Напевно, вам відомий цей стан:

ти прокидаєшся і бачиш безліч
непрочитаних повідомлень.

Календар заповнений зустрічами

іноді навіть по дві-три.

Ти в рутині, ти зайнятий.

Насправді, ти почуваєшся 
продуктивним,

але вкінці відчуваєш, що чогось
бракує.

Ти дивуєшся:
Що це може бути?

Так і не дізнавшись,

починаєш наступний день.

Так я почувався два роки тому.

Я був напруженим, стривоженим,

ніби загнаний в кут.

Світ навколо мене рухався дуже швидко.

Я не знав що робити.

Я почав запитувати себе:

Як іти в ногу з цим усім?

Як реалізуватися

у світі, який буквально змінюється
зі швидкістю думки,

чи навіть швидше?

Я кинувся на пошук відповідей.

Я говорив з багатьма людьми, друзями,

сім'єю,

і навіть прочитав безліч книг
для саморозвитку.

Але ніщо не задовольняло мене.

Насправді, чим більше я читав ці книги,

тим більш напруженим
і стривоженим я ставав.

(Сміх)

Це виглядало, ніби я годую
розум шкідливою їжею.

Я почав страждати на розумове
ожиріння.

(Сміх)

І був готовий здатися,

поки одного дня не знайшов
ось це.

"Дао Де Цзін. Книга шляху й сили"

Це класична стародавня китайська
філософія,

написана понад 
2600 років тому.

Це була найтонша і найменша книга
на полиці.

У ній лише 81 сторінка.

На кожній сторінці 
невеличкий вірш.

Пам'ятаю, як, перегорнувши сторінку,
я натрапив на особливий вірш.

Ось.

Красивий, чи не так?

(Сміх)

Дозвольте прочитати.

Вища чеснота подібна до води.

Вода приносить користь усім істотам
і не веде боротьби.

Вона є там, де люди не хотіли б бути. 
Тому вона схожа на дао.

Людина, наділена
найвищою чеснотою,

як і вода, мусить селитися 
ближче до землі.

Її серце мусить іти на поклик
внутрішніх спонук.

У стосунках з людьми 
вона мусить бути приязною.

Керування країною 
мусить бути послідовне,

у діях мусить враховуватися час.

Оскільки вона, так само, як вода,

не бореться проти речей, - 
вона не робить помилок.

Вау! Коли я вперше прочитав цей уривок,

то відчув, як холод пронизав спину,

і відчуваю зараз, читаючи вам.

Мій стрес і тривога раптом зникли.

З того дня

я намагаюсь щодня застосовувати ці ідеї.

Сьогодні я хотів би поділитися 
трьома уроками, які я недавно засвоїв

з цієї філософії води.

Я вірю, що ці уроки
допомогли мені знайти більше задоволення

майже в усьому, що я роблю.

Перший урок - це смирення.

Якщо уявити річку,

то вода в ній завжди повільна.

Вона допомагає рослинам рости,
а тваринам жити.

Вона не привертає 
до себе уваги,

їй не потрібні нагорода і визнання.

Вона - скромна.

Та без скромного внеску води

життя не могло б існувати.

Саме її скромність навчила мене 
кількох важливих речей.

Наприклад, замість того, щоб 
поводитися, ніби "я знаю, що роблю"

чи "маю відповіді на всі питання",

достатньо сказати: "Окей!"

"Я не знаю,

але хочу знати більше.

Мені потрібна твоя допомога".

Замість того, щоб сприяти своїй
славі та успіху,

приємніше сприяти
успіху й славі інших людей.

Замість того, щоб робити речі,
в яких я перший,

більше задоволення і значення 
матиме допомога

іншим людям у випробуваннях
і досягненні успіху.

Будуши невибагливим,

я зміг сформувати набагато глибші зв'язки 
з оточуючими.

Я справді зацікавився
історіями й досвідом,

що робить їх унікальними та чарівними.

Життя стало веселішим,

адже кожного дня я дізнаюсь про нові 
загадки, ідеї

і рішення,
які не знав до цього.

І все це завдяки думкам та 
допомозі інших людей.

Зрештою всі потоки впадають в океан,

адже він нижче.

Смирення дає воді силу.

Думаю, воно дає змогу триматися землі,

бути тут,

вчитися і змінюватися
під впливом різних історій життя.

Другий урок, який я взяв для себе, -
це гармонія.

Якщо вода тече до каменя,

вона просто обтікає його.

Не розчаровується,
не злиться,

не хвилюється.

Вона взагалі 
не має відчуттів.

Зіткнувшись із перешкодою,
вода якось знаходить рішення,

без сили й конфліктів.

Я думав про це й починав розуміти,

в першу чергу, чому так нервував.

Замість працювати в гармонії
із середовищем,

я протистояв йому.

Силкувався щось змінювати,

бо жадав успіху й самоствердження.

Зрештою, нічого не вийшло.

Я дедалі більше розчаровувався.

Та відволікшись від спроб
досягти більшого успіху

до спроб досягти більшої гармонії,

я відразу став
спокійним і зосередженим.

Я запитував себе:

Чи принесуть ці дії гармонію

мені і моєму середовищу?

Чи це властиво моїй природі?

Мені стало комфортніше
бути таким, як я є,

аніж тим, ким я повинен бути.

Робота дійсно стала простішою,
адже я

перестав зосереджуватися
на речах,

які не міг контролювати.

Я перестав боротися з собою
і навчився

працювати у своєму середовищі
й вирішувати його проблеми.

Природа не поспішає.

Однак усе досконале.

Так Дао Де Цзін описує силу гармонії.

Як вода знаходить вихід
без сили чи конфлікту,

і ми, я вірю, можемо знайти більше
задоволення в наших зусиллях,

змістивши акцент
з досягнення більшого успіху

на досягнення більшої гармонії.

І третій урок, який я взяв для себе, -

це відкритість.

Вода відкрита для змін.

Залежно від температури, вона стає
рідкою, твердою або ж газоподібною.

Залежно від ємності, вона може

ставати чайником, 
чашкою або вазою на квіти.

Вода пристосовується і змінюється,

завдяки чому існує завжди

попри зміни в довкіллі.

Ми також живемо в мінливому світі.

Ми можемо вже не розраховувати 
на чітко визначені робочі обов'язки

чи слідувати одним кар'єрним шляхом.

Нам також слід постійно створювати
й оновлювати наші навички,

аби лишатися компетентними.

Наша організація влаштовує
багато хакатонів,

де збираються невеликі групи
або окремі люди,

щоб вирішити бізнес-задачу
в стислі терміни.

Мені цікаво, що зазвичай 
виграють не команди

з найдосвідченішими учасниками,

а команди, в яких учасники 
відкриті до навчання,

забування вивченого

і взаємної допомоги

на шляху з мінливими обставинами.

Певним чином, життя - це хакатон.

Він закликає кожного з нас
розвивати, відкривати

й викликати ланцюгову реакцію.

Тепер можна лишатися за закритими 
дверима і бути паралізованими

нашими самообмежувальними
переконаннями, як-от:

"Я не зможу розповідати про
китайську філософію

перед величезною аудиторією".

(Сміх)

А можна відкритися й насолоджуватись цим.

Це дивовижний досвід.

Отже, смиренність, гармонія й відкритість.

Це три уроки, які я взяв для себе
з філософії води, поки що.

Вони чудово скорочуються до H-H-O
[англ. humility, harmony, openness],

або ж H2O.

(Сміх)

І це мої основні принципи в житті.

Тепер, коли я напружений,

незадоволений, стривожений 
чи вагаюсь,

я просто питаю:

А що зробила б вода?

(Сміх)

На це просте питання мене надихнула книга,

написана задовго до епохи біткоїна,
фінансових і цифрових технологій.

Завдяки їй я поліпшив своє життя.

Прочитайте й розкажіть,
як вона працює для вас.

Сподіваюсь отримати відповідь.

Дякую.

(Оплески)