WEBVTT

00:00:00.000 --> 00:00:07.000
Доброго ранку. Як справи? 
Чудова конференція, чи не так?

00:00:07.000 --> 00:00:11.000
Я був у захваті від попередніх виступів.

00:00:11.000 --> 00:00:15.000
Тож, я мабуть піду. (Сміх)

00:00:15.000 --> 00:00:19.000
Тут було три теми

00:00:19.000 --> 00:00:23.000
впродовж конференції, які стосуються

00:00:23.000 --> 00:00:25.000
того, про що я хочу поговорити.

00:00:25.000 --> 00:00:29.000
Одна з них — надзвичайні докази 
людської креативності

00:00:29.000 --> 00:00:32.000
в усіх презентаціях, які ми тут бачили,

00:00:32.000 --> 00:00:35.000
та в усіх людях, тут присутніх. Сама широта

00:00:35.000 --> 00:00:38.000
та розмах заходу. Друга — це те,

00:00:38.000 --> 00:00:41.000
що ми всі опинилися в місці, де ми й гадки 
не маємо, що з нами станеться

00:00:41.000 --> 00:00:43.000
в майбутньому. Жодної здогадки,

00:00:43.000 --> 00:00:45.000
чим це все врешті обернеться.

NOTE Paragraph

00:00:45.000 --> 00:00:48.000
Мене дуже цікавить освіта...

00:00:48.000 --> 00:00:51.000
власне, я помічаю, що всіх і кожного цікавить освіта.

00:00:51.000 --> 00:00:53.000
Хіба вас ні? Я це знаходжу дуже цікавим.

00:00:53.000 --> 00:00:56.000
Наприклад, ви на вечірці, і ви кажете комусь,

00:00:56.000 --> 00:00:59.000
що працюєте в галузі освіти...

00:00:59.000 --> 00:01:06.000
Власне, ви нечасто буваєте на вечірках, 
якщо ви працюєте в освіті.

00:01:06.000 --> 00:01:09.000
(Сміх) Вас не запрошують.

00:01:09.000 --> 00:01:14.000
Що цікаво, навіть у відповідь на ваше запрошення. 
Це мене дивує.

00:01:14.000 --> 00:01:16.000
Але якщо ви на вечірці й на чиєсь запитання

00:01:16.000 --> 00:01:18.000
«Ким ви працюєте?»

00:01:18.000 --> 00:01:20.000
відповідаєте, що працюєте в сфері освіти,

00:01:20.000 --> 00:01:24.000
ви побачите, як кров відливає від обличчя
вашого співрозмовника, і він думає:

00:01:24.000 --> 00:01:30.000
«О боже,» — ну, знаєте, — «Чому я? У мій єдиний 
вихідний за весь тиждень». (Сміх)

00:01:30.000 --> 00:01:32.000
Але якщо ви спитаєте про їхню освіту,

00:01:32.000 --> 00:01:34.000
вони просто притиснуть вас до стіни. 
Тому що це — одна з тих речей,

00:01:34.000 --> 00:01:37.000
які дуже глибоко зачіпають людей, чи не так?

00:01:37.000 --> 00:01:40.000
Так само, як релігія, гроші і таке інше.

00:01:40.000 --> 00:01:44.000
Я дуже цікавлюся освітою, гадаю, як і всі ми.

00:01:44.000 --> 00:01:46.000
Вона цікавить нас особливо гостро

00:01:46.000 --> 00:01:49.000
почасти тому, що саме освіта

00:01:49.000 --> 00:01:52.000
має привести нас до майбутнього, 
що його ми не можемо уявити.

00:01:52.000 --> 00:01:55.000
Якщо замислитися, діти, які 
цьогоріч ідуть до школи,

00:01:55.000 --> 00:02:01.000
виходитимуть на пенсію у 2065 році. 
Ніхто й гадки не має —

00:02:01.000 --> 00:02:04.000
попри всі ці знання, що демонстрували тут протягом 
останніх 4 днів, —

00:02:04.000 --> 00:02:06.000
яким буде світ

00:02:06.000 --> 00:02:08.000
навіть через п‘ять років. 
І все ж ми маємо

00:02:08.000 --> 00:02:11.000
якось їх підготувати до нього. 
Тож, я гадаю, ситуація тут

00:02:11.000 --> 00:02:13.000
надзвичайно непередбачувана.

NOTE Paragraph

00:02:13.000 --> 00:02:15.000
І третя причина— це те, що

00:02:15.000 --> 00:02:20.000
ми всі погоджуємося,

00:02:20.000 --> 00:02:23.000
що діти мають надзвичайні можливості —

00:02:23.000 --> 00:02:25.000
дивовижну спроможність до інновацій. 
Сірена вчора ввечері — це просто диво,

00:02:25.000 --> 00:02:28.000
правда ж? Що вона може зробити!

00:02:28.000 --> 00:02:33.000
Вона — виняток, але, з іншого боку,

00:02:33.000 --> 00:02:36.000
вона не є винятком в масштабі всіх дітей світу.

00:02:36.000 --> 00:02:39.000
Що ми тут маємо — надзвичайно
віддану людину,

00:02:39.000 --> 00:02:41.000
яка знайшла в собі талант. 
Але я маю на увазі,

00:02:41.000 --> 00:02:43.000
що в кожної дитини надзвичайні таланти.

00:02:43.000 --> 00:02:45.000
А ми їх розтринькуємо, доволі безтурботно.

00:02:45.000 --> 00:02:48.000
Тож, я хочу поговорити про освіту

00:02:48.000 --> 00:02:51.000
і креативність. Моя думка полягає в тому,

00:02:51.000 --> 00:02:54.000
що креативність сьогодні не менш важлива в освіті,
ніж грамотність,

00:02:54.000 --> 00:02:58.000
і ми маємо надати їй такий же статус.

00:02:58.000 --> 00:03:06.000
(Оплески) Дякую. До речі, це все.

00:03:06.000 --> 00:03:10.000
Дуже дякую. (Сміх) Тож, у мене ще 15 хвилин.

00:03:10.000 --> 00:03:17.000
Я народився... ні (Сміх)

NOTE Paragraph

00:03:17.000 --> 00:03:21.000
Я нещодавно почув чудову історію... 
обожнюю її розповідати...

00:03:21.000 --> 00:03:25.000
про маленьку дівчинку, яка ходила на уроки малювання. 
Їй було шість,

00:03:25.000 --> 00:03:27.000
вона сиділа позаду,

00:03:27.000 --> 00:03:29.000
і вчителька казала, що ця дівчинка

00:03:29.000 --> 00:03:33.000
була зазвичай неуважна, а на уроках малювання 
ставала уважною.

00:03:33.000 --> 00:03:35.000
Вчительку це зацікавило, 
вона підійшла до неї

00:03:35.000 --> 00:03:38.000
та спитала: «Що ти малюєш?»

00:03:38.000 --> 00:03:41.000
Дівчинка відповіла: «Я малюю Бога».

00:03:41.000 --> 00:03:44.000
Тоді вчителька сказала: «Але ніхто не знає, 
як виглядає Бог».

00:03:44.000 --> 00:03:51.000
А дівчинка відповіла: 
«За хвилину дізнаються».

00:03:51.000 --> 00:03:52.000
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:03:52.000 --> 00:03:57.000
Коли моєму сину виповнилося чотири, в Англії...

00:03:57.000 --> 00:04:00.000
власне, йому всюди було чотири, якщо чесно. (Сміх)

00:04:00.000 --> 00:04:06.000
Строго кажучи, куди б він не поїхав, 
йому скрізь було того року чотири.

00:04:06.000 --> 00:04:08.000
Він грав в п‘єсі про Різдво.

00:04:08.000 --> 00:04:11.000
Ви пам‘ятаєте сюжет? О, це було дещо.

00:04:11.000 --> 00:04:14.000
Це була велика історія. Мел Гібсон зробив продовження.

00:04:14.000 --> 00:04:19.000
Можливо, ви його бачили: «Різдво II». 
Джеймсу дісталася роль Йосипа,

00:04:19.000 --> 00:04:22.000
ми були дуже цьому раді.

00:04:22.000 --> 00:04:24.000
Ми вважали, що це одна з головних ролей.

00:04:24.000 --> 00:04:26.000
Ми найняли натовп людей у футболках з написом

00:04:26.000 --> 00:04:29.000
«Джеймс Робінсон» — це Йосип!» (Сміх)

00:04:29.000 --> 00:04:31.000
У його ролі не було діалогу, то був епізод,

00:04:31.000 --> 00:04:34.000
де заходять троє волхвів. 
Вони увійшли з подарунками

00:04:34.000 --> 00:04:36.000
і принесли золото, пахощі та мирру.

00:04:36.000 --> 00:04:38.000
Це було насправді. Ми сиділи дивилися,

00:04:38.000 --> 00:04:40.000
і, здається, вони переплутали дари.

00:04:40.000 --> 00:04:42.000
Ми після спектаклю 
розмовляли з малим і запитали його:

00:04:42.000 --> 00:04:44.000
«Все було гаразд?» 
А він відповів: «Так, а що, щось не так?»

00:04:44.000 --> 00:04:46.000
Вони просто помінялися, і все.

00:04:46.000 --> 00:04:47.000
Тож, входить троє хлопців

00:04:47.000 --> 00:04:49.000
чотирьох років, з рушниками на головах,

00:04:49.000 --> 00:04:52.000
і ставлять на підлогу коробки,

00:04:52.000 --> 00:04:54.000
і перший каже: «Я приніс вам золото».

00:04:54.000 --> 00:04:57.000
А другий каже «Я приніс вам мирру».

00:04:57.000 --> 00:05:11.000
А третій каже: «Френк передав ось це». (Сміх)

NOTE Paragraph

00:05:11.000 --> 00:05:13.000
Що в цих історіях спільного — це те, 
що діти хапаються за можливість.

00:05:13.000 --> 00:05:16.000
Якщо вони не знають чогось, вони спробують.

00:05:16.000 --> 00:05:19.000
Я маю рацію? Вони не бояться помилитися.

00:05:19.000 --> 00:05:24.000
Я не хочу сказати, що постійно помилятися — 
це означає бути творчим.

00:05:24.000 --> 00:05:25.000
Але ми знаємо,

00:05:25.000 --> 00:05:28.000
що коли ти не готовий помилитися,

00:05:28.000 --> 00:05:31.000
то ніколи не створиш нічого оригінального.

00:05:31.000 --> 00:05:34.000
Якщо ти не готовий помилитися. 
А до того моменту, коли вони стають дорослими,

00:05:34.000 --> 00:05:36.000
більшість з дітей вже втрачають цю здатність.

00:05:36.000 --> 00:05:39.000
Вони бояться робити помилки.

00:05:39.000 --> 00:05:41.000
І, до речі, ми саме так керуємо компаніями.

00:05:41.000 --> 00:05:44.000
Ми не прощаємо помилок. І ми так само

00:05:44.000 --> 00:05:47.000
працюємо з національною системою освіти, де

00:05:47.000 --> 00:05:50.000
помилки — це найгірше, що ви можете зробити.

00:05:50.000 --> 00:05:53.000
І, як наслідок, у процесі навчання 
ми забираємо в дітей

00:05:53.000 --> 00:05:56.000
їхні творчі здібності. 
Пікассо колись сказав,

00:05:56.000 --> 00:05:59.000
що всі діти народжуються митцями.

00:05:59.000 --> 00:06:03.000
Проблема в тому, щоб залишитися митцем, 
коли подорослішаєш. Я вірю в це всім серцем:

00:06:03.000 --> 00:06:05.000
ми не набуваємо творчих здібностей з віком,

00:06:05.000 --> 00:06:08.000
ми їх переростаємо. 
Точніше, ми навчаємося їх втрачати.

00:06:08.000 --> 00:06:10.000
Чому так відбувається?

NOTE Paragraph

00:06:10.000 --> 00:06:14.000
Років п‘ять тому я жив у Стретфорді-на-Ейвоні.

00:06:14.000 --> 00:06:16.000
До речі, ми переїхали зі Стретфорду-на-Ейвоні 
до Лос-Анджелесу.

00:06:16.000 --> 00:06:20.000
Тож, можете собі уявити, який це був легкий переїзд.

00:06:20.000 --> 00:06:22.000
(Сміх) Насправді,

00:06:22.000 --> 00:06:24.000
ми жили в містечку під назвою Сніттерфілд,

00:06:24.000 --> 00:06:26.000
неподалік від Стретфоду, там ще

00:06:26.000 --> 00:06:31.000
народився батько Шекспіра. 
Вас нічого не зачепило? Мене — так.

00:06:31.000 --> 00:06:33.000
Ви не думали, що в Шекспіра був батько, так?

00:06:33.000 --> 00:06:35.000
Так? Тому що ви не думали про те,

00:06:35.000 --> 00:06:37.000
що Шекспір був дитиною, правда?

00:06:37.000 --> 00:06:40.000
Семирічний Шекспір? Я ніколи про це не думав. 
Тобто, йому колись

00:06:40.000 --> 00:06:42.000
було сім років. Він ходив

00:06:42.000 --> 00:06:51.000
на чиїсь уроки англійської, чи не так? 
Якось ніяково.

00:06:51.000 --> 00:07:05.000
(Сміх) «Треба бути стараннішим». 
Батько вкладав його спати, ну, знаєте,

00:07:05.000 --> 00:07:08.000
Шекспіру: «Час лягати спати»,

00:07:08.000 --> 00:07:10.000
Вільяму Шекспіру, «Поклади олівця,

00:07:10.000 --> 00:07:18.000
і перестань так розмовляти. 
Ніхто тебе не розуміє».

00:07:18.000 --> 00:07:23.000
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:07:23.000 --> 00:07:26.000
Тож, ми перебралися зі Стретфорду 
до Лос-Анджелеса,

00:07:26.000 --> 00:07:30.000
до речі, хочу декілька слів сказати про переїзд.

00:07:30.000 --> 00:07:33.000
Син не хотів їхати.

00:07:33.000 --> 00:07:36.000
У мене двоє дітей. Сину зараз 21 рік, 
а доньці — 16.

00:07:36.000 --> 00:07:38.000
Він не хотів їхати до Лос-Анджелесу. 
Йому подобалося місто,

00:07:38.000 --> 00:07:43.000
але в Англії у нього була подружка. 
Вона була коханням його життя, Сара.

00:07:43.000 --> 00:07:45.000
Вони були знайомі вже місяць.

00:07:45.000 --> 00:07:48.000
Звертаю вашу увагу, вони тільки-но відсвяткували
свій четвертий ювілей,

00:07:48.000 --> 00:07:52.000
адже місяць — це багато, коли тобі 16.

00:07:52.000 --> 00:07:54.000
Отже, він був дуже засмучений під час польоту

00:07:54.000 --> 00:07:56.000
і сказав: «Я більше ніколи не зустріну такої, як Сара».

00:07:56.000 --> 00:07:58.000
Ми, до речі, були раді його словам, якщо чесно,

00:07:58.000 --> 00:08:10.000
тому що вона була головною причиною, 
чому ми їхали з країни.

00:08:10.000 --> 00:08:13.000
(Сміх)

NOTE Paragraph

00:08:13.000 --> 00:08:16.000
Але коли ти приїздиш до Америки, або подорожуєш,

00:08:16.000 --> 00:08:18.000
помічаєш одну цікаву річ:

00:08:18.000 --> 00:08:22.000
кожна система освіти на планеті 
має однакову ієрархію предметів.

00:08:22.000 --> 00:08:24.000
Кожна. Хоч куди ти поїхав.

00:08:24.000 --> 00:08:26.000
Здавалося б, має бути навпаки, але ні.

00:08:26.000 --> 00:08:29.000
На вершині — математика та мови,

00:08:29.000 --> 00:08:31.000
потім гуманітарні науки, а внизу — мистецтва.

00:08:31.000 --> 00:08:33.000
Скрізь на Землі.

00:08:33.000 --> 00:08:36.000
І майже в кожній системі

00:08:36.000 --> 00:08:38.000
однакова ієрархія в мистецтвах.

00:08:38.000 --> 00:08:40.000
Образотворче мистецтво та музика в школах 
зазвичай мають вищий статус,

00:08:40.000 --> 00:08:43.000
ніж драма й танці. 
Немає жодної системи освіти на планеті,

00:08:43.000 --> 00:08:45.000
яка б вчила дітей танцям кожного дня,

00:08:45.000 --> 00:08:48.000
так само, як ми вчимо дітей математиці. Чому?

00:08:48.000 --> 00:08:50.000
Чому ні? Я гадаю, це важливо.

00:08:50.000 --> 00:08:53.000
Я думаю, що математика дуже важлива, 
але танці важливі теж.

00:08:53.000 --> 00:08:56.000
Діти танцюють весь час, коли їм це дозволяють, 
ми всі танцюємо.

00:08:56.000 --> 00:08:59.000
У всіх нас є тіла, правда? 
Або я щось не так розумію?

00:08:59.000 --> 00:09:03.000
(Сміх) Відверто кажучи, ось що відбувається.

00:09:03.000 --> 00:09:05.000
Коли діти підростають, ми починаємо вчити їх

00:09:05.000 --> 00:09:08.000
від пояса та вище. А потім концентруємося на голові.

00:09:08.000 --> 00:09:10.000
І дещо з одного боку.

NOTE Paragraph

00:09:10.000 --> 00:09:14.000
Уявіть, що ви прибулець,
дивитесь на систему освіти

00:09:14.000 --> 00:09:17.000
й питаєте : «А для чого вона - загальна освіта?»

00:09:17.000 --> 00:09:19.000
Я гадаю, щоб відповісти на це запитання,
треба подивитися на результат,

00:09:19.000 --> 00:09:21.000
хто виграє в цьому,

00:09:21.000 --> 00:09:23.000
хто робить все, що треба,

00:09:23.000 --> 00:09:26.000
кому дістаються всі нагороди, хто перемагає...

00:09:26.000 --> 00:09:29.000
Я думаю, висновок звучав би так:
головна мета загальної освіти

00:09:29.000 --> 00:09:30.000
по всьому світу —

00:09:30.000 --> 00:09:34.000
створювати університетських професорів. 
Чи не так?

00:09:34.000 --> 00:09:36.000
Це люди, які виходять з вершини.

00:09:37.000 --> 00:09:40.000
Я також був одним із них, тож ось. (Сміх)

00:09:40.000 --> 00:09:44.000
Ні, мені подобаються професори, але, знаєте,

00:09:44.000 --> 00:09:48.000
не треба ставитися до них як до 
найвищого досягнення людства.

00:09:48.000 --> 00:09:50.000
Вони — просто форма життя,

00:09:50.000 --> 00:09:52.000
тільки форма життя. 
Але вони доволі цікаві,

00:09:52.000 --> 00:09:54.000
і я кажу це з приязні до них.

00:09:54.000 --> 00:09:57.000
Є щось цікаве, з мого досвіду, в професорах...

00:09:57.000 --> 00:10:00.000
не у всіх, але зазвичай... 
вони живуть у своїх головах.

00:10:00.000 --> 00:10:02.000
Вони живуть там, 
здебільшого з одного боку голови.

00:10:02.000 --> 00:10:06.000
Вони немов без тіла, розумієте, майже буквально.

00:10:06.000 --> 00:10:08.000
Вони дивляться на своє тіло,

00:10:08.000 --> 00:10:17.000
як на якийсь транспорт для своїх голів, правда?

00:10:17.000 --> 00:10:24.000
(Сміх) Це немов засіб, щоб перевозити 
голову на зустрічі.

00:10:24.000 --> 00:10:27.000
Якщо ви хочете спражні докази не-тілесного досвіду,

00:10:27.000 --> 00:10:30.000
до речі, навідайтеся до конференції

00:10:30.000 --> 00:10:32.000
вищих академіків

00:10:32.000 --> 00:10:35.000
та загляньте на дискотеку в останній вечір.

00:10:35.000 --> 00:10:39.000
(Сміх) І там ви все побачите, 
дорослі чоловіки та жінки,

00:10:39.000 --> 00:10:43.000
які корчаться, не потрапляють в ритм,

00:10:43.000 --> 00:10:47.000
чекають, коли вже все скінчиться, та можна буде 
поїхати додому та написати про це наукову роботу.

NOTE Paragraph

00:10:47.000 --> 00:10:53.000
Сучасна система освіти покладається 
на ідею академічних здібностей.

00:10:53.000 --> 00:10:56.000
І на це є причина.

00:10:56.000 --> 00:10:58.000
Ця система була створена... 
в усьому світі, насправді, не було

00:10:58.000 --> 00:11:00.000
жодної системи освіти до 19 століття.

00:11:00.000 --> 00:11:03.000
Воні всі з'явилися,

00:11:03.000 --> 00:11:04.000
щоб задовільнити потреби індустріалізму.

00:11:04.000 --> 00:11:07.000
Тож, ієрархія походить з двох ідей.

00:11:07.000 --> 00:11:11.000
По-перше, що найкорисніші для роботи дисципліни

00:11:11.000 --> 00:11:13.000
посідають верхні сходинки. 
Тож, у школі вас, мабуть, м'яко відводили вбік

00:11:13.000 --> 00:11:15.000
від речей, що вам насправді подобалися як дитині,

00:11:15.000 --> 00:11:17.000
на підставі того, що

00:11:17.000 --> 00:11:20.000
ви ніколи не зможете заробляти 
цим на життя. Чи не так?

00:11:20.000 --> 00:11:22.000
Не займайся музикою, ти не будеш музикантом;

00:11:22.000 --> 00:11:24.000
не займайся мистецтвом, ти не будеш художником.

00:11:25.000 --> 00:11:29.000
М'яка порада — але ж помилкова. Весь світ

00:11:29.000 --> 00:11:30.000
зараз перебуває в стані революції.

00:11:30.000 --> 00:11:33.000
І по-друге, це академічні здібності, які 
насправді почали домінувати

00:11:33.000 --> 00:11:34.000
в нашому сприйнятті інтелекту,

00:11:34.000 --> 00:11:37.000
тому що університети збудували систему, 
подібну до себе.

00:11:37.000 --> 00:11:39.000
Якщо подумати, то вся система

00:11:39.000 --> 00:11:41.000
загальної освіти по всьому світу — 
це затяжний процес

00:11:41.000 --> 00:11:43.000
вступу до університету.

00:11:43.000 --> 00:11:46.000
Як наслідок, багато талановитих,

00:11:46.000 --> 00:11:48.000
обдарованих, творчих людей себе такими не вважають,

00:11:48.000 --> 00:11:50.000
адже те, що їм гарно вдавалося в школі,

00:11:50.000 --> 00:11:54.000
не цінувалося або навіть таврувалося.

00:11:54.000 --> 00:11:56.000
І я вважаю, що ми не можемо собі дозволити 
продовжувати в тому ж дусі.

NOTE Paragraph

00:11:56.000 --> 00:11:58.000
За наступні 30 років, за даними ЮНЕСКО,

00:11:58.000 --> 00:12:01.000
через освіту пройде більше людей,

00:12:01.000 --> 00:12:03.000
ніж від початку історії.

00:12:03.000 --> 00:12:05.000
Більше людей, і в цьому поєднання

00:12:05.000 --> 00:12:07.000
всього, про що ми говорили —

00:12:07.000 --> 00:12:10.000
технологія і те, як вона впливає на роботу, 
демографія

00:12:10.000 --> 00:12:12.000
та величезний сплеск росту населення.

00:12:12.000 --> 00:12:15.000
Несподівано, вчені ступені не мають ніякого значення. 
Хіба це не так?

00:12:15.000 --> 00:12:19.000
Коли я був студентом, якщо у вас був диплом, 
ви мали роботу.

00:12:19.000 --> 00:12:22.000
Якщо ж у вас не було роботи, 
то це тому, що ви самі її не хотіли.

00:12:22.000 --> 00:12:25.000
Якщо чесно, я і сам її не хотів. (Сміх)

00:12:25.000 --> 00:12:30.000
Проте сьогодні люди з дипломами дуже часто

00:12:30.000 --> 00:12:31.000
біжать додому грати у відеоігри,

00:12:31.000 --> 00:12:34.000
тому що там, де раніше вистачало ступені бакалавра, 
тепер треба бути магістром,

00:12:34.000 --> 00:12:37.000
або ж навіть доктором наук.

00:12:37.000 --> 00:12:39.000
Це процес академічної інфляції.

00:12:39.000 --> 00:12:41.000
І це показник того, що вся система освіти

00:12:41.000 --> 00:12:43.000
хитається під нашими ногами. 
Нам треба радикально переглянути

00:12:43.000 --> 00:12:44.000
наші погляди на інтелект.

NOTE Paragraph

00:12:44.000 --> 00:12:46.000
Про інтелект ми знаємо три речі.

00:12:46.000 --> 00:12:49.000
По-перше, він різнобічний. 
Ми мислимо про світ так само,

00:12:49.000 --> 00:12:51.000
як і сприймаємо його. 
Мислимо зоровими образами,

00:12:51.000 --> 00:12:54.000
звуками, кінестетично.

00:12:54.000 --> 00:12:57.000
Мислимо абстракціями, рухом.

00:12:57.000 --> 00:12:59.000
По-друге, розум динамічний.

00:12:59.000 --> 00:13:02.000
Якщо подивитися на зв‘язки в людському мозку, 
як ми чули

00:13:02.000 --> 00:13:05.000
вчора від кількох доповідачів,

00:13:05.000 --> 00:13:07.000
розум — штука наздвичайно інтерактивна.

00:13:07.000 --> 00:13:10.000
Мозок не ділиться на відділи.

00:13:10.000 --> 00:13:13.000
Насправді, креативність — яку я визначаю як процес

00:13:13.000 --> 00:13:15.000
отримання оригінальних ідей, які мають цінність —

00:13:15.000 --> 00:13:18.000
частіше за все походить від взаємодії

00:13:18.000 --> 00:13:21.000
різних способів світосприйняття.

NOTE Paragraph

00:13:21.000 --> 00:13:23.000
Мозок навмисне... до речі,

00:13:23.000 --> 00:13:26.000
існує нервовий вузол, що поєднує дві півкулі мозку,

00:13:26.000 --> 00:13:28.000
він називається мозолисте тіло. 
У жінок воно товстіше.

00:13:28.000 --> 00:13:30.000
Погоджуся з вчорашнім виступом Гелен, 
я думаю,

00:13:30.000 --> 00:13:34.000
що в цьому, мабуть, причина, чому жінкам краще вдається мультизадачність.

00:13:34.000 --> 00:13:36.000
Адже це насправді так.

00:13:36.000 --> 00:13:39.000
Існує безліч досліджень, 
але я знаю це з власного досвіду.

00:13:39.000 --> 00:13:41.000
Якщо моя жінка готує дома вечерю —

00:13:41.000 --> 00:13:45.000
що, на щастя, трапляється не так часто. (Сміх)

00:13:45.000 --> 00:13:48.000
Але, знаєте, вона... ні, дещо їй вдається...

00:13:48.000 --> 00:13:50.000
але якщо вона готує, то, коротше кажучи,

00:13:50.000 --> 00:13:52.000
вона одночасно розмовляє по телефону,

00:13:52.000 --> 00:13:55.000
спілкується з дітьми, білить стелю,

00:13:55.000 --> 00:13:58.000
робить операцію на відкритому серці.

00:13:58.000 --> 00:14:01.000
Якщо готую я, то двері зачинено, діти вийшли,

00:14:01.000 --> 00:14:04.000
телефон на місці, якщо вона заходить, 
це мене дратує.

00:14:04.000 --> 00:14:17.000
Я кажу: «Террі, будь ласка, я намагаюся зробити яєшню. 
Дай мені спокій». (Сміх)

00:14:17.000 --> 00:14:19.000
Знаєте цей давній вислів,

00:14:19.000 --> 00:14:22.000
якщо в лісі падає дерево, і цього ніхто не чує,

00:14:22.000 --> 00:14:25.000
чи трапилося це насправді? 
Пам'ятаєте цю бородату фразу?

00:14:25.000 --> 00:14:28.000
Нещодавно я побачив чудову футболку з написом 
«Якщо чоловік висловить свою думку

00:14:28.000 --> 00:14:31.000
в лісі, і жодна жінка його не почує,

00:14:31.000 --> 00:14:40.000
він все ще не має рації?» (Сміх)

NOTE Paragraph

00:14:40.000 --> 00:14:42.000
І третя річ про розум —

00:14:43.000 --> 00:14:45.000
він у кожного свій. Я зараз працюю над 
новою книжкою,

00:14:45.000 --> 00:14:47.000
яка називається «Одкровення», 
вона базується на серії

00:14:47.000 --> 00:14:49.000
інтерв‘ю, в яких люди розповідають про те, 
як вони відкрили

00:14:49.000 --> 00:14:51.000
свій талант. Мене захоплює, 
як люди знайшли себе.

00:14:51.000 --> 00:14:54.000
Початком послужила одна розмова

00:14:54.000 --> 00:14:56.000
з чудовою жінкою, про яку, мабуть, майже ніхто

00:14:56.000 --> 00:14:58.000
не чув, її звати Джиліан Лінн,

00:14:58.000 --> 00:15:00.000
знаєте про неї? Дехто знає. Вона хореограф,

00:15:00.000 --> 00:15:02.000
і всі знають її роботи.

00:15:02.000 --> 00:15:04.000
Вона ставила «Кішки» та «Привид Опери».

00:15:04.000 --> 00:15:08.000
Вона чудова. Я колись був членом ради 
Королівського балету в Англії,

00:15:08.000 --> 00:15:10.000
як можна здогадатися.

00:15:10.000 --> 00:15:12.000
Одного разу ми обідали з Джиліан, і я спитав:

00:15:12.000 --> 00:15:14.000
«Джиліан, як ти стала танцівницею?» 
І вона розповіла,

00:15:14.000 --> 00:15:16.000
що в школі її вважали безнадійною,

00:15:16.000 --> 00:15:19.000
І школа, це було в 1930-ті,

00:15:19.000 --> 00:15:21.000
написала її батькам: «Ми вважаємо,

00:15:21.000 --> 00:15:23.000
що у Джиліан проблеми з навчанням». 
Вона не могла зосередитися,

00:15:23.000 --> 00:15:25.000
постійно метушилася. 
Тепер, мабуть, сказали б,

00:15:25.000 --> 00:15:29.000
що в неї синдром дефіциту уваги та гіперактивності. 
Але це було в 30-ті,

00:15:29.000 --> 00:15:32.000
і тоді цей синдром ще не винайшли.

00:15:32.000 --> 00:15:35.000
Такого захворювання просто не існувало. (Сміх)

00:15:35.000 --> 00:15:39.000
Люди не знали, що воно в них може бути.

NOTE Paragraph

00:15:39.000 --> 00:15:43.000
Тож, її відправили до спеціаліста, 
в кабінет з дубовими панелями.

00:15:43.000 --> 00:15:46.000
Вона прийшла туди з мамою,

00:15:46.000 --> 00:15:49.000
і її посадили на стілець в кінці кімнати,

00:15:49.000 --> 00:15:51.000
вона там сиділа, підклавши під себе долоні,

00:15:51.000 --> 00:15:53.000
20 хвилин, поки лікар розмовляв з її матір'ю

00:15:53.000 --> 00:15:57.000
про всі проблеми, які в Джиліан виникли в школі, 
про те, що

00:15:57.000 --> 00:15:59.000
вона заважала іншим,

00:15:59.000 --> 00:16:01.000
завжди запізнювалася з домашньою роботою, 
і таке інше,

00:16:01.000 --> 00:16:04.000
восьмирічна дівчинка... 
врешті-решт, лікар підійшов,

00:16:04.000 --> 00:16:06.000
сів поруч з Джиліан, і сказав: «Джиліан,

00:16:06.000 --> 00:16:08.000
я послухав все, що розповіла твоя мати,

00:16:08.000 --> 00:16:10.000
і мені треба поговорити з нею наодинці».

00:16:10.000 --> 00:16:13.000
Він сказав: «Почекай, ми повернемось, 
це ненадовго».

00:16:13.000 --> 00:16:15.000
І вони пішли та залишили її саму.

00:16:15.000 --> 00:16:17.000
Але, виходячи з кімнати, він увімкнув радіо,

00:16:17.000 --> 00:16:19.000
яке стояло на столі. І коли вони

00:16:19.000 --> 00:16:21.000
вийшли з кімнати, він сказав її матері:

00:16:21.000 --> 00:16:24.000
«Постійте тут і просто спостерігайте за нею». 
Щойно вони вийшли,

00:16:24.000 --> 00:16:28.000
вона підвелася й почала танцювати.

00:16:28.000 --> 00:16:30.000
Вони подивилися на неї кілька хвилин,

00:16:30.000 --> 00:16:33.000
тоді лікар обернувся до її матері та сказав:

00:16:33.000 --> 00:16:37.000
«Міссіс Лінн, Джиліан не хвора, вона танцівниця.

00:16:37.000 --> 00:16:39.000
Віддайте її до школи танців».

NOTE Paragraph

00:16:39.000 --> 00:16:41.000
Я спитав: «І що сталося?»

00:16:41.000 --> 00:16:44.000
А вона відповіла: «Вона так і зробила. 
Не можу передати, як було чудово.

00:16:44.000 --> 00:16:46.000
Ми зайшли в кімнату, яка була повною

00:16:46.000 --> 00:16:49.000
таких саме людей, як я. 
Людей, які не могли всидіти на місці.

00:16:49.000 --> 00:16:52.000
Людей, яким треба було рухатися, щоб думати». 
Яким треба рухатися, щоб думати.

00:16:52.000 --> 00:16:54.000
Вони займалися балетом, степом, 
джазовими танцями,

00:16:54.000 --> 00:16:56.000
модерном, сучасними танцями.

00:16:56.000 --> 00:16:59.000
І врешті-решт, Джиліан пройшла прослуховування 
в Королівську школу балету,

00:16:59.000 --> 00:17:01.000
стала солісткою, зробила блискучу кар'єру

00:17:01.000 --> 00:17:03.000
в балетній школі. Нарешті,

00:17:03.000 --> 00:17:05.000
випустилася зі школи та

00:17:05.000 --> 00:17:08.000
заснувала власну компанію, 
Танцювальну трупу Джиліан Лінн,

00:17:08.000 --> 00:17:11.000
познайомилася з Ендрю Ллойдом Вебером. 
Вона створила

00:17:11.000 --> 00:17:13.000
одні з найуспішніших театральних постановок в історії,

00:17:13.000 --> 00:17:18.000
подарувавши задоволення мільйонам, і зараз вона мультимільйонерка.

00:17:18.000 --> 00:17:21.000
Якийсь інший лікар міг посадити її на ліки 
та наказати дівчинці заспокоїтися.

00:17:21.000 --> 00:17:25.000
(Оплески)

00:17:25.000 --> 00:17:27.000
(Оплески)

NOTE Paragraph

00:17:27.000 --> 00:17:30.000
Тож, я думаю... Я думаю, все сходиться до ось чого:

00:17:30.000 --> 00:17:32.000
нещодавно Ел Ґор у своєму виступі говорив

00:17:32.000 --> 00:17:35.000
про екологію, про революцію, 
яку почала Рейчел Карсон.

00:17:35.000 --> 00:17:39.000
Я вважаю, що єдина наша надія на майбутнє —

00:17:39.000 --> 00:17:42.000
це прийняти нову концепцію екології людства,

00:17:42.000 --> 00:17:46.000
таку, в якій ми почнемо переглядати наші погляди

00:17:46.000 --> 00:17:48.000
на багатство людських можливостей.

00:17:48.000 --> 00:17:52.000
Наша система освіти підривала ресурси 
нашого мозку, так само,

00:17:52.000 --> 00:17:54.000
як ми спустошуємо ресурси Землі: 
задля задоволення попиту.

00:17:54.000 --> 00:17:57.000
І в майбутньому це вже не буде працювати.

00:17:57.000 --> 00:18:00.000
Ми маємо переосмислити основні принципи,

00:18:00.000 --> 00:18:02.000
за якими виховуємо дітей. Є одна

00:18:02.000 --> 00:18:06.000
чудова фраза Йонаса Салка, 
який сказав: «Якщо всі комахи

00:18:06.000 --> 00:18:09.000
раптом зникнуть із Землі,

00:18:09.000 --> 00:18:12.000
за 50 років життя на Землі скінчиться.

00:18:12.000 --> 00:18:15.000
Якщо зникне все людство,

00:18:15.000 --> 00:18:19.000
за 50 років інші форми життя розквітнуть".

00:18:19.000 --> 00:18:21.000
І він має рацію.

NOTE Paragraph

00:18:21.000 --> 00:18:24.000
TED — це данина поваги дару людської уяви.

00:18:24.000 --> 00:18:28.000
Ми маємо застосовувати цей дар з розумом,

00:18:28.000 --> 00:18:31.000
щоб запобігти деяким сценаріям,

00:18:31.000 --> 00:18:34.000
про які ми говорили. І єдиний шлях

00:18:35.000 --> 00:18:38.000
зробити це — побачити 
нашу творчу спроможність,

00:18:38.000 --> 00:18:40.000
її багатство, побачити

00:18:40.000 --> 00:18:43.000
наших дітей такими, якими вони є. 
А наше завдання —

00:18:43.000 --> 00:18:46.000
виховувати їх так, щоб вони могли 
жити в майбутньому.

00:18:46.000 --> 00:18:49.000
До речі... можливо, ми не побачимо 
цього майбутнього,

00:18:49.000 --> 00:18:52.000
але вони побачать. 
І наша справа — допомогти

00:18:52.000 --> 00:18:54.000
їм зробити його кращим. 
Щиро дякую.