-
"Вся штука тут в кольорі,
-
Схематизований, він має показувати
речі немов масштабнішими,
-
викликаючи думки про відпочинок та сон
взагалі. Одним словом, погляд на картину
-
має присипляти мозок,
точніше, уяву."
-
Ви щойно прочитали уривок
з листа Ван Гога до його брата Тео.
-
Цей уривок стосується
першої версії картини.
-
Як на мене, особливої уваги заслуговує
фраза "Вся штука тут в кольорі".
-
Це відображає суть даної картини,
і коли я думаю над цією фразою,
-
згадується радикальна ідея, що виникла
наприкінці 19-го століття,
-
яка стосувалась зображення формальних
аспектів кольорів, ліній та форм.
-
Художники досліджували, яким чином ці аспекти
можуть бути засобом вираження самі по собі.
-
Коли ми говоримо про ідею абстракції,
то йдеться не про предмет зображення,
-
а про те, що формальні якості живопису
теж можуть стати об'єктом споглядання.
-
Так само як музика, яка є лише звуком,
колір теж може мати емоційну цінність.
-
Саме так! Лінії на цій картині,
відчуття щільності, гармонія кольорів,
-
співвідношення форм - всі ці формальні
аспекти можуть передати ідею чи емоцію.
-
Незалежно від предмета зображення.
-
Мистецтво відходить від копіювання
реального світу.
-
В даному разі Ван Гог хотів зобразити
мир, гармонію і спокій.
-
Багато людей шукають пояснення робіт Ван
Гога у його біографії.
-
З його власних слів випливає, що він
зосереджувався на структурних і емоційних
-
властивостях кольору. За допомогою мазків
він передає м'якість подушок.
-
Таке враження, що простір нахилився, і
речі видаються ледь викривленими.
-
Картина викликає відчуття, що Ваг Гог
намагався створити свій світ
-
у жовтому будинку в Арлі, куди він
переїхав з Парижа.
-
Це місце могло б стати осередком творчої
спільноти, місце, куди художники могли б
-
приходити і творити. У цьому просторі
відчувається простота,
-
яка дуже відмінна від матеріалізму і
витонченості Парижу.
-
Це особистий притулок, простір якого
художник створив із любов'ю і турботою.
-
Він ніби закликає нас почуватись як вдома.
Тут любов і турбота, але дещо незвичні.
-
Ця турбота базується на його враженнях:
як він відчуває цю кімнату,
-
сидить на цьому стільці, спить на цьому
ліжку - це його
-
особистий досвід, який він передає
нам надзвичайно безпосередньо.
-
Подумаймо на хвильку про витонченість
паризького мистецького світу
-
і очікування глядачів.
-
і подивіться на нічний столик, як він
називає його в листі. Столик виглядає так,
-
наче намальований дитиною. Він нерівний,
його контур синій а колір плоский,
-
перспектива не врахована.
Картина сприймалась
-
як творіння художника,
що не має належного мистецького вишколу.
-
Хоча насправді його професіоналізм
очевидний у низці робіт,
-
виконаних у різних
стилях початку 19-го століття,
-
починаючи, наприклад,
з наслідування Мілле,
-
згодом перехід до імпресіонізму,
а потім - тривале зацікавлення
-
неоімпресіоністами, такими як Сера.
В цій же картині
-
фарба нанесена дуже прямо,
що виглядає цілком природно.
-
Я вважаю, що природність - це ключове
поняття для багатьох художників,
-
включаючи Гогена і в кінці 1880-их, на
початку 1890-их.
-
Це ідея пошуку безпосереднього досвіду,
який недоступний у місті.
-
Така ідея перегукується із роботами
Райссельберге.
-
Очевидний контраст між витонченістю
міста і правдою та прямотою села.
-
Ван Гог зміг це чудово передати. Ця
картина була, у певному розумінні,
-
запрошенням для його друзів з Півночі,
які, як він сподівався,
-
приїдуть і приєднаються до нього.
-
В нього була ідея створити майже утопічне
середовище, де художники творили б
-
подалі від міста, спілкуючись із природою.
-
Ван Гог показує нам надзвичайно
витончену невинність.
-
Переклад на українську мову: Ольга Кухта, рев'юер: Мирослава Кругляк, благодійний фонд "Magneticone.org"
