Відродження старих книжок як витончених творів мистецтва

Що ви робите зі старими енциклопедіями в інформаційну епоху? Озброївшись ножами X-Acto і талантом робити ремікси, митець Браян Деттмер творить прекрасні, дивовижні скульптури, які вдихають в старі книжки нове життя.

Я митець: я ріжу книги.

Ось одна з перших моїх
книжкових робіт.

Її назва:
"Альтернативний шлях до знань".

Я хотів створити такий собі стосик книжок,
щоб люди, приходячи в галерею,

думали, що вони дивляться на звичайний
стосик книжок,

але, підходячи ближче, побачили б
цю недбало вирізану дірку,

і їм би стало цікаво,
що ж відбувається,

і вони подумали б про матеріал книжки.

Ось чому мені цікава текстура книги,

але я більше зацікавлений в самому тексті
та в малюнках, які ми знаходимо в книжках.

У більшості випадків я склеюю
краї книжки товстим шаром лаку,

таким чином на зовнішньому боці книги
утворюється така собі шкірка,

через яку книжка стає дуже твердою ззовні,
проте її аркуші - вільні.

Потім я наскрізь прорізую поверхню книги,

при цьому нічого ані забираючи,
ані додаючи.

Я просто вирізаю будь-що, що мені
видається цікавим.

Тому все, що ви бачите у закінченому
варіанті,

залишається на тому ж місці,
що й було.

До певної міри, мій витвір
є реміксом,

адже я працюю з матеріалом,
що належить не мені,

так само як діджей працює
із чужою музикою.

Ось це була книга про картини Рафаеля,
художника епохи Ренесансу.

Беручи цю роботу, модернізуючи її та
вирізуючи її,

я наче перетворюю її на щось
новіше та сучасніше.

Я також маю намір повністю змінити
формат традиційної книги,

замінивши лінійний формат на

структурний,

який здатен перевтілити книжку
в скульптурний витвір.

Я користуюсь затискачами, мотузками
та всілякими матеріалами, важелями,

щоб сторінки трималися купи
до того, як я почну їх лакувати;

щоб форма була ще на початку;

щоб щось на зразок цього -
стало ось цим творінням,

яке зроблено, використовуючи
звичайний словник.

Чи щось як це -
стане цим творінням.

Чи навіть щось на зразок цього,

яке невідомо чого і чому зараз
знаходиться у моїй студії,

перевтілиться у цей витвір мистецтва.

Ось чому одна з причин, чому
люди стурбовані знищенням книжок -

люди не хочуть рвати книжки

чи викидати -

бо ми сприймаємо книжки
як щось живе,

вони наче тіло,

як тіло вони створені
з масштабним задумом,

але їм даний потенціал
постійного розвитку

i можливість перевтілюватися
у щось нове.

Дійсно, книги - живі!

Як на мене, книжка - наче тіло,

а ще книжка - це технологія.

Я вважаю її інструментом,

машиною

і пейзажем.

Це серія енциклопедій,
з'єднаних та відшліфованих,

у процесі їхньої обробки

я вирішую, що вибрати.

З енциклопедій
я б міг створити будь-що,

але я навмисне обрав
зображення краєвидів.

З матеріалу я використовую
наждачний папір для

шліфування кромок, щоб
не лише зображення виглядало. як пейзаж,

а й сам матеріал нагадував краєвид.

Вирізблюючи книжку,

я, перш за все, думаю про зображення
ну і про зміст;

думаю про них, як щось аналогічне.

Цікаво те,

що читаючи текст книжки,

ми пов'язуємо його з картинками.

Tаким чином ми заповнюємо
ту порожнечу.

Читаючи текст,
ми начебто малюємо картинки,

а коли дивимось на них -
використовуємо мову,

щоб зрозуміти, що перед нами.

Це такий собі інь-янь,

позитив-негатив.

Тож я створюю напівшедевр,
який глядач завершує сам.

Окрім того, моя робота -
як археологія:

я розкопую, намагаючись
максимально використати потенціал,

ретельно досліджуючи

та підлаштовуючи все до мого твору.

Водночас,

я міркую про ідею стирання

і про те, що зараз відбувається із
нематеріальною інформацією.

Це ідея втрати,

думка про те, що постійно змінюється
не тільки комп'ютерний формат,

а й сама інформація.

Сьогодні не існує фізичних
резервних копій,

тож інформацію треба весь час оновляти,
щоб її не втратити.

У моїй студії є кілька словників,

однак саме комп'ютером
я користуюсь щодня.

І якщо потрібно знайти якесь слово,
я насамперед вмикаю комп'ютер,

оскільки доступ до онлайн-словників
є безпосереднім та миттєвим.

На мою думку, книжка ніколи не була

правильним форматом для
нелінійної інформації.

І очевидно, що довідники

перші в списку на зникнення.

Проте я сумніваюсь, що книжка
коли-небудь зникне.

Люди вважають, що цифрова технологія

витіснить книжку,

адже сьогодні все змінюється
все еволюціонує.

Скоріш за все, і книжка теж
еволюціонує.

Те саме люди говорили про
зникнення живопису,

коли фотографія та друк
стали буденними матеріалами.

Проте, насправді, малювання

дало змогу живопису
відійти від

щоденного описування подій,

що й зробило живопис вільним і
зосередженим на власній історії.

Cаме так зародився модернізм,

і живопис розділився на різні напрямки.

Щось схоже відбувається сьогодні
з книжками,

коли технологія, інформація,

наші особисті дані - все у
цифровій формі.

Це перевтілить книжку
у щось нове.

Зараз дуже захоплюючий час для мене,
як митця.

І я з нетерпінням спостерігаю
за майбутнім книжки.

Дякую!

(Оплески)