Адам Ґроссер і його «зелений» холодильник

Адам Ґроссер розповідає про проект розробки холодильника, який працює без електроенергії, та донесення цього життєваважливого пристрою до сіл та клінік усього світу. Підладнавши одну стару технологію, він створив систему, яка дійсно працює.

Це незавершена робота,

яка базується на коментарях, зроблених

на TED два роки тому

про потребу в ємностях для зберігання вакцини.

(Музика)

[ На цій планеті ]

[1,6 мільярдів людей ]

[ не мають електроенергії ]

[ холодильників ]

[ чи палива, яке можна накопичувати ]

[ це – проблема ]

[ її наслідки: ]

[ поширення хвороб ]

[ зберігання продуктів та медикаментів ]

[ та якість життя ]

[ тож ось план: недороге охолодження, що не використовує електроенергію … ]

[ … пропан, газ, гас чи споживчі товари … ]

[ настав час для термодинаміки ]

[ І ось історія холодильника з періодичною абсорбцією ]

Отже, 29 років тому в мене був учитель термодинаміки,

котрий розповідав про абсорбцію та охолодження.

Це одна з тих речей, що засіли в мене в голові.

Було дуже схоже на машину Стірлінга:

це було класно, але не знаєш як це використати.

Винайшов це Фердинанд Карре у 1858-му році,

але він не міг, власне, збудувати нічого

через тогочасний інструментарій.

Один навіжений канадець на ім’я Повелл Крослі

у 1928 році комерціалізував цю штуку під назвою Icyball,

це була дійсно хороша ідея.

Я поясню чому вона не поширилися,

але ось як це працює.

Є дві сфери розведені на певну відстань.

Одна має робочу рідину – воду та аміак, –

а інша є конденсатором.

Ви нагріваєте одну сторону, гарячу сторону.

Аміак випаровується

і конденсується знову на іншій стороні.

Ви даєте йому охолонути до кімнатної температури,

а потім, коли аміак випаровується знову і поєднується з водою

на згаданій гарячій стороні,

він створює потужний охолоджувальний ефект.

Тож це була чудова ідея, яка взагалі не працювала: все вибухало.

Тому що за використання аміаку виникає неймовірно високий тиск,

якщо його неправильно нагріти.

Він досягав 400 фунтів на кв. дюйм. Аміак був токсичним. Він розбризкувався навколо.

Але ідея була досить цікавою.

Тож, 2006 рік добрий тим,

що є багато справді значної обчислювальної роботи, яку можна здійснити.

Тож ми задіяли весь відділ термодинаміки

у Стенфорді.

Багато обчислювальної гідродинаміки.

Ми довели, що більшість таблиць з аміачного охолодження хибні.

Ми знайшли декілька нетоксичних холодильних речовин,

які працювали при дуже низьких тисках випаровувань.

Залучили команду з Великобританії –

багато чудових спеціалістів з охолодження

є у Великобританії, як виявилося,

збудували випробний агрегат і довели, що насправді

ми можемо зробити нетоксичний холодильник з низьким тиском.

Отже, ось як це працює.

Ви ставите його на вогонь для готування.

Більшість людей світу мають вогонь для готування,

чи це верблюдячі кізяки, чи деревина.

Він нагрівається близько півгодини, охолоджується годину.

Помістіть його у контейнер

і він буде охолоджувати протягом доби.

Ось так він виглядає. Це п’ятий прототип. Не зовсім завершений.

Важить близька восьми фунтів, і ось як він застосовується.

Занурюєте його у 15-літрову ємкість (приблизно три галони)

і вона охолоджується близько до замерзання,

три градуси вище нуля,

протягом 24 годин у 30-градусному за Цельсієм середовищі. Це справді дешево.

Ми гадаємо, що зможемо виробляти їх великими партіями за приблизно 25 доларів,

малими партіями – десь за 40 доларів.

І ми думаємо, що зможемо зробити охолодження

доступне всім.

Дякую.

(Оплески)