всесвіт?"
-
5:51 - 5:53Мій батько був лікарем.
-
5:53 - 5:56Я питав його: "Татку, як далеко простягається всесвіт?"
-
5:56 - 5:59А він казав: "Синку, він нескінченний".
-
5:59 - 6:02Тоді я просив його: "Будь ласка, виміряй нескінченність,
-
6:02 - 6:04бо в школі вчать,
-
6:04 - 6:07що якщо я не можу щось виміряти, то воно не існує.
-
6:07 - 6:10Я не можу цього зрозуміти".
-
6:10 - 6:12Скільки триває вічність?
-
6:12 - 6:14Що значить "нескінченний"?
-
6:14 - 6:17Я лежав ночами і плакав,
-
6:17 - 6:20бо моя уява не була творчою.
-
6:20 - 6:22Що ж я зробив?
-
6:22 - 6:24У той час, у ніжному віці семи років,
-
6:24 - 6:26я придумав історію.
-
6:26 - 6:28Що це була за історія?
-
6:28 - 6:31Дивно, але я її пам'ятаю.
-
6:31 - 6:33Жив собі один дроворуб,
-
6:33 - 6:36який брав сокиру і рубав дрова,
-
6:36 - 6:40а вся галактика - це один атом цієї сокири.
-
6:41 - 6:44У мить, коли сокира цюкне поліно,
-
6:44 - 6:46усе зруйнується
-
6:46 - 6:48і знову станеться Великий вибух.
-
6:48 - 6:50Але спочатку був дроворуб.
-
6:50 - 6:52А коли ця історія мені набридла,
-
6:52 - 6:55я уявив, що всесвіт цього дроворуба -
-
6:55 - 6:58це один атом у сокирі іншого дроворуба.
-
6:58 - 7:01Я розповідав цю історію знову і знову,
-
7:01 - 7:03щоб подолати свою проблему.
-
7:03 - 7:06Таким чином я з нею впорався.
-
7:06 - 7:09Як мені це вдалося? Треба вигадати історію.
-
7:09 - 7:11Що таке історія?
-
7:11 - 7:14Історія - це всі ми.
-
7:14 - 7:17Ми - це історії, які ми розповідаємо собі.
-
7:17 - 7:21У цьому всесвіті, і в цьому житті
-
7:21 - 7:23нас мучить два запитання -
-
7:23 - 7:25існуємо ми чи ні,
-
7:25 - 7:27і хто ми такі.
-
7:27 - 7:30Саме історії, які ми собі розповідаємо,
-
7:30 - 7:32визначають можливості
-
7:32 - 7:34нашого життя.
-
7:34 - 7:37Ми - історії, які ми собі розповідаємо.
-
7:39 - 7:41Це найширше розуміння оповіді.
-
7:41 - 7:43Історія - це зв'язок,
-
7:43 - 7:47який ви налагоджуєте між тим, ким ви є,
-
7:47 - 7:49чи тим, ким ви можете бути,
-
7:49 - 7:52і нескінченним світом - ось наша міфологія.
-
7:52 - 7:55Ми розповідаємо свої історії.
-
7:55 - 7:58Не існує людини без історії.
-
7:58 - 8:01Айнштайн розповів історію,
-
8:01 - 8:04діяв згідно зі своїми історіями, далі витворив теорії,
-
8:04 - 8:07витворив теорії, а згодом придумав свої рівняння.
-
8:07 - 8:10Олександр Македонський мав історію, яку розповідала йому мама,
-
8:10 - 8:12і вирушив завойовувати світ.
-
8:12 - 8:15У кожного з нас є історія, якої ми дотримуємося.
-
8:15 - 8:17Ми розповідаємо собі історії.
-
8:17 - 8:20Я візьму на себе сміливість і скажу,
-
8:20 - 8:22"Я розповідаю історію, значить, я існую".
-
8:22 - 8:24Я існую, бо є історії,
-
8:24 - 8:26а якщо немає історій, ми не існуємо.
-
8:26 - 8:29Ми вигадуємо історії, щоб осягнути суть життя.
-
8:29 - 8:31Якщо ми не будемо вигадувати історії,
-
8:31 - 8:34то, швидше за все, збожеволіємо.
-
8:34 - 8:37Я не знаю; я не впевнений, але я займався цим усе життя.
-
8:37 - 8:41Тепер про кіно.
-
8:41 - 8:43Кіно розповідає історію.
-
8:43 - 8:46Зараз я обмірковую ідею фільму про Будду
-
8:46 - 8:50і мене цікавить таке питання: якби Будда мав усі засоби,
-
8:50 - 8:52які має режисер -
-
8:52 - 8:55музику, візуальні ефекти, відеокамеру,
-
8:55 - 8:57чи ми б розуміли буддизм краще?"
-
8:57 - 8:59Але ці роздуми пригнічують мене.
-
8:59 - 9:01Я мушу розповісти історію
-
9:01 - 9:03набагато майстерніше.
-
9:03 - 9:05І я маю знаряддя для цього.
-
9:05 - 9:07Його назва - підтекст.
-
9:07 - 9:09Коли я вперше потрапив до Голлівуду, мені сказали --
-
9:09 - 9:11я часто говорив про підтекст, і мій агент якось зауважив:
-
9:11 - 9:14"Чи не міг би ти припинити розмову про підтекст?"
-
9:14 - 9:16Я здивувався, "Чому?" Він відповів, "Бо тобі ніхто не дасть знімати фільм,
-
9:16 - 9:18якщо ти говоритимеш про підтекст.
-
9:19 - 9:21Просто говори про сюжет
-
9:21 - 9:23і хвалися, який ти знімеш чудовий фільм,
-
9:23 - 9:25які візуальні ефекти використаєш".
-
9:25 - 9:27Ось що ми очікуємо
-
9:27 - 9:29від фільму:
-
9:29 - 9:32ми чекаємо на історію на рівні сюжету,
-
9:32 - 9:34потім на історію
-
9:34 - 9:36на психологічному рівні,
-
9:36 - 9:39потім на історію на політичному рівні,
-
9:39 - 9:41і, врешті, на історію
-
9:41 - 9:43на рівні міфологічному.
-
9:43 - 9:45Я очікую на історію на кожному рівні.
-
9:45 - 9:47Водночас, ці історії
-
9:47 - 9:50не мусять узгоджуватися між собою.
-
9:50 - 9:52Навпаки, чудово,
-
9:52 - 9:56що історії часто суперечать одна одній.
-
9:56 - 9:58Коли я працюю з Рахманом - він прекрасний музикант -
-
9:58 - 10:02то часто кажу йому: "Не дотримуйся того, що вже сказано в сценарії.
-
10:02 - 10:04Знайди те, чого в ньому немає.
-
10:04 - 10:06Знайди свою правду,
-
10:06 - 10:08а коли знайдеш її,
-
10:08 - 10:10вона буде правдива, хоча й, можливо, перечитиме сюжету.
-
10:10 - 10:12Але на це не зважай".
-
10:14 - 10:17Тепер про "Золоту добу" - продовження "Єлизавети".
-
10:17 - 10:19Коли я знімав продовження "Єлизавети", ось яку історію
-
10:19 - 10:21розповідав сценарист:
-
10:21 - 10:24жінка, якій погрожував
-
10:24 - 10:26Філіп II,
-
10:26 - 10:28готується до війни,
-
10:28 - 10:30і в той час закохується у Волтера Рейлі.
-
10:30 - 10:33Покохавши Волтера Рейлі,
-
10:33 - 10:35вона забуває, що вона королева.
-
10:35 - 10:37Тим часом Волтер Рейлі
-
10:37 - 10:39закохується у її фрейліну,
-
10:39 - 10:41і Єлизавета мусить вирішити: чи вона - королева, яка збирається на війну,
-
10:41 - 10:44чи вона хоче ...
-
10:45 - 10:48Ось моя версія історії:
-
10:48 - 10:50Боги на небесах.
-
10:50 - 10:52І дві людини.
-
10:52 - 10:55Філіп II - божественний,
-
10:55 - 10:58бо постійно молиться,
-
10:58 - 11:00і Єлизавета - божественна,
-
11:00 - 11:02але не повністю - вона вважає себе божественною,
-
11:02 - 11:05але в ній тече кров смертної людини.
-
11:05 - 11:08Божественність Єлизавети страждає від цього,
-
11:08 - 11:10тому боги вирішують:
-
11:10 - 11:12"Гаразд, нам слід
-
11:12 - 11:15виправити становище".
-
11:15 - 11:17Так вони й чинять.
-
11:17 - 11:20Вони посилають на землю Волтера Рейлі,
-
11:20 - 11:23який мусить фізично відокремити смертну плоть Єлизавети
-
11:23 - 11:25від її духу.
-
11:25 - 11:27Смертна плоть - це дівчина,
-
11:27 - 11:29яку послали для Волтера Рейлі.
-
11:29 - 11:32Поступово він роз'єднує ці дві сутності,
-
11:32 - 11:34і Єлизавета стає божественною.
-
11:34 - 11:36Двоє божественних людей вступають у бій,
-
11:36 - 11:38і боги на боці божественності.
-
11:38 - 11:41Звичайно, вся британська преса засмутилася.
-
11:42 - 11:45Вони писали: "Ми перемогли Непереможну армаду".
-
11:45 - 11:47А я відповів: "Непереможну армаду переміг шторм.
-
11:47 - 11:49Боги послали шторм".
-
11:49 - 11:51Отож, що я робив?
-
11:51 - 11:53Я намагався знайти міфічне підґрунтя
-
11:53 - 11:55для фільму.
-
11:55 - 11:58Звичайно, коли я спитав Кейт Бланшет, про що йдеться у фільмі,
-
11:58 - 12:00вона відповіла - про жінку,
-
12:00 - 12:03яка намагається змиритися зі старістю.
-
12:03 - 12:05Психологічний рівень.
-
12:05 - 12:08Сценарист сказав, що фільм про історію. Сюжетний рівень.
-
12:08 - 12:10Я сказав, що мова йде про міфологію,
-
12:10 - 12:12про богів.
-
12:12 - 12:14Я покажу вам фільм -
-
12:14 - 12:16уривок із фільму -
-
12:16 - 12:18а також роботу камери.
-
12:18 - 12:20На мою думку, у цій сцені
-
12:20 - 12:23Єлизавета переживає відчуття смертності.
-
12:23 - 12:26Вона усвідомлює справжнє значення смертності
-
12:26 - 12:29і розуміє, що насправді відбувається,
-
12:29 - 12:31коли переживаєш відчуття смертності.
-
12:31 - 12:33Вона усвідомлює небезпеку смертності,
-
12:33 - 12:36і розуміє, чому її слід уникнути.
-
12:36 - 12:38Пам'ятайте, що для мене у фільмі
-
12:38 - 12:40Єлизавета та її фрейліна -
-
12:40 - 12:42це дві частини одного тіла:
-
12:42 - 12:44смертна сутність
-
12:44 - 12:47і духовна сутність.
-
12:47 - 12:49Тепер дивимось той кадр.
-
12:49 - 12:51(Музика)
-
12:51 - 12:53Єлизавета: Бесс?
-
12:55 - 12:57Бесс?
-
12:58 - 13:00Бесс Трокмортон?
-
13:05 - 13:07Бесс: Я тут, міледі.
-
13:07 - 13:09Єлизавета: Відповідай, це правда?
-
13:09 - 13:12Ти вагітна?
-
13:13 - 13:15Ти вагітна?
-
13:15 - 13:17Бесс: Так, міледі.
-
13:17 - 13:20Єлизавета: Зрадниця.
-
13:20 - 13:22Як ти смієш тримати від мене таємниці?
-
13:22 - 13:25Ти маєш питати мого дозволу перед тим, як паруватися,
-
13:25 - 13:27перед тим, як плодитися.
-
13:27 - 13:29Мої суки у мене на повідку.
-
13:29 - 13:31Ти чуєш мене? Ти мене чуєш?
-
13:31 - 13:34Волсинґем: Ваша Величносте. Благаю, ваша честь. Милосердя.
-
13:34 - 13:37Єлизавета: Не час для милосердя, Волсинґем.
-
13:37 - 13:40Забирайся до свого брата-зрадника і не лізь в мої справи.
-
13:40 - 13:42Від нього?
-
13:42 - 13:45Кажи. Ну кажи. Це його дитина? Від нього?
-
13:45 - 13:47Бесс: Так
-
13:47 - 13:49Міледі,
-
13:49 - 13:52це дитина мого чоловіка.
-
13:54 - 13:57Єлизавета: Сучка! (Плаче)
-
13:57 - 13:59Рейлі: Ваша Величносте.
-
13:59 - 14:02Це не та королева, яку я люблю і якій служу.
-
14:07 - 14:10Єлизавета: Цей чоловік спокусив підопічну королеви
-
14:10 - 14:13і вона вийшла заміж без королівської згоди.
-
14:14 - 14:17Такі злочини караються законом. Схопіть його.
-
14:18 - 14:20Швидко.
-
14:24 - 14:27Я позбавляю тебе свого захисту.
-
14:28 - 14:31Бесс: Як вам завгодно, Ваша Величносте.
-
14:31 - 14:34Єлизавета: Забирайся! Геть! Геть! Геть!
-
14:38 - 14:40Забирайся!
-
14:40 - 14:43(Музика)
-
15:01 - 15:04Шекхар Капур: Що я хочу тут показати?
-
15:05 - 15:07Єлизавета усвідомила
-
15:07 - 15:09і зіткнулася віч-на-віч
-
15:09 - 15:11з власними ревнощами,
-
15:11 - 15:13з власною смертністю.
-
15:13 - 15:16Що відбувається з архітектурою?
-
15:16 - 15:18Архітектура розповідає історію.
-
15:18 - 15:20Архітектура розповідає історію
-
15:20 - 15:22про те, що хоча Єлизавета була найвпливовішою жінкою
-
15:22 - 15:24у світі в той час,
-
15:24 - 15:27існує інша, могутніша архітектура.
-
15:28 - 15:30Камінь більший за неї, бо камінь природний.
-
15:30 - 15:32Він переживе її.
-
15:32 - 15:35Камінь говорить, що він - частина її долі.
-
15:36 - 15:39Ще одне - чому камера спрямована згори вниз?
-
15:39 - 15:42Камера дивиться на неї згори, тому що вона в колодязі.
-
15:42 - 15:44Єлизавета в безодні
-
15:44 - 15:47відчуття власної смертності.
-
15:47 - 15:50Вона мусить себе витягнути звідти -
-
15:50 - 15:52з безодні смертності,
-
15:52 - 15:54звільнити свою душу.
-
15:54 - 15:56У цю хвилину, на мій погляд,
-
15:56 - 15:59Єлизавета і Бесс - це одна людина.
-
15:59 - 16:01Але у цю ж мить
-
16:01 - 16:04Єлизавета звільняється від другої сутності.
-
16:04 - 16:06Тому в цій сцені фільм працює на
-
16:06 - 16:08багатьох-багатьох рівнях.
-
16:08 - 16:10Ми розповідаємо історії
-
16:10 - 16:13за допомогою образів, музики і акторів.
-
16:13 - 16:15На кожному рівні є різні, часом
-
16:15 - 16:18суперечливі значення.
-
16:19 - 16:24Де початок історії?
-
16:24 - 16:27Як ведеться оповідь?
-
16:27 - 16:29Десять років тому
-
16:29 - 16:32я почув слова одного політика,
-
16:32 - 16:35якого не надто поважають в Індії.
-
16:35 - 16:38Він сказав, що жителі великих міст
-
16:38 - 16:42зливають за один раз стільки води в туалеті,
-
16:42 - 16:44скільки мешканці сіл
-
16:44 - 16:47не витрачають на цілу сім'ю за два дні.
-
16:47 - 16:50Це взяло мене за живе, я подумав: "Так воно і є".
-
16:50 - 16:52Якось я пішов до свого друга,
-
16:52 - 16:54і мусив чекати на нього
-
16:54 - 16:56у його квартирі на Малабар Гілл,
-
16:56 - 16:58на двадцятому поверсі,
-
16:58 - 17:00у дуже елітному районі Мумбаї.
-
17:00 - 17:02Він приймав душ двадцять хвилин.
-
17:02 - 17:04Я знудився і пішов геть. А дорогою назад
-
17:04 - 17:06їхав як завжди через
-
17:06 - 17:08нетрі Бомбея.
-
17:08 - 17:10А там під палючим сонцем у довжелезних чергах
-
17:10 - 17:13стояли жінки і діти з відрами,
-
17:13 - 17:15і чекали на цистерну
-
17:15 - 17:17з водою.
-
17:17 - 17:19У цю хвилю в мене виникла ідея.
-
17:19 - 17:21Як вона переросла в історію?
-
17:21 - 17:24Я раптом зрозумів, що ми на порозі катастрофи.
-
17:24 - 17:26Тому мій наступний фільм називється "Паані" -
-
17:26 - 17:28"Вода".
-
17:28 - 17:30На цьому міфологічному ґрунті
-
17:30 - 17:32я починаю створювати світ.
-
17:32 - 17:34Який світ я створюю?
-
17:34 - 17:37Звідки беруться ідея і проект?
-
17:37 - 17:39Я уявив, що у майбутньому
-
17:39 - 17:42збудують шляхопроводи.
-
17:42 - 17:44Розумієте, що таке шляхопроводи? Так?
-
17:44 - 17:46Отож, збудували шляхопроводи,
-
17:46 - 17:48щоб швидше добратися з пункту А в пункт Б.
-
17:48 - 17:51Натомість багатії спритно дістаються від одного відносно заможного району
-
17:51 - 17:53до іншого відносно заможного району.
-
17:53 - 17:55А потім збудували
-
17:55 - 17:57місто над шляхопроводами.
-
17:57 - 18:00Багаті люди переїхали у верхнє місто,
-
18:00 - 18:03а бідні залишилися у нижніх містах.
-
18:03 - 18:06Близько 10-12 відсотків людей
-
18:06 - 18:08перебралися у верхнє місто.
-
18:08 - 18:10Звідки беруться ці верхні і нижні міста?
-
18:10 - 18:12В одному індійському міфі
-
18:12 - 18:15є такі слова - я скажу їх на Гінді -
-
18:15 - 18:19(Гінді)
-
18:19 - 18:21Про що тут йдеться?
-
18:21 - 18:24Йдеться про те, що багаті завжди сидять на плечах
-
18:24 - 18:26і виживають на плечах бідних.
-
18:26 - 18:28Саме з цього міфу походить ідея верхнього і нижнього міст.
-
18:28 - 18:31Задум заснований на історії.
-
18:31 - 18:34Згодом мешканці верхнього міста
-
18:34 - 18:36всмоктують усю воду.
-
18:36 - 18:38Запам'ятайте це слово - всмоктують.
-
18:38 - 18:40Вони всмоктують усю воду, не діляться нею ні з ким,
-
18:40 - 18:42і подають воду по краплинах у нижнє місто.
-
18:42 - 18:44Якщо вибухне революція, вони відключать воду.
-
18:44 - 18:47Але демократія ще не вмерла,
-
18:47 - 18:50тому можна заявити по-демократичному:
-
18:50 - 18:53"Якщо ви дасте нам [що ми хочемо], ми включимо воду".
-
18:53 - 18:55Мій час вже добігає кінця.
-
18:55 - 18:57Але я можу ще довго розповідати,
-
18:57 - 18:59як ми вигадуємо історії,
-
18:59 - 19:02як історії стають нами,
-
19:02 - 19:04і як їх можна перенести в конкретну галузь -
-
19:04 - 19:06у моєму випадку - це кіно.
-
19:06 - 19:09Врешті-решт, що таке історія? Це протиріччя.
-
19:09 - 19:11Усе довкола - протиріччя.
-
19:11 - 19:13Всесвіт - це протиріччя.
-
19:13 - 19:15І всі ми постійно прагнемо досягнути гармонії.
-
19:15 - 19:17Вранці ми сприймаємо день і ніч як протиріччя.
-
19:17 - 19:19Але ось ви встали в 4 годині ранку.
-
19:19 - 19:21Перший проблиск блакиті там, де ніч і день
-
19:21 - 19:24намагаються знайти гармонію між собою.
-
19:24 - 19:27Гармонія - це ноти Моцарта, які він нам не залишив,
-
19:27 - 19:29але протиріччя його нот вказує на існування цих інших записів.
-
19:29 - 19:33Усі протиріччя його записів свідчать про гармонію.
-
19:33 - 19:35Це наслідок пошуку гармонії
-
19:35 - 19:38серед протиріч, які панують у думках поета,
-
19:38 - 19:41серед протиріч, які панують у думках оповідача.
-
19:41 - 19:44У думках оповідача - це моральні протиріччя.
-
19:44 - 19:46У думках поета - протиріччя словесні.
-
19:46 - 19:49А в думках всесвіту - суперечність між ніччю і днем.
-
19:49 - 19:51У думках чоловіка і жінки
-
19:51 - 19:53ми увесь час є свідками
-
19:53 - 19:55протистояння чоловічого і жіночого начал.
-
19:55 - 19:57Ми прагнемо душевної гармонії.
-
19:57 - 20:00Увесь сенс протиріччя -
-
20:00 - 20:03окрім примирення з ним -
-
20:03 - 20:05це оповідь історії, а не вирішення проблеми.
-
20:05 - 20:07Проблема багатьох голівудських історій
-
20:07 - 20:10і фільмів - як сказав (нерозбірливо) у своєму кіно - полягає
-
20:10 - 20:13у спробі залагодити протиріччя.
-
20:13 - 20:15Гармонія - це не рішення.
-
20:15 - 20:17Гармонія - це натяк на щось
-
20:17 - 20:19значно більше, ніж рішення.
-
20:19 - 20:21Гармонія - це натяк на щось
-
20:21 - 20:24всеосяжне і загальне,
-
20:24 - 20:26вічне і миттєве.
-
20:26 - 20:30Рішення - це набагато вужче поняття.
-
20:30 - 20:33Воно остаточне. Гармонія безкінечна.
-
20:33 - 20:36Тому історії, як і решта протиріч у всесвіті,
-
20:36 - 20:39шукають гармонію і нескінченність
-
20:39 - 20:42у моральних рішеннях. Вони розв'язують один конфлікт,
-
20:42 - 20:46але обминають інший, і тому порушують дійсно важливі питання.
-
20:46 - 20:48Щиро дякую.
-
20:48 - 20:51(Оплески)
- Title:
- Шекхар Капур: Ми - це історії, які ми собі розповідаємо
- Speaker:
- Shekhar Kapur
- Description:
-
Де бере початок творче натхнення? На TEDIndia голлівудський / боллівудський режисер Шекхар Капур ("Єлизавета", "Містер Індія") визначає джерело своєї творчості - цілковита, безроздільна паніка. Він розповідає, як вивільнити свого внутрішнього оповідача.
- Video Language:
- English
- Team:
- closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 20:56