"Пам'ять людства" та що слід пам'ятати | Мартін Кунзе | TEDxLinz

Передача даних потребує багато енергії, тому видалення даних стане справою збереження планети: автоматизоване видалення застарілого контенту та акаунтів. Через 100 років найбільш відвідувані зараз блоги не існуватимуть. Ми маємо вирішити сьогодні, що наші внуки знатимуть про свої корені та вжити запобіжних заходів.

Мартін Кунзе - митець та ініціатор проекту "Пам'ять людства".

Цей виступ записано на місцевій події TEDx, проведеній у форматі конференції TED, але організованій незалежно місцевою спільнотою. Щоб дізнатися більше, перейдіть, будь ласка, за посиланням: http://ted.com/tedx

Я думаю, що кожен в аудиторії
уже запитував про майбутнє,

принаймні у виступі Саскії,
натискаючи кнопку Вперед.

Я шаленію від питань про майбутнє,

і хотів би знати, як
майбутнє бачитиме нас.

Ще ніколи інформація не поширювалась
з такою насиченістю і швидкістю,

по всій планеті ми ділимось думками та
емоціями в реальному часі,

а що залишиться від цих всіх
поширень, постів, лайків та твітів?

Як розглядатимуть сучасний світ через
100 років?

Або 1000 років?

Спробуймо відповісти на це питання,
застосовуючи знання минулого.

Менш, ніж 1% античних текстів

відомі зараз.

Їхній друк та відтворення
займали багато зусиль,

і ми, навіть через 2000 років,

можемо реконструювати античний
світ та спосіб його мислення.

Навпаки, публікування сьогодні

є простою справою, як пост
чи твіт, чи відео,

і не лише науковці чи газети
займаються публікаціями,

сьогодні кожен може це робити.

Так як псевдонаука така приваблива масам,

ті історії про кола на
полях та інопланетян

знаходять свою аудиторію

та поширюються частіше,
ніж наукові праці.

Тому пошук в Гуглі "кола на полях"

знаходить 20 мільйонів посилань,

в той час як, наприклад, "посадка на
Місяць" знаходить тільки 6 мільйонів.

Жахливий факт, але 5 мільйонів з цих 6

є фальшивими статтями
про висадку на Місяць.

Знаєте, що є космічний зонд Gaia,

який створює найдетальнішу
карту нашої галактики

та знаходить безліч даних?

І все ж за його п'ятирічну місію

вся сукупність даних є мізерно малою,

порівнюючи з щоденним інтернет трафіком.

Речі, на які ми справді витрачаємо
гроші, в які вкладаємо зусилля,

потонуть у океанах неважливого,
банального контенту,

та, навіть скажу, надмірної дурні.

Розумієте?

Картина нашого часу через 2000 років

проявиться у викривленому
уявленні про наш час.

Знаєте про всі ті "провальні" відео?

Коли люди самі собі шкодять,
роблячи безглузді речі,

наприклад, намагаючись встояти
на надутій фітнес-кулі?

Знаєте, що будуть думати
люди в майбутньому?

"Ті люди з 21 століття ніколи
не літали в космос.

Занадто багато документів доводять,

що вони не розуміли та хибно
тлумачили закони гравітації."

В майбутньому картина буде викривлена,

і, можливо, нашу епоху будуть визначати

Майнкрафт та порновідео,

селфі, зображення кошенят...

Але пам'ять про нас, у певних аспектах,
як про невдах

все ж краще, ніж забуття.

Чому?

Кажуть, Інтернет не забуває, так?

Але подумайите про це:

зараз світова павутина
стала такою, якою є за визначенням:

всесвітньою.

3,4 мільярди людей є онлайн,

і це 3,4 мільярди інтернет користувачів,

які створюють дані та трафік.

Кожної хвилини

600 годин відеоматеріалу
завантажуються на YouTube.

А це лише цього року, 2016.

В загальній тривалості

35,000 років.

30,000 років тому ми розпочали
малювати в печерах,

і лише 4500 років тому
ми будували піраміди.

Тож ми завантажуємо дуже тривалі речі.

Все більше відео у високій якості
з мобільних пристроїв,

це призводить до того,

що об'єм інформаційного трафіку
за останні 10 років

подвоюється і подвоюється
кожні 18 місяців.

Зараз я хочу, щоб ви
поглянули на це з іншого боку:

інформаційний трафік потребує
енергії, а це створює викиди вуглецю.

Фактично, Інтернет вже спричинив

3% світового викиду вуглецю.

Якщо інформаційний трафік
збільшиться в наступні 10 років,

так, як це було за останні 10,

то він виросте у 50 разів
порівняно з сьогоденням.

Теоретично, ми скоро
залишимось без повітря.

Ця критична точка близька,
якщо сподіватися на нові технології,

такі як невичерпні джерела енергії або
обмін інформацією без електрики.

котрі лежать в далекій перспективі.

А це означає, що в близькому майбутньому

економічні та екологічні причини

змусять масово видаляти інформацію.

Глобальне видалення
за допомогою алгоритмів.

Іншими словами,

уявлення наших внуків про наш час

буде створене машинами.

Те, що почав Snapchat, стане
поширеним у майбутньому:

видалення після певного
визначеного періоду,

що приведе до суспільства, яке перебуває
у постійному теперішньому,

не маючи минулого.

Тому ми маємо вибирати сьогодні,

що ми хочемо зберегти на завтра.

Проект "Пам'ять людства"
береже наші історії

як для внуків,
так і для далекого майбутнього.

Те, що було зроблено
протягом тривалого часу,

заховане глибоко та надійно захищене
в соляній шахті Гальштату,

в районі Австрійських Альп,
де зберігається світова спадщина ЮНЕСКО.

Керамічні таблички несуть
аналогову інформацію,

тобто, текст - букви,
і зображення - фотографії.

Ці керамічні таблички

найдовговічніші носії інформації,
які коли-небудь використовувались.

Вони стійкі до високих температур і тиску,

до води та хімікатів,

і радіації,

магнетизму.

Аби вони були віднайденими в майбутньому,

кожен, хто бере участь
у цьому проекті, отримує значок -

малий керамічний диск,
де вказано розташування архіву,

і водночас він є захистом
від несанкціонованого доступу.

Він може бути розшифрований
лише суспільством,

яке має таке ж технічне розуміння,
як і ми.

Мови змінюються,
тому є спосіб розшифровки:

ви можете уявити гру Pictionary
з фотографіями -

тисячі фотографій речей та ситуацій,

означених відповідними словами,

поєднаних з теоретичними
наборами із наших головних мов,

такими як глосарій, граматика,
фрази та орфографія.

Контент цього проекту "Пам'ять людства"

розділений на три секції,

загальний контент, особливий
та індивідуальний контент.

Аби передати найбільш об'єктивну,
глобальну, всеохопну картину,

ми створили певні механізми,
щоб наповнити архів.

Наприклад,

великі газети кожної країни відсилають
свої щоденні редакційні статті.

Редакційні статті -
більше, ніж новини,

це ніби форма інтерпретації,

яка може бути суперечливою.

Ми також запрошуємо ведучі журнали
до зберігання їхніх місячних видань.

Загальний контент - це і
вибрані профілі на Facebook.

І, звісно ж, чудернацькі речі,

такі як теорії змови чи
круги прибульців на полях,

які, зрозуміло, саме так і означені.

Можливо, для того, аби у них
у майбутньому було над чим посміятись.

Особливий контент - це вклад таких установ,

як музеї, університети,
або нагороди за літературу чи науку.

Важливою частиною "Пам'яті людства"
є документація

про хранилища ядерних
відходів атомної індустрії.

Особистий контент творимо ми з вами:

життєві історії, весільні фото,
кулінарні рецепти,

все, що ви вважаєте вартим,
аби зберегти його назавжди.

Кожен може взяти участь
в "Пам'яті людства".

Відправте своє власне послання
в пляшці до майбутнього.

"Пам'ять людства" піднімає деякі питання.

Одне з яких:

хто в майбутньому буде цікавитись
нашою спадщиною?

Доки суспільство буде базуватись
на принципі причини і наслідку

та наукових підтвердженнях цього принципу,

доти питання "Що було раніше?"
буде частиною загального розуміння.

Ось чому нам цікаві наші корені,

як і римлянам були цікаві їхні.

Найцікавішим для мене є питання:

Який побічний ефект
цього проекту на сучасність?

Чи є невідповідність

між фізичними слідами, які ми
залишаємо та віртуальною спадщиною?

Ще ніколи людство так не впливало
на біосферу, як зараз.

Токсичні хімічні відходи надовго
переживуть наш рід.

Ефект глобального потепління

визначатиме життя тисяч поколінь.

І водночас

у нас взагалі немає тривалих
записів нашої активності.

Ми населяємо цю планету,
наче завтра не буде,

марнуючи місце проживання,
не сплативши оренди.

Подумайте про камери спостереження:

Ми погоджуємось на постійний нагляд,

розуміючи, що це має
запобігти скоєнню злочинів,

а якщо щось стається,

підозрюваного швидко знаходять.

Але немає камер спостереження,
які б слідкували за планетою.

В майбутньому буде абсолютно невідомо,

"Хто це зробив?

Хто відповідальний за
екологічний дисбаланс?"

Можливо, це причина, чому
ми поводимось, як бездумні ідіоти?

Тому що ніхто не дізнається?

І навпаки, чи змусить постійний
нагляд за нашими діями

поводитись більш відповідально?

Якщо це відомо, то кому ж є користь
від експлуатації нашої планети,

які сім'ї, які групи,

які компанії мають за це відповідати

і чи це щось змінить?

Думаю, так.

Сильний спільний голос,
як ми знаємо, може змінити все.

Подумайте, наприклад, про Avaaz.

Тож, давайте зробимо це велике селфі.

Незважаючи на хаос навколо,

відбувається так багато чарівних речей.

Приголомшливі, справді
приголомшливі відкриття.

Пам'ятаєте зображення Плутона

та ефекти квантової фізики,

або останні корінні племена,

чи як смартфон змінив наше життя?

Як і у будь-якого покоління,

у нас дійсно є хороші історії,
щоб розповісти.

Або промови TED - чудова картина
того, що нами керує сьогодні.

Збережімо корені наших внуків,

показуючи їм вчорашній день,

аби дати їм шанс вижити завтра.

Ми самі потребуємо знання минулого,
аби зрозуміти наше сьогодення.

І як великий гуманіст
Вільгельм фон Гумбольдт

200 років тому оформив у такі слова:

"Лише той, хто знає своє минуле,
може мати майбутнє."

Дякую.

(Оплески)