12 істин, яких мене навчили життя і письменництво

За кілька днів до свого 61 дня народження письменниця Анн Ламотт вирішила записати те, що вона знала безсумнівно. Вона занурюється в нюанси буття особи, що живе в заплутаному, чудесному, емоційному світі, пропонує свій характерний погляд, водночас життєдайно мудрий і дотепний, на сім'ю, письменництво, розуміння Бога, смерть і багато іншого.

Мій семирічний онук спить
у сусідній кімнаті,

та коли він прокидається вранці.

він часто каже:

"Уяви, а якщо сьогодні
найкращий день в житті".

Іншим разом він кличе мене
тремтячим голосом

посеред ночі й питає:

"Бабусю, а чи ти колись помреш?"

Я вважаю, для мене та тих, кого я
знаю, це є ілюстрацією того,

що ми - це суміш щасливих передчуттів

та страху.

Тож за декілька днів до мого
61-го дня народження я сіла

та вирішила зробити список всього,
що я вважаю безперечним.

В масовій культурі настільки мало правди,

що було б добре бути впевненим
хоч у якихось речах.

Наприклад, мені більш не буде 47,

хоча це саме той вік, на який я почуваюсь,

і вік, який мені подобається
приписувати собі.

Мій друг Пол, у свої 70 з гаком,
любить повторювати,

що він почувається, ніби юнак, у якого
є трохи проблем зі здоров'ям.

(Сміх)

Наше дійсне "Я" знаходиться
поза часом і простором,

але, зазирнувши у документи,

я, дійсно, мушу визнати, що народилася
у 1954 році.

Моя духовна сутність лежить
поза часом і простором.

Вона не має віку.

Так як і ви, я можу бути того віку,
через який я вже проходила,

хоча потрібно згадати і такий аспект
цієї справи,

що все-таки потрібно дотримуватись

правил догляду за шкірою для 60-літніх,

а саме - максимальна тривалість
сонячних ванн

разом із використанням дитячого крему

і вигріванням біля рефлектора
настільної лампи.

(Сміх)

Ну і, зрештою, було таким полегшенням,
визнати правду,

що я вже не є на заключних акордах
середнього віку,

і це надихнуло мене записати
беззаперечні факти, які я знаю.

Нині люди почуваються досить
приреченими і перевантаженими,

вони доволі часто запитують мене -
що таке правда.

Отож, я надіюсь, що цей список того,
в чому я майже впевнена,

може стати гарною базовою інструкцією

для тих, хто почувається
перевантаженим і переслідуваним.

Пункт перший:

найпершим і найправдивішим фактом
є те, що всяка істина є парадоксом.

Життя є одночасно і цінним,
незбагненним даром,

і, одночасно, жахіттям, тут, у нашій
інкарнації.

Це прикрий факт

для тих із нас, хто був народжений
надто чутливим.

Життя таке тяжке і дивне, що ми
часом дивуємось,

якщо воно нас викручує.

Воно наповнене водночас безмірною
красою і гармонією,

жахливою злиденністю,

повенями і немовлятами, прищами і
Моцартом,

і все це кружляє разом.

Я не думаю, що це ідеальна система.

(Сміх)

Пункт два: майже все запрацює знову,

якщо відключити його на кілька хвилин.

(Сміх)

(Оплески)

З вами включно.

Третє: немає майже нічого зовнішнього,

що могло б надати тривалу допомогу,

хоча ми й очікуємо цього.

Ви не можете купити, домогтися чи
вирахувати спокій і душевну рівновагу.

Це найбільш жахлива істина
і я обурена нею.

Але тут потрібна внутрішня робота,

і ми не можемо організувати мир і
постійний прогрес

людям, яких найбільше любимо.

Вони мають знайти свої власні шляхи,

свої власні відповіді.

Ви не можете бігти поруч зі своїми
дорослими дітьми

по їхньому життєвому шляху, страхуючи їх
памперсами і кремами.

Ви повинні відпустити їх.

Було б непристойно не зробити цього.

Адже, якщо це не ваша проблема,

то, найімовірніше, ви не маєте
доброї відповіді.

(Сміх)

Наша допомога, як правило, не є корисною.

Часто вона навіть шкідлива.

А якщо чесно - то це завуальована
форма контролю.

Перестаємо допомагати в такому обсязі.

Не нав'язуємо свою допомогу і позитив
кожному зустрічному.

(Сміх)

(Оплески)

Все це приводить нас
до пункту чотири:

кожен з нас є забіганим, зажуреним,
нав'язливим і заляканим,

навіть ті, хто здається найріднішими.

Вони більш схожі на вас, ніж ви
можете уявити,

так що старайтесь не порівнювати
свої внутрішні риси із зовнішніми

проявами інших людей. Це зробить
вас лише гіршими.

(Сміх)

Ви все одно не зможете оберігати,
виправляти чи рятувати їх,

або остудити чиюсь гарячу голову.

Щось подібне допомогло мені прочистити
і відрегулювати мислення 30 років тому -

це була катастрофа в моїй поведінці й
мисленні.

І я звернулась за допомогою до
раціонально мислячих друзів,

це було звертання до вищих сил.

Одним з акронімів для слова "Бог" є -
"дар відчайдушності",

принаймні, так його трактували

раціонально мислячі друзі,

в результаті, я деградувала швидше,
ніж встигала понижувати свої стандарти.

(Сміх)

В цьому випадку вищі сили, мабуть, казали

- "ти рухаєшся без якоїсь доброї ідеї".

Коли ж спроби покращити, оберігати чи
рятувати виявляються невдалими,

то посилена турбота про себе виходить на
передній план

і це випромінюється з тебе в атмосферу,

як легкий свіжий подих.

Це неабиякий подарунок світові.

А коли люди реагують, запитуючи
"Чи не переповнена вона собою",

просто загадково посміхнись, як Мона Ліза,

і зроби всім чашку доброго чаю.

Бо коли ти наповнюєшся прихильністю
до чиєїсь нелогічності і самозакоханості,

непослідовності й роздратування,

ти знаходиш свій дім.

Це місце, де у світі починається мир.

Пункт п'ятий:

шоколад з 75% какао насправді
не є їжею.

(Сміх)

Його правильніше використати як
приманку в капканах

або підкласти під хиткий стілець.

Його ні в якому разі не можна
розглядати, як щось їстівне.

Пункт шостий --

(Сміх)

письменництво.

Кожен автор, якого ви знаєте, творить
лише жахливі перші спроби,

але вони скрізь тримаються з видом
класиків.

В цьому - секрет життя.

В цьому, можливо, головна відмінність
між вами і ними.

Вони просто роблять це.

Вони роблять це попередньо підготувавшись.

Вони роблять це як борг честі.

Вони розповідають історії, які
утворюються у них

потроху, день за днем.

Коли мій старший брат був у
четвертому класі,

він отримав завдання підготувати реферат
про птахів до наступного дня,

але ніяк не міг розпочати роботу.

Отож мій батько сів біля нього з
книгою Одюбона,

папером, олівцями і цвяшками --

ті, хто не зовсім юний, певно, пам'ятають
такі цвяшки,

і сказав братові:

"Просто бери пташку за пташкою, хлопче.

Наприклад, прочитай про пеліканів,

а далі напиши про цих пеліканів
своїми словами.

Далі переходиш до синиць,

і розповідаєш нам про них своїми словами.

Потім ідуть гуси".

Отож, найважливіше про письменництво -
це пташка за пташкою,

а далі, якийсь, дякувати Богу, перший
чорновичок.

Якщо не знаєте, як то його почати,

пам'ятайте, що все, що сталося з вами, -
це ваше,

і ви маєте це розповісти.

Якщо люди захочуть, щоб ви писали
про них більш приязно,

то їм слід почати поводити
себе краще.

(Сміх)

(Оплески)

Ви будете в пекельних муках, коли
прокинувшись одного дня

не зможете створити матеріалу,

який торкається струн вашої душі:

ваші історії, спогади, мрії й пісні --

вашу правду,

ваше бачення речей --

передати це все своїми словами.

Це якраз те, що ви маєте
запропонувати світу,

навіть більше - задля цього ви
були народжені.

Сьоме: публікації і тимчасовий
творчий успіх -

це те, від чого вам слід оговтатись.

Вони вбили дуже багато людей.

Вони будуть вражати, пошкоджувати й
змінювати вас

таким шляхом, що ви навіть не можете
уявити.

Найбільш деградовані й огидні люди,
яких я коли-небудь знала,

це були чоловіки-письменники,
що мали величезні бестселлери.

І, повертаючись до пункту один,
що всі істини є парадоксом,

це - чудо, що ваші праці опубліковано,

що ваші історії читають і слухають.

Краще спробуйте потроху відмовитись
від фантазій,

що публікація зцілить вас,

що вона заповнить "сирні дірочки"
вашої душі.

Вона цього не зможе.

І не буде робити.

А процес творчості - зможе.

Отож, спробуйте співати в хорі чи
іншій музичній групі.

Спробуйте малювати мурали чи
розводити пташок,

або опікуватись старими собаками,
які нікому не потрібні.

Пункт вісім: сім'я.

Сім'я - це тяжко, тяжко, тяжко,

незважаючи на те, що вона може бути
також чарівною і пестливою.

Знову ж таки, згадаймо пункт перший.

(Сміх)

В колі сім'ї, де вам раптово захотілось
або когось убити, або покінчити з собою -

(Сміх)

пам'ятайте, що в усіх випадках,

це є чудом, що кожен із нас був
зачатий і народжений.

Земля - це школа прощення.

Починається все з прощення себе,

а далі можете продовжувати
за обіднім столом.

І найчудесніше, що це все можна робити
в домашніх капцях.

(Сміх)

Коли Уільям Блейк сказав, що ми є тут,

щоб навчитись витримувати промені любові,

він знав, що сім'я буде невід'ємною
частиною цього всього,

навіть якщо вам хочеться кричати
про своє миленьке життя.

Але запевняю вас, що ви цілком
придатні до цього.

Ви можете зробити це, Попелюшко,
ви можете зробити це,

і ви будете вражені.

Дев'яте: їжа.

Намагайтесь робити все трохи краще.

Надіюсь, ви розумієте, про що я.

(Сміх)

Пункт 10 --

(Сміх)

благодать.

Благодать є духовною змазкою

або ж ластами у воді.

Таїнством благодаті є те, що Бог любить
Генрі Кіссінджера, і Владіміра Путіна,

і мене

точно так, як Він чи Вона любить
свого внука.

Візьми розберись.

(Сміх)

Проявами благодаті є те, що вона
змінює нас, лікує нас

і покращує наш світ.

Щоб випросити благодать, скажи
"Допоможи" і приготуйся.

Благодать знайде тебе там, де ти є,

але не залишить тебе там, де знайшла.

І благодать не буде схожою на
чарівного привида Каспера,

на превеликий жаль.

Але телефон задзвонить
або пошта прийде,

і проти всіх негараздів

ваше звичне почуття гумору
підставить своє плече.

Сміх - це дійсно освіжаюча святість.

Він допомагає нам дихати знов і знов,

приводить нас до тями,

і дарує нам віру в життя і людей.

І запам'ятайте -- благодать завжди
сміється останньою.

Одинадцяте: Бог - це милість.

Це зовсім не страшно.

Це означає божественний і люблячий
живий інтелект,

або, як ми вже знаємо з незрівнянного
твору "Deteriorata", -

це космічний кексик.

Добрим іменем для Бога буде -
"не я".

Емерсон сказав, що найщасливішим
чоловіком на Землі

буде той, хто засвоїть від природи
уроки поклоніння.

Отже, вийдіть трохи за рамки себе
і подивіться.

Мій духівник сказав якось, що ми можемо
утримувати бджіл в банці навіть без кришки,

бо вони не можуть поглянути вгору,

отож вони просто здійснюють свій
гіркий політ, вдаряючись об скляні стінки.

Виходь за рамки звичного. Дивись.

От у цьому - секрет життя.

І на завершення: смерть.

Пункт 12.

Ого і йой.

Тяжко пережити смерть тих людей, без яких
ви не уявляєте свого життя.

Ви ніколи не змиритесь із цими втратами,
і незалежно, що там каже культура,

ви не піддаєтесь цим впливам.

Ми, християни, полюбляємо думати
про смерть, як про зміну адреси,

проте, любий вам об'єкт буде жити
у вашому серці

допоки це буде потрібно вам.

Як казав Леонард Коен: "Тріщини є у всьому,

але це шлях, яким до нас доходить світло"

Крім того, це пояснює, як ми відчуваємо
наших близьких живими.

Також, люди можуть посміятися з вас

у найнезручніший момент,

а це є дуже гарною новиною.

Але їхня відсутність буде кошмаром
решти вашого життя.

Друзі і горе, час і сльози зможуть вас
порятувати до певної міри.

Сльози очистять і надихнуть вас,
зволожать і пом'якшать вас

і ситуацію, з якою ви маєте справу.

Пам'ятаєте перші слова, які Бог
промовив до Мойсея?

Він сказав: "Зніми своє взуття".

Тому, що тут - святий ґрунт, який може
перетворитись у свою протилежність.

В це тяжко повірити, проте це є
найправдивіша істина, яку я знаю.

Якщо ви вже трохи старші, наприклад,
як моя скромна персона,

ви розумієте, що смерть така ж священна,
як і народження.

І не турбуйтеся -- будьте в гармонії
зі своїм життям.

Майже кожна конкретна смерть
є легкою і ніжною

з найкращими людьми, які оточують вас

весь той час, що ви потребуєте.

Ви не будете самотніми.

Вони будуть допомагати вам перейти
до того, що вас очікує.

Як сказав Рам Дасс

"Коли все сказано і зроблено,

кожен з нас просто переходить до
іншого дому".

Я думаю, все так і є,

але коли я надумаю ще щось,

я вам повідомлю.

Дякую.

(Оплески)

Дякую.

(Оплески)

Я була дуже здивована, що мене запросили,

тому що це не мої сфери,

технології чи дизайн чи розваги.

Я вважаю, що моєю сферою є
певний тип віри і письменство,

а також душевні прогулянки з кимось.

Отож, я була вражена,

але мені сказали, що можна робити доповідь
і я відповіла, що залюбки.

(Відео) Якщо ти не знаєш, як почати,

пам'ятай, що кожна подія, яка з тобою
сталась, є твоєю

і ти маєш розповісти про неї.

Анн Ламотт: Люди дуже налякані
і почуваються приреченими

в Америці в нинішній час,

і я просто вирішила допомогти їм
повернути почуття гумору

і усвідомити, що ніяких проблем немає.

Якщо ви робите дію,

то робіть її дійсно цілющою, чи люблячою,
чи дружньою,

і ви матимете дружні та ніжні почуття.