The Metamorphosis Audiobook by Franz Kafka

Classic Literature VideoBook with synchronized text, interactive transcript, and closed captions in multiple languages. Audio courtesy of Librivox. Read by David Barnes.

The Metamorphosis free audiobook at Librivox: http://librivox.org/the-metamorphosis-by-franz-kafka/

The Metamorphosis free eBook at Project Gutenberg: http://www.gutenberg.org/ebooks/5200

The Metamorphosis at Wikipedia: http://en.wikipedia.org/wiki/The_Metamorphosis

View a list of all our videobooks: http://www.ccprose.com/booklist

ГЛАВА I.

Одного ранку, як Грегор Замза прокидався від тривожні сни, він виявив, що в

ліжку він був змінений в жахливу помилку огидний.

Він лежав на броне-важкими назад і побачив, як він підняв голову вгору небагато, його коричневі,

арочні живота ділиться на жорстку цибуля-подібних розділів.

З такої висоти ковдрою, ось-ось готові зісковзнути повністю, навряд чи

залишатися на місці.

Його численні ноги, жалібно тонкий в порівнянні з рештою частини його

кола, мерехтіли безпорадно перед його очима.

"Що сталося зі мною", подумав він.

Це був не сон. Його кімната, належне місце для людини,

тільки трохи занадто малий, лежав тихо між чотирма відомими стін.

Над столом, на якому розпакував колекцію товарів зразок тканини був поширений

вихід - Замза був комівояжер - висіла картина, яку він вирізав з

ілюстрований журнал деякий час назад і встановити в досить позолоченій рамі.

Це було зображення жінки з хутряній шапці та хутряних боа.

Вона сиділа прямо там, піднімаючи вгору у напрямку до глядача твердих муфти хутряні

, В якому вся її передпліччя зник.

Погляд Грегора потім повернувся до вікна.

Тужливий погоду - краплі дощу падали чутно вниз на металевих віконних

виступ - зробили його вельми меланхолії.

"Чому я не можу тримати сплячого на деякий час довше, і забути все це

дурість ", подумав він.

Але це було зовсім недоцільно, так як він був звик спати на правому боці, а

в своєму нинішньому стані він не міг себе в цьому положенні.

Неважливо, як сильно він кинувся на правому боці, він завжди прокату знову на

спину.

Мабуть, він спробував це сто разів, закривши очі, щоб він не став би

бачити извивающиеся ноги і кинув тільки коли він почав відчувати світло, тупі болі в

його сторони, які він ніколи не відчував раніше.

"Боже," подумав він, "що відповідальна робота, я вибрав!

День за днем, по дорозі.

Підкреслює продажу набагато більше, ніж робота відбувається в головному офісі, і,

На додаток до цього, у мене є, щоб впоратися з проблемами пересування, турбот

про міські електричках, нерегулярні погано

їжі, тимчасові і постійно мінливих людських відносин, які ніколи не від

серце. До біса все це! "

Він відчув легкий свербіж у верхній частині живота.

Він повільно підвівся на спині ближче до ліжка повідомлення так, щоб він міг підняти його

голова легше, знайшов свербіж частина, яка була вся покрита маленькими білими

плями - він не знав, що робити з ними і хотів відчувати місце з ніг.

Але він відмовився це негайно, для контакту відчував, що холодний душ у всьому

його.

Він ковзнув назад у свої колишні позиції.

"Це рано вставати", подумав він, "робить людину абсолютно ідіотські.

Людина повинна мати свій сон.

Інші комівояжери живуть, як гарем жінок.

Наприклад, коли я повернувся в готель протягом ранку, щоб написати

до необхідні розпорядження, ці панове просто посидіти на сніданок.

Якби я був спробувати, що з моїм начальником, я б викинуті на місці.

Проте, хто знає, що може бути не дуже добре для мене?

Якби я не втримався заради моїх батьків, я б кинув давним-давно.

Я б пішла до боса і сказав йому те, що я думаю, що з глибини мого

серце.

Він би вже впав прямо зі свого столу! Як дивно це сидіти на цьому столі і

говорити до працівника від шляху туди.

Бос погано чуєте, тому працівник повинен активізувати зовсім близько до нього.

У всякому разі, я ще не повністю відмовилися від цієї надії немає.

Як тільки я зібрав гроші, щоб заплатити борг моїх батьків з ним - що має

ще п'ять або шість років - I'll зробити це напевно.

Тоді я зроблю великий перерву.

У будь-якому разі, зараз у мене є, щоб встати. Мій поїзд відходить о п'ятій годині. "

Він подивився на будильник цокає на комод.

«Боже мій!" Подумав він.

Було пів на сьому, і руки йшли тихо.

Було вже за півгодини, вже майже чверть.

Не могли б тривогу не змогли кільце?

Один побачив з ліжка, що він був правильно встановлений протягом чотирьох годин.

Звичайно, це дзвонив. Так, але можна було проспати

, Що шум, який зробив меблі потрясти?

Тепер, це правда, він не спав спокійно, але, очевидно, він спав все глибше.

Тим не менш, те, що він повинен робити зараз? Наступний поїзд відходив о сьомій годині.

Щоб зловити, що один, йому доведеться йти в божевільний порив.

Проби не зібрали ще, і він дійсно не відчуваю себе особливо

свіжим і активним.

І навіть якщо він зловив поїзд, не було уникнути роздуття з босом,

тому що хлопчик на побігеньках фірми буде вже чекали 5:00 поїзд і

повідомили новину про його відсутність давно.

Він був фаворитом боса, без хребта або інтелекту.

Ну, що, якщо він повідомив, хворий?

Але це було б вкрай незручне становище і підозрілим, тому що під час його п'яти

років служби "Грегор не хворів жодного разу.

Бос, звичайно, приходять з лікарем з медичної страхової компанії

і буде дорікати своїх батьків за їх ледачими сина і перервав всі заперечення з

Страхування лікаря коментарі, для нього

всі були абсолютно здорові, але дуже ледачий про роботу.

І крім того, буде лікар в цьому випадку абсолютно не так?

Поряд з дійсно надмірна сонливість після довгого сну, Грегор насправді відчував

досить добре, і навіть був справді сильний апетит.

Як він думав все це більше в найбільшою поспіху, не будучи в змозі зробити

Рішення вийти з-під ліжка - будильник вказував саме чверті

сім - не було обережний стук у двері на головах ліжка.

"Грегор", голос - це була його мати - "! Це без чверті сім.

Хіба ви не хочете бути на вашому шляху? "

М'який голос! Грегор був вражений, коли почув голос

відповісти.

Це було ясно і безпомилково його ранніх голос, але в ньому змішані, як якщо б

знизу, нестримно болючий писк, який залишив слова позитивно

відмінність тільки в перший момент, і

спотворені їх в реверберації, так що не знали, якщо чув

правильно.

Грегор хотів відповісти і все пояснити, але в цих

обставин він обмежився тим, говорячи: "Так, так, дякую матері.

Я отримую відразу ж. "

Через дерев'яними дверима зміна голосу Грегора не було дійсно помітним

на вулиці, так що його мати заспокоїлася з цим поясненням і пішов геть.

Тим не менш, в результаті короткої розмови, інших членів сім'ї

стало відомо, що Грегор несподівано ще вдома, і вже його батько був

стукати в одну сторону двері, слабо, але кулаком.

"Грегор, Грегор", він крикнув: "Що відбувається?"

І, через деякий час, він закликав його знову в глибокий голос: "Грегор"!

Грегор! "На другий бічними дверима, проте, його сестра

постукав злегка.

"Грегор? Ти в порядку?

Чи потрібна вам що-небудь? "Грегор направлено відповіді в обох напрямках,

"Я буду готовий прямо зараз."

Він зробив зусилля, з самої ретельної артикуляцією і, вставивши довгих пауз

між окремими словами, щоб видалити всі чудові з його голосу.

Його батько повернувся до сніданку.

Тим не менш, сестра прошепотіла: "Грегор, відкрий двері, - я прошу вас".

Грегор не мав наміру відкрити двері, але привітав себе з його

обережності, придбаних з подорожі, блокування всіх дверей у нічний час, навіть при

будинку.

Спочатку він хотів стати тихо і спокійно, одягтися, перш за все, мати

сніданок, і тільки після цього розглянути подальші дії, за - він помітив це, очевидно, - на

мислення речі в ліжку він не досяг би розумний висновок.

Він згадав, що він вже часто відчував світло біль або інші в ліжку, можливо,

результаті незручне положення лежачи, який пізніше виявився чисто

уявної, коли він встав, і він був

не терпиться побачити, як його справжнє фантазії поступово розсіюватися.

Ця зміна в його голосі не було нічого, крім настання реального озноб,

професійної хвороби комівояжерів, про те, що він не

найменших сумнівів.

Це було дуже легко відкинути убік ковдру.

Йому потрібно було тільки підштовхнути себе трохи, і він впав сам по собі.

Але продовжувати було важко, особливо тому, що він був так надзвичайно широкий.

Йому потрібна була зброя і руки, щоб висунути себе у вертикальному положенні.

Замість них, однак, він тільки багато дрібних кінцівок, які були постійно рухаються

з дуже різними рухами і які, крім того, він був не в змозі контролювати.

Якби він хотів, щоб зігнути один з них, то це був перший розширити себе, і якщо він

нарешті, вдалося зробити те, що він хотів цим кінцівкою, в той же час всі інші,

неначе залишається вільним, переміщаються в надмірно болючим агітації.

"Але я не повинен залишатися в ліжку марно", сказав Грегор сам з собою.

Спочатку він хотів вибратися з ліжка нижньою частиною свого тіла, але ця нижня

частина - яка, до речі, він ще не дивився і яку він теж не зміг

картина ясно - зарекомендувала себе дуже важко рухатися.

Спроба зайшов так повільно.

Коли, ставши майже божевільний, він, нарешті, кинувся вперед з усіма його

сили і не думаючи, він вирішив його керівництвом неправильно, і він вдарив нижче

стовпчик ліжка важко.

Сильні болі він відчував, відкрив йому, що нижня частина його тіла була на

момент, мабуть, найбільш чутлива.

Таким чином, він намагався отримати його верхній з тіла ліжко першим і повернув голову ретельно

до краю ліжка.

Йому вдалося зробити це легко, і, незважаючи на її ширину і вага його тіла масою в

останній повільно слідував поворот голови.

Але, як він, нарешті, підняв голову за межами ліжка на відкритому повітрі, він став турбуватися

про просування вперед далі в цій манері, тому що якщо він дозволив собі

зрештою впаде на цей процес,

потрібно чудо, щоб запобігти його голову від отримання травм.

І будь-яку ціну він не повинен втрачати свідомість прямо зараз.

Він волів залишатися в ліжку.

Однак, після аналогічних зусиль, а він лежав там знову, зітхаючи, як колись, і

ще раз побачив його невеликі кінцівок воювати один з одним, в усякому разі гірше, ніж раніше,

і не бачили якийсь шанс накладення тихі

і порядок на цьому довільний рух, сказав він собі ще раз, що він не міг

можливо залишатися в ліжку і що це може бути саме розумне в жертву

все, якщо не було навіть найменшого

надії отримати себе з ліжка в цьому процесі.

У той же момент, однак, він не забував нагадувати собі час від часу

на те, що спокій - дійсно спокійний - відображення може бути краще, ніж більшість

плутають рішення.

У такі моменти він направив свій погляд настільки точно, наскільки він міг до вікна,

але, на жаль було мало впевнений, розвеселити, які будуть матися від погляду на

ранковий туман, який приховано навіть іншу сторону вузької вулиці.

"Уже сім годин," сказав він собі на останні удари сигналізації

Годинник ", уже сім годин, і ще такий туман".

І за якийсь час він лежав тихо зі слабким диханням, як якщо б, можливо,

очікування для нормальних і природних умовах відродитися з повної нерухомості.

Але потім він сказав собі: "Перш ніж він вражає 7:15, незалежно від

трапляється, що я повинен бути повністю з ліжка.

Крім того, на той час хтось з офісу прибуде, щоб дізнатися про мене, бо

офіс буде відкрито до 7:00 ".

І він зробив над собою зусилля, то до рок всю його довжину тіло з ліжка з

рівномірного руху.

Якби він дозволив собі впасти з ліжка, таким чином, його голова, яка у ході

Восени він збирався підняти різко, ймовірно, залишаються неушкодженими.

Його спина, здавалося, буде важко, нічого б дійсно трапляється, що в результаті

восени.

Його найбільша застереження турбуватися про гучний шум, який восени має створити

і які, імовірно, викличе, якщо не переляк, то принаймні заклопотаність у зв'язку з іншими

боці всіх дверей.

Тим не менш, він повинен був постати перед судом.

Як Грегор був у процесі підйому сам половиною з ліжка - новий метод

більше гра, ніж зусилля, він потрібний тільки для порід з постійним ритмом - воно

вдарив його, як легко все це було б, якби хтось прийти йому на допомогу.

Два сильних людей - він думав про свого батька і служниця - було б цілком

достатньо.

Вони б тільки було штовхати руками під його вигнута спина, щоб витягнути його з

ліжко, нагнутися з їх завантажити, а потім просто проявляти терпіння і турботу, які

він завершив перевернути на підлогу, де

його зменшувальне ноги б тоді, як він сподівається, набувати мети.

Тепер, крім того, що двері були замкнені, якщо він дійсно назвати

за допомогою?

Незважаючи на всі лиха його, він був не в змозі придушити посмішку на цю ідею.

Він уже потрапив в точку, де, за качалки сильнішим, він зберіг своє

рівноваги з працею, і дуже скоро він, нарешті, повинні вирішити, так як в

п'ять хвилин він буде 7:15.

Потім був дзвінок у двері квартири.

"Ось хтось з офісу", сказав він собі, і він мало не заморозив, а його

невеликі кінцівок лише танцювали навколо все швидше.

Для якийсь момент все залишається як і раніше.

"Вони не відкривається," Грегор сказав собі, що опинилися в деякі абсурдні надії.

Але, звичайно, те, як зазвичай, служниця з її твердими кроками підійшов до дверей

і відкрив її.

Грегор потрібно було почути тільки перше слово вітання відвідувача визнати

відразу, хто це був, менеджер сам.

Чому Грегор тільки один засуджений на роботу у фірму, де, при найменшому

проміжок, хтось одразу привернула найбільшу підозру?

Якби всі співробітники потім колективно, всім і кожному, негідники?

Серед них був і є, то не по-справжньому відданий людина, яка, якщо він не зміг використовувати тільки

пару годин ранку для роботи в офісі, стане ненормальним з борошна

совість і дійсно не в змозі вибратися з ліжка?

Невже не достатньо, щоб учень робити запити, якщо такі

допит був ще потрібно?

Чи повинен менеджер сам прийшов, і в цьому процесі має бути продемонстрована

Весь невинні сім'ї, що розслідування цієї підозрілої

обставина може бути доручена тільки інтелектом менеджера?

І ще, як наслідок збуджений стан, в якому ця ідея покласти Грегор не як

В результаті фактичне рішення, він схопився з усієї сили з ліжка.

Був гучний стукіт, але не реальній аварії.

Падіння було поглинуто дещо по килиму і, крім того, спиною було більше

еластичний, ніж Грегор думав.

З цієї причини глухий шум був не так кидається в очі.

Але він не тримав голову з досить обережно і вдарив його.

Він повернув голову, подразнення і біль, і потер його на килим.

"Щось впало туди," сказав менеджер в наступну кімнату ліворуч.

Грегор намагався уявити собі що-небудь подібне до того, що відбувається з

його сьогодні, можливо, також відбулося в якийсь момент менеджер.

Принаймні, потрібно було визнати можливість такої річчю.

Однак, як би даючи грубої відповідь на це питання, менеджер тепер, з

скрип його начищених чоботях, зробив кілька рішучих кроків у сусідній кімнаті.

З сусідньої кімнаті праворуч сестра шепотіла повідомити Gregor:

"Грегор, менеджер знаходиться тут." "Я знаю," сказав Грегор сам з собою.

Але він не наважився зробити свій голос досить голосно, щоб його сестра могла чути.

"Грегор", його батько зараз говорив з сусідній кімнаті ліворуч ", г-н Менеджер

прийшов і питає, чому ви не вийшли на ранній потяг.

Ми не знаємо, що ми повинні сказати йому.

Крім того, він також хоче поговорити з вами особисто.

Тому, будь ласка, відкрийте двері. Він буде досить хороший, щоб пробачити безлад

у вашій кімнаті. "

У центрі всього цього, менеджер крикнув по-дружньому: «Доброго

ранок, пан Замза ".

"Він не дуже добре", сказав, що його мати з менеджером, а його батько ще говорив

у двері: "Він не дуже добре, повірте мені, пан Manager.

Інакше як би Грегор пропустити поїзд?

Молода людина не має нічого у нього в голові, крім бізнесу.

Я майже розсердився, що він ніколи не виходить ночами.

Зараз він знаходиться в місті вісім днів, але він був у себе вдома кожен вечір.

Він сидить тут, з нами за столом і читає газету тихо або дослідження своєї подорожі

графіки.

It'sa досить витоку для нього, щоб возитися з різьбленням по дереву.

Наприклад, він вирізав невелику кадрів протягом двох-трьох вечорів.

Ви будете здивовані, як досить вона є.

Він висить прямо в кімнату. Ви побачите його одразу, як тільки

Грегор відкриває двері. У всякому разі, я радий, що ви тут, г-н

Manager.

До себе, ми ніколи б не зробив Грегора відчинити двері.

Він такий впертий, і він, звичайно, не добре, хоча він заперечував, що це

ранку. "

"Я їду прямо зараз," сказав Грегор повільно і свідомо, і не рухатися, щоб не

втратити одне слово розмови.

"Моя люба леді, я не можу пояснити це собі в будь-який інший формі," сказав менеджер;

"Я сподіваюся, що нічого серйозного.

З іншого боку, я повинен також сказати, що ми ділові люди, на щастя чи нещастя,

Проте подивитися на це, дуже часто просто доводиться долати легке нездужання для

бізнес-причин ".

"Так може пан менеджер прийде до вас зараз?" Запитав у батька, і з нетерпінням

постукав ще раз на двері. "Ні," сказав Грегор.

У сусідній кімнаті ліворуч хвороблива нерухомість у спадок.

У сусідній кімнаті праворуч сестра заридала.

Чому не його сестра переходу до інших?

Вона, мабуть, просто встали з ліжка і тепер навіть не почала одягатися

поки що. Тоді чому вона плаче?

Тому що він був не встаючи з ліжка і не даючи менеджером, тому що він був у

небезпека втратити свої позиції, і тому, що тоді його бос борсук його батьки колись

знову старі вимоги?

Це були, ймовірно, непотрібних турбот прямо зараз.

Грегор був ще тут і не думав взагалі про відмову від його родини.

В даний час він лежав прямо на килим, і немає нікого, хто знав про його

стан буде вже всерйоз зажадав, щоб він дозволив менеджер дюйма

Але Грегор не буде випадково звільнений правильний шлях через цю маленької

грубість, за що б знайти простий і відповідний привід пізніше.

Здавалося, Грегор, що вона може бути набагато більш розумним залишити його в спокої на

момент, замість того, тривожні його плач і розмова.

Але це було дуже невизначеність, яка проблемних інших і вибачився їх

поведінку. "Г-н Самса ", менеджер тепер кричати,

голос підняв, "у чому ж справа?

Ви barricading себе в номер, відповісти тільки так і ні, роблять

серйозне і непотрібних неприємностей для ваших батьків, і нехтуючи (Я говорю про це

лише випадково) ваш комерційний обов'язки у воістину нечуваним чином.

Я говорю тут від імені ваших батьків і вашого роботодавця, і я

прошу Вас з усією серйозністю до негайного і ясне пояснення.

Я вражений.

Я вражений. Я думав, що знаю вас як спокійні, розумні

людина, і тепер ви, здається раптом хочете почати парадом навколо в дивне настрій.

Головний вказав мені раніше того ж дня з можливих пояснень для вашого

нехтувати - це стосувалося інкасацію грошових коштів, покладених на вас якийсь час назад -

але насправді я майже дав йому слово

честі, що це пояснення не може бути правильним.

Тим не менше, тепер я бачу тут свої неймовірні свинячий голові, і я повністю втрати

бажання виступити для вас у найменшій мірі.

І ваша позиція зовсім не найбезпечніший.

Спочатку я збирався згадати все це з вами наодинці, але так як ви дозволили

мені витрачати свій час тут марно, я не знаю, чому питання не повинен прийти до

увагу ваших батьків.

Ваша продуктивність була також украй незадовільно останнім часом.

Звичайно, це не час року для проведення виняткових бізнесу, ми визнаємо,

, Але час року для проведення немає бізнесу, немає такого поняття взагалі,

Г-н Замза, і такі речі ніколи не повинні бути ".

"Але пан менеджер", називається Грегор, не пам'ятаючи себе, і, від хвилювання, забувши

все інше ", я відкриваю двері негайно, цієї ж хвилини.

Легке нездужання, запаморочення заклинань, перешкодила мені вставати.

Я все ще лежачи в ліжку прямо зараз. Але я дуже оновлюється раз.

Я в розпал вилазячи з ліжка.

Просто майте терпіння на короткий час! Речі не збираємося, а як я думав.

Але речі все в порядку. Як раптом цей хтось може подолати!

Тільки вчора ввечері все було добре зі мною.

Мої батьки, звичайно, знаєте, що. Насправді тільки вчора ввечері я був

невелике передчуття.

Люди, напевно, бачили, що в мені. Чому я не повідомив, що в офіс?

Але люди завжди думають, що вони отримають за хвороби без необхідності перебування в

будинку.

Г-н менеджер! Легше на моїх батьків!

Існує дійсно немає підстав для критики якому ви зараз вони проти мене, і

насправді ніхто не сказав мені ні слова про це.

Можливо, ви не читали останні замовлення, які я занурений.

Крім того, зараз я встановлюю на мою поїздку на 8:00 поїзд; кілька годин

Решта зробили мене сильніше.

Г-н менеджер, не залишайся. Я буду в офіс особисто право

геть. Будь ласка, хай би сказати, що і

передати свою повагу головний ".

Хоча Грегор був швидко blurting все це, навряд чи усвідомлює, що він говорив, він

переїхав близько до комода без зусиль, ймовірно, в результаті

практиці він вже був в ліжку, і тепер

він намагався піднятися по них нагору. Насправді, він хотів, щоб відкрити двері.

Він дуже хотів, щоб самому побачити, і поговорити з менеджером.

Він дуже хотів стати свідком того, що інші тепер просять про нього буде говорити, коли вони побачили

його. Якби вони були вражені, то Грегора не було

більше відповідальності і можуть бути спокійні.

Але якщо вони взяли все спокійно, то він би ніяких причин, щоб бути схвильованим

і, якщо він отримав рухатися далі, може бути дійсно на станції близько восьми годин.

Спочатку він ковзнув вниз кілька разів на гладкій комод.

Але врешті-решт він дав себе остаточне гойдалки і став прямо там.

Він більше не був на всі знаємо про біль у нижній частині тіла, незалежно від того, як вони можуть

ще жало.

Тепер він дозволяв собі падати на спинку стільця сусіднього, на краю якої він

напружився з його тонкими кінцівками.

Роблячи це, він отримав контроль над собою і мовчали, бо він міг тепер

почути менеджер.

"Ти зрозумів жодного слова?" Менеджер запитав батьків, "Чи дійсно він грати

дурень у нас? "

"Заради Бога", вигукнула мати вже в сльозах ", може бути, він дуже хворий, і ми

порушуючи його. Грета!

Грете! "Крикнула вона в цій точці.

"Мати"? Називається сестра з іншого боку.

Вони робили самі розуміли через кімнату Грегора.

"Ви повинні піти до лікаря.

Грегор хворий. Поспішайте до лікаря.

Чи чули ви Грегор говорити ще? "

"Це був голос тварини", сказав менеджер, диво спокійно порівняно

на крики матері. "Анна!

Анна! "Кричав батько через хол у кухню, плескаючи в долоні,

"Вибірка слюсар прямо зараз!"

Дві молоді жінки, вже бігли через зал з шелесту спідниці - як

була сестра одяглася так швидко? - і смикнув відкритих дверей

квартири.

Один не міг чути двері закриття на всіх. Вони, ймовірно, залишив їх відкритими, як це

прийнято в квартирі, де величезна біда сталася.

Тим не менш, Грегор став набагато спокійніше.

Гаразд, люди не розуміли його слів більше, хоча вони, здавалося, ясно

достатньо, щоб його, ясніше, ніж раніше, можливо, тому що його вуха вже звикла до

них.

Але принаймні люди зараз подумав, що це було не все в порядку з ним, і були

готовий йому допомогти.

Довіра і впевненість, з якою перші заходи були проведені

змусив його відчувати себе добре.

Він почував себе знову включений у коло людства, і очікував від

як лікаря та слюсаря, не роблячи відмінностей між ними з реально

точність, прекрасний і дивовижний результат.

Для того, щоб отримати як ясний голос наскільки це можливо для критичного розмови

яка була неминуча, він кашляв мало, і, звичайно, взяли на себе працю, щоб зробити це

У справді підкорив чином, так як це було

Можливо, що навіть цей шум звучав якось відрізняється від людини кашель.

Він більше не довіряв самому приймати рішення з будь-більше.

Тим часом у сусідній кімнаті стало дуже тихо.

Можливо, його батьки сиділи з керуючим за столом шепотілися, може бути,

всі вони були притулившись до дверей прослуховування.

Грегор повільно протиснувся до дверей, за допомогою крісла, не кажучи

йти про нього, кинувся до дверей, тримався вертикально проти нього -

кулі своєї крихітної кінцівки були трохи липкою

матеріал на них - і відпочивав там на мить з його зусилля.

Потім він зробив зусилля, щоб повернути ключ у замку зі своїм ротом.

На жаль, здавалося, що у нього не було справжніх зубів.

Як же він такий, щоб схопити ключ?

Але, щоб компенсувати, що його щелепи були, природно, дуже сильні, з їх допомогою він

вдалося отримати ключ дійсно рухається.

Він не помітив, що він, мабуть, заподіяння деякі пошкодження на себе, для

коричневої рідини, вийшов з свого рота, текла за ключем, і капала на підлогу.

"Просто слухайте на хвилину", сказав менеджер в сусідній кімнаті, "він поворотом

ключ. "Для Грегора, який був великим стимулом.

Але всі вони повинні мене гукнув його, в тому числі батька і матері: "Давай,

Грегор, "вони повинні були кричав," продовжувати рух вперед, продовжувати працювати на замок ".

Вважаючи, що всі його зусилля були стежать з напругою, він трохи вниз

відчайдушно за ключовими з усією силою, він міг зібрати.

В якості ключових виявилося більше, він танцював навколо замку.

Тепер він тримав себе вертикально тільки з його рота, і він мав висіти на

ключа або натисніть його вниз знову всією вагою свого тіла, у міру необхідності.

Досить виразний клацання замка, як він, нарешті, клацнув дійсно прокинувся Грегор вгору.

Важко дихаючи, він сказав собі: "Так що я не потребував слюсар", і він поставив його

головою об дверну ручку, щоб відкрити двері повністю.

Бо він, щоб відкрити двері, таким чином, було вже відкриваються дуже широкі, без

йому ще бути дійсно видно.

Він спочатку повинен був здатися повільно по краю двері, дуже обережно, по

Звичайно, якщо він не хотів падати ніяково на спину прямо на вході в

кімнати.

Він був ще зайнятий цим важким руху і не встиг сплатити

увагу на що-небудь ще, коли він почув менеджер вигукнути голосно: "О!" - це

звучали як свист вітру - і тепер він

побачивши його, найближчого до дверей, притиснувши руку до відкритим ротом і рухомих

повільно назад, наче невидима постійна сила штовхала його геть.

Його мати - незважаючи на наявність менеджера вона стояла тут з розпущеним волоссям

стирчали дибки, як і раніше безлад від ніч - дивився на батька з нею

склавши руки.

Потім вона два кроки до Грегора і звалилася прямо в центрі її

спідниці, які були розкидані навколо неї, на її обличчі затонув на грудях,

повністю приховані.

Його батько стиснув кулак з ворожим виразом, наче він хотів підштовхнути Грегор

назад до своєї кімнати, то невпевнено подивився навколо вітальні, прикрив очі

руками, і плакав так, що його могутні груди тремтіли.

На даний момент Грегор не зробити один крок у кімнату, але сперся тіло від

всередині проти міцно болтами крила двері, так, що тільки половина його тіла була

видно, так само як його голова нахилена

в сторону, з якою він заглянув протягом як інші.

Тим часом вона стала набагато яскравіше.

Постійна зрозуміло з іншій стороні вулиці був частиною нескінченної сіро-

чорний будинок розташований навпроти - це була лікарня - з його тяжкою регулярні вікна

розбиваючи фасаду.

Дощ все ще падають, але тільки в окремих великих крапель явно і твердо

кинув одну за одною на землю.

Сніданку страви стояли навколо громадилися на столі, так як для його батька

Сніданок був найважливіший прийом їжі раз на день, який він продовжується на годиннику

читання різних газет.

Прямо навпроти на протилежній стіні висіла фотографія Грегора з моменту його

військової служби, вона була картина його як лейтенанта, як він, посміхаючись і турбуватися

безкоштовно, поклавши руку на меч, зажадав поваги до його підшипників і рівномірним.

Двері до зали була відкрита, і так як двері в квартиру була відкритою,

можна було бачити з на посадку квартиру і почала сходи

знижується.

"Тепер," сказав Грегор, чудово розуміючи, що він був єдиним, хто зберігав холоднокровність.

"Я буду одягатися відразу, зібрати колекцію зразків та й пішли.

Ви дозволите мені викласти на моєму шляху, то не піднімаєш?

Бачте, г-менеджер, я не свиня головою, і я радий працювати.

Подорожі втомлює, але я не міг жити без неї.

Куди ж ви, пане директоре? Для офісу?

Справді?

Чи будете ви звіт все правдиво?

Людина може бути непрацездатними на мить, але це точно кращий

час згадати раніше досягнення і вважають, що пізніше, після

перешкоди були штовхнув у бік,

людина буде працювати все більш охоче й інтенсивно.

Я дійсно так боргу перед г-Головний - Ви знаєте, що відмінно.

З іншого боку, я стурбований моїм батькам і моїй сестрі.

Я перебуваю в виправити, але я буду працювати сам з неї знову.

Не робити речі більш важким для мене, ніж вони вже є.

Говоріть від свого імені в офісі! Люди не люблять комівояжери.

Я знаю, що.

Люди думають, що вони заробляють купа грошей і таким чином привести прекрасне життя.

Люди навіть не будь-які особливі причини, щоб продумати це рішення більш

ясно.

Але ви, г-менеджер, у вас є краща перспектива на те, що залучено, ніж інші

людей, навіть, скажу я вам в повній впевненості, кращу перспективу, ніж пан

Голова себе, який у своїй якості

Роботодавець може дозволити його думку роблять випадкові помилки за рахунок

працівника.

Ви також знаєте досить добре, що комівояжер, які знаходяться поза

офіс майже весь рік може стати настільки легко жертвою плітки, збігів,

і необгрунтованих скарг, з якими

це неможливо для нього, щоб захистити себе, так як здебільшого він не чує

про них на всіх, і тільки тоді, коли він вичерпав після закінчення поїздки, і на

додому добирається, щоб відчувати себе у власному тілі неприємну

наслідки, які не можуть бути ретельно вивчені назад в їх походження.

Г-н менеджер, не залишайте не кажучи ні слова говорив мені, що ви принаймні

визнати, що я трохи в право! "

Але перші слова Грегора менеджер уже відвернувся, і тепер він озирався назад

на Грегор над його посмикування плечима з підібраними губами.

Під час промови Грегора він не був ще на мить, але продовжував рухатися в напрямку від

двері, не відриваючи очей від Грегора, але насправді поступово, ніби не було

секрет заборону на виїзд з кімнати.

Він був уже в залі, і з урахуванням різких рухів, з якими він, нарешті,

витягнув ногу з вітальні, можна було б не повірив, що він тільки що спалили

підошви ніг.

У залі, однак, він витягнув праву руку від свого тіла до

Сходи, як якби деякі дійсно надприродне полегшенням чекала його

там.

Грегор зрозумів, що він не повинен за жодних обставин дозволяють менеджеру йти

У такому настрої, особливо, якщо його положення у фірмі не повинно було бути поміщені

в найбільшій небезпеці.

Його батьки не розуміли, все це дуже добре.

За довгі роки, вони розробили переконання, що Грегор був створений для життя

у своїй фірмі і, крім того, вони так багато належить зробити в даний час із їх нинішньою

проблеми, що всі передбачення був чужий ім.

Але Грегор цього передбачення. Керівник повинен бути стримується, заспокоївся,

переконаний, і, нарешті, переміг.

Майбутнє Грегора та його сім'ї насправді залежить від нього!

Якби тільки сестра була там! Вона була розумна.

Вона вже плакала в той час як Грегор все ще лежав спокійно на спині.

І менеджер, цей друг пані, напевно дозволив собі керуватися

її.

Вона повинна була б закрита двері в квартиру і вмовив його зі свого переляку

в залі. Але сестри не було навіть там.

Грегор повинен займатися сам.

Недовго думаючи, що поки він не знає нічого про своє справжнє здатність рухатися

і що його промови можливо - справді, мабуть, - в черговий раз не було

зрозумів, він залишив крила двері,

протиснувся через отвір, і хотів перейти до менеджера, який був

вже міцно тримаючи на перила обома руками на посадку в

безглуздим чином.

Але, дивлячись на щось триматися, з невеликим кричати Грегор

відразу ж упав на своїх численних ніжках.

Навряд це сталося, коли він відчув в перший раз за цей ранок загальне

фізичний добробут.

Невеликі кінцівок були твердому підлозі під ними, вони корилися ідеально, так як він зауважив, до свого

радість, і прагнув, щоб везти його вперед в напрямку він хотів.

Відразу ж він вважав, що остаточне поліпшення всіх страждань його було

відразу під рукою.

Але в той самий момент, коли він лежав на підлозі, погойдуючись у досить стриманою манері

тісні і прямо через дорогу від своєї матері, яка, мабуть, повністю поринув у

себе, вона раптом схопився прямо з

руки поширилася далеко один від одного, і її пальці витягнуті і закричала: "Допоможіть, за Боже

ради, допоможи! "

Вона тримала її голову вниз, наче хотіла, щоб подивитися Грегор краще, але втік

безглуздо тому, що суперечать цим жестом, забуваючи, що за її спиною стояв

таблиця з усіма стравами на ньому.

Коли вона дійшла до столу, вона важко опустився на нього, як би неуважно, і

здавалося, не помітив взагалі, що поруч з нею каву виливаючи на

килим у повний потік з великого перекинув контейнер.

"Мамо, мамо," сказав Грегор тихо, і подивився на неї.

Менеджер миттєво зник повністю з його розуму.

При вигляді тече кави Грегор не міг зупинитися пріщелківая щелепами в

повітря кілька разів.

На що його мати кричала знову і знову, поспішив з-за столу, і звалився в

на руках у батька, який мчав до неї.

Але Грегор не було часу прямо зараз для його батьків - менеджера вже був на

сходи. Його підборіддя рівні з перилами,

Менеджер озирнувся востаннє.

Грегор прийняв первісне рух, щоб наздогнати його, якщо це можливо.

Але менеджер повинен мати щось підозрював, тому що зробив стрибок вниз по

Кілька сходах і зник, як і раніше кричали "Ха!"

Звук луною по всій сходовій клітці.

Зараз, на жаль, це політ менеджер також, здавалося, збивати з пантелику свого батька

повністю.

Раніше він був відносно спокійним, бо замість того, щоб бігати за менеджером

сам або, принаймні, не перешкоджає Грегор від його переслідування, правою рукою він

схопила палицю менеджера, який

він залишив у капелюсі й пальто на стілець.

Лівою рукою, його батько взяв великий газети з-за столу і,

тупаючи ногами на підлозі, він відправився на диску Грегора назад у свою кімнату

розмахуючи тростиною і газети.

Ні прохання Грегора було ніякої користі, ніяких запитів б навіть бути понятим.

Незалежно від того, наскільки охоче він повинен був повернути голову з повагою, його батько просто розтоптали

все важче ногами.

В іншому кінці кімнати від нього мати відчинив вікно, незважаючи на прохолодний

погода, і, висунувшись з її руки на її щоках, вона відштовхнула її обличчя далеко за межами

вікна.

Між алеї та сходи сильний проект підійшов, фіранки на

вікна летіли навколо, газети на столі, зі свистом, а також окремі аркуші

пурхала вниз на підлогу.

Батько невблаганно просувалася вперед, виштовхуючи шиплячих, як дикий чоловік.

Тепер Грегор не було ніякої практики на всіх в рух назад - це був дійсно дуже повільно.

Якщо Грегор тільки було дозволено перетворити себе у всьому, він був би в його

кімнату відразу, але він боявся, щоб його батько нетерплячі за часом

Процес обертаючись, і в кожний момент

він зіткнувся із загрозою смертельного удару на спину або голову з тростини в його

батька руку.

Нарешті Грегора не було іншого вибору, тому що він з жахом побачив, що він не

ще зрозуміти, як зберегти його керівництвом йде у зворотному напрямку.

І так він почав, на тлі постійно прагне в сторону погляд у напрямку свого батька,

перетворити себе у всьому якомога швидше, хоча насправді це було лише

робиться дуже повільно.

Можливо, його батько помітив, що його благі наміри, бо він не порушує Грегор

в цьому русі, але з кінчиком палиці з відстані він навіть направлено

Обертових Грегора рух тут і там.

Якби тільки його батько не сичав так нестерпно!

Через це Грегор зовсім втратив голову.

Він був уже майже повністю розвернувся, коли, завжди з цим шипінням в

йому на вухо, він тільки що зробив помилку і здався трохи назад.

Але коли він, нарешті, вдалося отримати його голову перед дверима

Відкриття стало ясно, що його тіло було дуже широким, щоб пройти далі.

Природно, його батько, в його нинішньому психічного стану, поняття не мав, відкриття інших

крила двері біт для створення відповідної для проходження Грегор, щоб пройти.

Його єдиною нерухомою думкою було, що Грегор повинні увійти в його кімнату так швидко, як

це можливо.

Він ніколи не дозволив би ретельну підготовку, що Грегор, необхідні для орієнтації

сам і, таким чином, можливо, пройти через двері.

Навпаки, як ніби не було ніяких перешкод, і з особливим шумом, він тепер

Грегор поїхали вперед.

За Грегор звук в цей момент вже не було, як голос тільки одного

батька.

Тепер це було дійсно не жарт, і Грегор змусив себе будь-що могли б,

у двері. Одна сторона його тіла була піднята.

Він лежав під кутом в дверному отворі.

Його одному фланзі була біль з вискоблювання. На білих дверях потворні плями залишилися.

Незабаром він застряг швидко і не були б у змозі рухатися більше сам по собі.

Крихітні ноги на одній стороні висів посмикування в повітрі вище, а також ті, на інших

сторони були відтіснені болісно в підлогу.

Потім батько подарував йому один дуже сильний поштовх звільнення ззаду, і він

снували, кровотеча серйозно, далеко в інтер'єр його кімнати.

Двері зачинилися з тростиною, і, нарешті, було тихо.

ГЛАВА II.

Грегор Першим прокинувся від свого важкого непритомності, як спати у вечірніх сутінках.

Він би, звичайно, прокинувся незабаром після цього без будь-яких порушень, так як він

відчував себе досить відпочив і прокинувся, хоча йому здалося, ніби

поспішив крок і обережними закриття дверей в зал викликав його.

Світло від електричних ліхтарів лежав блідий де-не-де на стелі і на

більш високих частинах меблів, але під всім Грегора було темно.

Він штовхнув сам повільно попрямував до дверей, все ще навпомацки незграбно з його щупальцями,

які він тепер навчилися цінувати в перший раз, щоб перевірити, що там відбувається.

Його ліва сторона, здавалося одне довгий неприємно розтягується шрам, і він дійсно

був кульгати на його двома рядами ніг.

Крім того, одна маленька нога була важко поранений в ході

вранці інциденту - це було майже диво, що тільки один не постраждав - і потяг

мляво позаду.

Біля дверей він вперше помітив, що дійсно заманив його там: це був запах

що-небудь поїсти.

Миска стояла, наповнений підсолодженою молоко, в якому плавали маленькі шматочки білого

хліб.

Він ледь не засміявся від радості, що тепер у нього набагато більший голод, ніж вранці,

і він тут же опустив голову майже до і понад очі вниз, в молоці.

Але незабаром він витягнув її назад в розчаруванні, а не тільки тому що це було

важким для нього є в зв'язку з його тонким лівого боку - він міг їсти тільки тоді, коли

все його тіло важко дихаючи працював в

скоординовано, - але й тому, що молоко, яке в іншому випадку був його улюблений напій і

які його сестра, звичайно поміщені туди з цієї причини, не звертатися до нього на

всіх.

Він відвернувся від миски майже з відразою, і поповз назад у середину

кімнати.

У вітальні, як побачив Грегор крізь щілину у двері, газ горить, але

де, в інших випадках в цей час доби, його батько був звикли читати

вдень газета в гучний голос його

Мати, а іноді і до сестри, на даний момент відсутній звук був чутний.

Тепер, можливо, це читання вголос, про що його сестра завжди говорив і

написав йому, останнім часом випав з їх загальної рутини.

Але так було до цих пір всі навколо, незважаючи на те, що квартира, звичайно,

не порожній.

"Що спокійне життя сім'ї веде," сказав Грегор сам собі і, як він пильно

в передній частині його в темряві, він відчув велику гордість, що він зміг

забезпечити таке життя в красивому

квартири, як це для його батьків і сестру.

Але як би щось піде, якщо зараз все спокій, процвітання всіх, всіх

задоволеність повинні прийти до жахливий кінець?

Для того, щоб не втратити себе в такі думки, Грегор вважала за краще не вводити себе

рухомих, так що він пересувається вгору і вниз у своїй кімнаті.

Одного разу під час довгого вечора одну сторону двері, а потім інші двері була відкрита тільки

крихітні тріщини і швидко закривається. Хтось мабуть необхідно прийти, але

були потім передумав.

Грегор негайно зайняв позицію біля дверей вітальні, рішучості довести

У вагається відвідувача, так чи інакше або хоча б дізнатися, хто це може бути.

Але тепер двері не відкривалася більше, і Грегор дочекалися.

Раніше, коли двері були заборонили, вони всі хотіли приїхати до нього, а тепер,

Коли він відкрив одні двері, і коли інші, зрозуміло, був відкритий під час

день, ніхто не прийшов більше, і ключі були застряг в замки на зовнішній стороні.

Світло у вітальні був відключений тільки пізно ввечері, і тепер можна було легко

Установити, що його батьки і його сестра залишилися спати весь цей час, для одного

чула ясно, як всі три відійшов навшпиньки.

Тепер він був упевнений, що ніхто не прийде в Грегор більше до ранку.

Таким чином, він довгий час спокійно думати про те, як він повинен реорганізувати

своє життя з нуля.

Але високий, відкритий зал, в якому він був змушений лягти на підлогу, зроблений

йому хотілося, без його можливості з'ясувати причину, тому що він жив у

кімната на п'ять років.

З половиною несвідомого свою чергу, і не без невеликої сорому, він снував по

дивані, де, незважаючи на те, що його спина трохи тісно, і він міг

більше не підняти голови, він відчував себе дуже

зручні і було шкода тільки, що його тіло було дуже широким, щоб відповідати повністю під

його.

Там він залишався всю ніч, яку він провів частково в стані напів-сні,

, З яких його голод постійно розбудив його з початку, але частково в стані

занепокоєння і темних надій, які все це призвело до

висновку, що в даний час йому доведеться зберігати спокій і терпіння і

Найбільшу увагу своїй сім'ї терпіти неприємності, які в його нинішньому

стані він був тепер змушені їх викликають.

Вже рано вранці - це було ще майже добу - Грегор можливість

спробуйте свої сили в рішення, які він тільки що зробив, за його сестра, майже повністю одягнений,

відкрила двері із залу до нього в кімнату і дивився нетерпляче всередині.

Вона не знайшли його відразу, але коли вона помітила його під диван - Бог, він

повинна була бути десь або інше, тому що він навряд чи полетіти - вона отримала такий шок, що,

не будучи в змозі контролювати себе, вона

зачинив двері знову зовні.

Тим не менш, як якби їй було шкода її поведінку, вона тут же відкрила двері

знову і ходив навшпиньках, як ніби вона була в наявності серйозних

недійсним або чужий.

Грегор просунув голову вперед тільки на край дивана і спостерігав

її.

Чи буде вона дійсно помітите, що він залишив молоко стояти, а не дійсно від нестачі

від голоду, і вона буде приносити ще щось є більш підходяще для нього?

Якщо вона цього не робив з власної ініціативи, він би швидше померти з голоду, ніж називати її

увагу на той факт, хоча він дійсно сильне бажання вийти за рамки

дивана, кинутися до ніг його сестри,

і просити її за щось смачне.

Але його сестра помітили відразу ж, з подивом, що чаша була ще повна,

тільки з невеликою кількістю молока пролитої навколо нього.

Вона підняла його відразу ж, хоча і не з голими руками, але з ганчіркою, і

узяв його з кімнати.

Грегор був надзвичайно цікаво, що вона приведе в якості заміни, і він представляв

Сам різні уявлення про нього.

Але він ніколи не міг припустити, що його сестра по доброті свого серця в

то зробив.

Вона принесла йому, щоб випробувати його смак, весь вибір, розтягнувшись на старі

газети.

Існували старих напівзгнилих овочів, кістки від вечері, покриті

білий соус, який ледь не затверділим, родзинки і мигдаль, сир, який

Грегор оголосив неїстівним два дні

раніше, скибочку сухого хліба, і скибочку солоного хліба змащують вершковим маслом.

На додаток до всього цього, вона поставила миску - ймовірно, призначений раз і назавжди

як Gregor's - в який вона налила води.

І з її тонкість почуттів, тому що вона знала, що Грегор не їжте перед

від неї, вона пішла дуже швидко і навіть повернув ключ у замку, так що Грегор

б тепер, що він міг би зробити сам само комфортно, як він хотів.

Грегор маленький кінцівок гули тепер, коли час для їжі прийшов.

Його рани повинні, принаймні, вже повністю зажили.

Він не відчував перешкоду на цей рахунок.

Він був вражений, що і думка про те, як більше місяця тому він перерізав собі

пальцем злегка ножем і як це рана боляче вистачає навіть за день до

вчора.

"Хіба я тепер буде менш чутлива", подумав він, уже смоктав жадібно на

сир, який сильно приваблювала його відразу ж, більше, ніж всі інші продукти харчування.

Швидко і з його очі, що сльозяться із задоволенням, він з'їв один за іншим

сир, овочі і соус. Свіжі продукти, навпаки, не смак

гарне до нього.

Він терпіти не міг, і навіть запах здійснюється те, що він хотів з'їсти трохи

відстані.

На той час його сестра повільно повернув ключ, як знак того, що він повинен піти, він

Довгий закінчений і тепер лежали ліниво на тому ж місці.

Шум відразу ж вразило його, незважаючи на те, що він уже був

майже спав, і він снував назад під диван.

Але це коштувало йому великого самовладання, щоб залишатися під дивана, навіть для коротких

час його сестра була в кімнаті, тому що його тіло було заповнено декілька на рахунку

багатою їжі і у вузькому просторі він ледь міг дихати.

У розпал незначні атаки від задухи, він дивився на неї з

кілька опуклі очі, тому що його нічого не підозрюють сестра помітний з мітлою,

не тільки залишки, але навіть продукти

які Грегор не торкнувся зовсім, як якщо б це були також тепер марно, і як вона

Скинув все швидко у відро, яке вона закрита з дерев'яною кришкою, і

Потім проводяться все це з кімнати.

Вона ледве повернувся перед Грегор уже поплентався з

дивані, виструнчившись, і нехай його тіло розширюватися.

Таким чином, Грегор отримав свою їжу щодня, один раз ранком, коли його батьки та

служниця ще спали, а другий раз після полудня загальну трапезу, для

його батьки були, як раніше, спить, то

на деякий час, і служниця був видалений з його сестрою на деяких доручення

або інші.

Вони, звичайно, не хотів би Грегор померти з голоду, але, можливо, вони могли б

не пережили з'ясувати, що він їв, не з чуток.

Можливо, його сестра хотіла позбавити їх те, що було можливо лише невеликій горі, для

вони були дійсно страждає вже цілком достатньо.

Які виправдання людей використовували на те перший ранок, щоб отримати лікаря і

слюсар з дому Грегор був зовсім не в змозі встановити.

Оскільки вони не могли зрозуміти його, ніхто, навіть не сестра його, думав, що він

могли б розуміти інших, і, таким чином, коли його сестра була в своїй кімнаті, він

Довелося задовольнятися з прослуховуванням в даний час і

Потім до неї зітхає і виклики для святих.

Лише пізніше, коли вона зросла кілька звикли до всього, - природно,

ніколи не може бути й мови про її зростаючої повністю звикли до нього - Грегор

іноді зловив коментар, який був

призначений для дружніх або може бути витлумачено як такої.

"Ну, сьогодні вона смачно його словами," вона сказала, якщо Грегор дійсно очищений, що

він є, тоді як у зворотній ситуації, яка поступово повторилася

все частіше і частіше, говорила вона, на жаль, "Тепер все знову зупинився."

Але в той час як Грегор міг отримати ніякої нової інформації безпосередньо, він чув хороші

угоду від сусідній кімнаті, і як тільки він почув голоси, він відразу ж снували

у відповідну двері і притулився всім тілом проти нього.

У перші дні особливо, не було жодної розмови, який не стосувався

йому в тій чи іншій формі, навіть якщо тільки в таємниці.

Протягом двох днів на всіх їжі дискусії на цю тему можна було почути про те, як

люди повинні тепер ведуть себе, але вони також говорили про той самий предмет в ті часи,

між прийомами їжі, бо були завжди

не менше двох членів сім'ї вдома, так як ніхто не хотів залишатися в будинку

Тільки й люди не могли ні за яких обставин покинути квартиру

абсолютно порожньою.

Крім того, в перший же день служниця - це було не зовсім ясно

, Що і скільки вона знала про те, що відбулося - на колінах благав його

матір відпустити її відразу, а коли

вона сказала до побачення близько п'ятнадцяти хвилин потому, вона подякувала їм за звільнення

зі сльозами на очах, як якщо б вона отримувала найбільшу користь яких люди

показали її там, і, не хто-небудь

вимагають від неї, вона присягнулася страшною клятвою не видавати нікому, навіть

найменшої.

Тепер його сестра, щоб об'єднатися з його матір'ю, щоб зробити приготування їжі, хоча це

не створює особливих проблем, тому що люди їли майже нічого.

Знову і знову Грегор чув, як один з них марно запросили ще один, щоб поїсти і

Не отримавши відповіді, крім "Дякую. З мене вистачить "або щось на зразок цього.

І, можливо, вони зупинилися, що мають що-небудь випити, теж.

Його сестра часто запитують батька, чи хоче він, щоб випити пива і з радістю пропонують

взяти її собі, і, коли його батько мовчав, сказала вона, з тим щоб усунути

будь-яких застережень, він міг би, що вона може відправити дружину сторожа, щоб отримати його.

Але тоді його батько, нарешті, сказав рішуче "ні", і більше нічого б

говорили про це.

Вже в перший день його батько виклав всі фінансові обставини

та перспективи його матері і сестрі, а також.

Час від часу він встав з-за столу і витяг з невеликої сейф

врятовані від свого бізнесу, який впав п'ять років тому, деякі

документ або інше або ноутбука.

Звук був чутний, коли він відкрив складний замок і, після видалення, що

він шукав, замкнув його знову.

Ці пояснення його батьком були, зокрема, перша річ, яку приємно Грегор

мав можливість слухати з моменту його укладення.

Він думав, що взагалі нічого не було, що залишилися за його батька від цього бізнесу, по крайней

Принаймні, його батько сказав йому нічого не суперечить цій точці зору, і Грегор в будь-якому

разі не просив його про це.

У той час єдиною турботою Грегора було використовувати все, що він для того, щоб дозволити

його родина, щоб забути якомога швидше бізнес нещастя, які призвели

їх усіх в стан повної безнадії.

І так в цей момент він почав працювати з особливою інтенсивністю і з

помічником став, майже відразу, комівояжера, який, природно,

зовсім різні можливості для

заробляти гроші і чиї успіхи на роботі були звернені безпосередньо у формі

готівкою комісій, які можуть бути встановлені на столі у себе вдома на очах у його

вражені і захоплені сім'ї.

Ті були прекрасні дні, і вони ніколи не повернуться після цього, принаймні не

з тим же блиском, незважаючи на те, що Грегор пізніше отримав стільки грошей

що він був в змозі нести

витрати всієї сім'ї, витрати, які він, по суті, не несуть.

Вони стали зовсім звик до неї, як сім'я і Грегор, а також.

Вони, взявши гроші з вдячністю, і він з радістю здався, але спеціальні

тепло вже не присутній.

Тільки сестра залишилася все ще близька до Грегора, і це був його секретний план для відправки

її в наступному році консерваторію, незалежно від того, великі витрати, які, що

обов'язкова участь у роботі і буде складатися в інших відносинах.

На відміну від Грегора вона любила музику дуже багато, і знав, як грати на скрипці

чарівно.

Час від часу під час короткострокового перебування Грегора в місті консерваторії був згаданий в

розмови з його сестрою, але завжди тільки як прекрасна мрія, якій

Реалізація неможливо було уявити, а їх

Батьки ніколи не слухав ці невинні очікування із задоволенням.

Але Грегор думав про них з скрупульозною розгляду і призначений для

пояснити питання урочисто напередодні Різдва.

У своїй нинішній ситуації, такі непотрібні ідеї пройшли через голову, а він штовхнув

Сам впритул до дверей і прислухався.

Іноді в його загальному виснаженні він не міг слухати більше, і нехай його голову

Вибуху мляво навпроти дверей, але він тут же узяв себе в руки, для

навіть невеликий звук, який він зробив на цьому

Пропозиція була чути поруч і змусив замовчати всіх.

"Там він продовжує знову", сказав батько через деякий час, явно звертаючись до

двері, і тільки після цього перерваний розмова поступово відновиться знову.

Грегор дізнався досить ясно - за батька тенденцію повторюватися часто в

його пояснення, почасти тому, що він особисто не займався цим

питання, довгий час, і частково

й тому, що його мати не зрозуміла все відразу в перший раз - що,

незважаючи на всі невдачі, щастя, хоча і дуже маленький, що його можна отримати

старі часи, які інтересу, який

не були порушені, мав на минулий час поступово дозволило збільшити

мало.

Крім того, на додаток до цього, гроші, які Грегор приніс додому кожен місяць -

він зберіг лише кілька флоринів за себе - не був витрачений повністю і мав

виросла в невеликій кількості капіталу.

Грегор, за його двері, кивнув охоче, радіючи за цей непередбачений передбачення

і ощадливість.

Правда, при цьому зайві гроші, він міг би окупилися більш боргу свого батька, щоб його

Роботодавець і день, в який він міг би позбутися від цієї позиції було б багато

ближче, але тепер все, безсумнівно,

краще, як його батько влаштував їм.

На даний момент, однак, ці гроші не були майже достатні для сім'ї

жити на відсотки.

Можливо, було б достатньо, щоб підтримувати сім'ю на один, максимум два роки, це

всіх.

Таким чином, це тільки додало до суми, яка не варто спиратися насправді і які

повинна бути відведена для надзвичайних ситуацій. Але грошей на життя повинно бути зароблені.

Тепер, хоча його батько був старий, він був здоровою людиною, який не працював взагалі для

п'ять років, і тому не може розраховувати на дуже багато чого.

Він за ці п'ять років, перші свята біди заповнені, але

невдалої життя, поставити на багато жирів і таким чином став справді важким.

І якщо його стара мати тепер, можливо, працюють за гроші, жінка, яка страждала від

астмою, для яких бродять по квартирі досі було велике напруження і

, Який провів кожен другий день на дивані біля відкритого вікна для трудящих дихання?

Якщо його сестра заробляти гроші, дівчина, яка була ще сімнадцять-річна дитина,

Раніше стиль життя було так вже чудове, що він складався з

одягання себе добре, спати пізно,

допомога по дому, взявши участь в декількох скромних задоволень і, перш за все,

грати на скрипці?

Коли справа дійшла до розмов про це необхідно, щоб заробити гроші, на перший Грегор пішов від

двері і кинувся на прохолодний шкіряний диван поряд з дверима, тому що він був

досить жарко від сорому та горя.

Часто він лежав всю ніч безперервно. Він не спав момент і лише злегка

на шкірі протягом декількох годин за раз. Він узяв на себе дуже важке завдання

штовхаючи крісло до вікна.

Потім він підкрався на підвіконня і, уперся в кріслі, притулившись

вікна, щоб виглядати, очевидно, з деякими пам'яті або іншого задоволення, яке

, Які використовувалися, щоб принести йому в колишні часи.

Насправді, день у день він сприймаються речей все менше і менше ясності, навіть

тих, на невеликій відстані: лікарня на іншій стороні вулиці, все занадто часті

вид яких він раніше прокляті,

не було видно взагалі більше, і якщо він не був точно знати, що він жив

в тихому, але абсолютно міської Шарлот-стріт, він міг би вважав, що від

його вікна, він був з пірингових на

безликі пустки, в якому небо сіркою і сірій землі були об'єднані і

були невиразні.

Його уважні сестри повинні спостерігали пару раз, що стілець стояв

вікна, а потім, після збирання кімнати, кожного разу вона відштовхнула стілець право

до вікна і з цього часу вона навіть лівої внутрішньої стулки відкриті.

Якщо Грегор тільки змогли поговорити з його сестрою і подякувати їй за все,

що вона повинна була зробити для нього, він би терпіти її служби легше.

Як це було, він страждав під ним.

Сестра за загальним визнанням прагнув приховати ніяковість всього стільки, скільки

можливо, і, як минав час, вона, природно, став більш успішним в цьому.

Але з плином часу Грегор також прийшов до розуміння, все більше

точно. Навіть вхід їй було страшно за нього.

Як тільки вона увійшла, вона побігла прямо до вікна, не витрачаючи час закрити

Двері, незважаючи на те, що вона в іншому випадку дуже тактовні в щадному

будь-який вид кімнати Грегора, а

смикнув відкрити вікно з надією руки, як якби вона була майже задихається, і залишився

якийсь час біля вікна, глибоко дихаючи, навіть коли він був ще так холодно.

З цієї роботи і шуму вона злякалася Грегор два рази на день.

Весь час він тремтів під диваном, і все ж він дуже добре знав, що вона

б, звичайно, шкодували його з радістю, якби тільки вдалося залишитися з

вікна закриті в кімнаті, де жив Грегор.

В одному випадку - близько місяця вже пройшло з тих пір Грегора

перетворенню, і не було зараз немає особливих підстав більше для своєї сестри

бути уражена при появі Грегора - вона

прибув трохи раніше, ніж зазвичай і, прийшовши до Грегора, як він все ще шукав

з вікна, нерухомі і хороші можливості, щоб налякати когось.

Це не було б сюрпризом, щоб Грегор, якщо вона не входять, тому що його

позиція була запобігаючи її від відкриття вікна відразу.

Але вона не тільки не у віртуальний світ, вона навіть відступив і закрив двері.

Незнайомець дійсно міг би укласти з цього, що Грегор лежав в очікуванні

нею і хотів її вкусити.

Звичайно, Грегор негайно сховався під диван, але йому довелося чекати

до обіду до його сестра повернулася, і вона здавалася набагато менш спокійним

ніж зазвичай.

З цього він зрозумів, що його поява була досі постійно нестерпно з нею і

повинні залишатися неприпустимо в майбутньому, і що вона дійсно довелося докласти багато самостійної

контроль не втекти від проблиск

лише мала частина його тіла, які стирчали з-під дивана.

Для того, щоб позбавити її навіть це видовище, в один прекрасний день він витягнув лист на спину і

на диван - це завдання взяли його чотири години - і влаштував так, що

тепер він був повністю сховані і його

сестра, навіть якщо вона нахилилася, не могли його бачити.

Якщо цей лист не було необхідності, наскільки вона стурбована, то вона може видалити

неї, для нього було досить ясно, що Грегор не міг отримати ніякого задоволення від

ізолюючий себе з головою так повністю.

Але вона залишила лист так само, як це було, і Грегор вважав, що він навіть піймав погляд

подяки, коли, одного разу, він акуратно підняв лист трохи з

голову, щоб перевірити, як його сестра підвела підсумки нового контракту.

У перші два тижні його батьки не могли змусити себе до нього в гості, і він

часто чув, як вони повністю визнали цій роботі сестри, тоді як раніше

вони часто дратувався на сестру

тому що вона здавалася їм кілька непотрібних молода жінка.

Тим не менш, зараз обидва батька свого і матір часто стояли в передніх дверей Грегора

той час як його сестра очищені всередині, і як тільки вона вийшла, вона повинна була пояснити

деталях, як все виглядало в кімнаті, те, що

Грегор з'їв, як він вів себе в цей раз, і є чи можливо, невелике

поліпшення було помітним.

У кожному разі, його мати порівняно скоро хотів відвідати Грегора, але батько і

сестра втримав її, спочатку з причинами, Грегор слухав дуже

уважно і який він повністю схвалив.

Пізніше, однак, вони повинні були утримати її силою, і коли вона то крикнув: «Дозвольте мені

піти в Грегора.

Він мій нещасний син! Невже ви не розумієте, що я повинен піти в

його? "

Грегор то думав, що, можливо, було б добре, якщо його мати увійшла, не

кожен день, звичайно, але, можливо, раз на тиждень.

Вона розуміла, все набагато краще, ніж його сестра, яка, незважаючи на всі її

мужність, був ще дитиною, і, в кінцевому рахунку, можливо, були зроблені такі

важке завдання тільки з дитячої необережності.

Грегора хотіли б бачити його мати незабаром була реалізована.

Хоча протягом дня Грегор, з поваги до його батьків, не хотіли

показати себе у вікна, він не міг повзати дуже на декількох квадратних

метрів підлоги.

Йому було важко нести спокійно лежав у нічний час, і незабаром вже не їдять

дав йому найменше задоволення.

Таким чином, для відволікання він придбав звичку поповзом туди і назад через стіни

і стеля. Він особливо любив звисають з

стелі.

Досвід був дуже відрізняється від лежачого на підлозі.

Це було легше дихати, невелика вібрація пройшла через його тіло, а в

Серед майже щасливий розваг якого Грегор виявив там, нагорі, це може відбутися

що, на його власний подив, він відпустив і вдарилася об підлогу.

Однак тепер він, природно, контрольовані його тіло зовсім не так, і він не

поранити себе в таких велике падіння.

Його сестра відразу впадає в очі нова забава якій Грегор знайшов для

Сам - за, як він повзав навколо, він залишив тут і там сліди його липкою

матеріал - і таким чином вона отримала ідея створення

Грегора повзучої навколо якомога простіше і, таким чином видаляючи меблі

яка стала на дорозі, особливо комод і письмовий стіл.

Але вона була не в змозі зробити це сама.

Вона не наважилася запитати її батька, щоб допомогти, і служниця, звичайно, не

допомогли їй, бо, хоча ця дівчина, близько шістнадцяти років, мужньо

залишилася зі звільненням

попередній кухарі, вона благала привілей бути дозволено залишитися

постійно обмежується кухнею і того, щоб відкрити двері тільки у відповідь на

спеціальні повістки.

Таким чином, його сестра не було іншого вибору, окрім як залучити його матері в той час як його батько був

відсутня.

Мати підійшла кімнату Грегора з вигуками порушених радість, але вона замовкла

у двері. Звичайно, його сестра спочатку перевіряється чи

все в кімнаті було в порядку.

Тільки тоді вона дала його мати ходити дюйма У великому поспіху Грегор звернув лист

ще далі і зморшкуватою її більше. Все це дійсно виглядало так само, як

покривало недбало кинув на диван.

На цей раз Грегор утримували від шпигунства з-під листа.

Таким чином, він утримався від дивлячись на матір і на цей раз був просто щасливий, що

вона прийшла.

"Ну, він не видно", сказав, що його сестра, і, очевидно, привело його матері

рукою.

Тепер Грегор слухала, як ці дві слабкі жінки зрушені і раніше важкої старої грудей

Ящики зі своїх позицій, і як його сестра постійно взяв на себе

Велика частина роботи, не слухаючи

для попередження про його матір, яка боялася, що вона ляже важким тягарем себе.

Робота тривала довгий час.

Приблизно через чверть години вже пройшло, його мати заявила, що

краще, якби вони залишили комод, де вона була, тому що, по-перше,

це було дуже важким: вони не будуть

закінчені до прибуття свого батька і, залишивши комод в середині

приміщення будуть блокувати всі шляхи Грегора, але, по-друге, вони

не міг бути впевнений, що Грегор був би радий з видаленням меблів.

До її зворотній, здавалося, щоб бути правдою; увазі порожні стіни пронизав її право

до серця, і чому Грегор не відчувають те ж саме, так як він звик

в кімнату меблі протягом тривалого часу і

У порожній кімнаті буде почувати себе кинутим?

"І це не той випадок", його мати уклала дуже тихо, майже пошепки

як якщо б вона хотіла, щоб запобігти Грегор, точне місцезнаходження вона дійсно не знала, від

слух навіть звук її голосу - для

вона була переконана, що він не розумів її слів - "і не так то

, Що, видаливши меблів ми показуємо, що ми даємо всяку надію

вдосконалення і залишають його на власні кошти без будь-якої увагу?

Я думаю, було б краще, якби ми намагалися зберегти кімнату як раз в цей стан

було раніше, так що, коли Грегор повертається до нас, він знаходить все без змін, а

може забути минулий час все більш легко. "

Коли він почув слова його матері Грегор зрозумів, що організм не отримує негайне

контакт з людиною, разом з одноманітною життя оточенні родини над

Протягом цих двох місяців, повинні мати

плутають його розуміння, тому що інакше він не міг пояснити собі

як він, з усією серйозністю, можна було б так сильно, щоб його кімната спорожніла.

Чи був він дійсно хочуть, щоб теплій кімнаті, комфортабельні зі шматочками він

у спадщину, бути перетворені в печеру, в якій він би, звичайно, то можемо сканувати

на всі боки без

порушення, але в той же час з швидким і повним забуттям свою людину

минуле, а?

Чи був він то в цій точці вже на межі забуття і це було тільки

голос його матері, яку він не чув протягом тривалого часу, що викликало його?

Ніщо не повинно було бути видалено - все повинно залишитися.

У своєму стані він не може функціонувати без корисних впливів його

меблів.

І якщо меблі завадила йому виконати свою безглузду повзають

всюди, то не було ніякої шкоди в тому, що, швидше велику користь.

Але його сестра, на жаль думав інакше.

Вона вже звикла, звичайно, не без підстави, так далеко,

обговорення питань, що стосуються Грегор був зацікавлений, щоб виступати в якості спеціального експерта

по відношенню до своїх батьків, і тепер

поради матері була для своєї сестри достатніх підстав наполягати на видалення,

не тільки комод і письмовий стіл, які були тільки елементи, вона

думав про на перший, але і всіх

меблі, за винятком необхідних дивані.

Звичайно, це був не лише дитячим непокори і її нещодавнє дуже несподіваним і

нелегкою працею, впевненість в собі, яка привела її до цієї вимоги.

Вона також зазначила, що насправді Грегор необхідно багато місця для повзучості о;

меблі, з іншого боку, наскільки можна було побачити, було не найменшого

використання.

Але, мабуть, захоплений чутливість молодих жінок її віку також зіграли свою роль.

Це почуття прагнули випуску при кожному зручному випадку, а з ним Грете відчув

спокуса хочемо зробити ситуацію Грегора ще страшніше, так що потім вона

могли б зробити ще більше для нього, ніж зараз.

Для безумовно, ніхто, крім Грете ніколи не довіряти собі, щоб увійти в кімнату, в якій

Грегор виключено порожні стіни сам по собі.

І таким чином вона не дала себе відговорити від її вирішення своєї матері, яка в

ця кімната здавалася невпевненим у собі в її чистою агітації і незабаром мовчав,

допомагав своїй сестрі з усією енергією, щоб отримати її комод з кімнати.

Тепер, Грегор все ще може обійтися без комода в разі необхідності, але

письмовий стіл дійсно довелося залишитися.

І ледь жінок вийшла з кімнати з комодом, крекчучи, як вони

штовхнув її, коли Грегор висунув голову з-під дивана, щоб глянути, як він

може втрутитися обережно і з таким же розгляду як можливого.

Але, на жаль це була його мати, яка повернулася в кімнату, по-перше, в той час як Грета

були руки загорнуті навколо комод у сусідній кімнаті і похитуючи

туди і назад самостійно, без її переміщення з місця.

Його мати була не звикли до виду Грегора, він міг би зробити їй погано, і так,

злякавшись, Грегор снували назад право іншому кінці дивана, але він міг

вже не запобігти лист рухатися вперед небагато.

Цього було достатньо, щоб привернути увагу своєї матері.

Вона зупинилася, завмерла на мить, а потім повернувся до Грете.

Хоча Грегор весь час повторював про себе знову і знову, що насправді нічого незвичайного

відбувається, що тільки кілька предметів меблів, були перебудовані, він скоро

змушений був визнати себе, що рухи

з жінок туди і сюди, їх тиху розмову, і подряпин

меблі на підлозі, як вплинуло на нього великі опухлі хвилювання з усіх сторін, і,

так твердо був він тягне в голову і

ноги і притиснувши тіло на підлозі, він повинен був сказати однозначно, що сам

він не був би в змозі винести все це набагато довше.

Вони чистили свої кімнати, забираючи у нього все, що він плекав, вони

вже витягли з комода, в якому лобзиком та інші

інструменти були збережені, і тепер вони

розпушування письмовим столом якого була зафіксована щільно прилягає до підлоги, столі, на якому він,

як бізнес-студент, школяр, адже навіть у початковій школі

студент, написав свої завдання.

У цей момент він дійсно не було більше часу, щоб перевірити добрі наміри

Дві жінки, про існування якого він у будь-якому випадку майже забули, тому що в їх

виснаження вони працювали дійсно

мовчки, і важкі каменем їх ногами був єдиний звук, щоб бути почутим.

І так він затоплений з - жінки просто підтримували себе на письмовому столі

в сусідній кімнаті, щоб взяти перепочинок - зміна напрямку його

Шлях в чотири рази.

Він справді не знав, що він повинен врятувати в першу чергу.

Потім він побачив висить помітно на стіні, яка була в іншому випадку вже порожні,

картина жінка, одягнена в не що інше, хутра.

Він швидко снували над ним і притулився до скла який тримав його в

місце і які зробили його гарячий живіт почувати себе добре.

Принаймні, цій картині, яка Грегор на даний момент повністю приховані, безумовно, ніхто не

тепер відняти.

Він повернув голову до дверей вітальні спостерігати жінок, як вони

повернувся дюйма Вони не дозволяли собі дуже

відпочинок і поверталися відразу.

Грете помістив її обняв її матері і тримав її міцно.

"Так що ж ми візьмемо тепер?" Сказала Грета і озирнулася.

Потім її погляд зустрівся Грегора від стіни.

Вона все своє самовладання тільки тому, що її мати була там.

Вона нахилила обличчя до її матері, щоб перешкодити їй дивитися по сторонах,

і сказав, хоча і з тремтінням у голосі і занадто швидко, "Ну, хіба не було б краще

повернутися у вітальні на ще один момент? "

Мета Грете було ясно Gregor: вона хотіла, щоб привести його мати в безпечне місце

, А потім переслідувати його зі стіни.

Ну, нехай тільки спробує! Він присів на зображення і не рука

його. Він рано навесні в обличчя Грети це.

Але слова Грете довелося відразу ж мати дуже непросто.

Вона йшла в сторону, побачив величезна пляма коричневого квітами

обої, і, перш ніж вона стала по-справжньому розуміють, що те, що вона дивилася на було

Грегор, кричали у високій тональності сировини

голос: "О Боже, о Боже" і впав з розпростертими руками, як якби вона була

здаються все, аж на диван і лежав нерухомо.

"Грегор, вам.

. ". Закричала сестра з піднятим кулаком

та строкові відблиски.

З моменту свого перетворення, це були перші слова, які вона спрямована прямо на

його.

Вона побігла в сусідню кімнату, щоб принести парфуми або інші, з якими вона могла б

відродити її мати від неї непритомність.

Грегор хотів допомогти, а - не було достатньо часу, щоб зберегти картину - але він був

загруз на скло і був змушений відірватися вільної силою.

Потім він також снували в сусідню кімнату, як якщо б він міг дати сестрі кілька порад,

як і в колишні часи, але тоді він повинен був стояти склавши руки за спиною, а вона

понишпорив серед різних дрібних пляшок.

Тим не менш, вона злякалася, коли вона обернулася.

Пляшка впала на підлогу і розбилося.

Осколок скла поранених Грегор в обличчя, деяких корозійно ліки або інші

капали на нього.

Тепер, не затримуючись більше, Грета взяла стільки маленькі пляшки, як тільки могла

провести і побіг з ними в її мати. Вона зачинила двері ногою.

Грегор був тепер відрізаний від своєї матері, яка була на межі смерті, можливо, завдяки йому.

Він не міг відкрити двері, і він не хотів, щоб вигнати його сестра, яка була

залишаються з матір'ю.

У цей момент йому нічого робити, окрім як чекати, і завалені самобичування

і неспокій, він почав повзти і повзти за все: стіни, меблі та стелю.

Нарешті, у відчаї, тому що весь зал почав обертатися навколо нього, він упав на

середині великий стіл. Короткий час, що минув.

Грегор лежав мляво.

Все навколо було тихо. Можливо, це було хорошим знаком.

Потім був дзвінок у двері.

Служниця, природно, замкнені у своїй кухні, і, отже, Грете довелося

, Щоб відкрити двері. Батько приїхав.

"Що трапилося?" Були його перші слова.

Поява Грете довелося все йому розповів. Грете відповів глухий голос, мабуть

вона притулилася лицем до грудей батька: "Мама зомліла, але вона стає

краще тепер.

Грегор вирвався "." Так, я б очікувати, що, "сказав, що його

Батько: "Я завжди говорив вам, що, але ви, жінки не хочуть слухати".

Було ясно, Грегор, що його батько погано зрозуміли коротке повідомлення на Грете

і припускаючи, що Грегор зробив кілька злочинів із застосуванням насильства чи з одним.

Таким чином, тепер Грегор повинен був знайти свого батька, щоб заспокоїти його, бо він не мав ні часу

ні можливості пояснювати речі з ним.

І він кинувся до дверей своєї кімнати і штовхнув себе проти неї, так що

його батько міг побачити відразу, як він вчинив із залу, що Грегор повністю

має намір повернутися відразу в свою кімнату,

, Що не треба було відвезти його назад, але, що одна тільки необхідні для відкриття

двері, і він відразу зникне. Але його батько був не в настрої

спостерігати такі тонкощі.

"Ах," заволав він, як тільки він увійшов, з тоном, неначе він все відразу розсердився і

задоволений.

Грегор витягнув голову з дверей і підняв його в напрямку його

батька. Він дійсно не уявляв собі батька, як він

тепер стояв там.

Звичайно, що зі своїм новим стилем повзучої з усього, він мав у минулому

в той час як забув звернути увагу на те, що відбувається в решті квартирі,

як він це робив раніше, і дійсно повинні

захопила те, що він би зіткнутися з різними умовами.

Проте, тим не менш, було те, що ще його батько?

Чи було це та людина, що лежав вичерпані, і похований в ліжку в колишні часи

Грегор, коли сідало на відрядження, хто отримав його вечорами

про його повернення в спальному плаття і руки

стілець, зовсім не здатні постояти, який тільки підняв руку на знак

щастя, і хто в їх рідкісні прогулянки разом кілька неділь на рік і по

важливих свят пробрався повільно

вперед між Грегор і його мати - які самі повільно - завжди трохи більше

повільніше, ніж їх, закутані в своєму старому пальто, весь час ставлячи його ходьбі

палицю ретельно, і хто, коли він

хотів сказати щось, майже завжди стояли і зібрали його оточення

навколо нього?

Але тепер він стояв дуже прямо, одягнена в облягаюче синій формі

з золотими гудзиками, як ті слуги носять у банківську компанію.

Над високим жорстким коміром піджака його фірма подвійне підборіддя стирчав на видному місці,

під кошлатих брів погляд його чорних очах було свіжо проникаючої і

попередження, в іншому випадку його розпатланим білим волоссям

зачесане вниз, в ретельно точне блискучі частини.

Він кинув кашкет, на якій золотом монограмою, мабуть, символ банку, була

проставлятися в дузі через всю кімнату на диван і переїхав, закинувши

край довгого пальто мундира, з

руки в кишені брюк і похмурі обличчя, аж до Грегора.

Він справді не знав, що він мав на увазі, але він підняв ногу надзвичайно високим

в будь-якому випадку, і Грегор був вражений гігантським розміром підошву чобота.

Тим не менш, він не затримуватися на цій точці.

Бо він знав з самого першого дня свого нового життя, що, наскільки він був стурбований, його

батько вважав найбільшою силою тільки відповідну відповідь.

І так він снував від свого батька, зупинився, коли його батько продовжував стояти,

і стрибав знову вперед, коли його батько просто перемішують.

Таким чином, вони пробиралися по кімнаті кілька разів, без нічого вирішального

відбувається. Насправді, через повільного темпу, він

не були схожі на погоню.

Грегор залишився на підлозі, на даний момент, тим більше що він боявся, що

його батько міг вилетіти на стіну або стелю, як акт реальний

злоби.

У кожному разі, Грегор повинен був сказати собі, що він не встигав це працює

навколо протягом довгого часу, тому що кожного разу, коли батько взяв один крок, він повинен був піти

через величезну кількість рухів.

Він вже почав страждати від браку дихання, так само, як в його ранніх

дні, коли його легені були вельми ненадійні.

Як він тепер шаховому навколо таким чином, щоб зібрати всі свої сили для

біг, ледь тримаючи очі відкритими і почуття настільки мляво, що не має поняття

взагалі будь-який, крім втечі, запустивши

і майже вже забув, що стіни були доступні йому, хоча вони

, Перешкоджав ретельно різьблені меблі повний гострі й шипи,

в той момент щось або інше кинуто

випадково полетів вниз поруч і прокату перед ним.

Це було яблуко. Відразу ж другий летів за ним.

Грегор зупинився з переляку.

Далі тікати було марно, бо його батько вирішив бомбардувати його.

З вазу з фруктами на буфеті його батько набив кишені.

І тепер, ні на хвилину з точною метою, він кидав яблуко після

яблуко.

Ці маленькі червоні яблука каталася по підлозі, наче електрифікована, і зіткнувся з

один з одним. Слабо кинули яблуко пас назад Грегора

але викотився за межі необразливо.

Однак, інший кинув відразу після цього один в'їхав в Грегора назад насправді

важко.

Грегор хотів тягнути себе за, начебто несподівана і неймовірна біль піде

ж, якщо він змінив свою позицію.

Але він відчував, як ніби він був прибитий на місці і лежав повністю плутають

у всіх його значеннях.

Тільки з його останній погляд він помітив, як двері його кімнати був відчинив

і як, прямо перед його сестрою - хто кричав - його мати вибігла в її

нижню білизну, для його сестра роздяглася

на ній, щоб дати їй свободу, щоб дихати в її непритомності, і як його

Мати побігла до батька, на шляху її зв'язали спідниці ковзнула в бік

підлогу один за іншим, і як,

спотикаючись об спідниці, вона кинулася на батька і, кинувши її

руки навколо нього, в повному єднанні з ним, - але в цей момент Грегора повноваження

погляд поступилися - як її руки досягнута

потилицю батька, і вона благала його пощадити життя Грегора.

Глава III.

Серйозні Грегора рану, від якої він страждав протягом місяця - так як ніхто не

наважився зняти яблуко, він залишився в його плоть, як видиме нагадування - здавалося,

сам по собі, щоб нагадати батькові, що,

незважаючи на своє справжнє нещасним і ненависним зовнішній вигляд, Грегор був членом

сім'ї, то не слід розглядати як ворога, і що він, навпаки,

Вимога сім'ї борг, щоб придушити

свою відразу і терпіти - не що інше, просто терпіти.

І якщо через його рани Грегор тепер мабуть втратив хорошу здатність його до

рухатися і в даний час необхідно багато-багато хвилин повзати по кімнаті, як

у віці недійсними - так далеко, повзе вгору високими

був стурбований, що неможливо було уявити - все-таки для цього погіршення його

стані, на його думку, він дійсно цілком задовільною компенсації,

тому що кожен день до вечора двері

до вітальні, яку він був у звичку тримати гостре око на ще одного або

2:00 заздалегідь, був відкритий, так що він, лежачи в темряві своєї кімнати,

невидимі з вітальнею, міг бачити

Вся сім'я на освітлені столом і слухати їх розмову,

Якоюсь мірою з їх спільною, дозволи, ситуація зовсім інший

від того, що бувало раніше.

Звичайно, це вже не анімовані соціальної взаємодії колишніх часів, які

Грегор в невеликих приміщеннях готелю завжди думала про з деякою тугою, коли,

втомився, йому довелося кинутися в вологою постільна білизна.

Здебільшого те, що відбувалося зараз було дуже тихо.

Після вечері, батько заснув швидко в своєму кріслі.

Мати і сестра говорили обережно, щоб один одного в нерухомості.

Бент на широку ногу, мати шила білизну для тонкої моди магазин.

Сестра, яка взяла на роботу продавщицею, а ввечері вивчав

стенографії та французькою мовами, тому що, можливо, пізніше отримати кращу позицію.

Іноді батько прокидався і, як ніби він був абсолютно неосвічені, що він спить,

сказала матері: "Як довго ви були швейні сьогодні?" і пішов назад до

спати, а мати й сестра стомлено усміхалися одне одному.

З якоюсь упертістю батько відмовлявся знімати рівномірним, раба Свого

навіть у себе вдома, і поки сплячих плаття висіло на невикористані гачок для одягу, батько

дрімав повністю одягнені на його місце, як

якщо він завжди був готовий до своєї відповідальності і навіть тут чекав

за голос свого начальника.

У результаті, незважаючи на всі турботи про матір і сестру, його мундир, який

навіть на початку була не новою, виріс брудно, і Грегор дивився, часто протягом всієї

Увечері, в цьому одязі, з плямами все

над ним і з його золотими гудзиками завжди відполірована, в якому старий, хоча

дуже незручно, спали спокійно, тим не менш.

Як тільки годинник пробив десять, мати намагалася обережно заохочення батька розбудити

, А потім переконати його лягти в ліжко, на тій підставі, що він не міг отримати належну

спати тут, і що батько, який був

звіт за службу о шостій годині, дійсно необхідно виспатися.

Але в його впертість, яке охопило його з тих пір він став слугою, він

наполягав завжди на перебування в готелі ще довшим на стіл, хоча він регулярно впав

спить, а потім може бути тільки переважав

абонентом з найбільшими труднощами для торгівлі крісло до ліжка.

Неважливо, скільки мати і сестра могли на той момент робота по ним з невеликим

настанови, за чверть години він залишиться хитаючи головою повільно, його

з закритими очима, не встаючи з місця.

Мати буде тягнути його за рукав і говорити похвальні слова в його вухо;

Сестра б залишити її працювати, щоб допомогти своїй матері, але це не буде мати бажаного

вплив на батька.

Він буде вирішувати сам ще глибше у своєму кріслі.

Тільки тоді, коли дві жінки схопили його під пахви, він буде кидати відкритими очима,

Озираючись назад і вперед, на матір і сестру, і зазвичай кажуть: «Це життя.

Це мир і спокій в моїй старості ».

І підпирав обома жінками, він буде кидати себе майстерно, наче для нього

це була найбільша біда, дозволити собі бути призвело до дверей жінкам, хвильові

їх геть там, і продовжити роботу на своєму

звідти, у той час як мати швидко кинула шиття інвентар і сестра

її пера для того, щоб бігати за батьком і допомогти йому ще трохи.

У цьому перевантажені роботою і сім'єю, яка вичерпала встиг турбуватися більше про Грегор

більше, ніж було абсолютно необхідно? Домогосподарства з кожним разом

менше.

Служниця тепер відпустити. Величезні кістляві прибиральницю з білим волоссям

літають над головою прийшов вранці і ввечері робити важкий

роботу.

Мати піклувалася про все інше на додаток до її значна робота шиття.

Це відбулося навіть, що різні частини фамільні коштовності, які раніше

Мати і сестра були у нестямі від радості, щоб носити на соціальні та святкових заходів, були

продається, як Грегор дізнався ввечері

від загального обговорення ціни, які вони були витягнуті.

Але найбільша скарга була завжди, що вони не могли залишити цю квартиру, яка

був занадто великий для їхніх нинішніх засобів, так як неможливо було собі уявити, як Грегор

можуть бути переміщені.

Але Грегор повністю визнали, що це була не просто увага до нього яка була

запобігання рухатися, тому що він міг легко було перевезено у відповідну коробку з

кілька отворів повітря.

Головне проведення сім'ю назад через зміни в житлових приміщеннях була набагато

їх повна безнадія й думка, що вони були вражені нещастя

як ніхто інший у всій їх колі родичів і знайомих.

Що світ вимагає від бідних людей, яких вони в даний час здійснюється до крайнього ступеня.

Батько купив сніданок дрібних чиновників у банку, мати

пожертвувала собою для білизни чужих, сестра за своїм столом було

на побігеньках у клієнтів, але

енергій сім'ї не поширюється далі.

І рана в спині стали більш Грегор знову і знову, коли мати і зараз

сестра, після того як вони супроводжували батько спати, повернувся, нехай їх роботи лежать,

переїхав близько один до одного, і сів на щоці

щоку і, коли його мати тепер сказали б, вказуючи на кімнату Грегора, "Закрийте двері,

Грета ", а коли Грегор був знову в темряві, у той час як поруч жінки змішаної

сльози або ще більш сухими очима, дивилася на стіл.

Грегор проводив дні і ночі майже без сну.

Іноді він думав, що наступного разу, двері відчинилися, він візьме на себе родина

домовленості так само, як він раніше.

В його уяві з'явився знову, після довгого часу, його роботодавцем і керівником і

учнів, надмірно безхребетних зберігача, двох або трьох друзів з інших

бізнесу, покоївка з готелю в

провінціях, люблячий швидкоплинне пам'яті, жінка касир з магазину капелюх, який він

серйозно, але занадто повільно, доглядав, - всі вони виявилися змішані в з незнайомими людьми або людьми

він вже забув, але замість того, щоб

допомагати йому і його родині, всі вони були неприступні, і він був радий бачити

вони зникнуть. Але тоді він був не в настрої, щоб турбуватися про

його сім'ї.

Він був сповнений чистої гнів з приводу жалюгідних відходу він отримував, хоча

він не міг собі уявити нічого, що він міг би апетит.

Тим не менш, він будував плани про те, як він міг взяти з комори, що він на всі рахунки

заслужені, навіть якщо він не був голодний.

Не думаючи більше про те, як вони могли б бути в змозі дати Грегор спеціальні

задоволення, сестра тепер ногами деякі продукти харчування чи інші дуже швидко до нього в кімнату в

вранці та опівдні, перш ніж вона втекла до

її магазині, а ввечері, абсолютно байдужий до чи їжа була, можливо,

тільки смак, або, що найчастіше відбувалося, залишалися абсолютно спокійно,

вона збитим його одним помахом мітли.

Завдання очищення своїй кімнаті, яку вона тепер завжди здійснюється у вечір,

не може бути зроблено будь-яким швидше.

Смуги бруду побіг уздовж стіни, подекуди лежали клубки пилу та сміття.

Спочатку, коли його сестра приїхала, Грегор позиціонував себе в особливо брудні

куточок в порядку з цієї позі, щоб зробити щось протест.

Але він міг би і залишався там протягом тижня без сестри змінюючи її

способами.

По суті, вона сприймається бруду стільки, скільки він зробив, але вона вирішила просто дати йому

перебування.

У цьому бізнесі, з уразливістю яка була абсолютно новою для неї і які

зазвичай береться вся сім'я, вона продовжувала дивитися, щоб побачити, що очищення

Кімнати Грегора залишалася відведений для неї.

Одного разу його мати взяла на себе основні прибирання номера Грегора, який вона

тільки успішно завершена після використання кілька відер води.

Але великі вогкості зробив Грегор хворим і він лежав на спині, озлоблених і нерухомі

на дивані. Проте, покарання матері не було

затримується надовго.

Для ввечері сестра майже не спостерігається змін в кімнаті Грегора до

вона побігла до вітальні сильно образився і, незважаючи на руку матері

високо підняті в благанні, що вибухнула в нападі плачу.

Її батьки - батько, звичайно, прокинувся з початку в своєму кріслі - на

вперше подивився на неї здивовано і безпорадно, поки вони не почали отримувати

схвильований.

Звертаючись до своїх правом, батько шапкою на докори матері, що вона не була

взяти на себе очищення кімнату Грегора з сестрою і, звертаючись до лівої,

він кричав на сестру, що вона не буде

дозволяється довше чисту кімнату Грегора коли-небудь знову, в той час як мати намагалася вивести

Батько, не пам'ятаючи себе від хвилювання, в номер.

Сестра, вражений її плач за потрібне, стукав по столу її крихітні кулаки,

Грегор і зашипів на все це, незадоволені тим, що ніхто не думав про закривши двері і

щадний його не врахували цю переполох.

Але навіть коли сестрі, знемагаючи від її щоденної роботи, втомилися від турботи

для Грегора, як вона була представлена, і тоді мати не повинні прийти на всіх її

імені.

І Грегор не треба було зневажити. Поки прибиральниця була там.

Ця стара вдова, яка у своїй довгого життя повинні мати вдалося пережити найгірші з

допомогою її скелет, не було ніякого реального жаху Грегор.

Не будучи в найменш Цікаво, вона колись випадково відкрив двері Грегора.

При вигляді Грегора, який, абсолютно здивований, стали носитися туди-сюди,

хоча ніхто не женеться за ним, вона залишилася стояти, склавши руки

по всьому животі дивлячись на нього.

З тих пір вона не забула відкрити двері крадькома мало щоранку і

ввечері зазирнути до Грегора.

Спочатку вона також закликав його до неї зі словами, які вона імовірно вважали

доброзичливий, як "Іди сюди трохи, старий жук послід!" або "Гей, подивіться на старі гною

жук! "

Адресовано таким чином, Грегор нічого не відповідав, але залишився нерухомо в своєму

місце, як якби двері не була відкрита на всіх.

Якби замість того, щоб надавати користувачам таких повноважень прибиральниця заважати йому марно, коли вона

відчував, що це, вони дали їй замовлення, щоб очистити його кімнату кожен день!

Одного разу рано вранці - жорсткий злива, можливо, вже знайомий

майбутньої навесні, вдарив шибки - коли прибиральниця початку один раз

знову з нею звичайна розмова, Грегор

було так гірко, що він повернувся до неї, наче для атаки, хоча повільно і

слабо.

Але замість того, щоб боятися його, прибиральниця просто підняв стілець

стояти поруч із дверима і, поки вона стояла там зі своїм відкритим ротом, її

намір був ясно: вона закриє її

рот тільки тоді, коли крісло в руці був кинутий на спині Грегора.

"Це не йде далі, все в порядку?" Запитала вона, як Грегор звернувся навколо

знову, і вона поставила стілець спокійно повернувся в кут.

Грегор їв майже нічого більше.

Тільки тоді, коли він випадково залишити в минулому їжу, яка була підготовлена він, як гра,

зайняти трохи в рот, тримайте його там протягом години, і, як правило виплюнути знову.

Спочатку він подумав, що його печаль через стан його кімнаті, яка зберігається

його від їжі, але він дуже швидко став примиритися зі змінами в своїй кімнаті.

Люди звикли до покласти на зберігання в його кімнаті речі які вони

не міг поставити в іншому місці, і в цей момент було багато таких речей, тепер, коли

вони знімали одну кімнату в квартирі до трьох мешканців.

Ці урочисті пани - все три були бороди, як колись Грегор дізнався через

щілину в дверях, - були ретельно наміри по чистоті, а не тільки у своїй власній кімнаті

але, оскільки вони тепер зняв кімнату тут,

у всьому будинку, і особливо на кухні.

Вони просто не допускав ніяких непотрібних або паскудної матеріал.

Більше того, для більшої частини вони принесли з собою свої шматки

меблів.

Таким чином, багато елементів стали зайвими, і це були не дуже речей можна було б

продати або речей, які люди хотіли викинути.

Всі ці предмети потрапили до кімнати Грегора, навіть коробка золи і відро для сміття

з кухні.

Прибиральниця, завжди поспішає, просто кинув все, що було на мить

марні в кімнату Грегора. На щастя, Грегор звичайно бачив лише

відповідного об'єкта, і рука, яку тримав її.

Прибиральниця, можливо, збирався, коли час і можливість допускається, щоб

матеріал з ще або кинути все все відразу, але насправді речі

залишився лежати там, де б вони не були

виявилися на перший кидок, якщо тільки Грегор корчився його шлях через накопичення

небажаних і переїхав його.

Спочатку він був змушений це зробити, бо інакше не було місця для нього, щоб

повзати навколо, але пізніше він зробив це зі зростаючим задоволенням, хоча після такого

рухів, втомилися до смерті, і відчуття нещасний, він не рухався з місця протягом кількох годин.

Бо мешканці іноді також прийняв їх вечерю вдома в загальній

вітальні, двері вітальні залишилися закриті на багато вечорів.

Але Грегор не було ніяких проблем взагалі обходиться без відкритих дверей.

Вже на багато вечорів, коли вона була відкрита він не скористався, але,

без сім'ї помічаючи, лежав у найтемнішому кутку своєї кімнати.

Однак, як тільки прибиральниця залишила двері до вітальні прочиненими,

і він залишається відкритим, навіть якщо мешканці прийшли у вечірній час і вогні

надіти.

Вони сіли на чолі столу, де в колишні часи матері,

батько, і Грегор з'їв, розгорнув свої серветки, і взяв їх

ножів і виделок.

Мати одразу ж з'явився у двері зі стравою м'яса і відразу за нею

сестра зі стравою завалені картоплею.

Їжі виділяли багато пари.

Господа мешканці нахилився над тарілкою, поставлених перед ними, як якщо б вони хотіли перевірити

це перед їжею, а насправді той, хто сидів у середині - для двох інших він

Здавалося, служити влади - відрізав

шматок м'яса ще на пластину, очевидно, щоб встановити, чи було це досить

тендер і чи буде щось повинні бути відправлені назад в кухню.

Він був задоволений, а мати й сестра, які дивилися в напрузі, стали

дихати легко і з посмішкою. Самої сім'ї їли на кухні.

Незважаючи на те, що перш ніж батько пішов на кухню, він увійшов до кімнати і

з одним цибулею, з простягнутою рукою, зробив турне по столу.

Мешканці встали разом і пробурмотів щось в бороди.

Потім, коли вони залишилися одні, вони їли майже в повній тиші.

Здавалося дивним, що Грегор, з усіх різні види звуків

Тобто, що завжди був їхнім звуковим жувальні зуби, начебто, що Грегор повинен

Можна показати, що люди, які потрібні свої зуби

є і, що нічого не можна було зробити навіть з найкрасивішим беззубою щелепи.

"Я дійсно є апетит," Грегор сказав собі сумно ", але не для цих

речі.

Як ці речі постояльців себе, а я вмираю ".

У цей же вечір на скрипці пролунав з кухні.

Грегор не пам'ятаю все це через цей період.

Мешканці вже закінчили свою їжу вночі, середній витягнув

газети і дав кожному з двох інших сторінок, і тепер вони відкинувшись назад,

читання і куріння.

Коли почав грати на скрипці, вони стали уважнішими, встав, і пішов далі

навшпиньки до дверей залу, на якому вони стояли притулившись один

інший.

Вони повинні були чутні на кухні, тому що батько покликав

"Може бути, панове не люблять грати?

Це може бути зупинено негайно ".

"Навпаки", заявив, мешканець в середині, "міг би молода жінка не прийшла

в нас і грати в кімнату тут, де це дійсно набагато зручніше і

веселий? "

"О, дякую вас", закричав батько, як ніби він один грав на скрипці.

Чоловіків ступив назад до кімнати і став чекати.

Незабаром батько прийшов з пюпітром, мати з ноти, і

сестра зі скрипкою. Сестра спокійно приготував усе для

сольний концерт.

Батьків, які ніколи раніше не знімав кімнату і, отже, перебільшені

їх ввічливості, щоб постояльці, не посмів сісти на свої стільці.

Батько притулився до дверей, його права рука застрягла між двома гудзиків

застебнутого на всі гудзики формі. Мати, проте, прийнято стілець

пропоновані одним постояльцем.

Так як вона покинула стілець сидіти там, де джентльмен випадково поклав його, вона сіла на

однієї із сторін у кутку. Сестра стала грати.

Батько і мати, по одному з кожної сторони, уважно стежив за рухами її

рук.

Залучені ігри, Грегор наважилися заздалегідь трохи далі

вперед, а голова була вже у вітальні.

Він майже не задавалися питанням про те, що недавно у нього було так мало уваги

для інших. На початку цього розгляду було

те, що він пишався.

І саме з цієї причини він повинен був у цей момент більше підстав сховатися,

тому що в результаті пил, яка лежала на всьому протязі його кімнату й облетів з

Найменший рух, він був повністю покрита брудом.

На спині і боках, він возив з собою по всьому пил, нитки, волосся і залишки

продуктів харчування.

Його байдужість до всього, був занадто великим для його лягти на спину і нишпорити

себе на килим, як він часто робив раніше протягом дня.

Незважаючи на його стан у нього не було боязкості про толчковой трохи вперед на

бездоганну поверсі вітальні. У будь-якому випадку, ніхто не звертав на нього ніякої уваги.

Сім'ї було все, що опинилися в гри на скрипці.

Мешканці, навпаки, хто на даний момент поставили себе, руки в

їхніх кишенях брюк, за пюпітр занадто близько до сестри, так що

всі вони могли побачити ноти,

те, що, безумовно, повинні турбувати сестра, незабаром звернув спиною до вікна

розмовляють стиха, з похиленими головами, де вони тоді залишилися, заклопотано

спостерігав батько.

В даний час вона здавалася зовсім ясно, що, взявши на себе вони повинні були почути гарні або

розважальні скрипці концерт, вони були розчаровані і були дозволяючи їх світ

і тихий, щоб його турбували тільки з ввічливості.

Яким чином всі вони підірвали дим від сигари з їх носи і

устах, зокрема, привело до висновку, що вони були дуже роздратовані.

І все ж його сестра грала так красиво.

Її обличчя було звернене в сторону, її погляд слід оцінка пильно й сумно.

Грегор поповз вперед ще трохи далі, тримаючи голову близько від

підлогу для того, щоб мати можливість зловити її погляд, якщо це можливо.

Чи був він твариною, що музика настільки полонила його?

Для нього це було, наче шлях до невідомого харчування він прагнув був розкриває себе.

Він був сповнений рішучості просуватися вперед право на свою сестру, тягти на її плаття, і

вказують на її таким чином, що вона може як і раніше приходять з її скрипка в його кімнату,

бо тут ніхто не цінував розповідь, як він хотів, щоб його оцінити.

Він не хотів відпустити її зі своєї кімнати більше, принаймні до тих пір, як він жив.

Його лякає зовнішній вигляд буде в перший раз став корисним для нього.

Він хотів бути на всіх дверей своєї кімнати одночасно, і гарчання тому на

нападників.

Тим не менш, його сестра не повинна бути примушений, але залишиться з ним добровільно.

Вона сиділа поруч з ним на диван, нахилитися вухом до нього, і він тоді

довіритися їй, що він твердо мав намір відправити її до консерваторії і що, якщо

його нещастя не прибув до

тимчасовий, він би оголосив все це минуле Різдво - Різдво було насправді

вже приходять і йдуть -? і буде мати не терпить аргумент.

Після цього пояснення його сестра вибухне в сльози розчулення, і Грегор

б підняти себе до її мишкою та поцілувати їй горло, яке вона, з часу

вона почала ходити на роботу, залишив розкривати, не група або коміра.

"Г-н Самса ", крикнув середній мешканець батькові і, не вимовляючи

більше ні слова, ткнув пальцем в Грегор, як він повільно рухався вперед.

Скрипка замовкла.

Середній мешканець посміхнулася, спочатку похитуючи головою, коли щось на своїх друзів, а потім подивився

вниз на Грегор ще раз.

Замість того, щоб водіння Грегора назад, батько, здавалося, вважають прем'єр-

значення заспокоїти мешканців, хоча вони зовсім не були засмучені і

Грегор, здавалося, розважати їх більше, ніж на скрипці концерт.

Батько поспішив до них, і з розпростертими руками намагалися проштовхнути їх в

свою власну кімнату і одночасно блокувати їх погляд Грегора зі своїм власним тілом.

У цей момент вони стали справді дещо роздратованим, хоча один не знав,

було це через поведінку батька чи через знання, які вони

щойно придбали, що вони, не знаючи його, сусіда, як Грегор.

Вони зажадали пояснень від свого батька, підняв свою зброю, щоб їх точок,

схвильовано смикнув на їх бороди, і повернувся до своєї кімнати досить повільно.

У той же час, ізоляція, раптово напав на його сестру після

раптової відрив концерт був переповнювали її.

Вона провела на скрипку і смичок в її руках кульгати на деякий час і мав

продовжував дивитися на ноти, як ніби вона все ще грав.

Раптом вона взяла себе в руки, поклав інструмент на колінах у своєї матері -

Мати все ще сидів у своєму кріслі, що мають проблеми з диханням її легені були

трудящих - і побіг у сусідню кімнату,

які постояльці, тиск з боку батька, вже підходили до більш швидкими темпами.

Можна було спостерігати, як під практикується руки сестри простирадла і подушки на

ліжка були кинуті на високому і організовані.

Ще до того, постояльці досягли кімнату, вона була закінчена фіксації ліжка і

було вислизнути.

Батько здавався настільки охопив ще раз зі своєю впертістю, що він забув про

повага, яку він завжди зобов'язаний своєму орендарів.

Він натиснув на тривалий період, поки в двері кімнати пана середніх штамповані

голосно ногою і тим самим привів батька в глухий кут.

"Справжнім заявляю," середній мешканець сказав, піднявши руку і лиття його погляд

як на матір і сестра ", що, враховуючи ганебний умовах

переважаючих в цій квартирі та сім'ї ", -

з цим він плюнув рішуче на підлозі - "Я негайно скасувати мою кімнату.

Я, звичайно, не платити взагалі нічого за ті дні, які я прожив тут, на

Навпаки, я повинна думати про те чи ні я буду ініціювати якісь дії проти

Ви, щось, - повірте мені -. буде дуже легко встановити "

Він замовк і подивився прямо перед собою, як ніби він чекав чогось.

Насправді, двоє його друзів відразу ж приєднався до їхньої думки, "Ми також даємо

негайного повідомлення. "При цьому він схопив ручку дверей, ударив

Двері зачинилися, і замкнув її.

Батько навпомацки хитаючись на стільці і дозволив собі потрапити в нього.

Це виглядало, ніби він простягає до своєї звичайної відстрочки ввечері, але важкий

киваючи головою, яка виглядала як якби він був без підтримки, показав, що він не був

сплячого на всіх.

Грегор лежав нерухомо весь час в тому місці, де мешканці спіймали

його.

Розчарування з крахом його плану і, можливо, принесли на слабкість

його жорстокого голоду зробили неможливим для нього, щоб рухатися.

Він, звичайно, бояться, що загальне лихо порушить над ним у будь-

момент, і він чекав.

Він навіть не здригнувся, коли скрипка впав з колін матері, з-під

її тремтячими пальцями і видавав звучать тону.

"Мої дорогі батьки," сказала сестра вдарилася рукою об стіл шляхом

Вступ ", речей не може тривати більше таким чином.

Може бути, якщо ви не розумієте, що, мовляв, я роблю.

Я не буду вимовляти ім'я мого брата перед цим чудовиськом, і, отже, я говорю тільки те, що

ми повинні спробувати позбутися від нього.

Ми постаралися, що в людських силах, щоб піклуватися про неї і бути терплячим.

Я вважаю, що ніхто не може критикувати нас в найменшій мірі. "

"Вона права на тисячу ладів", сказав батько до себе.

Мати, яка була ще не в змозі належним чином дихання, став кашляти заціпеніло

рукою підняв над її рот і маніакально вираження в її очах.

Сестра поспішила до матері і тримав її в лоб.

Слів сестри, здавалося, призвели батька до певних роздумів.

Він сидів прямо, грали з мундира капелюх серед плит, які як і раніше лежав на

таблицю з мешканців вечерю, і дивився то і на нерухомому

Грегор.

"Ми повинні спробувати позбутися від нього", сестра зараз рішуче сказав батькові, для

Мати, за її напад кашлю, не слухав ні до чого.

"Він вбиває вас обох.

Я бачу, такий поворот подій. Коли люди змушені працювати з повною віддачею, як ми всі

робити, вони не можуть також терпіти це нескінченне мука будинку.

Я просто не можу більше ".

І вона вибухнула таким плачу підходять, що сльози потекли з її вниз на

Особа матері. Вона витерла їх від її матері з

механічних рухів рук.

"Дитина", сказав батько співчутливо і з явним задоволенням ", то що

ми повинні робити? "

Сестра тільки знизала плечима на знак подиву який, на відміну

на свій попередній довіру, прийшов за нею, коли вона плаче.

"Якби тільки він зрозумів нас", сказав батькові в напів-допит тон.

Сестра, у самий розпал її ридання, потиснув їй руку енергійно, як знак того, що

не було ніякого сенсу думати про те, що.

"Якби він тільки зрозумів нас", повторював батько і, закриваючи очі, він поглинається

сестри переконання про неможливість цієї точки ", то, можливо,

якийсь компроміс буде можливо з ним.

Але як воно є. .

. "" Це має бути позбулися ", плакав

"Це єдиний спосіб, батько. Ви повинні спробувати позбутися думки, що

сестра.

це Грегор. Той факт, що ми увірували так довго,

, Що є дійсно нашої реальної біди.

Але як це може бути Грегор? Якби це був Грегор, він би давним-давно

зрозумів, що общинного життя серед людських істот не представляється можливим з такими тваринами

і пішов би добровільно.

Тоді ми б не брат, але ми могли б жити і шанувати його пам'ять.

Але ця тварина виразки нас.

Вона проганяє мешканців, очевидно, буде взяти на себе всю квартиру, і залишити

нам провести ніч у провулку. Тільки подивіться, батько ", вона раптом закричала:

"Він вже починає знову."

З переляком який був абсолютно незбагненно для Грегор, сестра навіть

лівої матері, штовхнув себе від стільця, наче вона скоріше жертва

її мати, ніж залишатися в Грегора

околиці, і кинувся за нею батько, який, порушена тільки її поведінку, також стояв

до і половина підняв руки перед сестрою, начебто, щоб захистити її.

Але Грегор не мав поняття, що бажають створювати проблеми для всіх і

звичайно, не для своєї сестри.

Він тільки почав повертатися навколо себе для того, щоб повзати назад у свою кімнату, досить

вражаюче видовище, оскільки, як результат його страждання стані, він повинен був гід

себе через труднощі перетворення

навколо з головою, у цьому процесі підйому і стукати його від підлоги

кілька разів. Він зробив паузу і подивився навколо.

Його добрі наміри, здається, були визнані.

Переляк тривав лише на мить. Тепер вони дивилися на нього мовчки і

печалі.

Його мати лежала в кріслі, з нею, витягнувши ноги і притиснуті один до одного, її

Очі майже закриті від втоми. Батько і сестра сиділи поруч один

інший.

Сестра, поставивши її руки навколо шиї батька.

"Зараз, можливо, я дійсно може повернути навколо себе», подумав Грегор і почав завдання

знову.

Він не міг зупинитися попихкуючи зусиль і було на відпочинок час від часу.

Крім того, ніхто не був закликаючи його на. Це було все залишити його на його власну.

Коли він закінчив обертаючись, він негайно почав бродити прямо назад.

Він був вражений великою відстань, яке відокремлювало його від своєї кімнаті і зробив

Не розумію, у мірі, як у своїй слабкості він покривав же відстані

Незадовго до, майже не помічаючи цього.

Постійно наміри тільки на повзе швидко, навряд чи він звернув увагу на

факт, що жодне слово чи плакати від своєї сім'ї перебив його.

Тільки тоді, коли він був уже в дверях він повернув голову, не повністю, тому що він

відчував, що його шия зростаючої жорсткою. У всякому разі, він все ще бачив, що за ним

нічого не змінилося.

Тільки сестра стоячи. Його останній проблиск щіткою над матір'ю

який в даний час повністю спала.

Навряд чи він був у своїй кімнаті, коли двері були закриті відсунута дуже швидко, болтових швидко,

і заборонили.

Грегор був вражений раптовою хвилювання позаду нього, та так, що його маленька

кінцівок зігнувшись під ним. Це була його сестрою, яка була в такому

поспішає.

Вона встала відразу, чекав, а потім з'явилися вперед проворно.

Грегор нічого не чули про неї підхід.

Вона скрикнула "Нарешті!" До батьків, так як вона повернула ключ у замку.

"Що тепер?" Грегор запитував себе і озирнувся

в темряві.

Незабаром він зробив відкриття, що він вже не міг рухатися.

Він не був здивований цим.

Навпаки, вона здалася йому неприродним, що до цього моменту, він дійсно був

можливість до пересуватися з цими тонкими ніжками.

Крім того, він відчував себе відносно змісту.

Він, правда, були болю протягом всієї його тіло, але йому здавалося, що вони були

поступово стає все слабкішим і слабкіше і, нарешті, піти повністю.

Гниле яблуко в спині і запаленої околицях, суцільно вкриті

з білого пилу, він майже не помітив. Він згадав про свою сім'ю з глибокими почуттями

любові.

У цьому бізнесі, його власні думки, що він повинен був зникнути, по можливості, навіть

рішучіше, ніж його сестри.

Він залишався в такому стані порожніх і мирного відображення до башти з годинником

пробили три години ночі. З вікна він став свідком початку

загального світанок зовні.

Тоді, не готові це, його голова відкинулась на всьому шляху вниз, а з ніздрів текли

з слабо останнього подиху. Рано вранці прибиральниця

прийшов.

У своїй чистої енергії та поспішності вона вдарилася всі двері - точно так, як люди

вже попросив її уникнути - настільки, що, як тільки вона прибула спокійного сну не було

вже неможливо де-небудь у всій квартирі.

За її зазвичай короткого візиту до Грегора, вона спочатку не знайшов нічого особливого.

Вона думала, що він лежав нерухомий так там, бо він хотів грати образив

сторони. Вона дала йому кредит, щоб забезпечити їм

розуміння як це можливо.

Так як вона опинилася холдингу довгий мітлою в руці, вона спробувала полоскотати

Грегор з ним з дверей.

Коли це було дуже невдало, вона стала роздратованою і ткнув Грегор мало,

і тільки коли вона штовхнув його зі свого місця без всякого опору вона стала

уважні.

Коли вона швидко зрозуміла справжній стан справ, очі великі, вона свиснула

сама з собою. Тим не менш, вона не втрималася на

довго.

Вона витягла відкрити двері спальні і закричав на весь голос у темряву,

"Приїжджайте і подивіться. Це наказала довго жити.

Він лежав, повністю ліквідувавши! "

Самса подружня пара випростався в їх шлюбне ложе і був змушений перебратися

їх страх перед прибиральницею, перш ніж їм вдалося схопити її повідомлення.

Але тоді пан і пані Замза піднялася дуже швидко з ліжка, по одному з кожної сторони.

Г-н Замза кинув покривало на плечі, пані Замза вийшов тільки в її

нічній сорочці, і, як це вони увійшли в кімнату Грегора.

Між тим, двері до вітальні, в якій Грете спав з мешканцями було

прибулі на місце події, також відкритий.

Вона була повністю одягнена, як якщо б вона не спала зовсім, а її біле обличчя і, здається,

показують, що.

"Мертві"? Сказала пані Замза і запитливо подивився на прибиральницю,

хоча вона могла б перевірити все самостійно і навіть зрозуміти без чека.

"Я повинен сказати про це", сказав прибиральниця і, як доказ, ткнув тіло Грегора

з мітлою значній відстані більше в сторону.

Пані Замза зробила такий рух, неначе вона хотіла утримати віник, але не зробив цього.

"Ну", сказав пан Замза, "тепер ми можемо дякувати Бога".

Він перехрестився, і три жінки зробили те саме.

Грете, яка не відривала очей від трупа, сказав: "Подивися, як він був тонким.

Він нічого не їв протягом такого тривалого часу.

Страви, які прийшли сюди знову вийшов такий самий. "

Насправді, тіло Грегора була повністю рівною і сухою.

Це було очевидно, насправді в перший раз, тепер, коли він уже не був піднятий на

його маленький кінцівок і нічого більше відволікатися поглядом своїх.

"Грета, приходять в нас на хвилину", сказала пані Замза з сумною посмішкою, і

Грете йшов, не без оглядки на труп, за її батьками в ліжку

кімнати.

Прибиральниця закрив двері і відкрив вікно в ширину.

Незважаючи на ранній ранок, свіже повітря було частково з відтінком теплоти.

Це був вже кінець березня.

Три мешканців вийшли зі своєї кімнати і озирнувся, шукаючи свій сніданок,

здивований, що вони були забуті.

"Де сніданок?" Запитав середній з панове невдоволено до

прибиральницею.

Тим не менш, вона поклала палець до вуст, а потім швидко і мовчки вказав

постояльцям, що вони могли б вступити в кімнату Грегора.

І прийшли, і стояв у кімнаті, яка була вже досить яскравий, навколо Грегора

труп, руки в кишенях їх кілька носили куртки.

Потім двері відчинилися номер, і пан Замза з'явився в мундирі, з його

дружини на одній руці і його дочка, з іншого.

Всі вони були маленькі вітражі сльозу.

Час від часу Грете притиснулася обличчям на руку свого батька.

"Забирайся з моєї квартири відразу", сказав пан Замза і відкрив двері, без

відпустити жінок.

"Що ви маєте на увазі?" Сказав середній мешканець, кілька стривожений і солодкою усмішкою.

Двоє інших тримали свої руки за ним і постійно потер їх один

інші, як би в радісному очікуванні великої склоки, які повинні в кінцевому підсумку в їх

користь.

"Я маю на увазі саме те, що я говорю", відповів пан Замза і прямо разом з двома жінками

супутників до постояльця.

Останній спочатку стояв нерухомо й дивився в підлогу, як якби справа йшла

організація себе по-новому в його голові.

"Добре, тоді ми підемо", сказав він і подивився на пан Замза, начебто, раптово

подолати, смиренність, він просив дозволу на свіжому це рішення.

Г-н Замза просто кивнув йому неодноразово з відкритими очима в ширину.

Після цього мешканець насправді пішов великими кроками відразу з в

зал.

Двоє його друзів вже слухав якийсь час своїми руками нерухомо,

і тепер вони стрибали жваво за ним, немов боячись, що пан Замза могли б зайнятися

зал перед ними та порушити їх возз'єднання зі своїм лідером.

У залі всі три з них зайняли свої капелюхи з вішалкою, витягнув їх тростини

з тростини держатель, мовчки вклонився і вийшов з квартири.

У якому виявився абсолютно необгрунтованим недовірою, пан Замза вийшов з

Дві жінки виходять на посадку, притулився до поручнів і подивився на себе в якості

три мешканці повільно, але вірно зробив

свій шлях вниз по довгих сходах, зник на кожному поверсі, в свою чергу, певним

по сходах, і через кілька секунд вийшов ще раз.

Чим глибше вони йшли, тим більше сім'ю Самса втратив до них інтерес, і

, Коли різник з тацею, на голову приходять до них назустріч, а потім з гордою поставою

піднявся сходами високо над ними, г-н

Самса., Разом з жінками, ліворуч перила, і всі вони повернулися, коли б

полегшення, назад у свої квартири. Вони вирішили так, що день відпочинку і

збирається на прогулянку.

Мало того, що вони заслужили це перерва в роботі, але не було ніяких сумнівів в тому, що вони

справді її потребує.

І таким чином вони сіли за стіл і написав три листи з вибаченнями: м-н Замза його

керівник, г-жа Замза до її клієнтові, і Грете її власником.

Під час написання прибиральниця прийшла, щоб сказати, що вона йде, за її

ранок робота була закінчена. Трьох людей письмово на перший просто

кивнула, не дивлячись вгору.

Тільки тоді, коли прибиральниця все ще не бажають йти, вони подивитися

сердито. "Ну?" Попросив пан Замза.

Прибиральниця стояла посміхаючись у дверях, як ніби вона великий хід

удачі уявити сім'ю, але тільки це зробити, якщо її запитували безпосередньо.

Майже вертикально дрібне перо страуса в капелюсі, який дратував пан Замза

протягом всієї своєї служби, гойдалися злегка в усіх напрямках.

"Ну, добре, що ви дійсно хочете?" Запитала пані Замза, яку прибиральниця

ще зазвичай поважають.

"Добре", відповів прибиральниця, так щасливо посміхається вона не могла піти на

Говорячи прямо зараз ", про те, що сміття з сусідньої кімнати повинні бути кинуті

, Ви не повинні турбуватися про це.

Це все в порядку. "Г-жа Замза і Грета нахилився, щоб їх

букви, як якщо б вони хотіли піти на листи.

Г-н Замза, який зауважив, що прибиральниця хотіла почати описувати всі

детально, рішуче завадило їй з простягнутою рукою.

Але так як їй не дозволяли пояснити, вона згадала великому поспіху вона була в,

і крикнув, явно образили, "Bye Bye, все", обернувся і люто лівої

Квартира зі страшним ляскання дверима.

"У цей вечір вона буде відпускати", сказав пан Замза, але він не отримав відповіді від будь-якого його

дружини або від його дочки, тому що прибиральниця, здавалося, засмутився раз

ще раз спокій вони щойно досягли.

Вони встали, підійшли до вікна, і залишався там, з руками на кожному

інші.

Г-н Замза повернувся на стільці в їх сторону і спостерігав за ними спокійно

на деякий час. Потім він закричав: "Гаразд, іди сюди

тоді.

Давайте, нарешті, позбутися старих речей. І мають мало уваги для мене. "

Участь жінок до нього відразу. Вони кинулися до нього, погладив його, і

швидко закінчили свої листи.

Тоді всі три вийшов з квартири разом, то вони не зробили протягом декількох місяців,

і взяв електричний трамвай на відкритому повітрі за містом.

Машина, в якій вони сиділи самі по собі був повністю охоплений теплою

НД

Відкинувшись комфортно на своїх місцях, вони говорили один з одним про майбутнє

перспективи, і вони виявили, що при більш уважному спостереженні ці зовсім не були

погано, для трьох з них зайнятість,

, Про які вони насправді не сумнів один на одного, що було вкрай

сприятливі і особливо перспективи.

Найбільше поліпшення їх стану в цей момент, звичайно, повинен був виходити від

Зміна житла.

Тепер вони хотіли зняти квартиру менше й дешевше, але краще розташовані і

як правило, більш практичним, ніж нинішній, що Грегор знайшов.

Поки вони розважалися подібним чином, він вдарив містера і місіс Самса, майже на

той же момент, як їхня дочка, яка ставала все більш анімованих весь час, було

розцвів останнім часом, незважаючи на всі

неприємності, які зробили її щоки бліді, в красивих і чуттєвих молодих

жінка.

Зростання більш тихими і майже несвідомо розуміти один одного в

їх погляди, вони думали, що час зараз під рукою, щоб шукати хороші чесні

Людина для неї.

І це було щось підтвердження їх нові мрії і добрі наміри, коли

В кінці свого шляху їх дочка встала першої та простягнув її молодого тіла.