0:00:00.000,0:00:05.840 (музика) 0:00:05.840,0:00:08.270 Вітаю. Я Ойген Фішер, старший викладач 0:00:08.270,0:00:10.410 філософії в Університеті Східної Англії. 0:00:10.410,0:00:13.170 Сьогодні ми розглянемо деякі[br]парадокси щодо сприйняття, 0:00:13.170,0:00:15.270 відомі як аргументи[br]щодо перцептивних ілюзій. 0:00:15.270,0:00:19.850 Вони стосуються випадків[br]помилкового сприйняття, 0:00:19.850,0:00:22.509 коли щось сприймається не таким,[br]яким воно є насправді. 0:00:22.509,0:00:28.330 Наприклад, дивлячись збоку на круглу[br]монету, може видатись, що вона еліптична. 0:00:28.330,0:00:31.720 Чи, скажімо, людина, яка перебуває[br]на великий відстані, 0:00:31.720,0:00:35.500 здається значно меншою на зріст,[br]ніж вона є насправді. 0:00:35.500,0:00:38.180 Або ж розгляньмо явище,[br]відоме як рефракція (заломлення). 0:00:38.180,0:00:40.160 Якщо пряму соломинку частково 0:00:40.160,0:00:42.359 занурити у воду,[br]здається, що вона зламана. 0:00:42.359,0:00:45.029 Всі ці явища нам добре відомі[br]із повсякденного досвіду, 0:00:45.029,0:00:47.079 зазвичай ми над ними не замислюємося. 0:00:47.079,0:00:50.510 Але з цих звичних фактів випливає[br]дивовижний наслідок. 0:00:50.510,0:00:53.120 Здається, що від навколишніх[br]фізичних об'єктів 0:00:53.120,0:00:57.030 ми відділені завісою внутрішнього досвіду. 0:00:57.030,0:01:01.240 Філософ 18 сторіччя Девід Юм[br]яскраво це продемонстрував, 0:01:01.240,0:01:03.699 міркуючи над іншим схожим явищем: 0:01:03.699,0:01:07.189 як відомо, люди сприймають[br]стіл тим меншим, 0:01:07.189,0:01:09.030 чим далі від нього знаходяться. 0:01:09.030,0:01:11.790 Юм помітив, що стіл нам видається[br]все меншим, 0:01:11.790,0:01:16.500 однак при цьому[br]розміри стола насправді не змінюються, 0:01:16.500,0:01:20.760 це все той же стіл, що стоїть у кабінеті,[br]і його розміри не залежать від того, 0:01:20.760,0:01:22.480 дивимось ми на нього чи ні. 0:01:22.480,0:01:25.880 Звідси Юм робить висновок, [br]що ми не можемо сприймати 0:01:25.880,0:01:30.280 цей незмінний, реальний стіл, а отже,[br]ми сприймаємо не стіл, а щось інше. 0:01:30.280,0:01:34.130 На його думку, ми бачимо образ столу, 0:01:34.130,0:01:37.990 і розміри цього образу[br]змінюються при віддаленні. 0:01:37.990,0:01:41.090 Тож у нашому мозку міститься саме образ. 0:01:41.090,0:01:43.629 Іншими словами, коли дивитесь на стіл, 0:01:43.639,0:01:48.239 ви сприймаєте лише мисленнєвий образ,[br]а не фізичний стіл. 0:01:48.239,0:01:51.950 Щоб розібрати цей поспішний, але[br]досить відомий висновок, 0:01:51.950,0:01:53.790 детальніше розгляньмо випадок 0:01:53.790,0:01:58.090 із круглою монетою, яка при погляді збоку[br]здається еліптичною. 0:01:58.090,0:02:00.520 Що насправді у цьому випадку[br]присутнє в свідомості? 0:02:00.520,0:02:02.100 Ви описуєте радше свій досвід, 0:02:02.100,0:02:05.450 аніж об'єкти навколо вас.[br]Опишіть те, що у вашій свідомості, 0:02:05.450,0:02:09.610 не висловлюючи жодного судження про[br]фізичні об'єкти, з якими ви маєте справу, 0:02:09.610,0:02:12.480 не висловлюючи суджень[br]про їх форму, чи розмір, чи колір, 0:02:12.480,0:02:14.830 чи будь-яку іншу властивість цих об'єктів. 0:02:14.830,0:02:17.009 Здається, буде слушним сказати, 0:02:17.009,0:02:20.870 що у вашій свідомості є інформація[br]про еліптичний золотистий шматок. 0:02:20.870,0:02:23.870 Такі судження часто називаються[br]феноменальними судженнями. 0:02:23.870,0:02:26.570 Отже, перший крок - це [br]феноменальні судження, 0:02:26.570,0:02:28.829 які стосуються випадків[br]помилкового сприйняття, 0:02:28.829,0:02:32.870 таких як стіл у прикладі Юма чи монета[br]в нашому прикладі. 0:02:32.870,0:02:37.149 Наступний крок - міркування над тим,[br]що ми сприймаємо насправді? 0:02:37.149,0:02:39.579 Чим є цей еліптичний шматок? 0:02:39.579,0:02:43.669 Це не монета, бо монета кругла,[br]а не еліптична. 0:02:43.669,0:02:47.339 Тож очевидно, що ви сприймаєте[br]не монету, а щось інше. 0:02:47.339,0:02:50.189 Юм називав це щось інше "образ". 0:02:50.189,0:02:54.569 Зараз більш поширений нейтральніший[br]термін "чуттєві (сенсорні) дані" 0:02:54.569,0:02:56.969 Давайте продовжимо розглядати монету. 0:02:56.969,0:02:58.939 Скільки речей ви бачите? 0:02:58.939,0:03:01.159 На скільки об'єктів ви спрямували[br]свою увагу, 0:03:01.159,0:03:03.690 скільки об'єктів ви усвідомлюєте? 0:03:03.690,0:03:07.560 Певно, ви не можете спершу усвідомлювати[br]це як щось еліптичне, 0:03:07.560,0:03:09.960 і лише потім, [br]відвернувши увагу на щось інше, 0:03:09.960,0:03:13.560 сприйняти це щось інше як монету. 0:03:13.560,0:03:16.669 Тож у вашій свідомості одна річ, а не дві. 0:03:16.669,0:03:20.439 Ми вже дійшли висновку, що ви сприймаєте[br]чуттєві дані. 0:03:20.439,0:03:23.239 Отже, ви не можете сприймати монету. 0:03:23.259,0:03:27.099 Принаймні не в точному розумінні. 0:03:27.099,0:03:31.379 Звісно, ви в певному розумінні [br]сприймаєте монету. 0:03:31.379,0:03:33.369 Ви чудово розумієте, що ви 0:03:33.369,0:03:37.139 дивитесь на монету, а не, скажімо,[br]на гральну кульку чи кубик. 0:03:37.139,0:03:41.629 Прихильники аргументів щодо перцептивних[br]ілюзій зазвичай роблять обережний висновок 0:03:41.629,0:03:45.560 що, дивлячись на монету збоку, все, що[br]ми при цьому безпосередньо сприймаємо - 0:03:45.560,0:03:48.200 це тільки суб'єктивні чуттєві дані. 0:03:48.200,0:03:51.440 В той же час, наша свідомість може[br]непрямо сприймати 0:03:51.440,0:03:53.669 монету і як фізичний об'єкт, 0:03:53.669,0:03:57.649 причому завдяки прямому[br]усвідомленню чуттєвих даних. 0:03:57.649,0:04:00.949 Отож, ми розглянули [br]першу частину аргументу. 0:04:00.949,0:04:05.480 У другій же частині відбувається[br]узагальнення на основі окремих випадків 0:04:05.480,0:04:08.509 помилкового сприйняття,[br]які поширюють на будь-яке сприйняття. 0:04:08.509,0:04:10.989 Це узагальнення спирається на погляд, 0:04:10.989,0:04:13.120 що чуттєві дані і фізичні об'єкти 0:04:13.120,0:04:17.270 є цілком відмінними типами. 0:04:17.270,0:04:21.390 Насамперед, чуттєві дані щодо монети[br]значно менш сталі, ніж монета. 0:04:21.390,0:04:24.990 Цей кольоровий шматок змінює[br]форму, залежно від вашого кута зору, 0:04:24.990,0:04:27.050 тоді як форма монети незмінна. 0:04:27.050,0:04:32.700 Чуттєві дані також зникають,[br]щойно ви заплющите очі, 0:04:32.700,0:04:34.910 тоді як монета зникне лише тоді, 0:04:34.910,0:04:38.120 якщо її розплавити чи якось[br]інакше фізично знищити. 0:04:38.120,0:04:43.300 Тож чуттєві дані та їхні властивості[br]залежать від нас як спостерігачів, 0:04:43.300,0:04:48.590 тоді як фізичні об'єкти та їх властивості[br]не залежать від нашого спостереження. 0:04:48.590,0:04:51.480 Чуттєві дані суб'єктивні, мінливі, плинні, 0:04:51.480,0:04:55.860 як мерехтлива свічка чи її дим,[br]який швидко розвіюється. 0:04:55.860,0:04:57.980 Фізичні об'єкти, навпаки, 0:04:57.980,0:05:01.900 об'єктивні і стабільні, такі як[br]твердий стіл чи монета. 0:05:01.900,0:05:04.300 Це веде до інтуїтивного припущення, 0:05:04.300,0:05:07.980 що ці настільки відмінні типи 0:05:07.980,0:05:11.140 являють собою якісно різний досвід. 0:05:11.140,0:05:14.480 Ми ж можемо визначити, виходячи[br]із суб'єктивних якостей досвіду, 0:05:14.480,0:05:19.330 чи ми сприймаємо чуттєві дані,[br]чи фізичний об'єкт. 0:05:19.330,0:05:20.330 Але порівняймо. 0:05:20.330,0:05:23.850 Гляньте на цей олівець,[br]частково занурений у воду. 0:05:23.850,0:05:26.220 Більшості людей здається,[br]що він зламаний. 0:05:26.220,0:05:28.850 Якщо ви належите до них, то ви зараз 0:05:28.850,0:05:33.060 на рівні чуттєвих даних сприймаєте[br]предмет, який зламаний. 0:05:33.060,0:05:35.290 А тепер подивіться на олівець,[br]який не в воді, 0:05:35.290,0:05:38.510 тепер він виглядає прямим,[br]яким є насправді. 0:05:38.510,0:05:40.420 Чи можете ви вказати якусь різницю 0:05:40.420,0:05:43.510 між суб'єктивним сприйняттям якостей[br]в обох випадках? 0:05:43.510,0:05:48.510 Чи видається якийсь із них безглуздішим,[br]менш ясним чи більш яскравим? 0:05:48.510,0:05:53.510 Ті філософи, які такої[br]різниці не знаходять, 0:05:53.510,0:05:58.610 доходять висновку, що наше сприйняття у[br]цих обох випадках належить до одного типу. 0:05:58.610,0:06:02.100 Тож, якщо ми безпосередньо сприймаємо[br]суб'єктивні чуттєві дані 0:06:02.100,0:06:04.340 у випадках помилкового сприйняття, 0:06:04.340,0:06:07.060 то так само ми сприймаємо чуттєві дані 0:06:07.060,0:06:09.950 і у випадках правильного сприйняття. 0:06:09.950,0:06:12.860 Коли ми на щось дивимось, [br]все, що ми при цьому безпосередньо 0:06:12.860,0:06:15.610 сприймаємо - це суб'єктивні чуттєві дані. 0:06:15.610,0:06:19.530 Ми ніколи не сприймаємо безпосередньо[br]фізичні об'єкти за допомогою зору. 0:06:19.530,0:06:22.370 Коли дивимось навколо себе, ми відділені 0:06:22.370,0:06:24.460 від фізичних об'єктів, що нас оточують 0:06:24.460,0:06:27.300 завісою суб'єктивних чуттєвих даних. 0:06:27.300,0:06:30.130 Існують схожі міркування, в яких[br]доходять подібних висновків 0:06:30.130,0:06:35.690 щодо інших чуттів: [br]слуху, нюху, смаку і дотику. 0:06:35.690,0:06:39.300 Є й інші шляхи аргументації, наприклад,[br]аналіз галюцинацій, 0:06:39.300,0:06:42.430 однак ці шляхи теж ведуть[br]до тих же висновків. 0:06:42.430,0:06:46.020 Однак ці висновки виглядають як такі,[br]що суперечать здоровому глузду. 0:06:46.020,0:06:50.630 Справді, дивлячись на столи чи стільці,[br]ми бачимо ці стабільні, доступні для 0:06:50.630,0:06:53.140 загального сприйняття фізичні об'єкти. 0:06:53.140,0:06:55.940 Зрозуміло, ці об'єкти не можуть зникнути 0:06:55.940,0:06:59.940 з поля зору через дію суб'єктивних,[br]мінливих об'єктів свідомості. 0:06:59.940,0:07:03.800 Ясна річ, ми можемо просто бачити [br]столи чи стільці, 0:07:03.800,0:07:07.839 не виводячи їхню присутність перед нами 0:07:07.839,0:07:12.010 із суб'єктивних образів чи чуттєвих даних. 0:07:12.010,0:07:15.680 Оскільки розглянуті вище міркування[br]ведуть до висновків, які суперечать 0:07:15.680,0:07:17.749 уявленням здорового глузду про сприйняття, 0:07:17.749,0:07:22.089 ці міркування ставлять перед нами[br]проблему, відому як проблема сприйняття. 0:07:22.089,0:07:24.780 Ми не сумніваємось, що предмети іноді 0:07:24.780,0:07:27.780 здаються еліптичними, жовтими,[br]гіркими чи шорсткими, 0:07:27.780,0:07:32.010 тоді як насправді вони круглі, білі[br]солодкі чи гладкі. 0:07:32.010,0:07:33.930 Попередні міркування показують, 0:07:33.930,0:07:36.160 що це означає, що ми не можемо просто 0:07:36.160,0:07:41.180 бачити, чути, відчувати запах чи смак. 0:07:41.180,0:07:45.660 Тут виникає проблема: як можливо[br]просто сприймати за допомогою 0:07:45.660,0:07:48.790 зору чи іншого відчуття об'єкти[br]навколишнього середовища, 9:59:59.000,9:59:59.000 якщо ці об'єкти часто здаються іншими,[br]ніж вони є насправді?