WEBVTT 00:00:00.000 --> 00:00:03.000 Ви, напевно, чули історію про двох крамарів, 00:00:03.000 --> 00:00:06.000 які навідалися до Африки у 1900-х роках, 00:00:06.000 --> 00:00:08.000 щоб з’ясувати, чи там можна 00:00:08.000 --> 00:00:10.000 продавати взуття. 00:00:10.000 --> 00:00:13.000 Незабаром вони відіслали телеграми в Манчестер. 00:00:13.000 --> 00:00:17.000 В одній з них було написано: "Становище - безнадійне! 00:00:17.000 --> 00:00:18.000 Тут взагалі не носять взуття". 00:00:18.000 --> 00:00:21.000 А інший крамар написав: "Чудова нагода! 00:00:21.000 --> 00:00:23.000 У них немає ще ніякого взуття". 00:00:23.000 --> 00:00:24.000 (Сміх) NOTE Paragraph 00:00:24.000 --> 00:00:27.000 Сьогодні у світі класичної музики склалася подібна ситуація, 00:00:28.000 --> 00:00:29.000 позаяк деякі люди думають, 00:00:29.000 --> 00:00:32.000 що класична музика вмирає. 00:00:33.000 --> 00:00:36.000 А інші ще взагалі нічого про неї не чули. 00:00:36.000 --> 00:00:40.000 Щоб не вникати у статистичні дані і тенденції 00:00:40.000 --> 00:00:42.000 і не розповідати про оркестри, що припиняють грати, 00:00:42.000 --> 00:00:45.000 та компанії звукозапису, які збанкрутували, 00:00:45.000 --> 00:00:49.000 я подумав, що цього вечора краще провести експеримент. 00:00:49.000 --> 00:00:53.000 Взагалі-то, це не зовсім експеримент, адже я знаю результат. NOTE Paragraph 00:00:54.000 --> 00:00:56.000 Але все ж таки щось схоже на нього. 00:00:56.000 --> 00:01:00.000 (Сміх) 00:01:00.000 --> 00:01:02.000 Спершу мені треба зробити дві речі. 00:01:02.000 --> 00:01:06.000 Насамперед, я хочу нагадати Вам, як грає на фортепіано 00:01:07.000 --> 00:01:08.000 семирічна дитина. 00:01:08.000 --> 00:01:10.000 Можливо, така дитина живе у Вашому домі. 00:01:11.000 --> 00:01:12.000 І грає приблизно так: 00:01:12.000 --> 00:01:32.000 (Фортепіано) 00:01:32.000 --> 00:01:34.000 Бачу, хтось із Вас упізнав свою дитину. 00:01:34.000 --> 00:01:39.000 Якщо вона бере уроки протягом року, то 00:01:39.000 --> 00:01:40.000 у вісім вона грає так: 00:01:40.000 --> 00:01:47.000 (Фортепіано) 00:01:47.000 --> 00:01:50.000 Минає ще рік - тепер їй дев'ять. 00:01:50.000 --> 00:01:56.000 (Фортепіано) 00:01:56.000 --> 00:01:59.000 І ось минає ще один рік. 00:01:59.000 --> 00:02:06.000 (Фортепіано) 00:02:06.000 --> 00:02:07.000 Але на цьому етапі дітям, як правило, набридає. 00:02:07.000 --> 00:02:09.000 (Сміх) 00:02:09.000 --> 00:02:11.000 (Оплески) 00:02:11.000 --> 00:02:13.000 Але якщо почекати ще один рік, 00:02:14.000 --> 00:02:15.000 Ви почуєте ось це: 00:02:15.000 --> 00:02:24.000 (Фортепіано) NOTE Paragraph 00:02:24.000 --> 00:02:27.000 Ви подумаєте, що дитина раптом 00:02:27.000 --> 00:02:30.000 захопилася музикою, 00:02:30.000 --> 00:02:33.000 змінився викладач, настав перехідний вік чи ще щось. 00:02:33.000 --> 00:02:37.000 Але насправді змінилися акценти. 00:02:38.000 --> 00:02:39.000 Бачите, першого разу хлопчик грав, 00:02:39.000 --> 00:02:41.000 акцентуючи кожну ноту. 00:02:42.000 --> 00:02:44.000 (Фортепіано) 00:02:44.000 --> 00:02:46.000 А наступного разу - кожну другу ноту. 00:02:47.000 --> 00:02:49.000 (Фортепіано) 00:02:49.000 --> 00:02:50.000 Стежте за моєю головою. 00:02:51.000 --> 00:02:52.000 (Сміх) 00:02:52.000 --> 00:02:54.000 Дев'ятирічна дитина 00:02:54.000 --> 00:02:55.000 акцентуватиме кожну четверту ноту. 00:02:55.000 --> 00:02:57.000 (Фортепіано) 00:02:58.000 --> 00:02:59.000 А десятирічна - кожну восьму. 00:02:59.000 --> 00:03:02.000 (Фортепіано) 00:03:02.000 --> 00:03:04.000 Одинадцятирічна дитина взагалі відіграє всю частину на одному подиху. 00:03:04.000 --> 00:03:07.000 (Фортепіано) NOTE Paragraph 00:03:08.000 --> 00:03:10.000 Навіть не знаю, як я опинився у цьому положенні. 00:03:10.000 --> 00:03:12.000 (Сміх) 00:03:13.000 --> 00:03:15.000 Я не хотів рухати плечима чи тілом. 00:03:15.000 --> 00:03:17.000 Це музика керувала мною. 00:03:17.000 --> 00:03:19.000 І саме тому я називаю це "грою однієї сідниці". 00:03:19.000 --> 00:03:21.000 (Фортепіано) 00:03:21.000 --> 00:03:22.000 Існує також гра іншої сідниці. 00:03:22.000 --> 00:03:26.000 (Фортепіано) 00:03:26.000 --> 00:03:29.000 Колись один чоловік спостерігав за моїм майстер-класом, 00:03:29.000 --> 00:03:30.000 коли я пояснював щось молодому піаністові. 00:03:31.000 --> 00:03:33.000 Він був президентом корпорації в Огайо. 00:03:33.000 --> 00:03:35.000 Я працював і працював із тим піаністом, і нарешті 00:03:36.000 --> 00:03:38.000 сказав: "Уся твоя біда в тому, що ти граєш двома сідницями, 00:03:38.000 --> 00:03:40.000 а треба однією!" 00:03:40.000 --> 00:03:42.000 Тоді я показав йому, як треба робити. 00:03:42.000 --> 00:03:44.000 І раптом музика злетіла. Вона злетіла угору. 00:03:45.000 --> 00:03:47.000 Усі глядачі аж роззявили рота, коли почули різницю. 00:03:47.000 --> 00:03:49.000 А потім я отримав листа від цього чоловіка. 00:03:49.000 --> 00:03:50.000 Він сказав: " Я був вражений. 00:03:50.000 --> 00:03:52.000 Повернувся і перетворив усю свою компанію 00:03:53.000 --> 00:03:54.000 на компанію однієї сідниці". 00:03:54.000 --> 00:03:57.000 (Сміх) NOTE Paragraph 00:03:58.000 --> 00:04:00.000 А тепер я розповім Вам про Вас. 00:04:00.000 --> 00:04:03.000 Тут близько 1600 людей. 00:04:03.000 --> 00:04:06.000 Мабуть 45 із Вас 00:04:06.000 --> 00:04:08.000 палко закохані в класичну музику. 00:04:09.000 --> 00:04:14.000 Ваше радіо завжди налаштоване на хвилю класичної музики. 00:04:14.000 --> 00:04:17.000 У машині Ви маєте диски і ходите на концерти. 00:04:17.000 --> 00:04:18.000 А Ваші діти навчаються у музичній школі. 00:04:18.000 --> 00:04:20.000 Ви не можете уявити свого життя без класичної музики. 00:04:21.000 --> 00:04:23.000 Але це тільки перша група. І у ній доволі небагато людей. 00:04:23.000 --> 00:04:25.000 Є ще одна група - трохи більша. 00:04:25.000 --> 00:04:27.000 До неї входять ті, хто не має нічого проти класичної музики. 00:04:27.000 --> 00:04:28.000 (Сміх) 00:04:28.000 --> 00:04:30.000 Наприклад, Ви приходите з роботи після довгого дня. 00:04:30.000 --> 00:04:32.000 Смакуєте келих вина, задерши ноги. 00:04:33.000 --> 00:04:35.000 І трішки Вівальді на задньому плані не зашкодить. 00:04:35.000 --> 00:04:36.000 (Сміх) 00:04:36.000 --> 00:04:37.000 Це була друга група. 00:04:37.000 --> 00:04:38.000 Тепер - третя. 00:04:38.000 --> 00:04:40.000 Це люди, які ніколи не слухають класичну музику. 00:04:40.000 --> 00:04:42.000 Це просто не входить у Ваше життя. 00:04:43.000 --> 00:04:45.000 Ви слухаєте класику як пасивні курці в аеропорту, 00:04:45.000 --> 00:04:47.000 (Сміх) 00:04:47.000 --> 00:04:48.000 -- ну ще почуєте уривок маршу з "Аїди", 00:04:48.000 --> 00:04:51.000 коли заходитимете в зал. Інакше Ви її не слухаєте. 00:04:52.000 --> 00:04:53.000 І таких людей напевно більшість. NOTE Paragraph 00:04:53.000 --> 00:04:55.000 Є ще одна дуже маленька група. 00:04:55.000 --> 00:04:58.000 Ці люди вважають, що їм ведмідь на вухо наступив. 00:04:58.000 --> 00:05:00.000 Неймовірно багато людей так думають. 00:05:01.000 --> 00:05:03.000 Багато разів я чув: "Моєму чоловікові ведмідь на вухо наступив". 00:05:03.000 --> 00:05:04.000 (Сміх) 00:05:04.000 --> 00:05:07.000 Насправді, слух є у всіх. 00:05:07.000 --> 00:05:10.000 Якщо б у Вас не було слуху, Ви не змогли б 00:05:10.000 --> 00:05:12.000 переключити передачу в машині. 00:05:12.000 --> 00:05:14.000 Ви б тоді не розуміли, 00:05:14.000 --> 00:05:16.000 чи людина родом із Техасу чи Риму. 00:05:16.000 --> 00:05:20.000 А телефон? Коли Ваша мама телефонує і просто 00:05:21.000 --> 00:05:23.000 каже "Привіт", 00:05:23.000 --> 00:05:26.000 Ви одразу не тільки впізнаєте, що це вона, а і який у неї настрій. 00:05:27.000 --> 00:05:30.000 У кожного чарівний слух. 00:05:30.000 --> 00:05:32.000 Ніхто не глухий. NOTE Paragraph 00:05:32.000 --> 00:05:36.000 Але мене не влаштовує ця прірва між 00:05:36.000 --> 00:05:39.000 тими, хто розуміє 00:05:40.000 --> 00:05:42.000 і кому подобається класична музика, 00:05:42.000 --> 00:05:45.000 і тими, хто взагалі ніяк із нею не пов'язаний. 00:05:45.000 --> 00:05:47.000 А людей, у яких немає слуху, серед нас узагалі немає. 00:05:47.000 --> 00:05:51.000 Але навіть між цими трьома групами - прірва. 00:05:51.000 --> 00:05:55.000 Тому я не зупинюсь, поки кожна людина в цьому залі, 00:05:55.000 --> 00:06:00.000 на вулиці і у всьому світі 00:06:01.000 --> 00:06:04.000 не зрозуміє і не полюбить класичну музику. 00:06:04.000 --> 00:06:06.000 І ми почнемо просто зараз. NOTE Paragraph 00:06:07.000 --> 00:06:12.000 Розумієте, я ні на мить не сумніваюся, 00:06:12.000 --> 00:06:15.000 що все спрацює, якщо Ви будете дивитися мені в очі. 00:06:15.000 --> 00:06:19.000 Лідер не повинен вагатися, 00:06:19.000 --> 00:06:22.000 коли він намагається донести до людей 00:06:23.000 --> 00:06:25.000 якусь ідею. 00:06:25.000 --> 00:06:28.000 Уявіть, якщо б Мартін Лютер Кінґ сказав: "Є в мене тут одна мрія, 00:06:28.000 --> 00:06:30.000 але я не впевнений, чи вона їм сподобається". 00:06:30.000 --> 00:06:33.000 (Сміх) NOTE Paragraph 00:06:34.000 --> 00:06:36.000 Зараз я зіграю одну п'єсу Шопена. 00:06:36.000 --> 00:06:41.000 Чудова прелюдія. Дехто з Вас її впізнає. 00:06:42.000 --> 00:07:10.000 (Музика) 00:07:10.000 --> 00:07:12.000 Знаєте, що відбулося у цьому залі? 00:07:13.000 --> 00:07:15.000 Коли я почав, Ви подумали: "О, які гарні звуки", 00:07:15.000 --> 00:07:28.000 (Музика) 00:07:29.000 --> 00:07:30.000 А потім: "Мабуть не варто їхати в те ж саме місце 00:07:30.000 --> 00:07:32.000 під час літньої відпустки". 00:07:32.000 --> 00:07:35.000 (Сміх) 00:07:35.000 --> 00:07:38.000 Кумедно, правда? 00:07:38.000 --> 00:07:41.000 Кумедно, як ці думки потрапляють до голови. 00:07:41.000 --> 00:07:42.000 І звичайно - 00:07:42.000 --> 00:07:45.000 (Оплески) 00:07:45.000 --> 00:07:47.000 і звичайно - якщо твір довгий, а у Вас був напружений день, 00:07:48.000 --> 00:07:49.000 Ви можете навіть задрімати. 00:07:49.000 --> 00:07:51.000 Тоді сусід постукає Вас по плечу 00:07:51.000 --> 00:07:55.000 і скаже: "Прокидайся! Це ж культура!" І спати захочеться ще більше. NOTE Paragraph 00:07:55.000 --> 00:07:58.000 А може Ви засинаєте під класичну музику 00:07:59.000 --> 00:08:01.000 не тому, що день був важкий, а через мене? 00:08:01.000 --> 00:08:03.000 Хтось думав, поки я грав: 00:08:03.000 --> 00:08:05.000 "Чому він так часто акцентує звуки?" 00:08:05.000 --> 00:08:08.000 Якщо б я робив це, рухаючи головою, всі б точно помітили. 00:08:09.000 --> 00:08:14.000 (Музика) 00:08:14.000 --> 00:08:18.000 Тепер до кінця життя, коли Ви слухатимете класичну музику, 00:08:18.000 --> 00:08:22.000 то зможете визначити ці імпульси. NOTE Paragraph 00:08:22.000 --> 00:08:24.000 Тоді з'ясуймо, що ж відбувається насправді. 00:08:24.000 --> 00:08:29.000 Ось нота Сі, наступна нота - До. 00:08:29.000 --> 00:08:32.000 До вміє робити сумною Сі, правда ж? 00:08:32.000 --> 00:08:35.000 (Сміх) 00:08:35.000 --> 00:08:37.000 Усі композитори це знають. Для сумної мелодії 00:08:37.000 --> 00:08:38.000 вони просто беруть ці два звуки. 00:08:38.000 --> 00:08:43.000 (Музика) 00:08:43.000 --> 00:08:45.000 Але це всього лиш До і чотири сумненькі Сі. 00:08:45.000 --> 00:08:47.000 (Сміх) 00:08:48.000 --> 00:08:53.000 Потім ідуть Ля, Соль і Фа. 00:08:53.000 --> 00:08:57.000 Отже у нас є Сі-Ля-Соль-Фа. І якщо так, 00:08:58.000 --> 00:09:04.000 то на що сподіватися далі? Щасливий випадок! 00:09:04.000 --> 00:09:10.000 Спробуймо ще раз. О, я чую хор TED! 00:09:10.000 --> 00:09:13.000 (Сміх) 00:09:13.000 --> 00:09:17.000 Ви помітили, що немає людей без слуху? Жодної людини. 00:09:17.000 --> 00:09:19.000 Кожне село у Бангладеш 00:09:19.000 --> 00:09:24.000 і кожен хутір у Китаї знає: 00:09:25.000 --> 00:09:28.000 да, да, да, да - да. Кожен знає, що все закінчиться нотою Мі. NOTE Paragraph 00:09:28.000 --> 00:09:31.000 Але Шопен не хотів грати Мі. Бо інакше що б трапилося? 00:09:32.000 --> 00:09:34.000 Усе б закінчилося, як у Гамлета. 00:09:34.000 --> 00:09:36.000 Пам'ятаєте Гамлета? 1 дія, 3 сцена. 00:09:37.000 --> 00:09:38.000 Гамлет дізнається, що його дядько вбив його батька. 00:09:38.000 --> 00:09:40.000 Пам'ятаєте - він одразу ж іде до дядька 00:09:40.000 --> 00:09:41.000 і намагається вбити його, але відступає. 00:09:41.000 --> 00:09:44.000 Згодом знову іде вбивати - і знову відступає. 00:09:44.000 --> 00:09:46.000 Усі критики, які сидять ось там у задньому ряду, 00:09:46.000 --> 00:09:49.000 мусять мати на все свою думку і тому зауважать: "Гамлет просто все відкладав на потім". 00:09:49.000 --> 00:09:50.000 (Сміх) 00:09:50.000 --> 00:09:52.000 Або скажуть, що він страждав від Едипового комплексу. 00:09:53.000 --> 00:09:56.000 Та ні, тоді п'єса на цьому закінчилася б. 00:09:56.000 --> 00:09:58.000 Ось чому Шекспір усе втиснув у Гамлета -- 00:09:59.000 --> 00:10:01.000 божевільну Офелію, п'єсу у п'єсі, 00:10:01.000 --> 00:10:02.000 череп Йорика, копачів могил. 00:10:03.000 --> 00:10:06.000 Усе для того, щоб відкласти - до 5 дії - вбивство дядька. NOTE Paragraph 00:10:06.000 --> 00:10:11.000 Так само і Шопен - мелодія майже досягає Мі, 00:10:11.000 --> 00:10:13.000 але він каже: "Повернімося і зробімо це знову". 00:10:13.000 --> 00:10:16.000 І повторює все спочатку. 00:10:17.000 --> 00:10:20.000 Тепер він стає збудженим. (Фортепіано) Це збудження, 00:10:20.000 --> 00:10:21.000 не хвилюйтеся. 00:10:22.000 --> 00:10:24.000 Далі він досягає Фа-дієз і нарешті повертається до Мі. 00:10:24.000 --> 00:10:27.000 Але це не той акорд -- тому що акорд, що його він шукає, 00:10:28.000 --> 00:10:31.000 ось тут (Фортепіано), а замість цього він грає ... 00:10:31.000 --> 00:10:35.000 так званий оманливий каданс, адже він вводить в оману. 00:10:36.000 --> 00:10:38.000 Я завжди кажу своїм студентам: "Коли граєте оманливий каданс, 00:10:38.000 --> 00:10:40.000 обов'язково піднімайте брови. І тоді всі зрозуміють". 00:10:40.000 --> 00:10:43.000 (Сміх) 00:10:43.000 --> 00:10:46.000 (Оплески) 00:10:47.000 --> 00:10:49.000 Він бере Мі, але не з тим акордом. 00:10:49.000 --> 00:10:52.000 Ще раз Мі, але новий акорд також не підходить. 00:10:52.000 --> 00:10:55.000 Ще раз - знову не те. 00:10:55.000 --> 00:10:57.000 І знову. 00:10:58.000 --> 00:11:01.000 І нарешті... (Фортепіано) 00:11:01.000 --> 00:11:05.000 Пан у першому ряду зітхнув. 00:11:06.000 --> 00:11:08.000 Він так само зітхає, коли повертається додому 00:11:08.000 --> 00:11:11.000 після важкого дня, виймає ключ із машини і каже: 00:11:12.000 --> 00:11:15.000 "Я вдома". Тому що ми всі знаємо, де наш дім. NOTE Paragraph 00:11:15.000 --> 00:11:18.000 Отже ця п'єса про повернення здалеку. 00:11:18.000 --> 00:11:20.000 І я зіграю її ще раз спочатку. 00:11:20.000 --> 00:11:23.000 А Ви слухатимете - Сі, До, Сі, До, Сі, До, Сі -- 00:11:23.000 --> 00:11:25.000 Донизу до Ля-Соль-Фа. 00:11:25.000 --> 00:11:27.000 Майже досягнула Мі, але тоді всьому кінець. 00:11:28.000 --> 00:11:30.000 Він повертається до Сі - хвилювання - Фа - Мі. 00:11:30.000 --> 00:11:32.000 Не та гармонія, не той акорд, знову не той. 00:11:33.000 --> 00:11:35.000 І, нарешті, він вдома. 00:11:35.000 --> 00:11:38.000 Я граю, сидячи на одній сідниці. 00:11:38.000 --> 00:11:41.000 (Сміх) 00:11:41.000 --> 00:11:43.000 Адже для того, щоб пройти шлях від Сі до Мі, 00:11:44.000 --> 00:11:49.000 я мушу забути про кожну окрему ноту 00:11:49.000 --> 00:11:54.000 і почати думати тільки про рух, про довгу лінію від Сі до Мі. NOTE Paragraph 00:11:55.000 --> 00:11:59.000 Ми тільки-но повернулися з Південної Африки. Туди неможливо поїхати, 00:11:59.000 --> 00:12:02.000 не пам'ятаючи, що Нельсон Мандела просидів там у в'язниці 27 років. 00:12:03.000 --> 00:12:05.000 Цікаво, про що він там думав? Про їжу? 00:12:05.000 --> 00:12:08.000 Ні, він думав про майбутнє Південної Африки 00:12:09.000 --> 00:12:10.000 і людства. Його бачення допомагало йому жити. 00:12:10.000 --> 00:12:13.000 Довга лінія. 00:12:13.000 --> 00:12:15.000 Так і птах - не думає про перешкоди на землі, над якими летить, 00:12:15.000 --> 00:12:19.000 а просто летить уперед. 00:12:19.000 --> 00:12:22.000 Відчуйте цей рух від Сі до Мі. 00:12:22.000 --> 00:12:26.000 І ще одне прохання, перш ніж я почну грати, 00:12:26.000 --> 00:12:31.000 згадайте когось, кого Ви колись палко любили - 00:12:31.000 --> 00:12:34.000 бабусю, коханого, 00:12:35.000 --> 00:12:38.000 того, кого любили всім серцем, 00:12:38.000 --> 00:12:41.000 і кого більше немає. 00:12:42.000 --> 00:12:45.000 Просто згадайте цю людину 00:12:45.000 --> 00:12:49.000 і слухайте музику від Сі до Мі. 00:12:49.000 --> 00:12:57.000 І ви зрозумієте усе, що хотів сказати Шопен. 00:12:57.000 --> 00:14:48.000 (Музика) 00:14:48.000 --> 00:14:55.000 (Оплески) NOTE Paragraph 00:14:55.000 --> 00:15:00.000 Ви мабуть здивовані, 00:15:00.000 --> 00:15:06.000 що я також плескаю. 00:15:06.000 --> 00:15:08.000 Якось я зробив це у школі в Бостоні. 00:15:08.000 --> 00:15:12.000 Там було 70 семикласників у віці 12 років. 00:15:12.000 --> 00:15:14.000 І я зробив з ними все те ж, 00:15:14.000 --> 00:15:15.000 що і з Вами. 00:15:15.000 --> 00:15:17.000 У кінці вони захоплено плескали. Вони плескали. 00:15:18.000 --> 00:15:19.000 Я плескав. Вони плескали. 00:15:19.000 --> 00:15:21.000 Потім я спитав: "Чому я плескаю?" 00:15:21.000 --> 00:15:22.000 І хтось із дітей сказав: "Тому що ми слухали!" 00:15:22.000 --> 00:15:27.000 (Сміх) 00:15:28.000 --> 00:15:30.000 Задумаймося. 1600 зайнятих людей, 00:15:30.000 --> 00:15:32.000 які займаються усім, чим завгодно, 00:15:33.000 --> 00:15:39.000 уважно слухали і були глибоко зворушені Шопеном. 00:15:39.000 --> 00:15:40.000 Це неабищо. 00:15:40.000 --> 00:15:43.000 Я впевнений, що кожен 00:15:43.000 --> 00:15:45.000 відчув це. Звичайно, я не можу бути цілковито впевнений. 00:15:46.000 --> 00:15:47.000 Тому розповім Вам, що трапилося зі мною одного разу. NOTE Paragraph 00:15:47.000 --> 00:15:50.000 Я був в Ірландії у час скрути, 10 років тому, 00:15:50.000 --> 00:15:53.000 і працював із дітьми католиків і протестантів 00:15:53.000 --> 00:15:57.000 над розв'язанням конфліктів. Ми також слухали з ними класичну музику. 00:15:58.000 --> 00:16:00.000 Це було доволі ризиковано, оскільки вони - діти вулиць. 00:16:00.000 --> 00:16:03.000 Наступного ранку до мене підійшов один хлопець і сказав: 00:16:04.000 --> 00:16:07.000 "Знаєте, я взагалі ніколи такої музики не слухав, 00:16:07.000 --> 00:16:08.000 але коли Ви грали той "Шопінговий" уривок..." 00:16:08.000 --> 00:16:11.000 (Сміх) 00:16:11.000 --> 00:16:15.000 Він сказав: "Мого брата вбили торік, і я не плакав за ним, 00:16:16.000 --> 00:16:17.000 але коли Ви грали цей уривок, 00:16:17.000 --> 00:16:20.000 я думав лише про нього. 00:16:20.000 --> 00:16:22.000 У мене потекли сльози. 00:16:22.000 --> 00:16:25.000 Я плакав і відчув полегшення". 00:16:25.000 --> 00:16:27.000 Тоді я зрозумів, 00:16:27.000 --> 00:16:34.000 що класична музика - для всіх. Абсолютно для всіх. NOTE Paragraph 00:16:35.000 --> 00:16:37.000 Щоправда, люди мого фаху - 00:16:37.000 --> 00:16:41.000 музиканти - на жаль, не завжди так вважають. 00:16:41.000 --> 00:16:44.000 Вони кажуть, що тільки 3% населення люблять класику. 00:16:44.000 --> 00:16:48.000 Якщо ми зможемо зробити так, щоб її полюбили 4% - ми переможемо! 00:16:49.000 --> 00:16:52.000 Я запитую: "Але як мені жити? Що говорити? Як бути? 00:16:52.000 --> 00:16:55.000 Якщо зараз класичну музику люблять 3% людей на планеті, 00:16:56.000 --> 00:16:58.000 як домогтися 4%? Що робити? 00:16:58.000 --> 00:17:00.000 Що говорити? Як бути? 00:17:00.000 --> 00:17:02.000 Я впевнений, що кожен любить класику -- 00:17:02.000 --> 00:17:04.000 просто дехто поки що не підозрює про це". 00:17:04.000 --> 00:17:05.000 (Сміх) 00:17:05.000 --> 00:17:07.000 Два цілком різні світи. NOTE Paragraph 00:17:08.000 --> 00:17:11.000 Одного разу, коли мені було 45 років, 00:17:11.000 --> 00:17:16.000 і я вже 20 років диригував оркестром, мене осяяло. 00:17:17.000 --> 00:17:20.000 Диригент не творить жодного звуку. 00:17:20.000 --> 00:17:22.000 Але саме мене Ви бачите на обкладинках CD. 00:17:22.000 --> 00:17:25.000 (Сміх) 00:17:25.000 --> 00:17:27.000 Але ж диригент не грає ані звуку! 00:17:28.000 --> 00:17:32.000 Від диригента залежить, чи почуватимуться музиканти могутніми. 00:17:32.000 --> 00:17:36.000 Раптом усе моє життя змінилося. 00:17:37.000 --> 00:17:38.000 Музиканти з мого оркетсру приходили і запитували: 00:17:38.000 --> 00:17:40.000 "Бене, що трапилось?" А ось що трапилось. 00:17:40.000 --> 00:17:45.000 Я зрозумів, що повинен пробуджувати в інших людях їхні приховані можливості. 00:17:45.000 --> 00:17:48.000 Я хотів знати, чи мені це вдається. 00:17:48.000 --> 00:17:51.000 Знаєте, як про це дізнатися? Погляньте на очі. 00:17:51.000 --> 00:17:55.000 Якщо очі сяють, тоді Вам виходить. 00:17:56.000 --> 00:17:57.000 Ви можете освітити ціле село очима цього хлопця. 00:17:57.000 --> 00:17:59.000 (Сміх) 00:17:59.000 --> 00:18:01.000 Якщо очі сяють, Ви все робите правильно. 00:18:01.000 --> 00:18:04.000 Якщо в очах немає блиску, тоді 00:18:04.000 --> 00:18:05.000 настає час запитати себе - 00:18:05.000 --> 00:18:11.000 хто я такий, якщо у моїх музикантів згаслий погляд? 00:18:12.000 --> 00:18:13.000 Запитайте себе про своїх дітей. 00:18:13.000 --> 00:18:18.000 Хто я, якщо у моїх дітей не блищать очі? 00:18:19.000 --> 00:18:21.000 Відкривається зовсім інший світ. NOTE Paragraph 00:18:21.000 --> 00:18:26.000 А тепер наша чарівна подорож наближається до завершення, 00:18:27.000 --> 00:18:28.000 і ми знову спускаємося на землю. 00:18:28.000 --> 00:18:32.000 Ми мусимо запитати себе: 00:18:32.000 --> 00:18:37.000 "Ким я буду, коли повернусь у світ?" 00:18:37.000 --> 00:18:39.000 Я знаю одне визначення успіху. 00:18:40.000 --> 00:18:42.000 Доволі просте. Це не багатство, не слава, і не влада. 00:18:42.000 --> 00:18:45.000 Успіх - це сяючі очі довкола Вас. NOTE Paragraph 00:18:46.000 --> 00:18:49.000 І останнє - 00:18:49.000 --> 00:18:52.000 наші слова дуже важливі. 00:18:52.000 --> 00:18:54.000 Слова, які виходять із наших вуст. 00:18:54.000 --> 00:18:58.000 Я дізнався про це від жінки, яка вижила в Освенцимі. 00:18:58.000 --> 00:18:59.000 Від однієї із небагатьох уцілілих. 00:18:59.000 --> 00:19:03.000 Вона потрапила до табору в 15 років. 00:19:04.000 --> 00:19:11.000 Її брату було 8, батьків вони втратили. 00:19:11.000 --> 00:19:16.000 Вона розповіла мені: "Ми їхали в потязі до Освенциму, 00:19:16.000 --> 00:19:19.000 я подивилася вниз і побачила, 00:19:19.000 --> 00:19:21.000 що мій брат загубив взуття. 00:19:22.000 --> 00:19:25.000 Я крикнула: "Чому ти такий неуважний, не дивишся за своїми речами!" 00:19:25.000 --> 00:19:26.000 Так, як старша сестра каже 00:19:26.000 --> 00:19:30.000 своєму молодшому брату. 00:19:30.000 --> 00:19:33.000 На жаль, це були останні слова, які вона сказала своєму братові. 00:19:33.000 --> 00:19:37.000 Він не вижив. Вони більше ніколи не зустрілись. 00:19:37.000 --> 00:19:39.000 Коли вона вийшла з табору, то поклялася. 00:19:40.000 --> 00:19:44.000 "Я повернулася до життя після Освенцима і поклялася, 00:19:44.000 --> 00:19:49.000 що ніколи не вимовлю слів, які б не хотіла 00:19:50.000 --> 00:19:53.000 вимовити останніми в житті". 00:19:53.000 --> 00:19:57.000 Чи зможемо ми так жити? Ні. І вчинимо кривду собі та іншим. 00:19:58.000 --> 00:20:05.000 Але про це варто пам'ятати. Дякую. 00:20:05.000 --> 00:20:10.000 (Оплески) 00:20:11.000 --> 00:20:22.000 Сяючі очі, сяючі очі. 00:20:22.000 --> 00:20:25.000 Дякую. 00:20:26.000 --> 00:20:31.000 (Музика)