Return to Video

Як радіотелескопи показують нам невидимі галактики.

  • 0:01 - 0:04
    Космос -- останній рубіж.
  • 0:06 - 0:09
    Я вперше почула ці слова,
    коли мені було лише 6 років,
  • 0:09 - 0:12
    і я була абсолютно вражена.
  • 0:12 - 0:14
    Я хотіла досліджувати
    дивні нові світи.
  • 0:14 - 0:16
    Я хотіла відшукати нове життя.
  • 0:16 - 0:19
    Я хотіла побачити все,
    що міг запропонувати всесвіт.
  • 0:20 - 0:24
    І ці мрії, ці слова,
    вони взяли мене у подорож,
  • 0:24 - 0:25
    подорож відкриттів,
  • 0:25 - 0:27
    через школу, через університет,
  • 0:27 - 0:31
    отримати докторську ступінь і, нарешті,
    стати професійним астрономом.
  • 0:32 - 0:35
    Я засвоїла дві основні речі,
  • 0:35 - 0:36
    одна з них сумна,
  • 0:37 - 0:39
    коли я захищала ступінь доктора наук.
  • 0:39 - 0:41
    Я засвоїла, що реальність була
    в тому, що
  • 0:41 - 0:44
    я не зможу пілотувати космічний корабель
    найближчим часом.
  • 0:45 - 0:50
    Але я також зрозуміла, що всесвіт дивний,
    прекрасний і нескінченний,
  • 0:50 - 0:53
    тобто занадто великий
    для досліджень на космічному кораблі.
  • 0:54 - 0:57
    Тож я звернула увагу на астрономію,
    щоб використовувати телескопи.
  • 0:58 - 1:01
    Тепер я покажу вам
    зображення нічного неба.
  • 1:01 - 1:03
    Ви можете побачити його
    будь-де на Землі.
  • 1:03 - 1:07
    І всі ці зірки є частиною нашої галактики,
    Чумацького Шляху.
  • 1:08 - 1:10
    Якщо ви підете шукати
    темнішу частину неба,
  • 1:10 - 1:13
    гарну темну сторону,
    можливо, у пустелі,
  • 1:13 - 1:15
    ви зможете побачити центр нашої
    галактики Чумацький Шлях,
  • 1:15 - 1:18
    яка розстеляє перед вами
    сотні мільярдів зірок.
  • 1:19 - 1:20
    І це дуже гарне зображення.
  • 1:20 - 1:22
    Воно барвисте.
  • 1:22 - 1:25
    І знову ж таки, це просто
    один куточок нашого Всесвіту.
  • 1:25 - 1:29
    Ви можете бачити свого роду
    дивний темний пил від краю до краю.
  • 1:29 - 1:31
    Це місцевий пил,
  • 1:31 - 1:33
    який поглинає світло від зірок.
  • 1:33 - 1:35
    Але ми можемо дещо більше.
  • 1:35 - 1:38
    Лише за допомогою наших очей, ми можемо
    досліджувати маленький куточок Всесвіту.
  • 1:39 - 1:40
    Це можна зробити краще.
  • 1:40 - 1:44
    Ви можете використати чудові телескопи,
    як, наприклад, телескоп Хаббл.
  • 1:44 - 1:46
    Астрономи з'єднали докупи
    це зображення.
  • 1:46 - 1:48
    Це називається Hubble Deep Field,
  • 1:48 - 1:53
    і вони витратили сотні годин,
    спостерігаючи тільки крихітну ділянку неба
  • 1:53 - 1:55
    не більшу, ніж ніготь пальця
    на відстані витягнутої руки.
  • 1:56 - 1:57
    І на цьому зображенні
  • 1:57 - 1:58
    ви можете бачити тисячі галактик.
  • 1:58 - 2:02
    Ми знаємо, що у всьому всесвіті,
    напевно,
  • 2:02 - 2:03
    тисячі мільйонів, мільярдів галактик.
  • 2:03 - 2:06
    деякі з них схожі на нашу галактику,
    інші значно відрізняються.
  • 2:06 - 2:09
    Тож ви думаєте, окей, добре
    я можу продовжити цю подорож.
  • 2:09 - 2:11
    Це просто. Я можу лише використати
    дуже потужний телескоп
  • 2:11 - 2:13
    і дивитись на небо,
    ніяких проблем.
  • 2:14 - 2:18
    Цього дійсно достатньо,
    якщо ми будемо так діяти.
  • 2:18 - 2:21
    Це все тому,
    що досі я говорила
  • 2:21 - 2:25
    лише про видиму частину спектру,
    тобто речі, які можуть побачити наші очі,
  • 2:25 - 2:26
    і це лише крихітний шматочок,
  • 2:26 - 2:29
    маленький, маленький шматочок того,
    що може запропонувати нам всесвіт.
  • 2:30 - 2:35
    Існує також 2 дуже важливі проблеми, які
    пов'язані з використанням видимого світла.
  • 2:35 - 2:38
    Ми не тільки втрачаємо можливість
    вивчати інші процеси,
  • 2:38 - 2:41
    які випромінюють інші види світла,
  • 2:41 - 2:42
    але ще й існує 2 проблеми.
  • 2:42 - 2:46
    Перша з них - це пил, про який
    я згадала раніше.
  • 2:46 - 2:49
    Цей пил не дає видимому світлу
    потрапити до нас.
  • 2:49 - 2:53
    Тобто, дивлячись далі у космос --
    ми бачимо менше світла.
  • 2:53 - 2:55
    Пил не пропускає його.
  • 2:56 - 2:59
    Але існує дійсно дивна проблема, яка
    пов'язана з використанням видимого світла
  • 2:59 - 3:01
    для спроб вивчення всесвіту.
  • 3:02 - 3:04
    Зараз зробіть перерву на хвилину.
  • 3:04 - 3:07
    Припустимо, ви стоїте на вулиці,
    на розі дуже жвавої вулиці.
  • 3:07 - 3:09
    Проїжджає автомобіль.
  • 3:09 - 3:10
    Автомобіль швидкої допомоги.
  • 3:11 - 3:12
    У нього дуже голосно
    працює сирена.
  • 3:12 - 3:16
    (імітує звук сирени)
  • 3:16 - 3:18
    Звук сирени змінюється,
  • 3:18 - 3:20
    коли авто наближається і
    віддаляється від вас.
  • 3:21 - 3:25
    Його водій не змінює тон сирени,
    щоб панькатись з вами.
  • 3:26 - 3:29
    Це є лише результатом
    вашого сприйняття.
  • 3:29 - 3:31
    Звукові хвилі, коли авто
    наближалось до вас,
  • 3:31 - 3:33
    стискались,
  • 3:33 - 3:35
    і змінювались
    у бік більшої тональності.
  • 3:35 - 3:37
    Коли авто віддалялось --
    звукові хвилі розтягувались,
  • 3:37 - 3:39
    і вони звучали на тон нижче.
  • 3:39 - 3:41
    Те ж саме відбувається з світлом.
  • 3:42 - 3:44
    Світлові хвилі об'єктів,
    які рухаються нам назустріч,
  • 3:44 - 3:48
    стискаються і вони
    здаються нам більш синіми.
  • 3:48 - 3:50
    Світлові хвилі об'єктів,
    які рухаються від нас,
  • 3:50 - 3:53
    розтягуються і вони здаються
    червонішими.
  • 3:53 - 3:55
    Тож ми називаємо ці ефекти
    синім і червоним зміщенням.
  • 3:56 - 3:59
    Зараз наш всесвіт розширюється,
  • 3:59 - 4:04
    все рухається геть одне від одного,
  • 4:04 - 4:06
    і це означає, що все у всесвіті
    здається червоним.
  • 4:07 - 4:11
    І, як не дивно, дивлячись глибше у всесвіт,
  • 4:11 - 4:15
    більш віддалені об'єкти рухаються
    все швидше і віддаляються від нас,
  • 4:15 - 4:17
    тож вони виглядають більш червоними.
  • 4:18 - 4:20
    Якщо ми повернемось до
    Hubble Deep Field
  • 4:21 - 4:23
    і продовжимо занурюватись глибше
    у всесвіт,
  • 4:23 - 4:25
    використовуючи лише Хаббл,
  • 4:25 - 4:27
    коли ми дістанемось до деякої межі,
  • 4:28 - 4:29
    усе буде виглядати червоним
  • 4:30 - 4:32
    і це створює деяку проблему.
  • 4:32 - 4:34
    Урешті-решт,
    ми подивимось так далеко,
  • 4:34 - 4:37
    що усе світло
    зміститься до інфрачервоного
  • 4:37 - 4:39
    і ми не зможемо побачити нічого.
  • 4:40 - 4:41
    Має бути якийсь вихід.
  • 4:41 - 4:43
    У іншому випадку,
    я обмежена у своїй подорожі.
  • 4:43 - 4:45
    Я хочу досліджувати увесь всесвіт,
  • 4:45 - 4:49
    не лише те, що я можу побачити перш,
    ніж світло зміститься до інфрачервоного.
  • 4:50 - 4:51
    Існує спосіб.
  • 4:51 - 4:53
    Він називається
    радіоастрономія.
  • 4:53 - 4:55
    Астрономи використовували його
    десятиліттями.
  • 4:55 - 4:56
    Це фантастичний метод.
  • 4:57 - 5:00
    Я покажу вам радіотелескоп Паркс,
    який ніжно називають «The Dish».
  • 5:00 - 5:02
    Ви, можливо, бачили фільм.
  • 5:02 - 5:03
    І радіо - це дійсно геніально.
  • 5:03 - 5:06
    Воно дозволяє нам зануритись значно
    глибше у всесвіт.
  • 5:06 - 5:09
    Його не зупиняє пил,
  • 5:09 - 5:11
    тож ви можете бачити все у всесвіті,
  • 5:11 - 5:13
    і зміщення до інфрачервоного
    вже не така проблема
  • 5:13 - 5:16
    тому що ми можемо будувати приймачі,
    які отримують сигнал здалека.
  • 5:17 - 5:21
    Тож, що бачить Паркс, коли ми направимо
    його до центру Чумацького Шляху?
  • 5:21 - 5:23
    Ми повинні побачити
    щось надзвичайне, так?
  • 5:23 - 5:26
    Що ж, ми дійсно бачимо щось цікаве.
  • 5:26 - 5:28
    Весь цей пил зник.
  • 5:28 - 5:31
    Як я згадувала раніше, радіохвилі
    проходять крізь пил і це не проблема.
  • 5:32 - 5:34
    Але вигляд цілком інший.
  • 5:34 - 5:38
    Ми можемо бачити, що центр
    Чумацького Шляху світиться,
  • 5:38 - 5:39
    і це не світло зірок.
  • 5:40 - 5:43
    Це світло називається
    синхротронне випромінювання
  • 5:43 - 5:48
    і воно формувалось з електронів, які
    обертаються навколо космічних магнітних полів.
  • 5:48 - 5:51
    Площина світиться цим світлом.
  • 5:51 - 5:55
    І ми також можемо бачити дивні клаптики,
    які відриваються від нього,
  • 5:55 - 5:57
    і об'єкти, які розташовані
    не на одній лінії
  • 5:57 - 6:00
    з усім, що ми можемо бачити
    нашими власними очима.
  • 6:01 - 6:03
    Але дійсно важко
    пояснити це зображення,
  • 6:03 - 6:05
    тому що, як ви можете бачити,
    у нього дуже мала роздільна здатність.
  • 6:05 - 6:08
    Радіохвилі мають велику довжину
  • 6:08 - 6:10
    і це робить роздільну здатність
    зображення дуже поганою.
  • 6:10 - 6:12
    Це зображення також чорно-біле,
  • 6:12 - 6:16
    тож ми, насправді, не знаємо,
    якого кольору там усе.
  • 6:17 - 6:18
    Що ж, повернемось до нашого часу.
  • 6:18 - 6:19
    Ми можемо будувати телескопи,
  • 6:20 - 6:22
    які можуть подолати ці проблеми.
  • 6:22 - 6:25
    Зараз я показую вам зображення
    Мерчісонської радіообсерваторії.
  • 6:26 - 6:28
    фантастичного місця для побудови
    радіотелескопів.
  • 6:28 - 6:31
    Воно пласке, сухе
  • 6:31 - 6:34
    і, що найбільш важливо,
    без зайвих радіохвиль:
  • 6:34 - 6:37
    немає мобільного зв'язку,
    немає Wi-Fi, нічого.
  • 6:37 - 6:39
    лише дуже-дуже "радіо-глухе" місце,
  • 6:39 - 6:42
    тож це ідеальне місце
    для побудови радіотелескопа.
  • 6:43 - 6:46
    Телескоп, над яким я
    працювала декілька років,
  • 6:46 - 6:48
    називається Murchison Widefield Array,
  • 6:48 - 6:51
    і я хочу показати вам
    трішки моментів з того, як він будувався.
  • 6:51 - 6:54
    Це група студентів
    та аспірантів,
  • 6:54 - 6:55
    які приїхали до міста Перт.
  • 6:55 - 6:57
    Ми звемо їх
    Студентська Армія,
  • 6:57 - 7:00
    вони будують радіотелескоп
    в якості волонтерів.
  • 7:00 - 7:02
    Немає жодних
    додаткових балів за це.
  • 7:02 - 7:05
    Вони збирають
    ці радіо диполі.
  • 7:05 - 7:10
    Вони сприймають лише сигнал
    низької частоти, як радіо або телевізор.
  • 7:11 - 7:14
    Ми розвертаємо
    їх по пустелі.
  • 7:14 - 7:17
    Фінальна версія телескопа
    покриває 10 км. кв.
  • 7:17 - 7:19
    західноавстралійської пустелі.
  • 7:19 - 7:22
    Також цікавий факт -- тут немає
    рухомих частин.
  • 7:22 - 7:24
    Ми лише розвертаємо
    ці маленькі антени
  • 7:24 - 7:26
    у вигляді бджолиних сот.
  • 7:26 - 7:27
    Це досить дешево.
  • 7:27 - 7:29
    Кабелі передають сигнали
  • 7:29 - 7:31
    з антен
  • 7:31 - 7:34
    і передають їх до
    центральних процесорів.
  • 7:34 - 7:36
    І через розмір цього телескопа,
  • 7:36 - 7:38
    через те, що ми побудували його
    по всій пустелі,
  • 7:38 - 7:41
    ми можемо отримувати
    кращу роздільну здатність, ніж Паркс.
  • 7:42 - 7:45
    Тож, зрозуміло, що усі ці кабелі
    передають сигнал до процесора,
  • 7:45 - 7:49
    який відправляє дані до суперкомп'ютера
    сюди, у Перт,
  • 7:49 - 7:50
    і тут настає моя черга.
  • 7:51 - 7:53
    (Зітхає)
  • 7:53 - 7:54
    Радіодані.
  • 7:54 - 7:56
    Я провела останні п'ять років
  • 7:56 - 7:58
    працюючи з дуже складними і
    цікавими даними,
  • 7:59 - 8:00
    на які реально ніхто
    не дивився до цього.
  • 8:01 - 8:03
    Я витратила багато часу
    обраховуючи їх,
  • 8:03 - 8:07
    витрачаючи мільйони годин
    центральних процесорів суперкомп'ютерів
  • 8:07 - 8:09
    у спробі дійсно
    зрозуміти ці дані.
  • 8:09 - 8:11
    І з цим телескопом,
  • 8:11 - 8:13
    з цими даними,
  • 8:13 - 8:17
    ми провели огляд усього
    південного неба,
  • 8:17 - 8:22
    Галактичне і позагалактичне
    MWA вишукування неба.
  • 8:22 - 8:24
    або, як я його називаю,
    GLEAM.
  • 8:24 - 8:26
    І я дуже схвильована.
  • 8:26 - 8:29
    Це дослідження має ось-ось бути
    опубліковане, але його ще не показували,
  • 8:29 - 8:31
    тож, фактично, ви -- перші,
  • 8:31 - 8:34
    хто побачить це південне
    дослідження всього неба.
  • 8:35 - 8:38
    Я дуже рада поділитися з вами
    деякими зображеннями з цих пошуків.
  • 8:39 - 8:41
    Зараз уявіть, що ви
    поїхали до Мерчісона,
  • 8:41 - 8:43
    ви розкинули табір
    під зірками
  • 8:43 - 8:45
    і дивитесь на південь.
  • 8:45 - 8:46
    Ви бачили південний
    центральний диск,
  • 8:46 - 8:47
    галактика зростає.
  • 8:47 - 8:50
    Якщо я увімкну зображення
    з радіовипромінення,
  • 8:50 - 8:53
    то ось, що ми спостерігали
    з нашого дослідження.
  • 8:53 - 8:56
    Ви можете бачити, що площина галактики
    більше не темна від пилу.
  • 8:56 - 8:58
    Вона осяяна синхротронним
    радіовипромінюванням
  • 8:58 - 9:01
    і тисячами крапок у небі.
  • 9:01 - 9:04
    Наша велика Магелланова хмара,
    наш найближчий галактичний сусід,
  • 9:04 - 9:07
    помаранчевий, замість його
    більш знайомого синьо-білого кольору.
  • 9:07 - 9:11
    Тож тут багато чого відбувається.
    Давайте поглянемо ближче.
  • 9:11 - 9:13
    Якщо ми оглянемося назад
    до центру галактики,
  • 9:13 - 9:16
    де ми спочатку бачили зображення
    Паркс, яке я показувала раніше,
  • 9:16 - 9:19
    у низькому розширенні,
    чорно-біле,
  • 9:19 - 9:21
    і ми подивимось на
    зображення від GLEAM,
  • 9:22 - 9:26
    то ви побачите, що роздільна здатність
    збільшилась у сто разів.
  • 9:26 - 9:29
    Ми тепер маємо кольорове
    зображення неба,
  • 9:29 - 9:30
    технологія техніколор.
  • 9:30 - 9:33
    Це не фальшиві кольори.
  • 9:33 - 9:36
    Це справжні кольори радіохвиль.
  • 9:37 - 9:39
    Я лише зафарбувала
    хвилі найнижчої частоти у червоний,
  • 9:39 - 9:41
    хвилі найбільшої частоти
    у синій,
  • 9:41 - 9:43
    і хвилі середньої частоти
    у зелений.
  • 9:43 - 9:45
    В результаті, це дає нам
    усі кольори веселки.
  • 9:45 - 9:47
    І це не лише фальшиві кольори.
  • 9:47 - 9:50
    Кольори у цьому зображенні
    говорять нам про фізичні процеси,
  • 9:50 - 9:51
    які відбуваються
    у всесвіті.
  • 9:52 - 9:55
    Для прикладу, якщо ви поглянете
    вздовж площини галактики,
  • 9:55 - 9:56
    Воно освітлене синхротронним
    випроміненням,
  • 9:56 - 9:59
    яке, в основному,
    червоно-помаранчеве,
  • 9:59 - 10:02
    але якщо придивитись,
    то можна побачити блакитні цяточки.
  • 10:02 - 10:04
    Якщо масштабувати,
  • 10:04 - 10:06
    то побачимо, що
    це іонізована плазма
  • 10:06 - 10:08
    навколо дуже
    яскравих зірок,
  • 10:09 - 10:11
    і виявляється, що вона
    блокує червоне світло,
  • 10:11 - 10:13
    і через це такі
    зірки здаються синіми.
  • 10:14 - 10:17
    Це може розповісти нам
    про регіони, в яких формуються зірки
  • 10:17 - 10:18
    у нашій галактиці.
  • 10:18 - 10:20
    І ми одразу ж бачимо їх.
  • 10:20 - 10:23
    Ми дивимось на галактику, і колір
    говорить нам, що такі регіони там є.
  • 10:23 - 10:24
    Ви можете бачити
    маленькі мильні бульбашки,
  • 10:24 - 10:28
    маленькі кругові зображення
    навколо галактичної площини,
  • 10:28 - 10:30
    і ці залишки наднових.
  • 10:31 - 10:32
    Коли зірка вибухає,
  • 10:32 - 10:35
    її зовнішня оболонка
    відкидається
  • 10:35 - 10:38
    і вона подорожує у космосі
    збираючи матерію
  • 10:38 - 10:40
    і створює маленьку оболонку.
  • 10:41 - 10:44
    Це було давньою загадкою
    для астрономів --
  • 10:44 - 10:46
    де ж залишки наднових.
  • 10:47 - 10:51
    Ми знаємо, що має бути багато високо-
    заряджених електронів у цьому диску
  • 10:51 - 10:54
    для того, щоб створити синхротронне випромінювання, що ми бачимо,
  • 10:54 - 10:57
    і, на нашу думку, вони створені
    залишками наднових,
  • 10:57 - 10:58
    але цього, здається, замало.
  • 10:58 - 11:02
    На щастя, GLEAM дуже, дуже добре
    виявляє залишки наднових,
  • 11:02 - 11:05
    тож ми сподіваємось підготувати
    наукову працю на цю тему.
  • 11:06 - 11:07
    Усе це добре.
  • 11:07 - 11:09
    Ми вивчили нашу маленьку
    місцеву галактику,
  • 11:09 - 11:12
    але я хочу поглянути глибше,
    я хочу піти далі.
  • 11:12 - 11:14
    Я хочу піти далі за
    Чумацький Шлях.
  • 11:15 - 11:18
    Що ж, виявляється, ми можемо бачити дуже
    цікавий об'єкт в правому верхньому куті,
  • 11:18 - 11:21
    і це локальна радіогалактика,
  • 11:21 - 11:22
    Центавр А.
  • 11:22 - 11:23
    Якщо ми масштабуємо її,
  • 11:24 - 11:27
    то можемо бачити, що є два
    величезних шлейфи, що виходять в космос.
  • 11:28 - 11:30
    І якщо ви поглянете прямо у центр
    між цими шлейфами,
  • 11:31 - 11:33
    ви зможете побачити
    галактику, таку ж, як і наша.
  • 11:33 - 11:35
    Це спіраль. Вона має смугу пилу.
  • 11:35 - 11:37
    Це звичайна галактика.
  • 11:37 - 11:41
    Але ці шлейфи видимі
    лише у радіочастотах.
  • 11:41 - 11:44
    Якщо б ми подивились у видимому спектрі --
    ми навіть не знали б, що вони там є,
  • 11:44 - 11:47
    і вони у тисячі разів більші за
    материнську галактику.
  • 11:47 - 11:50
    Що відбувається?
    Що створює ці шлейфи ?
  • 11:51 - 11:55
    У центрі кожної галактики,
    яку ми знаємо,
  • 11:55 - 11:57
    є надмасивна чорна діра.
  • 11:57 - 12:00
    Чорні діри невидимі.
    Тому вони так називаються.
  • 12:00 - 12:03
    Все, що ви можете бачити, це відхилення
    світла навколо них,
  • 12:03 - 12:08
    і іноді, коли зірка
    або хмара газу надходить в їх орбіту,
  • 12:08 - 12:11
    вони розриваються
    приливними силами,
  • 12:11 - 12:13
    утворюючи те, що ми називаємо
    акреційний диск.
  • 12:14 - 12:17
    Цей диск яскраво світиться у
    рентгенівському спектрі,
  • 12:17 - 12:21
    і величезні магнітні поля
    можуть запустити матерію у космос
  • 12:21 - 12:23
    приблизно зі світловою
    швидкістю.
  • 12:24 - 12:27
    Ці шлейфи видимі
    у радіоспектрі
  • 12:27 - 12:29
    і це те, що ми вивчаємо
    в нашому дослідженні.
  • 12:30 - 12:34
    Гарно, дуже гарно -- ми побачили одну
    радіогалактику. Це добре.
  • 12:34 - 12:36
    Але якщо ви подивитесь на
    верхню частину зображення,
  • 12:36 - 12:38
    ви побачите іншу
    радіогалактику.
  • 12:38 - 12:41
    Вона трошки менша,
    і це лише тому, що вона далі від нас.
  • 12:42 - 12:44
    Окей. Дві радіогалактики.
  • 12:44 - 12:46
    Ми можемо це бачити.
    Це добре.
  • 12:46 - 12:48
    Що ж, а як щодо інших цяточок ?
  • 12:48 - 12:49
    Ймовірно, це лише зірки.
  • 12:50 - 12:51
    Але це не так.
  • 12:51 - 12:53
    Це все радіогалактики.
  • 12:53 - 12:56
    Кожна з цих крапок
    на цьому зображенні
  • 12:56 - 12:58
    є далекою галактикою,
  • 12:58 - 13:01
    мільйони мільярдів світлових років
    від нас
  • 13:01 - 13:03
    з надмасивною чорною дірою
    у центрі,
  • 13:04 - 13:07
    яка виштовхує матерію
    у космос зі швидкістю світла.
  • 13:07 - 13:09
    Це фантастично.
  • 13:10 - 13:13
    Це дослідження навіть більше,
    ніж те, що я показала тут.
  • 13:13 - 13:16
    Якщо зменшимо масштаб до
    повного обсягу дослідження,
  • 13:16 - 13:20
    то побачимо, що я знайшла 300 тисяч
    таких радіогалактик.
  • 13:20 - 13:23
    Тож це дійсно епічна подорож.
  • 13:23 - 13:26
    Ми виявили
    всі ці галактики
  • 13:26 - 13:29
    до найперших
    надмасивних чорних дір.
  • 13:30 - 13:33
    Я дуже пишаюсь цим,
    і це буде опубліковано наступного тижня.
  • 13:33 - 13:36
    Але це не все.
  • 13:36 - 13:40
    Я дослідила найвіддаленіші куточки
    галактики в рамках цього вишукування,
  • 13:40 - 13:43
    але є дещо навіть
    більше на цьому зображенні.
  • 13:44 - 13:48
    Тепер, я відведу вас назад
    на початок самого часу.
  • 13:48 - 13:51
    Коли всесвіт сформувався,
    був Великий Вибух,
  • 13:51 - 13:55
    який залишив всесвіт у вигляді
    моря з гідрогену,
  • 13:55 - 13:57
    нейтрально зарядженого
    гідрогену.
  • 13:57 - 14:00
    І коли сформувались найперші зірки
    і галактики засвітились,
  • 14:00 - 14:02
    вони іонізували цей гідроген.
  • 14:02 - 14:05
    Тож всесвіт з нейтрального зарядженого
    став іонізованим.
  • 14:06 - 14:09
    Це залишило сигнал
    навколо нас.
  • 14:09 - 14:11
    Скрізь, він пронизує нас,
  • 14:11 - 14:13
    як Сила.
  • 14:13 - 14:16
    Через те, що це відбулось
    так давно,
  • 14:17 - 14:19
    цей сигнал був зміщений
    до інфрачервоного
  • 14:20 - 14:23
    і зараз він
    дуже низької частоти.
  • 14:23 - 14:25
    Він такої ж частоти,
    як і моє вишукування,
  • 14:25 - 14:27
    але він дуже слабкий.
  • 14:27 - 14:31
    Він розміром з одну мільярдну, порівняно
    з будь-яким об'єктом цього вишукування.
  • 14:31 - 14:36
    Тож наш телескоп не досить чутливий
    для того, щоб цей сигнал розпізнати.
  • 14:36 - 14:39
    Однак, є новий радіотелескоп.
  • 14:39 - 14:40
    Я не можу мати зоряний корабель,
  • 14:40 - 14:42
    але я, на щастя, маю
  • 14:42 - 14:45
    один з найбільших радіотелескопів
    у світі.
  • 14:45 - 14:48
    Ми будуємо Square Kilometre Array,
    новий телескоп,
  • 14:48 - 14:51
    і він буде в тисячу разів більший
    за MWA,
  • 14:51 - 14:54
    в тисячу разів чутливіший,
    і матиме більшу роздільну здатність.
  • 14:54 - 14:56
    Тож ми повинні знайти
    десятки мільйонів галактик.
  • 14:56 - 14:59
    І, можливо, цей сигнал,
  • 14:59 - 15:03
    Я зможу дістатись до найперших зірок
    і галактик, що сяяли,
  • 15:03 - 15:05
    до самого початку часу.
  • 15:06 - 15:07
    Дякую вам.
  • 15:07 - 15:10
    (Оплески)
Title:
Як радіотелескопи показують нам невидимі галактики.
Speaker:
Наташа Харлі-Уокер
Description:

"Наш всесвіт дивний, чудовий і нескінченний", - говорить астроном Наташа Харлі-Уокер. Космічний корабель не може доставити вас до його глибин (поки що), але радіотелескоп може. У цій гіпнотичній, сповненій ілюстраціями промові Харлі-Уокер показує, як вона досліджує таємницю всесвіту за допомогою спеціальної технології, яка показує світлові спектри, невидимі для нас.

more » « less
Video Language:
English
Team:
TED
Project:
TEDTalks
Duration:
15:25

Ukrainian subtitles

Revisions