1 00:00:00,000 --> 00:00:02,000 Я збираюся поділитися з вами дечим, 2 00:00:02,000 --> 00:00:05,000 про що я не говорила, напевно, більш ніж 10 років. 3 00:00:05,000 --> 00:00:07,000 Тому я б хотіла, 4 00:00:07,000 --> 00:00:09,000 щоб ви разом зі мною пройшли цей шлях. 5 00:00:09,000 --> 00:00:11,000 Коли мені було 22 роки, 6 00:00:11,000 --> 00:00:14,000 я прийшла додому з роботи, одягнула ошийник на свого собаку 7 00:00:14,000 --> 00:00:17,000 і пішла, як завжди, пробігтися. 8 00:00:17,000 --> 00:00:19,000 Я й гадки не мала, що в цю хвилину 9 00:00:19,000 --> 00:00:21,000 моє життя зміниться назавжди. 10 00:00:21,000 --> 00:00:24,000 Поки я готувала собаку для пробіжки, 11 00:00:24,000 --> 00:00:28,000 якийсь чоловік закінчив випивати в барі, 12 00:00:28,000 --> 00:00:30,000 взяв ключі від машини, сів у машину 13 00:00:30,000 --> 00:00:32,000 і попрямував на південь 14 00:00:32,000 --> 00:00:34,000 чи куди очі глядять. 15 00:00:34,000 --> 00:00:36,000 Я бігла по вулиці, 16 00:00:36,000 --> 00:00:38,000 і пам'ятаю тільки відчуття, 17 00:00:38,000 --> 00:00:41,000 немовби в моїй голові вибухнула граната. 18 00:00:41,000 --> 00:00:45,000 Ще пригадую, як поклала руки на землю, 19 00:00:45,000 --> 00:00:47,000 і як кров текла 20 00:00:47,000 --> 00:00:49,000 з моєї шиї 21 00:00:49,000 --> 00:00:52,000 та рота. 22 00:00:52,000 --> 00:00:54,000 Ось що сталося - 23 00:00:54,000 --> 00:00:57,000 він поїхав на червоне світло і збив мене та мою собаку. 24 00:00:57,000 --> 00:01:00,000 Пес опинився під автомобілем. 25 00:01:00,000 --> 00:01:02,000 Я вилетіла поперед автомобіля, 26 00:01:02,000 --> 00:01:04,000 а потім він проїхав по моїх ногах. 27 00:01:04,000 --> 00:01:06,000 Моя ліва нога потрапила в колесо і мене 28 00:01:06,000 --> 00:01:08,000 потягло за машиною. 29 00:01:10,000 --> 00:01:13,000 Бампер машини вдарив моє горло 30 00:01:13,000 --> 00:01:15,000 розрізавши його. 31 00:01:15,000 --> 00:01:18,000 Усе закінчилося тупою травмою грудної клітини. 32 00:01:18,000 --> 00:01:20,000 Аорта опинилася позаду серця. 33 00:01:20,000 --> 00:01:23,000 Це головна артерія, і вона була пошкоджена, 34 00:01:23,000 --> 00:01:26,000 тому моя кров булькала з вуст. 35 00:01:26,000 --> 00:01:28,000 Йшла піна. 36 00:01:28,000 --> 00:01:30,000 Ось такі жахливі речі трапилися зі мною. 37 00:01:32,000 --> 00:01:34,000 Я не розуміла, що відбувається, 38 00:01:34,000 --> 00:01:37,000 але втрутилися незнайомці, 39 00:01:37,000 --> 00:01:40,000 які робили все, щоб моє серце рухалося, билося. 40 00:01:40,000 --> 00:01:42,000 Я кажу рухалося тому, що воно тремтіло, 41 00:01:42,000 --> 00:01:45,000 і люди намагалися примусити його битися. 42 00:01:45,000 --> 00:01:48,000 Хтось здогадався встромити кулькову ручку мені в шию, 43 00:01:48,000 --> 00:01:51,000 щоб відкрити дихальні шляхи, щоб я могла вдихнути хоч трохи повітря. 44 00:01:51,000 --> 00:01:53,000 Моя легеня відмовила, 45 00:01:53,000 --> 00:01:56,000 тому хтось зробив надріз і пришпилив там шпильку, 46 00:01:56,000 --> 00:02:03,000 щоб зупинити ту катастрофу, яка могла статися. 47 00:02:03,000 --> 00:02:05,000 Якимось чином я опинилася в лікарні. 48 00:02:05,000 --> 00:02:07,000 Мене загорнули в лід, 49 00:02:07,000 --> 00:02:11,000 а потім я впала в медикаментозну кому. 50 00:02:11,000 --> 00:02:15,000 18 місяців опісля я прокинулася. 51 00:02:15,000 --> 00:02:17,000 Я осліпла, не могла говорити, 52 00:02:17,000 --> 00:02:19,000 і не могла ходити. 53 00:02:19,000 --> 00:02:22,000 Важила 28 кілограмів. 54 00:02:25,000 --> 00:02:27,000 У лікарні не мали поняття, 55 00:02:27,000 --> 00:02:29,000 що робити з такими людьми як я. 56 00:02:29,000 --> 00:02:32,000 Вони назвали мене Гомером. 57 00:02:32,000 --> 00:02:36,000 Це вже інша історія, в яку я не буду вдаватись. 58 00:02:36,000 --> 00:02:39,000 Мені зробили дуже багато операцій, щоб зібрати докупи мою шию, 59 00:02:39,000 --> 00:02:41,000 а також кілька разів оперували серце. 60 00:02:41,000 --> 00:02:43,000 Дещо спрацювало, дещо не допомогло. 61 00:02:43,000 --> 00:02:45,000 У мене запхали багато титану, 62 00:02:45,000 --> 00:02:47,000 і трупні кістки, 63 00:02:47,000 --> 00:02:50,000 щоб ноги почали рухатися правильно. 64 00:02:50,000 --> 00:02:52,000 Врешті-решт, мені зробили пластиковий ніс, фарфорові зуби 65 00:02:52,000 --> 00:02:54,000 і купу всього іншого. 66 00:02:54,000 --> 00:02:57,000 Нарешті я знову стала схожа на людину. 67 00:03:03,000 --> 00:03:05,000 Все ж, іноді важко говорити про ці речі, 68 00:03:05,000 --> 00:03:08,000 тож потерпіть ще трохи. 69 00:03:08,000 --> 00:03:10,000 Я перенесла понад 50 операцій. 70 00:03:10,000 --> 00:03:13,000 Але хто б то рахував? 71 00:03:13,000 --> 00:03:15,000 Зрештою, лікарі вирішили, 72 00:03:15,000 --> 00:03:17,000 що настав час мене виписати. 73 00:03:17,000 --> 00:03:19,000 Їм потрібно було місце 74 00:03:19,000 --> 00:03:23,000 для когось іншого - хто, як вони вважали, зможе повернутися 75 00:03:23,000 --> 00:03:26,000 до нормального життя після біди, яка його спіткала. 76 00:03:26,000 --> 00:03:29,000 Усі втратили віру в моє одужання. 77 00:03:29,000 --> 00:03:32,000 По суті, вони повісили карту на стіну, кинули дротик, 78 00:03:32,000 --> 00:03:37,000 і влучили у будинок престарілих у Колорадо. 79 00:03:37,000 --> 00:03:39,000 Я знаю, ви зараз чухаєте потилицю: 80 00:03:39,000 --> 00:03:42,000 "Будинок престарілих? Що ти будеш там робити?" 81 00:03:42,000 --> 00:03:44,000 Але подумайте 82 00:03:44,000 --> 00:03:47,000 про всі навички і таланти, які ми зараз маємо у цьому залі - 83 00:03:47,000 --> 00:03:49,000 те ж саме мають мешканці будинку престарілих. 84 00:03:49,000 --> 00:03:51,000 Так, серед тих літніх людей 85 00:03:51,000 --> 00:03:54,000 було чимало талантів. 86 00:03:54,000 --> 00:03:56,000 Вони мають одну перевагу над усіма нами - 87 00:03:56,000 --> 00:03:58,000 мудрість, 88 00:03:58,000 --> 00:04:01,000 адже вони прожили довге життя. 89 00:04:01,000 --> 00:04:03,000 І тоді мені потрібна була ця мудрість. 90 00:04:03,000 --> 00:04:05,000 Але уявіть собі, що вони подумали, 91 00:04:05,000 --> 00:04:08,000 коли я з'явилася на порозі? 92 00:04:08,000 --> 00:04:10,000 До того часу я набрала 1.8 кілограмів, 93 00:04:10,000 --> 00:04:12,000 так що я важила 30 кілограмів. 94 00:04:12,000 --> 00:04:14,000 Лиса, 95 00:04:14,000 --> 00:04:16,000 одягнена у лікарняний одяг. 96 00:04:16,000 --> 00:04:19,000 Хтось пожертвував для мене кросівки. 97 00:04:19,000 --> 00:04:22,000 Я тримала в одній руці білу палицю, 98 00:04:22,000 --> 00:04:25,000 а в іншій - цілу валізу медичних записів. 99 00:04:25,000 --> 00:04:28,000 І тому пенсіонери зрозуміли, 100 00:04:28,000 --> 00:04:30,000 що їм знадобиться екстрена нарада. 101 00:04:30,000 --> 00:04:32,000 (Сміх) 102 00:04:32,000 --> 00:04:35,000 Вони відійшли назад, перезирнулися 103 00:04:35,000 --> 00:04:39,000 і сказали щось на кшталт: "Добре, що ми можемо для неї зробити? 104 00:04:39,000 --> 00:04:42,000 Ця дитина потребує великої роботи". 105 00:04:42,000 --> 00:04:44,000 Зрештою, вони почали 106 00:04:44,000 --> 00:04:46,000 пристосовувати свої таланти і навички 107 00:04:46,000 --> 00:04:48,000 до моїх потреб. 108 00:04:48,000 --> 00:04:50,000 Але спершу їм треба було 109 00:04:50,000 --> 00:04:52,000 оцінити, що мені потрібно було негайно. 110 00:04:52,000 --> 00:04:54,000 Мені потрібно було навчитися 111 00:04:54,000 --> 00:04:56,000 їсти як нормальна людина, 112 00:04:56,000 --> 00:04:59,000 тому що довгий час я їла через трубку 113 00:04:59,000 --> 00:05:01,000 в грудях і венах. 114 00:05:01,000 --> 00:05:04,000 Отож мені довелося заново навчитися їсти. 115 00:05:04,000 --> 00:05:06,000 І вони пройшли через це. 116 00:05:06,000 --> 00:05:08,000 А тоді подумали: 117 00:05:08,000 --> 00:05:10,000 "Ну що, їй потрібні меблі. 118 00:05:10,000 --> 00:05:13,000 Вона спить у кутку кімнати." 119 00:05:13,000 --> 00:05:15,000 Тому вони пішли до своїх шафок, 120 00:05:15,000 --> 00:05:17,000 зібрали зайві меблі, 121 00:05:17,000 --> 00:05:20,000 і дали мені горщики, каструлі, ковдри, 122 00:05:20,000 --> 00:05:23,000 одним словом - все. 123 00:05:23,000 --> 00:05:25,000 Наступний пункт - 124 00:05:25,000 --> 00:05:28,000 зовнішній вигляд. 125 00:05:28,000 --> 00:05:30,000 Полетіла геть моя лікарняна одежа, 126 00:05:30,000 --> 00:05:33,000 а їй на зміну прийшов поліестер і квітковий ситець. 127 00:05:33,000 --> 00:05:36,000 (Сміх) 128 00:05:38,000 --> 00:05:41,000 Я вже не кажу про зачіски, які вони намагалися змусити мене носити, 129 00:05:41,000 --> 00:05:43,000 як тільки в мене відросло волосся. 130 00:05:43,000 --> 00:05:45,000 Але я все-таки відмовилася від блакитного волосся. 131 00:05:45,000 --> 00:05:48,000 (Сміх) 132 00:05:49,000 --> 00:05:52,000 Врешті-решт, 133 00:05:52,000 --> 00:05:55,000 вони вирішили, що я маю навчитися говорити. 134 00:05:55,000 --> 00:05:57,000 Адже ви не будете незалежною людиною, 135 00:05:57,000 --> 00:06:00,000 якщо ви не можете ані розмовляти, ані бачити. 136 00:06:00,000 --> 00:06:03,000 Тому вони подумали, що сліпота - це одне, 137 00:06:03,000 --> 00:06:05,000 але навчити мене говорити вони повинні. 138 00:06:05,000 --> 00:06:08,000 Таким чином Саллі, офіс-менеджер, 139 00:06:08,000 --> 00:06:10,000 вчила мене говорити вдень. 140 00:06:10,000 --> 00:06:12,000 Давалося нелегко, бо діти 141 00:06:12,000 --> 00:06:14,000 хапають усе на льоту. 142 00:06:14,000 --> 00:06:16,000 Вони вчаться підсвідомо. 143 00:06:16,000 --> 00:06:19,000 А я була вже дорослою, і мені було незручно, 144 00:06:19,000 --> 00:06:21,000 доводилося вчитися координувати 145 00:06:21,000 --> 00:06:23,000 нове горло з язиком, 146 00:06:23,000 --> 00:06:26,000 нові зуби з губами, 147 00:06:26,000 --> 00:06:29,000 вдихати повітря і видихати слово. 148 00:06:29,000 --> 00:06:31,000 Я поводилася як дворічна дитина 149 00:06:31,000 --> 00:06:33,000 та відмовлялася працювати. 150 00:06:33,000 --> 00:06:36,000 Але в чоловіків виникла краща ідея. 151 00:06:36,000 --> 00:06:38,000 Вони вирішили зробити навчання забавою. 152 00:06:38,000 --> 00:06:42,000 Вночі вони вчили мене лаятися. 153 00:06:42,000 --> 00:06:46,000 (Сміх) 154 00:06:46,000 --> 00:06:48,000 А потім нишком вчили 155 00:06:48,000 --> 00:06:51,000 лаятися як моряк. 156 00:06:51,000 --> 00:06:55,000 Тому уявіть собі, 157 00:06:55,000 --> 00:06:59,000 якими були мої перші слова, 158 00:06:59,000 --> 00:07:02,000 коли Саллі таки вдалося підняти мою впевненість в собі. 159 00:07:02,000 --> 00:07:04,000 (Сміх) 160 00:07:04,000 --> 00:07:06,000 Звідти все й почалося. 161 00:07:06,000 --> 00:07:09,000 Колишній вчитель, який мав хворобу Альцгаймера, 162 00:07:09,000 --> 00:07:13,000 взявся вчити мене писати. 163 00:07:13,000 --> 00:07:15,000 Ця надмірність насправді виявилася корисною. 164 00:07:15,000 --> 00:07:17,000 Тому слухайте, що було далі. 165 00:07:17,000 --> 00:07:22,000 (Сміх) 166 00:07:23,000 --> 00:07:26,000 Одним із моїх ключових завдань 167 00:07:26,000 --> 00:07:29,000 було навчитися знову переходити вулицю, 168 00:07:29,000 --> 00:07:31,000 але як незряча людина. 169 00:07:31,000 --> 00:07:34,000 Тепер заплющіть очі. 170 00:07:34,000 --> 00:07:36,000 І уявіть, що ви повинні перетнути вулицю. 171 00:07:36,000 --> 00:07:40,000 Ви не знаєте, наскільки довга вулиця, 172 00:07:40,000 --> 00:07:43,000 і не знаєте, чи йдете прямо. 173 00:07:43,000 --> 00:07:46,000 Ви чуєте свист машин спереду і ззаду, 174 00:07:46,000 --> 00:07:48,000 і пам'ятаєте про жахливий нещасний випадок, 175 00:07:48,000 --> 00:07:51,000 який приніс вам цю біду. 176 00:07:51,000 --> 00:07:54,000 Так з'явилися дві перешкоди, які мені довелося долати. 177 00:07:54,000 --> 00:07:57,000 Перша - посттравматичний стресовий розлад. 178 00:07:57,000 --> 00:08:01,000 Як тільки я підходила до рогу вулиці чи узбіччя, 179 00:08:01,000 --> 00:08:03,000 я панікувала. 180 00:08:03,000 --> 00:08:05,000 І друга – 181 00:08:05,000 --> 00:08:08,000 я насправді намагалася з'ясувати, як переходити вулицю. 182 00:08:08,000 --> 00:08:11,000 Тому одна мешканка будинку просто підійшла до мене, 183 00:08:11,000 --> 00:08:14,000 відтягнула мене в бік, і сказала: 184 00:08:14,000 --> 00:08:17,000 "Як ви надумаєте переходити, просто підніміть палицю. 185 00:08:17,000 --> 00:08:19,000 Якщо по ній вдарять, не переходьте вулицю". 186 00:08:19,000 --> 00:08:24,000 (Сміх) 187 00:08:24,000 --> 00:08:27,000 Логічно. 188 00:08:27,000 --> 00:08:29,000 Але після третього ціпка, 189 00:08:29,000 --> 00:08:32,000 який пролетів по дорозі, 190 00:08:32,000 --> 00:08:35,000 вони зрозуміли, що потрібні інші ресурси, 191 00:08:35,000 --> 00:08:37,000 і зібрали кошти, 192 00:08:37,000 --> 00:08:39,000 щоб я пішла в інститут Брайля 193 00:08:39,000 --> 00:08:41,000 і там опанувала навичками 194 00:08:41,000 --> 00:08:43,000 незрячої людини, 195 00:08:43,000 --> 00:08:45,000 а також знайшла собі собаку-поводиря, 196 00:08:45,000 --> 00:08:47,000 який докорінно змінив моє життя. 197 00:08:47,000 --> 00:08:49,000 Я змогла повернутися до коледжу 198 00:08:49,000 --> 00:08:53,000 завдяки тим літнім людям, які стільки вклали в мене, 199 00:08:53,000 --> 00:08:57,000 а також завдяки собаці-поводирю і новим навичкам. 200 00:08:57,000 --> 00:08:59,000 Через 10 років до мене повернувся зір. 201 00:08:59,000 --> 00:09:01,000 Не з помаху чарівної палички. 202 00:09:01,000 --> 00:09:04,000 Я пішла на три операції, 203 00:09:04,000 --> 00:09:06,000 одна з яких була експериментальною. 204 00:09:06,000 --> 00:09:08,000 Це була роботизована хірургія. 205 00:09:08,000 --> 00:09:11,000 Мені видалили гематому із-за ока. 206 00:09:12,000 --> 00:09:14,000 Найбільше зворушення, якого я зазнала, 207 00:09:14,000 --> 00:09:17,000 це рух світу уперед, 208 00:09:17,000 --> 00:09:19,000 інновації 209 00:09:19,000 --> 00:09:21,000 та різні нові речі - 210 00:09:21,000 --> 00:09:23,000 мобільні телефони, ноутбуки, 211 00:09:23,000 --> 00:09:26,000 та інші новинки, яких я ніколи раніше не бачила. 212 00:09:26,000 --> 00:09:28,000 У незрячих людей 213 00:09:28,000 --> 00:09:30,000 зорова пам'ять слабшає, 214 00:09:30,000 --> 00:09:33,000 а їй на зміну приходять відчуття, 215 00:09:33,000 --> 00:09:36,000 звуки 216 00:09:36,000 --> 00:09:39,000 і запахи. 217 00:09:39,000 --> 00:09:41,000 Якось я сиділа у своїй кімнаті 218 00:09:41,000 --> 00:09:43,000 і побачила, що у ній щось є. 219 00:09:43,000 --> 00:09:45,000 Я подумала, що це монстр. 220 00:09:45,000 --> 00:09:47,000 Обійшла його. 221 00:09:47,000 --> 00:09:49,000 І подумала собі: "Я тільки доторкнуся до нього". 222 00:09:49,000 --> 00:09:51,000 Доторкнулася і до мене дійшло: 223 00:09:51,000 --> 00:09:53,000 "Боже мій, це ж кошик для білизни". 224 00:09:53,000 --> 00:09:57,000 (Сміх) 225 00:09:57,000 --> 00:09:59,000 Все зовсім по-іншому, 226 00:09:59,000 --> 00:10:01,000 якщо ви зряча людина, 227 00:10:01,000 --> 00:10:03,000 тому що ви сприймаєте все як належне. 228 00:10:03,000 --> 00:10:05,000 Але незрячі люди 229 00:10:05,000 --> 00:10:08,000 мають дотикову пам'ять про речі. 230 00:10:08,000 --> 00:10:11,000 Я була неймовірно вражена, коли подивилася на свої руки 231 00:10:11,000 --> 00:10:15,000 і побачила, що втратила 10 років життя. 232 00:10:15,000 --> 00:10:18,000 Я чомусь думала, що час зупинився для мене, 233 00:10:18,000 --> 00:10:20,000 але продовжував іти далі для моєї сім'ї та друзів. 234 00:10:20,000 --> 00:10:22,000 Але подивившись на свої руки, 235 00:10:22,000 --> 00:10:24,000 я зрозуміла, що час не зупинявся і для мене, 236 00:10:24,000 --> 00:10:26,000 і що я мушу іти з ним в ногу, 237 00:10:26,000 --> 00:10:28,000 тому так я і зробила. 238 00:10:28,000 --> 00:10:32,000 Таких слів як взаємодопомога чи радикальна співпраця не існувало, 239 00:10:32,000 --> 00:10:34,000 коли я потрапила в аварію. 240 00:10:34,000 --> 00:10:36,000 Але їх суть правдива - 241 00:10:36,000 --> 00:10:39,000 люди працювали з іншими людьми, щоб поставити мене на ноги, 242 00:10:39,000 --> 00:10:41,000 щоб перенавчити мене. 243 00:10:41,000 --> 00:10:43,000 Я не стояла би тут сьогодні, 244 00:10:43,000 --> 00:10:47,000 якби не крайня радикальна співпраця тих людей. 245 00:10:47,000 --> 00:10:49,000 Спасибі вам велике. 246 00:10:49,000 --> 00:10:51,000 (Оплески)