Перед Вами людський мозок.
Це незграбний ландшафт, який помітно
розділений на ліву і праву частини.
Ця побудова надихнула на одну
дуже поширену ідею про мозок,
що ліва сторона відповідає за логіку,
а права за креативність.
І все ж це міф, який не підтверджений
з точки зору науки.
То як виникла ця оманлива ідея
і чому вона неправильна?
Це правда, що мозок
має праву і ліву частини.
Це найбільше помітно в
зовнішньому шарі, або в корі.
Внутрішня частина мозку,
як і смугасте тіло,
гіпоталамус,
таламус,
і мозковий стовбур
вкриті суцільною тканиною.
Але, по суті, вони також взаємодіють
з правою і лівою сторонами.
Права і ліва частини дійсно
контролюють різні біологічні функції,
такі як рух і зір.
Права сторона мозку відповідає
за рух лівої руки і ноги і навпаки.
Зорова система ще складніша.
Кожне око має праве і ліве зорове поле.
Одночасно зорова кора в правій півкулі
отримує сигнал від лівого поля зору,
а зорова кора в лівій півкулі -
від правого поля зору.
Тому мозок використовує дві частини,
щоб отримати повну картину світу.
Науковці точно не знають,
для чого нам цей перетин.
Згідно з теорією це пішло від тварин,
в яких розвинулась
складніша нервова система.
Це надавало перевагу для виживання
і швидкості рефлексів.
Якщо тварина бачить хижака,
який наближається зліва,
найкраще тікати направо.
Тому ми можемо сказати, що зір і
рух контролюються двома системами,
які залежать від "ліво-правої" структури,
але проблема виникає, коли ми поширюємо
цю ідею на логіку і креативність.
Ця помилкова думка виникла
ще всередині 1800х років,
коли два нейропсихологи Брок і Верніке,
оглядали пацієнтів, які через
травми мали проблеми з мовленням.
Дослідження показало
пошкодження в скроневій частці,
тому вони припустили, що за мовлення
відповідає ліва сторона мозку.
Це і захопило суспільну свідомість.
Письменник
Роберт Луїс Стівенсон
пізніше висунув ідею,
що логічна ліва півкуля
змагається з емоційною правою,
представивши це своїми героями
доктором Джекілом і містером Гайдом.
Але ця ідея не підтвердилась,
коли науковці
обстежували пацієнтів, в яких була
відсутня одна півкуля мозку
або в яких ці дві частини
були розділеними.
У цих пацієнтів спостерігались навики
як логічні, так і креативні.
Пізніше дослідження показало, що одна
сторона мозку дійсно активніша за іншу
щодо деяких функцій.
За мовлення більше
відповідає ліва сторона,
а за увагу - права.
Можливо, одна сторона
й активніше функціонує,
однак це більше залежить
від організму, ніж від людини.
Тому немає ніяких підстав вважати,
що в деяких осіб одна півкуля домінує,
або ж підтримувати ідею,
щодо розділу на праву і ліву частини
між логікою і креативністю.
Деякі люди можуть бути виключно
логічними або креативними,
але це не має нічого спільного
зі сторонами мозку.
І навіть припущення, що логіка і
креативність суперечать один одному
зовсім не підтверджуються.
Розв'язання складних математичних
задач також вимагає креативності,
і багато витворів мистецтва мають
складне логічне обґрунтування.
Майже кожен прояв креативності чи логіки -
це результат функціонування мозку загалом.