0:00:00.371,0:00:01.927
Стів Рамірез: Мій перший рік навчання в аспірантурі

0:00:01.927,0:00:03.931
я провів, не виходячи зі спальні,

0:00:03.931,0:00:06.231
поїдаючи Бен-Джеріз,

0:00:06.231,0:00:07.915
дивлячись якусь маячню по ТБ

0:00:07.915,0:00:11.142
і можливо, можливо слухаючи Тейлор Свіфт.

0:00:11.142,0:00:12.883
Я тільки-но розстався з дівчиною.

0:00:12.883,0:00:14.330
(Сміх)

0:00:14.330,0:00:16.526
Тож, досить довгий час

0:00:16.526,0:00:20.342
я згадував її знову і знову,

0:00:20.342,0:00:22.835
прагнучи будь-що позбутися цього неприємного

0:00:22.835,0:00:25.368
болісного відчуття.

0:00:25.368,0:00:27.651
Вийшло так, що я став неврологом,

0:00:27.651,0:00:30.053
і тепер я знаю, що спогадами про ту людину і

0:00:30.053,0:00:33.193
жахливим емоційним станом, що їх супроводжував,

0:00:33.193,0:00:35.827
у значній мірі я завдячую різним системам мозку.

0:00:35.827,0:00:38.192
Тож я подумав, а що як зазирнути до мозку,

0:00:38.192,0:00:40.282
та прибрати це нудотне відчуття,

0:00:40.282,0:00:43.252
а спогади про людину залишити.

0:00:43.252,0:00:45.663
Це потім я зрозумів, що зараз це зробити не вийде.

0:00:45.663,0:00:48.456
Можна зазирнути до мозку і

0:00:48.456,0:00:51.089
просто знайти окремий спогад для початку.

0:00:51.089,0:00:53.603
Може ми зможемо повернути його до життя,

0:00:53.603,0:00:57.471
або навіть пограти з його змістом?

0:00:57.471,0:00:59.700
Усе що можу сказати, я дуже сподіваюсь,

0:00:59.700,0:01:01.755
що одна людина у світі не почує цієї розмови.

0:01:01.755,0:01:05.696
(Сміх)

0:01:05.696,0:01:08.985
Але ось у чому справа.

0:01:08.985,0:01:11.773
Ці ідеї можливо нагадають вам "Згадати все",

0:01:11.773,0:01:13.747
"Вічне сяяння чистого розуму"

0:01:13.747,0:01:15.050
або "Початок".

0:01:15.050,0:01:16.626
Але кінозірки, з якими ми працюємо,

0:01:16.626,0:01:18.569
є лабораторними знаменитостями.

0:01:18.569,0:01:20.469
Лю Сю: Піддослідні мишки.

0:01:20.469,0:01:21.597
(Сміх)

0:01:21.597,0:01:24.751
Як неврологи, ми працюємо з мишами,

0:01:24.751,0:01:28.161
намагаючись зрозуміти, як працює пам'ять.

0:01:28.161,0:01:30.730
І сьогодні ми сподіваємось переконати вас, що ми можемо

0:01:30.730,0:01:33.946
активувати спогади

0:01:33.946,0:01:36.116
зі швидкістю світла.

0:01:36.116,0:01:39.222
Для цього необхідно зробити лише два кроки.

0:01:39.222,0:01:42.732
Спершу треба знайти і позначити один зі спогадів у мозку,

0:01:42.732,0:01:46.362
а потім просто його увімкнути.

0:01:46.362,0:01:47.807
Отак просто.

0:01:47.807,0:01:49.629
(Сміх)

0:01:49.629,0:01:51.474
СР: Він вас переконав?

0:01:51.474,0:01:55.195
Та виявилось, що знайти саме той спогад у мозку не так-то просто.

0:01:55.195,0:01:57.998
ЛС: Атож. Це значно складніше, ніж, скажімо,

0:01:57.998,0:02:00.402
знайти голку у скирті сіна,

0:02:00.402,0:02:02.991
бо, ти принаймні знаєш, що голка це щось,

0:02:02.991,0:02:05.491
її можна фізично узяти.

0:02:05.491,0:02:07.468
Спогад же не вийде.

0:02:07.468,0:02:10.506
До того ж, у мозку значно більше клітин,

0:02:10.506,0:02:15.572
ніж соломинок у звичайній скирті.

0:02:15.572,0:02:18.451
Тож завданнячко й справді важкувате.

0:02:18.451,0:02:22.130
Та на щастя, сам мозок грає на нашому боці.

0:02:22.130,0:02:24.585
Виявляється, усе що нам треба зробити, це по суті

0:02:24.585,0:02:26.578
дозволити мозку сформувати спогад,

0:02:26.578,0:02:30.408
а далі він сам нам підкаже, які клітини задіяні

0:02:30.408,0:02:32.174
у цій конкретній ситуації.

0:02:32.174,0:02:34.531
СР: Тож, що ж відбувалося у моєму мозку,

0:02:34.531,0:02:36.625
коли я згадував свою колишню.

0:02:36.625,0:02:39.027
Якби ви на одну єдину секунду забули про людську етику,

0:02:39.027,0:02:40.695
і просто зараз зазирнули до мого мозку,

0:02:40.695,0:02:42.713
ви б побачили неймовірну кількість

0:02:42.713,0:02:45.891
частинок у стані активності, при відтворенні цього спогаду.

0:02:45.891,0:02:48.803
Одна з частин мозку, що була б особливо активною,

0:02:48.803,0:02:50.810
а саме гіпокампус,

0:02:50.810,0:02:53.265
десятиліттями залучалася до процесу обробки

0:02:53.265,0:02:55.681
найближчих і найдорожчих спогадів,

0:02:55.681,0:02:58.255
що робить її ідеальною ціллю

0:02:58.255,0:03:01.040
для спроб і пошуків і можливо реактивації памяті.

0:03:01.040,0:03:03.434
ЛС: При наближеному дослідженні гіпокампусу,

0:03:03.434,0:03:05.782
ви звичайно побачите велику кількість клітин,

0:03:05.782,0:03:08.813
але ви також матимете можливість дізнатися, які з них

0:03:08.813,0:03:10.289
залучені при відтворенні конкретного спогаду,

0:03:10.289,0:03:12.907
адже у стані активності,

0:03:12.907,0:03:14.371
як, наприклад, при формуванні спогаду,

0:03:14.371,0:03:18.128
залишається такий собі відбиток, що дає нам змогу зрозуміти,

0:03:18.128,0:03:20.830
яка з клітин нещодавно була активною.

0:03:20.830,0:03:22.990
СР: Тобто, так як світло у будинку вночі

0:03:22.990,0:03:25.938
дає знати, що хтось напевне там працює,

0:03:25.938,0:03:29.226
за цим же принципом біологічні сенсори

0:03:29.226,0:03:31.180
всередині комірки вмикаються

0:03:31.180,0:03:33.315
лише під час роботи.

0:03:33.315,0:03:35.191
Спеціальний різновид біологічних віконець загоряються,

0:03:35.191,0:03:37.169
даючи нам знати про активність клітини.

0:03:37.169,0:03:39.998
ЛС: Тож ми з'єднали частину сенсорів

0:03:39.998,0:03:43.145
і прикріпили до вимикача, щоб контролювати клітини,

0:03:43.145,0:03:47.045
вимикач помістили у розроблений для цього вірус,

0:03:47.045,0:03:49.633
який і був занурений до мізків мишок.

0:03:49.633,0:03:52.267
Тож коли б не формувався спогад,

0:03:52.267,0:03:54.615
будь-яка активна комірка що йому відповідає,

0:03:54.615,0:03:57.357
буде мати вмонтований вимикач.

0:03:57.357,0:03:58.982
СР: І ось як виглядає гіпокампус

0:03:58.982,0:04:01.822
після, наприклад, страшного спогаду.

0:04:01.822,0:04:03.962
Море блакиті, яке ви тут бачите,

0:04:03.962,0:04:05.914
це щільно спаковані клітини мозку,

0:04:05.914,0:04:07.459
що ж до зелених клітин,

0:04:07.459,0:04:09.555
то це ті, які зберігають

0:04:09.555,0:04:11.398
цей конкретний страшний спогад.

0:04:11.398,0:04:13.377
Отже, ви зараз дивитесь на закристалізовану

0:04:13.377,0:04:15.764
миттєву формацію страху.

0:04:15.764,0:04:19.261
Ви фактично споглядаєте поперечний зріз пам'яті просто зараз.

0:04:19.261,0:04:21.669
ЛС: Що ж до вимикача, про який йшла мова,

0:04:21.669,0:04:24.639
в ідеальних умовах він має діяти дійсно швидко.

0:04:24.639,0:04:27.218
Мова не йде про хвилини чи години.

0:04:27.218,0:04:31.482
Він має діяти зі швидкістю думки, в мілісекунди.

0:04:31.482,0:04:32.912
СР: Отже Сю, як ти думаєш?

0:04:32.912,0:04:35.514
Чи можемо ми використовувати, скажімо, наркотичні засоби

0:04:35.514,0:04:37.352
для пришвидшення, чи, навпаки, сповільнення роботи клітин мозку?

0:04:37.352,0:04:41.415
ЛС: Ні! Наркотики це досить брудно. Вони поширюються всюди.

0:04:41.415,0:04:44.423
До того ж вони постійно діятимуть на клітини.

0:04:44.423,0:04:48.072
Отже ми не матимемо змоги контролювати пам'ять у реальному часі.

0:04:48.072,0:04:52.366
Стіве, а якщо структурувати мозок за допомогою електрики.

0:04:52.366,0:04:54.671
СР: Так, електрика досить швидка,

0:04:54.671,0:04:56.410
та ми навряд чи зможемо спрямувати її

0:04:56.410,0:04:58.764
на конкретну ділянку, що містить спогад,

0:04:58.764,0:05:00.642
не підсмаживши увесь мозок.

0:05:00.642,0:05:03.837
ЛС: Здається, ти правий. Дуже схоже на те.

0:05:03.837,0:05:06.448
Нам дійсно треба пошукати кращий спосіб впливу

0:05:06.448,0:05:09.743
на мозок зі швидкістю світла.

0:05:09.743,0:05:14.829
СР: Виявляється, що саме світло рухається зі швидкістю світла.

0:05:14.829,0:05:18.312
Тож, може ми могли б активувати чи згасити спогад,

0:05:18.312,0:05:19.809
використовуючи лише світло.

0:05:19.809,0:05:21.164
ЛС: Так, це досить швидко.

0:05:21.164,0:05:23.049
СР: і зважаючи на те, що звичайні клітини мозку не

0:05:23.049,0:05:24.637
реагують на пульсації світла,

0:05:24.637,0:05:26.595
тож ті, які проявлять реакцію,

0:05:26.595,0:05:29.059
і будуть частинками зі світлочутливим вимикачем.

0:05:29.059,0:05:31.005
Та спершу треба зробити так, щоб клітинки мозку

0:05:31.005,0:05:32.467
відреагували на промінь лазера.

0:05:32.467,0:05:33.537
ЛС: Так, вам не почулося.

0:05:33.537,0:05:35.669
Ми намагаємось влучити лазером у мозок.

0:05:35.669,0:05:37.414
(Сміх)

0:05:37.414,0:05:40.738
Технологія, яка дозволить нам це зробити, називається оптогенетика.

0:05:40.738,0:05:44.020
Оптогенетика дала нам цей регулятор світла під назвою "канальний родопсин",

0:05:44.020,0:05:45.528
за допомогою якого ми маємо змогу

0:05:45.528,0:05:48.045
вмикати і вимикати клітини мозку.

0:05:48.045,0:05:50.582
Ось тут він має вигляд зелених точок, прикріплених до клітин мозку.

0:05:50.582,0:05:53.881
Тож можете вважати канальний родопсин таким собі світлочутливим регулятором,

0:05:53.881,0:05:56.508
що може вживлюватись до клітин мозку,

0:05:56.508,0:05:58.422
і за його допомогою ми зараз можемо

0:05:58.422,0:06:01.435
активувати чи навпаки знизити активність мозкової клітини одним порухом,

0:06:01.435,0:06:03.903
цього разу за допомогою пульсації світла.

0:06:03.903,0:06:07.689
ЛС: Отож приєднуємо цей світлочутливий регулятор

0:06:07.689,0:06:09.897
до сенсора, про який вже йшла мова,

0:06:09.897,0:06:12.352
і вживлюємо його у мозок.

0:06:12.352,0:06:15.563
Коли б не формувався спогад,

0:06:15.563,0:06:17.790
будь-яка активна клітина, що йому відповідає,

0:06:17.790,0:06:21.274
також матиме встановлений світлочутливий регулятор,

0:06:21.274,0:06:23.675
тож ми зможемо контролювати ці частинки

0:06:23.675,0:06:27.939
одним лише порухом лазера.

0:06:27.939,0:06:30.803
СР: Спробуймо.

0:06:30.803,0:06:32.938
Візьмемо наших мишок,

0:06:32.938,0:06:35.866
розмістимо їх у ящику, що виглядає так само, як оцей

0:06:35.866,0:06:38.206
і легенько вдаримо ногою,

0:06:38.206,0:06:40.241
щоб сформувати у них страшний спогад про цей ящик.

0:06:40.241,0:06:42.220
Вони запам'ятають, що тут трапилось щось лихе.

0:06:42.220,0:06:44.562
Відповідно до нашої системи, лише клітини гіпокампусу, які активно

0:06:44.562,0:06:47.493
беруть участь у створенні цього спогаду,

0:06:47.493,0:06:50.376
міститимуть у собі канальний родопсин.

0:06:50.376,0:06:53.393
ЛС: Коли ви маленькі, як мишка,

0:06:53.393,0:06:56.988
здається весь світ намагається вас зловити.

0:06:56.988,0:06:58.736
Тож найкращий спосіб самозахисту -

0:06:58.736,0:07:01.218
намагатися залишитись непоміченим.

0:07:01.218,0:07:03.251
У будь-якому місці, відчуваючи страх, миша

0:07:03.251,0:07:04.777
демонструє досить типову поведінку,

0:07:04.777,0:07:06.546
залишаючись в одному з кутків ящика,

0:07:06.546,0:07:09.664
вона намагається не ворушитися жодною частинкою тіла

0:07:09.664,0:07:12.959
і ця поза називається "заціпеніння".

0:07:12.959,0:07:17.253
Отже, якщо мишка пам'ятає, що у цьому ящику сталося щось лихе,

0:07:17.253,0:07:19.876
то після того, як ми знову помістимо її у той самий ящик,

0:07:19.876,0:07:21.680
вона, як правило, заціпеніє,

0:07:21.680,0:07:23.965
бо не захоче бути поміченою

0:07:23.965,0:07:26.660
однією з потенційних загроз.

0:07:26.660,0:07:28.015
СР: Щоб зрозуміти, чим для нас є заціпеніння,

0:07:28.015,0:07:30.230
уявіть, що ви крокуєте вулицею, заглибившись у власні думки,

0:07:30.230,0:07:31.955
і раптом, практично нізвідки, наштовхуєтесь

0:07:31.955,0:07:34.147
на свою "колишню" чи "колишнього",

0:07:34.147,0:07:36.281
і протягом двох жахливих секунд,

0:07:36.281,0:07:38.157
панічно проминають думки "Що мені робити?", "Казати "Привіт"?

0:07:38.157,0:07:39.525
"Потиснути руку?", "Може розвернутися і бігти геть?"

0:07:39.525,0:07:41.554
"Краще присісти і зробити вигляд, що мене немає".

0:07:41.554,0:07:44.738
Такі думки, промайнувши у голові, роблять вас фізично безпорадним,

0:07:44.738,0:07:47.484
на короткий проміжок часу надають безглуздо-переляканого вигляду.

0:07:47.484,0:07:50.775
СЛ: Та якщо помістити мишку у зовсім іншу коробку,

0:07:50.775,0:07:53.936
таку як ось ця,

0:07:53.936,0:07:56.083
вона не відчуватиме страху,

0:07:56.083,0:08:00.812
не матиме причини боятися цього нового середовища.

0:08:00.812,0:08:03.992
Але що ж станеться, якщо ми помістимо мишку у новий ящик,

0:08:03.992,0:08:07.603
і водночас активуємо страшний спогад,

0:08:07.603,0:08:10.282
використавши лазер, як раніше?

0:08:10.282,0:08:13.136
Чи повернеться страх, який відчувався у першому ящику,

0:08:13.136,0:08:17.133
у це абсолютно нове середовище?

0:08:17.133,0:08:19.868
СР: Тож, маємо експеримент на мільйон доларів.

0:08:19.868,0:08:22.781
Оживляючи у пам'яті той день,

0:08:22.781,0:08:24.964
я згадую, що напередодні виграли Red Sox,

0:08:24.964,0:08:26.873
то була весняна пора,

0:08:26.873,0:08:28.690
ідеальний час для сплаву річкою,

0:08:28.690,0:08:31.024
і, можливо походу у Норт Енд

0:08:31.024,0:08:33.184
за десертом.

0:08:33.184,0:08:36.286
Та ми ж із Сю

0:08:36.286,0:08:39.115
знаходились у темній кімнаті абсолютно без вікон,

0:08:39.115,0:08:42.776
не роблячи жодного видимого поруху, що хоча б віддалено нагадував кліпання очима,

0:08:42.776,0:08:45.242
тому що наш зір був прикутий до екрану комп'ютера.

0:08:45.242,0:08:47.798
Ми спостерігали за мишкою, перший раз активуючи її пам'ять

0:08:47.798,0:08:49.681
за нашою технологією.

0:08:49.681,0:08:52.369
ЛС: І ось що ми побачили.

0:08:52.369,0:08:54.571
Коли ми перший раз поклали тваринку до ящика,

0:08:54.571,0:08:57.684
вона почала його досліджувати, нюхати, бігати навколо

0:08:57.684,0:08:59.373
у власних справах,

0:08:59.373,0:09:01.074
бо за своєю природою

0:09:01.074,0:09:03.053
миші - істоти досить допитливі.

0:09:03.053,0:09:05.675
Вони бажають знати, що відбувається у новій коробці.

0:09:05.675,0:09:07.206
Їм це цікаво.

0:09:07.206,0:09:10.657
Та, як бачите, у той момент, коли ми увімкнули лазер,

0:09:10.657,0:09:13.689
мишка миттю перейшла у стан заціпеніння.

0:09:13.689,0:09:18.120
Вона зупинилася і намагалась не ворушити жодною частинкою тіла.

0:09:18.120,0:09:19.748
Абсолютно ясно, що це заціпеніння.

0:09:19.748,0:09:22.331
Тож дійсно, виглядає так, ніби ми змогли

0:09:22.331,0:09:24.395
перенести лякаючий спогад про першу коробку

0:09:24.395,0:09:27.762
у абсолютно нове середовище.

0:09:27.762,0:09:29.874
Побачивши це, ми із Стівом

0:09:29.874,0:09:32.007
були такі ж шоковані як і мишка.

0:09:32.007,0:09:33.269
(Сміх)

0:09:33.269,0:09:36.576
Тож після експерименту, двоє з нас полишили кімнату,

0:09:36.576,0:09:38.329
нічого не промовивши.

0:09:38.329,0:09:41.725
Досить довгий проміжок часу пройшов,

0:09:41.725,0:09:43.937
поки Стів зруйнував мовчанку.

0:09:43.937,0:09:46.278
СР: "Це спрацювало?"

0:09:46.278,0:09:49.252
ЛС: Я сказав: "Так, це справді спрацювало!"

0:09:49.252,0:09:51.369
Ми були дійсно вражені.

0:09:51.369,0:09:53.993
Потім ми надрукували свої відкриття

0:09:53.993,0:09:55.689
у журналі "Nature" ("Природа").

0:09:55.689,0:09:58.160
Після публікації нашої роботи

0:09:58.160,0:10:00.575
ми отримали численні коментарі

0:10:00.575,0:10:02.700
з Інтернету.

0:10:02.700,0:10:06.450
Можливо переглянемо деякі з них.

0:10:06.450,0:10:08.907
"О-О, НАРЕШТІ! так багато усілякого має трапитися, віртуальна реальність, нейронні маніпуляції, візуалізація снів, нейронне кодування, "написання й переписування спогадів, усілякі душевні хвороби. Так, прекрасне майбутнє"

0:10:08.907,0:10:10.907
СР: Насамперед ми помітили, що люди

0:10:10.907,0:10:13.810
мають справді чітке уявлення про цей вид робіт.

0:10:13.810,0:10:16.364
Зараз я цілком погоджуюсь із оптимізмом,

0:10:16.364,0:10:17.180
висловленим у першому уривку,

0:10:17.180,0:10:19.988
тому що, за шкалою від нуля до голосу Морґана Фрімена,

0:10:19.988,0:10:22.111
це має бути одна з найбільш згадуваних почестей,

0:10:22.111,0:10:23.661
які я чув на нашому шляху.

0:10:23.661,0:10:25.857
(Сміх)

0:10:25.857,0:10:27.808
Але, як бачите, це не єдина висловлена думка.

0:10:27.808,0:10:29.372
"Це лякає мене більше за пекло... Якщо вони змогли таке зробити, що буде з людством за декілька років?! О БОЖЕ, МИ ВСІ ПРИРЕЧЕНІ!"

0:10:29.372,0:10:31.290
ЛС: Дійсно, якщо поглянемо на другий уривок,

0:10:31.290,0:10:33.397
то я думаю усі погодяться, якби це сказати,

0:10:33.397,0:10:35.772
він не дуже позитивний.

0:10:35.772,0:10:37.957
Але у той же час це нагадує нам,

0:10:37.957,0:10:40.143
що, хоча ми до сих пір працюємо із мишами,

0:10:40.143,0:10:43.660
можливо вже час розпочати думати і обговорювати

0:10:43.660,0:10:46.651
ймовірні етичні наслідки

0:10:46.651,0:10:48.599
контролювання спогадів.

0:10:48.599,0:10:50.799
СР: А зараз у дусі третього уривку,

0:10:50.799,0:10:52.773
ми б хотіли розповісти вам про останній проект,

0:10:52.773,0:10:55.201
над яким працюємо у лабораторії, його назва "Проект "Початок"

0:10:55.201,0:10:58.444
"Вони могли б зняти фільм про це. Де б думки вирощували у розумі людей, так, що їх можна було б вільно контролювати задля власної користі. Назвемо це: "Початок"

0:10:58.444,0:11:02.178
Тож ми прийшли до висновку, що якщо ми можемо відновити спогади,

0:11:02.178,0:11:05.130
то чому б не спробувати їх підправити.

0:11:05.130,0:11:08.163
Можливо ми навіть можемо підмінити їх на фальшиві.

0:11:08.163,0:11:12.262
ЛС: Взагалі пам'ять є дуже динамічною і складною,

0:11:12.262,0:11:15.241
але для спрощення уявімо її

0:11:15.241,0:11:16.643
у вигляді відеокліпу.

0:11:16.643,0:11:19.313
Отже, як ми вже казали, у цілому можливо контролювати

0:11:19.313,0:11:21.244
кліп кнопкою "Пуск",

0:11:21.244,0:11:25.829
так, що це відео можна переглянути у будь-який час і будь-де.

0:11:25.829,0:11:28.360
Та чи є можливість фактично

0:11:28.360,0:11:31.220
зазирнути до мозку і відкорегувати цей кліп,

0:11:31.220,0:11:34.116
щоб він відрізнявся від оригіналу?

0:11:34.116,0:11:36.294
Так, є.

0:11:36.294,0:11:38.424
Виявляється, нам треба лише

0:11:38.424,0:11:42.699
реактивувати пам'ять за допомогою лазера, як ми це робили раніше,

0:11:42.699,0:11:46.138
але водночас, якщо ми представляємо нову інформацію

0:11:46.138,0:11:50.112
і даємо їй змогу співіснувати зі старими спогадами,

0:11:50.112,0:11:52.550
це змінить пам'ять.

0:11:52.550,0:11:56.213
Це щось на зразок випуску ремікса.

0:11:56.213,0:11:59.071
СР: Тож як це зробити?

0:11:59.071,0:12:01.028
Замість пошуку страшного спогаду у мозку,

0:12:01.028,0:12:02.744
візьмемо наших звіряток,

0:12:02.744,0:12:05.677
покладемо їх у блакитну коробку, таку як ось ця,

0:12:05.677,0:12:08.171
і ідентифікуємо клітини мозку, що її представляють,

0:12:08.171,0:12:10.244
змусимо їх відповісти на пульсації світла,

0:12:10.244,0:12:12.365
точно так, як вже розповідали.

0:12:12.365,0:12:14.489
Наступного дня помістимо звіряток

0:12:14.489,0:12:17.188
у червону коробку, із якою вони ніколи не стикалися.

0:12:17.188,0:12:19.214
Спрямуємо світло на мозок, щоб реактивувати

0:12:19.214,0:12:21.323
спогад про блакитну коробку.

0:12:21.323,0:12:23.067
Тож що відбуватиметься, якщо

0:12:23.067,0:12:24.961
у момент нагадування звірятку про блакитну коробку,

0:12:24.961,0:12:27.604
ми зробимо декілька легких поштовхів ногою.

0:12:27.604,0:12:30.297
Таким чином ми штучно створимо асоціацію між

0:12:30.297,0:12:32.212
блакитною коробкою

0:12:32.212,0:12:33.715
і стусанами.

0:12:33.715,0:12:35.494
Зараз ми намагаємось їх пов'язати.

0:12:35.494,0:12:37.037
Щоб перевірити, чи вдалося нам це зробити,

0:12:37.037,0:12:38.365
візьмемо знову нашу тваринку

0:12:38.365,0:12:40.311
і помістимо її у блакитний ящик.

0:12:40.311,0:12:43.049
Ми знову реактивуємо спогад про блакитну коробку,

0:12:43.049,0:12:45.216
коли звірятку дісталася пара легких поштовхів,

0:12:45.216,0:12:47.586
і тваринка раптово завмирає.

0:12:47.586,0:12:50.788
Так як би вона пам'ятала, що отримала легкі стусани у цьому місці,

0:12:50.788,0:12:53.790
навіть якщо такого ніколи не відбувалося.

0:12:53.790,0:12:55.652
Тож формується фальшивий спогад,

0:12:55.652,0:12:57.663
підробний страх середовища,

0:12:57.663,0:12:58.917
у якому практично

0:12:58.917,0:13:01.266
нічого поганого не відбувалося.

0:13:01.266,0:13:03.719
ЛС: До цього часу ми говорили

0:13:03.719,0:13:06.085
лише про контрольований світлом "вмикач".

0:13:06.085,0:13:09.373
Насправді є також і вимикач,

0:13:09.373,0:13:11.453
і досить легко уявити,

0:13:11.453,0:13:13.931
що встановивши цей світлочутливий "вимикач"

0:13:13.931,0:13:19.519
ми також можемо вимкнути пам'ять будь-коли і будь-де.

0:13:19.519,0:13:21.733
Тож усе про що ми сьогодні говорили

0:13:21.733,0:13:26.410
базується на одному з філософських розумінь неврології

0:13:26.410,0:13:30.528
про те, що розум зі всіма його містичними властивостями

0:13:30.528,0:13:34.173
є фактично фізичним матеріалом, який ми можемо за необхідності підправити.

0:13:34.173,0:13:35.648
СР: А щодо мене особисто,

0:13:35.648,0:13:37.229
я бачу світ, де ми можемо реактивувати

0:13:37.229,0:13:39.345
будь-який спогад.

0:13:39.345,0:13:42.643
Я також бачу світ, де небажані спогади можна просто стерти.

0:13:42.643,0:13:44.579
Більш того, я бачу світ у якому підкорегувати спогади

0:13:44.579,0:13:46.118
абсолютно реально,

0:13:46.118,0:13:47.823
бо ми живемо у часи, коли можливо

0:13:47.823,0:13:50.048
зірвати питання з дерева наукової фантастики

0:13:50.048,0:13:52.468
і проростити їх у експериментальній реальності.

0:13:52.468,0:13:54.351
ЛС: У наш час дослідники у лабораторіях

0:13:54.351,0:13:56.737
використовують ті ж методи активації і редагування

0:13:56.737,0:14:00.554
пам'яті, як і звичайні люди по всьому світу,

0:14:00.554,0:14:04.395
йде мова про старі чи нові, позитивні чи негативні спогади,

0:14:04.395,0:14:07.067
будь-які з них,

0:14:07.067,0:14:08.931
якщо нам відомо як працює пам'ять.

0:14:08.931,0:14:10.715
СР: Наприклад, одна з груп у лабораторії

0:14:10.715,0:14:13.353
змогла виділити клітини мозку, які відповідають за страшний спогад

0:14:13.353,0:14:16.128
і перетворити їх у приємний, як ось тут.

0:14:16.128,0:14:19.190
Це те, що я мав на увазі, коли говорив про редагування такого роду процесів.

0:14:19.190,0:14:21.002
А один чувак навіть спромігся реактивувати

0:14:21.002,0:14:23.503
спогади миші самця про його подружку.

0:14:23.503,0:14:26.498
Кажуть, досить приємний досвід.

0:14:26.498,0:14:30.615
ЛС: Дійсно, ми живемо у вражаючий час,

0:14:30.615,0:14:34.420
коли наука не має жодних обмежень

0:14:34.420,0:14:37.607
і стримується лише нашою уявою.

0:14:37.607,0:14:39.754
СР: І насамкінець, що ми будемо з цим робити?

0:14:39.754,0:14:41.725
Як дати хід цій технології?

0:14:41.725,0:14:43.562
Це питання, які не повинні залишатись

0:14:43.562,0:14:45.237
у стінах лабораторії,

0:14:45.237,0:14:47.809
тож однією з цілей цієї розмови

0:14:47.809,0:14:50.128
було донести кожному можливості

0:14:50.128,0:14:51.512
сучасної неврології,

0:14:51.512,0:14:53.022
і що особливо важливо,

0:14:53.022,0:14:56.354
залучити кожного до розмови.

0:14:56.354,0:14:58.683
Поміркуймо разом, що це все для нас означає

0:14:58.683,0:15:01.157
і куди ми звідси маємо йти,

0:15:01.157,0:15:03.255
бо ми із Сю вважаємо,

0:15:03.255,0:15:05.791
що кожен із нас має справді великі рішення попереду.

0:15:05.791,0:15:06.916
Дякую.[br]ЛС: Дякую

0:15:06.916,0:15:08.550
(Оплески)