[Бушвік, Бруклін]

У фотографії вся фішка в управлінні
крихітними амплітудами світла.

[Нью-Йорк під об'єктивом]

Кілька років тому

я попросила подругу дещо пошукати
у моїй фотолабораторії,

повідкривати деякі коробки.

В одній з них був непроявлений папір.

Вона каже,

"Тут нічого нема, тільки ці персикові 
фотошпалери".

[Мерая Робертсон, митець]

І я одразу, "Ніякі це не шпалери!",

наче всі клавіші на піаніно
вдарили водночас: "Ніііі!"

[Хімічні реакції Мераї Робертсон]

[4 роки тому]

Я почала бавитись з папером,
що вважався зіпсутим.

Або цей папір піде у сміття,

або я щось з ним помудрую.

У кінці робочого дня

я просто виливала на нього залишки
хімічних розчинів.

Краї принтів завжди виходять 
трішки замурзані від реактивів

коли працюєш у темній кімнаті.

Звично це розглядають як недолік,

або відрізають ті частини.

Я люблю робити щось значиме
із небажаних речей,

розбурхуючи той безлад ще більше.

[МЕТЬЮ ДІПЛ] Ти зі мною зараз
через маску розмовляєш?

[РОБЕРТСОН] Ага!

[ДІПЛ] Ясно.

Я їй щойно дзвонив,

вона поки що не може говорити,

[48 годин до відкриття]

але вона закінчить о пів на четверту.

Сьогодні все відбувається з затримкою,

повільніше, ніж зазвичай.

[Метью Діпл, галерист]

[РОБЕРТСОН] Коли ти молодий,
тебе ніщо не відволікає

від того, щоб дороблювати все
до останньої хвилини.

Мозок просто не зупиняється.

Шматки раніше беззв'язних ідей

раптово об'єднуються у ясну картину.

Ці ідеї походять

або від фотографії, або від малювання,

але я не вкладаю у процес
ніяких сторонніх концепцій,

не силкуюсь щось підправляти.

Усе це просто ряд хімічних реакцій
на листі паперу.

Я попирскала мокрий папір,

спрей потрапив на краплі,

і вони розпливлися.

Проявник темний,

а фіксатор світлий.

Коли використовуєш 
лише один з них, то знаєш,

яким буде результат.

Та коли вони контактують з водою
і кожен з них має різні властивості,

тоді починаються сюрпризи.

Я можу спробувати нахитрувати,

але реактиви не підваладні моїй команді.

Неочікувано папір забарвлюється
у червоно-пурпуровий колір,

або в зеленуватий через те,
що проявник був холодний;

коли фіксатор і проявник змішуються,

проступають жовтий і помаранчевий.

Де-не-де відбуваються 
геть незрозумілі реакції,

що потім створюють якийсь 
лавандо-хіппі-райдужно-єдинороговий колір.

Це невловиме таїнство.

Я починаю з певного задуму,

але найкращі роботи ті, 
які виходять за межі плану.

Я навіть не розумію, що відбувається
десь у 75% часу,

та коли я промиваю вже готові зображення,
я думаю, "Вони чудові!"

"Хто це таке гарне зробив?" [CМІХ]

[ДІПЛ] Вона створює, так би мовити, 
продуманий

чи контрольований хаос,

а потім дивиться, що з цього виходить,

чи результат гарний, вдалий чи невдалий.

Я думаю, вона добре розуміє,

що не все буде мати успіх.

[РОБЕРТСОН] Ні!

Все в порядку.

Ні, воно...

Не торкайтеся, будь ласка!

Воно...не...

Ні, ні, все добре.

Я не знаю як пояснити що робити.

[галерея American Contemporary]

[вулиця Бауері, Манхеттен]

[ЛІСА] Ще щось?

[РОБЕРТСОН] У мене тут дерев'яні планки
склеєні стрічкою докупи.

Зовсім по-іншому...

[ЖІНКА] Ось Метью Діпл.

[ДІПЛ] Приємно познайомитись!

Вона використовує рамки 
як елемент експонату.

[РОБЕРТСОН] Я дуже хотіла працювати

з металізованим папером.

Але поки мої руки до того дійшли,

їх перестали виробляти листами,

лише у сувоях.