< Return to Video

Bohr effect vs. Haldane effect | Human anatomy and physiology | Health & Medicine | Khan Academy

  • 0:01 - 0:05
    Отже, ми трохи розмірковували про легені і тканини.
  • 0:05 - 0:08
    Між ними є деякий початковий зв'язок.
  • 0:08 - 0:13
    Вони намагаються обмінюватися
    маленькими молекулами туди і сюди.
  • 0:13 - 0:17
    Легеня намагається послати кисень в тканини.
  • 0:17 - 0:23
    А тканина намагається придумати шлях ефективної
    передачі назад вуглекислого газу.
  • 0:23 - 0:27
    Отже, ось суть стосунків між обома об'єктами.
  • 0:27 - 0:30
    Пам'ятайте, є два основних шляхи доставки кисню.
  • 0:30 - 0:35
    Перший - легкий - це рідкий кисень,
  • 0:35 - 0:37
    рідкий кисень у крові.
  • 0:37 - 0:40
    Але це не основний шлях.
  • 0:40 - 0:43
    Основний шлях - коли кисень зв'язується із гемоглобіном,
  • 0:43 - 0:49
    ми це називаємо HbO2 і ім'я цій молекулі - "оксигемоглобін".
  • 0:49 - 0:54
    Ось таким чином більшість кисню буде доставлено у тканини.
  • 0:54 - 0:58
    З іншого боку, повертаючись від тканин до легень,
  • 0:58 - 1:00
    Ви маєте рідкий вуглекислий газ.
  • 1:00 - 1:04
    Трохи вуглекислого газу насправді
    буквально виходить прямо у плазму.
  • 1:04 - 1:08
    Все ж, більша кількість газу вертається інакше.
  • 1:08 - 1:11
    Більш ефективними шляхами виводу вуглекислого газу,
  • 1:11 - 1:15
    згадайте - у нас є протонований гемоглобін.
  • 1:15 - 1:19
    Пам'ятаєте, коли я казав... про протонований гемоглобін,
  • 1:19 - 1:22
    що там мав бути який бікарбонат, блукаючий у плазмі.
  • 1:22 - 1:24
    І причина того, що це працює -
  • 1:24 - 1:28
    коли вони повертаються у легені, протон, бікарбонат,
  • 1:28 - 1:32
    вони знову зустрічаються і утворюють вуглекислий газ і воду.
  • 1:32 - 1:36
    Це відбувається тому, що є ензим на ім'я "карбоногідраза"
  • 1:36 - 1:38
    усередині червоних кров'яних клітин.
  • 1:38 - 1:41
    Ось тут і повертається вуглекислий газ.
  • 1:41 - 1:44
    І, звичайно, є ще і третій шлях: пам'ятаєте, ще є трохи гемоглобіну,
  • 1:44 - 1:50
    який напряму зв'язується із вуглекислим газом у процесі,
  • 1:50 - 1:53
    утворюючи невеличкий протон,
  • 1:53 - 1:56
    і вже цей протон береться до діла, правильно?
  • 1:56 - 1:58
    Він може зв'язуватися із гемоглобіном також.
  • 1:58 - 2:02
    Тож, є невеличка, але важлива взаємодія.
  • 2:02 - 2:07
    Хотів би зауважити на тому, що гемоглобін може зв'язуватись із киснем,
  • 2:07 - 2:13
    а з іншого боку - гемоглобін може зв'язуватись із протонами.
  • 2:13 - 2:17
    Весілля в тому, що є невеличка конкуренція, так?
  • 2:17 - 2:19
    Невеличка гра відбувається.
  • 2:19 - 2:23
    Бо маєте - з одного боку гемоглобін, зв'язаний із киснем,
  • 2:23 - 2:26
    намалюю це двічі,
  • 2:26 - 2:29
    і, скажемо так, це рушить взаємодію із протоном,
  • 2:29 - 2:34
    бо цей протон збирається поцупити гемоглобін.
  • 2:34 - 2:36
    Тож за гемоглобін - сутичка.
  • 2:36 - 2:39
    І тут кисень пролітає, залишаючись на самоті...
  • 2:39 - 2:43
    вуглекислий газ робить те саме, як вже було сказано.
  • 2:43 - 2:48
    Тож ми маємо гемоглобін, зв'язаний із вуглекислим газом і утвореним у процесі протоном,
  • 2:48 - 2:52
    що, знову ж, лишає кисень ні з чим.
  • 2:52 - 2:55
    Отже, залежно від того, чи є довкола багато кисню,
  • 2:55 - 2:57
    і це є ключовим елементом,
  • 2:57 - 3:03
    чи Ви маєте більше елементів,
    як то протони чи вуглекислий газ.
  • 3:03 - 3:08
    В залежності від того, чого більше плаватиме довкола - у тканинах чи клітині -
  • 3:08 - 3:11
    і буде визначним фактором напрямку реакції.
  • 3:11 - 3:14
    Маючи цю концепцію на увазі я можу відступитись і сказати,
  • 3:14 - 3:20
    що ж, я думаю - кисень знаходиться під впливом вуглекислого газу і протона
  • 3:20 - 3:25
    і я можу стверджувати: оці двоє - вуглекислий газ і протони - таки впливають,
  • 3:25 - 3:29
    скажемо, впливають на
  • 3:29 - 3:34
    схильність
  • 3:34 - 3:41
    схильність або бажання гемоглобіну до приєднання до кисню.
  • 3:41 - 3:46
    Гаразд, це - одна із заяв, яку Ви могли б зробити, розглянувши такого роду суперечку,
  • 3:46 - 3:49
    і (пригнічено?) погодившись із тим, що хтось скаже:
  • 3:49 - 3:53
    думаю, це кисень впливає, знаєте, залежно від того,
  • 3:53 - 3:56
    чию сторону Ви приймете, може і кисень впливає,
  • 3:56 - 4:04
    на здатність гемоглобіну до сполуки із вуглекислим газом і протоном.
  • 4:04 - 4:09
    із вуглекислим газом і протоном.
  • 4:09 - 4:12
    Отже, Ви можете стверджувати із іншої перспективи.
  • 4:12 - 4:17
    я в якому роді, мушу зауважити, обидві точки зору вірні.
  • 4:17 - 4:21
    Частенько думається, що може, одне й те саме просто сказане двічі.
  • 4:21 - 4:25
    Насправді ж, це - два різних явища, які мають дві різних назви.
  • 4:25 - 4:29
    Перше - говорячи про вуглекислий газ і протони -
  • 4:29 - 4:33
    є ефектом, який називається ефектом Бора.
  • 4:33 - 4:35
    Бачте, могли вже знати це слово чи опис.
  • 4:35 - 4:38
    Це - ефект Бора.
  • 4:38 - 4:41
    А інше - яке проглядається із іншої перспективи -
  • 4:41 - 4:45
    з перспективи кисню - є ефектом Холдейна.
  • 4:45 - 4:48
    Оце і є його назва - ефект Холдейна.
  • 4:48 - 4:51
    Тож, що це за ефекти Бора і Холдейна такі,
  • 4:51 - 4:55
    а не, простіше кажучи, битва за гемоглобін?
  • 4:55 - 4:57
    Давайте спробую трошки прояснити
  • 4:57 - 4:59
    і подивимось, чи зможу я зобразити це на графіку.
  • 4:59 - 5:03
    Бо думаю, що маленький графік стане в нагоді, пояснюючи ці явища.
  • 5:03 - 5:05
    Отже, побачимо, чи зможу це зробити.
  • 5:05 - 5:10
    Візьмемо маленький графік і побачимо, чи він проілюструє нам ефект Бора.
  • 5:10 - 5:15
    Оце - парціальний тиск кисню, яким він розріджується у плазму.
  • 5:15 - 5:21
    А оце - вміст кисню, його тотальний вміст у крові.
  • 5:21 - 5:26
    приймаючи до уваги, звичайно, кількість кисню, зв'язаного із гемоглобіном.
  • 5:26 - 5:30
    А що, якщо я повільно збільшу парціальний тиск кисню,
  • 5:30 - 5:36
    і початково не надто багато почне зв'язуватись із гемоглобіном,
  • 5:36 - 5:40
    але, як тільки пару молекул приєднаються, почнеться кооперативність,
  • 5:40 - 5:45
    і похила почне рости, стаючи більш крутою.
  • 5:45 - 5:48
    І це все - із-за кооперативності.
  • 5:48 - 5:51
    Кисню подобається приєднуватись до раніше приєднаного кисню.
  • 5:51 - 5:54
    А потім це ніби як вирівнюється.
  • 5:54 - 5:57
    І вирівнювання відбувається із-за того, що гемоглобін починає насичуватись.
  • 5:57 - 6:00
    Вільних місць вже й не так багато залишилось,
  • 6:00 - 6:03
    тому дуже багато кисню треба випустити у плазму,
  • 6:03 - 6:08
    аби знайти ці вільні місця на гемоглобіні.
  • 6:08 - 6:10
    Візьмемо два місця.
  • 6:10 - 6:15
    Перше - має великий вміст кисню, розрідженого у плазмі.
  • 6:15 - 6:19
    а друга - із малим вмістом кисню, розрідженого у плазмі.
  • 6:19 - 6:21
    Просто приблизно їх вибрав, не...
  • 6:21 - 6:23
    не переживайте за них.
  • 6:23 - 6:26
    Якщо подумаєте, де саме це місце із великим вмістом в тілі,
  • 6:26 - 6:30
    то це буде десь в районі легень, де є багато кисню, розрідженого у кров.
  • 6:30 - 6:36
    А місце із малою концентрацією буде м'язом стегна, у якому буде багато вуглекислого газу.
  • 6:36 - 6:38
    але не багато кисню у крові.
  • 6:38 - 6:41
    Отже, це можуть буди ці два місця у тілі,
  • 6:41 - 6:44
    і тепер я спробую дізнатись,
  • 6:44 - 6:49
    по кривій, скільки кисню буде доставлено у стегно
  • 6:49 - 6:51
    Взагалі, це доволі просто, можна сказати, що ж,
  • 6:51 - 6:57
    скільки там було кисню у легенях - або у судинах на виході із легень,
  • 6:57 - 7:00
    і ось ця кількість кисню у судинах покидає легені.
  • 7:00 - 7:05
    і ось ця кількість кисню у судинах покидає стегно.
  • 7:05 - 7:12
    І різниця - у кількості кисню між цими двома точками,
  • 7:12 - 7:14
    це і є кількістю доставленого кисню.
  • 7:14 - 7:18
    Тож, як захочете дізнатись кількість кисню, доставленого у любу... тканину
  • 7:18 - 7:21
    можете просто відняти оці два значення.
  • 7:21 - 7:23
    Оце й є доставка кисню.
  • 7:23 - 7:26
    Але тут можна помітити цікаву штуковину -
  • 7:26 - 7:29
    якщо Ви захочете збільшити подачу кисню,
  • 7:29 - 7:33
    скажімо, з якоїсь причини, збільшити, більш ефективно,
  • 7:33 - 7:38
    єдиним реальним шляхом буде заставити стегно
  • 7:38 - 7:43
    стати більш гіпоксичним, як ось тут воно рухається вліво,
  • 7:43 - 7:47
    насправді стаючи гіпоксичним, або таким, що має менше кисню.
  • 7:47 - 7:53
    Коли воно стає більш гіпоксичним, тоді так, знаєте, Ви матимете,
  • 7:53 - 7:56
    можливо, точку ось тут нижче,
  • 7:56 - 7:59
    що означатиме більшу доставку кисню.
  • 7:59 - 8:03
    Але це не ідеально, все ж, коли стегна стають гіпоксичними,
  • 8:03 - 8:05
    Ви це знаєте - вони можуть почати боліти.
  • 8:05 - 8:10
    Чи є інший шлях доставки великої кількості кисню
  • 8:10 - 8:15
    без гіпоксичних тканин чи тканин, із малим вмістом кисню?
  • 8:15 - 8:17
    І саме тут у гру вступає ефект Бора.
  • 8:17 - 8:25
    Згадайте, ефект Бора полягає у тому, що СО2 і протон впливають на схильність сполучення гемоглобіну до кисню.
  • 8:25 - 8:30
    Давайте розглянемо ситуацію - напишу зеленим -
  • 8:30 - 8:33
    у якій ми матимемо великий вміст вуглекислого газу і протон,
  • 8:33 - 8:37
    суть ефекту Бора в тому, що кисню трохи важче зв'язуватись із гемоглобіном.
  • 8:37 - 8:39
    Отже, якби я намалював іще одну криву,
  • 8:39 - 8:46
    вона буде початково менш вражаючою, і з меншою кількістю кисню, зв'язаного із гемоглобіном.
  • 8:46 - 8:50
    Врешті-решт, як тільки концентрація кисню достатньо збільшиться,
  • 8:50 - 8:55
    вона почне рости вгору, і в кінцевому рахунку зв'яжеться зі гемоглобіном.
  • 8:55 - 8:59
    тож, це не правда, що кисень не зв'язується зі гемоглобіном у присутності вуглекислого газу і протонів,
  • 8:59 - 9:01
    просто це займає більше часу.
  • 9:01 - 9:04
    Тому ця крива виглядає трохи зміщеною.
  • 9:04 - 9:09
    Це - оці умови дещо високого вмісту вуглекислого газу і протонів -
  • 9:09 - 9:11
    не є надто важливим для легень.
  • 9:11 - 9:15
    Легені подумають - нам, розумієте - яка різниця, у нас немає оцих умов.
  • 9:15 - 9:19
    Але для стегна це важливо.
  • 9:19 - 9:22
    Бо стегно має багато СО2 і протонів.
  • 9:22 - 9:26
    Знову ж таки, пам'ятайте, багато протонів - мало рН.
  • 9:26 - 9:28
    Тож, можете це збагнути іншим чином.
  • 9:28 - 9:33
    У стегні Ви зможете отримати інакшу точку.
  • 9:33 - 9:36
    Правильно, вона буде на зеленій кривій, а не на синій.
  • 9:36 - 9:41
    Ми можемо намалювати її на однаковому із О2 рівні, ось тут, внизу.
  • 9:41 - 9:45
    Тож, який вміст кисню у крові на виході із стегна?
  • 9:45 - 9:49
    Аби зробити це правильно - Ви будете ось тут.
  • 9:49 - 9:56
    Ось це і є справжній вміст. І доставка кисню насправді багато більш приголомшлива.
  • 9:56 - 10:01
    Гляньте сюди. Доставка О2 збільшиться із-за ефекту Бора.
  • 10:01 - 10:03
    І, якщо захочете дізнатись точно, наскільки він збільшить,
  • 10:03 - 10:08
    можу Вам навіть показати, навіть сказати, ось-бо оцей вміст звідси до сюди,
  • 10:08 - 10:12
    буквально - вертикальна дистанція між зеленою і синьою лініями,
  • 10:12 - 10:18
    оце і буде додатковий кисень, доставлений зі-за ефекту Бора.
  • 10:18 - 10:22
    Ось чому ефект Бора такий важливий.
  • 10:22 - 10:24
    Він допомагає нам доставляти кисень у тканини.
  • 10:24 - 10:27
    Давайте тепер зробимо те саме,
  • 10:27 - 10:29
    але для ефекту Холдейна, а для цього
  • 10:29 - 10:34
    нам треба поміняти елементи місцями, то ж і наші одиниці і вісі будуть інакшими.
  • 10:34 - 10:37
    Ось тут матимемо вміст вуглекислого газу,
  • 10:37 - 10:40
    а ось тут матимемо вміст вуглекислого газу у крові.
  • 10:40 - 10:43
    Тож, давайте все ретельно обміркуємо.
  • 10:43 - 10:49
    Почнемо із збільшення вмісту вуглекислого газу плавно, але впевнено,
  • 10:49 - 10:50
    і побачимо, що вміст росте вгору.
  • 10:50 - 10:53
    А тут, при збільшенні вмісту вуглекислого газу,
  • 10:53 - 10:56
    вміст іде вгору ніби як по прямій.
  • 10:56 - 10:59
    Причина, по якій він не повторює S-подібну траєкторію, яку ми мали у випадку із киснем,
  • 10:59 - 11:03
    бо тут відсутня кооперативність у зв'язуванні із гемоглобіном.
  • 11:03 - 11:05
    Вона просто росте прямо вгору.
  • 11:05 - 11:06
    Це - доволі просто.
  • 11:06 - 11:10
    Тепер візьмемо дві точки, як ми це вже робили раніше.
  • 11:10 - 11:15
    Одну ось тут - це буде високий вміст СО2 у крові,
  • 11:15 - 11:17
    а оця- низький вмість СО2 у крові.
  • 11:17 - 11:22
    Отже, у якій частині тканини, скажімо, Ви б мали малий вміст?
  • 11:22 - 11:25
    Що ж, низький СО2 - подібно на легені,
  • 11:25 - 11:28
    у них не надто багато СО2.
  • 11:28 - 11:35
    А високий вміст СО2 скоріше за все у стегнах, бо стегно - це щось на кшталт маленької СО2 фабрики, так?
  • 11:35 - 11:39
    Отже, у стегна - високий вміст, у легенях - низький.
  • 11:39 - 11:44
    І, якщо я захочу побачити вміст доставленого СО2, нам прийдеться зробити це таким самим чином,
  • 11:44 - 11:51
    хм, у стегні його багато, оце - вміст СО2 у крові, згадаємо.
  • 11:51 - 11:54
    А оце - вміст СО2 у крові, коли вона направляється у легені.
  • 11:54 - 12:00
    І вмістом СО2, доставленого із стегна у легені, буде різниця -
  • 12:00 - 12:05
    стільки СО2 було доставлено.
  • 12:05 - 12:09
    Як ми мали у випадку доставки О2, так ось маємо і доставку СО2.
  • 12:09 - 12:15
    Тепер перегляньте ефект Холдейна і ми спробуємо намалювати
  • 12:15 - 12:20
    іншу криву у присутності великої кількості кисню, що ж трапиться?
  • 12:20 - 12:22
    Що ж, якщо кисню багато навколо,
  • 12:22 - 12:28
    тоді це змінить здатність гемоглобіну до приєднання до вуглекислого газу і протонів.
  • 12:28 - 12:36
    Пряме приєднання протонів і вуглекислого газу до гемоглобіну зменшиться.
  • 12:36 - 12:39
    Що означає - Ви матимете менший вміст СО2
  • 12:39 - 12:43
    для любої кількості розрідженого СО2 у крові.
  • 12:43 - 12:49
    Тож, ця лінія буде прямою, але насправді - Ви бачити - вона ніби закруглюється донизу.
  • 12:49 - 12:53
    І де ж це важливо?
  • 12:53 - 12:54
    Де у Вас багато кисню?
  • 12:54 - 12:56
    Що ж, для стегна це не надто доречно,
  • 12:56 - 12:59
    бо стегна не мають багато кисню.
  • 12:59 - 13:01
    Але це доречно для легень.
  • 13:01 - 13:03
    Там це дуже доречно.
  • 13:03 - 13:07
    Тепер можете сказати, подивимось, що ж там відбувається.
  • 13:07 - 13:12
    Маючи високий вміст О2, скільки СО2 Ви будете мати доставленим?
  • 13:12 - 13:15
    Тоді - можете щось ніби бачити - його буде більше, так?
  • 13:15 - 13:20
    Бо ось зараз Ви маєте от стільки, і воно рухається ось сюди.
  • 13:20 - 13:23
    І ось цей новий вміст доставленого СО2.
  • 13:23 - 13:28
    І він йде вгору. Фактично, можете навіть побачити скільки його йде вгору,
  • 13:28 - 13:31
    просто отримуючи оцю різниці. І ось ця різниця
  • 13:31 - 13:36
    між двома і є ефектом Холдейна.
  • 13:36 - 13:40
    Ось такий ось варіант візуалізації ефекту Холдейна.
  • 13:40 - 13:46
    То ж, ефекти Бора і Холдейна - це дві важливі стратегії, які використовує наше тіло
  • 13:46 - 13:50
    задля збільшення кількості доставленого О2 і СО2,
  • 13:50 - 13:52
    що рухається між легенями і тканинма.
Title:
Bohr effect vs. Haldane effect | Human anatomy and physiology | Health & Medicine | Khan Academy
Description:

more » « less
Video Language:
English
Team:
Khan Academy
Duration:
13:53

Ukrainian subtitles

Revisions