Перед Вами людський мозок. Це незграбний ландшафт, який помітно розділений на ліву і праву частини. Ця побудова надихнула на одну дуже поширену ідею про мозок, що ліва сторона відповідає за логіку, а права за креативність. І все ж це міф, який не підтверджений з точки зору науки. То як виникла ця оманлива ідея і чому вона неправильна? Це правда, що мозок має праву і ліву частини. Це найбільше помітно в зовнішньому шарі, або в корі. Внутрішня частина мозку, як і смугасте тіло, гіпоталамус, таламус, і мозковий стовбур вкриті суцільною тканиною. Але, по суті, вони також взаємодіють з правою і лівою сторонами. Права і ліва частини дійсно контролюють різні біологічні функції, такі як рух і зір. Права сторона мозку відповідає за рух лівої руки і ноги і навпаки. Зорова система ще складніша. Кожне око має праве і ліве зорове поле. Одночасно зорова кора в правій півкулі отримує сигнал від лівого поля зору, а зорова кора в лівій півкулі - від правого поля зору. Тому мозок використовує дві частини, щоб отримати повну картину світу. Науковці точно не знають, для чого нам цей перетин. Згідно з теорією це пішло від тварин, в яких розвинулась складніша нервова система. Це надавало перевагу для виживання і швидкості рефлексів. Якщо тварина бачить хижака, який наближається зліва, найкраще тікати направо. Тому ми можемо сказати, що зір і рух контролюються двома системами, які залежать від "ліво-правої" структури, але проблема виникає, коли ми поширюємо цю ідею на логіку і креативність. Ця помилкова думка виникла ще всередині 1800х років, коли два нейропсихологи Брок і Верніке, оглядали пацієнтів, які через травми мали проблеми з мовленням. Дослідження показало пошкодження в скроневій частці, тому вони припустили, що за мовлення відповідає ліва сторона мозку. Це і захопило суспільну свідомість. Письменник Роберт Луїс Стівенсон пізніше висунув ідею, що логічна ліва півкуля змагається з емоційною правою, представивши це своїми героями доктором Джекілом і містером Гайдом. Але ця ідея не підтвердилась, коли науковці обстежували пацієнтів, в яких була відсутня одна півкуля мозку або в яких ці дві частини були розділеними. У цих пацієнтів спостерігались навики як логічні, так і креативні. Пізніше дослідження показало, що одна сторона мозку дійсно активніша за іншу щодо деяких функцій. За мовлення більше відповідає ліва сторона, а за увагу - права. Можливо, одна сторона й активніше функціонує, однак це більше залежить від організму, ніж від людини. Тому немає ніяких підстав вважати, що в деяких осіб одна півкуля домінує, або ж підтримувати ідею, щодо розділу на праву і ліву частини між логікою і креативністю. Деякі люди можуть бути виключно логічними або креативними, але це не має нічого спільного зі сторонами мозку. І навіть припущення, що логіка і креативність суперечать один одному зовсім не підтверджуються. Розв'язання складних математичних задач також вимагає креативності, і багато витворів мистецтва мають складне логічне обґрунтування. Майже кожен прояв креативності чи логіки - це результат функціонування мозку загалом.