Я дитячий лікар-онколог
та дослідник стовбурових клітин у Стенфордському Університеті,
моя дослідницька спеціалізація - пересадка кісткового мозку.
Минулого року мене надихнув Джил Болт Тейлор,
я не приніс людський мозок,
зате приніс літр кісткового мозку.
Кістковий мозок - це власне те, що ми використовуємо,
для порятунку десятків тисяч пацієнтів,
більшість із яких важко хворі, наприклад лейкемією чи лімфомою,
та іншими важкими захворюваннями.
Отже, кілька років тому я займався трансплантологією у Стенфордському університеті.
Ось, я в операційній. У нас тут є Боб -
донор-волонтер.
Ми збираємось відправити його кістковий мозок через усю країну, щоб врятувати життя
дитини з лейкемією.
Отже, як ми добуваємо кістковий мозок?
У нас для цього є ціла операційна команда, загальна анестезія, медсестри,
і ще один лікар навпроти мене.
Боб лежить на столі, і ми беремо цю маленьку голочку,
не надто велику.
І що ми робимо, ми просто
проходимо крізь м'яку тканину
і пробиваємо нею дірку у твердій кістці,
у тухесі - якщо використовувати "технічну термінологію" -
і шприцом витягуємо 10 мл
кісткового мозку за раз.
І передаємо медсестрі. Вона зливає його у певну ємкість.
І подає мені назад. І ми робимо це знову і знову.
Зазвичай, близько 200 разів.
І до кінця процедури моя рука болить і на ній з'являється мозоль.
Не говорячи про Боба,
чий вид ззаду більше схожий
на швейцарський сир.
І от мені прийшло на думку, що ця процедура анітрохи не змінилась за 40 років.
І, мабуть, існують кращі способи це робити.
Що змусило мене задуматись над підходом з мінімальним втручанням.
І ось новий пристрій, котрий ми називаємо Мероу Майнер (Добувач Мозку).
Ось він.
І ось тут показано як він працює.
Ось наша стандартна схема.
Замість того, щоб пробивати кістку десятки разів,
ми робимо це лише раз, спереду чи ззаду тазової кістки.
І у нас є гнучкий автоматичний катетер
зі спеціальною дротяною петлею, що залишається всередині "хрусткої" частини кісткового мозку
і повторює згини тазової кістки при русі.
І це дозволяє нам швидко аспірувати,
чи висмоктувати кістковий мозок через одну дірку.
Ми можемо зробити кілька проходів через один вхід.
Без допомоги роботів.
І таким чином, Боб може дуже швидко, лише з одним проколом і під локальною анестезією
амбулаторно поділитись кістковим мозком.
І я зробив кілька прототипів. Я отримав невеликий грант від Стенфорду.
І трохи поекспериментував із цим.
І члени нашої команди розробили цю технологію.
І в кінці-кінців, ми провели експерименти на свинях і великих тваринах.
І результати показали, що ми отримали не лише кістковий мозок,
але й у десять разів вищу активність стовбурових клітин
за допомогою Мероу Майнера, у порівнянні зі звичайним пристроєм.
Минулого року цей пристрій був схвалений Управлінням з питань контролю продуктів харчування і лікарських засобів.
Ось пацієнт. Бачите, як катетер повторює вигин кості.
Ми зробимо два проходи у одного пацієнта через той самий отвір.
Це робиться амбулаторно під місцевою анестезією.
І знову ж таки, ми отримуємо від трьох до шести разів більше стовбурових клітин
у порівнянні зі звичайним підходом.
Але, що вам з того? Кістковий мозок - надзвичайно цінне джерело стовбурових клітин.
Вам усім відомими є ембріональні стовбурові клітини.
У них великий потенціал, але вони ще не досліджувались клінічно.
Дорослі стовбурові клітини є по всьому тілу,
включаючи кровотворні стовбурові клітини у кістковому мозку,
котрі ми використовуємо у терапії стовбуровими клітинами
вже понад 40 років.
За останні десять років відбувся значний зріст у використанні
стовбурових клітин кісткового мозку для лікування пацієнтів з іншими захворюваннями,
такими як серцево-судинні,
ортопедичні захворювання, тканинна інженерія,
і навіть в неврології для лікування хвороби Паркінсона
і діабету.
Ми щойно випустили і розпочинаємо продаж цього року
нового Мероу Майнер покоління 2.0.
Маємо надію, що він видобуватиме більше стовбурових клітин,
що означає більшу ефективність.
Це може заохотити більше людей стати донорами і
врятувати життя інших людей.
Це може дати вам можливість зробити запас
своїх же ж стовбурових клітин у молоді роки, при хорошому здоров'ї
для використання у майбутньому, якщо буде необхідність.
І на завершення, ось фотографія людей, що
вижили після пересадки кісткового мозку,
і котрі тепер кожного року зустрічаються у Стенфорді.
Надіємось, що ця технологія дозволить нам
спасти ще більше життів у майбутньому.
Дякую.
(Аплодисменти)