1
00:00:00,371 --> 00:00:01,927
Стів Рамірез: Мій перший рік навчання в аспірантурі

2
00:00:01,927 --> 00:00:03,931
я провів, не виходячи зі спальні,

3
00:00:03,931 --> 00:00:06,231
поїдаючи Бен-Джеріз,

4
00:00:06,231 --> 00:00:07,915
дивлячись якусь маячню по ТБ

5
00:00:07,915 --> 00:00:11,142
і можливо, можливо слухаючи Тейлор Свіфт.

6
00:00:11,142 --> 00:00:12,883
Я тільки-но розстався з дівчиною.

7
00:00:12,883 --> 00:00:14,330
(Сміх)

8
00:00:14,330 --> 00:00:16,526
Тож, досить довгий час

9
00:00:16,526 --> 00:00:20,342
я згадував її знову і знову,

10
00:00:20,342 --> 00:00:22,835
прагнучи будь-що позбутися цього неприємного

11
00:00:22,835 --> 00:00:25,368
болісного відчуття.

12
00:00:25,368 --> 00:00:27,651
Вийшло так, що я став неврологом,

13
00:00:27,651 --> 00:00:30,053
і тепер я знаю, що спогадами про ту людину і

14
00:00:30,053 --> 00:00:33,193
жахливим емоційним станом, що їх супроводжував,

15
00:00:33,193 --> 00:00:35,827
у значній мірі я завдячую різним системам мозку.

16
00:00:35,827 --> 00:00:38,192
Тож я подумав, а що як зазирнути до мозку,

17
00:00:38,192 --> 00:00:40,282
та прибрати це нудотне відчуття,

18
00:00:40,282 --> 00:00:43,252
а спогади про людину залишити.

19
00:00:43,252 --> 00:00:45,663
Це потім я зрозумів, що зараз це зробити не вийде.

20
00:00:45,663 --> 00:00:48,456
Можна зазирнути до мозку і

21
00:00:48,456 --> 00:00:51,089
просто знайти окремий спогад для початку.

22
00:00:51,089 --> 00:00:53,603
Може ми зможемо повернути його до життя,

23
00:00:53,603 --> 00:00:57,471
або навіть пограти з його змістом?

24
00:00:57,471 --> 00:00:59,700
Усе що можу сказати, я дуже сподіваюсь,

25
00:00:59,700 --> 00:01:01,755
що одна людина у світі не почує цієї розмови.

26
00:01:01,755 --> 00:01:05,696
(Сміх)

27
00:01:05,696 --> 00:01:08,985
Але ось у чому справа.

28
00:01:08,985 --> 00:01:11,773
Ці ідеї можливо нагадають вам "Згадати все",

29
00:01:11,773 --> 00:01:13,747
"Вічне сяяння чистого розуму"

30
00:01:13,747 --> 00:01:15,050
або "Початок".

31
00:01:15,050 --> 00:01:16,626
Але кінозірки, з якими ми працюємо,

32
00:01:16,626 --> 00:01:18,569
є лабораторними знаменитостями.

33
00:01:18,569 --> 00:01:20,469
Лю Сю: Піддослідні мишки.

34
00:01:20,469 --> 00:01:21,597
(Сміх)

35
00:01:21,597 --> 00:01:24,751
Як неврологи, ми працюємо з мишами,

36
00:01:24,751 --> 00:01:28,161
намагаючись зрозуміти, як працює пам'ять.

37
00:01:28,161 --> 00:01:30,730
І сьогодні ми сподіваємось переконати вас, що ми можемо

38
00:01:30,730 --> 00:01:33,946
активувати спогади

39
00:01:33,946 --> 00:01:36,116
зі швидкістю світла.

40
00:01:36,116 --> 00:01:39,222
Для цього необхідно зробити лише два кроки.

41
00:01:39,222 --> 00:01:42,732
Спершу треба знайти і позначити один зі спогадів у мозку,

42
00:01:42,732 --> 00:01:46,362
а потім просто його увімкнути.

43
00:01:46,362 --> 00:01:47,807
Отак просто.

44
00:01:47,807 --> 00:01:49,629
(Сміх)

45
00:01:49,629 --> 00:01:51,474
СР: Він вас переконав?

46
00:01:51,474 --> 00:01:55,195
Та виявилось, що знайти саме той спогад у мозку не так-то просто.

47
00:01:55,195 --> 00:01:57,998
ЛС: Атож. Це значно складніше, ніж, скажімо,

48
00:01:57,998 --> 00:02:00,402
знайти голку у скирті сіна,

49
00:02:00,402 --> 00:02:02,991
бо, ти принаймні знаєш, що голка це щось,

50
00:02:02,991 --> 00:02:05,491
її можна фізично узяти.

51
00:02:05,491 --> 00:02:07,468
Спогад же не вийде.

52
00:02:07,468 --> 00:02:10,506
До того ж, у мозку значно більше клітин,

53
00:02:10,506 --> 00:02:15,572
ніж соломинок у звичайній скирті.

54
00:02:15,572 --> 00:02:18,451
Тож завданнячко й справді важкувате.

55
00:02:18,451 --> 00:02:22,130
Та на щастя, сам мозок грає на нашому боці.

56
00:02:22,130 --> 00:02:24,585
Виявляється, усе що нам треба зробити, це по суті

57
00:02:24,585 --> 00:02:26,578
дозволити мозку сформувати спогад,

58
00:02:26,578 --> 00:02:30,408
а далі він сам нам підкаже, які клітини задіяні

59
00:02:30,408 --> 00:02:32,174
у цій конкретній ситуації.

60
00:02:32,174 --> 00:02:34,531
СР: Тож, що ж відбувалося у моєму мозку,

61
00:02:34,531 --> 00:02:36,625
коли я згадував свою колишню.

62
00:02:36,625 --> 00:02:39,027
Якби ви на одну єдину секунду забули про людську етику,

63
00:02:39,027 --> 00:02:40,695
і просто зараз зазирнули до мого мозку,

64
00:02:40,695 --> 00:02:42,713
ви б побачили неймовірну кількість

65
00:02:42,713 --> 00:02:45,891
частинок у стані активності, при відтворенні цього спогаду.

66
00:02:45,891 --> 00:02:48,803
Одна з частин мозку, що була б особливо активною,

67
00:02:48,803 --> 00:02:50,810
а саме гіпокампус,

68
00:02:50,810 --> 00:02:53,265
десятиліттями залучалася до процесу обробки

69
00:02:53,265 --> 00:02:55,681
найближчих і найдорожчих спогадів,

70
00:02:55,681 --> 00:02:58,255
що робить її ідеальною ціллю

71
00:02:58,255 --> 00:03:01,040
для спроб і пошуків і можливо реактивації памяті.

72
00:03:01,040 --> 00:03:03,434
ЛС: При наближеному дослідженні гіпокампусу,

73
00:03:03,434 --> 00:03:05,782
ви звичайно побачите велику кількість клітин,

74
00:03:05,782 --> 00:03:08,813
але ви також матимете можливість дізнатися, які з них

75
00:03:08,813 --> 00:03:10,289
залучені при відтворенні конкретного спогаду,

76
00:03:10,289 --> 00:03:12,907
адже у стані активності,

77
00:03:12,907 --> 00:03:14,371
як, наприклад, при формуванні спогаду,

78
00:03:14,371 --> 00:03:18,128
залишається такий собі відбиток, що дає нам змогу зрозуміти,

79
00:03:18,128 --> 00:03:20,830
яка з клітин нещодавно була активною.

80
00:03:20,830 --> 00:03:22,990
СР: Тобто, так як світло у будинку вночі

81
00:03:22,990 --> 00:03:25,938
дає знати, що хтось напевне там працює,

82
00:03:25,938 --> 00:03:29,226
за цим же принципом біологічні сенсори

83
00:03:29,226 --> 00:03:31,180
всередині комірки вмикаються

84
00:03:31,180 --> 00:03:33,315
лише під час роботи.

85
00:03:33,315 --> 00:03:35,191
Спеціальний різновид біологічних віконець загоряються,

86
00:03:35,191 --> 00:03:37,169
даючи нам знати про активність клітини.

87
00:03:37,169 --> 00:03:39,998
ЛС: Тож ми з'єднали частину сенсорів

88
00:03:39,998 --> 00:03:43,145
і прикріпили до вимикача, щоб контролювати клітини,

89
00:03:43,145 --> 00:03:47,045
вимикач помістили у розроблений для цього вірус,

90
00:03:47,045 --> 00:03:49,633
який і був занурений до мізків мишок.

91
00:03:49,633 --> 00:03:52,267
Тож коли б не формувався спогад,

92
00:03:52,267 --> 00:03:54,615
будь-яка активна комірка що йому відповідає,

93
00:03:54,615 --> 00:03:57,357
буде мати вмонтований вимикач.

94
00:03:57,357 --> 00:03:58,982
СР: І ось як виглядає гіпокампус

95
00:03:58,982 --> 00:04:01,822
після, наприклад, страшного спогаду.

96
00:04:01,822 --> 00:04:03,962
Море блакиті, яке ви тут бачите,

97
00:04:03,962 --> 00:04:05,914
це щільно спаковані клітини мозку,

98
00:04:05,914 --> 00:04:07,459
що ж до зелених клітин,

99
00:04:07,459 --> 00:04:09,555
то це ті, які зберігають

100
00:04:09,555 --> 00:04:11,398
цей конкретний страшний спогад.

101
00:04:11,398 --> 00:04:13,377
Отже, ви зараз дивитесь на закристалізовану

102
00:04:13,377 --> 00:04:15,764
миттєву формацію страху.

103
00:04:15,764 --> 00:04:19,261
Ви фактично споглядаєте поперечний зріз пам'яті просто зараз.

104
00:04:19,261 --> 00:04:21,669
ЛС: Що ж до вимикача, про який йшла мова,

105
00:04:21,669 --> 00:04:24,639
в ідеальних умовах він має діяти дійсно швидко.

106
00:04:24,639 --> 00:04:27,218
Мова не йде про хвилини чи години.

107
00:04:27,218 --> 00:04:31,482
Він має діяти зі швидкістю думки, в мілісекунди.

108
00:04:31,482 --> 00:04:32,912
СР: Отже Сю, як ти думаєш?

109
00:04:32,912 --> 00:04:35,514
Чи можемо ми використовувати, скажімо, наркотичні засоби

110
00:04:35,514 --> 00:04:37,352
для пришвидшення, чи, навпаки, сповільнення роботи клітин мозку?

111
00:04:37,352 --> 00:04:41,415
ЛС: Ні! Наркотики це досить брудно. Вони поширюються всюди.

112
00:04:41,415 --> 00:04:44,423
До того ж вони постійно діятимуть на клітини.

113
00:04:44,423 --> 00:04:48,072
Отже ми не матимемо змоги контролювати пам'ять у реальному часі.

114
00:04:48,072 --> 00:04:52,366
Стіве, а якщо структурувати мозок за допомогою електрики.

115
00:04:52,366 --> 00:04:54,671
СР: Так, електрика досить швидка,

116
00:04:54,671 --> 00:04:56,410
та ми навряд чи зможемо спрямувати її

117
00:04:56,410 --> 00:04:58,764
на конкретну ділянку, що містить спогад,

118
00:04:58,764 --> 00:05:00,642
не підсмаживши увесь мозок.

119
00:05:00,642 --> 00:05:03,837
ЛС: Здається, ти правий. Дуже схоже на те.

120
00:05:03,837 --> 00:05:06,448
Нам дійсно треба пошукати кращий спосіб впливу

121
00:05:06,448 --> 00:05:09,743
на мозок зі швидкістю світла.

122
00:05:09,743 --> 00:05:14,829
СР: Виявляється, що саме світло рухається зі швидкістю світла.

123
00:05:14,829 --> 00:05:18,312
Тож, може ми могли б активувати чи згасити спогад,

124
00:05:18,312 --> 00:05:19,809
використовуючи лише світло.

125
00:05:19,809 --> 00:05:21,164
ЛС: Так, це досить швидко.

126
00:05:21,164 --> 00:05:23,049
СР: і зважаючи на те, що звичайні клітини мозку не

127
00:05:23,049 --> 00:05:24,637
реагують на пульсації світла,

128
00:05:24,637 --> 00:05:26,595
тож ті, які проявлять реакцію,

129
00:05:26,595 --> 00:05:29,059
і будуть частинками зі світлочутливим вимикачем.

130
00:05:29,059 --> 00:05:31,005
Та спершу треба зробити так, щоб клітинки мозку

131
00:05:31,005 --> 00:05:32,467
відреагували на промінь лазера.

132
00:05:32,467 --> 00:05:33,537
ЛС: Так, вам не почулося.

133
00:05:33,537 --> 00:05:35,669
Ми намагаємось влучити лазером у мозок.

134
00:05:35,669 --> 00:05:37,414
(Сміх)

135
00:05:37,414 --> 00:05:40,738
Технологія, яка дозволить нам це зробити, називається оптогенетика.

136
00:05:40,738 --> 00:05:44,020
Оптогенетика дала нам цей регулятор світла під назвою "канальний родопсин",

137
00:05:44,020 --> 00:05:45,528
за допомогою якого ми маємо змогу

138
00:05:45,528 --> 00:05:48,045
вмикати і вимикати клітини мозку.

139
00:05:48,045 --> 00:05:50,582
Ось тут він має вигляд зелених точок, прикріплених до клітин мозку.

140
00:05:50,582 --> 00:05:53,881
Тож можете вважати канальний родопсин таким собі світлочутливим регулятором,

141
00:05:53,881 --> 00:05:56,508
що може вживлюватись до клітин мозку,

142
00:05:56,508 --> 00:05:58,422
і за його допомогою ми зараз можемо

143
00:05:58,422 --> 00:06:01,435
активувати чи навпаки знизити активність мозкової клітини одним порухом,

144
00:06:01,435 --> 00:06:03,903
цього разу за допомогою пульсації світла.

145
00:06:03,903 --> 00:06:07,689
ЛС: Отож приєднуємо цей світлочутливий регулятор

146
00:06:07,689 --> 00:06:09,897
до сенсора, про який вже йшла мова,

147
00:06:09,897 --> 00:06:12,352
і вживлюємо його у мозок.

148
00:06:12,352 --> 00:06:15,563
Коли б не формувався спогад,

149
00:06:15,563 --> 00:06:17,790
будь-яка активна клітина, що йому відповідає,

150
00:06:17,790 --> 00:06:21,274
також матиме встановлений світлочутливий регулятор,

151
00:06:21,274 --> 00:06:23,675
тож ми зможемо контролювати ці частинки

152
00:06:23,675 --> 00:06:27,939
одним лише порухом лазера.

153
00:06:27,939 --> 00:06:30,803
СР: Спробуймо.

154
00:06:30,803 --> 00:06:32,938
Візьмемо наших мишок,

155
00:06:32,938 --> 00:06:35,866
розмістимо їх у ящику, що виглядає так само, як оцей

156
00:06:35,866 --> 00:06:38,206
і легенько вдаримо ногою,

157
00:06:38,206 --> 00:06:40,241
щоб сформувати у них страшний спогад про цей ящик.

158
00:06:40,241 --> 00:06:42,220
Вони запам'ятають, що тут трапилось щось лихе.

159
00:06:42,220 --> 00:06:44,562
Відповідно до нашої системи, лише клітини гіпокампусу, які активно

160
00:06:44,562 --> 00:06:47,493
беруть участь у створенні цього спогаду,

161
00:06:47,493 --> 00:06:50,376
міститимуть у собі канальний родопсин.

162
00:06:50,376 --> 00:06:53,393
ЛС: Коли ви маленькі, як мишка,

163
00:06:53,393 --> 00:06:56,988
здається весь світ намагається вас зловити.

164
00:06:56,988 --> 00:06:58,736
Тож найкращий спосіб самозахисту -

165
00:06:58,736 --> 00:07:01,218
намагатися залишитись непоміченим.

166
00:07:01,218 --> 00:07:03,251
У будь-якому місці, відчуваючи страх, миша

167
00:07:03,251 --> 00:07:04,777
демонструє досить типову поведінку,

168
00:07:04,777 --> 00:07:06,546
залишаючись в одному з кутків ящика,

169
00:07:06,546 --> 00:07:09,664
вона намагається не ворушитися жодною частинкою тіла

170
00:07:09,664 --> 00:07:12,959
і ця поза називається "заціпеніння".

171
00:07:12,959 --> 00:07:17,253
Отже, якщо мишка пам'ятає, що у цьому ящику сталося щось лихе,

172
00:07:17,253 --> 00:07:19,876
то після того, як ми знову помістимо її у той самий ящик,

173
00:07:19,876 --> 00:07:21,680
вона, як правило, заціпеніє,

174
00:07:21,680 --> 00:07:23,965
бо не захоче бути поміченою

175
00:07:23,965 --> 00:07:26,660
однією з потенційних загроз.

176
00:07:26,660 --> 00:07:28,015
СР: Щоб зрозуміти, чим для нас є заціпеніння,

177
00:07:28,015 --> 00:07:30,230
уявіть, що ви крокуєте вулицею, заглибившись у власні думки,

178
00:07:30,230 --> 00:07:31,955
і раптом, практично нізвідки, наштовхуєтесь

179
00:07:31,955 --> 00:07:34,147
на свою "колишню" чи "колишнього",

180
00:07:34,147 --> 00:07:36,281
і протягом двох жахливих секунд,

181
00:07:36,281 --> 00:07:38,157
панічно проминають думки "Що мені робити?", "Казати "Привіт"?

182
00:07:38,157 --> 00:07:39,525
"Потиснути руку?", "Може розвернутися і бігти геть?"

183
00:07:39,525 --> 00:07:41,554
"Краще присісти і зробити вигляд, що мене немає".

184
00:07:41,554 --> 00:07:44,738
Такі думки, промайнувши у голові, роблять вас фізично безпорадним,

185
00:07:44,738 --> 00:07:47,484
на короткий проміжок часу надають безглуздо-переляканого вигляду.

186
00:07:47,484 --> 00:07:50,775
СЛ: Та якщо помістити мишку у зовсім іншу коробку,

187
00:07:50,775 --> 00:07:53,936
таку як ось ця,

188
00:07:53,936 --> 00:07:56,083
вона не відчуватиме страху,

189
00:07:56,083 --> 00:08:00,812
не матиме причини боятися цього нового середовища.

190
00:08:00,812 --> 00:08:03,992
Але що ж станеться, якщо ми помістимо мишку у новий ящик,

191
00:08:03,992 --> 00:08:07,603
і водночас активуємо страшний спогад,

192
00:08:07,603 --> 00:08:10,282
використавши лазер, як раніше?

193
00:08:10,282 --> 00:08:13,136
Чи повернеться страх, який відчувався у першому ящику,

194
00:08:13,136 --> 00:08:17,133
у це абсолютно нове середовище?

195
00:08:17,133 --> 00:08:19,868
СР: Тож, маємо експеримент на мільйон доларів.

196
00:08:19,868 --> 00:08:22,781
Оживляючи у пам'яті той день,

197
00:08:22,781 --> 00:08:24,964
я згадую, що напередодні виграли Red Sox,

198
00:08:24,964 --> 00:08:26,873
то була весняна пора,

199
00:08:26,873 --> 00:08:28,690
ідеальний час для сплаву річкою,

200
00:08:28,690 --> 00:08:31,024
і, можливо походу у Норт Енд

201
00:08:31,024 --> 00:08:33,184
за десертом.

202
00:08:33,184 --> 00:08:36,286
Та ми ж із Сю

203
00:08:36,286 --> 00:08:39,115
знаходились у темній кімнаті абсолютно без вікон,

204
00:08:39,115 --> 00:08:42,776
не роблячи жодного видимого поруху, що хоча б віддалено нагадував кліпання очима,

205
00:08:42,776 --> 00:08:45,242
тому що наш зір був прикутий до екрану комп'ютера.

206
00:08:45,242 --> 00:08:47,798
Ми спостерігали за мишкою, перший раз активуючи її пам'ять

207
00:08:47,798 --> 00:08:49,681
за нашою технологією.

208
00:08:49,681 --> 00:08:52,369
ЛС: І ось що ми побачили.

209
00:08:52,369 --> 00:08:54,571
Коли ми перший раз поклали тваринку до ящика,

210
00:08:54,571 --> 00:08:57,684
вона почала його досліджувати, нюхати, бігати навколо

211
00:08:57,684 --> 00:08:59,373
у власних справах,

212
00:08:59,373 --> 00:09:01,074
бо за своєю природою

213
00:09:01,074 --> 00:09:03,053
миші - істоти досить допитливі.

214
00:09:03,053 --> 00:09:05,675
Вони бажають знати, що відбувається у новій коробці.

215
00:09:05,675 --> 00:09:07,206
Їм це цікаво.

216
00:09:07,206 --> 00:09:10,657
Та, як бачите, у той момент, коли ми увімкнули лазер,

217
00:09:10,657 --> 00:09:13,689
мишка миттю перейшла у стан заціпеніння.

218
00:09:13,689 --> 00:09:18,120
Вона зупинилася і намагалась не ворушити жодною частинкою тіла.

219
00:09:18,120 --> 00:09:19,748
Абсолютно ясно, що це заціпеніння.

220
00:09:19,748 --> 00:09:22,331
Тож дійсно, виглядає так, ніби ми змогли

221
00:09:22,331 --> 00:09:24,395
перенести лякаючий спогад про першу коробку

222
00:09:24,395 --> 00:09:27,762
у абсолютно нове середовище.

223
00:09:27,762 --> 00:09:29,874
Побачивши це, ми із Стівом

224
00:09:29,874 --> 00:09:32,007
були такі ж шоковані як і мишка.

225
00:09:32,007 --> 00:09:33,269
(Сміх)

226
00:09:33,269 --> 00:09:36,576
Тож після експерименту, двоє з нас полишили кімнату,

227
00:09:36,576 --> 00:09:38,329
нічого не промовивши.

228
00:09:38,329 --> 00:09:41,725
Досить довгий проміжок часу пройшов,

229
00:09:41,725 --> 00:09:43,937
поки Стів зруйнував мовчанку.

230
00:09:43,937 --> 00:09:46,278
СР: "Це спрацювало?"

231
00:09:46,278 --> 00:09:49,252
ЛС: Я сказав: "Так, це справді спрацювало!"

232
00:09:49,252 --> 00:09:51,369
Ми були дійсно вражені.

233
00:09:51,369 --> 00:09:53,993
Потім ми надрукували свої відкриття

234
00:09:53,993 --> 00:09:55,689
у журналі "Nature" ("Природа").

235
00:09:55,689 --> 00:09:58,160
Після публікації нашої роботи

236
00:09:58,160 --> 00:10:00,575
ми отримали численні коментарі

237
00:10:00,575 --> 00:10:02,700
з Інтернету.

238
00:10:02,700 --> 00:10:06,450
Можливо переглянемо деякі з них.

239
00:10:06,450 --> 00:10:08,907
"О-О, НАРЕШТІ! так багато усілякого має трапитися, віртуальна реальність, нейронні маніпуляції, візуалізація снів, нейронне кодування, "написання й переписування спогадів, усілякі душевні хвороби. Так, прекрасне майбутнє"

240
00:10:08,907 --> 00:10:10,907
СР: Насамперед ми помітили, що люди

241
00:10:10,907 --> 00:10:13,810
мають справді чітке уявлення про цей вид робіт.

242
00:10:13,810 --> 00:10:16,364
Зараз я цілком погоджуюсь із оптимізмом,

243
00:10:16,364 --> 00:10:17,180
висловленим у першому уривку,

244
00:10:17,180 --> 00:10:19,988
тому що, за шкалою від нуля до голосу Морґана Фрімена,

245
00:10:19,988 --> 00:10:22,111
це має бути одна з найбільш згадуваних почестей,

246
00:10:22,111 --> 00:10:23,661
які я чув на нашому шляху.

247
00:10:23,661 --> 00:10:25,857
(Сміх)

248
00:10:25,857 --> 00:10:27,808
Але, як бачите, це не єдина висловлена думка.

249
00:10:27,808 --> 00:10:29,372
"Це лякає мене більше за пекло... Якщо вони змогли таке зробити, що буде з людством за декілька років?! О БОЖЕ, МИ ВСІ ПРИРЕЧЕНІ!"

250
00:10:29,372 --> 00:10:31,290
ЛС: Дійсно, якщо поглянемо на другий уривок,

251
00:10:31,290 --> 00:10:33,397
то я думаю усі погодяться, якби це сказати,

252
00:10:33,397 --> 00:10:35,772
він не дуже позитивний.

253
00:10:35,772 --> 00:10:37,957
Але у той же час це нагадує нам,

254
00:10:37,957 --> 00:10:40,143
що, хоча ми до сих пір працюємо із мишами,

255
00:10:40,143 --> 00:10:43,660
можливо вже час розпочати думати і обговорювати

256
00:10:43,660 --> 00:10:46,651
ймовірні етичні наслідки

257
00:10:46,651 --> 00:10:48,599
контролювання спогадів.

258
00:10:48,599 --> 00:10:50,799
СР: А зараз у дусі третього уривку,

259
00:10:50,799 --> 00:10:52,773
ми б хотіли розповісти вам про останній проект,

260
00:10:52,773 --> 00:10:55,201
над яким працюємо у лабораторії, його назва "Проект "Початок"

261
00:10:55,201 --> 00:10:58,444
"Вони могли б зняти фільм про це. Де б думки вирощували у розумі людей, так, що їх можна було б вільно контролювати задля власної користі. Назвемо це: "Початок"

262
00:10:58,444 --> 00:11:02,178
Тож ми прийшли до висновку, що якщо ми можемо відновити спогади,

263
00:11:02,178 --> 00:11:05,130
то чому б не спробувати їх підправити.

264
00:11:05,130 --> 00:11:08,163
Можливо ми навіть можемо підмінити їх на фальшиві.

265
00:11:08,163 --> 00:11:12,262
ЛС: Взагалі пам'ять є дуже динамічною і складною,

266
00:11:12,262 --> 00:11:15,241
але для спрощення уявімо її

267
00:11:15,241 --> 00:11:16,643
у вигляді відеокліпу.

268
00:11:16,643 --> 00:11:19,313
Отже, як ми вже казали, у цілому можливо контролювати

269
00:11:19,313 --> 00:11:21,244
кліп кнопкою "Пуск",

270
00:11:21,244 --> 00:11:25,829
так, що це відео можна переглянути у будь-який час і будь-де.

271
00:11:25,829 --> 00:11:28,360
Та чи є можливість фактично

272
00:11:28,360 --> 00:11:31,220
зазирнути до мозку і відкорегувати цей кліп,

273
00:11:31,220 --> 00:11:34,116
щоб він відрізнявся від оригіналу?

274
00:11:34,116 --> 00:11:36,294
Так, є.

275
00:11:36,294 --> 00:11:38,424
Виявляється, нам треба лише

276
00:11:38,424 --> 00:11:42,699
реактивувати пам'ять за допомогою лазера, як ми це робили раніше,

277
00:11:42,699 --> 00:11:46,138
але водночас, якщо ми представляємо нову інформацію

278
00:11:46,138 --> 00:11:50,112
і даємо їй змогу співіснувати зі старими спогадами,

279
00:11:50,112 --> 00:11:52,550
це змінить пам'ять.

280
00:11:52,550 --> 00:11:56,213
Це щось на зразок випуску ремікса.

281
00:11:56,213 --> 00:11:59,071
СР: Тож як це зробити?

282
00:11:59,071 --> 00:12:01,028
Замість пошуку страшного спогаду у мозку,

283
00:12:01,028 --> 00:12:02,744
візьмемо наших звіряток,

284
00:12:02,744 --> 00:12:05,677
покладемо їх у блакитну коробку, таку як ось ця,

285
00:12:05,677 --> 00:12:08,171
і ідентифікуємо клітини мозку, що її представляють,

286
00:12:08,171 --> 00:12:10,244
змусимо їх відповісти на пульсації світла,

287
00:12:10,244 --> 00:12:12,365
точно так, як вже розповідали.

288
00:12:12,365 --> 00:12:14,489
Наступного дня помістимо звіряток

289
00:12:14,489 --> 00:12:17,188
у червону коробку, із якою вони ніколи не стикалися.

290
00:12:17,188 --> 00:12:19,214
Спрямуємо світло на мозок, щоб реактивувати

291
00:12:19,214 --> 00:12:21,323
спогад про блакитну коробку.

292
00:12:21,323 --> 00:12:23,067
Тож що відбуватиметься, якщо

293
00:12:23,067 --> 00:12:24,961
у момент нагадування звірятку про блакитну коробку,

294
00:12:24,961 --> 00:12:27,604
ми зробимо декілька легких поштовхів ногою.

295
00:12:27,604 --> 00:12:30,297
Таким чином ми штучно створимо асоціацію між

296
00:12:30,297 --> 00:12:32,212
блакитною коробкою

297
00:12:32,212 --> 00:12:33,715
і стусанами.

298
00:12:33,715 --> 00:12:35,494
Зараз ми намагаємось їх пов'язати.

299
00:12:35,494 --> 00:12:37,037
Щоб перевірити, чи вдалося нам це зробити,

300
00:12:37,037 --> 00:12:38,365
візьмемо знову нашу тваринку

301
00:12:38,365 --> 00:12:40,311
і помістимо її у блакитний ящик.

302
00:12:40,311 --> 00:12:43,049
Ми знову реактивуємо спогад про блакитну коробку,

303
00:12:43,049 --> 00:12:45,216
коли звірятку дісталася пара легких поштовхів,

304
00:12:45,216 --> 00:12:47,586
і тваринка раптово завмирає.

305
00:12:47,586 --> 00:12:50,788
Так як би вона пам'ятала, що отримала легкі стусани у цьому місці,

306
00:12:50,788 --> 00:12:53,790
навіть якщо такого ніколи не відбувалося.

307
00:12:53,790 --> 00:12:55,652
Тож формується фальшивий спогад,

308
00:12:55,652 --> 00:12:57,663
підробний страх середовища,

309
00:12:57,663 --> 00:12:58,917
у якому практично

310
00:12:58,917 --> 00:13:01,266
нічого поганого не відбувалося.

311
00:13:01,266 --> 00:13:03,719
ЛС: До цього часу ми говорили

312
00:13:03,719 --> 00:13:06,085
лише про контрольований світлом "вмикач".

313
00:13:06,085 --> 00:13:09,373
Насправді є також і вимикач,

314
00:13:09,373 --> 00:13:11,453
і досить легко уявити,

315
00:13:11,453 --> 00:13:13,931
що встановивши цей світлочутливий "вимикач"

316
00:13:13,931 --> 00:13:19,519
ми також можемо вимкнути пам'ять будь-коли і будь-де.

317
00:13:19,519 --> 00:13:21,733
Тож усе про що ми сьогодні говорили

318
00:13:21,733 --> 00:13:26,410
базується на одному з філософських розумінь неврології

319
00:13:26,410 --> 00:13:30,528
про те, що розум зі всіма його містичними властивостями

320
00:13:30,528 --> 00:13:34,173
є фактично фізичним матеріалом, який ми можемо за необхідності підправити.

321
00:13:34,173 --> 00:13:35,648
СР: А щодо мене особисто,

322
00:13:35,648 --> 00:13:37,229
я бачу світ, де ми можемо реактивувати

323
00:13:37,229 --> 00:13:39,345
будь-який спогад.

324
00:13:39,345 --> 00:13:42,643
Я також бачу світ, де небажані спогади можна просто стерти.

325
00:13:42,643 --> 00:13:44,579
Більш того, я бачу світ у якому підкорегувати спогади

326
00:13:44,579 --> 00:13:46,118
абсолютно реально,

327
00:13:46,118 --> 00:13:47,823
бо ми живемо у часи, коли можливо

328
00:13:47,823 --> 00:13:50,048
зірвати питання з дерева наукової фантастики

329
00:13:50,048 --> 00:13:52,468
і проростити їх у експериментальній реальності.

330
00:13:52,468 --> 00:13:54,351
ЛС: У наш час дослідники у лабораторіях

331
00:13:54,351 --> 00:13:56,737
використовують ті ж методи активації і редагування

332
00:13:56,737 --> 00:14:00,554
пам'яті, як і звичайні люди по всьому світу,

333
00:14:00,554 --> 00:14:04,395
йде мова про старі чи нові, позитивні чи негативні спогади,

334
00:14:04,395 --> 00:14:07,067
будь-які з них,

335
00:14:07,067 --> 00:14:08,931
якщо нам відомо як працює пам'ять.

336
00:14:08,931 --> 00:14:10,715
СР: Наприклад, одна з груп у лабораторії

337
00:14:10,715 --> 00:14:13,353
змогла виділити клітини мозку, які відповідають за страшний спогад

338
00:14:13,353 --> 00:14:16,128
і перетворити їх у приємний, як ось тут.

339
00:14:16,128 --> 00:14:19,190
Це те, що я мав на увазі, коли говорив про редагування такого роду процесів.

340
00:14:19,190 --> 00:14:21,002
А один чувак навіть спромігся реактивувати

341
00:14:21,002 --> 00:14:23,503
спогади миші самця про його подружку.

342
00:14:23,503 --> 00:14:26,498
Кажуть, досить приємний досвід.

343
00:14:26,498 --> 00:14:30,615
ЛС: Дійсно, ми живемо у вражаючий час,

344
00:14:30,615 --> 00:14:34,420
коли наука не має жодних обмежень

345
00:14:34,420 --> 00:14:37,607
і стримується лише нашою уявою.

346
00:14:37,607 --> 00:14:39,754
СР: І насамкінець, що ми будемо з цим робити?

347
00:14:39,754 --> 00:14:41,725
Як дати хід цій технології?

348
00:14:41,725 --> 00:14:43,562
Це питання, які не повинні залишатись

349
00:14:43,562 --> 00:14:45,237
у стінах лабораторії,

350
00:14:45,237 --> 00:14:47,809
тож однією з цілей цієї розмови

351
00:14:47,809 --> 00:14:50,128
було донести кожному можливості

352
00:14:50,128 --> 00:14:51,512
сучасної неврології,

353
00:14:51,512 --> 00:14:53,022
і що особливо важливо,

354
00:14:53,022 --> 00:14:56,354
залучити кожного до розмови.

355
00:14:56,354 --> 00:14:58,683
Поміркуймо разом, що це все для нас означає

356
00:14:58,683 --> 00:15:01,157
і куди ми звідси маємо йти,

357
00:15:01,157 --> 00:15:03,255
бо ми із Сю вважаємо,

358
00:15:03,255 --> 00:15:05,791
що кожен із нас має справді великі рішення попереду.

359
00:15:05,791 --> 00:15:06,916
Дякую.
ЛС: Дякую

360
00:15:06,916 --> 00:15:08,550
(Оплески)