Зараз ми знаходимось у базиліці Святого Петра та роздивляємось знаменитий ранній християнський саркофаг.
Це гробниця Юнія Басса.
Ситуація трохи складна, адже те, що люди бачать, це копія саркофагу, яка є у ватиканському музеї,
але зараз ми маємо у Казначействі і бачимо перед собою справжній саркофаг.
Отже, Юній Басс був римським префектом приблизно у середині п'ятого століття (V ст.)
Правильно, ми знаємо, що він отримав свою посаду у 356 році н.е. .
Ми розглядаємо ранній період, відразу після того, як Констянтин отримав
своє право бути християнином у Римській імперії
і Констянтин у процесі того, щоб зробити християнство провідною релігією
Римської імперії, що й відбулось на кінці 300 року н.е. .
Отже, це ранній приклад початку та надзвичайного виконання
іконографії християнської традиції.
Правильно, і що справді цікаво, то це те, що він не виглядає саме так, як ми собі уявляли, напевне тому,
що Ісус Христос тут зображений у центрі, можливо з Петром і Павлом, дві фігури знаходяться по побах від нього...
Вони схожі на петра та Павла, саме так.
Але він тут дуже молодий, ніби юний вчитель філософії.
Він навіть тримає сувій у руках.
Він зображений сидячим та у фронтальному положенні, хоча не повністю фронтальному. То ж, напевне я хочу зазначити,
що ми звикли бачити його зовсім іншим, де він виглядає, як емператор, старіший та має бороду.
Та тут він зображений дуже молодим,
не дивлячись на те, що він сидить у фронтальному положенні, у ньому присутня природність та рухи тіла.
Його ліва нога виходить трохи вперед, а голова злегка повернута.
І його нога зображення над втіленням бога річки,
що є дуже цікавим фактом, адже тут християнство ніби долає
старі політеїстичні традиції давніх римлян.
Отже тут язичницька іконографія давніх римлян постає у новому, християнському контексті.
Я справді зацікавився тим, що сказав про Христя нещодавно, ніби він не виправдав тих фізичних ознак,
яких ми від нього чекали. І це наскільки ранній період, що такі традиції ще не зовсім розвинулись.
Саме так.
Вони ще не були повністю збудованими та прийнятими, тому це дуже гнучкий момент.
Саме так, ця іконографія ще не докінця розвинена, і тут він виглядає ніби язичницьким персонажем, у якомусь сенсі.
Це чиста правда, адже він одягнений у традиційний одяг.
І він дуже цікавий стилістично
адже ця скульптура показує справді дуже високий натуралізм
у зображенні тіл, та у протиставленні фігур,
навіть у деяких емоційних ознаках персонажів.
Тут справді присутній натуралізм, хоча це й початки раннього християнського стилю.
Є деякі натяки на те, що попереду. Голови трохи більші у пропорціях з тілами.
Тіла починають набувати кремезності.
То ж, це дуже цікавий перехідний момент.
Ми бачимо інші сцени з біблії, і ми бачимо тут ранні її зображення
але тут присутні риси, які стануть нам знайомими.
Тут є Адам і Єва у нижньому ряді,
і декілька інших сцен із Старого Заповіту, які передують подіям з життя Христа.
Ідея того, що події Старого Заповіту, такі як розп'яття Ісаака
були прототипом розп'яття самого Христа задля спасіння роду людського ніби вказує на те, що
життя Христове це виконання пророцтва та подій у Старому Заповіті.
Те, що ми тут спостерігали, це винайдення нового іконографу, створення нової візуальної мови
яка розповідає про ці критичні історії.
Я також помітила, наскільки глибокого вона різьблена. Це безумовно рельєфна скульптура
і скульптура на ній дуже, і дуже високого різьблення. Деякі з них ніби відокремлені від мармутної основи.
І мені дуже подобаються ці колони з верхами , які з'єднують разом
класику та початки християнства.