Жіки мають ті ж права, що й чоловіки.
Якщо чоловіки і хлопчики можуть
ходити до школи, чому дівчата не можуть?
[Малала Юсафзай]
[Герой для дівчат
Жінка року, 2013]
Якщо я не піду до школи,
то буду слухатися брата і батька,
пратиму одяг щодня,
вийду заміж,
буду дбати про дітей,
і на цьому моє життя закінчиться.
Ті люди, які заважають нам навчатися,
бояться освічених і сильних жінок.
Там був кореспондент BBC,
і він звернувся до мого батька:
"Мені потрібен хтось зі Swat,
хто міг би поговорити зі мною,
і хто міг би розповісти,
що там відбувається".
Так я почала вести блог для BBC.
Щоночі я розмоляла з ним по телефону.
Ми всі хотіли навчатися,
але так багато людей мовчали,
бо боялися талібів, боялися померти.
Але мужність перемогла цей страх.
Саме тому я виступила.
Я не чекала когось іншого.
Я зробила це сама.
[9 жовтня 2012]
О 12 годині, здається,
ми просто сиділи в шкільному автобусі,
і тоді я запитала водія:
"А ти вмієш показувати фокуси?"
а він сховав камінь у руці,
а нам треба було його знайти.
І я не знаю, просто розплющила очі
і опинилася в лікарні.
Я знала, що в мене стріляли,
і перше, що я зробила,
подякувала Богові за те, що жива.
У моїй країні Пакістані та в усьому світі
дівчата скандували гасло "Я - Малала."
Це їх голос за освіту,
і вони підняли його проти тероризму.
Для мене це велика честь,
тому що мені потрібно, щоб все більше
і більше двічат, жінок та хлопців
підтримували мене в боротьбі за освіту.
[У 2014 році Малала отримала
Нобелівську премію миру.]
Таліби стріляли в мене, вони думали,
що інші дівчата, які виступають
за свої права, також зупиняться.
Вони думали, що зможуть
посіяти страх, терор,
але їм це не вдалося.
Я вірю, що якщо ти щирий у своєму серці,
то можеш зробити все, що завгодно.
І я можу зробити все, що завгодно.