Живі системи існують мільярди років
і будуть існувати ще набагато більше.
У світі немає звалища.
Натомість, все постійно рухається.
Відходи одного виду - це їжа іншого;
сонце живить енергією
речі ростуть, потім гинуть;
а поживні речовини повертаються в грунт.
І це працює.
Але люди,
застосовують лінійний підхід:
ми беремо, виготовляємо, позбавляємось.
З'явився новий телефон.
Тож ми викидаємо старий.
Наша пральна машина застаріла.
Тож купуємо нову.
Ми поживаємо ресурси, які не безкінечні
і часто створюємо токсичні відходи.
Це не може тривати довго.
То що ж робити?
Якщо циклічна модель живого світу працює,
чи зможемо ми змінити нам спосіб мислення,
щоб керуватись безвідходним споживанням?
Почнемо з біологічного циклу.
Як сміття перетворити на прибуток?
Переробити продукт, компоненти
та його пакування.
Отже отримаємо матеріали,
що біологічно розкладаються,
і є їжею для інших речей.
Як кажуть у рекламі:
"Безвідходне виробництво".
Отже, що робити з пральними машинами,
мобільними телефонами, холодильниками?
Знаємо,
що вони не розкладаються біологічно.
Ми маємо на увазі інше:
як використовувати цінні метали,
полімери та сплави,
щоб вони зберігали свої якості
та залишались корисними
після терміну придатності.
Якщо товари сьогодення
ставали б ресурсами у майбутньому?
Це має комерційний зиск.
Змінити культуру "викинув-замінив",
до якої ми звикли,