Ден Ґільберт запитує: "Чому ми буваємо щасливими?"
-
0:02 - 0:04Коли для промови в тебе є лише 21 хвилина,
-
0:04 - 0:07здається, що два мільйони років - це дуже довго.
-
0:07 - 0:10Але для еволюції два мільйони років - це ніщо.
-
0:10 - 0:16Та все ж за два мільйони років людський мозок збільшився майже втричі,
-
0:16 - 0:19від мозку нашого предка, Хомо Хабіліс, що важив фунт із чвертю
-
0:19 - 0:25до майже трифунтового шматка м'яса, який кожен з нас носить між вухами.
-
0:25 - 0:32Що ж є такого у великому мозку, що природа так хотіла дати кожному з нас?
-
0:32 - 0:35Виявляється, що коли мозок потроюється в розмірі,
-
0:35 - 0:39він не лише стає втричі більшим, а й отримує нові структури.
-
0:39 - 0:43І однією з причин, чому наш мозок став таким великим, є те. що він отримав нову частину,
-
0:43 - 0:47що називається лобовою часткою. Зокрема частину, що зветься префронтальною корою.
-
0:47 - 0:51Що ж таке для нас робить префронтальна кора, що могло б пояснити
-
0:51 - 0:56всю архітектурну реконструкцію людського черепа за крихту еволюційного часу?
-
0:56 - 0:59Виявляється. що префронтальна кора робить багато речей,
-
0:59 - 1:01але однією з найважливіших її функцій
-
1:01 - 1:05є функція симулятора досвіду.
-
1:05 - 1:09Пілоти практикуються на симуляторах польотів,
-
1:09 - 1:11щоб не робити справжніх помилок в літаках.
-
1:11 - 1:14Людські створіння мають це чудове пристосування, з яким
-
1:14 - 1:18вони фактично можуть мати якийсь досвід в голові
-
1:18 - 1:20перед тим, як випробувати його вживу.
-
1:20 - 1:23Це те, чого не міг робити жоден з наших предків,
-
1:23 - 1:28і жодна тварина не може робити це так, як можемо ми. Це чудове пристосування.
-
1:28 - 1:32Це вкупі з протиставленим великим пальцем, прямоходінням і мовою,
-
1:32 - 1:35одна з речей, які перенесли наш вид із дерев
-
1:35 - 1:37прямісінько в торгові центри.
-
1:37 - 1:40Всі, -- (Сміх) -- ви всі це робили.
-
1:40 - 1:41Ну знаєте,
-
1:41 - 1:45"Бен і Джеррі" не роблять цибулево-печінкового морозива.
-
1:45 - 1:48Це не тому, що вони трохи зробили, спробували і сказали "Фу".
-
1:48 - 1:51А тому, що не покидаючи своє крісло,
-
1:51 - 1:55ви можете симулювати той смак і сказати "фу" ще перед приготуванням.
-
1:55 - 2:00Давайте поглянемо, як працюють симулятори досвіду.
-
2:00 - 2:04Давайте пройдемо швиденьку діагностику перед тим, як я продовжу.
-
2:04 - 2:08Ось два різних майбутніх. Я запрошую вас розглянути їх,
-
2:08 - 2:12спробувати симулювати і сказати мені, яке з них вам подобається більше.
-
2:12 - 2:17Одне з них - виграш у лотереї. Це близько 314 мільйонів доларів
-
2:17 - 2:20А інше - паралізовані кінцівки.
-
2:20 - 2:23Подумайте хвилинку.
-
2:23 - 2:26Вам, певно, здається. що ви не потребуєте цієї хвилинки.
-
2:26 - 2:30Цікаво, що є інформація про ці дві групи людей,
-
2:30 - 2:32інформація про те, наскільки щасливими вони є.
-
2:32 - 2:35І саме це ви очікуєте, чи не так?
-
2:35 - 2:38Але це не інформація. Я вигадав це!
-
2:38 - 2:43Ось ця інформація. Ви провалили цей неочікуваний тест, хоча минуло лише п'ять хвилин лекції.
-
2:43 - 2:47Бо насправді за рік після втрати контролю над ногами,
-
2:47 - 2:52і за рік після виграшу в лотерею, паралітики і переможці
-
2:52 - 2:54почуваються однаково щасливими.
-
2:54 - 2:57Ну, не засмучуйтеся через невдачу в першому тесті,
-
2:57 - 3:00бо всі і завжди провалюють неочікувані тести.
-
3:00 - 3:03Дослідження, що проводилися в моїй лабораторії
-
3:03 - 3:06економістами і психологами по всій країні,
-
3:06 - 3:09відкрили щось дуже для нас дивне,
-
3:09 - 3:12що ми назвали "впливом зсуву",
-
3:12 - 3:15і це є властивість симулятора працювати погано.
-
3:15 - 3:19Тому що симулятор переконує вас, що між різними результатами
-
3:19 - 3:22є більша різниця, аніж насправді.
-
3:22 - 3:24І з польових та лабораторних досліджень
-
3:24 - 3:28ми бачимо, що перемога чи поразка на виборах, здобуття чи втрата коханих,
-
3:28 - 3:33здобуття або нездобуття підвищення, успішне чи неуспішне складання тесту в коледжі
-
3:33 - 3:38і так далі, мають набагато менший вплив, інтенсивність та тривалість,
-
3:38 - 3:41ніж очікують люди.
-
3:41 - 3:44Насправді, нещодавні дослідження - це мене дуже здивувало-
-
3:44 - 3:49нещодавні дослідження, що показують, як великі життєві травми впливають на людей,
-
3:49 - 3:52кажуть, що коли це сталося більше трьох місяців тому,
-
3:52 - 3:53бувають лише деякі винятки,
-
3:53 - 3:56то це жодним чином не впливає на стан вашої щасливості.
-
3:56 - 3:59Чому?
-
3:59 - 4:03Бо щастя можна синтезувати.
-
4:03 - 4:07Сер Томас Браун в 1642 році писав " Я найщасливіший поміж людей,
-
4:07 - 4:13Я маю в собі те, що може перетворювати бідність в багатство, лихо в процвітання.
-
4:13 - 4:17Я більш невразливий, ніж Ахілл; доля не має жодного місця, куди може мене вдарити."
-
4:17 - 4:21Що за дивні пристрої має в голові цей чоловік?
-
4:21 - 4:26Виявляється, такі ж чудові прилади, має і будь-хто з нас.
-
4:26 - 4:32Людські істоти мають щось, що ми можемо назвати "психологічною імунною системою".
-
4:32 - 4:37Це система когнітивних процесів, переважно несвідомих когнітивних процесів,
-
4:37 - 4:41що дозволяє їм змінювати сприйняття світу таким чином,
-
4:41 - 4:45щоб краще почуватися у світах, де вони опиняються.
-
4:45 - 4:47Як і сер Томас, ви маєте цю машину.
-
4:47 - 4:51на відміну від сера Томаса, ви про це навряд чи знаєте.
-
4:51 - 4:57Ми синтезуємо щастя, але думаємо, що щастя - це річ, яку треба знайти.
-
4:57 - 5:02Думаю, з власного досвіду ви знаєте багато прикладів людей, що синтезують щастя,
-
5:02 - 5:05але все-таки, я покажу вам трохи експериментальних доказів,
-
5:05 - 5:08і ходити за доказами далеко не треба буде.
-
5:08 - 5:11Для перевірки, оскільки я це сказав в одній з лекцій,
-
5:11 - 5:15Я взяв примірник Нью Йорк Таймс і спробував знайти приклади людей, що синтезують щастя.
-
5:15 - 5:17І ось вам троє чоловіків, що синтезують щастя.
-
5:17 - 5:20"Я себе почуваю набагато, набагато краще фізично, фінансово, еміційно, розумово
-
5:20 - 5:24і так далі." " Я ні хвилини не шкодую.
-
5:24 - 5:27Це був чудовий досвід." "Я вірю, все повернулося на краще"
-
5:27 - 5:29Хто ж ці люди, які настільки щасливі?
-
5:29 - 5:31Що ж, перший - Джим Райт.
-
5:31 - 5:35Дехто з вас має досить років, щоб пам'ятати: він був спікером Палати представників
-
5:35 - 5:39і пішов у відставку після того, як молодий республіканець Ньют Джингріч
-
5:39 - 5:42знайшов записник з тіньовими угодами, які той укладав.
-
5:42 - 5:44Він втратив усе. Наймогутніший демократ країни.
-
5:44 - 5:45втратив усе.
-
5:45 - 5:48Він втратив гроші, втратив владу.
-
5:48 - 5:50Що ж він міг сказати про це після стількох років.
-
5:50 - 5:53"Я себе почуваю набагато, набагато краще фізично, фінансово, еміціойно, розумово
-
5:53 - 5:55і в усіх інших сенсах".
-
5:55 - 5:57Який інший сенс міг би бути кращим?
-
5:57 - 6:01Рослинний? Мінеральний? Тваринний? Він і так все детально перерахував.
-
6:01 - 6:03А про Моріса Бікхема ви ніколи не чули.
-
6:03 - 6:07Моріс Бікхем вимовив ці слова, коли його звільнили.
-
6:07 - 6:09Йому було 78 років. Він провів 37 років
-
6:09 - 6:12у тюрмі штату Луізіана за злочин, який не скоював.
-
6:12 - 6:14Він був повністю реабілітований
-
6:14 - 6:17у віці 78 завдяки ДНК тесту.
-
6:17 - 6:19І що ж він мав сказати про свій досвід?
-
6:19 - 6:21"Я не шкодую ані секунди. Це був неймовірний досвід."
-
6:21 - 6:23Неймовірно! Цей хлопець не каже:
-
6:23 - 6:25"Ну, знаєте, там було кілька хороших хлопців. Там був спортзал."
-
6:25 - 6:26Він вживає - "неймовірно,"
-
6:26 - 6:30слово, яке ми зазвичай використовуємо для опису релігійного переживання.
-
6:30 - 6:34Гаррі С. Ленгерман вимовив ці слова, і його ви могли б знати,
-
6:34 - 6:37а не знаєте, бо в 1949 році він прочитав невелику статтю в газеті
-
6:37 - 6:41про лоток з гамбургерами, який належав якимось братам МакДональдс.
-
6:41 - 6:43І він подумав, "Це справді гарна ідея!"
-
6:43 - 6:45Тож він зустрівся з ними. Вони сказали:
-
6:45 - 6:47"Ми можемо продати вам франшизу за 3000 баксів."
-
6:47 - 6:51Гаррі повернувся в Нью-Йорк і попросив брата, інвестиційного банкіра,
-
6:51 - 6:52позичити йому 3000 доларів.
-
6:52 - 6:54і безсмертними словами його брата були:
-
6:54 - 6:55"Ти ідіот, ніхто не їсть гамбургерів."
-
6:55 - 6:58Він не хотів позичати брату гроші, а за півроку
-
6:58 - 7:00Рею Кроку прийшла в голову така ж ідея.
-
7:00 - 7:02Виявляється, люди таки їдять гамбургери,
-
7:02 - 7:06і згодом Рей Крок став найбагатшою людиною Америки.
-
7:07 - 7:09І ось нарешті - знаєте, це найкращий зі світів -
-
7:09 - 7:14дехто з вас впізнає на цьому фото молодого Піта Беста,.
-
7:14 - 7:16який був першим ударником Бітлз.
-
7:16 - 7:19доки вони, як ви знаєте, послали його за чимось і втекли.
-
7:19 - 7:22і підібрали Рінго під час туру.
-
7:22 - 7:24Ну, в 1994, коли в Піта Беста брали інтерв"ю,
-
7:24 - 7:27-так, він все ще ударник, так, він студійний музикант -
-
7:27 - 7:30він сказав таке: " Я щасливіший зараз, ніж міг би бути з Бітлз"
-
7:30 - 7:33Гаразд. Існує якась важлива річ, якої варто повчитися в цих людей,
-
7:33 - 7:35і це - секрет щастя.
-
7:35 - 7:37Ось він, врешті ми його розкриємо.
-
7:37 - 7:40По-перше: досягніть влади, багатства і престижу,
-
7:40 - 7:43а потім втратьте це.
-
7:43 - 7:46По-друге: проведіть в тюрмі стільки часу, скільки зможете.
-
7:46 - 7:51По-третє: зробіть когось іншого дуже, дуже багатим.
-
7:51 - 7:55І нарешті: ніколи й не мрійте про Бітлз.
-
7:55 - 8:00Гаразд. Зараз я, як і Зі Френк, можу передбачити вашу наступну думку,
-
8:00 - 8:02а саме: "Ага. так." Бо коли
-
8:02 - 8:06люди синтезують щастя, так як, схоже, робили ці джентльмени,
-
8:06 - 8:10ми їм всміхаємося, але далі закочуємо очі і кажемо,
-
8:10 - 8:13"Ну що ж, тобі ж та робота була непотрібна."
-
8:13 - 8:14"ох, гаразд, ти ж справді
-
8:14 - 8:17мав з нею небагато спільного,
-
8:17 - 8:19і ти це зрозумів якраз тоді,
-
8:19 - 8:21коли вона жбурнула обручку тобі в лице."
-
8:21 - 8:25Ми хмикаємо, бо віримо, що синтетичне щастя
-
8:25 - 8:28не такої ж якості як те, що ми могли б назвати натуральним щастям.
-
8:28 - 8:29Що це за терміни?
-
8:29 - 8:33Натуральне щастя - це те, яке ми маємо, коли отримуємо те, до чого прагнемо.
-
8:33 - 8:38а синтетичне щастя - це те, яке ми виробляємо, коли не отримуємо того, що хотіли.
-
8:38 - 8:41І в нашому суспільстві ми щиро віримо,
-
8:41 - 8:44що синтетичне щастя нижчого гатунку.
-
8:44 - 8:46Чому ми в це віримо?
-
8:46 - 8:50Що ж, це дуже просто. Яка ж економічна машина
-
8:50 - 8:51продовжувала б працювати,
-
8:51 - 8:57яби ми вірили, що, не отримавши те, що хочемо, ми будемо такими ж щасливими, як і отримавши?
-
8:57 - 9:01Прошу вибачення у свого друга Метью Рікарда, але
-
9:01 - 9:03торговий центр, заповнений дзен-буддистськими монахами
-
9:03 - 9:05не буде особливо прибутковим,
-
9:05 - 9:09тому що вони недостатньо хочуть речей.
-
9:09 - 9:12Я хочу запропонувати таку думку, що синтетичне щастя
-
9:12 - 9:15є настільки ж справжнім і тривалим,
-
9:15 - 9:18як і те щастя, на яке ви натикаєтеся,
-
9:18 - 9:21коли отримуєте саме те, чого прагнули.
-
9:21 - 9:22Оскільки я - вчений, тому збираюсь довести це не за допомогою риторики,
-
9:22 - 9:24а помаринувавши вас певною кількістю даних.
-
9:25 - 9:27Давайте я спершу покажу вам експериментальну парадигму, яка використовується,
-
9:27 - 9:31щоб продемонструвати синтез щастя
-
9:31 - 9:33у звичайних літніх людей. І це не мій винахід.
-
9:33 - 9:36Цій парадигмі 50 років, і називається вона "парадигма вільного вибору".
-
9:36 - 9:38Все дуже просто.
-
9:38 - 9:41Ви приносите, скажімо, шість предметів,
-
9:41 - 9:43і просите відсортувати їх від того, що найменш сподобалося, до того, що найбільш.
-
9:43 - 9:46В нашому експерименті в якості предметів для сортування використовуються
-
9:46 - 9:48репродукції Моне.
-
9:48 - 9:50Отож, кожен може відсортувати ці репродукції Моне
-
9:50 - 9:52від тієї, що подобається найбільше, до тої, що найменше.
-
9:52 - 9:54Тепер ми пропонуємо вам вибір:
-
9:54 - 9:57"У нас в комірчині випадково знайшлися додаткові репродукції.
-
9:57 - 9:59Одну з них ви заберете додому, як приз.
-
9:59 - 10:02В нас там випадково опинилися номер три і номер чотири," -
-
10:02 - 10:05кажемо ми. Це трохи складний вибір,
-
10:05 - 10:08тому що жодна з картинок не є набагато бажанішою за іншу,
-
10:08 - 10:11але природньо, люди переважно вибирають номер три,
-
10:11 - 10:13тому що він їм сподобався трохи більше. ніж номер чотири.
-
10:14 - 10:17Трохи пізніше - це може бути 15 хвилин, а може, й 15 днів -
-
10:17 - 10:20ті самі предмети кладуться перед учасником,
-
10:20 - 10:22і його просять знову відсортувати ці предмети.
-
10:22 - 10:24"Скажіть, наскільки вони вам подобаються зараз".
-
10:24 - 10:27Що далі? Дивіться, як синтезується щастя.
-
10:27 - 10:31Це результат, що повторювався раз у раз.
-
10:31 - 10:32Ви спостерігаєте, як синтезується щастя.
-
10:32 - 10:37Хочете побачити це ще раз? Щастя!
-
10:37 - 10:39"Та картинка, що в мене, насправді краще, ніж я думав!"
-
10:39 - 10:41Те, що я не отримав - фігня!"
-
10:41 - 10:43(Сміх) Це і є синтез щастя.
-
10:43 - 10:49І яка на це правильна реакція? "Ага, так!"
-
10:49 - 10:52Що ж, ось ще один експеримент,
-
10:52 - 10:53і я сподіваюся, що це переконає вас в тому,
-
10:53 - 10:56що "Ага, так!" було неправильною реакцією.
-
10:56 - 10:58Ми провели цей експеримент з групою пацієнтів
-
10:58 - 11:01які мали антероградну амнезію. Це госпіталізовані пацієнти.
-
11:01 - 11:03Більшість з них має синдром Корсакова,
-
11:03 - 11:08поліневритичний психоз, що означає - вони надто багато пили,
-
11:08 - 11:10і не могли більше нічого запам'ятовувати.
-
11:10 - 11:14Розумієте? Вони пам'ятають своє дитинство, але коли ви зайдете в палату й відрекомендуєтесь,
-
11:14 - 11:15а потім залишите кімнату,
-
11:15 - 11:17вони не впізнають вас, коли ви повернетеся.
-
11:18 - 11:21Ми привезли наші репродукції Моне до лікарні.
-
11:21 - 11:25І попросили цих пацієнтів відсортувати їх,
-
11:25 - 11:28від тієї, що їм сподобалася найбільше, до тої, що сподобалася найменше.
-
11:28 - 11:32Потім ми дали їм вибрати між номером три і номером чотири.
-
11:32 - 11:34Як і всі інші, вони сказали,
-
11:34 - 11:36"Иии, дякую, док! Це класно! Мені б пригодилася нова репродукція!
-
11:36 - 11:38Я візьму номер три."
-
11:38 - 11:42Ми пояснювали, що вишлемо їм номер третій.
-
11:42 - 11:45Потім збирали матеріали і виходили з кімнати,
-
11:45 - 11:47і відраховували півгодини.
-
11:47 - 11:50Повернувшись до кімнати, ми кажемо, "Привіт, це знову ми."
-
11:50 - 11:54Пацієнти, будь вони благословенні, кажуть, "О, док, мені шкода,
-
11:54 - 11:56в мене проблеми з пам'яттю, тому я тут.
-
11:56 - 11:58Я не пригадаю вас, навіть якщо зустрічав вас раніше."
-
11:58 - 12:01"Справді, Джим? Не пригадуєш? Я тут був із репродукціями Моне?"
-
12:01 - 12:04"Вибач, док. Я без поняття".
-
12:04 - 12:07"Нічого, Джим. Я лише хочу, щоб ти відсортував для мене ці картинки
-
12:07 - 12:12від найкращої, до тої, що тобі подобається найменше."
-
12:12 - 12:14Що ж вони роблять? Ну, давайте спершу перевіримо,
-
12:14 - 12:16чи в них справді амнезія. Ми питаємо
-
12:16 - 12:20цих пацієнтів, яка картинка в них уже є,
-
12:20 - 12:23яку вони вибрали минулого разу, яка вже їхня.
-
12:23 - 12:27І ми виявили, що пацієнти з амнезією просто вгадують.
-
12:27 - 12:29Це нормальний контроль, і якби я провів його з вами,
-
12:29 - 12:31всі б ви знали, яку репродукцію вибрали.
-
12:31 - 12:33Але якщо я проводжу його з хворими на амнезію,
-
12:33 - 12:39вони без поняття. Вони не можуть вибрати свою репродукцію з-поміж інших.
-
12:39 - 12:43Ось що роблять нормальні піддослідні - вони синтезують щастя.
-
12:43 - 12:45Розумієте? Це є зміна в підрахунку вподобань,
-
12:45 - 12:48зміна від першого разу, коли вони сортували, до другого.
-
12:48 - 12:49У нормальних піддослідних спостерігається
-
12:49 - 12:51магічний ефект, який я вам показував раніше,
-
12:51 - 12:54а зараз демонструю у вигляді графіка -
-
12:54 - 12:57"Та, що в мене є, краща, ніж я думав. Та, якої в мене нема,
-
12:57 - 13:00від якої я відмовився, не настільки хороша, як здавалося."
-
13:00 - 13:05Люди з амнезією роблять те ж саме. Подумайте над цим результатом.
-
13:05 - 13:08Цим людям більше подобається та репродукція, що у них є,
-
13:08 - 13:11але вони не знають, що вона в них є.
-
13:12 - 13:15"Ну, так" - неправильна відповідь.
-
13:16 - 13:19Те, що ці люди робили, коли синтезували щастя.
-
13:19 - 13:22вони справді чесно змінювали
-
13:22 - 13:27свою емоційну, гедоністичну, естетичну реакції на ту картинку.
-
13:27 - 13:30Вони кажуть це не тому, що вона у них є,
-
13:30 - 13:33бо вони не знають, що в них вона є.
-
13:34 - 13:37Тепер, коли психологи показують вам стовпчики,
-
13:37 - 13:40ви знаєте, що вони показують вам середні дані про багатьох людей.
-
13:40 - 13:44І ще, кожен з нас має цю психологічну імунну систему,
-
13:44 - 13:46цю здатність синтезувати щастя,
-
13:46 - 13:49та декому з нас цей фокус вдається краще, ніж іншим.
-
13:49 - 13:53І деякі ситуації дозволяють кожному робити це ефективніше,
-
13:53 - 13:56ніж інші ситуації.
-
13:57 - 14:01Виявляється, що свобода
-
14:01 - 14:04- здатність приймати рішення і змінювати свої рішення -
-
14:04 - 14:07- є другом природного щастя, тому що вона дозволяє вам вибирати
-
14:07 - 14:12зі всіх тих чудесних перспектив і знайти собі таку, яка принесе найбільше радості.
-
14:12 - 14:14Але свобода вибору
-
14:14 - 14:18- змінювати і приймати рішення - є ворогом синтетичного щастя.
-
14:18 - 14:20І я покажу вам, чому це так.
-
14:20 - 14:21Ділберт вже знає, звичайно.
-
14:21 - 14:23Ви вже переглядаєте комікс, поки я говорю.
-
14:23 - 14:25"Технічна підтримка Догберта. Як мені можна вас образити?"
-
14:25 - 14:28"Мій принтер друкує пусту сторінку після кожного документа."
-
14:28 - 14:30"Чому ж ви скаржитеся на те, що отримуєте безкоштовний папір?"
-
14:30 - 14:32"Безкоштовний? Хіба ви даєте мені не мій папір?"
-
14:32 - 14:34"Ти що, чоловіче! Порівняй якість безкоштовного паперу
-
14:34 - 14:35з якістю твого фігового звичайного паперу.
-
14:35 - 14:38Лише дурень чи брехун може сказати, що вони виглядають однаково!"
-
14:38 - 14:41"А! Коли ви про це згадали, він і справді здається шовковистішим!"
-
14:41 - 14:43"Що ви робите?"
-
14:43 - 14:46"Я допомагаю людям приймати речі, які вони не в змозі змінити." Справді.
-
14:46 - 14:49Психологічна імунна система діє найкраще,
-
14:49 - 14:53коли ми повністю застрягли, коли ми в пастці.
-
14:53 - 14:55Саме це є різницею між побаченнями і шлюбом, правда?
-
14:55 - 14:57Тобто, ви йдете на побачення з хлопцем,
-
14:57 - 14:59і він колупається в носі; ви не йдете на друге побачення.
-
14:59 - 15:01Ви одружені з хлопцем і він колупається в носі?
-
15:01 - 15:02Так, в нього золоте серце;
-
15:02 - 15:04Не торкайся найдорожчого. Правильно? (Сміх)
-
15:04 - 15:08Ви знаходите шлях бути щасливим з тим, що сталося.
-
15:08 - 15:11Далі я хочу вам показати,
-
15:11 - 15:14що люди не знають цього про себе,
-
15:14 - 15:17а незнання цього може завдати нам значної шкоди.
-
15:17 - 15:19Ось експеримент, який ми проводили в Гарварді.
-
15:19 - 15:22Ми відкрили курси фотографії, чорно-білої фотографії,
-
15:22 - 15:25і дозволили студентам приходити і вчитися працювати у темній кімнаті.
-
15:26 - 15:28Ми дали їм камери, вони ходили по кампусу,
-
15:28 - 15:33і робили 12 знімків їхніх улюблених викладачів, кімнат в гуртожитках, собак,
-
15:33 - 15:35та інших речей, які вони хотіли мати як згадку про Гарвард.
-
15:35 - 15:38Вони приносили нам камеру, ми робили відбитки,
-
15:38 - 15:40вони вибирали дві найкращі фотографії,
-
15:40 - 15:42а потім ми шість годин вчили їх використовувати темну кімнату,
-
15:42 - 15:44і вони друкували два фото,
-
15:44 - 15:46і мали дві прекрасні фотографії формату 20 х 25 см
-
15:46 - 15:48з зображенням важливих для них речей, і ми казали,
-
15:48 - 15:51"Від якої ви можете відмовитися?"
-
15:51 - 15:52Вони казали. "Я маю відмовитися від однієї?"
-
15:52 - 15:55"Так. Одна нам потрібна як доказ групового проекту.
-
15:55 - 15:58Тому ви повинні віддати мені одну. Ви маєте зробити вибір.
-
15:58 - 16:01Вам дістанеться одна, і мені одна."
-
16:01 - 16:04В цьому експерименті були дві можливості.
-
16:04 - 16:07В першому випадку студентам казали, "Але знаєте,
-
16:07 - 16:10якщо ви захочете змінити свою думку, я завжди візьму іншу,
-
16:10 - 16:14ще є чотири дні до того, як я надішлю її в головний офіс,
-
16:14 - 16:17я зроблю це з радістю" -- (Сміх) - так, "головний офіс"--
-
16:17 - 16:20"Я з радістю поміняюся з вами. Насправді,
-
16:20 - 16:21Я принесу її вам у кімнату і віддам.
-
16:21 - 16:24Просто напишіть мені е-мейл. А краще я сам зв’яжуся з вами.
-
16:24 - 16:27Якщо ви колись передумаєте, її можна повернути."
-
16:27 - 16:30Іншій половині студентів кажуть геть протилежне:
-
16:30 - 16:32"Робіть ваш вибір. До речі,
-
16:32 - 16:35пошта відходить, ох, через дві хвилини, до Англії.
-
16:35 - 16:37Ваше фото буде летіти через Атлантику.
-
16:37 - 16:39Ви більше ніколи його не побачите."
-
16:39 - 16:42А далі, половину студентів з кожної групи
-
16:42 - 16:44просять передбачити, наскільки їм подобатиметься
-
16:44 - 16:47фотографія, яку вони залишать собі,
-
16:47 - 16:49і фотографія, яку вони віддадуть.
-
16:49 - 16:52Інших студентів просто відсилають назад до гуртожитків
-
16:52 - 16:57і наступних три-шість днів перевіряють
-
16:57 - 16:59їхнє вподобання, задоволення від фото.
-
16:59 - 17:00І ось що ми виявили.
-
17:00 - 17:03По-перше, прогнози розвитку подій, зроблені студентами, виявились такими:
-
17:03 - 17:07Вони думають, що, можливо, фото, яке вони вибрали, буде подобатися їм
-
17:07 - 17:10трохи більше, ніж те, що вони залишили,
-
17:10 - 17:13але це статистично незначні відмінності.
-
17:14 - 17:16Для незворотньої частини показник трохи більший, але в цілому немає великого значення
-
17:16 - 17:19чи студенти перебували в зворотніх чи незворотніх умовах.
-
17:19 - 17:24Неправда. Вони виявились поганими прогнозистами. Бо ось що сталося насправді.
-
17:24 - 17:27В обох випадках - і перед шансом помінятися, і п'ять днів потому
-
17:27 - 17:29людям, котрі мали визначеність у тому фото,
-
17:29 - 17:30в яких не було вибору,
-
17:30 - 17:35яким не можна змінити свою думку, фото дуже подобається!
-
17:35 - 17:38А люди, що роздумують--"Чи повинен я його поміняти?
-
17:38 - 17:40Чи я взяв правильне? Може, це не найкраще фото?
-
17:40 - 17:42Може, я залишив хороше фото?" - вбили себе.
-
17:42 - 17:44Їм не подобалося їхнє фото, і насправді,
-
17:44 - 17:46навіть після того, як пройшли строки обміну фото,
-
17:46 - 17:52їм все ще воно не подобалося. Чому?
-
17:52 - 17:55Тому що зворотні умови не є сприятливими
-
17:55 - 17:57для синтезу щастя.
-
17:57 - 18:00Нарешті, фінальна частина експерименту.
-
18:00 - 18:04Ми беремо повністю нову групу наївних Гарвардських студентів
-
18:04 - 18:07і кажемо, "Знаєте, ми проводимо курси фотографії,
-
18:07 - 18:09і можемо провести їх двома способами.
-
18:09 - 18:12Можемо робити так, що після того, як ви зробите два фото,
-
18:12 - 18:14у вас буде чотири дні, щоб подумати,
-
18:14 - 18:16або ми проводимо інший курс, де ви знімаєте два фото
-
18:16 - 18:18і робите вибір зразу ж,
-
18:18 - 18:20і ніколи не можете змінити рішення. На який курс ви хочете ходити?"
-
18:20 - 18:25Ох! 66 процентів студентів, дві третини,
-
18:25 - 18:29хочуть ходити на курси, де в них буде можливість передумати.
-
18:29 - 18:33Чуєте? 66 процентів студентів вибрали відвідування курсів, після яких вони
-
18:33 - 18:37будуть глибоко незадоволені фотографією.
-
18:37 - 18:43Тому що вони не знають умов, за яких виростає синтетичне щастя.
-
18:43 - 18:48Бард сказав все найкраще, звісно, ітут він висловлює і мою точку зору,
-
18:48 - 18:51але робить це гіперболічно:
-
18:51 - 18:54"Немає ні добра, ні зла / Лиш мислення дає йому подібний сенс"
-
18:54 - 18:57Це гарна поезія, але це не може бути цілковитою правдою.
-
18:57 - 19:00Невже дійсно нема нічого доброго чи поганого?
-
19:00 - 19:03Чи справді це той випадок, коли хірургія жовчного міхура і подорож до Парижа
-
19:03 - 19:10є насправді одним і тим же? Це схоже на IQ-тест з одним питанням.
-
19:10 - 19:12Вони не можуть бути одним і тим же.
-
19:12 - 19:15У прозі це висловлено пишніше, але й ближче до істини,
-
19:15 - 19:18батько сучасного капіталізму Адам Сміт сказав таке.
-
19:18 - 19:20Над цим варто подумати:
-
19:20 - 19:24"Велике джерело і нещасть, і розладів людського життя,
-
19:24 - 19:27схоже, випливає з перебільшення відмінностей
-
19:27 - 19:30між однією постійною ситуацією та іншою...
-
19:30 - 19:35Деякі з цих ситуацій можуть, без сумніву, заслуговувати на перевагу,
-
19:35 - 19:41але жодна з них не заслуговує на те, щоб її домагатися
-
19:41 - 19:45з тим пристрасним запалом, який змушує нас порушувати правила
-
19:45 - 19:50чи то розсудливості, чи то справедливості, або порушувати майбутній спокій наших душ,
-
19:50 - 19:54чи то через сором від згадок про нашу влаcну нерозсудливість,
-
19:54 - 19:58чи через докори сумління за жахи нашої несправедливості."
-
19:58 - 20:03Перефразую: так, деякі речі кращі за інші.
-
20:03 - 20:08Ми повинні мати уподобання, що визначають нам одну перспективу, а не іншу.
-
20:08 - 20:12Але коли ці уподобання ведуть нас надто швидко і сильно
-
20:12 - 20:16через те, що ми перебільшили різницю між цими майбутніми,
-
20:16 - 20:19ми ризикуємо.
-
20:19 - 20:22Коли наші амбіції приборкані, ми працюємо з радістю.
-
20:22 - 20:28Коли наші амбіції не зв'язані рамками, це змушує нас брехати, ошукувати, красти, шкодити іншим,
-
20:28 - 20:32жертвувати справді важливими речами. Коли наші страхи під контролем,
-
20:32 - 20:36ми розсудливі, ми обережні, ми вдумливі.
-
20:36 - 20:39Коли наші страхи не обмежені та роздмухані,
-
20:39 - 20:42ми зухвалі і ми боягузливі.
-
20:42 - 20:45Урок, який я хочу вам дати цією інформацією, такий:
-
20:45 - 20:50і наші бажання, і наші тривоги до певної міри роздмухані,
-
20:50 - 20:56тому що ми маємо внутрішню можливість виробляти саме той продукт,
-
20:56 - 21:00за яким ми безперервно ганяємося, коли набираємось досвіду.
-
21:00 - 21:01Дякую.
- Title:
- Ден Ґільберт запитує: "Чому ми буваємо щасливими?"
- Speaker:
- Ден Ґільберт
- Description:
-
Ден Ґільберт, автор книги "Спотикаючись об щастя", намагається переосмислити твердження, що ми будемо нещасними, якщо не отримаємо бажаного. Наша "психологічна імунна система" дозволяє нам почуватися цілком щасливими навіть, коли справи йдуть не зовсім так, як ми планували.
- Video Language:
- English
- Team:
closed TED
- Project:
- TEDTalks
- Duration:
- 20:59
![]() |
Emily Marturano edited Ukrainian subtitles for The surprising science of happiness | |
![]() |
Emily Marturano edited Ukrainian subtitles for The surprising science of happiness | |
![]() |
Hanna Leliv approved Ukrainian subtitles for The surprising science of happiness | |
![]() |
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for The surprising science of happiness | |
![]() |
Hanna Leliv edited Ukrainian subtitles for The surprising science of happiness | |
![]() |
Khrystyna Romashko accepted Ukrainian subtitles for The surprising science of happiness | |
![]() |
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for The surprising science of happiness | |
![]() |
Khrystyna Romashko edited Ukrainian subtitles for The surprising science of happiness |