WEBVTT

00:00:02.040 --> 00:00:05.100
[Бушвік, Бруклін]

00:00:08.740 --> 00:00:13.640
У фотографії вся фішка в керуванні
крихітними променями світла.

00:00:13.640 --> 00:00:15.810
[Нью-Йорк під об'єктивом]

00:00:17.580 --> 00:00:18.820
Кілька років тому

00:00:18.820 --> 00:00:22.270
я попросила подругу дещо пошукати
у моїй фотолабораторії,

00:00:22.270 --> 00:00:24.040
повідкривати деякі коробки.

00:00:24.040 --> 00:00:28.820
В одній з них був непроявлений папір.

00:00:31.040 --> 00:00:32.240
Вона каже,

00:00:32.240 --> 00:00:35.670
"Тут нічого нема, тільки ці персикові 
фотошпалери".

00:00:35.670 --> 00:00:37.000
[Мерая Робертсон, митець]

00:00:37.000 --> 00:00:39.100
І я одразу, "Ніякі це не шпалери!",

00:00:39.519 --> 00:00:43.999
наче всі клавіші на піаніно
вдарили водночас: "Нііііі!"

00:00:45.180 --> 00:00:47.860
[Хімічні реакції Мераї Робертсон]

00:00:48.920 --> 00:00:50.040
[4 роки тому]

00:00:54.640 --> 00:00:57.200
Я почала бавитись із зіпсутим папером.

00:00:57.200 --> 00:00:59.540
Він або піде у сміття,

00:00:59.540 --> 00:01:01.380
або я щось з ним помудрую.

00:01:01.380 --> 00:01:03.240
У кінці робочого дня

00:01:03.250 --> 00:01:06.050
я просто виливала на нього залишки
хімічних розчинів.

00:01:08.620 --> 00:01:12.720
Краї принтів завжди виходять 
трішки замурзані від реактивів,

00:01:12.720 --> 00:01:14.539
коли працюєш у темній кімнаті.

00:01:15.220 --> 00:01:17.400
Звично це вважається недоліком,

00:01:17.410 --> 00:01:19.530
такі частини відрізають.

00:01:20.020 --> 00:01:24.740
Я люблю давати нове життя
знехтуваним речам,

00:01:24.740 --> 00:01:28.140
шукати щось в глибині розрухи.

00:01:32.480 --> 00:01:36.180
[МЕТЬЮ ДІПЛ] Ти зі мною зараз
через маску розмовляєш?

00:01:36.370 --> 00:01:37.420
[РОБЕРТСОН] Ага!

00:01:37.429 --> 00:01:38.220
[ДІПЛ] Ясно.

00:01:38.220 --> 00:01:39.399
Я їй щойно дзвонив,

00:01:39.400 --> 00:01:42.020
вона поки що не може говорити,

00:01:42.020 --> 00:01:43.480
[48 годин до відкриття]

00:01:43.480 --> 00:01:45.600
але вона закінчить о пів на четверту.

00:01:45.610 --> 00:01:47.950
Сьогодні все відбувається з затримкою,

00:01:47.950 --> 00:01:50.239
повільніше, ніж зазвичай.

00:01:50.239 --> 00:01:51.519
[Метью Діпл, галерист]

00:01:52.960 --> 00:01:54.980
[РОБЕРТСОН] Коли ти молодий,
ніщо тебе не зупиняє,

00:01:54.980 --> 00:01:57.940
ти можеш до останньої хвилини
щось дороблювати.

00:01:57.940 --> 00:02:00.860
Мозок просто не зупиняється.

00:02:00.860 --> 00:02:03.229
Шматки раніше беззв'язних ідей

00:02:03.229 --> 00:02:07.489
раптово об'єднуються у ясну картину.

00:02:08.590 --> 00:02:10.699
Їх можна описати

00:02:10.699 --> 00:02:15.020
як описують фотографію чи малюнок,

00:02:15.820 --> 00:02:19.320
але я не вкладаю у процес
бажання справити враження,

00:02:19.330 --> 00:02:21.810
не силкуюсь щось підправляти.

00:02:21.810 --> 00:02:27.050
Усе це просто ряд хімічних реакцій
на листі паперу.

00:02:27.380 --> 00:02:29.120
Я попирскала мокрий папір,

00:02:29.130 --> 00:02:32.030
спрей потрапив на краплі,

00:02:32.030 --> 00:02:34.730
і вони розпливлися.

00:02:36.200 --> 00:02:37.920
Проявник, умовно кажучи, темний,

00:02:37.920 --> 00:02:40.530
а фіксатор світлий.

00:02:40.530 --> 00:02:42.930
Коли використовуєш 
лише один з них, то знаєш,

00:02:42.930 --> 00:02:44.440
яким буде результат.

00:02:44.440 --> 00:02:48.420
Та коли вони контактують з водою,
і при цьому кожен має різні властивості,

00:02:48.420 --> 00:02:50.060
тоді починаються сюрпризи.

00:02:50.520 --> 00:02:52.740
Я можу спробувати нахитрувати,

00:02:52.740 --> 00:02:55.150
але хімічні елементи
не підкоряються моїй команді.

00:02:55.150 --> 00:02:58.610
Неочікувано папір забарвлюється
у червоно-пурпуровий колір,

00:02:58.610 --> 00:03:01.150
або в зеленуватий через те,
що проявник був холодний;

00:03:01.150 --> 00:03:02.910
коли фіксатор і проявник змішуються,

00:03:02.910 --> 00:03:04.850
проступають жовтий і помаранчевий.

00:03:04.850 --> 00:03:07.490
Де-не-де відбуваються 
геть незрозумілі реакції,

00:03:07.490 --> 00:03:11.760
що потім створюють якийсь 
лавандо-хіппі-райдужно-єдинороговий колір.

00:03:12.480 --> 00:03:14.720
Це невловиме таїнство.

00:03:15.640 --> 00:03:17.940
Я починаю з певного плану,

00:03:17.940 --> 00:03:23.980
але найкращі роботи ті, 
які виходять за його межі.

00:03:26.560 --> 00:03:29.480
Десь у 75% часу я навіть не розумію, 
що відбувається,

00:03:29.480 --> 00:03:33.020
та коли я промиваю вже готові зображення,
я думаю, "Це дивовижно!"

00:03:33.020 --> 00:03:35.240
"Хто це таке гарне зробив?" [CМІХ]

00:03:36.140 --> 00:03:38.770
[ДІПЛ] Вона створює, так би мовити,

00:03:38.770 --> 00:03:40.560
продуманий, контрольований хаос,

00:03:40.560 --> 00:03:43.270
а потім дивиться, що з цього виходить,

00:03:43.270 --> 00:03:46.959
чи гарний результат, вдалий чи невдалий.

00:03:46.959 --> 00:03:49.610
Гадаю, вона добре розуміє,

00:03:49.610 --> 00:03:51.810
що не все буде мати успіх.

00:03:52.000 --> 00:03:52.940
[РОБЕРТСОН] Ні!

00:03:52.940 --> 00:03:53.820
Все в порядку.

00:03:53.820 --> 00:03:55.080
Ні, воно...

00:03:55.080 --> 00:03:56.080
Не торкайтеся, будь ласка!

00:03:56.080 --> 00:03:58.220
Воно...не...

00:03:58.220 --> 00:03:59.380
Ні, ні, все добре.

00:03:59.380 --> 00:04:01.450
Я не знаю, як пояснити що робити.

00:04:02.770 --> 00:04:04.460
[галерея American Contemporary]

00:04:04.460 --> 00:04:06.400
[вулиця Бауері, Манхеттен]

00:04:08.480 --> 00:04:09.420
[ЛІСА] Ще щось?

00:04:09.420 --> 00:04:12.740
[РОБЕРТСОН] У мене тут дерев'яні планки
склеєні стрічкою докупи.

00:04:24.880 --> 00:04:26.260
Зовсім по-іншому...

00:04:28.440 --> 00:04:29.460
[ЖІНКА] Ось Метью Діпл.

00:04:29.460 --> 00:04:31.050
[ДІПЛ] Приємно познайомитись!

00:04:31.050 --> 00:04:34.120
Вона використовує рамки 
як елемент експонату.

00:04:34.490 --> 00:04:36.550
[РОБЕРТСОН] Я дуже хотіла працювати

00:04:36.550 --> 00:04:38.000
з металізованим папером.

00:04:38.000 --> 00:04:40.380
Але поки мої руки до того дійшли,

00:04:40.380 --> 00:04:42.120
їх перестали виробляти листами,

00:04:42.120 --> 00:04:43.970
лише у сувоях.

00:04:43.970 --> 00:04:46.669
І мені не було як різати їх 
на менші шматки,

00:04:46.669 --> 00:04:48.330
40 на 50 сантиметрів,

00:04:48.330 --> 00:04:49.220
в темноті.

00:04:49.220 --> 00:04:50.740
Вони виходили якісь...

00:04:50.750 --> 00:04:51.590
недолугі.

00:04:51.590 --> 00:04:54.100
Я далеко не відразу докумекала,

00:04:54.100 --> 00:04:56.860
що можу робити їх будь-якого розміру.

00:04:56.860 --> 00:05:00.020
Краї принтів завжди особливі.

00:05:17.540 --> 00:05:19.280
Мені здаєтсья, у своїх роботах

00:05:19.280 --> 00:05:21.840
можна виразити таку частину
власної особистості,

00:05:21.850 --> 00:05:25.510
про існування якої навіть 
не підозрював свідомо раніше.

00:05:26.160 --> 00:05:28.200
Може це краща версія тебе.

00:05:28.210 --> 00:05:30.169
Я чула такі відгуки,

00:05:30.169 --> 00:05:34.190
"Ці роботи дають відчуття свободи, 
радості, такі позитивні й оптимістичні".

00:05:34.190 --> 00:05:35.710
І я така, "Серйозно?!".

00:05:35.710 --> 00:05:37.960
"А у мене ж такий нервовий характер..." 
[СМІХ]

00:05:37.960 --> 00:05:39.270
"По життю взагалі".

00:05:39.270 --> 00:05:40.280
Я в такому подиві,

00:05:40.280 --> 00:05:44.240
"Це чудово, що у них 
можна побачити щось таке".

00:05:50.000 --> 00:05:52.330
Я все надумувалася зробити 
одне довге полотно,

00:05:52.330 --> 00:05:53.520
і нарешті це здійснилось.

00:05:53.520 --> 00:05:55.560
І я кажу, "Беріть усю коробку,

00:05:55.560 --> 00:05:57.699
лишіть як є, не ріжте".

00:05:57.699 --> 00:06:00.570
Його вже й так на фабриці порізали.

00:06:00.570 --> 00:06:03.290
Це один довжелезний прямокутник.

00:06:05.500 --> 00:06:06.940
Щоправда, технічно важкувато

00:06:06.940 --> 00:06:09.160
обробити його весь вручну.

00:06:10.340 --> 00:06:11.940
Експонування не складне,

00:06:11.940 --> 00:06:13.699
але коли у хід іде хімія,

00:06:13.699 --> 00:06:15.470
оце справжня морока.

00:06:15.470 --> 00:06:18.650
Треба поратись, доки усе не закінчиш.

00:06:19.820 --> 00:06:21.480
На довгі полотна із зображеннями

00:06:21.480 --> 00:06:23.340
на цій стадії йде годин із 15.

00:06:24.900 --> 00:06:27.990
А наступного дня я лише сплю і плачу.

00:06:27.990 --> 00:06:29.190
Просто... [CМІХ]

00:06:30.040 --> 00:06:32.580
Я не знала, як його встановити.

00:06:32.590 --> 00:06:34.180
Він величезний.

00:06:34.180 --> 00:06:36.000
Що з ним робити тепер?

00:06:38.340 --> 00:06:41.840
Метью з галереї подзвонив і запитав,

00:06:41.840 --> 00:06:46.560
"Мерая, чи була б ти не проти продати
одне з тих довгих полотен певній установі?"

00:06:47.280 --> 00:06:48.460
А я кажу,

00:06:48.620 --> 00:06:49.920
"Що ти маєш на увазі?

00:06:49.930 --> 00:06:51.790
Ну добре...нехай...

00:06:51.790 --> 00:06:53.330
звісно, давай." [CМІХ]

00:06:53.725 --> 00:06:56.455
[Музей сучасного мистецтва]

00:06:56.460 --> 00:06:58.120
[Мідтаун, Манхеттен]

00:06:58.120 --> 00:06:59.620
Він не сказав, яка це установа.

00:06:59.620 --> 00:07:03.020
Якби я знала, то відповіла б, 
"Віддай безкоштовно". [СМІХ]

00:07:03.540 --> 00:07:06.560
"Віддай їм три! Будь ласка!".

00:07:09.700 --> 00:07:12.360
Пам'ятаю, як у юності я робила 
фото швидкої проявки,

00:07:12.370 --> 00:07:15.199
а потім викидала негативи, 
бо вже не бачила в них користі.

00:07:15.199 --> 00:07:16.949
Але моя бабуся зберігала їх.

00:07:17.780 --> 00:07:18.660
Я й не знала.

00:07:18.660 --> 00:07:21.240
"Що це за маленькі оранжеві квадратики?
Фе!", думала я.

00:07:21.240 --> 00:07:23.880
"Я хочу лише це фото 10 на 15".

00:07:23.880 --> 00:07:26.500
І це відчуття могутності, 
коли тримаєш фотографію:

00:07:26.509 --> 00:07:28.709
на ній - навічно закарбований момент.

00:07:29.680 --> 00:07:32.590
У моїх руках шматочок часу,

00:07:32.590 --> 00:07:34.860
і він підвладний мені.

00:07:36.750 --> 00:07:39.080
На фотопапері можна зберегти будь-що,

00:07:39.090 --> 00:07:40.560
проте він дуже делікатний.

00:07:40.560 --> 00:07:46.160
Він гарно фіксує зображення, 
бо чутливий, але тому ж і вразливий.

00:07:48.360 --> 00:07:51.850
Готові полотна, великі і прекрасні -

00:07:51.850 --> 00:07:54.890
це результат численних хімічних реакцій,

00:07:54.890 --> 00:07:58.520
переплетених між собою випадковостей, 
які більше ніколи не повторяться.

00:07:58.520 --> 00:08:00.800
Вони розкидані на масивному 
тендітному полотні,

00:08:00.800 --> 00:08:04.050
яке піддають зовнішньому впливу,
виставляють на показ

00:08:04.050 --> 00:08:05.900
у найменш безпечний спосіб,

00:08:05.900 --> 00:08:09.720
підвішуюючи його на цих трапеціях.

00:08:27.140 --> 00:08:29.940
[Роксана Маркоч, старший куратор]

00:08:29.940 --> 00:08:33.260
Роксана Маркоч, дивлячись на ці принти, 
сказала дещо дуже влучне:

00:08:33.260 --> 00:08:36.580
"Ми намагаємось контролювати все навколо,
але це нам не під силу".

00:08:36.580 --> 00:08:40.719
Cаме в цьому сенс моїх робіт.

00:08:40.719 --> 00:08:46.420
Усі спроби підлаштувати світ під себе
зійдуть нанівець,

00:08:46.420 --> 00:08:52.680
тому варто відпустити цей тягар
і побачити cправжню природу життя.