Спартанці - безстрашні воїни Стародавнього світу - Крейґ Ціммер

Переглянути увесь урок: http://ed.ted.com/lessons/this-is-sparta-fierce-warriors-of-the-ancient-world-craig-zimmer

У Стародавній Греції жорстокі внутрішні конфлікти між сусідніми країнами та війни з іноземними нападниками були повсякденністю, греки ж вважалися першокласними воїнами. У ті часи саме спартанських воїнів боялися найбліьше. Як же виховували настільки безстрашних воїнів? Креіґ Ціммер розповідає, чого могли навчати в спартанських школах.

Урок Крейґа Ціммера, анімація TED-Ed.

У Стародавній Греції жорстокі внутрішні
конфлікти між сусідніми країнами

та війни з іноземними нападниками
були повсякденністю,

греки ж вважалися першокласними воїнами.

Більшість грецьких міст-держав оточували
себе величезними захисними стінами,

що слугувало додатковою обороною.

Спарта була іншою країною,

яка вважала стіни непотрібними,

маючи воїнів, яких боявся
увесь стародавній світ.

Чим відрізнялася політика Спарти
від інших країн,

що в ній виховували
настільки безстрашних воїнів?

Для того, щоб відповісти на це запитання,
варто розглянути письмові згадки тих часів.

Праці, написані самими спартанцями,
відсутні,

тому що їм було заборонено
вести будь-які записи,

через це ми керуємося працями
не спартанських стародавніх істориків,

як-от Геродота, Фукідіда та Плутарха.

Ці історії можуть бути перекрученими

і зображати Спарту
на піку її могутності,

тому їх не варто сприймати
за чисту монету.

Ціль в житті спартанців була простою:

служити Спарті.

У день народження

спартанські старійшини
оглядали новонароджених.

Сильних, здорових дітей вважали такими,
які могли виконати своє завдання,

інших - залишали чекати смерті
на горі Тайгет.

Кожен спартанець, чи то дівчина
чи хлопець, мали бути фізично сильними,

морально загартованими

та емоційно стійкими.

Їхнім обов’язком було захищати і сприяти
розвиткові Спарти будь-якою ціною.

У перші роки їхнього життя

дітей виховували у дусі відданості
спочатку Спарті,

і лише після цього сім’ї.

Це полегшувало життя
спартанським хлопцям,

яких із настанням 7 років
відправляли у агоге -

місце, головною ціллю якого було

перетворення хлопця у спартанського воїна

протягом 13 років безжалісних, суворих
та часто брутальних тренувань.

Спартанці понад усе цінували
фізичну досконалість,

тому більшість часу учні проводили,
освоюючи бойове мистецтво.

Щоб розвинути пружність в бою,

хлопців заохочували битися між собою,

а тому залякування були прийнятними.

Щоб краще підготувати хлопців
до військових реалій,

їх погано годували,

іноді вони проводили дні без їжі.

Їх також не забезпечували належною
кількістю одягу,

щоб вони могли навчитися
пристосовуватися до різних температур.

Спартанських юнаків заохочували
до крадіжок, щоб вижити,

однак якщо їх піймали на гарячому,

їх карали,

але не за крадіжку,
а за те, що їх піймали.

Під час щорічного конкурсу
на витривалість,

коли відбувався релігійний ритуал,
відомий як бичування,

хлопців-підлітків шмагали перед вівтарем

у храмі Артеміди Орфії.

Часто юнаки помирали
на жертовнику богині.

На щастя,
не все було настільки брутальним.

Молодих спартанців також навчали читати,

письма

і танців,

що виховувало в них
витончений контроль власних рухів

та допомагало у бою.

Обов’язки жінок у Спарті були іншими,

але високі стандарти майстерності

та готовність віддати власне життя Спарті
залишалося.

Спартанки, що ходили до школи,
жили разом зі своїми матерями.

В навчальну програму входили живопис,

музика,

танці,

читання

та письмо.

Для того, щоб підтримувати фізичну форму,
вони опановували різні види спорту,

такі як метання диску,

списа,

їзду на коні.

Спартанці вірили, що лише сильні
та здібні жінки

могли народити дітей, що стануть сильними
і вмілими воїнами.

Для усіх спартанців, чоловіків і жінок,

найважливішим уроком
у спартанській школі

була відданість Спарті.

Смерть за власну державу - виконання
обов’язку перед Спартою.

Лише померлим

у бою чоловікам
та жінкам, які померли під час пологів,

встановлювали гробниці.

Спартанці вірили, що їхні співвітчизники
померли, щоб змогла жити Спарта.