WEBVTT

00:00:01.436 --> 00:00:03.296
У фільмі "Інтерстеллар"

00:00:03.320 --> 00:00:06.647
ми можемо зблизька розгледіти
надмасивну чорну діру.

00:00:06.671 --> 00:00:08.814
На фоні яскравого газу

00:00:08.838 --> 00:00:10.956
потужна гравітація
чорної діри

00:00:10.980 --> 00:00:12.415
згинає світло у кільце.

00:00:12.439 --> 00:00:14.548
Але це не справжня фотографія,

00:00:14.572 --> 00:00:16.358
а лише комп'ютерна графіка:

00:00:16.382 --> 00:00:19.772
художнє осмислення того,
як могла б виглядати чорна діра.

NOTE Paragraph

00:00:20.401 --> 00:00:21.567
Сотню років тому

00:00:21.591 --> 00:00:25.192
Альберт Ейнштейн вперше опублікував
свою загальну теорію відносності.

00:00:25.216 --> 00:00:26.655
З того часу

00:00:26.679 --> 00:00:29.652
науковці надали чимало доказів
на її користь.

00:00:29.676 --> 00:00:32.760
Але спрогнозований нею об'єкт,
чорну діру,

00:00:32.784 --> 00:00:35.134
досі не вдалося безпосередньо побачити.

00:00:35.158 --> 00:00:38.364
Хоча ми і маємо припущення,
як саме має виглядати чорна діра,

00:00:38.388 --> 00:00:41.167
її ще ні разу
не вдалося сфотографувати.

00:00:41.191 --> 00:00:45.470
Мабуть, ви здивуєтеся, але можливо,
це скоро зміниться.

00:00:45.494 --> 00:00:49.658
Можливо, що перше фото чорної діри 
можна буде побачити вже за кілька років.

00:00:49.682 --> 00:00:53.640
Отримання першого зображення залежатиме
від міжнародної команди науковців,

00:00:53.664 --> 00:00:55.231
телескопу розміром із Землю,

00:00:55.255 --> 00:00:58.087
та алгоритму, що згенерує 
фінальне фото.

00:00:58.111 --> 00:01:01.639
Хоча я і не зможу показати вам
справжнє фото чорної діри сьогодні,

00:01:01.663 --> 00:01:03.544
я все ж хотіла б побіжно розповісти вам

00:01:03.544 --> 00:01:06.601
про ті зусилля, котрі необхідні,
аби дістати це перше зображення.

NOTE Paragraph

00:01:07.447 --> 00:01:08.548
Мене звати Кеті Боуман,

00:01:08.548 --> 00:01:11.448
і я - аспірантка у 
Массачусетському технологічному інституті.

00:01:11.448 --> 00:01:13.865
Я проводжу дослідження у 
комп'ютерній лабораторії,

00:01:13.865 --> 00:01:16.877
котра займається комп'ютерним аналізом
зображень та відео.

00:01:16.901 --> 00:01:19.007
І хоч я і не астроном,

00:01:19.007 --> 00:01:20.372
сьогодні я хочу показати,

00:01:20.396 --> 00:01:23.299
як саме я змогла допомогти
цьому захопливому проекту.

NOTE Paragraph

00:01:23.323 --> 00:01:26.154
Якщо ви вночі поїдете
подалі від яскравих вогнів міста,

00:01:26.178 --> 00:01:28.614
то, можливо, вам пощастить побачити
вражаючий краєвид

00:01:28.638 --> 00:01:30.131
галактики Чумацький Шлях.

00:01:30.155 --> 00:01:32.617
І якби ви могли промайнути
повз мільйони зірок

00:01:32.641 --> 00:01:36.396
на 26 тисяч світлових років
у саме серце нашої спіральної галактики,

00:01:36.420 --> 00:01:39.941
ви дісталися б скупчення зірок 
у самісінькому центрі.

00:01:39.965 --> 00:01:43.201
Прозираючи крізь космічний пил
за допомогою інфрачервоних телескопів,

00:01:43.201 --> 00:01:47.062
астрономи спостерігали за цими зірками
більше 16 років.

00:01:47.086 --> 00:01:50.675
Але найбільш захопливим є саме те,
чого вони побачити не можуть.

00:01:50.699 --> 00:01:53.765
Здається, що зорі кружляють довкола
невидимого об'єкта.

00:01:53.789 --> 00:01:56.112
Відслідковуючи траєкторії цих зірок,

00:01:56.136 --> 00:01:57.430
астрономи дійшли висновку,

00:01:57.454 --> 00:02:00.583
що єдина річ настільки мала 
і важка, аби спричинити цей рух, -

00:02:00.607 --> 00:02:02.575
це надмасивна чорна діра:

00:02:02.599 --> 00:02:06.777
об'єкт такої густини, що всмоктує все, 
що наважиться наблизитися до нього.

00:02:06.801 --> 00:02:08.295
Навіть світло.

NOTE Paragraph

00:02:08.319 --> 00:02:11.380
Але що буде, якщо наблизитися 
ще більше?

00:02:11.404 --> 00:02:16.137
Чи можна побачити те, що, по суті,
побачити неможливо?

00:02:16.719 --> 00:02:19.963
Виявляться, що при близькому розгляді
у діапазоні радіочастот

00:02:19.987 --> 00:02:21.989
ми, скоріш за все, побачили б 
кільце світла

00:02:21.989 --> 00:02:24.434
спричинене гравітаційним лінзуванням
гарячої плазми,

00:02:24.434 --> 00:02:26.317
котра ущільнюється довкола чорної діри.

00:02:26.317 --> 00:02:27.141
Іншими словами,

00:02:27.165 --> 00:02:30.336
чорна діра відкидає тінь
на фон із яскравої матерії,

00:02:30.360 --> 00:02:32.202
утворюючи сферу із темряви.

00:02:32.226 --> 00:02:35.565
Це яскраве кільце показує
горизонт подій чорної діри:

00:02:35.589 --> 00:02:37.663
місце, де гравітація стає
настільки сильною,

00:02:37.663 --> 00:02:39.579
що навіть світло не має шансу вирватися.

00:02:39.579 --> 00:02:42.522
Рівняння Ейнштейна передбачають розмір
та форму цього кільця.

00:02:42.546 --> 00:02:45.754
Тож його фотографія буде не лише
дуже крутою штукою,

00:02:45.778 --> 00:02:48.396
а й допоможе підтвердити, що ці рівняння
мають силу

00:02:48.420 --> 00:02:50.886
і у надзвичайних умовах 
довкола чорної діри.

NOTE Paragraph

00:02:50.910 --> 00:02:53.468
Однак ця чорна діра настільки
далеко від нас,

00:02:53.492 --> 00:02:56.590
що з Землі це кільце здаватиметься
неймовірно маленьким -

00:02:56.614 --> 00:03:00.204
такого ж розміру для нас, як і апельсин
на поверхні місяця.

00:03:00.758 --> 00:03:03.582
Це робить процес фотографії
надзвичайно складним.

00:03:04.645 --> 00:03:05.947
Чому ж так?

00:03:06.512 --> 00:03:09.700
Все зводиться до простого рівняння.

00:03:09.724 --> 00:03:12.140
Через явище, що зветься дифракція,

00:03:12.164 --> 00:03:13.519
існують фізичні обмеження

00:03:13.543 --> 00:03:16.343
щодо граничного розміру об'єкта,
котрий ми можемо побачити.

00:03:16.789 --> 00:03:20.461
Згідно основного рівняння, аби бачити
все менші і менші об'єкти,

00:03:20.485 --> 00:03:23.072
нам треба будувати телескопи все
більшими і більшими.

00:03:23.096 --> 00:03:25.869
Але навіть із найпотужнішими оптичними
телескопами на Землі

00:03:25.869 --> 00:03:28.688
ми не наблизимося до
роздільної здатності, необхідної

00:03:28.688 --> 00:03:30.830
для знімка поверхні Місяця.

00:03:30.854 --> 00:03:33.395
До слова, ось фото 
з найбільш детальнім зображенням

00:03:33.395 --> 00:03:35.892
поверхні Місяця, котре колись
було зроблено з Землі.

00:03:35.916 --> 00:03:38.473
На ньому приблизно 13 000 пікселів

00:03:38.497 --> 00:03:42.547
а у кожному пікселі умістилися б
1,5 мільйони апельсинів.

NOTE Paragraph

00:03:43.396 --> 00:03:45.368
Тож наскільки великий потрібен телескоп,

00:03:45.392 --> 00:03:48.157
аби побачити апельсин на поверхні Місяця,

00:03:48.181 --> 00:03:50.395
і, відповідно, нашу чорну діру?

00:03:50.419 --> 00:03:52.759
Виявляться, що виконавши деякі розрахунки,

00:03:52.783 --> 00:03:55.393
можна легко визначити, що телескоп
має бути

00:03:55.417 --> 00:03:56.404
розміром із Землю.

NOTE Paragraph

00:03:56.404 --> 00:03:57.212
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:03:57.212 --> 00:03:59.655
Якби нам вдалося збудувати
цей планетарний телескоп,

00:03:59.655 --> 00:04:02.950
ми змогли б лише трохи розгледіти 
це специфічне кільце світла,

00:04:02.974 --> 00:04:05.157
що окреслює горизонт подій
чорної діри.

00:04:05.181 --> 00:04:07.693
І хоча на цьому фото не буде
усіх тих деталей,

00:04:07.693 --> 00:04:09.629
котрі ми бачимо на
комп'ютерних малюнках,

00:04:09.653 --> 00:04:11.952
воно точно дозволить нам
вперше розгледіти

00:04:11.976 --> 00:04:14.463
навколишнє середовище
чорної діри.

NOTE Paragraph

00:04:14.487 --> 00:04:16.100
Проте, як можна собі уявити,

00:04:16.124 --> 00:04:19.562
створити телескоп із єдиною антеною
розміром із Землю просто неможливо.

00:04:19.562 --> 00:04:21.443
Але цитуючи відомі слова Міка Джаггера:

00:04:21.443 --> 00:04:23.494
"Ти не завжди можеш отримати те,
чого хочеш,

00:04:23.494 --> 00:04:25.525
але якщо постаратися одного разу
зрозумієш, 


00:04:25.525 --> 00:04:27.524
що ти отримуєш те, 
що тобі потрібно."

00:04:27.524 --> 00:04:29.412
З'єднуючи телескопи 
по всьому світу,

00:04:29.436 --> 00:04:32.974
спільний міжнародний проект
під назвою Event Horizon Telescope

00:04:32.998 --> 00:04:36.107
створює комп'ютерний телескоп 
розміром із Землю,

00:04:36.131 --> 00:04:37.632
котрий має роздільну здатність,

00:04:37.632 --> 00:04:40.081
що відповідає масштабам
горизонту подій чорної діри.

00:04:40.081 --> 00:04:43.302
Планується, що ця мережа телескопів 
може зробити перше фото

00:04:43.326 --> 00:04:45.141
чорної діри наступного року.

00:04:45.165 --> 00:04:48.503
Кожен телескоп у всесвітній мережі
працює разом із іншими.

00:04:48.527 --> 00:04:51.239
Зв'язні за точним часом
атомних годинників,

00:04:51.263 --> 00:04:53.920
групи дослідників у своїх діапазонах
фіксують світло,

00:04:53.944 --> 00:04:56.906
збираючи тисячі терабайт даних.

00:04:56.930 --> 00:05:01.947
Опісля ці дані аналізуються у лабораторії
тут, у Массачусетсі.

NOTE Paragraph

00:05:01.971 --> 00:05:03.765
Тож як це взагалі працює?

00:05:03.789 --> 00:05:07.192
Пам'ятаєте: аби побачити чорну діру 
в центрі нашої галактики,

00:05:07.216 --> 00:05:10.092
потрібно збудувати велетенський
телескоп розміром із Землю?

00:05:10.092 --> 00:05:12.454
Давайте на хвилинку уявимо,
що ми справді можемо

00:05:12.478 --> 00:05:14.320
збудувати такий планетарний телескоп.

00:05:14.344 --> 00:05:16.799
Це буде ніби як перетворити Землю

00:05:16.823 --> 00:05:18.570
на величезну дискокулю.

00:05:18.594 --> 00:05:20.718
Кожне окреме дзеркальце 
збиратиме світло,

00:05:20.718 --> 00:05:23.415
котре потім можна буде поєднати разом, 
аби зробити фото.

00:05:23.439 --> 00:05:26.100
Але, що буде, якщо ми приберемо
більшість дзеркал

00:05:26.124 --> 00:05:28.096
і залишимо лише кілька з них?

00:05:28.120 --> 00:05:30.997
Ми все одно можемо спробувати 
поєднати отриману інформацію,

00:05:31.021 --> 00:05:33.014
але тепер у нас буде багато прогалин.

00:05:33.038 --> 00:05:37.411
Дзеркала, котрі залишилися - це 
місця, де знаходяться телескопи. 


00:05:37.435 --> 00:05:41.514
Це вкрай мала кількість даних
для фото.

00:05:41.538 --> 00:05:45.376
І хоча ми збираємо світло, 
використовуючи лише кілька телескопів,

00:05:45.400 --> 00:05:48.823
Земля обертаєтеся, що дає нам можливість
отримувати нові дані.

00:05:48.847 --> 00:05:52.666
Іншими словами, коли диско-куля 
обертається, дзеркала змінюють положення

00:05:52.690 --> 00:05:55.589
і ми можемо спостерігати різні частини
одного зображення.

00:05:55.613 --> 00:05:59.631
Алгоритми візуалізації, над котрими
ми працюємо, заповнюють прогалини на кулі,

00:05:59.655 --> 00:06:02.688
аби відтворити базове зображення
чорної діри.

00:06:02.712 --> 00:06:05.348
Якби телескопи були розміщені 
по усій планеті -

00:06:05.372 --> 00:06:07.313
тобто вкривали всю диско-кулю -

00:06:07.337 --> 00:06:08.621
то це було б надто просто.

00:06:08.645 --> 00:06:11.967
Однак у нас є лише кілька фрагментів,
і саме тому

00:06:11.991 --> 00:06:14.379
існує нескінченна кількість
можливих зображень

00:06:14.403 --> 00:06:17.367
котрі відповідають даним, 
що зібрав наш телескоп.

00:06:17.391 --> 00:06:20.407
Але не усі зображення однакові.

00:06:20.849 --> 00:06:25.307
Деякі з них більше схожі на 
фото у нашому розумінні, ніж інші.

00:06:25.331 --> 00:06:28.457
І тому моя частина роботи над отриманням
зображення чорної діри

00:06:28.457 --> 00:06:31.509
полягає у розробці алгоритмів, котрі 
знаходять потрібні знімки,

00:06:31.533 --> 00:06:33.755
що також відповідають даним з телескопів.

NOTE Paragraph

00:06:34.727 --> 00:06:38.669
Наче художник-криміналіст, котрий
працює із обмеженою кількістю відомостей

00:06:38.693 --> 00:06:42.041
для відтворення образу, застосовуючи
власні знання про будову обличчя,

00:06:42.041 --> 00:06:46.056
алгоритми візуалізації, котрі я розробляю,
використовують обмежені дані з телескопів,

00:06:46.056 --> 00:06:49.892
аби вказати на зображення, котре 
виглядатиме як щось із цього всесвіту.

00:06:49.916 --> 00:06:53.511
Використовуючи ці алгоритми, 
ми можемо скласти зображення

00:06:53.511 --> 00:06:55.771
із цих мізерних і нечітких
шматочків інформації.

00:06:55.795 --> 00:06:59.388
Отже, зараз я демонструю зразок 
реконструкції із використанням

00:06:59.388 --> 00:07:02.281
імітованих даних: ніби ми насправді 
спрямували наш телескоп

00:07:02.305 --> 00:07:04.890
на чорну діру в центрі галактики.

00:07:04.914 --> 00:07:09.369
Хоч це і симуляція, подібна реконструкція
дає надію на те,

00:07:09.393 --> 00:07:12.846
що нам, вірогідно, невдовзі вдасться 
зробити перший знімок чорної діри

00:07:12.870 --> 00:07:15.465
і на його основі визначити розміри кільця.

00:07:16.018 --> 00:07:19.141
І хоча я із задоволенням розповіла б
вам про усі деталі алгоритму,

00:07:19.141 --> 00:07:21.509
у мене, на щастя для вас,
не вистачить на це часу. 


NOTE Paragraph

00:07:21.509 --> 00:07:23.610
Але я хочу дати вам
загальне уявлення про те,

00:07:23.610 --> 00:07:26.206
яким чином ми визначаємо 
як саме виглядає наш всесвіт,

00:07:26.206 --> 00:07:30.230
і як ми це використовуємо для відтворення
та підтвердження результатів.

00:07:30.230 --> 00:07:32.876
Оскільки існує нескінченна кількість
можливих зображень,

00:07:32.900 --> 00:07:35.265
котрі ідеально описують 
дані з наших телескопів,

00:07:35.289 --> 00:07:37.878
нам якось треба їх сортувати.

00:07:37.878 --> 00:07:39.756
Ми робимо це, оцінюючи можливість того,

00:07:39.780 --> 00:07:42.614
що саме ЦЕ зображення - фото чорної діри,

00:07:42.638 --> 00:07:45.120
і потім обираємо найбільш вірогідні.

NOTE Paragraph

00:07:45.144 --> 00:07:47.339
Що саме я маю на увазі?

00:07:47.772 --> 00:07:49.674
Скажімо, ми намагалися створити модель,

00:07:49.674 --> 00:07:53.267
котра говорила б нам про вірогідність 
публікації якогось фото на Facebook.

00:07:53.267 --> 00:07:55.302
Хотілося б, щоб ця модель могла визначити,

00:07:55.302 --> 00:07:58.353
що скоріш за все ніхто не завантажить
фото із шумом як зліва,

00:07:58.377 --> 00:08:00.796
а із більшою вірогідністю опублікує селфі,

00:08:00.820 --> 00:08:02.154
як ось це справа.

00:08:02.178 --> 00:08:03.611
Зображення посередині розмите,

00:08:03.611 --> 00:08:06.530
і хоча ми б із більшою вірогідністю 
побачили його на Facebook

00:08:06.530 --> 00:08:08.114
у порівнянні із зображенням шуму,

00:08:08.114 --> 00:08:10.848
ми навряд, чи зустріли б його,
якщо порівнювати із селфі.

NOTE Paragraph

00:08:10.872 --> 00:08:13.162
Але говорячи про знімки
чорної діри,

00:08:13.186 --> 00:08:16.522
виникає справжня загадка:
ми ніколи раніше її не бачили.

00:08:16.522 --> 00:08:19.013
У цьому випадку, яким має бути
зображення чорної діри

00:08:19.027 --> 00:08:21.449
і які припущення можна зробити
щодо її структури?

00:08:21.449 --> 00:08:24.621
Можна, звичайно, використати зображення
симуляцій, котрі ми робили,

00:08:24.645 --> 00:08:27.175
як фото чорної діри 
у фільмі "Інтерстеллар".

00:08:27.199 --> 00:08:30.137
Але якщо це зробити, то 
виникне ряд проблем.

00:08:30.161 --> 00:08:33.541
Що буде, якщо теорії
Ейнштейна не спрацюють?

00:08:33.565 --> 00:08:37.526
Нам все ж хочеться відтворити достовірне
зображення того, що відбувається.

00:08:37.550 --> 00:08:40.921
Якщо у наших алгоритмах ми надто 
покладатимемося на рівняння Ейнштейна

00:08:40.945 --> 00:08:43.700
то в результаті побачимо те, 
що хочемо побачити.

NOTE Paragraph

00:08:43.724 --> 00:08:45.854
Іншими словами, ми не хочемо
виключати того,

00:08:45.854 --> 00:08:48.947
що у центрі нашої галактики може
знаходитися величезний слон.

NOTE Paragraph

00:08:48.971 --> 00:08:50.028
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:08:50.052 --> 00:08:52.945
Різні типи зображень мають 
досить вирізні характеристики.

00:08:52.945 --> 00:08:55.937
Ми легко відрізнимо зображення 
симуляції чорної діри

00:08:55.937 --> 00:08:58.527
від фото, які ми кожного дня
робимо тут, на Землі.

00:08:58.527 --> 00:09:02.151
Нам треба вигадати спосіб вписати в 
алгоритми як саме вигадають ці світлини,

00:09:02.151 --> 00:09:05.414
не надто концентруючи увагу на якомусь 
конкретному типі зображення.

00:09:05.865 --> 00:09:07.758
Одним із способів вирішення проблеми

00:09:07.782 --> 00:09:10.844
є введення характеристик 
різних типів зображень

00:09:10.868 --> 00:09:14.998
і спостереження за тим, як це впливає
на відтворюванні знімки.

00:09:15.712 --> 00:09:19.203
Якщо усі типи зображень 
спродукають дуже схожі знімки,

00:09:19.227 --> 00:09:21.284
то можна потроху впевнюватися у тому,

00:09:21.308 --> 00:09:25.481
що наші припущення щодо зображення,
не надто впливають на кінцевий результат.

NOTE Paragraph

00:09:25.505 --> 00:09:28.495
Це ніби як дати 
однаковий опис

00:09:28.519 --> 00:09:31.515
трьом різним художникам 
з різних країн.

00:09:31.539 --> 00:09:34.399
Якщо вони намалюють 
дуже схожі портрети,

00:09:34.423 --> 00:09:36.216
тоді можна із впевненістю припустити,

00:09:36.240 --> 00:09:39.856
що їх культурні упередження 
не впливають на вихідний малюнок.

00:09:39.880 --> 00:09:43.195
Одним зі шляхів застосування 
різних характеристик зображень

00:09:43.219 --> 00:09:45.660
є використання вже існуючих світлин.

00:09:46.214 --> 00:09:48.374
Ми беремо велику вибірку зображень

00:09:48.398 --> 00:09:51.116
і ріжемо кожне з них
на невеличкі шматочки.

00:09:51.140 --> 00:09:55.425
Кожний таких шматочок можна 
назвати частиною пазлу.

00:09:55.449 --> 00:09:58.501
Далі ми використовуємо шматочки, які 
зустрічаються найчастіше,

00:09:58.501 --> 00:10:02.203
аби створити зображення, котре також
відповідає параметрам даних з телескопів.

NOTE Paragraph

00:10:03.040 --> 00:10:06.783
Різні типи зображень мають вельми
характерні набори таких фрагментів.

00:10:06.807 --> 00:10:09.613
Що ж трапиться, якщо ми використаємо 
ті самі дані,

00:10:09.637 --> 00:10:13.767
але інші набори пазлів 
для відтворення зображення?

00:10:13.791 --> 00:10:18.461
Давайте почнемо зі шматочків для 
симуляції зображення чорної діри.

00:10:18.461 --> 00:10:19.936
Добре, це виглядає непогано.

00:10:19.936 --> 00:10:22.724
Це виглядає так, як, на нашу думку,
виглядатиме чорна діра.

00:10:22.724 --> 00:10:24.927
Але ми отримали такий результат 
тільки тому,

00:10:24.927 --> 00:10:28.135
що ввели до алгоритму шматочки
зображень із симуляціями чорної діри?

00:10:28.135 --> 00:10:30.439
Давайте спробуємо інший набір 
шматочків зображень

00:10:30.439 --> 00:10:32.862
із астрономічними об'єктами, 
що не є чорною дірою.

00:10:32.914 --> 00:10:35.040
Добре, ми отримали дуже схожу світлину.

00:10:35.064 --> 00:10:37.300
А як щодо повсякденних знімків,

00:10:37.324 --> 00:10:40.109
як ті, що ви кожного дня
робите на власні камери?

00:10:41.312 --> 00:10:43.427
Чудово! Ми бачимо те саме зображення.

00:10:43.451 --> 00:10:46.817
Коли із різних наборів шматочків 
ми отримуємо однакові зображення,

00:10:46.841 --> 00:10:48.887
то можемо із більшою вірогідністю сказати,

00:10:48.911 --> 00:10:50.877
що припущення щодо фото, котрі ми робимо,

00:10:50.901 --> 00:10:53.822
не надто вливають на кінцеву світлину.

NOTE Paragraph

00:10:53.846 --> 00:10:57.099
Ще ми можемо взяти 
набір шматочків, як ті,

00:10:57.123 --> 00:10:59.612
котрі ми отримали із
повсякденних знімків,

00:10:59.636 --> 00:11:03.236
і використати їх для відтворення різних
типів зображень.

00:11:03.260 --> 00:11:04.531
Отже, у наших симуляціях

00:11:04.555 --> 00:11:08.330
ми уявляємо, що чорна діра виглядає,
як будь-які інші астрономічні об'єкти

00:11:08.354 --> 00:11:12.203
і як повсякденні зображення 
типу слона у центрі нашої галактики.

00:11:12.227 --> 00:11:15.395
Коли результати алгоритму знизу
нагадають

00:11:15.419 --> 00:11:17.515
зображення симуляції зверху,

00:11:17.539 --> 00:11:20.885
то ми можемо впевнитися у правильності 
наших алгоритмів.

00:11:20.909 --> 00:11:22.776
І мені хотілося б підкреслити,

00:11:22.800 --> 00:11:24.734
що усі ці зображення створені нами

00:11:24.758 --> 00:11:27.668
під час складання шматочків
повсякденних фото,

00:11:27.668 --> 00:11:29.933
котрі ви усі кожного дня 
робите на свої камери.

00:11:29.957 --> 00:11:33.233
Тож зображення чорної діри, котру
ми ніколи раніше не бачили

00:11:33.257 --> 00:11:37.200
у результаті може бути створене із набору
фото, котрі ми бачимо повсякчас:

00:11:37.224 --> 00:11:39.969
світлини людей, будівель,
дерев та домашніх улюбленців.

00:11:39.993 --> 00:11:42.638
Саме такі візуальні концепції
дадуть нам змогу

00:11:42.662 --> 00:11:45.281
зробити перший знімок
чорної діри

00:11:45.305 --> 00:11:47.752
і, я сподіваюся, підтвердити 
відомі теорії,

00:11:47.776 --> 00:11:50.197
на які науковці спираються
у щоденній роботі.

NOTE Paragraph

00:11:50.221 --> 00:11:52.949
Але такі візуальні концепції
неможливо було б реалізувати,

00:11:52.949 --> 00:11:56.175
якби не робота надзвичайної
команди науковців,

00:11:56.199 --> 00:11:58.086
із якими я маю честь працювати.

00:11:58.110 --> 00:11:59.273
Я досі не можу повірити,

00:11:59.297 --> 00:12:02.602
що незважаючи на те, що я почала роботу
не маючи знань з астрофізики,

00:12:02.602 --> 00:12:05.291
те, чого ми досягли у цьому унікальному
спільному проекті,

00:12:05.315 --> 00:12:08.074
може стати першим зображенням
чорної діри.

00:12:08.098 --> 00:12:10.796
Але великі проекти, як
Event Horizon Telescope,

00:12:10.820 --> 00:12:13.478
успішні саме завдяки усім тим
міждисциплінарним знанням,

00:12:13.478 --> 00:12:15.432
котрі різні люди вносять
у спільну роботу.

00:12:15.432 --> 00:12:17.258
Наша команда - це суміш 
із астрономів,

00:12:17.258 --> 00:12:19.434
фізиків, математиків та інженерів.

00:12:19.458 --> 00:12:22.012
Саме це невдовзі дозволить

00:12:22.036 --> 00:12:24.889
досягти чогось, що раніше 
здавалось неможливим.

NOTE Paragraph

00:12:24.913 --> 00:12:27.169
Я хочу закликати усіх вас вийти на вулицю

00:12:27.193 --> 00:12:29.289
і допомогти нам розширити кордони науки,

00:12:29.313 --> 00:12:33.214
навіть, якщо це спочатку здаватиметься 
так само загадковим, як і чорна діра.

NOTE Paragraph

00:12:33.238 --> 00:12:34.412
Дякую.

NOTE Paragraph

00:12:34.436 --> 00:12:36.833
(Оплески)