WEBVTT

00:00:00.930 --> 00:00:04.058
Щодня ми маємо справу з такими речами,
як зміна клімату

00:00:04.058 --> 00:00:05.488
або безпека вакцин,

00:00:05.488 --> 00:00:08.528
і вони породжують питання,

00:00:08.528 --> 00:00:11.989
відповідь на які
вимагає звернення до наукових знань.

NOTE Paragraph

00:00:11.989 --> 00:00:14.870
Науковці говорять нам 
про глобальне потепління.

00:00:14.870 --> 00:00:17.411
Науковці стверджують, 
що вакцини безпечні.

00:00:17.411 --> 00:00:19.465
Але звідки ми знаємо,
що вони мають рацію?

00:00:19.465 --> 00:00:21.429
Чому ми повинні вірити науці?

00:00:21.429 --> 00:00:24.898
Насправді, багато людей
у нашому суспільстві науці не вірять.

00:00:24.898 --> 00:00:27.074
Опитування населення незмінно свідчать,

00:00:27.074 --> 00:00:30.084
що значна кількість американців

00:00:30.084 --> 00:00:33.625
не вірять, що глобальне потепління
є результатом діяльності людини,

00:00:33.625 --> 00:00:36.564
не вірять в еволюцію
шляхом природного відбору

00:00:36.564 --> 00:00:40.465
і не переконані в безпеці вакцин.

NOTE Paragraph

00:00:40.465 --> 00:00:44.096
Чому ж ми повинні вірити науці?

00:00:44.096 --> 00:00:47.707
Науковці не люблять говорити
про "віру" в науку.

00:00:47.707 --> 00:00:50.294
Загалом, вони протиставляють 
науку і віру,

00:00:50.294 --> 00:00:53.260
стверджуючи, що суб’єктивна думка
належить до царини віри.

00:00:53.260 --> 00:00:57.038
Віра – щось зовсім відмінне від науки.

00:00:57.038 --> 00:01:00.190
Науковці сказали б, 
що релігія заснована на вірі,

00:01:00.190 --> 00:01:03.884
або, можливо, на аналізі парі Паскаля.

00:01:03.884 --> 00:01:06.560
Блез Паскаль – математик 17-го сторіччя,

00:01:06.560 --> 00:01:09.370
який спробував застосувати
наукові міркування

00:01:09.370 --> 00:01:11.242
до питання, чи варто вірити в Бога.

00:01:11.242 --> 00:01:13.846
Він міркував так:

00:01:13.846 --> 00:01:16.395
якщо Бога не існує,

00:01:16.395 --> 00:01:18.420
але я вирішив у нього вірити,

00:01:18.420 --> 00:01:20.398
я нічого не втрачаю.

00:01:20.398 --> 00:01:22.011
Хіба що кілька годин щонеділі.

00:01:22.011 --> 00:01:23.004
(Сміх)

00:01:23.004 --> 00:01:26.385
Але якщо Бог існує, а я в нього не вірю,

00:01:26.385 --> 00:01:28.402
тоді я у великій небезпеці.

00:01:28.402 --> 00:01:31.438
Таким чином, Паскаль вважав,
що в Бога краще вірити.

00:01:31.438 --> 00:01:33.610
Або, як казав мій колега професор:

00:01:33.610 --> 00:01:35.836
"Паскаль схопився за поручень віри".

00:01:35.836 --> 00:01:37.772
Він здійснив "стрибок віри",

00:01:37.772 --> 00:01:42.296
стрибок, у якому вийшов за межі
науки та раціоналізму.

NOTE Paragraph

00:01:42.296 --> 00:01:44.992
Фактично, для багатьох із нас

00:01:44.992 --> 00:01:48.126
заяви науки – це "стрибок віри".

00:01:48.126 --> 00:01:52.511
У більшості випадків ми не в змозі 
судити про наукові дані самостійно.

00:01:52.511 --> 00:01:55.351
Це стосується і більшості науковців,

00:01:55.351 --> 00:01:57.681
коли йдеться про речі
поза їхньою спеціалізацією.

00:01:57.681 --> 00:02:00.201
Наприклад, геолог не може визначити,

00:02:00.201 --> 00:02:01.951
чи безпечна вакцина.

00:02:01.951 --> 00:02:04.951
Більшість хіміків не є 
експертами в теорії еволюції.

00:02:04.951 --> 00:02:07.210
Фізики не зможуть сказати,

00:02:07.210 --> 00:02:08.653
попри заяви декотрих із них,

00:02:08.653 --> 00:02:12.007
чи дійсно паління спричиняє рак.

00:02:12.007 --> 00:02:14.457
Отож, якщо навіть самі вчені

00:02:14.457 --> 00:02:15.733
мусять покладатись на віру

00:02:15.733 --> 00:02:17.655
за межами своєї спеціалізації,

00:02:17.655 --> 00:02:21.583
чому ж тоді вони погоджуються
з твердженнями своїх колег?

00:02:21.583 --> 00:02:23.881
Чому вони довіряють 
висновкам один одного?

00:02:23.881 --> 00:02:27.171
І чи повинні ми довіряти цим висновкам?

NOTE Paragraph

00:02:27.171 --> 00:02:29.947
Я хочу сказати, що так, 
ми повинні їм довіряти,

00:02:29.947 --> 00:02:32.830
але не з тієї причини,
про яку думають багато хто з нас.

00:02:32.830 --> 00:02:35.160
Більшості з нас у школі казали,

00:02:35.160 --> 00:02:38.572
що ми повинні вірити науці 
через науковий метод.

00:02:38.572 --> 00:02:41.488
Нам казали, що науковці
дотримуються певного методу,

00:02:41.488 --> 00:02:43.844
і цей метод гарантує

00:02:43.844 --> 00:02:45.840
істинність їхніх тверджень.

00:02:45.840 --> 00:02:49.260
Цей метод, про який нам розповідали
в школі, його можна назвати

00:02:49.260 --> 00:02:50.836
"метод із підручника" –

00:02:50.836 --> 00:02:53.620
це гіпотетико-дедуктивний метод.

00:02:53.620 --> 00:02:56.714
Відповідно до стандартної моделі,
моделі з підручників,

00:02:56.714 --> 00:02:59.671
науковці розробляють гіпотези,

00:02:59.671 --> 00:03:02.131
виводять висновки із цих гіпотез,

00:03:02.131 --> 00:03:03.841
і далі задаються питанням:

00:03:03.841 --> 00:03:06.215
"Чи вірні наші висновки?"

00:03:06.215 --> 00:03:09.548
Чи можна це спостерігати в світі природи?

00:03:09.548 --> 00:03:12.148
І якщо висновки підтвердилися, 
науковці говорять:

00:03:12.148 --> 00:03:15.004
"Чудово, тепер ми знаємо,
що гіпотеза вірна".

NOTE Paragraph

00:03:15.004 --> 00:03:17.183
В історії науки є багато
відомих прикладів,

00:03:17.183 --> 00:03:20.062
коли науковці вчиняли саме так.

00:03:20.062 --> 00:03:22.120
Один із найвідоміших прикладів –

00:03:22.120 --> 00:03:24.333
робота Альберта Ейнштейна.

00:03:24.333 --> 00:03:26.855
Коли Ейнштейн працював 
над теорією відносності,

00:03:26.855 --> 00:03:29.171
одним із висновків його теорії було те,

00:03:29.171 --> 00:03:32.010
що просторово-часовий континуум –
це не просто вакуум,

00:03:32.010 --> 00:03:33.919
насправді, він має структуру.

00:03:33.919 --> 00:03:35.520
І ця структура викривляється

00:03:35.520 --> 00:03:38.900
під дією масивних об'єктів,
таких як Сонце.

00:03:38.900 --> 00:03:41.649
Якщо ця теорія слушна,
то з неї випливає,

00:03:41.649 --> 00:03:43.177
що світло, проходячи біля Сонця,

00:03:43.177 --> 00:03:45.345
повинне викривлятись.

00:03:45.345 --> 00:03:47.745
Таке передбачення справді вражало,

00:03:47.745 --> 00:03:49.733
минуло кілька років, поки вчені

00:03:49.733 --> 00:03:51.011
змогли його перевірити,

00:03:51.011 --> 00:03:53.521
та коли в 1919 році цю гіпотезу
таки перевірили,

00:03:53.521 --> 00:03:55.971
то виявилось,
що передбачення було слушним.

00:03:55.971 --> 00:03:59.129
Світло справді викривляється,
проходячи біля Сонця.

00:03:59.129 --> 00:04:01.623
Це було серйозне підтвердження теорії,

00:04:01.623 --> 00:04:03.428
яке слугувало доказом істинності

00:04:03.428 --> 00:04:04.740
цієї радикально нової ідеї,

00:04:04.740 --> 00:04:06.592
про що тоді чимало писали в газетах

00:04:06.592 --> 00:04:09.130
по всій планеті.

NOTE Paragraph

00:04:09.130 --> 00:04:11.480
Отож, іноді така модель називається

00:04:11.480 --> 00:04:14.914
"дедуктивно-номологічна модель",

00:04:14.914 --> 00:04:18.298
переважно через те, що вчені
люблять все ускладнювати.

00:04:18.298 --> 00:04:23.559
Але також через те, що, в ідеалі,
тут йдеться про закони.

00:04:23.559 --> 00:04:26.061
Слово "номологічний" вказує на закон.

00:04:26.061 --> 00:04:29.485
Також, в ідеалі, гіпотеза –
це не просто ідея,

00:04:29.485 --> 00:04:31.811
в ідеалі, гіпотеза виражає закон природи.

00:04:31.811 --> 00:04:34.098
Чому так важливо,
що тут йдеться саме про закон?

00:04:34.098 --> 00:04:36.826
Бо закон природи неможливо порушити.

00:04:36.826 --> 00:04:38.934
Якщо це закон, то він працюватиме скрізь,

00:04:38.934 --> 00:04:40.178
незалежно від часу, місця

00:04:40.178 --> 00:04:42.384
чи інших обставин.

00:04:42.384 --> 00:04:45.613
Всі ви знаєте принаймні один
знаменитий закон:

00:04:45.613 --> 00:04:49.368
відоме рівняння Ейнштейна,
E=MC2,

00:04:49.368 --> 00:04:51.168
яке відображає відношення

00:04:51.168 --> 00:04:53.361
між енергією та масою.

00:04:53.361 --> 00:04:57.361
І це відношення істинне за будь-яких умов.

NOTE Paragraph

00:04:57.361 --> 00:05:01.010
Проте виявилось, що є певні проблеми
з гіпотетико-дедуктивною моделлю.

00:05:01.010 --> 00:05:04.645
Основна з них – ця модель хибна.
Вона просто помилкова.

00:05:04.645 --> 00:05:08.147
(Сміх)

00:05:08.147 --> 00:05:10.870
Я наведу три причини,
чому вона помилкова.

00:05:10.870 --> 00:05:13.549
Перша причина – логічна.

00:05:13.549 --> 00:05:17.065
Тут помилка, відома як
ствердження консеквента.

00:05:17.065 --> 00:05:19.891
Це термінологічно витончений спосіб
висловити думку,

00:05:19.891 --> 00:05:22.561
що хибні теорії можуть вести
до істинних передбачень.

00:05:22.561 --> 00:05:24.555
Отож, істинність передбачень

00:05:24.555 --> 00:05:27.777
ще не є логічним доказом
істинності теорії.

00:05:27.777 --> 00:05:31.708
На думку спадає хороший приклад,
також взятий з історії науки.

00:05:31.708 --> 00:05:34.403
Це зображення птолемеївської системи,

00:05:34.403 --> 00:05:36.265
де Земля розташована в центрі Всесвіту,

00:05:36.265 --> 00:05:38.860
а Сонце й інші планети
рухаються навколо неї.

00:05:38.860 --> 00:05:40.890
Птолемеївську систему підтримували

00:05:40.890 --> 00:05:44.143
багато розумних людей
впродовж багатьох сторіч.

00:05:44.143 --> 00:05:45.879
Гаразд, а чому?

00:05:45.879 --> 00:05:49.316
Відповідь така: ця система
давала багато істинних передбачень.

00:05:49.316 --> 00:05:51.332
Птолемеївська система
дозволяла астрономам

00:05:51.332 --> 00:05:54.082
робити точні передбачення
щодо руху планет,

00:05:54.082 --> 00:05:56.601
ці прогнози були навіть точнішими,

00:05:56.601 --> 00:06:00.925
ніж перші передбачення,
отримані на основі системи Коперніка.

00:06:00.925 --> 00:06:03.907
Отож, це перша проблема, пов'язана
з "підручниковою" моделлю.

00:06:03.907 --> 00:06:06.303
Друга проблема є практичною,

00:06:06.303 --> 00:06:09.538
це проблема допоміжних гіпотез.

00:06:09.538 --> 00:06:12.367
Допоміжні гіпотези – це припущення,

00:06:12.367 --> 00:06:14.146
які роблять вчені, і при цьому

00:06:14.146 --> 00:06:17.189
вчені можуть навіть не усвідомлювати,
що вони роблять припущення.

00:06:17.189 --> 00:06:19.850
Важливим прикладом цього

00:06:19.850 --> 00:06:21.945
може бути коперніканська модель,

00:06:21.945 --> 00:06:25.137
яка зрештою витіснила
птолемеївську модель.

00:06:25.137 --> 00:06:27.177
Коли Миколай Копернік заявив,

00:06:27.177 --> 00:06:29.827
що насправді Земля
не є центром Всесвіту,

00:06:29.827 --> 00:06:31.745
бо центром Сонячної системи є Сонце,

00:06:31.745 --> 00:06:33.127
навколо якого рухається Земля,

00:06:33.127 --> 00:06:36.855
інші вчені відповіли:
гаразд, Миколаю, якщо це так,

00:06:36.855 --> 00:06:38.619
тоді в нас повинна бути можливість

00:06:38.619 --> 00:06:40.577
встановити рух Землі навколо Сонця.

00:06:40.577 --> 00:06:42.633
Цей слайд ілюструє поняття,

00:06:42.633 --> 00:06:44.441
відоме як зоряний паралакс.

00:06:44.441 --> 00:06:48.263
Астрономи сказали,
що якщо Земля рухається,

00:06:48.263 --> 00:06:51.463
і ми подивимось на яскраву зірку,
наприклад, на Сіріус –

00:06:51.463 --> 00:06:53.877
розумію, що тут, у Манхеттені,
зірок не видно,

00:06:53.877 --> 00:06:57.608
але уявіть, що ви за містом,
що ви живете в селі –

00:06:57.608 --> 00:07:00.475
і якщо ми подивимось на зірку в грудні,

00:07:00.475 --> 00:07:03.240
ми її побачимо на тлі далеких зірок.

00:07:03.240 --> 00:07:06.194
Якщо ми через шість місяців
повторимо це спостереження,

00:07:06.194 --> 00:07:10.006
коли Земля буде у цій точці в червні,

00:07:10.006 --> 00:07:14.105
ми подивимось на цю ж зірку
і побачимо її на тлі інших зірок.

00:07:14.105 --> 00:07:18.287
Ця різниця, це кутове зміщення,
і є зоряним паралаксом.

00:07:18.287 --> 00:07:21.150
Отож, це передбачення, яке випливає
з коперніканської моделі.

00:07:21.150 --> 00:07:23.711
Астрономи намагались виявити
зоряний паралакс,

00:07:23.711 --> 00:07:28.693
однак їхні пошуки були марними.

00:07:28.693 --> 00:07:32.559
Багато з них зробили висновок,
що коперніканська модель хибна.

NOTE Paragraph

00:07:32.559 --> 00:07:34.047
Та чому ж так сталось?

00:07:34.047 --> 00:07:36.730
З сьогоднішньої перспективи
ми можемо сказати,

00:07:36.730 --> 00:07:39.277
що астрономи спирались
на дві допоміжні гіпотези,

00:07:39.277 --> 00:07:41.940
обидві ці гіпотези
зараз вважаються хибними.

00:07:41.940 --> 00:07:45.575
Перша гіпотеза стосувалась припущення
про розмір земної орбіти.

00:07:45.575 --> 00:07:48.611
Астрономи припускали,
що земна орбіта велика

00:07:48.611 --> 00:07:50.949
порівняно з відстанню до зірок.

00:07:50.949 --> 00:07:53.413
Сьогодні ж ми спираємось на іншу картину,

00:07:53.413 --> 00:07:54.760
ось, наприклад, дані NASA,

00:07:54.760 --> 00:07:57.183
і ви бачите, що насправді
орбіта Землі дуже мала.

00:07:57.183 --> 00:08:00.174
Фактично, вона значно менша,
ніж тут показано.

00:08:00.174 --> 00:08:01.713
Отож, зоряний паралакс

00:08:01.713 --> 00:08:05.297
дуже малий,
і його надзвичайно важко виявити.

NOTE Paragraph

00:08:05.297 --> 00:08:07.271
І це нас підводить до другої причини,

00:08:07.271 --> 00:08:09.130
з якої прогноз не спрацював:

00:08:09.130 --> 00:08:11.045
вчені також припускали,

00:08:11.045 --> 00:08:14.055
що їхні телескопи були досить чутливими,

00:08:14.055 --> 00:08:15.955
щоб виявити паралакс.

00:08:15.955 --> 00:08:17.972
Але виявилось, що це не так.

00:08:17.972 --> 00:08:20.506
Насправді, лише в 19 сторіччі

00:08:20.506 --> 00:08:22.190
вчені змогли виявити

00:08:22.190 --> 00:08:23.726
зоряний паралакс.

NOTE Paragraph

00:08:23.726 --> 00:08:26.372
І, зрештою, третя проблема.

00:08:26.372 --> 00:08:29.150
Третя проблема стосується того факту,

00:08:29.150 --> 00:08:31.966
що значна частина науки
не вписується в підручникову модель.

00:08:31.966 --> 00:08:34.239
Багато наукових досліджень
не є дедуктивними,

00:08:34.239 --> 00:08:36.007
насправді вони індуктивні.

00:08:36.007 --> 00:08:38.523
Я маю на увазі, що вчені не обов'язково

00:08:38.523 --> 00:08:40.754
починають з теорій та гіпотез,

00:08:40.754 --> 00:08:42.623
часто вони починають зі спостережень

00:08:42.623 --> 00:08:45.032
за явищами і процесами,
які відбуваються в світі.

00:08:45.032 --> 00:08:47.602
Чи не найвідомішим прикладом цього

00:08:47.602 --> 00:08:50.667
є один із найвизначніших дослідників
усіх часів, Чарльз Дарвін.

00:08:50.667 --> 00:08:53.829
Коли молодий Дарвін
вирушив у подорож на "Біглі",

00:08:53.829 --> 00:08:57.441
у нього не було гіпотези чи теорії.

00:08:57.441 --> 00:09:00.507
Він просто хотів стати вченим,
займатись наукою,

00:09:00.507 --> 00:09:02.519
тож він почав збирати дані.

00:09:02.519 --> 00:09:05.249
Насамперед він знав,
що ненавидить медицину,

00:09:05.249 --> 00:09:07.067
бо йому стає погано від вигляду крові,

00:09:07.067 --> 00:09:09.335
значить, він мав обрати іншу кар'єру.

00:09:09.335 --> 00:09:11.469
Тож він почав збирати дані.

00:09:11.469 --> 00:09:14.635
Він зібрав чималу колекцію даних,
включно зі знаменитими зябликами.

00:09:14.635 --> 00:09:16.845
Щодо зябликів, Дарвін просто
кидав їх у сумку,

00:09:16.845 --> 00:09:19.185
не замислюючись над їх значенням.

00:09:19.185 --> 00:09:21.472
Через багато років
після повернення до Лондона,

00:09:21.472 --> 00:09:23.705
Дарвін знову поглянув на свої дані,

00:09:23.705 --> 00:09:26.153
і почав працювати над поясненням,

00:09:26.153 --> 00:09:29.451
яке зрештою стало
теорією природного добору.

NOTE Paragraph

00:09:29.451 --> 00:09:31.510
Крім використання індукції,

00:09:31.510 --> 00:09:34.446
вчені також часто
звертаються до моделювання.

00:09:34.446 --> 00:09:36.782
До найважливіших завдань вчених

00:09:36.782 --> 00:09:39.050
належить пошук причин явищ.

00:09:39.050 --> 00:09:40.568
І як це робиться?

00:09:40.568 --> 00:09:42.820
Що ж, один зі способів –
це створити модель,

00:09:42.820 --> 00:09:44.562
яка дозволить перевірити ідею.

NOTE Paragraph

00:09:44.562 --> 00:09:46.493
На цьому фото Генрі Кеделл,

00:09:46.493 --> 00:09:49.359
шотландський геолог 19 сторіччя.

00:09:49.359 --> 00:09:50.792
Те, що він шотландець, можна

00:09:50.792 --> 00:09:53.180
розпізнати за мисливською кепкою
і гумовими чоботами.

00:09:53.180 --> 00:09:55.334
(Сміх)

00:09:55.334 --> 00:09:56.900
Кеделл хотів знайти відповідь

00:09:56.900 --> 00:09:58.668
на питання: як формуються гори?

00:09:58.668 --> 00:10:00.184
І він помітив одну річ:

00:10:00.184 --> 00:10:02.758
якщо подивитись на такі гори, як Апалачі,

00:10:02.758 --> 00:10:04.391
то породи в них нерідко

00:10:04.391 --> 00:10:05.860
утворюють складки

00:10:05.860 --> 00:10:07.506
в особливий спосіб, і цей факт

00:10:07.506 --> 00:10:08.950
підштовхнув до припущення,

00:10:08.950 --> 00:10:11.899
що ці складки виникли під дією
бічного стискання.

00:10:11.899 --> 00:10:13.987
Пізніше ця ідея відіграла важливу роль

00:10:13.987 --> 00:10:16.410
в дискусії щодо дрейфу материків.

00:10:16.410 --> 00:10:18.916
Тож він побудував модель,
цю хитромудру конструкцію

00:10:18.916 --> 00:10:21.068
з важелями й дерев'яними панелями,

00:10:21.068 --> 00:10:23.510
тут також його тачка,
відра і величезна кувалда.

00:10:23.510 --> 00:10:25.408
Не знаю, чому він у ґумових чоботях,

00:10:25.408 --> 00:10:26.985
може, того дня збиралось на дощ.

00:10:26.985 --> 00:10:30.070
Він створив цю фізичну модель,

00:10:30.070 --> 00:10:34.035
щоб показати, що насправді
можна створити об'єкт

00:10:34.035 --> 00:10:36.709
із каміння, чи, як тут, ґрунту,

00:10:36.709 --> 00:10:38.935
який би нагадував гірську породу

00:10:38.935 --> 00:10:40.777
при бічному стисканні.

00:10:40.777 --> 00:10:44.405
Це було одним із доказів того,
як утворювались гори.

NOTE Paragraph

00:10:44.405 --> 00:10:47.453
Сьогодні вчені працюють
переважно в лабораторіях,

00:10:47.453 --> 00:10:49.880
і замість побудови фізичних моделей,

00:10:49.880 --> 00:10:52.241
вони створюють комп'ютерні симуляції.

00:10:52.241 --> 00:10:55.080
Але комп'ютерна симуляція
теж є різновидом моделі.

00:10:55.080 --> 00:10:56.943
Це модель,
створена математичним шляхом,

00:10:56.943 --> 00:11:00.176
і, так само,
як фізичні моделі 19 сторіччя,

00:11:00.176 --> 00:11:03.954
вона відіграє важливу роль
у встановленні причин.

00:11:03.954 --> 00:11:06.569
Одне з найглобальніших питань
стосується зміни клімату,

00:11:06.569 --> 00:11:08.372
у нас величезний масив даних,

00:11:08.372 --> 00:11:10.252
які вказують на потепління на Землі.

00:11:10.252 --> 00:11:12.716
На цьому слайді,
чорними лініями показано

00:11:12.716 --> 00:11:14.836
вимірювання, які вчені проводили

00:11:14.836 --> 00:11:16.799
впродовж останніх 150 років,

00:11:16.799 --> 00:11:18.209
вони показують поступове

00:11:18.209 --> 00:11:19.843
зростання температури на Землі,

00:11:19.843 --> 00:11:22.689
і, зокрема, можна побачити,
що за останні 50 років

00:11:22.689 --> 00:11:24.453
відбулося значне зростання,

00:11:24.453 --> 00:11:26.793
приблизно на один градус Цельсія,

00:11:26.793 --> 00:11:29.168
це майже два градуси Фаренгейта.

NOTE Paragraph

00:11:29.168 --> 00:11:31.605
Але що ж викликало цей процес?

00:11:31.605 --> 00:11:33.940
Як ми можемо встановити,
що стало причиною

00:11:33.940 --> 00:11:35.456
спостережуваного потепління?

00:11:35.456 --> 00:11:37.170
Що ж, вчені можуть це змоделювати,

00:11:37.170 --> 00:11:39.538
використовуючи
комп'ютерне моделювання.

00:11:39.538 --> 00:11:42.330
На цій діаграмі показано
комп'ютерну модель,

00:11:42.330 --> 00:11:44.451
яка враховує всі різноманітні чинники,

00:11:44.451 --> 00:11:47.056
які, як нам відомо,
можуть впливати на клімат Землі.

00:11:47.056 --> 00:11:49.808
Це сульфатні частинки
в забрудненому повітрі,

00:11:49.808 --> 00:11:52.778
вулканічний пил
внаслідок виверження вулканів,

00:11:52.778 --> 00:11:55.012
зміни сонячної радіації,

00:11:55.012 --> 00:11:57.390
і, звісно, парникові гази.

00:11:57.390 --> 00:11:59.208
Вчені замислились над питанням:

00:11:59.208 --> 00:12:02.904
який набір змінних у цій моделі

00:12:02.904 --> 00:12:05.880
відтворюватиме картину,
яку ми бачимо в реальності?

00:12:05.880 --> 00:12:07.900
Реальні дані тут позначено чорним,

00:12:07.900 --> 00:12:10.180
а модель – світло-сірим.

00:12:10.180 --> 00:12:11.740
Відповідь же така:

00:12:11.740 --> 00:12:16.127
модель включає,
як варіант Е на іспиті SAT,

00:12:16.127 --> 00:12:18.268
все вищезазначене.

00:12:18.268 --> 00:12:19.774
Єдиний спосіб відтворити

00:12:19.774 --> 00:12:21.602
дані цих температурних спостережень –

00:12:21.602 --> 00:12:23.580
це поєднати всі причини,

00:12:23.580 --> 00:12:25.719
включно з парниковими газами.

00:12:25.719 --> 00:12:28.270
Зокрема, можна помітити,

00:12:28.270 --> 00:12:30.154
що збільшення викидів парникових газів

00:12:30.154 --> 00:12:32.360
співпадає з різким зростанням температури

00:12:32.360 --> 00:12:33.840
за останні 50 років.

00:12:33.840 --> 00:12:36.274
Ось чому кліматологи стверджують,

00:12:36.274 --> 00:12:39.382
що ми не тільки знаємо,
що справді відбувається зміна клімату,

00:12:39.382 --> 00:12:42.150
а знаємо й те, що парникові гази
відіграють суттєву роль

00:12:42.150 --> 00:12:44.880
у даному процесі.

NOTE Paragraph

00:12:44.880 --> 00:12:47.268
Всі ці різноманітні речі,

00:12:47.268 --> 00:12:48.757
які роблять вчені,

00:12:48.757 --> 00:12:52.243
підштовхнули філософа Пола
Фейєрабенда висловити відому фразу:

00:12:52.243 --> 00:12:53.869
"Єдиний принцип, який не заважає

00:12:53.869 --> 00:12:57.848
науковому прогресу, такий:
підходить все".

00:12:57.848 --> 00:13:00.464
Цю цитату часто виривають із контексту,

00:13:00.464 --> 00:13:02.582
бо Фейєрабенд, насправді, не стверджував,

00:13:02.582 --> 00:13:04.532
що у науці підходить все.

00:13:04.532 --> 00:13:05.876
Насправді, його вислів,

00:13:05.876 --> 00:13:07.900
повне формулювання, таке:

00:13:07.900 --> 00:13:09.990
"Якщо ви вимагатимете
від мене пояснити,

00:13:09.990 --> 00:13:11.636
що ж таке науковий метод,

00:13:11.636 --> 00:13:15.265
я буду змушений відповісти:
підходить все".

00:13:15.265 --> 00:13:16.343
Він намагався сказати,

00:13:16.343 --> 00:13:18.910
що вчені використовують
дуже різні засоби.

00:13:18.910 --> 00:13:21.218
Вчені використовують творчий підхід.

NOTE Paragraph

00:13:21.218 --> 00:13:23.328
Це нас знову змушує повернутись
до питання:

00:13:23.328 --> 00:13:26.799
якщо вчені не використовують
єдиний метод,

00:13:26.799 --> 00:13:28.698
як вони вирішують,

00:13:28.698 --> 00:13:30.156
що слушно, а що ні?

00:13:30.156 --> 00:13:32.050
І хто судді?

00:13:32.050 --> 00:13:34.130
Відповідь така: суддями є вчені,

00:13:34.130 --> 00:13:37.013
і вони виносять вердикт, оцінюючи дані.

00:13:37.013 --> 00:13:40.422
Вчені збирають дані,
використовуючи різні способи,

00:13:40.422 --> 00:13:42.044
але який би спосіб вони не обрали,

00:13:42.044 --> 00:13:44.621
вчені повинні застосувати
ретельну перевірку.

00:13:44.621 --> 00:13:47.181
Це підштовхнуло
соціолога Роберта Мертона

00:13:47.181 --> 00:13:49.361
зосередитись на питанні,

00:13:49.361 --> 00:13:51.040
як вчені перевіряють дані,

00:13:51.040 --> 00:13:53.848
і він казав, що вони роблять
це у спосіб, який він назвав

00:13:53.848 --> 00:13:55.767
"організований скептицизм".

00:13:55.767 --> 00:13:57.651
Він називав це "організований",

00:13:57.651 --> 00:13:59.129
бо вони це роблять колективно,

00:13:59.129 --> 00:14:00.758
це групова діяльність,

00:14:00.758 --> 00:14:03.574
а слово "скептицизм" означає,
що вчені виходять

00:14:03.574 --> 00:14:05.028
із позиції недовіри.

00:14:05.028 --> 00:14:06.990
Інакше кажучи, тягар доведення

00:14:06.990 --> 00:14:09.471
лежить на тому, хто пропонує
якусь нову тезу.

00:14:09.471 --> 00:14:12.614
І в цьому розумінні, науці властивий
внутрішній консерватизм.

00:14:12.614 --> 00:14:15.186
Дуже непросто переконати
наукову спільноту визнати:

00:14:15.186 --> 00:14:18.897
"Так, ми щось дізнались, це істина".

00:14:18.897 --> 00:14:21.393
Тож всупереч популярному поняттю

00:14:21.393 --> 00:14:22.990
зміни парадигм,

00:14:22.990 --> 00:14:24.274
історія науки засвідчує,

00:14:24.274 --> 00:14:27.059
що справді парадигмальні зміни
в науковому мисленні

00:14:27.059 --> 00:14:30.779
є досить рідкісними явищами.

NOTE Paragraph

00:14:30.779 --> 00:14:34.342
Тож, зрештою, це нас підводить
до ще однієї ідеї:

00:14:34.342 --> 00:14:38.050
якщо вчені оцінюють дані колективно,

00:14:38.050 --> 00:14:40.612
то історики науки мають зосередитись

00:14:40.612 --> 00:14:42.031
на питанні консенсусу,

00:14:42.031 --> 00:14:43.926
і заявити, що врешті-решт,

00:14:43.926 --> 00:14:45.860
те, чим є наука

00:14:45.860 --> 00:14:47.530
і наукове знання,

00:14:47.530 --> 00:14:50.909
визначається спільною думкою
наукових експертів,

00:14:50.909 --> 00:14:53.063
які за допомогою організованого

00:14:53.063 --> 00:14:55.368
колективного уважного дослідження

00:14:55.368 --> 00:14:56.610
оцінили наукові дані

00:14:56.610 --> 00:14:59.407
і дійшли щодо них висновку –

00:14:59.407 --> 00:15:01.884
схвалити чи відхилити.

NOTE Paragraph

00:15:01.884 --> 00:15:03.608
Тож наукове знання можна розглядати

00:15:03.608 --> 00:15:05.660
як консенсус експертів.

00:15:05.660 --> 00:15:07.432
Також науку можна розглядати

00:15:07.432 --> 00:15:09.010
як суд присяжних,

00:15:09.010 --> 00:15:11.524
але це дуже специфічний суд присяжних.

00:15:11.524 --> 00:15:13.628
Суддями тут виступають не звичайні люди,

00:15:13.628 --> 00:15:15.524
а ботани, поведені на своїй справі.

00:15:15.524 --> 00:15:19.158
Члени цього суду присяжних – 
чоловіки й жінки з науковим ступенем.

00:15:19.158 --> 00:15:21.600
І, на відміну від звичайного
суду присяжних,

00:15:21.600 --> 00:15:23.290
що може обрати

00:15:23.290 --> 00:15:25.975
лише один з двох вердиктів:
винен чи не винен,

00:15:25.975 --> 00:15:29.376
науковий суд має значно більше
варіантів вибору.

00:15:29.376 --> 00:15:32.160
Вчені можуть сказати: "так, це істина".

00:15:32.160 --> 00:15:34.740
Вони можуть сказати: "ні, це хибно".

00:15:34.740 --> 00:15:37.280
Або ж вони можуть сказати:
"можливо, це істина,

00:15:37.280 --> 00:15:40.324
але слід провести подальші дослідження,
зібрати більше даних".

00:15:40.324 --> 00:15:41.940
Чи сказати: "можливо, це істина,

00:15:41.940 --> 00:15:43.640
але ми не знаємо, як це визначити,

00:15:43.640 --> 00:15:44.950
тож поки що це питання

00:15:44.950 --> 00:15:47.873
варто відкласти,
і повернутись до нього згодом".

00:15:47.873 --> 00:15:51.875
Такі питання науковці називають
"нерозв'язні".

NOTE Paragraph

00:15:51.875 --> 00:15:54.481
Але це веде нас до останньої проблеми:

00:15:54.481 --> 00:15:57.419
якщо наука – це те,
що вчені визначають як науку,

00:15:57.419 --> 00:15:59.960
то чи не є це просто
апеляцією до авторитету?

00:15:59.960 --> 00:16:01.022
Хіба нас усіх не вчили,

00:16:01.022 --> 00:16:04.249
що апеляція до авторитету –
це логічна помилка?

00:16:04.249 --> 00:16:07.281
Що ж, це парадокс сучасної науки,

00:16:07.281 --> 00:16:09.553
парадокс, до якого дійшли

00:16:09.553 --> 00:16:12.154
історики, філософи й соціологи:

00:16:12.154 --> 00:16:15.655
що наука – це справді
апеляція до авторитету,

00:16:15.655 --> 00:16:19.431
але не авторитету однієї людини,

00:16:19.431 --> 00:16:21.830
якою б геніальною вона не була,

00:16:21.830 --> 00:16:25.695
не до авторитету, наприклад,
Платона, Сократа чи Ейнштейна.

00:16:25.695 --> 00:16:28.809
Тут йдеться про авторитет цілої спільноти.

00:16:28.809 --> 00:16:31.795
Це можна розглядати
як певну мудрість натовпу,

00:16:31.795 --> 00:16:35.921
але особливого натовпу.

00:16:35.921 --> 00:16:37.811
Наука апелює до авторитету,

00:16:37.811 --> 00:16:39.861
але не якогось одного вченого,

00:16:39.861 --> 00:16:42.447
навіть якщо він дуже розумний.

00:16:42.447 --> 00:16:44.198
Наука спирається

00:16:44.198 --> 00:16:46.840
на колективну мудрість, колективні знання,

00:16:46.840 --> 00:16:48.738
колективну роботу всіх тих вчених,

00:16:48.738 --> 00:16:51.455
які досліджували певну проблему.

00:16:51.455 --> 00:16:54.251
У середовищі вчених існує
культура колективної недовіри,

00:16:54.251 --> 00:16:56.451
культура "а доведіть",

00:16:56.451 --> 00:16:58.401
як на цій фотографії, де мила жінка

00:16:58.401 --> 00:17:01.483
демонструє колегам свої дані.

00:17:01.483 --> 00:17:03.340
Звісно, ці люди не схожі на вчених –

00:17:03.340 --> 00:17:05.326
занадто вже вони веселі.

00:17:05.326 --> 00:17:09.338
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:17:09.338 --> 00:17:13.660
Добре, тепер я перейду
до останнього аспекту свого виступу.

00:17:13.660 --> 00:17:16.308
Більшість із нас прокидається вранці.

00:17:16.308 --> 00:17:17.718
Більшість довіряє своїм авто.

00:17:17.718 --> 00:17:19.260
Але я ж у Манхеттені –

00:17:19.260 --> 00:17:20.558
це невдала аналогія.

00:17:20.558 --> 00:17:23.382
Та більшість американців,
які не мешкають у Манхеттені,

00:17:23.382 --> 00:17:25.120
прокидаються, сідають в авто,

00:17:25.120 --> 00:17:27.649
вмикають запалювання,
і їхні машини працюють,

00:17:27.649 --> 00:17:29.650
причому надзвичайно добре.

00:17:29.650 --> 00:17:32.365
Сучасні автомобілі рідко ламаються.

NOTE Paragraph

00:17:32.365 --> 00:17:35.148
Чому? Чому вони так добре працюють?

00:17:35.148 --> 00:17:37.652
Це зовсім не завдяки
геніальності Генрі Форда,

00:17:37.652 --> 00:17:40.743
Карла Бенца чи навіть Ілона Маска.

00:17:40.743 --> 00:17:42.885
А тому, що сучасне авто –

00:17:42.885 --> 00:17:47.919
результат більш, ніж столітньої роботи

00:17:47.919 --> 00:17:49.509
сотень, тисяч,

00:17:49.509 --> 00:17:50.845
і десятків тисяч людей.

00:17:50.845 --> 00:17:52.956
Сучасне авто – результат

00:17:52.956 --> 00:17:55.745
колективної роботи, мудрості і досвіду

00:17:55.745 --> 00:17:58.092
кожного чоловіка й жінки, які будь-коли

00:17:58.092 --> 00:17:59.700
працювали в автомобілебудуванні.

00:17:59.700 --> 00:18:02.615
Надійність техніки є результатом

00:18:02.615 --> 00:18:05.298
цих сумарних зусиль.

00:18:05.298 --> 00:18:08.155
Ми користуємося плодами
не лише геніальності

00:18:08.155 --> 00:18:09.221
Бенца, Форда і Маска,

00:18:09.221 --> 00:18:11.989
але й колективного розуму
і наполегливої праці

00:18:11.989 --> 00:18:14.240
всіх тих людей, котрі працюють
над створенням

00:18:14.240 --> 00:18:15.910
сучасного авто.

00:18:15.910 --> 00:18:17.960
Те ж саме слушно і щодо науки,

00:18:17.960 --> 00:18:20.804
тільки наука виникла ще раніше.

00:18:20.804 --> 00:18:23.378
Наша довіра до науки
спирається на ту ж основу,

00:18:23.378 --> 00:18:26.052
що й довіра до техніки,

00:18:26.052 --> 00:18:30.039
що й довіра до всього іншого –

00:18:30.039 --> 00:18:32.317
а саме, на досвід.

NOTE Paragraph

00:18:32.317 --> 00:18:34.161
Та ми не повинні сліпо довіряти науці,

00:18:34.161 --> 00:18:36.921
так само, як і будь-чому іншому.

00:18:36.921 --> 00:18:39.762
Наша віра в науку, як і сама наука,

00:18:39.762 --> 00:18:41.675
повинна спиратись на докази,

00:18:41.675 --> 00:18:43.177
а це означає, що вчені

00:18:43.177 --> 00:18:45.225
повинні навчитись краще комунікувати.

00:18:45.225 --> 00:18:48.112
Вони повинні пояснювати нам
не тільки те, що вони знають,

00:18:48.112 --> 00:18:49.840
а й те, чому вони це знають.

00:18:49.840 --> 00:18:53.730
А це означає, що ми повинні
стати кращими слухачами.

NOTE Paragraph

00:18:53.730 --> 00:18:55.149
Дуже дякую.

NOTE Paragraph

00:18:55.149 --> 00:18:57.452
(Оплески)