-
Знаєте, завжди можна дуже легко
-
збентежити людину
-
за допомогою лише одного важливого питання: "Що ви забули?"
-
Взагалі-то, не знаю. А що я повинен був пам'ятати?
-
Ні, я не намагаюсь вас заплутати, я хочу сказати, що це не так важко.
-
Те, що ви забули, цілком очевидна річ.
-
Ви б легко про це згадали, тому що це настільки очевидно.
-
Можливо, це те, про що найважче замислитися.
-
І що ж, настільки очевидне, я міг забути?
-
Боже, та що ж це?
-
Як ви вважаєте, хто ви?
-
Яку відповідь ви дасте на це питання? Хто ви?
-
Назвете своє ім'я?
-
Ви скажете: "Я людина, і моє ім'я - Алан Уотс.
-
Це совсім не так!
-
Це те, що вам говорять люди!
-
Вони дали вам це ім'я і навчили Вас
-
ототожнювати його з собою і поводитися так, як від вас цього очікують.
-
Але ж Ви знаєте, що насправді це не Ви.
-
Пориньтеу власну пам'ять, у раннє дитинство, до того, як вам почали говорити всю цю нісенітницю.
-
Хто Ви?
-
І якщо Ви з цим впораєтесь, то зрозумієте, хто Ви є насправді.
-
Те, ким ви є з самого початку, глибоко-глибоко всередині,
-
це лише матерія та структура самого існування,
-
але пам'ятайте, що це - таємниця, яку ви повинні зберегти.
-
Тому що це стосується кожного. І якщо одна людина це розуміє - інша може образитися.
-
Вас запитають: "Як ви досягли такого?"
-
Таким чином, якщо той, хто усвідомлює, хто він,
-
розкаже про це у християнській культурі, люди запитають:
-
"За кого ти себе маєш? Думаєш, ти - Ісус Христос?"
-
Або ти можеш сказати: "Ісус Христос говорив, що він - Ісус Христос, але усі нехтували його словами,
-
а зараз ви нехтуєте моїми."
-
Це, свого роду, таємний куточок розуму та душі людини,
-
де кожен чудово розуміє,
-
що ти - не безвідповідальне маленьке мишеня,
-
яке закинули у цей світ.
-
Це те, що Ви робите насправді.
-
Це Ваша сутність.
-
Тільки Ви можете зізнатися чи не зізнатися,
-
що несете відповідальність за биття вашого серця.
-
Ви скажете: "Це не моя справа. Я не контролюю своє серце."
-
А Ви контролюєте свій розум? Знаєте, як це робити?