Живі системи існують мільярди років

і будуть існувати ще набагато більше.

У світі немає звалища.

Натомість, все постійно рухається.

Відходи одного виду - це їжа іншого;

сонце живить енергією

речі ростуть, потім гинуть;

а поживні речовини повертаються в грунт.

І це працює.

Але люди,

застосовують лінійний підхід:

ми беремо, виготовляємо, позбавляємось.

З'явився новий телефон.

Тож ми викидаємо старий.

Наша пральна машина застаріла.

Тож купуємо нову.

Ми поживаємо ресурси, які не безкінечні

і часто створюємо токсичні відходи.

Це не може тривати довго.

То що ж робити?

Якщо циклічна модель живого світу працює,

чи зможемо ми змінити нам спосіб мислення,

щоб керуватись безвідходним споживанням?

Почнемо з біологічного циклу.

Як сміття перетворити на прибуток?

Переробити продукт, компоненти

та його пакування.

Отже отримаємо матеріали, 
що біологічно розкладаються,

і є їжею для інших речей.

Як кажуть у рекламі:

"Безвідходне виробництво".

Отже, що робити з пральними машинами, 
мобільними телефонами, холодильниками?

Знаємо, 
що вони не розкладаються біологічно.

Ми маємо на увазі інше:

як використовувати цінні метали,

полімери та сплави,

щоб вони зберігали свої якості

та залишались корисними

після терміну придатності.

Якщо товари сьогодення 
ставали б ресурсами у майбутньому?

Це має комерційний зиск.

Змінити культуру "викинув-замінив", 
до якої ми звикли,