Звідки беруться нові слова? - Марсел Данесі

Відкрийти для себе серію "Таємниці рідної мови" за посиланням https://ed.ted.com/mysteries-of-vernacular

Переглянути повний урок можна за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/where-do-new-words-come-from-marcel-danesi

Сьогодні в англійській мові використовується понад 170 000 слів. Проте щороку до Оксфордсього словника англійської мови додається близько тисячі нових лексем. Звідки вони беруться і як стають частиною нашого щоденного мовлення? Марсел Данесі розповідає, як нові слова з'являються в мові.

Урок Марсела Данесі, анімація TOGETHER.

Висловлюємо величезну подяку нашим покровителям за їх допомогу! Без вас цього відео не існувало б.
Latora Slydell, Sydney Evans, Victor E Karhel, Bernardo Paulo, Eysteinn Guðnason, Matt Schoppen, Rubaiya Binte Hussain, Olivier Brunel, Andrea Feliz, Natalia Rico, Josh Engel, Bárbara Nazaré, Gustavo Mendoza, Zhexi Shan, Hugo Legorreta.
Відвідайте сторінку покровителів TED-ED за посиланням https://www.patreon.com/teded

В Оксфордському словнику англійської мови
щороку з'являється близько 1000 нових слів.

Звідки вони беруться

і як потрапляють в наше життя?

В англійській мові на сьогодні
використовується понад 170 000 слів,

і може здатися, що цього
і так більше, ніж достатньо.

Проте наш світ змінюється,

з'являються нові ідеї та винаходи,

розвивається наука,

і вже існуючих слів не вистачає,
аби виразити наші думки,

тож ми заповнюємо ці лексичні пропуски,
використовуючи декілька винахідливих,

практичних,

а іноді й доволі дивних способів.

Один з них полягає в запозиченні
того чи іншого слова з іншої мови.

Англійська запозичила стільки слів
за всю історію свого розвитку,

що майже половина її словника -
лексеми з інших мов.

Іноді причиною цього стає те,
що річ, яку позначає слово,

попередньо теж запозичили.

З Риму і Франції прийшли
юридичні та релігійні поняття,

такі як алтар або журі, що з'явилися
в середньовічній Англії,

а з торгівлі прийшли назви
зернових культур і страв кухні,

наприклад, арабська кава,

італійське спагетті

та індійське каррі.

Та часом в іншій мові
знаходиться саме таке слово,

яке ідеально описує
складне поняття чи емоцію,

таке як naïveté,

machismo,

або schadenfreude.

Також учені беруть з класичних мов
назви нових понять.

Слово "клон", наприклад, походить від
давньогрецької назви гілки,

пересадивши яку можна отримати
нову клоновану рослину.

Сьогодні ж процес обміну словами
відбувається в обох напрямках,

і англійська "позичає" такі слова як
software багатьом мовам по всьому світу.

Ще один спосіб, який часто використовують,
щоб заповнити лексичні пробіли,

полягає в поєднанні вже існуючих слів
для створення назви новому поняттю.

Це можна робити, зчепивши два
простих слова у одне складне,

як, наприклад, aeroport (аеропорт),

чи starfish (морська зірка),

або ж змішуючи разом частини слів,
як, скажімо, spork (вилколожка),

brunch (пізній сніданок)

та Internet (інтернет).

І на відміну від слів,
запозичених з інших мов,

значення цих лексем відразу зрозуміле.

А іноді стається так, що нове слово
виявляється зовсім не новим.

Застарілі лексеми отримують друге життя,
набуваючи нових значень.

Слово "villain" (лиходій), яким спершу
називали селян, через снобізм аристократії

набуло значення особи, що не рахується
з лицарським кодексом честі,

а, отже, є поганою людиною.

Слово "gеek" (дивак), що спершу
означало актора карнавалу,

з часом стало позначати диваків,

а тепер - незграбних геніїв.

Буває й таке, що слова набувають
протилежних собі значень через іронію,

метафори,

або ж просто невірне вживання,

як з "sick" (хворий) та "wicked" (недобрий),
що сьогодні позначають щось вражаюче.

Але якщо для створення слів
існує стільки різних способів,

чому деякі стають мейнстрімом,
а інші зовсім забуваються,

або й зовсім не приживаються в мові?

Іноді відповідь зовсім проста,

скажімо, коли науковці або великі компанії
дають назви новим винаходам

чи технологіям.

А в деяких країнах існують цілі мовні
академії, що займаються створенням слів.

Та здебільшого офіційні джерела,
такі як словники,

лише документують факт, що те чи інше
слово наразі вживається.

Нові лексеми не вигадуються кимось згори,
їх створюють звичайні люди,

поширюючи слова, які є корисними

і водночас легко запам'ятовуються.

Візьмімо слово "memе" (мем),

яке в 1970-х створив еволюційний
біолог Річард Докінз,

вивівши його зі старогрецького
слова на позначення імітації.

Він використав лексему, аби описати, як
нові ідеї і символи поширюються в культурі,

як гени в конкретній популяції.

З появою інтернету

цей процес став ще помітнішим,
адже нові жарти та картинки

почали поширюватися зі швидкістю світла.

І з часом словом "meme" стали
позначати певний тип картинок.

Отже, мем не лише пояснює, як слова
стають частиною мови,

це слово і саме є мемом.

Існує навіть спеціальний термін для
описання слів, що означають самі себе -

аутологія.

Не усі слова рівні між собою.

Деякі використовуються тисячоліттями,

інші пристосовують
відповідно до вимог часу,

а деякі зовсім виходять зі вжитку.

Одні змінюють інформацію,

другі інтерпретують її,

але те, які ці слова створюються,

і шлях, що вони проходять, аби
стати частиною мовлення,

може розповісти нам багато про світ
і особливості нашого спілкування в ньому.