Мода для всіх форм – рішуча і зухвала

Завдяки авторитетності дизайнерів одягу змінюється культура. Бекка МакКарен-Тран використовує свій вплив, щоб розширити вузьке визначення краси, яке існує в цій галузі. Розповідаючи про основи її професії, МакКарен-Тран ділиться тим, що надихнуло її створювати одяг для нестандартних фігур і демонструє, як вона славить красу у всіх її проявах. "Я хочу, щоб покупці розуміли, що не себе треба змінювати, а одяг," - говорить вона.

Дизайнери одягу приймають рішення,

завдяки яким змінюється культура.

Ми обираємо, кому виступати на показах
та в рекламних кампаніях.

І загалом, кого підносити до небес
і вважати красивим,

а кого ні.

Мати такі повноваження відповідально.

Хтось може використати це,
щоб закрити двері перед одними

або ж відкрити можливості іншим.

У дитинстві я була помішана на моді.

Мене було не відтягнути
від усіляких журналів мод

у місцевому магазині "Barnes and Noble".

Бути модною означало бути високою,
худорлявою, з довгим блискучим волоссям.

Це був мій ідеал,
і куди б я не поглянула,

знаходила тому беззаперечне підтвердження.

Але якщо чесно, я і зараз так думаю.

Я хотіла бути схожою на модель,
тому перестала їсти.

Це були похмурі часи в моєму житті.

Розлади харчування спустошували мене.

Я не могла більше думати ні про що,
окрім підрахунку калорій,

і щодня прокидалась ранесенько
перед школою,

щоб пробігти декілька кілометрів.

Пройшли роки, перш ніж
я звільнилась від пазурів

розладів харчування.

І коли це сталося,

це звільнило багато місця у голові

для думок про мої справжні захоплення.

Досить довго

індустрія моди важко працювала
над створенням ідеалу краси,

за яким тільки худі, молоді,
білі, цисгендерні

здорові моделі підходили для цієї роботи.

Неможливо не засмучуватись від перегляду

фото моделей, яким
за допомогою фотошопу

вирівняли пори, прибрали

з видимих зон
жирові складки чи розтяжки,

І можна знайти безліч таких прикладів.

Таке визначення краси небезпечне,
руйнівне та згубне,

і його потрібно негайно знищити.

(Оплески)

Я рада, що ви погоджуєтесь.

(Сміх)

Але найстрашніше, що я усвідомила
за ці роки, це те,

що мій досвід з розладом харчування --

це досить поширене явище.

Насправді, це звичайна річ.

Мені відомо, що є дослідження,
згідно якого 91% жінок,

і, напевне, осіб з будь-якою
гендерною ідентичністю,

незадоволені своєю зовнішністю.

Це непростимо,

що ми живемо в суспільстві, в якому
нормально чи допустимо

те, що підлітки ростуть
з ненавистю до себе.

Ми боремося проти дискримінацї жінок
за вагою чи за особливостями тіл із 60-х.

І маємо успіхи.

У нас з'явились моделі великих розмірів,
такі як Ешлі Грем,

і стають популярними музиканти,
такі як Ліззо,

які закликають приймати
своє тіло, таким, як є.

Дякувати Богу!
(Сміх)

Такі бренди, як "Area" запустили
рекламні кампанії,

у яких не використовувався фотошоп.

Але ми все ж таки переповнені
нереалістичними очікуваннями.

Мені подобаються слова Ліззо, яка сказала:

"Питання прийняття власного тіла
існує тільки тому,

що його неприйняття ввійшло в норму."

Як нам змінити упередження щодо тих,

хто відрізняється і не вписується
у такі вузькі рамки краси?

Я вважаю, що лише завдяки демонстрації
краси у різних її проявах,

сміливо та без виправдовувань.

Але багато дизайнерів невпинно підсилюють

це вузьке бачення краси.

Після навчання у школах,

працюючи, вони роблять примірки
на манекенах 37 розміру

чи роблять ескізи
для супервитягнутих тіл,

не враховуючи анатомію людини.

Фігури різних розмірів навіть
не враховуються

під час дизайну одягу.

Про них навіть не згадують.

Для кого ж дизайнери створюють одяг?

Але питання винятковості в моді

не закінчується на розмірі.

Йдеться про людей
різного гендерного самовираження,

різної фізичної справності, віку,

різної раси та національності,

зі своєю неповторною красою.

Працюючи дизайнером одягу,

я створила бренд "Chromat",

і ми віддані тому, щоб окрилити жінок,
лесбіянок і небінарів #ChromatBABES,

усіх форм і розмірів,

за допомогою ідеально пошитого одягу
для будь-якої фігури.

Величезну увагу
я зосередила на купальнику,

через унікальну здатність одного
цього предмету одягу

впливати на самооцінку людини.

Ми хотіли донести до уваги
ідею краси будь-якого тіла

через одяг, в якому
почуваєшся незахищеним.

На наших показах ми не соромимося
показувати складки, целюліт та шрами.

Так, це показ,

і це також прославляння.

Я розпочала розробку одягу не тому,

що мала на меті цілковито змінити галузь.

Але ми підбирали таких моделей, -

то були мої друзі і вони просилися
брати участь у показах, -

які були настільки незвичними для декого

і, на жаль, все ще не вписуються
в норму для деяких,

що це зіграло величезну роль
у створенні нашої неповторності.

Однак, інклюзія нічого не вартує,
якщо вона тільки на поверхні.

За лаштунками це стосується

і фотографа, і директора з підбору,

і стажерів,

які роблять свою справу,
поки їх ніхто не бачить,

але це теж дуже важливо.

Обов'язково в організацію заходу потрібно
залучати людей з різними поглядами

і ліпше співпрацювати
з різними спільнотами,

ніж намагатися говорити замість них.

І це важлива частина пазлу,

про яку молоді дизайнери-початківці навіть

не замислюються на початку кар'єри.

Але найм фотографа з лишньою вагою
чи фотографа-транссексуала,

чи темношкіру жінку на посаду
кастинг-директорки,

чи афро-візажиста, привіт Фатіма Томас,

яка безпосередньо знає, як важливо

вміти працювати з усіма відтінками шкіри.

І це надзвичайно важливо, щоб створити
цілісно інклюзивний продукт,

як, до прикладу, цей.

Як дизайнери одягу та любителі плавання,

ми захотіли переписати правила,
кому можна носити бікіні.

Ми підібрали команду крихіток-наглядачок,

які мали забезпечити дотримання
рівних можливостей у басейні.

Замість попереджень
"Не пірнати" і "Не бігати",

що скажете про напис: "Хвала целюліту,"

"Ні засудженню зовнішності"

та "Не терпимо нетерпимості."

Виконання цих правил забезпечували
крихітки Мама Какс, Деніз Бідо,

Джина Рочеро, Еріка Харт та Емма,

усі активістки на свій лад.

Я завжди вважала, що важливо
демонструвати різноманітні фігури

на подіумах та в рекламних кампаніях.

Але лише нещодавно

нам вдалося серйозно розширити
діапазон розмірів.

Вперше ми випустили колекцію
для жінок із формами

пять років тому.

Нас переповнювали емоції.

Але після презентації нічого не відбулося.

Нікому не було діла.

У жодному з універмагів
не зберігалися на складі великі розміри,

а якщо і були у наявності, то десь
у зовсім іншому приміщенні.

Навіть хтось з відділу продажів сказав:

"Це так круто, що на показах

задіяні пишні та транс-моделі,

неймовірно, що ви робите.

Але коли покупці приходять подивитися
на колекцію для продажу,

вони хочуть купити мрію,

вони хочуть знайти те,
до чого вони прагнуть.

А тут моделі, котрих мрією не назвеш."

Але я усвідомила, що набагато важливіше

відкривати цю мрію для якомога
більшої кількості людей.

Я хочу, щоб покупці зрозуміли,

що не треба змінювати зовнішність,

треба змінювати одяг.

(Оплески)

Потрібно мати більший вибір одягу
всіх розмірів у всіх магазинах.

Так, нарешті, у 2018 році

"Нордстром" зробив замовлення
на розміри аж до 3Х.

Це стало переломним моментом для нас,

коли великий роздрібний магазин
вклав кошти в ці товари,

і ми змогли запустити виробництво --

зараз ми дійшли до розміру 4X, а це
приблизно 32-ий розмір.

Завдяки цій інвестиції

нам вдалося змінити та повністю
переналаштувати процес розробки одягу.

Зараз у нашій майстерні можна робити
ескізи і примірки для різних фігур.

І якби у дизайнерських школах
більше навчали цьому,

то більше дизайнерів могли б
створювати одяг для різних фігур.

(Оплески)

Тому наше завдання як дизайнерів одягу --
використати доступні можливості,

щоб зруйнувати це вузьке
та обмежене визначення краси.

Я прагну, щоб одного дня
підростаючі підлітки не відчували

схожого тиску, із яким зіштовхнулася я.

Маю надію, що завдяки нашій праці
індустрія моди

відчинить свої двері для всього розмаїття
неповторних людей.

Дякую.

(Оплески та вигуки)