< Return to Video

Як птахи вчаться співати - Партха Мітра

  • 0:10 - 0:14
    Так співає бурий пересмішник.
  • 0:14 - 0:18
    Це одна з тисячі його пісень.
  • 0:18 - 0:21
    Серед птахів є чимало віртуозів.
  • 0:21 - 0:26
    Лісовий дрізд може співати
    одразу в двох тональностях.
  • 0:26 - 0:32
    Пересмішник може наслідувати
    звуки навколо, навіть сигнали машин.
  • 0:32 - 0:35
    А вишуканий австралійський лірохвіст
  • 0:35 - 0:42
    має прекрасний і складний
    танець із піснею.
  • 0:42 - 0:47
    Це лише декілька із
    4000 видів співочих птахів.
  • 0:47 - 0:50
    Більшість птахів мають короткі
    й простенькі наспіви,
  • 0:50 - 0:55
    та співочі птахи мають в
    репертуарі й складні мелодії,
  • 0:55 - 0:56
    якими приваблюють партнера,
  • 0:56 - 0:58
    захищають територію,
  • 0:58 - 1:01
    зміцнюють соціальні зв'язки.
  • 1:01 - 1:05
    Кожний пташиний вид має власну мелодію,
  • 1:05 - 1:08
    іноді з місцевими діалектами.
  • 1:08 - 1:15
    Досвідчені слухачі можуть розрізнити
    кожну пташку за піснею.
  • 1:15 - 1:18
    Як же птахи вчаться співати?
  • 1:18 - 1:22
    Звідки знають пісню свого виду?
  • 1:22 - 1:25
    Чи вони народжуються із цим знанням?
  • 1:25 - 1:31
    Науковці чимало дізналися про
    пташині пісні, вивчаючи зяблика-зебру.
  • 1:31 - 1:36
    Пташеня вчиться співати в тата
    або інших самців
  • 1:36 - 1:41
    ще змалечку в гнізді.
  • 1:41 - 1:43
    Першою є сенсорна форма навчання -
  • 1:43 - 1:49
    маля слухає й запам'ятовує пісні.
  • 1:49 - 1:53
    Під час моторної форми навчання
  • 1:53 - 1:56
    пташеня пробує співати почуту мелодію.
  • 1:56 - 2:00
    Під час навчання дитинча
    має слухати пісню дорослого,
  • 2:00 - 2:02
    але не постійно.
  • 2:02 - 2:06
    Якщо воно чутиме мелодію забагато разів,
    то не зможе відтворити її.
  • 2:06 - 2:08
    Важливим є і джерело звуку.
  • 2:08 - 2:10
    Якщо пісня лунає з гучномовця,
  • 2:10 - 2:12
    пташаті буде не легко її вловити.
  • 2:12 - 2:17
    Та якщо сховати динамік
    в іграшковому зяблику-зебрі,
  • 2:17 - 2:19
    воно навчиться легше.
  • 2:19 - 2:23
    Раптом дитинча зовсім не чутиме пісні
    дорослого зяблика-зебри?
  • 2:23 - 2:27
    Дивовижно, але воно таки співатиме.
  • 2:27 - 2:32
    Самотні зяблики співають
    так званих вроджених пісень.
  • 2:32 - 2:34
    Певної пісні треба вчитися,
  • 2:34 - 2:40
    але інстинкт співати
    є в пташині від народження.
  • 2:40 - 2:43
    Вроджені пісні звучать інакше,
    ніж "культурні",
  • 2:43 - 2:46
    тобто вивчені від інших зябликів змалечку.
  • 2:46 - 2:49
    Якщо самотні зяблики започаткують колонію,
  • 2:49 - 2:52
    діти вивчать пісню батьків.
  • 2:52 - 2:55
    Та з поколіннями мелодія зміниться.
  • 2:55 - 2:57
    І за кілька повторів
  • 2:57 - 3:00
    вже буде схожою
  • 3:00 - 3:04
    на культурну пісню
    зяблика-зебри в природі.
  • 3:04 - 3:07
    Певно, птахи мають деякі знання
    від народження,
  • 3:07 - 3:12
    що знову і знову повертають їх
    до однієї мелодії.
  • 3:12 - 3:15
    Це означає, що геном зяблика-зебри
  • 3:15 - 3:18
    має головну інформацію
    про його пісню,
  • 3:18 - 3:22
    що карбувалась там
    мільйони років еволюції.
  • 3:22 - 3:24
    На перший погляд, це дивно,
  • 3:24 - 3:29
    адже ми знаємо, що генетичний код
    містить біохімічні й фізичні ознаки,
  • 3:29 - 3:32
    а не особливості поведінки.
  • 3:32 - 3:34
    Втім, між ними немає суттєвої різниці.
  • 3:34 - 3:38
    Геноми й поведінка пов'язані
    нейронною мережею.
  • 3:38 - 3:41
    Цей зв'язок заплутаний і доволі складний,
  • 3:41 - 3:46
    та він існує.
  • 3:46 - 3:50
    Геноми містять коди білків,
    що керують мозковим розвитком,
  • 3:50 - 3:55
    приміром, певні молекули прокладають
    шлях аксонам, що розвиваються,
  • 3:55 - 3:57
    формуючи виразні мережі.
  • 3:57 - 4:00
    Мозок птаха має так звані
    "пісенні мережі",
  • 4:00 - 4:03
    які працюють, коли птах співає.
  • 4:03 - 4:07
    Ці мережі реагують на рідну пісню
  • 4:07 - 4:10
    сильніше, аніж на пісні інших видів.
  • 4:10 - 4:15
    В теорії пташині гени
    керують розвитком мозкових мереж,
  • 4:15 - 4:18
    пов'язаних зі співом
    і здатністю вчити пісні.
  • 4:18 - 4:22
    Потім вплив пісень
    формує нейронні мережі,
  • 4:22 - 4:26
    аби відтворювати мелодії,
    властиві певному виду.
  • 4:26 - 4:31
    Генетично закодовану чи вроджену
    поведінку мають не лише співочі птахи,
  • 4:31 - 4:33
    а й чимало тварин.
  • 4:33 - 4:35
    Зокрема,
  • 4:35 - 4:40
    далекі міграції метелика-монарха й лосося.
  • 4:40 - 4:42
    Яке значення це має для людей?
  • 4:42 - 4:46
    Чи й ми від народження маємо інформацію,
    записану в нашому геномі,
  • 4:46 - 4:48
    яка формує нейронні мережі,
  • 4:48 - 4:51
    а, отже, і наші знання про щось?
  • 4:51 - 4:56
    Чи десь є вроджені знання
    людини як виду?
Title:
Як птахи вчаться співати - Партха Мітра
Description:

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/how-do-birds-learn-to-sing-partha-mitra

Бурий пересмішник знає тисячу пісень. Лісовий дрізд може співати
одразу в двох тональностях. Пересмішник може наслідувати
звуки, зокрема сигнали машин. Це лише декілька із
4000 видів співочих птахів. Як вони вивчають пісні? Як вміють повторити мелодію свого виду? Чи знають її від народження? Партха П. Мітра розкриває таємниці пташиної пісні.
more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TED-Ed
Duration:
05:39

Ukrainian subtitles

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.