Пасивний - чи то пак
вторинний - цукор убиває?
Ні, стривайте.
Пасивне куріння вбиває.
Воно спричиняє рак легень.
Мені це відомо, бо 1986 року
нам про це сказав головний воєнний хірург США.
І що ми зробили?
Запустили масові кампанії.
Почали наклеювати на пачки з цигарками
наліпки: "Куріння вбиває".
Започаткували громадські акції,
щоб про це дізналися діти.
Чим усе це скінчилося? Тим, що
одного дня діти скажуть вам:
"Мамо, кидай курити, інакше помреш".
Різко звучить, еге ж?
То була надзвичайна ситуація
у галузі охорони здоров'я.
І сьогодні маємо ще одну.
Йдеться про вторинний цукор.
Я розповім вам, як він убиває.
Всі знають, що таке первинний цукор, правда ж?
Первинний цукор міститься у фруктах,
овочах,
бобових, горіхах, молоці.
Це лактоза, і вона корисна.
Організм уміє її
чудово переробляти
разом із білками, клітковиною
та вітамінами, які надходять разом із нею.
Вторинним цукром - я сам
вигадав цей термін - я називаю
цукор, прихований і доданий
до обробленої їжі.
Саме цей цукор поганий.
По-перше, він прихований.
Задумаймось над цим на хвилинку.
Він прихований, бо міститься
не там, де його сподіваєшся знайти -
в напоях і солодощах.
Він прихований, бо половину спожитого
нами цукру ми отримуємо з соленої їжі.
Соленої? Так!
Він є в вашому супі.
В цьому супі - три чайні ложки цукру.
Він у крекерах.
Шість чайних ложок.
Ви зараз скажете, мовляв,
не їсте багато такої їжі.
Ну так, в одну порцію
входить п'ять крекерів.
Ви знаєте хоч когось,
хто їсть п'ять крекерів?
(Сміх)
П'ять чіпсів?
Бо я, наприклад, ні.
Отож бо.
Люди їдять відразу цілу пачку.
А це кілька чайних ложок цукру.
І він усюди.
Якщо я кажу усюди,
то маю на увазі хліб,
піцу, бурґери,
заправку до салату
і навіть улюблений американський
гострий соус.
Так, у вас все гаразд із зором:
у тій плящині 24 чайні ложки цукру.
Так, у звичайній пляшці соусу.
Зараз ви скажете: "Але ж постривайте,
я ж не їм так багато".
Ну звісно, але якщо додати все докупи?
І чекайте, то ще не найгірше.
Я думав, що за 20 років у
харчовій галузі
побачив усе найгірше й найкраще,
що в ній є.
Але ні. Кілька тижнів тому
я дізнався про найгірше.
І саме про це хочу розповісти
вам сьогодні.
Подивімось на дитяче харчування.
Звичайно, що найкраще молоко
для дитини - грудне молоко матері.
У ньому є цукор.
Первинний.
У грудному молоці є
сім відсотків лактози - і це чудово!
Найкраще, що може бути для дитини.
Але в багатьох громадах,
де люди мають низькі доходи,
використовують це - 50% жінок
не годують грудьми.
І що ж там є?
Мало лактози й ціла купа цукру.
Коли я кажу ціла купа цукру,
то маю на увазі 61 чайну ложку цукру.
Це не вкладається в голові.
Якесь божевілля.
І це викликає залежність.
Трирічній дитині купують
ось такий напій.
Пляшечка ось така завбільшки.
А в ній - шість чайних
ложок цукру.
Маркетинг оманливий,
адже матері думають собі:
"О, моя дитина виросте
висока, як жирафа!"
Ні, не як жирафа! Вона виросте
велика, як бегемот!
(Сміх)
Що відбувається далі?
Ми стаємо підлітками
й піддаємося спокусі сісти на дієту.
Задумайтесь на хвильку.
Вам на думку, напевно,
спали обезжирені продукти.
Е ні, мої любі.
Я знаю, як працює харчова
індустрія, тож скажу вам,
що коли з продукту забрати жир,
він втрачає весь смак.
Отож, що треба зробити?
Додати цукру, так щоб
у вашій улюбленій заправці до салату -
яка й так уже містить цукор,
про який ви не здогадуєтеся -
мала втричі більше цукру.
Далі ви спробуєте
безглютенову дієту.
Ні, мої любі.
Якщо це тільки примха,
краще добре подумайте.
Продукт без глютену часто містить
на 30-40% більше цукру, ніж звичайний.
Ви собі гадаєте: "Органічні продукти
такі корисні для моєї дитини! Це ж здорова їжа!"
Ні, не здорова.
Найгірше, що тільки може бути -
органічна суміш для немовлят.
Вона містить 61 чайну ложку цукру.
Майже 200 грамів.
Ось про що мені йдеться.
Стільки цукру, як у цій
маленькій коробці.
Що ж робити?
Думаєте, я закликаю всіх
перестати вживати цукор?
Ні.
Я б ніколи не сказав дітлахам:
"Не їжте цукру".
Я з Парижу. І знаю, що таке
потяг до солодкого.
Ось це - еклер.
Коли мене тягне на солодке,
я купую шоколадний еклер,
бо каву п'ю без цукру.
Отож, це мій цукор.
Але в тому, що праворуч,
трохи забагато цукру.
А виглядають вони однаково.
Ви дивитеся на ті два тістечка
й думаєте: "Ой, вони ж майже однакові".
Так, по 260 калорій у кожному.
Але різниця в тому, що одне з них
напхом напхане цукром.
А ті дев'ять чайних ложок цукру
діють як солодка вода.
Рівень цукру в печінці зашкалює.
Ось що я маю на увазі.
Дивіться, що відбувається.
Надлишковий цукор
перетворюється на глікоген.
З глікогену утворюється запас жиру.
Тобто інсулін не переносить
його до м'язів;
він каже організму:
"Я повернуся за цим пізніше".
Але якщо так робити
двічі або тричі на день,
то цей запас відкладеться
у вас на животі.
І ви його не позбудетеся.
Ми знаємо, що існує співвідношення
між тим, скільки вторинного цукру ви споживаєте,
і ймовірністю захворіти на недугу серця,
діабет другого типу й ожиріння.
Отож, як зупинити цю залежність?
А тут справді йдеться про залежність.
Зараз я вам дещо покажу.
Це знімок головного мозку
звичайної людини.
Червоні цятки - це дофамін.
Винагорода.
Це оте "Ах!", коли кусаєш
шматочок еклера.
І я знаю, що з'їм тільки одне
тістечко, а не два чи три.
Але коли є залежність,
картина виглядає ось так.
Бачите різницю? Це знімок
головного мозку наркомана.
Нема червоних цяток. Нема дофаміну.
Система винагороди не працює.
Тому мені треба ще. І ще. І ще.
А це знімок мозку людини,
яка страждає від ожиріння.
Я називаю це залежністю від цукру.
Те ж саме явище. Я жадаю цукру.
Жадаю цілих 22 чайні ложки,
а підлітки - аж 30 чайних ложок на день.
Як цього позбутися?
Як розв'язати кризу
дитячого ожиріння?
За допомогою попереджень.
Ось що я пропоную.
Ми вже так робили з тютюном,
то чому не можемо
зробити й з рештою продуктів -
написати на пачці попередження,
поруч із рештою цікавої інформації,
якої й так ніхто не читає?
Серйозно. Вказати, скільки там
чайних ложок цукру.
І то в розрахунку на цілу пачку,
а не одну сміховинну порцію.
Якщо ж продукт не містить
вторинного цукру,
не містить надлишкового цукру,
то про це теж треба написати
і наліпити зелену наклейку.
Про ту різницю дізнаються діти,
і коли настане час поласувати
бурґерами й картоплею-фрі,
вони спитають свого тата з мамою:
"Тату, ти точно хочеш отой кетчуп
з 57-ма ложками цукру
до картоплі-фрі?
Мені, будь ласка, той,
де пише "0" ложок цукру!"
Ми справді можемо це зробити. Гуртом.
Покласти край дитячому ожирінню.
Нам, простим людям,
треба донести це до влади.
Дякую.
(Оплески)