В оточенні семи гігантських скорпіонів
з болота вийшла жінка, вся в лахмітті .

З дитиною на руках вона йшла 
у пошуках їжі до найближчого села.

Вона підійшла до прекрасного маєтку,

однак господиня дому окинула
похмурим поглядом її одяг

та незвичних супутників
і грюкнула дверима у неї перед носом.

Вона продовжувала йти по дорозі,
доки не прийшла до однієї хатини.

Там жінка зжалилась над незнайомкою
та запропонувала їй все, що могла:

просту їжу та ліжко із соломи.

Та її гостею була не просто жебрачка.

Це була Ізіда —
наймогутніша богиня Єгипту.

Ізіда ховалася від свого брата Сета,

який вбив її чоловіка та хотів вбити
її малого сина Гора.

Сет також був могутнім богом,
і він шукав їх.

Ізіда мала бути дуже обережною,
щоб і далі маскуватися;

вона не могла ризикувати
і використати свої сили.

Але вона не була безпомічною.

Серкет, богиня отруйних істот,

вислала на захист Ізіди та її сина
сім своїх найлютіших слуг.

Як тільки Ізіда та Гор оселилися
в їх скромному житлі,

скорпіони розлютилися на заможну жінку,
яка образила їх господиню.

Вони зібрали свою отруту 
та віддали її одному з семи, Тефену.

Темної ночі Тефен пробрався до маєтку.

Він повз по підлозі,

доки не побачив молодого сина
господині, який мирно спав у ліжку,

та вжалив його.

Ізіда з господинею прокинулися
від гучного ридання.

Коли вони визирнули з дверей,

то побачили, як мати біжить по вулиці

та плаче над сином у неї на руках.

Ізіда впізнала жінку,
яка відмовила їй,

та зрозуміла, що зробили її скорпіони.

Ізіда взяла хлопчика на руки
та почала читати потужне заклинання:

"О отруто Тефена, вийди з нього
та вилийся на землю!

Отруто Бефена, не йди далі,
не занурюйся глибше, вийди з нього

і впади на землю!

Бо я Ізіда — велика Чарівниця,
майстриня заклинань.

Впади, о отруто Местета!
Не квапся, о отруто Местетефа!

Не прокидайся, отруто Петета та Тетета!
Не підходь, отруто Матета!"

З кожним вимовленим нею ім'ям
отрута скорпіонів зникала.

Дитина заворушилась, 
і мати заплакала від вдячності,

шкодуючи про свою попередню грубість,

і запропонувала все своє багатство Ізіді
на знак каяття.

Жінка, яка прийняла Ізіду,
спостерігала за цим з трепетом,

бо вона й гадки не мала,
кого прихистила.

А з того дня

люди навчилися робити припарки
від укусів скорпіона

та промовляти магічні заклинання,
так само, як це робила богиня.