Не буває поганих ґудзиків,
бувають лише погані люди.
Як вам таке? Га?
[Дрібничка]
[Велика ідея]
[Ісаак Мізрахі про ґудзик]
Хто винайшов ґудзик невідомо.
Можливо, він з'явився
ще у 2,000 році до н.е.
З самого початку він служив окрасою,
гарненькою дрібничкою,
що пришивалась на одяг.
Потім, десь через 3,000 років
хтось нарешті вигадав петлю для ґудзика,
і він раптово набув значення.
Ґудзик та петля для нього
стали неабияким відкриттям.
Він не лише проходить крізь петлю,
а й стає на своє місце,
і все у вас під контролем,
бо він вже з неї не висковзне.
Дизайн ґудзика незначно
змінився з cередньовіччя.
Він має один з найстійкіших
у часі дизайнів.
На мою думку, найкращі
ґудзики — круглої форми.
Випуклі з невеличкою ніжкою,
або ж круглі з облямівкою чи без,
з двома чи чотирма отворами.
Майже таке ж значення,
як ґудзик, має і петля.
Її розмір визначається так:
діаметр ґудзика плюс його ширина
плюс трохи місця про запас.
До появи ґудзиків одяг був об'ємнішим —
більш безформним,
і люди влазили у нього,
або просто обгорталися тканиною.
А потім стало модно
підкреслювати контури тіла,
бо ґудзикам знайшлося застосування.
Колись це був єдиний спосіб
припасувати одяг до тіла.
Я думаю, що причина такої
життєспроможності ґудзика полягає у тому,
що, як показує історія, він дійсно
справляється зі своїм завданням.
Блискавки виходять з ладу,
липучки роблять багато шуму і
з часом втрачають свої властивості.
Якщо ґудзик відірветься,
його можна легко пришити.
Ґудзик нікуди не дінеться.
Це не лише витвір найпростішого дизайну,
але свого роду неабияка
авангардна прикраса.
У дитинстві мама зв'язала
мені прекрасний светр.
Мені він не сподобався.
А потім я знайшов пару ґудзиків,
і як тільки вони потрапили на светр,
я був від нього у захваті.
Якщо у вас проблеми зі смаком
і ви не здатні підібрати ґудзик,
дозвольте це зробити
комусь іншому, гаразд?
Я не жартую.