Я дитячий лікар-онколог

та дослідник стовбурових клітин у Стенфордському Університеті,

моя дослідницька спеціалізація - пересадка кісткового мозку.

Минулого року мене надихнув Джил Болт Тейлор,

я не приніс людський мозок,

зате приніс літр кісткового мозку.

Кістковий мозок - це власне те, що ми використовуємо,

для порятунку десятків тисяч пацієнтів,

більшість із яких важко хворі, наприклад лейкемією чи лімфомою,

та іншими важкими захворюваннями.

Отже, кілька років тому я займався трансплантологією у Стенфордському університеті.

Ось, я в операційній. У нас тут є Боб -

донор-волонтер.

Ми збираємось відправити його кістковий мозок через усю країну, щоб врятувати життя

дитини з лейкемією.

Отже, як ми добуваємо кістковий мозок?

У нас для цього є ціла операційна команда, загальна анестезія, медсестри,

і ще один лікар навпроти мене.

Боб лежить на столі, і ми беремо цю маленьку голочку,

не надто велику.

І що ми робимо, ми просто

проходимо крізь м'яку тканину

і пробиваємо нею дірку у твердій кістці,

у тухесі - якщо використовувати "технічну термінологію" -

і шприцом витягуємо 10 мл

кісткового мозку за раз.

І передаємо медсестрі. Вона зливає його у певну ємкість.

І подає мені назад. І ми робимо це знову і знову.

Зазвичай, близько 200 разів.

І до кінця процедури моя рука болить і на ній з'являється мозоль.

Не говорячи про Боба,

чий вид ззаду більше схожий

на швейцарський сир.

І от мені прийшло на думку, що ця процедура анітрохи не змінилась за 40 років.

І, мабуть, існують кращі способи це робити.

Що змусило мене задуматись над підходом з мінімальним втручанням.

І ось новий пристрій, котрий ми називаємо Мероу Майнер (Добувач Мозку).

Ось він.

І ось тут показано як він працює.

Ось наша стандартна схема.

Замість того, щоб пробивати кістку десятки разів,

ми робимо це лише раз, спереду чи ззаду тазової кістки.

І у нас є гнучкий автоматичний катетер

зі спеціальною дротяною петлею, що залишається всередині "хрусткої" частини кісткового мозку

і повторює згини тазової кістки при русі.

І це дозволяє нам швидко аспірувати,

чи висмоктувати кістковий мозок через одну дірку.

Ми можемо зробити кілька проходів через один вхід.

Без допомоги роботів.

І таким чином, Боб може дуже швидко, лише з одним проколом і під локальною анестезією

амбулаторно поділитись кістковим мозком.

І я зробив кілька прототипів. Я отримав невеликий грант від Стенфорду.

І трохи поекспериментував із цим.

І члени нашої команди розробили цю технологію.

І в кінці-кінців, ми провели експерименти на свинях і великих тваринах.

І результати показали, що ми отримали не лише кістковий мозок,

але й у десять разів вищу активність стовбурових клітин

за допомогою Мероу Майнера, у порівнянні зі звичайним пристроєм.

Минулого року цей пристрій був схвалений Управлінням з питань контролю продуктів харчування і лікарських засобів.

Ось пацієнт. Бачите, як катетер повторює вигин кості.

Ми зробимо два проходи у одного пацієнта через той самий отвір.

Це робиться амбулаторно під місцевою анестезією.

І знову ж таки, ми отримуємо від трьох до шести разів більше стовбурових клітин

у порівнянні зі звичайним підходом.

Але, що вам з того? Кістковий мозок - надзвичайно цінне джерело стовбурових клітин.

Вам усім відомими є ембріональні стовбурові клітини.

У них великий потенціал, але вони ще не досліджувались клінічно.

Дорослі стовбурові клітини є по всьому тілу,

включаючи кровотворні стовбурові клітини у кістковому мозку,

котрі ми використовуємо у терапії стовбуровими клітинами

вже понад 40 років.

За останні десять років відбувся значний зріст у використанні

стовбурових клітин кісткового мозку для лікування пацієнтів з іншими захворюваннями,

такими як серцево-судинні,

ортопедичні захворювання, тканинна інженерія,

і навіть в неврології для лікування хвороби Паркінсона

і діабету.

Ми щойно випустили і розпочинаємо продаж цього року

нового Мероу Майнер покоління 2.0.

Маємо надію, що він видобуватиме більше стовбурових клітин,

що означає більшу ефективність.

Це може заохотити більше людей стати донорами і

врятувати життя інших людей.

Це може дати вам можливість зробити запас

своїх же ж стовбурових клітин у молоді роки, при хорошому здоров'ї

для використання у майбутньому, якщо буде необхідність.

І на завершення, ось фотографія людей, що

вижили після пересадки кісткового мозку,

і котрі тепер кожного року зустрічаються у Стенфорді.

Надіємось, що ця технологія дозволить нам

спасти ще більше життів у майбутньому.

Дякую.

(Аплодисменти)