WEBVTT

00:00:00.201 --> 00:00:01.893
Тема мого виступу сьогодні -

00:00:01.893 --> 00:00:05.101
"Бути митцем, просто зараз".

00:00:05.101 --> 00:00:08.158
Більшість людей, коли про це заходить мова,

00:00:08.158 --> 00:00:10.784
напружуються і чинять опір:

00:00:10.784 --> 00:00:13.778
"Мистецтво не прогодує мене, і зараз я зайнятий.

00:00:13.778 --> 00:00:16.154
Я повинен йти до школи, влаштуватися на роботу,

00:00:16.154 --> 00:00:18.441
відправити своїх дітей на уроки ... "

00:00:18.441 --> 00:00:23.976
Ви думаєте: "Я дуже зайнятий. У мене немає часу для мистецтва".

00:00:23.976 --> 00:00:27.437
Є сотні причин, чому ми не можемо бути митцями в цю хвилину.

00:00:27.437 --> 00:00:28.992
Вони не з'явилися у вашій голові?

NOTE Paragraph

00:00:28.992 --> 00:00:30.815
Є так багато причин, чому ми не можемо бути митцями,

00:00:30.815 --> 00:00:33.375
ми не впевнені, чому ми повинні ними бути.

00:00:33.375 --> 00:00:35.068
Ми не знаємо, чому нам варто бути митцями,

00:00:35.068 --> 00:00:38.971
але в нас є багато причин, чому ми не можемо бути ними.

00:00:38.971 --> 00:00:43.346
Чому люди миттєво чинять опір ідеї бути пов'язаними з мистецтвом?

00:00:43.346 --> 00:00:47.214
Можливо, ви думаєте, що мистецтво лише для обдарованих

00:00:47.214 --> 00:00:52.266
або досконало і професійно навчених.

00:00:52.266 --> 00:00:56.609
І деякі з вас думають, що надто збились зі шляху до мистецтва.

00:00:56.609 --> 00:01:01.227
Добре, ви можете так думати, але я так не вважаю.

00:01:01.227 --> 00:01:03.696
Це і є темою мого сьогоднішнього виступу.

00:01:03.696 --> 00:01:05.498
Ми всі народжені митцями.

NOTE Paragraph

00:01:05.498 --> 00:01:08.542
Якщо у вас є діти, ви знаєте, що я маю на увазі.

00:01:08.542 --> 00:01:13.427
Майже все, що роблять діти - це мистецтво.

00:01:13.427 --> 00:01:16.005
Вони малюють крейдою на стіні.

00:01:16.005 --> 00:01:19.157
Вони танцюють танець Son Dam Bi по телевізору,

00:01:19.157 --> 00:01:23.015
але це навіть не танець Son Dam Bi - це танець, що його вигадали ці діти.

00:01:23.015 --> 00:01:28.301
Так, вони танцюють дивні танці і накладають свій спів на них.

00:01:28.301 --> 00:01:32.275
Можливо, їхнє мистецтво можуть витримати тільки їхні батьки,

00:01:32.275 --> 00:01:37.472
а оскільки вони практикують таке мистецтво цілісінький день,

00:01:37.472 --> 00:01:40.751
люди, якщо чесно, трохи втомлюються від дітей.

NOTE Paragraph

00:01:40.751 --> 00:01:43.906
Діти іноді виконують монодрами -

00:01:43.906 --> 00:01:47.452
гра в доньки-матері - це таки монодрама або спектакль.

00:01:47.452 --> 00:01:50.131
А деякі діти, коли вони стають трохи старшими,

00:01:50.131 --> 00:01:52.151
починають брехати.

00:01:52.151 --> 00:01:57.242
Зазвичай батьки пам'ятають перший раз, коли їхня дитина збрехала.

00:01:57.242 --> 00:01:58.587
Вони в шоці.

00:01:58.587 --> 00:02:02.155
"Тепер ти показуєш своє справжнє обличчя," - каже мама. Вона думає: "Чому він наслідує свого тата?"

00:02:02.155 --> 00:02:05.361
Вона запитує його: "Якою людиною ти збираєшся бути?"

NOTE Paragraph

00:02:05.361 --> 00:02:06.932
Але не турбуйтеся.

00:02:06.932 --> 00:02:13.152
Момент, коли діти починають брехати, є миттю, коли починаються оповідання.

00:02:13.152 --> 00:02:15.340
Вони говорять про те, чого не бачили.

00:02:15.340 --> 00:02:17.131
Це дивовижно. Це чудовий момент.

00:02:17.131 --> 00:02:19.198
Батьки повинні святкувати.

00:02:19.198 --> 00:02:23.355
"Ура! Мій хлопчик нарешті почав брехати!"

00:02:23.355 --> 00:02:25.584
Все в порядку! Це заклик до святкування.

00:02:25.584 --> 00:02:28.973
Наприклад, дитина каже: "Мамо, знаєш що? Я зустрів прибульця по дорозі додому".

00:02:28.973 --> 00:02:33.424
Зазвичай мама відповідає: "Припини плести нісенітниці".

00:02:33.424 --> 00:02:37.040
Сьогодні ідеальними батьками є ті, хто відповідає ось як:

00:02:37.040 --> 00:02:40.112
"Справді? Прибульця, так? Як він виглядав? Він що-небудь сказав тобі?

00:02:40.112 --> 00:02:41.816
Де ви зустрілися?". "Гм, навпроти супермаркету".

NOTE Paragraph

00:02:41.816 --> 00:02:44.138
Коли у вас буде така розмова,

00:02:44.138 --> 00:02:50.513
дитина муситиме придумати, що сказати далі, щоб сказане відповідало тому, що він розповідав на початку.

00:02:50.513 --> 00:02:52.677
Згодом історія розвивається.

00:02:52.677 --> 00:02:57.154
Звичайно, це інфантильна історія,

00:02:57.154 --> 00:03:00.970
але придумувати одне речення після кожного наступного

00:03:00.970 --> 00:03:05.038
- ось що робить професійний письменник.

00:03:05.038 --> 00:03:07.417
По суті, вони не відрізняються.

00:03:07.417 --> 00:03:10.103
Ролан Барт якось сказав про романи Флобера:

00:03:10.103 --> 00:03:12.709
"Флобер не написав роман.

00:03:12.709 --> 00:03:15.714
Він просто пов'язував одне речення з іншим.

00:03:15.714 --> 00:03:20.441
Ерос між реченнями - ось суть роману Флобера ".

00:03:20.441 --> 00:03:23.224
Саме так, роман - це і є написання одного речення,

00:03:23.224 --> 00:03:26.683
а потім, без порушення меж першого,

00:03:26.683 --> 00:03:28.388
написання наступного речення.

00:03:28.388 --> 00:03:29.897
І поєднання наступних фраз.

NOTE Paragraph

00:03:29.897 --> 00:03:31.963
Погляньте на це речення:

00:03:31.963 --> 00:03:34.430
"Одного ранку, прокинувшись од неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху".

00:03:34.430 --> 00:03:36.876
Так, це перше речення з "Перевтілення" Франца Кафки.

00:03:36.876 --> 00:03:40.044
Написання такого невиправданого речення

00:03:40.044 --> 00:03:42.492
і продовження, щоб його виправдати -

00:03:42.492 --> 00:03:46.921
оповідання Кафки стало шедевром сучасної літератури.

00:03:46.921 --> 00:03:49.670
Кафка не показував своєї роботи батькові.

00:03:49.670 --> 00:03:51.994
Він не був у добрих відносинах з батьком.

00:03:51.994 --> 00:03:55.790
Він написав ці речення на власний розсуд.

00:03:55.790 --> 00:03:59.053
Якби він показав батькові, "Мій хлопчик з'їхав з глузду", - ось що б той подумав.

NOTE Paragraph

00:03:59.053 --> 00:04:00.965
І все правильно. Мистецтво трохи божевільне

00:04:00.965 --> 00:04:03.212
і виправдовує наступне речення,

00:04:03.212 --> 00:04:06.473
що не сильно відрізняється від того, що робить дитина.

00:04:06.473 --> 00:04:08.004
Дитина, яка тільки почала брехати,

00:04:08.004 --> 00:04:11.130
робить перший крок, як оповідач.

00:04:11.130 --> 00:04:13.691
Діти займаються мистецтвом.

00:04:13.691 --> 00:04:15.116
Вони не втомлюються і роблять це весело.

00:04:15.116 --> 00:04:16.877
Кілька днів тому я був на острові Чеджудо.

00:04:16.877 --> 00:04:21.989
На пляжі більшість дітей полюбляє грати у воді.

00:04:21.989 --> 00:04:24.896
Але деякі з них проводять багато часу на піску,

00:04:24.896 --> 00:04:27.140
будуючи гори і моря - ну, не моря,

00:04:27.140 --> 00:04:31.087
але різні речі - людей, собак і так далі.

00:04:31.087 --> 00:04:32.500
Але батьки кажуть їм:

00:04:32.500 --> 00:04:34.263
"Все це змиють хвилі".

00:04:34.263 --> 00:04:36.085
Іншими словами, це марно.

00:04:36.085 --> 00:04:37.229
В цьому немає потреби.

00:04:37.229 --> 00:04:39.095
Але діти не турбуються про це.

00:04:39.095 --> 00:04:40.266
Вони веселяться в цей момент

00:04:40.266 --> 00:04:42.432
і далі граються в піску.

00:04:42.432 --> 00:04:44.698
Діти не роблять цього, тому що хтось їм сказав.

00:04:44.698 --> 00:04:46.294
Їм не наказують начальники

00:04:46.294 --> 00:04:49.219
чи ще хтось, вони просто роблять це.

NOTE Paragraph

00:04:49.219 --> 00:04:54.615
Коли ви були маленькими, я впевнений, що ви витрачали час, насолоджуючись первісним мистецтвом.

00:04:54.615 --> 00:04:58.977
Коли я прошу своїх студентів написати про їхній найщасливіший момент,

00:04:58.977 --> 00:05:04.901
багато хто пише про ранній художній досвід, який вони отримали в дитинстві.

00:05:04.901 --> 00:05:07.656
Перші акорди на фортепіано і гра в чотири руки з другом,

00:05:07.656 --> 00:05:12.672
або виконання смішної мініатюри з друзями, коли всі виглядали по-дурному - щось таке.

00:05:12.672 --> 00:05:16.023
Або момент, коли ви проявили першу плівку, зняту на старенький фотоапарат.

00:05:16.023 --> 00:05:18.346
Мої студенти згадують такий досвід.

00:05:18.346 --> 00:05:20.611
У вас напевно був такий момент.

00:05:20.611 --> 00:05:22.544
Цієї миті мистецтво робить вас щасливими,

00:05:22.544 --> 00:05:24.221
тому що це не робота.

00:05:24.221 --> 00:05:26.754
Робота не робить вас щасливими, чи не так? Зазвичай вона вимучує.

NOTE Paragraph

00:05:26.754 --> 00:05:29.855
У французького письменника Мішеля Турньє є знаменита фраза.

00:05:29.855 --> 00:05:31.545
Вона трохи пустотлива.

00:05:31.545 --> 00:05:36.517
"Робота - проти людської природи. Доказом є те, що вона нас втомлює".

00:05:36.517 --> 00:05:38.002
Хіба не так? Чому робота нас втомлює, якщо вона властива нашому єству?

00:05:38.002 --> 00:05:39.663
Гра не стомлює нас.

00:05:39.663 --> 00:05:41.098
Ми можемо бавитись всю ніч безперервно.

00:05:41.098 --> 00:05:43.531
Якщо ми будемо працювати всю ніч, нам заплатять понаднормово.

00:05:43.531 --> 00:05:46.815
Чому? Тому що праця втомлює нас, ми відчуваємо втому.

00:05:46.815 --> 00:05:51.497
Але діти, як правило, займаються мистецтвом задля розваги. Граються.

00:05:51.497 --> 00:05:54.231
Вони не малюють, щоб продати роботу клієнтові,

00:05:54.231 --> 00:05:57.256
і не грають на піаніно, щоб заробити гроші для сім'ї.

00:05:57.256 --> 00:06:00.032
Звичайно, були діти, які змушені були це робити.

00:06:00.032 --> 00:06:01.334
Ви знаєте цього пана, чи не так?

00:06:01.334 --> 00:06:05.420
Він мусив здійснити поїздку навколо Європи, щоб забезпечити свою сім'ю -

00:06:05.420 --> 00:06:07.310
Вольфганг Амадей Моцарт -

00:06:07.310 --> 00:06:10.273
але це було століття тому, тому ми можемо зробити виняток.

00:06:10.273 --> 00:06:14.138
На жаль, в якийсь момент наше мистецтво - таке радісне проведення часу - завершується.

00:06:14.138 --> 00:06:17.528
Діти мусять ходити на уроки, до школи, робити домашнє завдання,

00:06:17.528 --> 00:06:21.046
і, звичайно ж, вони займаються на фортепіано або беруть уроки балету,

00:06:21.046 --> 00:06:22.815
але це вже не забава.

00:06:22.815 --> 00:06:26.147
Їм кажуть це зробити, з'являється конкуренція. Хіба це може бути весело?

00:06:26.147 --> 00:06:31.739
Якщо ви в початковій школі, і ви, як і раніше, малюєте на стіні,

00:06:31.739 --> 00:06:35.654
у вас напевно будуть проблеми з вашою мамою.

00:06:35.654 --> 00:06:39.521
Окрім того,

00:06:39.521 --> 00:06:42.101
якщо ви й далі поводитиметеся як митець, коли підростете,

00:06:42.101 --> 00:06:45.769
ви будете все більше відчувати тиск -

00:06:45.769 --> 00:06:51.824
люди піддаватимуть сумніву ваші дії і проситимуть вас пристойно поводитися.

NOTE Paragraph

00:06:51.824 --> 00:06:58.011
Ось моя історія. У восьмому класі я взяв участь у конкурсі малюнків у школі в Кенбоккун.

00:06:58.011 --> 00:07:00.918
Я старався з усіх сил, надійшов мій вчитель і запитав мене:

00:07:00.918 --> 00:07:04.506
"Що ти робиш?"

00:07:04.506 --> 00:07:06.320
"Я старанно малюю," - відповів я.

00:07:06.320 --> 00:07:08.223
"Чому ти малюєш тільки чорним?"

00:07:08.223 --> 00:07:10.603
Справді, я жадібно зафарбовував альбом в чорне.

00:07:10.603 --> 00:07:13.672
І я пояснив:

00:07:13.672 --> 00:07:16.919
"Це темна ніч, і на гілці сидить ворона".

00:07:16.919 --> 00:07:17.917
Тоді мій вчитель сказав:

00:07:17.917 --> 00:07:23.239
"Справді? Ну, ти, можливо, не настільки талановитий у малюванні, але в тебе є талант оповідача".

00:07:23.239 --> 00:07:25.974
Якби ж то він це сказав.

00:07:25.974 --> 00:07:28.742
"А тепер ти отримаєш своє, негіднику!", - ось що відповів він. (Сміх)

00:07:28.742 --> 00:07:30.346
"Отримаєш!", - сказав він.

00:07:30.346 --> 00:07:33.028
Я мав намалювати палац, Кенхверу, ще щось,

00:07:33.028 --> 00:07:35.463
але я забарвив усе в чорне,

00:07:35.463 --> 00:07:37.147
тому мене виключили з групи.

00:07:37.147 --> 00:07:39.167
Там було багато дівчат,

00:07:39.167 --> 00:07:40.718
тому я не тямив себе від горя.

NOTE Paragraph

00:07:40.718 --> 00:07:45.170
Жодного з моїх пояснень чи виправдань не почули,

00:07:45.170 --> 00:07:48.383
то ж я таки отримав своє.

00:07:48.383 --> 00:07:52.901
Якби мій вчитель був ідеальним, він би відповів, як я вже казав:

00:07:52.901 --> 00:07:55.214
"Йонг-ха може не мати здібностей до малювання,

00:07:55.214 --> 00:07:58.589
але в нього є дар для складання історій", і він би заохотив мене.

00:07:58.589 --> 00:08:02.041
Але такі вчителі трапляються рідко.

00:08:02.041 --> 00:08:05.004
Пізніше я виріс і побував у галереях Європи -

00:08:05.004 --> 00:08:06.905
я був студентом університету - і думав, що це було дійсно несправедливо.

00:08:06.905 --> 00:08:12.303
Подивіться, що я знайшов. (Сміх)

NOTE Paragraph

00:08:12.303 --> 00:08:16.628
Роботи, схожі на цю, висіли в Базелі, тоді як мене покарали,

00:08:16.628 --> 00:08:22.021
і я стояв перед палацом зі своїм малюнком у роті.

00:08:22.021 --> 00:08:25.027
Подивіться на це. Хіба це не шпалери?

00:08:25.027 --> 00:08:26.943
Сучасне мистецтво, як я пізніше виявив, не можна пояснити нікудишньою історією, яку я тоді вигадав.

00:08:26.943 --> 00:08:30.888
Жоден тріумф не виховує.

00:08:30.888 --> 00:08:34.221
Більшість робіт не мають назви, Без заголовку.

00:08:34.221 --> 00:08:37.322
У будь-якому випадку сучасне мистецтво 20 століття

00:08:37.322 --> 00:08:42.691
робить щось дивне і заповнює пустоти поясненнями та інтерпретаціями -

00:08:42.691 --> 00:08:44.170
по суті, як я і зробив.

00:08:44.170 --> 00:08:46.918
Звичайно, моя робота була дуже любительською,

00:08:46.918 --> 00:08:50.207
але звернімося до більш відомих прикладів.

NOTE Paragraph

00:08:50.207 --> 00:08:52.808
Це Пікассо.

00:08:52.808 --> 00:08:58.609
Він причепив руль велосипеда до сидіння і назвав це "Головою бика". Звучить переконливо, чи не так?

00:08:58.609 --> 00:09:03.253
Далі, пісуар поклали на бік і назвали це "Фонтан".

00:09:03.253 --> 00:09:04.847
Це вже Дюшан.

00:09:04.847 --> 00:09:09.297
Заповнення проміжку між поясненням і дивним актом історіями -

00:09:09.297 --> 00:09:13.424
ось що таке сучасне мистецтво.

00:09:13.424 --> 00:09:14.812
Пікассо навіть зробив заяву:

00:09:14.812 --> 00:09:18.989
"Я малюю не те, що я бачу, а те, про що я думаю".

00:09:18.989 --> 00:09:21.506
Так, це означає, що я не мусив малювати Кенхверу.

00:09:21.506 --> 00:09:25.577
Хотів би я знати, що Пікассо відповів тоді. Я б навів кращі аргументи моєму вчителеві.

00:09:25.577 --> 00:09:29.379
На жаль, маленькі творці всередині нас

00:09:29.379 --> 00:09:34.866
затуркані до смерті, перш ніж ми переходимо до боротьби проти гнобителів мистецтва.

00:09:34.866 --> 00:09:36.471
Вони замикаються.

00:09:36.471 --> 00:09:37.554
Це наша трагедія.

NOTE Paragraph

00:09:37.554 --> 00:09:42.814
Так що ж відбувається, коли маленькі митці замикаються, йдуть у вигнання або навіть вчиняють самогубство?

00:09:42.814 --> 00:09:44.197
Наші мистецькі бажання не полишають нас.

00:09:44.197 --> 00:09:47.294
Ми хочемо висловитись, розкрити себе,

00:09:47.294 --> 00:09:52.532
але коли митець "мертвий", художнє бажання проявляється у темній формі.

00:09:52.532 --> 00:09:55.499
У караоке-барах завжди є люди, які співають

00:09:55.499 --> 00:09:58.041
"She's Gone" ("Пішла") чи "Hotel California" ("Готель Каліфорнія"),

00:09:58.041 --> 00:10:00.361
імітуючи гітарні рифи.

00:10:00.361 --> 00:10:02.603
Зазвичай вони звучать жахливо. Дійсно жахливо.

00:10:02.603 --> 00:10:05.082
Деякі люди перетворюються на рокерів.

00:10:05.082 --> 00:10:07.155
Інші танцюють у клубах.

00:10:07.155 --> 00:10:10.557
Люди, які б із задоволенням розповідали історії,

00:10:10.557 --> 00:10:13.567
всю ніч пишуть дурниці в Інтернеті.

00:10:13.567 --> 00:10:16.962
Ось як письменницький талант проявляється в темній формі.

NOTE Paragraph

00:10:16.962 --> 00:10:20.915
Іноді ми бачимо, як батьки отримують більше задоволення, ніж їхні діти,

00:10:20.915 --> 00:10:23.900
граючи в Лего або складаючи пластикових роботів.

00:10:23.900 --> 00:10:25.633
Вони кажуть: "Не чіпайте цього. Тато зробить це за вас".

00:10:25.633 --> 00:10:27.268
Малюк втрачає зацікавлення і робить щось інше,

00:10:27.268 --> 00:10:31.277
а тато наодинці будує замки.

00:10:31.277 --> 00:10:35.755
Це свідчить про те, що художні імпульси всередині нас придушені, але ще живі.

00:10:35.755 --> 00:10:39.547
Але вони часто можуть проявлятися негативно, у вигляді ревнощів.

00:10:39.547 --> 00:10:44.841
Ви знаєте пісню "Я хотів би бути на телебаченні"? Чому ми так любимо її?

00:10:44.841 --> 00:10:48.669
Телебачення наповнене людьми, які роблять те, що ми хотіли робити,

00:10:48.669 --> 00:10:50.609
але так і не зробили.

00:10:50.609 --> 00:10:56.738
Вони танцюють, вони щось роблять - і що більше вони роблять, то більше їх хвалять.

00:10:56.738 --> 00:10:59.888
Отже, ми починаємо заздрити.

00:10:59.888 --> 00:11:03.982
Ми стаємо диктаторами з пультом у руках і починаємо критикувати людей з телевізора.

00:11:03.982 --> 00:11:09.835
"Він просто не вміє поводитися". "Ви називаєте це співом? Вона не може потрапити в ноти".

00:11:09.835 --> 00:11:12.125
Нам просто висловлювати такі думки.

00:11:12.125 --> 00:11:15.068
Ми ревнуємо не тому, що ми злі,

00:11:15.068 --> 00:11:19.605
а тому, що всередині нас ховається маленький митець.

00:11:19.605 --> 00:11:23.191
Ось що я думаю.

NOTE Paragraph

00:11:23.191 --> 00:11:25.029
Що нам треба зробити?

00:11:25.029 --> 00:11:25.806
Так, все правильно.

00:11:25.806 --> 00:11:29.000
Просто зараз ми повинні почати займатись власним мистецтвом.

00:11:29.000 --> 00:11:30.009
Просто в цю хвилину ми можемо вимкнути телевізор,

00:11:30.009 --> 00:11:32.458
вийти з Інтернету,

00:11:32.458 --> 00:11:35.158
встати і почати щось робити.

00:11:35.158 --> 00:11:36.893
Я викладаю студентам в театральному училищі,

00:11:36.893 --> 00:11:39.627
де є курс під назвою "Акторська майстерність".

00:11:39.627 --> 00:11:43.817
Під час курсу всі студенти повинні поставити п'єсу.

00:11:43.817 --> 00:11:47.929
Однак, у ній не можуть грати майбутні актори.

00:11:47.929 --> 00:11:49.949
Натомість вони можуть писати п'єси, наприклад,

00:11:49.949 --> 00:11:52.673
а сценаристи - працювати над сценою.

00:11:52.673 --> 00:11:54.969
Точно так само, майбутні фахівці зі сценічного мистецтва можуть стати акторами. Так ви створюєте шоу.

00:11:54.984 --> 00:11:58.732
Спочатку студентам цікаво, чи це їм під силу,

00:11:58.732 --> 00:12:03.295
але згодом їм стає весело. Я рідко бачу нещасних серед тих, хто готує ці п'єси.

00:12:03.295 --> 00:12:07.457
У школі, армії або навіть у психіатричній лікарні, як тільки ви зробите щось схоже з людьми, їм це сподобається.

00:12:07.457 --> 00:12:12.353
Я бачив, як це відбувається в армії - багато вояків веселяться, готуючи спектаклі.

NOTE Paragraph

00:12:12.353 --> 00:12:15.285
У мене є інший досвід.

00:12:15.285 --> 00:12:18.919
На заняттях з письма я даю студентам спеціальне завдання.

00:12:18.919 --> 00:12:24.819
У маю таких студентів як ви - для багатьох із них письмо не є основною спеціальністю.

00:12:24.819 --> 00:12:29.396
Дехто вивчає мистецтво чи музику і думає, що не може писати.

00:12:29.396 --> 00:12:33.123
Так що я даю їм чисті аркуші паперу і тему.

00:12:33.123 --> 00:12:34.737
Це може бути проста тема:

00:12:34.737 --> 00:12:37.251
написати про найбільш прикрий досвід в дитинстві.

00:12:37.251 --> 00:12:41.164
Тільки там одна умова: Ви повинні писати як божевільний. Як божевільний!

00:12:41.164 --> 00:12:43.897
Я ходжу і підбадьорюю їх,

00:12:43.897 --> 00:12:47.641
"Давайте, давайте!" Вони мусять писати як божевільні протягом години або двох.

00:12:47.641 --> 00:12:50.849
Вони думають тільки перші п'ять хвилин.

NOTE Paragraph

00:12:50.849 --> 00:12:54.071
Я змушую писати їх як божевільні, тому що

00:12:54.071 --> 00:12:56.829
коли ви пишете повільно і задумуєтесь то над одним, то над іншим,

00:12:56.829 --> 00:12:59.276
підкрадається художній диявол.

00:12:59.276 --> 00:13:03.308
Цей диявол розкаже вам сотні причин,

00:13:03.308 --> 00:13:06.238
чому ви не можете писати:

00:13:06.238 --> 00:13:09.073
"Люди будуть сміятися над вами. Таке писання недобре!

00:13:09.073 --> 00:13:10.623
Що це за речення? Подивіться на свій почерк!"

00:13:10.623 --> 00:13:12.200
Він скаже багато чого.

00:13:12.200 --> 00:13:14.704
Ви повинні бігти так швидко, щоб диявол не міг наздогнати.

00:13:14.704 --> 00:13:18.776
Справді чудові твори, які я бачив на моїх заняттях,

00:13:18.776 --> 00:13:21.449
писалися не впродовж цілого семестру,

00:13:21.449 --> 00:13:24.933
а за 40-60 хвилин божевільного заняття з письма, коли студенти

00:13:24.933 --> 00:13:28.335
сиділи переді мною з олівцем.

00:13:28.335 --> 00:13:30.174
Студенти входять у своєрідний транс.

00:13:30.174 --> 00:13:34.636
Через 30 або 40 хвилин вони пишуть, не задумуючись, що вони пишуть.

00:13:34.636 --> 00:13:37.601
І в цей момент диявол перестає бурчати.

NOTE Paragraph

00:13:37.601 --> 00:13:39.310
Тому я можу сказати ось що.

00:13:39.310 --> 00:13:43.325
Немає сотні причин, чому хтось не може бути митцем,

00:13:43.325 --> 00:13:47.575
існує лише одна причина, чому ми є митцями.

00:13:47.575 --> 00:13:49.284
Не важливо, чому ми не можемо бути кимось.

00:13:49.284 --> 00:13:52.434
Більшість митців стали митцями через одну причину.

00:13:52.434 --> 00:13:56.104
Коли ми заколисуємо диявола в нашому серці і починаємо наше власне мистецтво,

00:13:56.104 --> 00:13:58.438
вороги з'являються довкола нас.

00:13:58.438 --> 00:14:01.294
Зазвичай, вони мають обличчя наших батьків. (Сміх)

00:14:01.294 --> 00:14:04.395
Іноді вони схожі на наших партнерів у подружжі,

00:14:04.395 --> 00:14:06.163
але вони не є батьками або ж кимось із подружжя.

00:14:06.163 --> 00:14:09.057
Вони дияволи. Дияволи.

00:14:09.057 --> 00:14:11.001
Вони прийшли на Землю,

00:14:11.001 --> 00:14:14.947
щоб не дати вам стати митцями.

00:14:14.947 --> 00:14:16.869
І в них є чарівне запитання.

00:14:16.869 --> 00:14:23.027
Коли ми говоримо: "Напевно, спробую стати актором. В палаці культури є драматичний гурток" або

00:14:23.027 --> 00:14:27.504
"Я хотів би вивчити італійську пісню", диявол запитує: "О, так? Акторська гра? Навіщо?"

00:14:27.504 --> 00:14:31.166
Магічне запитання: "Навіщо?"

00:14:31.166 --> 00:14:34.878
Але мистецтво не є для чогось.

00:14:34.878 --> 00:14:37.132
Мистецтво є кінцевою метою.

00:14:37.132 --> 00:14:41.272
Воно оберігає наші душі і робить наше життя щасливим.

00:14:41.272 --> 00:14:46.778
Воно допомагає нам виразити себе і бути щасливими без допомоги алкоголю або наркотиків.

00:14:46.778 --> 00:14:51.103
На таке прагматичне запитання

00:14:51.118 --> 00:14:53.537
ми мусимо дати сміливу відповідь.

00:14:53.537 --> 00:14:57.981
"Просто для задоволення. Вибач, що веселюся без тебе" -

00:14:57.981 --> 00:15:02.006
ось що ви маєте сказати. "Я все одно це зроблю".

00:15:02.006 --> 00:15:07.106
Ідеальне майбутнє, яке я уявляю, є таким, де у всіх нас є кілька ідентичностей,

00:15:07.106 --> 00:15:10.887
принаймні одна з яких - митець.

NOTE Paragraph

00:15:10.887 --> 00:15:14.056
Одного разу я був у Нью-Йорку і замовив таксі. Я сів на задньому сидінні

00:15:14.056 --> 00:15:18.213
і перед собою побачив щось пов'язане з театром.

00:15:18.213 --> 00:15:19.350
Я запитав водія: "Що це?"

00:15:19.350 --> 00:15:23.395
Він сказав, що це його портфоліо. "Тоді хто ж ви?", - запитав я. "Актор", - сказав він.

00:15:23.395 --> 00:15:26.818
Він був таксистом і актором. Я запитав: "Яку роль ви зазвичай граєте?"

00:15:26.818 --> 00:15:28.844
Він з гордістю сказав, що грав короля Ліра.

00:15:28.844 --> 00:15:30.289
Короля Ліра.

00:15:30.289 --> 00:15:31.915
"Хто ж може сказати мені, хто я?" - дивовижна фраза короля Ліра.

00:15:31.915 --> 00:15:35.306
Це світ, про який я мрію.

00:15:35.306 --> 00:15:39.241
Хтось гольфіст вдень і письменник вночі.

00:15:39.241 --> 00:15:41.760
Або ж таксист і актор, банкір і художник,

00:15:41.760 --> 00:15:47.336
таємно або публічно демонструє свої власні уміння.

NOTE Paragraph

00:15:47.336 --> 00:15:52.207
У 1990 році Марта Ґрем, легенда сучасного танцю, приїхала до Кореї.

00:15:52.207 --> 00:15:57.963
Велична артистка в свої 90 прибула до аеропорту Кімпхо,

00:15:57.979 --> 00:16:01.044
і репортер поставив їй типове запитання:

00:16:01.044 --> 00:16:03.651
"Що ви змушені були зробити, щоб стати величною танцюристкою?

00:16:03.651 --> 00:16:06.231
Порадьте щось корейським танцюристам-початківцям".

00:16:06.231 --> 00:16:11.226
Так от, вона була майстринею. Ця фотографія зроблена в 1948 році, коли вона була вже знаменитою людиною мистецтва.

00:16:11.226 --> 00:16:13.417
У 1990 році їй поставили це запитання.

00:16:13.417 --> 00:16:16.101
І ось що вона відповіла:

00:16:16.101 --> 00:16:20.018
"Просто робіть це".

00:16:20.018 --> 00:16:21.536
Нічого собі. Я був зворушений.

00:16:21.536 --> 00:16:25.628
Тільки ці три слова, і вона залишила аеропорт. Ось і все.

00:16:25.628 --> 00:16:28.859
Так що ж нам тепер робити?

00:16:28.859 --> 00:16:32.585
Будьмо митцями, просто зараз. Уже. Яким чином?

00:16:32.585 --> 00:16:33.577
Просто роблячи це!

NOTE Paragraph

00:16:33.577 --> 00:16:35.191
Дякую.

NOTE Paragraph

00:16:35.191 --> 00:16:36.995
(Оплески)