< Return to Video

Double Bohr effect | Circulatory system physiology | NCLEX-RN | Khan Academy

  • 0:00 - 0:03
    -
  • 0:03 - 0:06
    Подумаймо трішки про матір і плід
  • 0:06 - 0:08
    в контексті обміну кисню,
  • 0:08 - 0:11
    та прослідкуймо за загальним об'ємом
    кисню,
  • 0:11 - 0:14
    що проходить від матері
    до плоду.
  • 0:14 - 0:17
    Спочатку пригадаймо,
  • 0:17 - 0:19
    звідки надходить кисень,
  • 0:19 - 0:20
    та куди він іде.
  • 0:20 - 0:25
    Запам'ятайте, що плід має
    дві пупкові артерії.
  • 0:25 - 0:28
    Ці артерії відходять від гілок
  • 0:28 - 0:32
    внутрішніх клубових артерій.
  • 0:32 - 0:33
    І ці пупкові артерії
    фактично
  • 0:33 - 0:36
    проходять через пуповину.
  • 0:36 - 0:38
    Тож це - наша пуповина.
  • 0:38 - 0:41
    Ці маленькі артерії
  • 0:41 - 0:42
    розгалужуються.
  • 0:42 - 0:45
    Намалюємо декілька
    розгалужень тут, а і ще одну
  • 0:45 - 0:46
    ось тут.
  • 0:46 - 0:50
    Вони розгалужуються в
    велику пластину.
  • 0:50 - 0:53
    Її називають
    хоріальною пластиною.
  • 0:53 - 0:54
    Отже, це хоріальна
    пластина.
  • 0:54 - 0:56
    Я залишу тут трохи вільного місця.
  • 0:56 - 0:58
    А з іншої сторони
    хоріальної пластини
  • 0:58 - 1:01
    є резервуар з кров'ю.
  • 1:01 - 1:04
    Цей резервуар з кров'ю, утворений мамою.
  • 1:04 - 1:06
    Отже, мама має маленькі артерії
  • 1:06 - 1:07
    що ведуть в резервуар.
  • 1:07 - 1:09
    Намалюємо декілька артерій.
  • 1:09 - 1:12
    Вони буквально відкриваються
    в цьому резервуарі крові
  • 1:12 - 1:14
    та випускають свою кров.
  • 1:14 - 1:16
    З іншого боку також є
    декілька вен.
  • 1:16 - 1:19
    Коли я говорю з іншою сторони,
    я маю на увазі, що ось тут
  • 1:19 - 1:21
    є декілька вен, що
    виводять кров назовні.
  • 1:21 - 1:26
    На відміну від більшості випадків
    де цикл є замкненим,
  • 1:26 - 1:29
    тут є вени і
    артерії,
  • 1:29 - 1:31
    що об'єднуються в цьому місці.
  • 1:31 - 1:35
    А з іншого боку цього резервуару
    є стінка матки.
  • 1:35 - 1:37
    Тобто,
    всі ці судини
  • 1:37 - 1:39
    ніби пробиваються крізь
    цю стінку.
  • 1:39 - 1:41
    Але вона дуже сильна.
  • 1:41 - 1:42
    Запам'ятайте,
    ця м'язова стінка
  • 1:42 - 1:44
    дуже важлива
    під час родів,
  • 1:44 - 1:48
    тому що вона допомагає
    виштовхувати дитину.
  • 1:48 - 1:52
    Це дуже
    сильний м'яз
  • 1:52 - 1:56
    з м'язовими волокнами.
  • 1:56 - 2:00
    Це будова плаценти, так?
  • 2:00 - 2:04
    Кров надходить в резервуар
    і виходить з нього.
  • 2:04 - 2:06
    З іншого боку,
    у зв'язку з тим,
  • 2:06 - 2:08
    що тут дуже насичена киснем кров,
  • 2:08 - 2:11
    хоріотична пластина
  • 2:11 - 2:13
    злегка розширюється,
  • 2:13 - 2:17
    і занурююється в насичену киснем кров,
  • 2:17 - 2:21
    А за цими розширеннями чи всередині них
    є судини.
  • 2:21 - 2:23
    Маленькі капіляри також
    заходять всередину.
  • 2:23 - 2:27
    Ці маленькі капіляри плоду набирають
    кисень,
  • 2:27 - 2:31
    проходять навколо,
    сходяться
  • 2:31 - 2:35
    та повертаються в
    пуповину.
  • 2:35 - 2:39
    І вся ця збагачена киснем кров
    йде в одну велику судину.
  • 2:39 - 2:41
    Ось такий кровобіг.
  • 2:41 - 2:42
    А трішки нижче є
    пупкова вена.
  • 2:42 - 2:45
    -
  • 2:45 - 2:48
    Ось такий маршрут,
    проходить кров.
  • 2:48 - 2:50
    Зі сторони матері
    є
  • 2:50 - 2:52
    маткові артерії та вени.
  • 2:52 - 2:58
    Це мамина половина
    плаценти.
  • 2:58 - 3:00
    Тепер пройдімо
    одну за одною
  • 3:00 - 3:03
    усі судини, та подумаймо,
  • 3:03 - 3:05
    скільки ж в них кисню.
  • 3:05 - 3:10
    Кисень транспортується або у розчиненній
    формі,
  • 3:10 - 3:11
    назвемо його
    парціальний тиск кисню,
  • 3:11 - 3:13
    або він зв'язаний з гемоглобіном.
  • 3:13 - 3:15
    Тільки два варіанти, так?
  • 3:15 - 3:17
    Такі ж варіанти підходять
    для ембріона.
  • 3:17 - 3:19
    Напишу це тут.
  • 3:19 - 3:22
    Зв'язаний з гемоглобіном,
    або розчинений.
  • 3:22 - 3:24
    HbO2- зв'язаний з гемоглобіном.
  • 3:24 - 3:27
    Коли кисень розчинений,
    то вимірюється
  • 3:27 - 3:28
    міліметрами
  • 3:28 - 3:32
    ртутного стовпчика.
  • 3:32 - 3:36
    Отже, яка приблизна кількість
  • 3:36 - 3:40
    розчиненого кисню
    в матковій артерії?
  • 3:40 - 3:42
    Ми, як правило, вважаємо,
    що артерії
  • 3:42 - 3:46
    містять 100 міліметрів
    ртутного стовпчика кисню.
  • 3:46 - 3:48
    Це груба оцінка.
  • 3:48 - 3:51
    В цьому випадку,
    близько 98% гемоглобіну
  • 3:51 - 3:54
    зв'язані з киснем,
    з високим значенням
  • 3:54 - 3:56
    розчиненого кисню в крові.
  • 3:56 - 3:58
    У венах це значення
    є близьким до 40,
  • 3:58 - 4:03
    а відсоток зв'язаного
    гемоглобіну - близько 75%.
  • 4:03 - 4:05
    Це приблизний підрахунок,
    приблизна кількість
  • 4:05 - 4:09
    на стороні матері.
  • 4:09 - 4:12
    На стороні дитини показники
    значно нижчі
  • 4:12 - 4:15
    У пупкових артеріях,
    рівень розчиненого кисню
  • 4:15 - 4:17
    дорівнює близько 18.
  • 4:17 - 4:22
    Та тільки близько 45%
    їхнього гемоглобіну,
  • 4:22 - 4:26
    запам'ятайте, що вони мають
    гемоглобін F, що зв'язаний з киснем.
  • 4:26 - 4:28
    З боку пупкової вени
    відповідно 28,
  • 4:28 - 4:33
    це трошки вище,
    і 70% пов'язано з гемоглобіном.
  • 4:33 - 4:35
    Це результати наших підрахунків.
  • 4:35 - 4:37
    Тепер виникає питання,
    чи величина кисню,
  • 4:37 - 4:41
    загальна величина
    кисню, яку втрачає мама,
  • 4:41 - 4:44
    є такою самою як і
    загальна величина
  • 4:44 - 4:47
    кисню, яку отримує дитина?
  • 4:47 - 4:51
    Чи вміст кисню, що переходить
    від мами до дитини, залишається однаковим?
  • 4:51 - 4:54
    Чи ми втрачаємо щось
    в системі?
  • 4:54 - 4:57
    Чи можемо ми сподіватися
    що все буде так само?
  • 4:57 - 4:59
    Кількість, втрачена мамою,
    має бути такою ж
  • 4:59 - 5:01
    як і кількість, отримана
    плодом.
  • 5:01 - 5:03
    Погляньмо чи це так.
  • 5:03 - 5:04
    Зараз я покажу вам невеликий графік,
  • 5:04 - 5:07
    який я намалював раніше.
  • 5:07 - 5:10
    Він базується на тих самих
    значеннях,
  • 5:10 - 5:11
    які я щойно згадував.
  • 5:11 - 5:13
    Тому зараз я їх схематично зображу.
  • 5:13 - 5:18
    Отож, вісь Х - це міліметри
    кисню,
  • 5:18 - 5:21
    або міліметри ртутного стовпчика
    для парціального тиску кисню.
  • 5:21 - 5:26
    Ту їх буде приблизно 18,
    а ось тут близько 28,
  • 5:26 - 5:27
    скажімо.
  • 5:27 - 5:33
    тут їх близько 40,
    а ось тут близько 100.
  • 5:33 - 5:36
    Ці значення осі x,
  • 5:36 - 5:39
    за розчиненого кисню.
  • 5:39 - 5:43
    Вісь Y- це вміст кисню.
  • 5:43 - 5:45
    Це не зовсім рівень насичення кисню,
  • 5:45 - 5:47
    а загальна кількість кисню,
  • 5:47 - 5:49
    включаючи кількість
    розчиненого кисню та
  • 5:49 - 5:52
    кількість кисню, зв'язаного з гемоглобіном.
  • 5:52 - 5:59
    Перша рожева крива - це пупкова вена.
  • 5:59 - 6:02
    Ось ця рожева внизу.
  • 6:02 - 6:05
    А ця блакитна -
  • 6:05 - 6:08
    це пупкова артерія.
  • 6:08 - 6:11
    -
  • 6:11 - 6:17
    А все разом - це плід.
  • 6:17 - 6:20
    З боку мами ця червона
    крива,
  • 6:20 - 6:23
    її важко побачити, бо вона
    зараз виглядає так само
  • 6:23 - 6:28
    Це маткова артерія.
  • 6:28 - 6:31
    А тут є блакитна крива,
  • 6:31 - 6:35
    це маткова вена.
  • 6:35 - 6:39
    Тож в нас є по дві криві
    і в ембріона, і в мами.
  • 6:39 - 6:41
    Я хотів показати вам, щоб ви запам'ятали,
  • 6:41 - 6:44
    що тут фактично є
    дві криві, тому що
  • 6:44 - 6:49
    в пупковій артерії
    вищий рівень
  • 6:49 - 6:54
    вуглекислого газу
    та нижчий рівень pH.
  • 6:54 - 6:56
    Коли я говорю про
    нижчий рівень, це
  • 6:56 - 6:59
    також означає більшу
    кількість протонів.
  • 6:59 - 7:00
    Пам'ятайте про це.
  • 7:00 - 7:02
    Те саме стосується
    маткової вени.
  • 7:02 - 7:05
    Вона має вищий
    рівень CO2,
  • 7:05 - 7:08
    та нижчий рівень pH.
  • 7:08 - 7:12
    І відповідно, вищий
    рівень протонів.
  • 7:12 - 7:15
    Я позначу рівень концентрації в дужках
  • 7:15 - 7:17
    Це різниця між
    двома кривими.
  • 7:17 - 7:20
    Запам'ятайте, що ми називаємо її
    ефект Бора.
  • 7:20 - 7:23
    Ефект Бора полягає в тому,
    що діоксид карбону та протони
  • 7:23 - 7:27
    змушують кисень
    залишати гемоглобін,
  • 7:27 - 7:29
    або не так сильно з ним зв'язуватися.
  • 7:29 - 7:30
    Тепер поглянемо сюди.
  • 7:30 - 7:32
    Ви зауважили, що
    крива плоду
  • 7:32 - 7:33
    змістилась ліворуч.
  • 7:33 - 7:38
    Це відбувається тому, що в дитини
    є гемоглобін F, гемоглобін плоду.
  • 7:38 - 7:41
    І він насправді дуже відрізняється
    від гемоглобіну матері,
  • 7:41 - 7:45
    тобто гемоглобіну A.
    І він зв'язується з киснем,
  • 7:45 - 7:48
    F зв'язується з киснем сильніше,
  • 7:48 - 7:51
    тому і ціла крива
    зміщується вліво.
  • 7:51 - 7:54
    Ще одна велика відмінність полягає в тому,
    що криві ембріона
  • 7:54 - 7:57
    значно вищі, ніж криві матері.
  • 7:57 - 8:01
    Тобто загальний вміст кисню значно вищий.
  • 8:01 - 8:04
    Це відбувається тому, що у дитина
    вищий гематокріт.
  • 8:04 - 8:09
    Запам'ятайте, що дитина має приблизно
    55% гематокріту,
  • 8:09 - 8:13
    тоді як мама може мати близько 35%.
  • 8:13 - 8:15
    Вищий рівень гематокриту,
    означає, що дитина
  • 8:15 - 8:19
    має вищий рівень
    гемоглобіну, тобто більше гемоглобіну
  • 8:19 - 8:21
    в еритроцитах.
  • 8:21 - 8:23
    Рівень гемоглобіну,
  • 8:23 - 8:26
    є однією з величин
    в нашому рівнянні
  • 8:26 - 8:28
    для підрахунку вмісту кисню.
  • 8:28 - 8:31
    І саме це пояснює, чому
    крива розміщена значно вище.
  • 8:31 - 8:34
    Основне, що я хотів
    показати вам,
  • 8:34 - 8:38
    це те, що кисень втрачається
    мамою, коли транспортується
  • 8:38 - 8:40
    з маткової артерії
  • 8:40 - 8:45
    в маткову вену. Загальний вміст,
    що втрачається.
  • 8:45 - 8:47
    Перехід звідси сюди
  • 8:47 - 8:50
    не призведе до втрат кількості,
    яку отримає дитина.
  • 8:50 - 8:52
    Тож те, що отримує дитина
  • 8:52 - 8:56
    дорівнює
    тому, що надходить з пупкової артерії.
  • 8:56 - 8:57
    Це початкова точка.
  • 8:57 - 8:59
    Кінцева точка -
    це вміст пупкової вени.
  • 8:59 - 9:03
    Тому ми спостерігаємо вищий рівень кисню,
  • 9:03 - 9:05
    адже кількість кисню збільшується.
  • 9:05 - 9:07
    Тож ви можете побачити, що
    втрачений кисень
  • 9:07 - 9:10
    дорівнює
    набутому кисню.
  • 9:10 - 9:11
    Відповідно до малюнка,
  • 9:11 - 9:13
    якщо я зобразив все вірно.
  • 9:13 - 9:16
    Надходження і втрата
    будуть однаковими.
  • 9:16 - 9:19
    Нарешті, ми обговорили ефект Бора.
  • 9:19 - 9:23
    Запам'ятайте, коли кисень є
    на кривій пупкової артерії,
  • 9:23 - 9:27
    він залишається там до тих
    пір, поки
  • 9:27 - 9:29
    не почне втрачати
    діоксид карбону.
  • 9:29 - 9:31
    Як тільки втрачається,
    діоксид карбону,
  • 9:31 - 9:34
    відбувається стрибок
    з цієї кривої на цю.
  • 9:34 - 9:36
    Запам'ятайте, що ця вертикальна
    відстань
  • 9:36 - 9:39
    і називається ефектом Бора.
  • 9:39 - 9:44
    Ефект Бора відбудеться всередині хоріона.
  • 9:44 - 9:47
    Ефект Бора відбувається зі сторони плоду.
  • 9:47 - 9:51
    Тепер на стороні матері,
    всередині резервуара з кров'ю,
  • 9:51 - 9:52
    відбувається щось схоже,
  • 9:52 - 9:55
    адже рівень вуглекислого газу
    повільно зростає.
  • 9:55 - 10:00
    Тому кисень переміщується
    з цієї кривої
  • 10:00 - 10:01
    на цю криву.
  • 10:01 - 10:03
    Туди, де рівень діоксиду карбону
    вищий.
  • 10:03 - 10:06
    Це ефект Бора
    зі сторони матері.
  • 10:06 - 10:09
    Тож і на стороні плоду,
    і на стороні матері
  • 10:09 - 10:10
    відбувається ефект Бора.
  • 10:10 - 10:13
    Так як обидва процеси
    відбуваються в плаценті,
  • 10:13 - 10:16
    весь процес називають
    подвійним Ефектом Бора.
  • 10:16 - 10:19
    Це одна його частина,
    а це інша.
  • 10:19 - 10:21
    Тож якщо ви раніше чули
    про подвійний ефект Бора,
  • 10:21 - 10:23
    тепер ви знаєте
    як він відбувається.
  • 10:23 - 10:26
    Суть полягає в тому,
    що є чотири криві процесу,
  • 10:26 - 10:29
    як на цьому малюнку,
    що відбуваються в плаценті
  • 10:29 - 10:30
    одночасно.
  • 10:30 - 10:32
    Отже, є два ефекти Бора які насправді
  • 10:32 - 10:35
    значно відрізняються один від одного.
Title:
Double Bohr effect | Circulatory system physiology | NCLEX-RN | Khan Academy
Description:

more » « less
Video Language:
English
Team:
Khan Academy
Duration:
10:34

Ukrainian subtitles

Revisions