1
00:00:00,760 --> 00:00:02,600
Це - Плевробот.

2
00:00:03,400 --> 00:00:07,016
Робот, якого ми розробляли, копіюючи
представника родини саламандрових,

3
00:00:07,040 --> 00:00:08,440
що зветься Тритон ребристий.

4
00:00:09,240 --> 00:00:11,496
Плевробот може ходити, як бачите,

5
00:00:11,520 --> 00:00:13,560
і, як побачите згодом, він також плаває.

6
00:00:14,280 --> 00:00:16,471
Ви запитаєте, навіщо ми
створили цього робота.

7
00:00:16,960 --> 00:00:20,722
Фактично, робот був створений
як науковий інструмент для нейронауки.

8
00:00:21,400 --> 00:00:23,896
Насправді, ми розробляли його
разом з нейробіологами,

9
00:00:23,920 --> 00:00:25,816
щоб зрозуміти, як рухаються тварини,

10
00:00:25,840 --> 00:00:28,600
а особливо - як спинний мозок
керує пересуванням.

11
00:00:29,420 --> 00:00:31,256
Та що довше я працюю в біороботиці,

12
00:00:31,280 --> 00:00:33,661
то більше захоплююсь
рухом тварин.

13
00:00:33,920 --> 00:00:38,216
Якщо подумати про те, як пливе дельфін,
як біжить або стрибає кіт,

14
00:00:38,240 --> 00:00:39,816
або навіть як ми, люди, рухаємось

15
00:00:39,840 --> 00:00:41,656
під час пробіжки або гри в теніс, -

16
00:00:41,680 --> 00:00:43,210
ми робимо дивовижні речі.

17
00:00:43,880 --> 00:00:48,016
Фактично, наша нервова система виконує
дуже складне завдання контролю.

18
00:00:48,040 --> 00:00:51,136
Вона мусить бездоганно координувати
близько 200 м’язів,

19
00:00:51,160 --> 00:00:54,840
бо, коли координація кепська -
ми падаємо або погано пересуваємось.

20
00:00:55,560 --> 00:00:58,280
Моя мета - зрозуміти, як це працює.

21
00:00:59,160 --> 00:01:02,180
Є 4 головних компоненти, що лежать
в основі пересування тварин.

22
00:01:02,800 --> 00:01:04,736
Перший - саме́ тіло,

23
00:01:04,760 --> 00:01:06,736
і, насправді, не варто недооцінювати,

24
00:01:06,760 --> 00:01:10,240
наскільки будова тіла вже сама по собі
спрощує рух тварини.

25
00:01:10,920 --> 00:01:12,376
Наступний - спинний мозок,

26
00:01:12,400 --> 00:01:14,376
який відповідає за рефлекси,

27
00:01:14,400 --> 00:01:17,856
численні рефлекси, котрі уможливлюють
сенсомоторний зворотний зв’язок

28
00:01:17,880 --> 00:01:21,360
між нервовою активністю спинного мозку
та руховою активністю.

29
00:01:22,000 --> 00:01:24,976
Третє - центральні генератори
впорядкованої активності.

30
00:01:25,000 --> 00:01:28,896
Це дуже цікаві структури
в спинному мозку хребетних тварин,

31
00:01:28,920 --> 00:01:30,536
які можуть самостійно генерувати

32
00:01:30,560 --> 00:01:33,296
дуже синхронні ритмічні
команди моторної активності,

33
00:01:33,320 --> 00:01:35,696
отримуючи лише дуже прості вхідні сигнали.

34
00:01:35,720 --> 00:01:36,936
Ці вхідні сигнали -

35
00:01:36,960 --> 00:01:40,016
це модулюючі команди
з різних ділянок кори головного мозку,

36
00:01:40,040 --> 00:01:42,736
таких як моторна кора,
мо́зочок, базальні ганглії.

37
00:01:42,760 --> 00:01:44,896
Усі вони модулюють
активність спинного мозку

38
00:01:44,920 --> 00:01:46,376
коли ми пересуваємось.

39
00:01:46,400 --> 00:01:49,616
Але цікаво те, наскільки
сам лише базовий компонент -

40
00:01:49,640 --> 00:01:51,576
спинний мозок разом з тілом -

41
00:01:51,600 --> 00:01:54,056
значною мірою вирішує
це завдання з пересування.

42
00:01:54,080 --> 00:01:57,502
Вам це, напевно, відомо з того факту,
що коли курці відрубують голову,

43
00:01:57,532 --> 00:01:58,913
то вона ще певний час бігає.

44
00:01:58,937 --> 00:02:01,476
Це свідчить, що самі лише
спинний мозок і тіло

45
00:02:01,500 --> 00:02:03,373
значною мірою контролюють пересування.

46
00:02:03,397 --> 00:02:05,856
Зрозуміти, як це працює, дуже непросто,

47
00:02:05,880 --> 00:02:07,176
бо, по-перше,

48
00:02:07,200 --> 00:02:09,820
реєструвати активність у спинному мозку
дуже складно.

49
00:02:09,844 --> 00:02:12,616
Набагато простіше імплантувати
електроди в моторну кору,

50
00:02:12,640 --> 00:02:15,696
ніж у спинний мозок,
бо він захищений хребтом.

51
00:02:15,720 --> 00:02:17,536
Це дуже складно, особливо у людей.

52
00:02:17,560 --> 00:02:21,336
Друга перешкода в тому, що пересування
є результатом дуже складної

53
00:02:21,360 --> 00:02:24,416
і дуже динамічної взаємодії
цих чотирьох компонентів.

54
00:02:24,440 --> 00:02:27,680
Тож дуже важко з’ясувати, як роль
кожного з них змінюється в часі.

55
00:02:28,880 --> 00:02:32,616
І ось тут біороботи, такі як Плевробот,
і математичні моделі

56
00:02:32,640 --> 00:02:33,840
можуть дуже допомогти.

57
00:02:35,480 --> 00:02:36,736
Отже, що таке біороботика?

58
00:02:36,760 --> 00:02:39,496
Біороботика - це дуже активна
галузь робототехніки,

59
00:02:39,520 --> 00:02:41,976
де люди шукають натхнення
у тваринному світі,

60
00:02:42,000 --> 00:02:44,456
створюючи роботів,
які могли б працювати надворі,

61
00:02:44,480 --> 00:02:47,136
наприклад, роботів-помічників,
або пошуково-рятувальних

62
00:02:47,160 --> 00:02:48,360
або сільгосп-роботів.

63
00:02:48,880 --> 00:02:51,576
Мета - наслідуючи тварин,
створювати роботів,

64
00:02:51,600 --> 00:02:53,936
які зможуть пересуватися
у складному середовищі -

65
00:02:53,960 --> 00:02:55,520
по сходах, у горах і лісах -

66
00:02:55,520 --> 00:02:57,736
там, де роботи почуваються
ще не дуже впевнено,

67
00:02:57,736 --> 00:02:59,696
а тварини пересуваються набагато краще.

68
00:02:59,720 --> 00:03:02,216
Робот також може бути
чудовим науковим знаряддям.

69
00:03:02,240 --> 00:03:04,860
Є дуже хороші проекти,
де роботи використовуються

70
00:03:04,884 --> 00:03:08,856
як наукові знаряддя для нейронауки,
біомеханіки або гідродинаміки.

71
00:03:08,880 --> 00:03:11,000
Саме таке призначення має і Плевробот.

72
00:03:11,600 --> 00:03:14,536
Тож у моїй лабораторії
ми співпрацюємо з нейробіологами,

73
00:03:14,560 --> 00:03:17,776
такими як Жан-Марі Кабельґен,
нейробіологом з Бордо, Франції,

74
00:03:17,800 --> 00:03:21,840
ми створюємо моделі спинного мозку
і перевіряємо їх на роботах.

75
00:03:22,480 --> 00:03:24,096
І тут варто починати з простого.

76
00:03:24,120 --> 00:03:26,096
Отже, найкраще почати з простих тварин,

77
00:03:26,120 --> 00:03:28,376
таких як мінога, яка є
дуже примітивною рибою,

78
00:03:28,400 --> 00:03:30,896
а тоді поступово переходити
до складніших рухів,

79
00:03:30,920 --> 00:03:32,176
таких як у саламандри,

80
00:03:32,200 --> 00:03:33,696
як у котів і людей,

81
00:03:33,720 --> 00:03:34,920
у ссавців.

82
00:03:35,880 --> 00:03:38,256
І тут робот стає цікавим знаряддям

83
00:03:38,280 --> 00:03:40,216
для перевірки наших моделей.

84
00:03:40,240 --> 00:03:43,256
Насправді, для мене Плевробот -
це ніби здійснення мрії.

85
00:03:43,280 --> 00:03:46,536
Близько 20 років тому
я вже створював

86
00:03:46,560 --> 00:03:49,216
комп’ютерні моделі
рухів міноги і саламандри,

87
00:03:49,240 --> 00:03:50,776
працюючи над дисертацією.

88
00:03:50,800 --> 00:03:54,176
Але я завжди знав, що мої моделі
були всього лиш наближеннями.

89
00:03:54,200 --> 00:03:58,176
Так само, як з фізичними процесами
у воді, мулові або складних сумішах,

90
00:03:58,200 --> 00:04:00,856
дуже складно моделювати
такі рухи на комп’ютері.

91
00:04:00,880 --> 00:04:02,920
Чому б не зробити фізичну модель - робота?

92
00:04:03,600 --> 00:04:06,736
Отже, з усіх цих тварин,
однією з моїх улюблених є саламандра.

93
00:04:06,760 --> 00:04:10,216
Ви можете запитати, чому.
А тому, що вона, як амфібія,

94
00:04:10,240 --> 00:04:13,096
є справді ключовою твариною
з еволюційної точки зору.

95
00:04:13,120 --> 00:04:15,176
Вона - чудова сполучна ланка
між плаванням,

96
00:04:15,200 --> 00:04:17,096
таким як у в’юнів або риб,

97
00:04:17,120 --> 00:04:21,240
і чотириногим пересуванням,
таким як у ссавців, котів і людей.

98
00:04:22,160 --> 00:04:23,816
І, фактично, сучасна саламандра

99
00:04:23,840 --> 00:04:26,060
дуже подібна до перших
наземних хребетних,

100
00:04:26,060 --> 00:04:27,776
тож це ніби жива викопна тварина,

101
00:04:27,800 --> 00:04:29,966
через яку ми маємо доступ
до нашого предка -

102
00:04:29,966 --> 00:04:32,680
предка усіх наземних чотириногих.

103
00:04:33,240 --> 00:04:34,616
Отже, саламандра пливе,

104
00:04:34,640 --> 00:04:37,136
використовуючи
змієподібний плавальний алюр,

105
00:04:37,160 --> 00:04:40,800
тобто хвиля м’язової активності
плавно рухається від голови до хвоста.

106
00:04:41,440 --> 00:04:43,616
А якщо поставити саламандру на землю,

107
00:04:43,640 --> 00:04:45,976
вона перейде на швидку ходу.

108
00:04:46,000 --> 00:04:48,863
В цьому режимі ми бачимо точні
періодичні рухи кінцівок,

109
00:04:48,887 --> 00:04:50,496
які дуже добре узгоджені з

110
00:04:50,520 --> 00:04:53,176
хвилеподібними рухами тіла,

111
00:04:53,200 --> 00:04:56,856
і це саме той алюр, який ви
бачите тут, у Плевробота.

112
00:04:56,880 --> 00:04:59,856
Несподіваним і захопливим
є те, що все це

113
00:04:59,880 --> 00:05:04,016
може генеруватися самими лише
спинним мозком і тілом.

114
00:05:04,040 --> 00:05:06,040
Тож, якщо децеребрувати саламандру -

115
00:05:06,064 --> 00:05:08,080
видалити голову, хоч це й неприємно -

116
00:05:08,104 --> 00:05:10,776
і електрично стимулювати спинний мозок,

117
00:05:10,800 --> 00:05:14,056
то слабка стимуляція спричинятиме
рух ступо́ю, найповільнішим алюром.

118
00:05:14,080 --> 00:05:16,536
Якщо стимулювати трохи сильніше,
алюр прискориться.

119
00:05:16,560 --> 00:05:18,456
У певну мить досягається поріг,

120
00:05:18,480 --> 00:05:21,016
і тварина автоматично
переходить на плавання.

121
00:05:21,040 --> 00:05:22,346
Це дивовижно.

122
00:05:22,390 --> 00:05:24,006
Проста зміна загального сигналу,

123
00:05:24,036 --> 00:05:25,696
подібно до натискання педалі газу,

124
00:05:25,720 --> 00:05:27,856
модулюючої стимуляції спинного мозку,

125
00:05:27,880 --> 00:05:30,880
спричиняє повне перемикання
між двома дуже різними алюрами.

126
00:05:32,440 --> 00:05:35,016
Те саме спостерігається і в котів.

127
00:05:35,040 --> 00:05:37,056
Якщо стимулювати спинний мозок кота,

128
00:05:37,080 --> 00:05:39,296
можна перемикати його на
ходу, рись і галоп.

129
00:05:39,320 --> 00:05:42,056
У випадку птахів, слабка стимуляція

130
00:05:42,080 --> 00:05:43,536
змушує птаха ходити,

131
00:05:43,560 --> 00:05:46,376
а сильна стимуляція - махати крилами.

132
00:05:46,400 --> 00:05:48,416
Це, насправді, засвідчує, що спинний мозок

133
00:05:48,440 --> 00:05:50,856
це дуже складний контро́лер пересування.

134
00:05:50,880 --> 00:05:53,336
Ми дослідили пересування
саламандри детальніше,

135
00:05:53,360 --> 00:05:56,456
використовуючи чудову
рентгенівську відеоустановку,

136
00:05:56,480 --> 00:06:00,056
надану професором Мартином Фішером
з університету Єни в Німеччині.

137
00:06:00,080 --> 00:06:02,656
І завдяки цьому ми мали
дивовижний пристрій

138
00:06:02,680 --> 00:06:05,136
для дуже точного запису
усіх рухів кісток.

139
00:06:05,160 --> 00:06:06,416
Тож ось що ми зробили.

140
00:06:06,440 --> 00:06:09,616
По суті, ми визначили,
які кістки нас цікавлять,

141
00:06:09,640 --> 00:06:12,656
і зробили тривимірний запис їхніх рухів.

142
00:06:12,680 --> 00:06:15,376
Потім ми зібрали базу даних рухів,

143
00:06:15,400 --> 00:06:17,056
як на землі, так і у воді,

144
00:06:17,080 --> 00:06:19,499
щоб створити повну базу даних
моторних поведінок,

145
00:06:19,499 --> 00:06:20,943
доступних справжній тварині.

146
00:06:20,943 --> 00:06:24,008
А потім ми, робототехніки, мали
відтворити це у нашому ро́боті.

147
00:06:24,033 --> 00:06:27,416
Ми проробили величезну робо́ту,
щоб визначити оптимальну структуру,

148
00:06:27,440 --> 00:06:30,096
з’ясувати, де розмістити двигуни,
як з’єднати їх докупи,

149
00:06:30,120 --> 00:06:33,000
щоб відтворити ці рухи
так добре, як тільки можливо.

150
00:06:33,680 --> 00:06:36,040
Так і з’явився Плевробот.

151
00:06:37,200 --> 00:06:39,616
Отже, погляньмо, наскільки
він подібний до живої тварини.

152
00:06:40,960 --> 00:06:43,456
Тут ви бачите майже точне порівняння

153
00:06:43,480 --> 00:06:46,176
рухів живої тварини і Плевробота.

154
00:06:46,200 --> 00:06:48,936
Ви бачите, що тут у нас
майже повна відповідність

155
00:06:48,960 --> 00:06:50,216
рухів повільного алюру.

156
00:06:50,240 --> 00:06:52,840
Повільне зворотнє відтворення
ще краще це демонструє.

157
00:06:55,520 --> 00:06:57,896
Ба більше - ми можемо плавати.

158
00:06:57,920 --> 00:07:00,936
Для цього ми вдягаємо робота
у водонепроникний костюм -

159
00:07:00,960 --> 00:07:02,056
(Сміх)

160
00:07:02,080 --> 00:07:05,256
тоді пускаємо його у воду
і відтворюємо алюри плавання.

161
00:07:05,280 --> 00:07:08,616
І тут ми були дуже щасливі,
бо це дуже важко зробити.

162
00:07:08,640 --> 00:07:10,856
Фізика взаємодії складна.

163
00:07:10,880 --> 00:07:13,296
Наш робот значно більший
за маленьку тварину,

164
00:07:13,320 --> 00:07:16,376
тож нам довелося виконати
динамічне масштабування частот

165
00:07:16,400 --> 00:07:18,550
щоб мати ту саму фізику взаємодії,

166
00:07:18,590 --> 00:07:21,176
але, врешті-решт, ми досягли
дуже точного відтворення

167
00:07:21,200 --> 00:07:23,080
і були від того дуже щасливі.

168
00:07:23,480 --> 00:07:25,696
Отже, погляньмо на спинний мозок.

169
00:07:25,720 --> 00:07:28,016
Тут ми, разом з Жаном-Марі Кабельґеном,

170
00:07:28,040 --> 00:07:30,280
змоделювали схему
спинного мозку.

171
00:07:30,860 --> 00:07:33,286
Цікаво, що у саламандри
збереглася дуже примітивна

172
00:07:33,306 --> 00:07:34,820
організація нервової системи,

173
00:07:34,844 --> 00:07:37,496
дуже подібна до тієї,
яку ми бачимо у міноги,

174
00:07:37,520 --> 00:07:39,496
примітивної вугроподібної риби,

175
00:07:39,520 --> 00:07:41,256
і схоже, що в перебігу еволюції

176
00:07:41,280 --> 00:07:44,216
додавалися нові нервові осцилятори,
щоб керувати кінцівками,

177
00:07:44,240 --> 00:07:45,886
і з їхньою допомогою пересуватися.

178
00:07:45,886 --> 00:07:47,856
Ми знаємо, де розташовані ці осцилятори,

179
00:07:47,880 --> 00:07:49,730
але ще зробили математичну модель,

180
00:07:49,730 --> 00:07:51,776
аби зрозуміти, як вони мають з’єднуватись,

181
00:07:51,800 --> 00:07:54,736
щоб уможливити це перемикання
між двома дуже різними алюрами.

182
00:07:54,760 --> 00:07:57,320
І ми випробували цю модель на роботі.

183
00:07:57,680 --> 00:07:58,880
Тож ось як це виглядає.

184
00:08:06,920 --> 00:08:09,936
Тут ви бачите попередню версію Плевробота,

185
00:08:09,960 --> 00:08:13,056
який цілком контролюється
нашою моделлю спинного мозку,

186
00:08:13,080 --> 00:08:14,680
записаною в пам’ять робота.

187
00:08:15,280 --> 00:08:16,496
Єдине, що ми робимо -

188
00:08:16,520 --> 00:08:18,696
надсилаємо через дистанційне керування

189
00:08:18,720 --> 00:08:21,216
два сигнали, які тварина має отримувати

190
00:08:21,240 --> 00:08:22,840
від головного мозку.

191
00:08:23,480 --> 00:08:26,176
Цікаво, що змінюючи ці сигнали,

192
00:08:26,200 --> 00:08:29,230
ми можемо цілком контролювати
швидкість, напрямок і тип алюру.

193
00:08:29,600 --> 00:08:30,816
Наприклад,

194
00:08:30,840 --> 00:08:34,416
коли стимуляція слабка,
ми бачимо звичайну ходу,

195
00:08:34,440 --> 00:08:36,416
а коли стимуляція сильна, в певну мить

196
00:08:36,440 --> 00:08:38,600
алюр дуже швидко змінюється на плавання.

197
00:08:39,480 --> 00:08:42,106
І нарешті, ми також можемо
дуже добре робити повороти,

198
00:08:42,116 --> 00:08:45,240
просто стимулюючи один бік спинного мозку
більше ніж інший.

199
00:08:46,200 --> 00:08:47,816
Я вважаю справді дивовижним

200
00:08:47,840 --> 00:08:50,096
те, як природа розподілила керування,

201
00:08:50,120 --> 00:08:52,976
поклавши значну частину обов’язків
на спинний мозок,

202
00:08:53,000 --> 00:08:56,656
щоб головний мозок не мав
хвилюватися про кожен м’яз.

203
00:08:56,680 --> 00:08:59,216
Він має хвилюватися лише
про високорівневу модуляцію,

204
00:08:59,240 --> 00:09:02,816
а робота спинного мозку -
координувати усі м’язи.

205
00:09:02,840 --> 00:09:06,360
А тепер погляньмо на пересування котів
і на важливість біомеханіки.

206
00:09:07,080 --> 00:09:08,336
Це ще один наш проект,

207
00:09:08,360 --> 00:09:10,776
в якому ми вивчали котячу біомеханіку

208
00:09:10,800 --> 00:09:14,696
і хотіли з’ясувати, наскільки
будова допомагає пересуванню.

209
00:09:14,720 --> 00:09:18,336
Ми виявили три важливих критерії

210
00:09:18,360 --> 00:09:19,680
у властивостях кінцівок.

211
00:09:20,320 --> 00:09:22,296
Перша - кінцівка кота -

212
00:09:22,320 --> 00:09:25,016
це конструкція, більш-менш
подібна до пантографа.

213
00:09:25,040 --> 00:09:27,256
Пантограф - це механічна конструкція,

214
00:09:27,280 --> 00:09:30,680
в якій верхній і нижній сегменти
завжди паралельні.

215
00:09:31,600 --> 00:09:34,696
Проста геометрична система,
яка узгоджує

216
00:09:34,720 --> 00:09:36,536
внутрішні рухи сегментів.

217
00:09:36,560 --> 00:09:39,616
Друга властивість котячих кінцівок -
вони дуже легкі.

218
00:09:39,640 --> 00:09:41,496
Більшість м’язів зосереджено в тулубі,

219
00:09:41,520 --> 00:09:44,416
і це хороша ідея, бо тоді
кінцівки мають малу інерцію

220
00:09:44,440 --> 00:09:46,216
і можуть рухатись дуже швидко.

221
00:09:46,240 --> 00:09:50,056
Остання, і дуже важлива властивість, -
надзвичайна пружність котячої кінцівки,

222
00:09:50,080 --> 00:09:52,736
щоб витримувати удари
і великі навантаження.

223
00:09:52,760 --> 00:09:55,096
Саме таким ми й створили робота
Малюка Гепарда.

224
00:09:55,120 --> 00:09:57,320
Отже, запрошуємо Малюка Гепарда на сцену.

225
00:10:01,890 --> 00:10:05,656
Це - Пітер Екерт, який працює
над дисертацією, присвяченою цьому роботу,

226
00:10:05,680 --> 00:10:07,896
і, як бачите,
це гарненький маленький робот.

227
00:10:07,920 --> 00:10:09,176
Трохи схожий на іграшку,

228
00:10:09,200 --> 00:10:11,256
але, насправді, це науковий інструмент,

229
00:10:11,280 --> 00:10:14,576
який допомагав досліджувати
властивості котячих лап.

230
00:10:14,600 --> 00:10:17,216
Отже, як бачите,
він дуже податливий, дуже легкий,

231
00:10:17,240 --> 00:10:18,496
а також дуже пружний,

232
00:10:18,520 --> 00:10:21,296
тож його можна спокійно притиснути,
і він не зламається.

233
00:10:21,320 --> 00:10:22,776
Натомість, він просто стрибне.

234
00:10:22,800 --> 00:10:25,680
Ця пружна властивість
також дуже важлива.

235
00:10:27,160 --> 00:10:29,056
Також, можна побачити властивості

236
00:10:29,080 --> 00:10:31,480
пантографа у цих трьох сегментах лапи.

237
00:10:32,280 --> 00:10:34,890
Цікаво те, що цей досить динамічний алюр

238
00:10:34,920 --> 00:10:36,976
досягається винятково
статичним керуванням,

239
00:10:37,000 --> 00:10:40,136
тобто без сенсорів, без складних циклів
зворотного зв’язку.

240
00:10:40,160 --> 00:10:42,576
І це цікаво, бо це означає,

241
00:10:42,600 --> 00:10:46,616
що сама лише механіка стабілізує
цей досить швидкий алюр

242
00:10:46,640 --> 00:10:50,816
і, що справді хороша механіка
вже сама собою спрощує пересування

243
00:10:50,840 --> 00:10:54,136
настільки, що ми навіть можемо
трохи ускладнити пересування,

244
00:10:54,160 --> 00:10:55,816
як ви побачите у наступному відео,

245
00:10:55,840 --> 00:10:59,736
де ми, наприклад, даємо ро́боту завдання
в процесі бігу зіскочити зі сходинки -

246
00:10:59,760 --> 00:11:01,376
і робот не падає,

247
00:11:01,400 --> 00:11:02,976
що було для нас несподіванкою.

248
00:11:03,000 --> 00:11:04,416
Це маленька перешкода.

249
00:11:04,440 --> 00:11:06,856
Я очікував, що робот відразу впаде, бо

250
00:11:06,880 --> 00:11:09,316
він не має сенсорів
і швидкого зворотного зв’язку.

251
00:11:09,340 --> 00:11:11,536
Але ж ні. Сама механіка
стабілізує рух,

252
00:11:11,560 --> 00:11:13,136
і робот не падає.

253
00:11:13,160 --> 00:11:16,296
Звісно, якщо збільшити крок
і додати перешкод,

254
00:11:16,320 --> 00:11:19,976
знадобиться повноцінне динамічне
керування, рефлекси і таке інше.

255
00:11:20,000 --> 00:11:22,936
Але тут важливо те, що для
подолання невеликих перешкод

256
00:11:22,960 --> 00:11:24,456
механіка працює.

257
00:11:24,480 --> 00:11:26,576
І, я думаю, це дуже важливий сигнал, який

258
00:11:26,600 --> 00:11:29,251
біомеханіка і робототехніка
надсилають нейронауці -

259
00:11:29,281 --> 00:11:33,495
не варто недооцінювати того
наскільки тіло сприяє пересуванню.

260
00:11:35,440 --> 00:11:37,600
Як це стосується людського пересування?

261
00:11:37,960 --> 00:11:41,600
Безсумнівно, людське пересування
складніше ніж у кота й саламандри,

262
00:11:42,360 --> 00:11:45,496
але, водночас, нервові системи
людини й інших хребетних

263
00:11:45,520 --> 00:11:47,096
дуже подібні.

264
00:11:47,120 --> 00:11:48,576
Особливо спинний мозок,

265
00:11:48,600 --> 00:11:51,240
який у людей також є
контро́лером пересування.

266
00:11:51,760 --> 00:11:54,176
Ось чому ушкодження спинного мозку

267
00:11:54,200 --> 00:11:55,696
має катастрофічні наслідки,

268
00:11:55,720 --> 00:11:58,496
спричиняючи параліч нижніх
або усіх чотирьох кінцівок.

269
00:11:58,520 --> 00:12:00,896
Це тому, що головний мозок
втрачає зв’язок

270
00:12:00,920 --> 00:12:02,176
зі спинним мозком.

271
00:12:02,200 --> 00:12:04,416
Зокрема, він не може
здійснювати модуляцію,

272
00:12:04,440 --> 00:12:06,360
щоб ініціювати і модулювати пересування.

273
00:12:07,640 --> 00:12:09,336
Тож велика мета нейропротезування -

274
00:12:09,360 --> 00:12:11,736
навчитися відновлювати цей зв’язок,

275
00:12:11,760 --> 00:12:14,200
використовуючи електричну
або хімічну стимуляцію.

276
00:12:14,840 --> 00:12:17,776
У світі є кілька дослідницьких груп,
які займаються саме цим.

277
00:12:17,800 --> 00:12:19,016
Зокрема в EPFL,

278
00:12:19,040 --> 00:12:21,536
мої колеги Ґреґуа Кортін
та Сильвестро Мічера,

279
00:12:21,560 --> 00:12:22,800
з якими я співпрацюю.

280
00:12:23,960 --> 00:12:27,056
Але, щоб зробити це правильно,
дуже важливо зрозуміти,

281
00:12:27,080 --> 00:12:28,816
як працює спинний мозок,

282
00:12:28,840 --> 00:12:30,536
як він взаємодіє з тілом,

283
00:12:30,560 --> 00:12:33,040
і як головний мозок
комунікує зі спинним мозком.

284
00:12:33,800 --> 00:12:36,696
Саме тут ро́боти й моделі,
які я сьогодні показував,

285
00:12:36,720 --> 00:12:38,616
сподіваюсь, гратимуть ключову роль

286
00:12:38,640 --> 00:12:41,296
для досягнення цих дуже важливих цілей.

287
00:12:41,320 --> 00:12:42,536
Дякую.

288
00:12:42,560 --> 00:12:47,120
(Оплески)

289
00:12:51,590 --> 00:12:54,736
Бруно Ґіссані: Ак, у вашій лабораторії
я бачив інших роботів,

290
00:12:54,760 --> 00:12:57,216
які, можуть плавати
у забрудненому середовищі

291
00:12:57,240 --> 00:12:59,696
і при цьому вимірювати рівень забруднення.

292
00:12:59,720 --> 00:13:00,936
Але про цього робота

293
00:13:00,960 --> 00:13:04,440
ви згадали у своїй промові,
як про побічний проект,

294
00:13:05,640 --> 00:13:06,856
пошуково-рятувальний.

295
00:13:06,880 --> 00:13:09,056
І в нього є камера на носі.

296
00:13:09,080 --> 00:13:11,576
Ак Ісперт: Саме так.

297
00:13:11,600 --> 00:13:13,029
У нас є деякі побічні проекти,

298
00:13:13,053 --> 00:13:16,496
де ми хочемо, щоб ро́боти виконували
пошуково-рятувальні функції.

299
00:13:16,520 --> 00:13:18,096
Отже, цей робот зараз бачить вас.

300
00:13:18,120 --> 00:13:21,296
Ми мріємо про те, щоб
при надзвичайних подіях,

301
00:13:21,320 --> 00:13:24,936
наприклад, при руйнуванні
або затопленні будинку,

302
00:13:24,960 --> 00:13:28,296
коли небезпека для пошукової групи
або навіть собаки дуже велика,

303
00:13:28,320 --> 00:13:31,216
ми могли б послати робота,
який би повзав, плавав, ходив

304
00:13:31,240 --> 00:13:34,416
з камерою на борту, щоб провести
обстеження, знайти вцілілих

305
00:13:34,440 --> 00:13:37,216
і, можливо, встановити зв’язок
з постраждалим.

306
00:13:37,240 --> 00:13:40,816
БҐ: Звичайно, якщо припустити,
що постраждалий не злякається його.

307
00:13:40,840 --> 00:13:44,136
АІ: Так, напевно, нам варто трохи
змінити його вигляд,

308
00:13:44,160 --> 00:13:46,976
бо, я гадаю, постраждалий
може вмерти від серцевого нападу,

309
00:13:47,000 --> 00:13:49,536
злякавшись, що ця істота хоче його з’їсти.

310
00:13:49,560 --> 00:13:52,416
Але, якщо змінити вигляд
і зробити його міцнішим,

311
00:13:52,440 --> 00:13:54,496
я певен, з нього вийде добрий рятувальник.

312
00:13:54,520 --> 00:13:56,806
БҐ: Дуже вам дякую.
Вам і вашій команді.