1
00:00:00,000 --> 00:00:07,000
Доброго ранку. Як справи? 
Чудова конференція, чи не так?

2
00:00:07,000 --> 00:00:11,000
Я був у захваті від попередніх виступів.

3
00:00:11,000 --> 00:00:15,000
Тож, я мабуть піду. (Сміх)

4
00:00:15,000 --> 00:00:19,000
Тут було три теми

5
00:00:19,000 --> 00:00:23,000
впродовж конференції, які стосуються

6
00:00:23,000 --> 00:00:25,000
того, про що я хочу поговорити.

7
00:00:25,000 --> 00:00:29,000
Одна з них — надзвичайні докази 
людської творчості

8
00:00:29,000 --> 00:00:32,000
в усіх презентаціях, які ми тут бачили,

9
00:00:32,000 --> 00:00:35,000
та в усіх людях, тут присутніх. Сама широта

10
00:00:35,000 --> 00:00:38,000
та розмах заходу. Друга — це те,

11
00:00:38,000 --> 00:00:41,000
що ми всі опинилися в місці, де ми й гадки 
не маємо, що з нами станеться

12
00:00:41,000 --> 00:00:43,000
в майбутньому. Жодної здогадки,

13
00:00:43,000 --> 00:00:45,000
чим це все врешті обернеться.

14
00:00:45,000 --> 00:00:48,000
Мене дуже цікавить освіта...

15
00:00:48,000 --> 00:00:51,000
власне, я помічаю, що всіх і кожного цікавить освіта.

16
00:00:51,000 --> 00:00:53,000
Хіба вас ні? Дуже цікаво.

17
00:00:53,000 --> 00:00:56,000
Наприклад, ви на вечірці і кажете комусь,

18
00:00:56,000 --> 00:00:59,000
що працюєте в галузі освіти...

19
00:00:59,000 --> 00:01:06,000
Власне, ви нечасто буваєте на вечірках, 
якщо ви працюєте в освіті.

20
00:01:06,000 --> 00:01:09,000
(Сміх) Вас не запрошують.

21
00:01:09,000 --> 00:01:14,000
Що цікаво, навіть у відповідь на ваше запрошення. 
Це мене дивує.

22
00:01:14,000 --> 00:01:16,000
Але якщо ви на вечірці й на чиєсь запитання

23
00:01:16,000 --> 00:01:18,000
«Ким ви працюєте?»

24
00:01:18,000 --> 00:01:20,000
відповідаєте, що працюєте в сфері освіти,

25
00:01:20,000 --> 00:01:24,000
ви побачите, як кров відливає від обличчя
вашого співрозмовника, і він думає:

26
00:01:24,000 --> 00:01:30,000
«О Боже, чому я? У мій єдиний 
вихідний за весь тиждень». (Сміх)

27
00:01:30,000 --> 00:01:32,000
Але якщо ви спитаєте про їхню освіту,

28
00:01:32,000 --> 00:01:34,000
вони просто притиснуть вас до стіни. 
Тому що це — одна з тих речей,

29
00:01:34,000 --> 00:01:37,000
які дуже глибоко зачіпають людей, чи не так?

30
00:01:37,000 --> 00:01:40,000
Так само, як релігія, гроші і таке інше.

31
00:01:40,000 --> 00:01:44,000
Я дуже цікавлюся освітою, 
гадаю, як і всі ми.

32
00:01:44,000 --> 00:01:46,000
Вона цікавить нас особливо гостро

33
00:01:46,000 --> 00:01:49,000
почасти тому, що саме освіта

34
00:01:49,000 --> 00:01:52,000
має привести нас до майбутнього, 
що його ми не можемо уявити.

35
00:01:52,000 --> 00:01:55,000
Якщо замислитися, діти, які 
цьогоріч ідуть до школи,

36
00:01:55,000 --> 00:02:01,000
виходитимуть на пенсію у 2065 році. 
Ніхто й гадки не має —

37
00:02:01,000 --> 00:02:04,000
попри всі ці знання, що демонстрували тут протягом 
останніх 4 днів, —

38
00:02:04,000 --> 00:02:06,000
яким буде світ

39
00:02:06,000 --> 00:02:08,000
навіть через п‘ять років. 
І все ж ми маємо

40
00:02:08,000 --> 00:02:11,000
якось їх підготувати до нього. 
Тож, я гадаю, ситуація тут

41
00:02:11,000 --> 00:02:13,000
надзвичайно непередбачувана.

42
00:02:13,000 --> 00:02:15,000
І третя причина— це те, що

43
00:02:15,000 --> 00:02:20,000
ми всі погоджуємося,

44
00:02:20,000 --> 00:02:23,000
що діти мають надзвичайні можливості —

45
00:02:23,000 --> 00:02:25,000
дивовижну спроможність до інновацій. 
Сірена вчора ввечері — це просто диво,

46
00:02:25,000 --> 00:02:28,000
правда ж? Що вона може зробити!

47
00:02:28,000 --> 00:02:33,000
Вона — виняток, але, з іншого боку,

48
00:02:33,000 --> 00:02:36,000
вона не є винятком в масштабі всіх дітей світу.

49
00:02:36,000 --> 00:02:39,000
Що ми тут маємо — надзвичайно
наполегливу людину,

50
00:02:39,000 --> 00:02:41,000
яка знайшла в собі талант. 
Але я маю на увазі,

51
00:02:41,000 --> 00:02:43,000
що в кожної дитини надзвичайні таланти.

52
00:02:43,000 --> 00:02:45,000
А ми їх розтринькуємо, доволі безтурботно.

53
00:02:45,000 --> 00:02:48,000
Тож, я хочу поговорити про освіту

54
00:02:48,000 --> 00:02:51,000
і творчість. Моя думка полягає в тому,

55
00:02:51,000 --> 00:02:54,000
що творчість сьогодні не менш важлива в освіті,
ніж грамотність,

56
00:02:54,000 --> 00:02:58,000
і ми маємо надати їй такий же статус.

57
00:02:58,000 --> 00:03:06,000
(Оплески) Дякую. До речі, це все.

58
00:03:06,000 --> 00:03:10,000
Дуже дякую. (Сміх) 
Тож, у мене ще 15 хвилин.

59
00:03:10,000 --> 00:03:17,000
Я народився... ні (Сміх)

60
00:03:17,000 --> 00:03:21,000
Я нещодавно почув чудову історію... 
обожнюю її розповідати...

61
00:03:21,000 --> 00:03:25,000
про маленьку дівчинку, яка ходила на уроки малювання. 
Їй було шість,

62
00:03:25,000 --> 00:03:27,000
вона сиділа позаду,

63
00:03:27,000 --> 00:03:29,000
і вчителька казала, що ця дівчинка

64
00:03:29,000 --> 00:03:33,000
була зазвичай неуважна, а на уроках малювання 
ставала уважною.

65
00:03:33,000 --> 00:03:35,000
Вчительку це зацікавило, 
вона підійшла до неї

66
00:03:35,000 --> 00:03:38,000
та спитала: «Що ти малюєш?»

67
00:03:38,000 --> 00:03:41,000
Дівчинка відповіла: «Я малюю Бога».

68
00:03:41,000 --> 00:03:44,000
Тоді вчителька сказала: «Але ніхто не знає, 
як виглядає Бог».

69
00:03:44,000 --> 00:03:51,000
А дівчинка відповіла: 
«За хвилину дізнаються».

70
00:03:51,000 --> 00:03:52,000
(Сміх)

71
00:03:52,000 --> 00:03:57,000
Коли моєму сину виповнилося чотири, в Англії...

72
00:03:57,000 --> 00:04:00,000
власне, йому всюди було чотири, якщо чесно. (Сміх)

73
00:04:00,000 --> 00:04:06,000
Строго кажучи, куди б він не поїхав, 
йому скрізь було того року чотири.

74
00:04:06,000 --> 00:04:08,000
Він грав в п‘єсі про Різдво.

75
00:04:08,000 --> 00:04:11,000
Ви пам‘ятаєте сюжет? О, це було дещо.

76
00:04:11,000 --> 00:04:14,000
Це була велика історія. 
Мел Ґібсон зняв продовження.

77
00:04:14,000 --> 00:04:19,000
Можливо, ви його бачили: «Різдво II». 
Джеймсу дісталася роль Йосипа,

78
00:04:19,000 --> 00:04:22,000
ми були дуже цьому раді.

79
00:04:22,000 --> 00:04:24,000
Ми вважали, що це одна з головних ролей.

80
00:04:24,000 --> 00:04:26,000
Ми найняли натовп людей у футболках з написом

81
00:04:26,000 --> 00:04:29,000
«Джеймс Робінсон» — це Йосип!» (Сміх)

82
00:04:29,000 --> 00:04:31,000
У його ролі не було діалогу, то був епізод,

83
00:04:31,000 --> 00:04:34,000
де заходять троє волхвів. 
Вони увійшли з подарунками

84
00:04:34,000 --> 00:04:36,000
і принесли золото, пахощі та мирру.

85
00:04:36,000 --> 00:04:38,000
Це було насправді. Ми сиділи дивилися,

86
00:04:38,000 --> 00:04:40,000
і, здається, вони переплутали дари.

87
00:04:40,000 --> 00:04:42,000
Ми після спектаклю 
розмовляли з малим і запитали його:

88
00:04:42,000 --> 00:04:44,000
«Все було гаразд?» 
А він відповів: «Так, а що, щось не так?»

89
00:04:44,000 --> 00:04:46,000
Вони просто помінялися, і все.

90
00:04:46,000 --> 00:04:47,000
Тож, входить троє хлопців

91
00:04:47,000 --> 00:04:49,000
чотирьох років, з рушниками на головах,

92
00:04:49,000 --> 00:04:52,000
і ставлять на підлогу коробки,

93
00:04:52,000 --> 00:04:54,000
і перший каже: «Я приніс вам золото».

94
00:04:54,000 --> 00:04:57,000
А другий каже «Я приніс вам мирру».

95
00:04:57,000 --> 00:05:11,000
А третій каже: «Френк передав ось це». (Сміх)

96
00:05:11,000 --> 00:05:13,000
Що в цих історіях спільного — це те, 
що діти хапаються за можливість.

97
00:05:13,000 --> 00:05:16,000
Якщо вони не знають чогось, вони спробують.

98
00:05:16,000 --> 00:05:19,000
Я маю рацію? Вони не бояться помилитися.

99
00:05:19,000 --> 00:05:24,000
Я не хочу сказати, що постійно помилятися — 
це означає бути творчим.

100
00:05:24,000 --> 00:05:25,000
Але ми знаємо,

101
00:05:25,000 --> 00:05:28,000
що коли ти не готовий помилитися,

102
00:05:28,000 --> 00:05:31,000
то ніколи не створиш нічого оригінального.

103
00:05:31,000 --> 00:05:34,000
Якщо ти не готовий помилитися. 
А до того моменту, коли вони стають дорослими,

104
00:05:34,000 --> 00:05:36,000
більшість з дітей вже втрачають цю здатність.

105
00:05:36,000 --> 00:05:39,000
Вони бояться робити помилки.

106
00:05:39,000 --> 00:05:41,000
І, до речі, ми саме так керуємо компаніями.

107
00:05:41,000 --> 00:05:44,000
Ми не прощаємо помилок. І ми так само

108
00:05:44,000 --> 00:05:47,000
працюємо з національною системою освіти, де

109
00:05:47,000 --> 00:05:50,000
помилки — це найгірше, що ви можете зробити.

110
00:05:50,000 --> 00:05:53,000
І, як наслідок, у процесі навчання 
ми забираємо в дітей

111
00:05:53,000 --> 00:05:56,000
їхні творчі здібності. 
Пікассо колись сказав,

112
00:05:56,000 --> 00:05:59,000
що всі діти народжуються митцями.

113
00:05:59,000 --> 00:06:03,000
Проблема в тому, щоб залишитися митцем, 
коли подорослішаєш. Я вірю в це всім серцем:

114
00:06:03,000 --> 00:06:05,000
ми не набуваємо творчих здібностей з віком,

115
00:06:05,000 --> 00:06:08,000
ми їх переростаємо. 
Точніше, ми навчаємося їх втрачати.

116
00:06:08,000 --> 00:06:10,000
Чому так відбувається?

117
00:06:10,000 --> 00:06:14,000
Років п‘ять тому я жив у Стретфорді-на-Ейвоні.

118
00:06:14,000 --> 00:06:16,000
До речі, ми переїхали зі Стретфорду-на-Ейвоні 
до Лос-Анджелесу.

119
00:06:16,000 --> 00:06:20,000
Тож, можете собі уявити, який це був легкий переїзд.

120
00:06:20,000 --> 00:06:22,000
(Сміх) Насправді,

121
00:06:22,000 --> 00:06:24,000
ми жили в містечку під назвою Сніттерфілд,

122
00:06:24,000 --> 00:06:26,000
неподалік від Стретфоду, там ще

123
00:06:26,000 --> 00:06:31,000
народився батько Шекспіра. 
Вас нічого не зачепило? Мене — так.

124
00:06:31,000 --> 00:06:33,000
Ви не думали, що в Шекспіра був батько, так?

125
00:06:33,000 --> 00:06:35,000
Так? Тому що ви не думали про те,

126
00:06:35,000 --> 00:06:37,000
що Шекспір був дитиною, правда?

127
00:06:37,000 --> 00:06:40,000
Семирічний Шекспір? Я ніколи про це не думав. 
Тобто, йому колись

128
00:06:40,000 --> 00:06:42,000
було сім років. Він ходив

129
00:06:42,000 --> 00:06:51,000
на чиїсь уроки англійської, чи не так? 
Якось ніяково.

130
00:06:51,000 --> 00:07:05,000
(Сміх) «Треба бути стараннішим». 
Батько вкладав його спати, ну, знаєте,

131
00:07:05,000 --> 00:07:08,000
Шекспіру: «Час лягати спати»,

132
00:07:08,000 --> 00:07:10,000
Вільяму Шекспіру, «Поклади олівця,

133
00:07:10,000 --> 00:07:18,000
і перестань так розмовляти. 
Ніхто тебе не розуміє».

134
00:07:18,000 --> 00:07:23,000
(Сміх)

135
00:07:23,000 --> 00:07:26,000
Тож, ми перебралися зі Стретфорду 
до Лос-Анджелеса,

136
00:07:26,000 --> 00:07:30,000
до речі, хочу декілька слів сказати про переїзд.

137
00:07:30,000 --> 00:07:33,000
Син не хотів їхати.

138
00:07:33,000 --> 00:07:36,000
У мене двоє дітей. Сину зараз 21 рік, 
а доньці — 16.

139
00:07:36,000 --> 00:07:38,000
Він не хотів їхати до Лос-Анджелесу. 
Йому подобалося місто,

140
00:07:38,000 --> 00:07:43,000
але в Англії у нього була подружка. 
Вона була коханням його життя, Сара.

141
00:07:43,000 --> 00:07:45,000
Вони були знайомі вже місяць.

142
00:07:45,000 --> 00:07:48,000
Звертаю вашу увагу, вони тільки-но відсвяткували
свій четвертий ювілей,

143
00:07:48,000 --> 00:07:52,000
адже місяць — це багато, коли тобі 16.

144
00:07:52,000 --> 00:07:54,000
Отже, він був дуже засмучений під час польоту

145
00:07:54,000 --> 00:07:56,000
і сказав: «Я більше ніколи не зустріну такої, як Сара».

146
00:07:56,000 --> 00:07:58,000
Ми, до речі, були раді його словам, якщо чесно,

147
00:07:58,000 --> 00:08:10,000
тому що вона була головною причиною, 
чому ми їхали з країни.

148
00:08:10,000 --> 00:08:13,000
(Сміх)

149
00:08:13,000 --> 00:08:16,000
Але коли ти приїздиш до Америки, або подорожуєш,

150
00:08:16,000 --> 00:08:18,000
помічаєш одну цікаву річ:

151
00:08:18,000 --> 00:08:22,000
кожна система освіти на планеті 
має однакову ієрархію предметів.

152
00:08:22,000 --> 00:08:24,000
Кожна. Хоч куди ти поїхав.

153
00:08:24,000 --> 00:08:26,000
Здавалося б, має бути навпаки, але ні.

154
00:08:26,000 --> 00:08:29,000
На вершині — математика та мови,

155
00:08:29,000 --> 00:08:31,000
потім гуманітарні науки, а внизу — мистецтва.

156
00:08:31,000 --> 00:08:33,000
Скрізь на Землі.

157
00:08:33,000 --> 00:08:36,000
І майже в кожній системі

158
00:08:36,000 --> 00:08:38,000
однакова ієрархія в мистецтвах.

159
00:08:38,000 --> 00:08:40,000
Образотворче мистецтво та музика в школах 
зазвичай мають вищий статус,

160
00:08:40,000 --> 00:08:43,000
ніж драма й танці. 
Немає жодної системи освіти на планеті,

161
00:08:43,000 --> 00:08:45,000
яка б вчила дітей танцям кожного дня,

162
00:08:45,000 --> 00:08:48,000
так само, як ми вчимо дітей математиці. Чому?

163
00:08:48,000 --> 00:08:50,000
Чому ні? Я гадаю, це важливо.

164
00:08:50,000 --> 00:08:53,000
Я думаю, що математика дуже важлива, 
але танці важливі теж.

165
00:08:53,000 --> 00:08:56,000
Діти танцюють весь час, коли їм це дозволяють, 
ми всі танцюємо.

166
00:08:56,000 --> 00:08:59,000
У всіх нас є тіла, правда? 
Або я щось не так розумію?

167
00:08:59,000 --> 00:09:03,000
(Сміх) Відверто кажучи, ось що відбувається.

168
00:09:03,000 --> 00:09:05,000
Коли діти підростають, ми починаємо вчити їх

169
00:09:05,000 --> 00:09:08,000
від пояса та вище. А потім концентруємося на голові.

170
00:09:08,000 --> 00:09:10,000
І дещо з одного боку.

171
00:09:10,000 --> 00:09:14,000
Уявіть, що ви прибулець,
дивитесь на систему освіти

172
00:09:14,000 --> 00:09:17,000
й питаєте : «А для чого вона - загальна освіта?»

173
00:09:17,000 --> 00:09:19,000
Я гадаю, щоб відповісти на це запитання,
треба подивитися на результат,

174
00:09:19,000 --> 00:09:21,000
хто виграє в цьому,

175
00:09:21,000 --> 00:09:23,000
хто робить все, що треба,

176
00:09:23,000 --> 00:09:26,000
кому дістаються всі нагороди, хто перемагає...

177
00:09:26,000 --> 00:09:29,000
Я думаю, висновок звучав би так:
головна мета загальної освіти

178
00:09:29,000 --> 00:09:30,000
по всьому світу —

179
00:09:30,000 --> 00:09:34,000
створювати університетських професорів. 
Чи не так?

180
00:09:34,000 --> 00:09:36,000
Це люди, які виходять з вершини.

181
00:09:37,000 --> 00:09:40,000
Я також був одним із них, тож ось. (Сміх)

182
00:09:40,000 --> 00:09:44,000
Ні, мені подобаються професори, але, знаєте,

183
00:09:44,000 --> 00:09:48,000
не треба ставитися до них як до 
найвищого досягнення людства.

184
00:09:48,000 --> 00:09:50,000
Вони — просто форма життя,

185
00:09:50,000 --> 00:09:52,000
тільки форма життя. 
Але вони доволі цікаві,

186
00:09:52,000 --> 00:09:54,000
і я кажу це з приязні до них.

187
00:09:54,000 --> 00:09:57,000
Є щось цікаве, з мого досвіду, в професорах...

188
00:09:57,000 --> 00:10:00,000
не у всіх, але зазвичай... 
вони живуть у своїх головах.

189
00:10:00,000 --> 00:10:02,000
Вони живуть там, 
здебільшого з одного боку голови.

190
00:10:02,000 --> 00:10:06,000
Вони немов без тіла, розумієте, майже буквально.

191
00:10:06,000 --> 00:10:08,000
Вони дивляться на своє тіло,

192
00:10:08,000 --> 00:10:17,000
як на якийсь транспорт для своїх голів, правда?

193
00:10:17,000 --> 00:10:24,000
(Сміх) Це немов засіб, щоб перевозити 
голову на зустрічі.

194
00:10:24,000 --> 00:10:27,000
Якщо ви хочете спражні докази не-тілесного досвіду,

195
00:10:27,000 --> 00:10:30,000
до речі, навідайтеся до конференції

196
00:10:30,000 --> 00:10:32,000
вищих академіків

197
00:10:32,000 --> 00:10:35,000
та загляньте на дискотеку в останній вечір.

198
00:10:35,000 --> 00:10:39,000
(Сміх) І там ви все побачите, 
дорослі чоловіки та жінки,

199
00:10:39,000 --> 00:10:43,000
які корчаться, не потрапляють в ритм,

200
00:10:43,000 --> 00:10:47,000
чекають, коли вже все скінчиться, та можна буде 
поїхати додому та написати про це наукову роботу.

201
00:10:47,000 --> 00:10:53,000
Сучасна система освіти покладається 
на ідею академічних здібностей.

202
00:10:53,000 --> 00:10:56,000
І на це є причина.

203
00:10:56,000 --> 00:10:58,000
Ця система була створена... 
в усьому світі, насправді, не було

204
00:10:58,000 --> 00:11:00,000
жодної системи освіти до 19 століття.

205
00:11:00,000 --> 00:11:03,000
Воні всі з'явилися,

206
00:11:03,000 --> 00:11:04,000
щоб задовільнити потреби індустріалізму.

207
00:11:04,000 --> 00:11:07,000
Тож, ієрархія походить з двох ідей.

208
00:11:07,000 --> 00:11:11,000
По-перше, що найкорисніші для роботи дисципліни

209
00:11:11,000 --> 00:11:13,000
посідають верхні сходинки. 
Тож, у школі вас, мабуть, м'яко відводили вбік

210
00:11:13,000 --> 00:11:15,000
від речей, що вам насправді подобалися як дитині,

211
00:11:15,000 --> 00:11:17,000
на підставі того, що

212
00:11:17,000 --> 00:11:20,000
ви ніколи не зможете заробляти 
цим на життя. Чи не так?

213
00:11:20,000 --> 00:11:22,000
Не займайся музикою, ти не будеш музикантом;

214
00:11:22,000 --> 00:11:24,000
не займайся мистецтвом, ти не будеш художником.

215
00:11:25,000 --> 00:11:29,000
М'яка порада — але ж помилкова. Весь світ

216
00:11:29,000 --> 00:11:30,000
зараз перебуває в стані революції.

217
00:11:30,000 --> 00:11:33,000
І по-друге, це академічні здібності, які 
насправді почали домінувати

218
00:11:33,000 --> 00:11:34,000
в нашому сприйнятті інтелекту,

219
00:11:34,000 --> 00:11:37,000
тому що університети збудували систему, 
подібну до себе.

220
00:11:37,000 --> 00:11:39,000
Якщо подумати, то вся система

221
00:11:39,000 --> 00:11:41,000
загальної освіти по всьому світу — 
це затяжний процес

222
00:11:41,000 --> 00:11:43,000
вступу до університету.

223
00:11:43,000 --> 00:11:46,000
Як наслідок, багато талановитих,

224
00:11:46,000 --> 00:11:48,000
обдарованих, творчих людей себе такими не вважають,

225
00:11:48,000 --> 00:11:50,000
адже те, що їм гарно вдавалося в школі,

226
00:11:50,000 --> 00:11:54,000
не цінувалося або навіть таврувалося.

227
00:11:54,000 --> 00:11:56,000
І я вважаю, що ми не можемо собі дозволити 
продовжувати в тому ж дусі.

228
00:11:56,000 --> 00:11:58,000
За наступні 30 років, за даними ЮНЕСКО,

229
00:11:58,000 --> 00:12:01,000
через освіту пройде більше людей,

230
00:12:01,000 --> 00:12:03,000
ніж від початку історії.

231
00:12:03,000 --> 00:12:05,000
Більше людей, і в цьому поєднання

232
00:12:05,000 --> 00:12:07,000
всього, про що ми говорили —

233
00:12:07,000 --> 00:12:10,000
технологія і те, як вона впливає на роботу, 
демографія

234
00:12:10,000 --> 00:12:12,000
та величезний сплеск росту населення.

235
00:12:12,000 --> 00:12:15,000
Несподівано, вчені ступені не мають ніякого значення. 
Хіба це не так?

236
00:12:15,000 --> 00:12:19,000
Коли я був студентом, якщо у вас був диплом, 
ви мали роботу.

237
00:12:19,000 --> 00:12:22,000
Якщо ж у вас не було роботи, 
то це тому, що ви самі її не хотіли.

238
00:12:22,000 --> 00:12:25,000
Якщо чесно, я і сам її не хотів. (Сміх)

239
00:12:25,000 --> 00:12:30,000
Проте сьогодні люди з дипломами дуже часто

240
00:12:30,000 --> 00:12:31,000
біжать додому грати у відеоігри,

241
00:12:31,000 --> 00:12:34,000
тому що там, де раніше вистачало ступені бакалавра, 
тепер треба бути магістром,

242
00:12:34,000 --> 00:12:37,000
або ж навіть доктором наук.

243
00:12:37,000 --> 00:12:39,000
Це процес академічної інфляції.

244
00:12:39,000 --> 00:12:41,000
І це показник того, що вся система освіти

245
00:12:41,000 --> 00:12:43,000
хитається під нашими ногами. 
Нам треба радикально переглянути

246
00:12:43,000 --> 00:12:44,000
наші погляди на інтелект.

247
00:12:44,000 --> 00:12:46,000
Про інтелект ми знаємо три речі.

248
00:12:46,000 --> 00:12:49,000
По-перше, він різнобічний. 
Ми мислимо про світ так само,

249
00:12:49,000 --> 00:12:51,000
як і сприймаємо його. 
Мислимо зоровими образами,

250
00:12:51,000 --> 00:12:54,000
звуками, кінестетично.

251
00:12:54,000 --> 00:12:57,000
Мислимо абстракціями, рухом.

252
00:12:57,000 --> 00:12:59,000
По-друге, розум динамічний.

253
00:12:59,000 --> 00:13:02,000
Якщо подивитися на зв‘язки в людському мозку, 
як ми чули

254
00:13:02,000 --> 00:13:05,000
вчора від кількох доповідачів,

255
00:13:05,000 --> 00:13:07,000
розум — штука наздвичайно інтерактивна.

256
00:13:07,000 --> 00:13:10,000
Мозок не ділиться на відділи.

257
00:13:10,000 --> 00:13:13,000
Насправді, креативність — яку я визначаю як процес

258
00:13:13,000 --> 00:13:15,000
отримання оригінальних ідей, які мають цінність —

259
00:13:15,000 --> 00:13:18,000
частіше за все походить від взаємодії

260
00:13:18,000 --> 00:13:21,000
різних способів світосприйняття.

261
00:13:21,000 --> 00:13:23,000
Мозок навмисне... до речі,

262
00:13:23,000 --> 00:13:26,000
існує нервовий вузол, що поєднує дві півкулі мозку,

263
00:13:26,000 --> 00:13:28,000
він називається мозолисте тіло. 
У жінок воно товстіше.

264
00:13:28,000 --> 00:13:30,000
Погоджуся з вчорашнім виступом Гелен, 
я думаю,

265
00:13:30,000 --> 00:13:34,000
що в цьому, мабуть, причина, чому жінкам краще вдається мультизадачність.

266
00:13:34,000 --> 00:13:36,000
Адже це насправді так.

267
00:13:36,000 --> 00:13:39,000
Існує безліч досліджень, 
але я знаю це з власного досвіду.

268
00:13:39,000 --> 00:13:41,000
Якщо моя жінка готує дома вечерю —

269
00:13:41,000 --> 00:13:45,000
що, на щастя, трапляється не так часто. (Сміх)

270
00:13:45,000 --> 00:13:48,000
Але, знаєте, вона... ні, дещо їй вдається...

271
00:13:48,000 --> 00:13:50,000
але якщо вона готує, то, коротше кажучи,

272
00:13:50,000 --> 00:13:52,000
вона одночасно розмовляє по телефону,

273
00:13:52,000 --> 00:13:55,000
спілкується з дітьми, білить стелю,

274
00:13:55,000 --> 00:13:58,000
робить операцію на відкритому серці.

275
00:13:58,000 --> 00:14:01,000
Якщо готую я, то двері зачинено, діти вийшли,

276
00:14:01,000 --> 00:14:04,000
телефон на місці, якщо вона заходить, 
це мене дратує.

277
00:14:04,000 --> 00:14:17,000
Я кажу: «Террі, будь ласка, я намагаюся зробити яєшню. 
Дай мені спокій». (Сміх)

278
00:14:17,000 --> 00:14:19,000
Знаєте цей давній вислів,

279
00:14:19,000 --> 00:14:22,000
якщо в лісі падає дерево, і цього ніхто не чує,

280
00:14:22,000 --> 00:14:25,000
чи трапилося це насправді? 
Пам'ятаєте цю бородату фразу?

281
00:14:25,000 --> 00:14:28,000
Нещодавно я побачив чудову футболку з написом 
«Якщо чоловік висловить свою думку

282
00:14:28,000 --> 00:14:31,000
в лісі, і жодна жінка його не почує,

283
00:14:31,000 --> 00:14:40,000
він все ще не має рації?» (Сміх)

284
00:14:40,000 --> 00:14:42,000
І третя річ про розум —

285
00:14:43,000 --> 00:14:45,000
він у кожного свій. Я зараз працюю над 
новою книжкою,

286
00:14:45,000 --> 00:14:47,000
яка називається «Одкровення», 
вона базується на серії

287
00:14:47,000 --> 00:14:49,000
інтерв‘ю, в яких люди розповідають про те, 
як вони відкрили

288
00:14:49,000 --> 00:14:51,000
свій талант. Мене захоплює, 
як люди знайшли себе.

289
00:14:51,000 --> 00:14:54,000
Початком послужила одна розмова

290
00:14:54,000 --> 00:14:56,000
з чудовою жінкою, про яку, мабуть, майже ніхто

291
00:14:56,000 --> 00:14:58,000
не чув, її звати Джиліан Лінн,

292
00:14:58,000 --> 00:15:00,000
знаєте про неї? Дехто знає. Вона хореограф,

293
00:15:00,000 --> 00:15:02,000
і всі знають її роботи.

294
00:15:02,000 --> 00:15:04,000
Вона ставила «Кішки» та «Привид Опери».

295
00:15:04,000 --> 00:15:08,000
Вона чудова. Я колись був членом ради 
Королівського балету в Англії,

296
00:15:08,000 --> 00:15:10,000
як можна здогадатися.

297
00:15:10,000 --> 00:15:12,000
Одного разу ми обідали з Джиліан, і я спитав:

298
00:15:12,000 --> 00:15:14,000
«Джиліан, як ти стала танцівницею?» 
І вона розповіла,

299
00:15:14,000 --> 00:15:16,000
що в школі її вважали безнадійною,

300
00:15:16,000 --> 00:15:19,000
І школа, це було в 1930-ті,

301
00:15:19,000 --> 00:15:21,000
написала її батькам: «Ми вважаємо,

302
00:15:21,000 --> 00:15:23,000
що у Джиліан проблеми з навчанням». 
Вона не могла зосередитися,

303
00:15:23,000 --> 00:15:25,000
постійно метушилася. 
Тепер, мабуть, сказали б,

304
00:15:25,000 --> 00:15:29,000
що в неї синдром дефіциту уваги та гіперактивності. 
Але це було в 30-ті,

305
00:15:29,000 --> 00:15:32,000
і тоді цей синдром ще не винайшли.

306
00:15:32,000 --> 00:15:35,000
Такого захворювання просто не існувало. (Сміх)

307
00:15:35,000 --> 00:15:39,000
Люди не знали, що воно в них може бути.

308
00:15:39,000 --> 00:15:43,000
Тож, її відправили до спеціаліста, 
в кабінет з дубовими панелями.

309
00:15:43,000 --> 00:15:46,000
Вона прийшла туди з мамою,

310
00:15:46,000 --> 00:15:49,000
і її посадили на стілець в кінці кімнати,

311
00:15:49,000 --> 00:15:51,000
вона там сиділа, підклавши під себе долоні,

312
00:15:51,000 --> 00:15:53,000
20 хвилин, поки лікар розмовляв з її матір'ю

313
00:15:53,000 --> 00:15:57,000
про всі проблеми, які в Джиліан виникли в школі, 
про те, що

314
00:15:57,000 --> 00:15:59,000
вона заважала іншим,

315
00:15:59,000 --> 00:16:01,000
завжди запізнювалася з домашньою роботою, 
і таке інше,

316
00:16:01,000 --> 00:16:04,000
восьмирічна дівчинка... 
врешті-решт, лікар підійшов,

317
00:16:04,000 --> 00:16:06,000
сів поруч з Джиліан, і сказав: «Джиліан,

318
00:16:06,000 --> 00:16:08,000
я послухав все, що розповіла твоя мати,

319
00:16:08,000 --> 00:16:10,000
і мені треба поговорити з нею наодинці».

320
00:16:10,000 --> 00:16:13,000
Він сказав: «Почекай, ми повернемось, 
це ненадовго».

321
00:16:13,000 --> 00:16:15,000
І вони пішли та залишили її саму.

322
00:16:15,000 --> 00:16:17,000
Але, виходячи з кімнати, він увімкнув радіо,

323
00:16:17,000 --> 00:16:19,000
яке стояло на столі. І коли вони

324
00:16:19,000 --> 00:16:21,000
вийшли з кімнати, він сказав її матері:

325
00:16:21,000 --> 00:16:24,000
«Постійте тут і просто спостерігайте за нею». 
Щойно вони вийшли,

326
00:16:24,000 --> 00:16:28,000
вона підвелася й почала танцювати.

327
00:16:28,000 --> 00:16:30,000
Вони подивилися на неї кілька хвилин,

328
00:16:30,000 --> 00:16:33,000
тоді лікар обернувся до її матері та сказав:

329
00:16:33,000 --> 00:16:37,000
«Міссіс Лінн, Джиліан не хвора, вона танцівниця.

330
00:16:37,000 --> 00:16:39,000
Віддайте її до школи танців».

331
00:16:39,000 --> 00:16:41,000
Я спитав: «І що сталося?»

332
00:16:41,000 --> 00:16:44,000
А вона відповіла: «Вона так і зробила. 
Не можу передати, як було чудово.

333
00:16:44,000 --> 00:16:46,000
Ми зайшли в кімнату, яка була повною

334
00:16:46,000 --> 00:16:49,000
таких саме людей, як я. 
Людей, які не могли всидіти на місці.

335
00:16:49,000 --> 00:16:52,000
Людей, яким треба було рухатися, щоб думати». 
Яким треба рухатися, щоб думати.

336
00:16:52,000 --> 00:16:54,000
Вони займалися балетом, степом, 
джазовими танцями,

337
00:16:54,000 --> 00:16:56,000
модерном, сучасними танцями.

338
00:16:56,000 --> 00:16:59,000
І врешті-решт, Джиліан пройшла прослуховування 
в Королівську школу балету,

339
00:16:59,000 --> 00:17:01,000
стала солісткою, зробила блискучу кар'єру

340
00:17:01,000 --> 00:17:03,000
в балетній школі. Нарешті,

341
00:17:03,000 --> 00:17:05,000
випустилася зі школи та

342
00:17:05,000 --> 00:17:08,000
заснувала власну компанію, 
Танцювальну трупу Джиліан Лінн,

343
00:17:08,000 --> 00:17:11,000
познайомилася з Ендрю Ллойдом Вебером. 
Вона створила

344
00:17:11,000 --> 00:17:13,000
одні з найуспішніших театральних постановок в історії,

345
00:17:13,000 --> 00:17:18,000
подарувавши задоволення мільйонам, і зараз вона мультимільйонерка.

346
00:17:18,000 --> 00:17:21,000
Якийсь інший лікар міг посадити її на ліки 
та наказати дівчинці заспокоїтися.

347
00:17:21,000 --> 00:17:25,000
(Оплески)

348
00:17:25,000 --> 00:17:27,000
(Оплески)

349
00:17:27,000 --> 00:17:30,000
Тож, я думаю... Я думаю, все сходиться до ось чого:

350
00:17:30,000 --> 00:17:32,000
нещодавно Ел Ґор у своєму виступі говорив

351
00:17:32,000 --> 00:17:35,000
про екологію, про революцію, 
яку почала Рейчел Карсон.

352
00:17:35,000 --> 00:17:39,000
Я вважаю, що єдина наша надія на майбутнє —

353
00:17:39,000 --> 00:17:42,000
це прийняти нову концепцію екології людства,

354
00:17:42,000 --> 00:17:46,000
таку, в якій ми почнемо переглядати наші погляди

355
00:17:46,000 --> 00:17:48,000
на багатство людських можливостей.

356
00:17:48,000 --> 00:17:52,000
Наша система освіти підривала ресурси 
нашого мозку, так само,

357
00:17:52,000 --> 00:17:54,000
як ми спустошуємо ресурси Землі: 
задля задоволення попиту.

358
00:17:54,000 --> 00:17:57,000
І в майбутньому це вже не буде працювати.

359
00:17:57,000 --> 00:18:00,000
Ми маємо переосмислити основні принципи,

360
00:18:00,000 --> 00:18:02,000
за якими виховуємо дітей. Є одна

361
00:18:02,000 --> 00:18:06,000
чудова фраза Йонаса Салка, 
який сказав: «Якщо всі комахи

362
00:18:06,000 --> 00:18:09,000
раптом зникнуть із Землі,

363
00:18:09,000 --> 00:18:12,000
за 50 років життя на Землі скінчиться.

364
00:18:12,000 --> 00:18:15,000
Якщо зникне все людство,

365
00:18:15,000 --> 00:18:19,000
за 50 років інші форми життя розквітнуть".

366
00:18:19,000 --> 00:18:21,000
І він має рацію.

367
00:18:21,000 --> 00:18:24,000
TED — це данина поваги дару людської уяви.

368
00:18:24,000 --> 00:18:28,000
Ми маємо застосовувати цей дар з розумом,

369
00:18:28,000 --> 00:18:31,000
щоб запобігти деяким сценаріям,

370
00:18:31,000 --> 00:18:34,000
про які ми говорили. І єдиний шлях

371
00:18:35,000 --> 00:18:38,000
зробити це — побачити 
нашу творчу спроможність,

372
00:18:38,000 --> 00:18:40,000
її багатство, побачити

373
00:18:40,000 --> 00:18:43,000
наших дітей такими, якими вони є. 
А наше завдання —

374
00:18:43,000 --> 00:18:46,000
виховувати їх так, щоб вони могли 
жити в майбутньому.

375
00:18:46,000 --> 00:18:49,000
До речі... можливо, ми не побачимо 
цього майбутнього,

376
00:18:49,000 --> 00:18:52,000
але вони побачать. 
І наша справа — допомогти

377
00:18:52,000 --> 00:18:54,000
їм зробити його кращим. 
Щиро дякую.