[Як можна контролювати
пандемію коронавірусу?]

[Експерт з інфекційних захворювань
Адам Кучарскі]

[Питання 1: Що означає стримування, 
коли йдеться про спалахи?]

Стримування - це ідея, що можна
зосередити зусилля на максимальному

контролі хворих і контактів із ними.

Так ми не ускладнюємо ситуацію
для ширших верств населення,

з'являються хворі - їх ізолюють,

визначають, з ким вони контактували,

хто потенційно може бути зараженим,

і потім можна знайти цих людей,

певно, відправити їх на карантин,
щоб запобігти подальшій передачі вірусу.

Тож це спеціалізований цільовий метод,
і для ВГРС,

важких гострих респіраторних синдромів,

він дійсно спрацював.

Але, думаю, для цієї інфекції,

через те, що деякі випадки 
будуть пропущені або не виявлені,

слід обстежити значну кількість
людей з групи ризику.

Якщо кількох пропустити,

може відбутися спалах.

[Питання 2:
Якщо стримування недостатньо, що далі?]

У цьому випадку

знадобляться величезні зміни 
в наших діях у соціумі.

Це вимагатиме уникнення того,

що могло б розповсюджувати вірус,

тобто тісних контактів.

Кожен член суспільства буде змушений

зменшити кількість контактів
у середньому, мабуть,

на дві треті, 
щоб ситуація була під контролем.

Це, певно, буде дистанційна робота,

зміна способу життя,

як-от уникати людних місць
чи вечері в ресторані.

І, звісно, такі заходи,
як закриття шкіл та інші,

якими можна спробувати
хоча б скоротити

змішування соціальних
прошарків населення.

[Питання 3:
Про які ризики люди мусять задуматися?]

Це не тільки чию руку потиснути,

а чию руку та людина потисне пізніше.

Я вважаю, ми мусимо подумати 
про наступні кроки,

бо ми можемо вважати,
що ризик невеликий,

адже ми молоді,

та часто ми опинятимемося
поруч із тими,

кому це зможе завдати 
справді великої шкоди.

Я вважаю, ми маємо 
стати справді соціально свідомими,

і це мали б бути справді радикальні 
зміни поведінки,

але це потрібно зробити,

щоб зменшити негативний вплив, 
з яким ми, імовірно, стикнемося.

[Питання 4: Наскільки люди мають
дистанціюватися один від одного?]

Гадаю, це складно визначити точно,

проте потрібно пам'ятати:
існує не так багато доказів,

що це як різновид аерозолю, 
який переміщується дійсно далеко, -

це помірно короткі відстані.

Я не думаю, що коли ви

сидите від когось за кілька метрів,

то вірус якимось чином зможе передатися.

Зможе через тісний контакт.

Ось чому ми спостерігаємо стільки заражень

під час прийомів їжі 
в дійсно тісних колах.

Бо зрозуміло, що саме тоді

можна підхопити вірус з поверхні
й перенести його

на руки чи обличчя.

Це ситуації, 
над якими треба задумуватися більше.

[Питання 5: Яких запобіжних заходів

слід ужити країнам?]

Я вважаю, що це те, 
у чому люди хочуть розібратися,

передусім у тому, що працює, а що ні.

Тільки в останні кілька тижнів

ми відчули, 
що можемо цю інфекцію контролювати

такими масштабними заходами,

але, звісно, не всі країни 
можуть реагувати так, як Китай,

деякі з цих дій -

соціальний, економічний
і психологічний тягар

для населення.

І, звісно, існують обмеження в часі.

У Китаї карантин тривав
шість тижнів,

це складно обслуговувати,

тож маємо подумати про компроміси

щодо дій, до яких закликаємо,

що найвірогідніше зможе полегшити тягар.

[Щоб дізнатися більше,
відвідайте сторінку

Центру контролю 
та профілактики захворювань]

[Всесвітня організація охорони здоров'я]