Роза Говард: маючи понад 
500 точок у всьому світі,

IKEA взяла на себе обов‘язок стати 
екологічно чистою до 2030 року.

Це залучає в себе все - 
від використаної сировини

до кінця життєвого циклу продукту.

Через масштаби компаній...

Єспер Бродін: вуглецевий слід IKEA
становить приблизно 0.1%

від всесвітніх викидів вуглецю.

РГ: ...це величезна кількість!

І це говорить Єспер Бродін,

директор Ingka Group, 
компанії, що відповідає за продажі IKEA.

А це Піа Гайденмарк Кук,

керівник зі сталого розвитку.

Піа Гайденмарк Кук: ми 
знаємо, що зміни необхідні.

Ми радіємо нашим можливостям

щодо трансформування бізнесу,

ми хочемо подивитися на ланцюг
виробництва з інших сторін,

організувати нову комунікацію з клієнтами

та між колегами.

Ми контролюємо вартість, 
зберігаючи низькі ціни.

На наш погляд, для більшості людей важлива

доступність продукції.

Але ми не забуваємо
про стиль, функціональність,

екологічність та якість.

РГ: як IKEA знаходить 
баланс між екологічністю

та переконує людей 
придбати речі під час кліматичної кризи?

ПГК: ми робимо це, 
оцінюючи наш бізнес у цілому.

До 2030 року ми маємо використовувати
відновлювані та перероблені матеріали.

Наприклад, ми замінили 
бавовну в таких товарах,

як цей диван,

на екологічну бавовну.

У 2020 році ми перейдемо на деревину

з екологічно стійких джерел.

Зараз ми на етапі пошуку 
рішення: як знайти дизайн,

який підлягатиме переробці в подальшому.

Іншими словами: ми задумуємося,
як втілити циклічний дизайн

у нашу продукцію?

Ми також приділяємо увагу 
взаємодії з клієнтами,

розглядаємо нові моделі послуг,
наприклад: меблі як сервіс,

які ми починаємо тестувати в режимі B2B.

РГ: у 2019 році бізнес IKEA зріс на 6.5%.

Але компанія знизила свій вуглецевий слід

на 4.3%,

поклавши початок 
відділенню бізнесу від викидів вуглецю.

ЄБ: насправді, цей крок

подарував нам впевненість та оптимізм,

показавши, що можливо 
зростати та одночасно йти

правильним шляхом щодо вуглецю.

РГ: що ж, тоді як можливо 
зберегти цей перехід на довгий час

і розширити це відділення?

ЄБ: існує декілька міфів, 
які ми повинні спростувати.

Перший міф - щодо споживання.

Він переконує, що екологічність
коштуватиме дорого,

що щирі наміри не можуть 
співіснувати з прибутком.

Але ж усе навпаки.

РГ: Чому люди повинні довіряти вам?

ЄБ: Довіра - найважливіший ресурс,

який здатен почати нову 
систему та взаємозв‘язок.

Для початку потрібно 
оцінити наміри.

Критична оцінка - лише 
перша частина рівняння.

Але причини, завдяки яким

ми вирішили займатися питаннями екології,

є логічними для бізнесу,

зважаючи на те, що наші 
співпрацівники та клієнти

очікують від нас уже зараз -

а саме, лідерства.

Тому для бренду - це небезпечний крок,

не взяти на себе лідерство.

Врешті-решт, найцікавішим я вважаю те,

що вартість екологічності зменшиться.

Це нова модель світу.

Екологічність не завадить 
бізнесу рости, а навпаки.

РГ: як реагують на це ваші 
співпрацівники та партнери?

ПГК: ми отримуємо гарні 
відгуки від наших колег!

Спираючись на результати опитування,

екологічність - друга причина,
чому люди працевлаштовуються

та залишаються в IKEA.

А перша з них - те, що наші колеги чудові.

РГ: Кліматична криза - це також
криза рівності та справедливості.

Що IKEA думає з цього приводу?

ПГК: ми впевнені, що 
кліматична криза - проблема людських прав.

Ми розуміємо, що люди 
з порожніми гаманцями -

це люди під нищівним 
впливом кліматичної кризи.

Фонд IKEA допомагає боротися зі змінами.

Наша благодійна організація

працює над різними кліматичними заходами
в країнах, що розвиваються.

Ми виділили на це 150 млн 
євро за останні два роки.

У компанії Ingka, яка керує 
нашими торгівельними магазинами

і центрами виконання замовлень,

ми працюємо з біженцями

та даємо їм навички працевлаштування

на наших навчальних та мовних тренінгах.

РН: Зазвичай компанії думають наперед.

Клімат - проблема, 
яка потребує негайних дій.

Як ви з цим упораєтесь?

ЄБ: Насправді, ми - власність фонду,

тож стресове планування відсутнє.

Наш засновник завжди мислив довгостроково.

Я пам‘ятаю одну з наших 
останніх зустрічей з ним

декілька років тому, до його смерті.

Ми спитали в нього, 
як нам мислити та планувати,

на що він відповів, що потрібно 
думати довгостроково.

А коли ми спитали на скільки років уперед,

він відповів, що на 200 років уперед.

Можливо, це занадто далеко,

у нас небагато часу,

але 10 років - осяжне 
майбутнє для нас усіх.