Розум, який створив Linux

Лінус Торвальдс змінив світ технологій двічі - спочатку з Linux - ОС, яка підтримує весь Інтернет, а потім з Git - системою контролю версій, що її використовують розробники у всьому світі. В одному з рідкісних інтерв'ю з куратором TED Крісом Андерсоном, Торвальдс відверто обговорює риси характеру, які визначили його унікальну філософію роботи, техніки і життя. "Я не мрійник, я інженер, - каже Торвальдс. - Я не маю нічого проти мрійників, які літають в небесах ... але я дивлюся під ноги, я хочу засипати яму на дорозі прямо перед моїм носом, до того, як у неї впаду".

Кріс Андерсон: Це так дивно.

Вашу ОС Linux використовують

мільйони комп’ютерів,

вона підтримує майже весь Інтернет.

Наскільки мені відомо, в світі існує

півтора мільярда активних

пристроїв на базі Android.

Ваше програмне забезпечення
використовується в кожному з них.

Це вражає.

Ви мабуть повинні мати чудову

штаб-квартиру для управління цим всім.

Я так думав - і був здивований,
коли її побачив.

Я маю на увазі це ...

це і є всесвітня штаб квартира Linux.

(Cміх)

(Оплески)

Лінус Торвальдс: Так, виглядає не дуже.

Я повинен зауважити,

що найцікавішою частиною цієї фотографії,

на котру люди зазвичай
звертають увагу,

є стіл з біговою доріжкою.

Цей стіл -
найцікавіша частина мого офісу,

але більше я його не використовую.

Я думаю, що тут існує певний зв'язок.

Те, як я працюю…

Я не хочу мати будь-якої
зовнішньої стимуляції.

Як ви бачите, стіни - світло-зелені.

Я чув, що в психіатричних
лікарнях теж такі стіни.

(Сміх)

Це колір, який заспокоює.

Він тебе не стимулює.

Чого тут не видно, так це комп’ютера,
видно лише екран,

але що для мене є найважливішим
в комп’ютері,

-він не повинен бути великим і потужним,
хоча мені такі подобаються,

-він повинен бути повністю безшумним.

Я знаю людей, які працюють в Google,

вони мають вдома
свої маленькі дата-центри,

у мене ж такого немає.

Мій офіс - найнудніший офіс,
який ви коли-небудь бачили.

Я сиджу там один, в тиші.

Коли приходить кішка,

та сідає мені на коліна,

я хочу чути муркотіння кішки,

а не шум кулерів в системному блоці.

КА. Це вражаюче,

тому що працюючи в такій манері

ви можете керувати технологічною імперією

--так, це - імперія.

Це чудова ілюстрація могутності
відкритого програмного забезпечення.

Розкажіть нам, як ви прийшли до розуміння
відкритого програмного забезпечення

та як це призвело до створення Linux?

ЛТ: Я все ще працюю сам.

Справді - я працюю вдома, наодинці,

частенько в халаті.

Коли приходить фотограф, я одягаюся.

Тож на фото я вбраний.

(Сміх)

Я завжди так працював,

і так почався Linux.

Я не починав Linux,
як спільний проект,

я почав його сам,

як один із багатьох проектів,

які я робив для себе.

Частково тому, що мені
був потрібен результат,

але й, тому що
мені подобалося програмування.

Хотілося його завершити,

хоча тепер, після 25 років, ми
все ще не завершили його.

Справа в тому, що
я шукав проект для себе,

а на той момент не було відкритого
ПЗ взагалі,

принаймні я про нього не чув.

Що трапилося далі…

проект виріс та став чимось таким,
що хочеться показати людям.

Щось на зразок: “Гляньте, що я зробив!”

І повірте,
тоді проект був не таким хорошим.

Я зробив його публічно відкритим,

але це ще не було відкритим ПЗ.

На той момент це був просто відкритий код,
у мене не було наміру

використовувати методологію відкритого ПЗ,

щоб покращити цей код.

Це було на кшталт:

“Дивіться, я працював над цим півроку,

я б з радістю почув коментарі”.

І до мене приходили люди.

В університеті в Гельсінкі
в мене був друг,

який був одним із прихильників
відкритого ПЗ,

тоді це називали безкоштовним ПЗ.

І він власне підштовхнув мене до думки:

“Ти ж можеш використати одну з наявних
ліцензій для відкритого ПЗ”.

І я думав про це певний час.

Мене цікавили комерційні
інтереси, які могли ввійти в гру.

Я думаю, це хвилює більшість людей,
котрі щось починають робити, правда ж?

І я вирішив “якого біса?”

I …

КА. І в якийсь момент хтось

запропонував код, і ви подумали

- “Ого, це справді цікаво,
я б до такого не додумався,

це може покращити проект”.

ЛТ. Це навіть не починалося
з пропонування коду,

люди пропонували ідеї.

І просто сам факт того, що хтось
інший дивиться на ваш проект

- я впевнений, що це працює
і в інших сферах також,

але особливо в програмуванні.

Хтось інший зацікавився вашим кодом,

ознайомився з ним достатньо для того,

аби прокоментувати
чи запропонувати якісь ідеї.

Це було дуже важливо для мене.

На той момент мені було 21,
я був юний,

але програмував уже половину життя.

Але всі проекти раніше були
повністю персональними,

тож для мене це було відкриттям,
коли люди почали реагувати та

коментувати мій код.

І до того, як вони почали
пропонувати свій код,

одним із найважливіших
був момент, коли я сказав:

“Я люблю людей”.

Зрозумійте
мене правильно,

я не комунікабельний.

(Сміх)

Я насправді не дуже то і люблю людей.

(Сміх)

Але я люблю комп’ютери.

Я люблю спілкуватися електронною поштою,

тому що вона створює своєрідний буфер.

Я люблю людей, котрі коментують
і беруть участь у моєму проекті,

чим йому дуже допомогли.

КА. Тож був момент, коли ви
поглянули на те, що створили,

проект ставав все популярнішим,
і ви подумали:

“Зачекайте хвилинку,
з цього може щось вийти,

це вже не персональний
проект з хорошими відгуками,

а прорив для всього світу технологій”.

ЛТ. Не зовсім.

Для мене важливим
був не той момент,

коли проект став
великим,

а той, коли він став маленьким.

Для мене було важливим не бути одному,

зі мною працювали 10 чи 100 людей

- оце був великий крок.

Після нього все інше йшло дуже плавно.

Для мене неважливо вирости
від 100 людей до мільйона.

Ну, можливо,
це - важливо, якщо…

(Сміх)

ви хочете продати свій продукт,
то це - надзвичайно важливо.

Але якщо ви зацікавлені в технології

та зацікавлені в проекті,

то найважливішим є створити товариство.

Після створення товариство
росло поступово.

І не було моменту, коли я сказав собі:

“Ого, ми злетіли!”

Тому що це тривало довго.
Відносно.

КА. Всі спеціалісти, з якими
я розмовляв, відзначають,

що ви значно змінили спосіб їхньої праці.

І це не тільки Linux,

а також Git -

це система контролю розробки.

Розкажіть коротко про це
та яку роль ви там відіграєте.

ЛТ. Одна з проблем, з якими ми стикнулися,

і вона теж не одразу себе проявила,

це коли...

це коли ви ростете від 10 чи 100 людей,
котрі працюють над проектом,

до 10 000 людей.

Сьогодні тільки над ядром Linux

працює 1 000 людей над кожним релізом,

тобто кожні 2 -3 місяці.

Дехто робить не багато,

в нас багато людей,
котрі вносять маленькі зміни.

Але щоб підтримувати цей процес,

треба масштабувати систему
підтримки розробки.

Ми мали багато проблем з цим,

є цілі проекти, котрі працюють виключно
на підтримку процесу розробки коду.

CVS - найпопулярніша
система на той момент,

а я ненавидів CVS
і відмовлявся з нею працювати,

тож я пробував щось інше,
щось радикально інше і цікаве,

таке, що інші не любили.

КА (Сміється)

ЛТ. І ми були в неприємній ситуації,

коли тисячі людей хотіли приєднатись,

це був переломний момент в певному сенсі,

коли я не міг масштабуватись так,

щоб співпрацювати з тисячами людей.

Тож Git - це мій другий великий проект,

який був створений тільки для мене, щоб
підтримувати мій перший великий проект.

Це приклад того, як я працюю.

Я не пишу код задля…

ну я пишу код задля розваги,

але я хочу писати код з практичною ціллю.

Тож кожен проект, який я робив, це
було щось таке, що було мені потрібне

і …

КА. Тож виходить так,
що Linux і Git існують

внаслідок

вашого небажання працювати
з великою кількістю людей.

ЛТ. Абсолютно правильно!

(Сміх)

КА. Вражаюче.

ЛТ. Так.

(Оплески)

КА. Але все ж, ви - людина,
яка змінила технології двічі.

І ми хочемо зрозуміти як.

Ви дали нам декілька підказок, але…

Ось ваша фотографія,
де ви збираєте кубик Рубіка.

Ви казали, що програмували
з 10 чи 11 років,

півжиття.

Чи були ви одним із одержимих
комп'ютерних геніїв, розумників,

які могли виконати будь-яке завдання?

Яким ви були в дитинстві?

ЛТ. Так, я думаю
я був класичним ботаніком.

Я був ...

Я був не комунікабельним тоді...

ось мій молодший брат.

Я явно цікавився більше кубиком Рубіка,

аніж молодшим братом.

(Сміх)

ЛТ. Моя молодша сестра,
котрої немає на фото,

перед сімейними вечерями -

це не була велика сім’я,
я мав двох двоюрідних братів,

вона мене готувала заздалегідь.

Перед тим, як я
заходив у кімнату, вона говорила:

“Це так і так”.

Я був комп’ютерним фанатом.

Мене цікавила математика,

фізика та комп’ютери.

Мені це вдавалося.

Я не вважаю,
що був особливим.

Моя сестра говорила,

що я відрізняюся саме тим, що не здаюся.

КА. Давайте поговоримо
про це, це - цікаво.

Ви не здавалися,

виходить, справа не в тому, щоб
бути комп’ютерним фанатом чи розумним,

справа в тому, що потрібно бути … впертим?

ЛТ. Так, важливо бути впертим.

Коли ви починаєте щось робити
і не говорите:

“Готово, давайте будемо
робити щось інакше,

погляньте, надворі ж сонячно”.

Я зауважую це і в
інших сферах мого життя.

Я жив у Кремнієвій долині 7 років,

де я весь цей час
працював на одну компанію.

Це нечувано.

Це не формат для Кремнієвої долини.

Вся суть Кремнієвої долини в тому,
що люди міняють роботу як рукавички,

аби спробувати щось нове.

Я ж не така людина.

КА. Протягом перших етапів розробки Linux

ця впертість часто вела вас
до конфліктів з іншими людьми.

Розкажіть про це трішки.

Чи була ця впертість необхідною
для підтримки якості зробленого?

Як би ви описали те, що відбувалося?

ЛТ. Я не знаю, чи було це необхідно.

Згадуючи те, що: “я
не дуже комунікабельний

-варто зазначити, що деколи я...

"короткозорий", коли мова йде
про почуття інших людей,

тому я часом говорю речі,
які ранять почуття інших.

І я цим не пишаюся.

(Оплески)

Але водночас

люди навколо мене говорять,
що я повинен бути тактовним.

І коли я намагаюся їм пояснити, що,
можливо, ти - тактовний,

просто необхідно бути агресивнішим,

вони сприймають це як нетактовність.

(Сміх)

Я хочу сказати,
що всі ми різні.

Я не комунікабельний

і им не пишаюсь,

але це частина мене.

І що мені справді подобається
у відкритому програмному забезпеченні

- різні люди можуть
працювати над ним разом.

Ми не повинні
подобатися одне одному,

іноді ми сильно
не подобаємося одне одному.

Часом трапляються
справді запеклі суперечки.

Але в деяких речах ви
не просто залишаєтесь при своїх думках

- ви зацікавлені в різних темах.

І повертаючись до
того моменту, коли я говорив,

що боявся, що люди на ринку
почнуть заробляти на моїй роботі,

то дуже швидко з'ясувалось,

що насправді ці люди
- дуже і дуже класні.

Вони робили ті речі,
які мене взагалі не цікавили.

Та й завдання в них були зовсім інші.

Вони використовували відкрите ПЗ
там, де я не хотів цього робити.

Оскільки це ПЗ було відкритим,
вони могли це робити.

І це чудово працювало.

І я думаю, це так і працює.

Ми повинні мати комунікативних
людей, комунікаторів,

котрі є привітними та добрими,

котрі -

(Сміх)

ЛТ: котрі справді хочуть вас обійняти
і прийняти в своє товариство.

Але ж не всі такі.

І я не такий.

Мене цікавлять технології.

Є люди, котрі цікавляться інтерфейсом.

Я не стану таким займатися
навіть під загрозою смерті.

Якщо б мене залишити на
безлюдному острові

і єдиним способом вибратися
було б створення гарного інтерфейсу

- я б там помер.

(Сміх)

Тож є різні люди.

І я не намагаюся виправдатися.
Я намагаюся пояснити.

КА: Коли ми розмовляли
минулого тижня,

ви розповіли про ще одну свою рису,

яка мені видається цікавою.

Це стиль вашого коду.

І я підготував декілька зображень.

Я думаю, це приклад не дуже
хорошого стилю в коді.

А на цій він вже кращий.

І це одразу видно.

Яка різниця між цими стилями?

ЛТ. Тож це…

Як багато людей в залі
коли-небудь програмували?

КА. О Боже…

ЛТ. Я впевнений,

що кожен, хто підняв руку,

працював з так званим
звичайним зв’язаним списком.

Нас навчають…

І перший приклад - поганий стиль у коді,

але нас так навчають,
коли ми вчимось програмувати.

Вам непотрібно розуміти код.

Найцікавіший для мене -

це останній оператор “if”.

Оскільки у зв’язаному списку

він намагається видалити
один елемент зі списку.

І є різниця, чи це перший елемент,

чи елемент з середини.

Якщо це перший елемент,

вам необхідно змінити
вказівник на перший елемент.

А якщо він з середини,

то вам необхідно буде змінити
вказівник з попереднього елементу.

Це два різних випадки.

КА. І цей - кращий.

ЛТ. І цей - кращий,

він не має оператора “if”.

Насправді, не важливо...

мені не потрібно, аби ви розуміли,
чому в ньому нема оператора “if”,

але я хочу, аби ви зрозуміли,

що іноді можна поглянути на проблему,
під іншим кутом

і переписати програму так, що
особливий випадок зникне

і стане звичайним.

І це - хороший код.

Але це простий код.

Це - CS 101.

Це не важливо, важливими є деталі.

Для мене характерною рисою людей,
з якими я хочу працювати,

є хороший стиль.

Я прислав вам
безглуздий приклад.

Він не показовий,
бо надто маленький.

Він не показовий,
бо надто маленький.

Хороший стиль - це набагато більше.
Хороший стиль - це бачити закономірності

і майже інтуїтивно знати,
який спосіб правильний.

КА. Гаразд, складімо
всі частини разом.

У вас є смак.

У тому розумінні, який є
важливим для розробників.

Ваш комп’ютер….

(Сміх)

ЛТ: Я думаю, це було
важливо для декого в залі.

КА. Ви дуже розумний програміст,

ви дуже впертий.

Але повинно бути ще щось.

Ви змінили наше майбутнє.

У вас повинна бути здатність бачити
зміни в майбутньому.

Ви - візіонер?

ЛТ: Я почуваюся трохи
незручно на конференції TED

впродовж останніх двох днів,

тому що навколо багато розмов
про бачення майбутнього.

А я не візіонер.

Я не маю плану на 5 років вперед.

Я - інженер.

Я думаю…

я не маю нічого проти мрійників,

які літають в небесах,
дивляться на зірки і говорять:

“Я хочу потрапити туди”.

А я дивлюся під ноги,

я хочу засипати яму
на дорозі прямо перед моїм носом,

до того, як я в неї впаду.

Я такого типу.

(Вигуки підтримки)

(Оплески)

КА: Того тижня ви згадували
цих двох людей.

Хто вони і як ви ставитеся до них?

ЛТ. Це щось на зразок кліше в технологіях:

Тесла проти Едісона,

де Тесла розглядається як
далекоглядний вчений з шаленими ідеями.

Люди люблять його,

називають компанії в його честь.

(Сміх)

ЛТ. Другий - це Едісон,

котрого часто засуджують за те,
що він був приземлений,

і його найвідоміша цитата:

“Геній - це 1% таланту і 99% праці”.

Я в команді Едісона,

незважаючи на те,
що не всі його люблять.

Якщо ви порівняєте:

Тесла зараз дуже популярний,

але хто насправді змінив світ?

Едісон, можливо, і
не був приємною людиною.

Йому приписують багато гріхів,

він, можливо, і не
був великим інтелектуалом,

не був візіонером.

Але мені здається,
що я більше Едісон, ніж Тесла.

КА: Тема конференції
цього тижня - мрії,

великі, сміливі та глобальні.

Ви насправді є протиотрутою від цих мрій.

ЛТ: Так я намагаюся понизити градус.

КА: Чудово.

(Сміх)

КА: Ми приймаємо вас, приймаємо.

Компанії, на кшталт Google,
заробили мільйони доларів на вашому ПЗ.

Це вас засмучує?

ЛТ: Ні. Це мене не засмучує
через декілька причин.

Одна з них - у мене все добре.

В мене справді все добре.

А інша причина -

це те що без створення відкритого ПЗ,
без надання всім доступу до нього,

Linux ніколи не став би
таким, як він зараз є.

Це принесло мені досвід, який мені
не подобається, наприклад, публічні виступи,

але ж це, хай там як, досвід.

Повірте.

Багато речей роблять мене щасливим.

І я думаю, я все правильно зробив.

КА: Ідея відкритого ПЗ.

Я думаю ми на цьому закінчимо.

Ця ідея реалізована
тепер у повній мірі в світі?

Чи нам ще є куди йти

та є ще багато речей, котрі слід зробити?

ЛТ: Щодо цього я маю дві думки.

Одна з причин чому ідея відкритого
ПЗ працює так гарно для коду -

це те, що в кінцевому результаті

код або чорний, або білий.

Часто можна впевнено сказати:

оце зроблено правильно, а це - ні.

Код або працює, або ні.

Це означає, що простір
для суперечок доволі малий.

І тим не менш, ми все ще сперечаємося.

В інших сферах….

Люди часто говорять про відкриту політику.

Досить складно сказати,

що ми можемо використати
ті ж самі принципи і в цій сфері,

тому що чорне і біле
перетворюються не в сіре,

а в різні кольори.

Очевидно, що відкрите ПЗ
сьогодні повертається в науку.

Наука була першою.

Але з часом наука стала закритою сферою.

З дуже дорогими журналами
і подібними речами.

Відкрите ПЗ робить її знову доступною.

Наприклад, з допомогою arXiv
і відкритих журналів,

Вікіпедія теж змінила світ.

Є й інші приклади,

і я впевнений, будуть ще приклади.

Але я не кажу…

КА: Ви - не візіонер,
і не ваше завдання їх називати.

ЛТ: Ні

(Сміх)

Ваше завдання це робити, правда ж?

КА. Саме так.

Лінусе Торвальдс,
дякую вам за Linux.

Дякую вам за Інтернет,

дякую за телефони з ОС Android.

Дякую, що прийшли сюди, на TED,
і так відкрито про себе розповіли.

ЛТ: Дякую.

(Оплески)