WEBVTT

00:00:00.371 --> 00:00:01.927
Стів Рамірез: Мій перший рік навчання в аспірантурі

00:00:01.927 --> 00:00:03.931
я провів, не виходячи зі спальні,

00:00:03.931 --> 00:00:06.231
поїдаючи Бен-Джеріз,

00:00:06.231 --> 00:00:07.915
дивлячись якусь маячню по ТБ

00:00:07.915 --> 00:00:11.142
і можливо, можливо слухаючи Тейлор Свіфт.

00:00:11.142 --> 00:00:12.883
Я тільки-но розстався з дівчиною.

00:00:12.883 --> 00:00:14.330
(Сміх)

00:00:14.330 --> 00:00:16.526
Тож, досить довгий час

00:00:16.526 --> 00:00:20.342
я згадував її знову і знову,

00:00:20.342 --> 00:00:22.835
прагнучи будь-що позбутися цього неприємного

00:00:22.835 --> 00:00:25.368
болісного відчуття.

NOTE Paragraph

00:00:25.368 --> 00:00:27.651
Вийшло так, що я став неврологом,

00:00:27.651 --> 00:00:30.053
і тепер я знаю, що спогадами про ту людину і

00:00:30.053 --> 00:00:33.193
жахливим емоційним станом, що їх супроводжував,

00:00:33.193 --> 00:00:35.827
у значній мірі я завдячую різним системам мозку.

00:00:35.827 --> 00:00:38.192
Тож я подумав, а що як зазирнути до мозку,

00:00:38.192 --> 00:00:40.282
та прибрати це нудотне відчуття,

00:00:40.282 --> 00:00:43.252
а спогади про людину залишити.

00:00:43.252 --> 00:00:45.663
Це потім я зрозумів, що зараз це зробити не вийде.

00:00:45.663 --> 00:00:48.456
Можна зазирнути до мозку і

00:00:48.456 --> 00:00:51.089
просто знайти окремий спогад для початку.

00:00:51.089 --> 00:00:53.603
Може ми зможемо повернути його до життя,

00:00:53.603 --> 00:00:57.471
або навіть пограти з його змістом?

NOTE Paragraph

00:00:57.471 --> 00:00:59.700
Усе що можу сказати, я дуже сподіваюсь,

00:00:59.700 --> 00:01:01.755
що одна людина у світі не почує цієї розмови.

NOTE Paragraph

00:01:01.755 --> 00:01:05.696
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:01:05.696 --> 00:01:08.985
Але ось у чому справа.

00:01:08.985 --> 00:01:11.773
Ці ідеї можливо нагадають вам "Згадати все",

00:01:11.773 --> 00:01:13.747
"Вічне сяяння чистого розуму"

00:01:13.747 --> 00:01:15.050
або "Початок".

00:01:15.050 --> 00:01:16.626
Але кінозірки, з якими ми працюємо,

00:01:16.626 --> 00:01:18.569
є лабораторними знаменитостями.

NOTE Paragraph

00:01:18.569 --> 00:01:20.469
Лю Сю: Піддослідні мишки.

NOTE Paragraph

00:01:20.469 --> 00:01:21.597
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:01:21.597 --> 00:01:24.751
Як неврологи, ми працюємо з мишами,

00:01:24.751 --> 00:01:28.161
намагаючись зрозуміти, як працює пам'ять.

00:01:28.161 --> 00:01:30.730
І сьогодні ми сподіваємось переконати вас, що ми можемо

00:01:30.730 --> 00:01:33.946
активувати спогади

00:01:33.946 --> 00:01:36.116
зі швидкістю світла.

00:01:36.116 --> 00:01:39.222
Для цього необхідно зробити лише два кроки.

00:01:39.222 --> 00:01:42.732
Спершу треба знайти і позначити один зі спогадів у мозку,

00:01:42.732 --> 00:01:46.362
а потім просто його увімкнути.

00:01:46.362 --> 00:01:47.807
Отак просто.

00:01:47.807 --> 00:01:49.629
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:01:49.629 --> 00:01:51.474
СР: Він вас переконав?

00:01:51.474 --> 00:01:55.195
Та виявилось, що знайти саме той спогад у мозку не так-то просто.

NOTE Paragraph

00:01:55.195 --> 00:01:57.998
ЛС: Атож. Це значно складніше, ніж, скажімо,

00:01:57.998 --> 00:02:00.402
знайти голку у скирті сіна,

00:02:00.402 --> 00:02:02.991
бо, ти принаймні знаєш, що голка це щось,

00:02:02.991 --> 00:02:05.491
її можна фізично узяти.

00:02:05.491 --> 00:02:07.468
Спогад же не вийде.

00:02:07.468 --> 00:02:10.506
До того ж, у мозку значно більше клітин,

00:02:10.506 --> 00:02:15.572
ніж соломинок у звичайній скирті.

00:02:15.572 --> 00:02:18.451
Тож завданнячко й справді важкувате.

00:02:18.451 --> 00:02:22.130
Та на щастя, сам мозок грає на нашому боці.

00:02:22.130 --> 00:02:24.585
Виявляється, усе що нам треба зробити, це по суті

00:02:24.585 --> 00:02:26.578
дозволити мозку сформувати спогад,

00:02:26.578 --> 00:02:30.408
а далі він сам нам підкаже, які клітини задіяні

00:02:30.408 --> 00:02:32.174
у цій конкретній ситуації.

NOTE Paragraph

00:02:32.174 --> 00:02:34.531
СР: Тож, що ж відбувалося у моєму мозку,

00:02:34.531 --> 00:02:36.625
коли я згадував свою колишню.

00:02:36.625 --> 00:02:39.027
Якби ви на одну єдину секунду забули про людську етику,

00:02:39.027 --> 00:02:40.695
і просто зараз зазирнули до мого мозку,

00:02:40.695 --> 00:02:42.713
ви б побачили неймовірну кількість

00:02:42.713 --> 00:02:45.891
частинок у стані активності, при відтворенні цього спогаду.

00:02:45.891 --> 00:02:48.803
Одна з частин мозку, що була б особливо активною,

00:02:48.803 --> 00:02:50.810
а саме гіпокампус,

00:02:50.810 --> 00:02:53.265
десятиліттями залучалася до процесу обробки

00:02:53.265 --> 00:02:55.681
найближчих і найдорожчих спогадів,

00:02:55.681 --> 00:02:58.255
що робить її ідеальною ціллю

00:02:58.255 --> 00:03:01.040
для спроб і пошуків і можливо реактивації памяті.

NOTE Paragraph

00:03:01.040 --> 00:03:03.434
ЛС: При наближеному дослідженні гіпокампусу,

00:03:03.434 --> 00:03:05.782
ви звичайно побачите велику кількість клітин,

00:03:05.782 --> 00:03:08.813
але ви також матимете можливість дізнатися, які з них

00:03:08.813 --> 00:03:10.289
залучені при відтворенні конкретного спогаду,

00:03:10.289 --> 00:03:12.907
адже у стані активності,

00:03:12.907 --> 00:03:14.371
як, наприклад, при формуванні спогаду,

00:03:14.371 --> 00:03:18.128
залишається такий собі відбиток, що дає нам змогу зрозуміти,

00:03:18.128 --> 00:03:20.830
яка з клітин нещодавно була активною.

NOTE Paragraph

00:03:20.830 --> 00:03:22.990
СР: Тобто, так як світло у будинку вночі

00:03:22.990 --> 00:03:25.938
дає знати, що хтось напевне там працює,

00:03:25.938 --> 00:03:29.226
за цим же принципом біологічні сенсори

00:03:29.226 --> 00:03:31.180
всередині комірки вмикаються

00:03:31.180 --> 00:03:33.315
лише під час роботи.

00:03:33.315 --> 00:03:35.191
Спеціальний різновид біологічних віконець загоряються,

00:03:35.191 --> 00:03:37.169
даючи нам знати про активність клітини.

NOTE Paragraph

00:03:37.169 --> 00:03:39.998
ЛС: Тож ми з'єднали частину сенсорів

00:03:39.998 --> 00:03:43.145
і прикріпили до вимикача, щоб контролювати клітини,

00:03:43.145 --> 00:03:47.045
вимикач помістили у розроблений для цього вірус,

00:03:47.045 --> 00:03:49.633
який і був занурений до мізків мишок.

00:03:49.633 --> 00:03:52.267
Тож коли б не формувався спогад,

00:03:52.267 --> 00:03:54.615
будь-яка активна комірка що йому відповідає,

00:03:54.615 --> 00:03:57.357
буде мати вмонтований вимикач.

NOTE Paragraph

00:03:57.357 --> 00:03:58.982
СР: І ось як виглядає гіпокампус

00:03:58.982 --> 00:04:01.822
після, наприклад, страшного спогаду.

00:04:01.822 --> 00:04:03.962
Море блакиті, яке ви тут бачите,

00:04:03.962 --> 00:04:05.914
це щільно спаковані клітини мозку,

00:04:05.914 --> 00:04:07.459
що ж до зелених клітин,

00:04:07.459 --> 00:04:09.555
то це ті, які зберігають

00:04:09.555 --> 00:04:11.398
цей конкретний страшний спогад.

00:04:11.398 --> 00:04:13.377
Отже, ви зараз дивитесь на закристалізовану

00:04:13.377 --> 00:04:15.764
миттєву формацію страху.

00:04:15.764 --> 00:04:19.261
Ви фактично споглядаєте поперечний зріз пам'яті просто зараз.

NOTE Paragraph

00:04:19.261 --> 00:04:21.669
ЛС: Що ж до вимикача, про який йшла мова,

00:04:21.669 --> 00:04:24.639
в ідеальних умовах він має діяти дійсно швидко.

00:04:24.639 --> 00:04:27.218
Мова не йде про хвилини чи години.

00:04:27.218 --> 00:04:31.482
Він має діяти зі швидкістю думки, в мілісекунди.

NOTE Paragraph

00:04:31.482 --> 00:04:32.912
СР: Отже Сю, як ти думаєш?

00:04:32.912 --> 00:04:35.514
Чи можемо ми використовувати, скажімо, наркотичні засоби

00:04:35.514 --> 00:04:37.352
для пришвидшення, чи, навпаки, сповільнення роботи клітин мозку?

NOTE Paragraph

00:04:37.352 --> 00:04:41.415
ЛС: Ні! Наркотики це досить брудно. Вони поширюються всюди.

00:04:41.415 --> 00:04:44.423
До того ж вони постійно діятимуть на клітини.

00:04:44.423 --> 00:04:48.072
Отже ми не матимемо змоги контролювати пам'ять у реальному часі.

00:04:48.072 --> 00:04:52.366
Стіве, а якщо структурувати мозок за допомогою електрики.

NOTE Paragraph

00:04:52.366 --> 00:04:54.671
СР: Так, електрика досить швидка,

00:04:54.671 --> 00:04:56.410
та ми навряд чи зможемо спрямувати її

00:04:56.410 --> 00:04:58.764
на конкретну ділянку, що містить спогад,

00:04:58.764 --> 00:05:00.642
не підсмаживши увесь мозок.

NOTE Paragraph

00:05:00.642 --> 00:05:03.837
ЛС: Здається, ти правий. Дуже схоже на те.

00:05:03.837 --> 00:05:06.448
Нам дійсно треба пошукати кращий спосіб впливу

00:05:06.448 --> 00:05:09.743
на мозок зі швидкістю світла.

NOTE Paragraph

00:05:09.743 --> 00:05:14.829
СР: Виявляється, що саме світло рухається зі швидкістю світла.

00:05:14.829 --> 00:05:18.312
Тож, може ми могли б активувати чи згасити спогад,

00:05:18.312 --> 00:05:19.809
використовуючи лише світло.

NOTE Paragraph

00:05:19.809 --> 00:05:21.164
ЛС: Так, це досить швидко.

NOTE Paragraph

00:05:21.164 --> 00:05:23.049
СР: і зважаючи на те, що звичайні клітини мозку не

00:05:23.049 --> 00:05:24.637
реагують на пульсації світла,

00:05:24.637 --> 00:05:26.595
тож ті, які проявлять реакцію,

00:05:26.595 --> 00:05:29.059
і будуть частинками зі світлочутливим вимикачем.

00:05:29.059 --> 00:05:31.005
Та спершу треба зробити так, щоб клітинки мозку

00:05:31.005 --> 00:05:32.467
відреагували на промінь лазера.

NOTE Paragraph

00:05:32.467 --> 00:05:33.537
ЛС: Так, вам не почулося.

00:05:33.537 --> 00:05:35.669
Ми намагаємось влучити лазером у мозок.

00:05:35.669 --> 00:05:37.414
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:05:37.414 --> 00:05:40.738
Технологія, яка дозволить нам це зробити, називається оптогенетика.

00:05:40.738 --> 00:05:44.020
Оптогенетика дала нам цей регулятор світла під назвою "канальний родопсин",

00:05:44.020 --> 00:05:45.528
за допомогою якого ми маємо змогу

00:05:45.528 --> 00:05:48.045
вмикати і вимикати клітини мозку.

00:05:48.045 --> 00:05:50.582
Ось тут він має вигляд зелених точок, прикріплених до клітин мозку.

00:05:50.582 --> 00:05:53.881
Тож можете вважати канальний родопсин таким собі світлочутливим регулятором,

00:05:53.881 --> 00:05:56.508
що може вживлюватись до клітин мозку,

00:05:56.508 --> 00:05:58.422
і за його допомогою ми зараз можемо

00:05:58.422 --> 00:06:01.435
активувати чи навпаки знизити активність мозкової клітини одним порухом,

00:06:01.435 --> 00:06:03.903
цього разу за допомогою пульсації світла.

00:06:03.903 --> 00:06:07.689
ЛС: Отож приєднуємо цей світлочутливий регулятор

00:06:07.689 --> 00:06:09.897
до сенсора, про який вже йшла мова,

00:06:09.897 --> 00:06:12.352
і вживлюємо його у мозок.

00:06:12.352 --> 00:06:15.563
Коли б не формувався спогад,

00:06:15.563 --> 00:06:17.790
будь-яка активна клітина, що йому відповідає,

00:06:17.790 --> 00:06:21.274
також матиме встановлений світлочутливий регулятор,

00:06:21.274 --> 00:06:23.675
тож ми зможемо контролювати ці частинки

00:06:23.675 --> 00:06:27.939
одним лише порухом лазера.

NOTE Paragraph

00:06:27.939 --> 00:06:30.803
СР: Спробуймо.

00:06:30.803 --> 00:06:32.938
Візьмемо наших мишок,

00:06:32.938 --> 00:06:35.866
розмістимо їх у ящику, що виглядає так само, як оцей

00:06:35.866 --> 00:06:38.206
і легенько вдаримо ногою,

00:06:38.206 --> 00:06:40.241
щоб сформувати у них страшний спогад про цей ящик.

00:06:40.241 --> 00:06:42.220
Вони запам'ятають, що тут трапилось щось лихе.

00:06:42.220 --> 00:06:44.562
Відповідно до нашої системи, лише клітини гіпокампусу, які активно

00:06:44.562 --> 00:06:47.493
беруть участь у створенні цього спогаду,

00:06:47.493 --> 00:06:50.376
міститимуть у собі канальний родопсин.

NOTE Paragraph

00:06:50.376 --> 00:06:53.393
ЛС: Коли ви маленькі, як мишка,

00:06:53.393 --> 00:06:56.988
здається весь світ намагається вас зловити.

00:06:56.988 --> 00:06:58.736
Тож найкращий спосіб самозахисту -

00:06:58.736 --> 00:07:01.218
намагатися залишитись непоміченим.

00:07:01.218 --> 00:07:03.251
У будь-якому місці, відчуваючи страх, миша

00:07:03.251 --> 00:07:04.777
демонструє досить типову поведінку,

00:07:04.777 --> 00:07:06.546
залишаючись в одному з кутків ящика,

00:07:06.546 --> 00:07:09.664
вона намагається не ворушитися жодною частинкою тіла

00:07:09.664 --> 00:07:12.959
і ця поза називається "заціпеніння".

00:07:12.959 --> 00:07:17.253
Отже, якщо мишка пам'ятає, що у цьому ящику сталося щось лихе,

00:07:17.253 --> 00:07:19.876
то після того, як ми знову помістимо її у той самий ящик,

00:07:19.876 --> 00:07:21.680
вона, як правило, заціпеніє,

00:07:21.680 --> 00:07:23.965
бо не захоче бути поміченою

00:07:23.965 --> 00:07:26.660
однією з потенційних загроз.

NOTE Paragraph

00:07:26.660 --> 00:07:28.015
СР: Щоб зрозуміти, чим для нас є заціпеніння,

00:07:28.015 --> 00:07:30.230
уявіть, що ви крокуєте вулицею, заглибившись у власні думки,

00:07:30.230 --> 00:07:31.955
і раптом, практично нізвідки, наштовхуєтесь

00:07:31.955 --> 00:07:34.147
на свою "колишню" чи "колишнього",

00:07:34.147 --> 00:07:36.281
і протягом двох жахливих секунд,

00:07:36.281 --> 00:07:38.157
панічно проминають думки "Що мені робити?", "Казати "Привіт"?

00:07:38.157 --> 00:07:39.525
"Потиснути руку?", "Може розвернутися і бігти геть?"

00:07:39.525 --> 00:07:41.554
"Краще присісти і зробити вигляд, що мене немає".

00:07:41.554 --> 00:07:44.738
Такі думки, промайнувши у голові, роблять вас фізично безпорадним,

00:07:44.738 --> 00:07:47.484
на короткий проміжок часу надають безглуздо-переляканого вигляду.

NOTE Paragraph

00:07:47.484 --> 00:07:50.775
СЛ: Та якщо помістити мишку у зовсім іншу коробку,

00:07:50.775 --> 00:07:53.936
таку як ось ця,

00:07:53.936 --> 00:07:56.083
вона не відчуватиме страху,

00:07:56.083 --> 00:08:00.812
не матиме причини боятися цього нового середовища.

NOTE Paragraph

00:08:00.812 --> 00:08:03.992
Але що ж станеться, якщо ми помістимо мишку у новий ящик,

00:08:03.992 --> 00:08:07.603
і водночас активуємо страшний спогад,

00:08:07.603 --> 00:08:10.282
використавши лазер, як раніше?

00:08:10.282 --> 00:08:13.136
Чи повернеться страх, який відчувався у першому ящику,

00:08:13.136 --> 00:08:17.133
у це абсолютно нове середовище?

NOTE Paragraph

00:08:17.133 --> 00:08:19.868
СР: Тож, маємо експеримент на мільйон доларів.

00:08:19.868 --> 00:08:22.781
Оживляючи у пам'яті той день,

00:08:22.781 --> 00:08:24.964
я згадую, що напередодні виграли Red Sox,

00:08:24.964 --> 00:08:26.873
то була весняна пора,

00:08:26.873 --> 00:08:28.690
ідеальний час для сплаву річкою,

00:08:28.690 --> 00:08:31.024
і, можливо походу у Норт Енд

00:08:31.024 --> 00:08:33.184
за десертом.

00:08:33.184 --> 00:08:36.286
Та ми ж із Сю

00:08:36.286 --> 00:08:39.115
знаходились у темній кімнаті абсолютно без вікон,

00:08:39.115 --> 00:08:42.776
не роблячи жодного видимого поруху, що хоча б віддалено нагадував кліпання очима,

00:08:42.776 --> 00:08:45.242
тому що наш зір був прикутий до екрану комп'ютера.

00:08:45.242 --> 00:08:47.798
Ми спостерігали за мишкою, перший раз активуючи її пам'ять

00:08:47.798 --> 00:08:49.681
за нашою технологією.

NOTE Paragraph

00:08:49.681 --> 00:08:52.369
ЛС: І ось що ми побачили.

00:08:52.369 --> 00:08:54.571
Коли ми перший раз поклали тваринку до ящика,

00:08:54.571 --> 00:08:57.684
вона почала його досліджувати, нюхати, бігати навколо

00:08:57.684 --> 00:08:59.373
у власних справах,

00:08:59.373 --> 00:09:01.074
бо за своєю природою

00:09:01.074 --> 00:09:03.053
миші - істоти досить допитливі.

00:09:03.053 --> 00:09:05.675
Вони бажають знати, що відбувається у новій коробці.

00:09:05.675 --> 00:09:07.206
Їм це цікаво.

00:09:07.206 --> 00:09:10.657
Та, як бачите, у той момент, коли ми увімкнули лазер,

00:09:10.657 --> 00:09:13.689
мишка миттю перейшла у стан заціпеніння.

00:09:13.689 --> 00:09:18.120
Вона зупинилася і намагалась не ворушити жодною частинкою тіла.

00:09:18.120 --> 00:09:19.748
Абсолютно ясно, що це заціпеніння.

00:09:19.748 --> 00:09:22.331
Тож дійсно, виглядає так, ніби ми змогли

00:09:22.331 --> 00:09:24.395
перенести лякаючий спогад про першу коробку

00:09:24.395 --> 00:09:27.762
у абсолютно нове середовище.

NOTE Paragraph

00:09:27.762 --> 00:09:29.874
Побачивши це, ми із Стівом

00:09:29.874 --> 00:09:32.007
були такі ж шоковані як і мишка.

00:09:32.007 --> 00:09:33.269
(Сміх)

00:09:33.269 --> 00:09:36.576
Тож після експерименту, двоє з нас полишили кімнату,

00:09:36.576 --> 00:09:38.329
нічого не промовивши.

NOTE Paragraph

00:09:38.329 --> 00:09:41.725
Досить довгий проміжок часу пройшов,

00:09:41.725 --> 00:09:43.937
поки Стів зруйнував мовчанку.

NOTE Paragraph

00:09:43.937 --> 00:09:46.278
СР: "Це спрацювало?"

NOTE Paragraph

00:09:46.278 --> 00:09:49.252
ЛС: Я сказав: "Так, це справді спрацювало!"

00:09:49.252 --> 00:09:51.369
Ми були дійсно вражені.

00:09:51.369 --> 00:09:53.993
Потім ми надрукували свої відкриття

00:09:53.993 --> 00:09:55.689
у журналі "Nature" ("Природа").

00:09:55.689 --> 00:09:58.160
Після публікації нашої роботи

00:09:58.160 --> 00:10:00.575
ми отримали численні коментарі

00:10:00.575 --> 00:10:02.700
з Інтернету.

00:10:02.700 --> 00:10:06.450
Можливо переглянемо деякі з них.

NOTE Paragraph

00:10:06.450 --> 00:10:08.907
"О-О, НАРЕШТІ! так багато усілякого має трапитися, віртуальна реальність, нейронні маніпуляції, візуалізація снів, нейронне кодування, "написання й переписування спогадів, усілякі душевні хвороби. Так, прекрасне майбутнє"

NOTE Paragraph

00:10:08.907 --> 00:10:10.907
СР: Насамперед ми помітили, що люди

00:10:10.907 --> 00:10:13.810
мають справді чітке уявлення про цей вид робіт.

00:10:13.810 --> 00:10:16.364
Зараз я цілком погоджуюсь із оптимізмом,

00:10:16.364 --> 00:10:17.180
висловленим у першому уривку,

00:10:17.180 --> 00:10:19.988
тому що, за шкалою від нуля до голосу Морґана Фрімена,

00:10:19.988 --> 00:10:22.111
це має бути одна з найбільш згадуваних почестей,

00:10:22.111 --> 00:10:23.661
які я чув на нашому шляху.

00:10:23.661 --> 00:10:25.857
(Сміх)

00:10:25.857 --> 00:10:27.808
Але, як бачите, це не єдина висловлена думка.

NOTE Paragraph

00:10:27.808 --> 00:10:29.372
"Це лякає мене більше за пекло... Якщо вони змогли таке зробити, що буде з людством за декілька років?! О БОЖЕ, МИ ВСІ ПРИРЕЧЕНІ!"

NOTE Paragraph

00:10:29.372 --> 00:10:31.290
ЛС: Дійсно, якщо поглянемо на другий уривок,

00:10:31.290 --> 00:10:33.397
то я думаю усі погодяться, якби це сказати,

00:10:33.397 --> 00:10:35.772
він не дуже позитивний.

00:10:35.772 --> 00:10:37.957
Але у той же час це нагадує нам,

00:10:37.957 --> 00:10:40.143
що, хоча ми до сих пір працюємо із мишами,

00:10:40.143 --> 00:10:43.660
можливо вже час розпочати думати і обговорювати

00:10:43.660 --> 00:10:46.651
ймовірні етичні наслідки

00:10:46.651 --> 00:10:48.599
контролювання спогадів.

NOTE Paragraph

00:10:48.599 --> 00:10:50.799
СР: А зараз у дусі третього уривку,

00:10:50.799 --> 00:10:52.773
ми б хотіли розповісти вам про останній проект,

00:10:52.773 --> 00:10:55.201
над яким працюємо у лабораторії, його назва "Проект "Початок"

00:10:55.201 --> 00:10:58.444
"Вони могли б зняти фільм про це. Де б думки вирощували у розумі людей, так, що їх можна було б вільно контролювати задля власної користі. Назвемо це: "Початок"

00:10:58.444 --> 00:11:02.178
Тож ми прийшли до висновку, що якщо ми можемо відновити спогади,

00:11:02.178 --> 00:11:05.130
то чому б не спробувати їх підправити.

00:11:05.130 --> 00:11:08.163
Можливо ми навіть можемо підмінити їх на фальшиві.

NOTE Paragraph

00:11:08.163 --> 00:11:12.262
ЛС: Взагалі пам'ять є дуже динамічною і складною,

00:11:12.262 --> 00:11:15.241
але для спрощення уявімо її

00:11:15.241 --> 00:11:16.643
у вигляді відеокліпу.

00:11:16.643 --> 00:11:19.313
Отже, як ми вже казали, у цілому можливо контролювати

00:11:19.313 --> 00:11:21.244
кліп кнопкою "Пуск",

00:11:21.244 --> 00:11:25.829
так, що це відео можна переглянути у будь-який час і будь-де.

00:11:25.829 --> 00:11:28.360
Та чи є можливість фактично

00:11:28.360 --> 00:11:31.220
зазирнути до мозку і відкорегувати цей кліп,

00:11:31.220 --> 00:11:34.116
щоб він відрізнявся від оригіналу?

00:11:34.116 --> 00:11:36.294
Так, є.

00:11:36.294 --> 00:11:38.424
Виявляється, нам треба лише

00:11:38.424 --> 00:11:42.699
реактивувати пам'ять за допомогою лазера, як ми це робили раніше,

00:11:42.699 --> 00:11:46.138
але водночас, якщо ми представляємо нову інформацію

00:11:46.138 --> 00:11:50.112
і даємо їй змогу співіснувати зі старими спогадами,

00:11:50.112 --> 00:11:52.550
це змінить пам'ять.

00:11:52.550 --> 00:11:56.213
Це щось на зразок випуску ремікса.

NOTE Paragraph

00:11:56.213 --> 00:11:59.071
СР: Тож як це зробити?

00:11:59.071 --> 00:12:01.028
Замість пошуку страшного спогаду у мозку,

00:12:01.028 --> 00:12:02.744
візьмемо наших звіряток,

00:12:02.744 --> 00:12:05.677
покладемо їх у блакитну коробку, таку як ось ця,

00:12:05.677 --> 00:12:08.171
і ідентифікуємо клітини мозку, що її представляють,

00:12:08.171 --> 00:12:10.244
змусимо їх відповісти на пульсації світла,

00:12:10.244 --> 00:12:12.365
точно так, як вже розповідали.

00:12:12.365 --> 00:12:14.489
Наступного дня помістимо звіряток

00:12:14.489 --> 00:12:17.188
у червону коробку, із якою вони ніколи не стикалися.

00:12:17.188 --> 00:12:19.214
Спрямуємо світло на мозок, щоб реактивувати

00:12:19.214 --> 00:12:21.323
спогад про блакитну коробку.

00:12:21.323 --> 00:12:23.067
Тож що відбуватиметься, якщо

00:12:23.067 --> 00:12:24.961
у момент нагадування звірятку про блакитну коробку,

00:12:24.961 --> 00:12:27.604
ми зробимо декілька легких поштовхів ногою.

00:12:27.604 --> 00:12:30.297
Таким чином ми штучно створимо асоціацію між

00:12:30.297 --> 00:12:32.212
блакитною коробкою

00:12:32.212 --> 00:12:33.715
і стусанами.

00:12:33.715 --> 00:12:35.494
Зараз ми намагаємось їх пов'язати.

00:12:35.494 --> 00:12:37.037
Щоб перевірити, чи вдалося нам це зробити,

00:12:37.037 --> 00:12:38.365
візьмемо знову нашу тваринку

00:12:38.365 --> 00:12:40.311
і помістимо її у блакитний ящик.

00:12:40.311 --> 00:12:43.049
Ми знову реактивуємо спогад про блакитну коробку,

00:12:43.049 --> 00:12:45.216
коли звірятку дісталася пара легких поштовхів,

00:12:45.216 --> 00:12:47.586
і тваринка раптово завмирає.

00:12:47.586 --> 00:12:50.788
Так як би вона пам'ятала, що отримала легкі стусани у цьому місці,

00:12:50.788 --> 00:12:53.790
навіть якщо такого ніколи не відбувалося.

00:12:53.790 --> 00:12:55.652
Тож формується фальшивий спогад,

00:12:55.652 --> 00:12:57.663
підробний страх середовища,

00:12:57.663 --> 00:12:58.917
у якому практично

00:12:58.917 --> 00:13:01.266
нічого поганого не відбувалося.

NOTE Paragraph

00:13:01.266 --> 00:13:03.719
ЛС: До цього часу ми говорили

00:13:03.719 --> 00:13:06.085
лише про контрольований світлом "вмикач".

00:13:06.085 --> 00:13:09.373
Насправді є також і вимикач,

00:13:09.373 --> 00:13:11.453
і досить легко уявити,

00:13:11.453 --> 00:13:13.931
що встановивши цей світлочутливий "вимикач"

00:13:13.931 --> 00:13:19.519
ми також можемо вимкнути пам'ять будь-коли і будь-де.

NOTE Paragraph

00:13:19.519 --> 00:13:21.733
Тож усе про що ми сьогодні говорили

00:13:21.733 --> 00:13:26.410
базується на одному з філософських розумінь неврології

00:13:26.410 --> 00:13:30.528
про те, що розум зі всіма його містичними властивостями

00:13:30.528 --> 00:13:34.173
є фактично фізичним матеріалом, який ми можемо за необхідності підправити.

NOTE Paragraph

00:13:34.173 --> 00:13:35.648
СР: А щодо мене особисто,

00:13:35.648 --> 00:13:37.229
я бачу світ, де ми можемо реактивувати

00:13:37.229 --> 00:13:39.345
будь-який спогад.

00:13:39.345 --> 00:13:42.643
Я також бачу світ, де небажані спогади можна просто стерти.

00:13:42.643 --> 00:13:44.579
Більш того, я бачу світ у якому підкорегувати спогади

00:13:44.579 --> 00:13:46.118
абсолютно реально,

00:13:46.118 --> 00:13:47.823
бо ми живемо у часи, коли можливо

00:13:47.823 --> 00:13:50.048
зірвати питання з дерева наукової фантастики

00:13:50.048 --> 00:13:52.468
і проростити їх у експериментальній реальності.

NOTE Paragraph

00:13:52.468 --> 00:13:54.351
ЛС: У наш час дослідники у лабораторіях

00:13:54.351 --> 00:13:56.737
використовують ті ж методи активації і редагування

00:13:56.737 --> 00:14:00.554
пам'яті, як і звичайні люди по всьому світу,

00:14:00.554 --> 00:14:04.395
йде мова про старі чи нові, позитивні чи негативні спогади,

00:14:04.395 --> 00:14:07.067
будь-які з них,

00:14:07.067 --> 00:14:08.931
якщо нам відомо як працює пам'ять.

NOTE Paragraph

00:14:08.931 --> 00:14:10.715
СР: Наприклад, одна з груп у лабораторії

00:14:10.715 --> 00:14:13.353
змогла виділити клітини мозку, які відповідають за страшний спогад

00:14:13.353 --> 00:14:16.128
і перетворити їх у приємний, як ось тут.

00:14:16.128 --> 00:14:19.190
Це те, що я мав на увазі, коли говорив про редагування такого роду процесів.

00:14:19.190 --> 00:14:21.002
А один чувак навіть спромігся реактивувати

00:14:21.002 --> 00:14:23.503
спогади миші самця про його подружку.

00:14:23.503 --> 00:14:26.498
Кажуть, досить приємний досвід.

NOTE Paragraph

00:14:26.498 --> 00:14:30.615
ЛС: Дійсно, ми живемо у вражаючий час,

00:14:30.615 --> 00:14:34.420
коли наука не має жодних обмежень

00:14:34.420 --> 00:14:37.607
і стримується лише нашою уявою.

NOTE Paragraph

00:14:37.607 --> 00:14:39.754
СР: І насамкінець, що ми будемо з цим робити?

00:14:39.754 --> 00:14:41.725
Як дати хід цій технології?

00:14:41.725 --> 00:14:43.562
Це питання, які не повинні залишатись

00:14:43.562 --> 00:14:45.237
у стінах лабораторії,

00:14:45.237 --> 00:14:47.809
тож однією з цілей цієї розмови

00:14:47.809 --> 00:14:50.128
було донести кожному можливості

00:14:50.128 --> 00:14:51.512
сучасної неврології,

00:14:51.512 --> 00:14:53.022
і що особливо важливо,

00:14:53.022 --> 00:14:56.354
залучити кожного до розмови.

00:14:56.354 --> 00:14:58.683
Поміркуймо разом, що це все для нас означає

00:14:58.683 --> 00:15:01.157
і куди ми звідси маємо йти,

00:15:01.157 --> 00:15:03.255
бо ми із Сю вважаємо,

00:15:03.255 --> 00:15:05.791
що кожен із нас має справді великі рішення попереду.

NOTE Paragraph

00:15:05.791 --> 00:15:06.916
Дякую.
ЛС: Дякую

NOTE Paragraph

00:15:06.916 --> 00:15:08.550
(Оплески)