WEBVTT

00:00:00.135 --> 00:00:02.012
Згадую, як подумала про себе:

00:00:02.012 --> 00:00:05.359
"Це ж повністю змінить те, 
як ми спілкуємося".

NOTE Paragraph

00:00:05.523 --> 00:00:06.614
[Дрібничка]

00:00:06.614 --> 00:00:07.738
[Велика ідея]

NOTE Paragraph

00:00:09.016 --> 00:00:11.579
[Маргарет Ґулд Стюарт про гіперпосилання]

NOTE Paragraph

00:00:11.603 --> 00:00:14.181
Гіперпосилання — це елемент інтерфейсу,

00:00:14.181 --> 00:00:15.345
тобто,

00:00:15.345 --> 00:00:19.015
під час користування програмами 
на телефоні або комп'ютері

00:00:19.015 --> 00:00:21.253
за інтерфейсом приховано багато коду,

00:00:21.253 --> 00:00:24.674
що задає машині інструкції про те, 
як керувати програмами.

00:00:24.698 --> 00:00:27.703
Інтерфейс же створений 
для взаємодії з користувачем:

00:00:27.703 --> 00:00:30.475
при натисканні на це, відбувається ось це.

NOTE Paragraph

00:00:30.575 --> 00:00:33.332
Перші інтерфейси були доволі прості

00:00:33.332 --> 00:00:35.504
і не особливо привабливі.

00:00:35.528 --> 00:00:39.098
Перед сучасними дизайнерами 
відкривається багатий вибір.

00:00:39.956 --> 00:00:44.194
Гіперпосилання пишеться у так 
званій мові розмітки даних — HTML.

00:00:44.194 --> 00:00:46.176
Воно становить невеличкий ланцюжок коду.

00:00:46.176 --> 00:00:50.183
А потім ви вписуєте адресу, 
за якою треба перейти користувачу.

00:00:50.207 --> 00:00:52.849
Насправді, опанувати цей 
процес надзвичайно просто.

00:00:52.873 --> 00:00:58.164
Таким чином, усі ці посилання
на інформацію деінде в Інтернеті

00:00:58.164 --> 00:01:00.246
— це простір гіперпосилань.

NOTE Paragraph

00:01:00.903 --> 00:01:02.450
Під час мого навчання у школі

00:01:02.450 --> 00:01:05.894
— тоді людство ще не мало 
широкого доступу до Інтернету —

00:01:05.898 --> 00:01:07.699
коли я збиралась писати проект,

00:01:07.699 --> 00:01:10.468
я мусила йти до бібліотеки,

00:01:10.468 --> 00:01:12.815
і добре, якщо вони 
мали те, що я шукаю.

00:01:12.815 --> 00:01:14.858
Іноді необхідно було
робити запит на книгу,

00:01:14.858 --> 00:01:16.567
на що могли піти тижні.

00:01:16.591 --> 00:01:19.350
Зараз таке і розумом не збагнути,

00:01:19.350 --> 00:01:22.049
тому що, як із будь-яким
великим відкриттям,

00:01:22.049 --> 00:01:25.099
спливає небагато часу після того,
як ми отримали до нього доступ,

00:01:25.099 --> 00:01:27.017
— і от, ми вже сприймаємо це як належне.

NOTE Paragraph

00:01:27.237 --> 00:01:28.691
У 1945 році

00:01:28.691 --> 00:01:31.180
жив собі чоловік на ім'я Веннівер Буш.

00:01:31.334 --> 00:01:33.311
Він працював на американський уряд

00:01:33.311 --> 00:01:35.498
і з-поміж інших висунув ідею про те,

00:01:35.498 --> 00:01:38.179
що "люди створюють так багато інформації,

00:01:38.179 --> 00:01:41.432
що ми не можемо вести підрахунок 
усіх прочитаних нами книг

00:01:41.432 --> 00:01:43.862
або кількості зв'язків 
між важливими ідеями".

00:01:44.196 --> 00:01:46.203
І у нього з'явилась ідея про "мемекс",

00:01:46.203 --> 00:01:48.473
систему для створення 
персональної бібліотеки,

00:01:48.473 --> 00:01:52.606
зібраної з книжок та статей, 
до яких має доступ користувач.

00:01:52.630 --> 00:01:57.129
Ця ідея поєднання джерел 
заволоділа уявою людей.

NOTE Paragraph

00:01:57.383 --> 00:01:59.076
Пізніше, у 1960-их,

00:01:59.076 --> 00:02:02.261
Тед Нельсон запустив "Проект Xanadu",

00:02:02.261 --> 00:02:03.565
сказавши:

00:02:03.565 --> 00:02:06.814
"А якби ця система не була обмежена
лише тим, до чого маю доступ я?

00:02:06.814 --> 00:02:10.132
Якби вона могла поєднувати
ідеї між великою кількістю робіт?"

00:02:11.020 --> 00:02:13.722
У 1982 році дослідники 
з Мерілендського університету

00:02:13.722 --> 00:02:16.131
винайшли систему, яку назвали HyperTIES.

00:02:16.155 --> 00:02:19.584
У ній вперше сам текст
виступав маркером посилання.

00:02:19.584 --> 00:02:21.811
Вони вирішили зіграти на контрасті

00:02:21.811 --> 00:02:24.004
між посиланням синього кольору
та сірим фоном,

00:02:24.004 --> 00:02:26.410
завдяки чому користувачу
буде легко помітити його.

NOTE Paragraph

00:02:27.114 --> 00:02:30.051
Компанія Apple винайшла 
програму HyperCard у 1987 році.

00:02:30.506 --> 00:02:32.131
Перед вами були три стопки карт,

00:02:32.131 --> 00:02:34.946
між якими можна було створювати посилання.

00:02:34.966 --> 00:02:40.211
HyperCard дав можливість користувачу
перестрибувати через сторінки в історії.

00:02:40.581 --> 00:02:43.064
Такий новий концепт нелінійної розповіді

00:02:43.064 --> 00:02:46.046
став дуже популярним 
після появи гіперпосилань,

00:02:46.046 --> 00:02:49.774
адже у людей з'явилась можливість 
самим впливати на хід подій.

00:02:50.004 --> 00:02:52.563
Ці та інші ідеї та винаходи

NOTE Paragraph

00:02:52.563 --> 00:02:55.767
надихнули Тіма Бернерса-Лі під час
створення Всесвітньої павутини.

00:02:57.217 --> 00:02:59.440
Гіперпосилання дуже нагадує кубик LEGO,

00:02:59.440 --> 00:03:04.396
найпростіший будівельний блок, що
є основою для складної мережі зв'язків,

00:03:04.396 --> 00:03:05.658
яка охоплює весь світ.

00:03:05.658 --> 00:03:08.700
Завдяки своїй первинній будові

00:03:08.700 --> 00:03:12.485
гіперпосилання призначалися не лише
для використання багатьма людьми,

00:03:12.485 --> 00:03:14.159
а й для створення ними.

00:03:14.159 --> 00:03:17.554
На мою думку, це один 
з найдемократичніших дизайнів,

00:03:17.554 --> 00:03:19.042
що коли-небудь створювали.