Напевно, вам відомий цей стан:
ти прокидаєшся і бачиш безліч
непрочитаних повідомлень.
Календар заповнений зустрічами
іноді навіть по дві-три.
Ти в рутині, ти зайнятий.
Насправді, ти почуваєшся
продуктивним,
але вкінці відчуваєш, що чогось
бракує.
Ти дивуєшся:
Що це може бути?
Так і не дізнавшись,
починаєш наступний день.
Так я почувався два роки тому.
Я був напруженим, стривоженим,
ніби загнаний в кут.
Світ навколо мене рухався дуже швидко.
Я не знав що робити.
Я почав запитувати себе:
Як іти в ногу з цим усім?
Як реалізуватися
у світі, який буквально змінюється
зі швидкістю думки,
чи навіть швидше?
Я кинувся на пошук відповідей.
Я говорив з багатьма людьми, друзями,
сім'єю,
і навіть прочитав безліч книг
для саморозвитку.
Але ніщо не задовольняло мене.
Насправді, чим більше я читав ці книги,
тим більш напруженим
і стривоженим я ставав.
(Сміх)
Це виглядало, ніби я годую
розум шкідливою їжею.
Я почав страждати на розумове
ожиріння.
(Сміх)
І був готовий здатися,
поки одного дня не знайшов
ось це.
"Дао Де Цзін. Книга шляху й сили"
Це класична стародавня китайська
філософія,
написана понад
2600 років тому.
Це була найтонша і найменша книга
на полиці.
У ній лише 81 сторінка.
На кожній сторінці
невеличкий вірш.
Пам'ятаю, як, перегорнувши сторінку,
я натрапив на особливий вірш.
Ось.
Красивий, чи не так?
(Сміх)
Дозвольте прочитати.
Вища чеснота подібна до води.
Вода приносить користь усім істотам
і не веде боротьби.
Вона є там, де люди не хотіли б бути.
Тому вона схожа на дао.
Людина, наділена
найвищою чеснотою,
як і вода, мусить селитися
ближче до землі.
Її серце мусить іти на поклик
внутрішніх спонук.
У стосунках з людьми
вона мусить бути приязною.
Керування країною
мусить бути послідовне,
у діях мусить враховуватися час.
Оскільки вона, так само, як вода,
не бореться проти речей, -
вона не робить помилок.
Вау! Коли я вперше прочитав цей уривок,
то відчув, як холод пронизав спину,
і відчуваю зараз, читаючи вам.
Мій стрес і тривога раптом зникли.
З того дня
я намагаюсь щодня застосовувати ці ідеї.
Сьогодні я хотів би поділитися
трьома уроками, які я недавно засвоїв
з цієї філософії води.
Я вірю, що ці уроки
допомогли мені знайти більше задоволення
майже в усьому, що я роблю.
Перший урок - це смирення.
Якщо уявити річку,
то вода в ній завжди повільна.
Вона допомагає рослинам рости,
а тваринам жити.
Вона не привертає
до себе уваги,
їй не потрібні нагорода і визнання.
Вона - скромна.
Та без скромного внеску води
життя не могло б існувати.
Саме її скромність навчила мене
кількох важливих речей.
Наприклад, замість того, щоб
поводитися, ніби "я знаю, що роблю"
чи "маю відповіді на всі питання",
достатньо сказати: "Окей!"
"Я не знаю,
але хочу знати більше.
Мені потрібна твоя допомога".
Замість того, щоб сприяти своїй
славі та успіху,
приємніше сприяти
успіху й славі інших людей.
Замість того, щоб робити речі,
в яких я перший,
більше задоволення і значення
матиме допомога
іншим людям у випробуваннях
і досягненні успіху.
Будуши невибагливим,
я зміг сформувати набагато глибші зв'язки
з оточуючими.
Я справді зацікавився
історіями й досвідом,
що робить їх унікальними та чарівними.
Життя стало веселішим,
адже кожного дня я дізнаюсь про нові
загадки, ідеї
і рішення,
які не знав до цього.
І все це завдяки думкам та
допомозі інших людей.
Зрештою всі потоки впадають в океан,
адже він нижче.
Смирення дає воді силу.
Думаю, воно дає змогу триматися землі,
бути тут,
вчитися і змінюватися
під впливом різних історій життя.
Другий урок, який я взяв для себе, -
це гармонія.
Якщо вода тече до каменя,
вона просто обтікає його.
Не розчаровується,
не злиться,
не хвилюється.
Вона взагалі
не має відчуттів.
Зіткнувшись із перешкодою,
вода якось знаходить рішення,
без сили й конфліктів.
Я думав про це й починав розуміти,
в першу чергу, чому так нервував.
Замість працювати в гармонії
із середовищем,
я протистояв йому.
Силкувався щось змінювати,
бо жадав успіху й самоствердження.
Зрештою, нічого не вийшло.
Я дедалі більше розчаровувався.
Та відволікшись від спроб
досягти більшого успіху
до спроб досягти більшої гармонії,
я відразу став
спокійним і зосередженим.
Я запитував себе:
Чи принесуть ці дії гармонію
мені і моєму середовищу?
Чи це властиво моїй природі?
Мені стало комфортніше
бути таким, як я є,
аніж тим, ким я повинен бути.
Робота дійсно стала простішою,
адже я
перестав зосереджуватися
на речах,
які не міг контролювати.
Я перестав боротися з собою
і навчився
працювати у своєму середовищі
й вирішувати його проблеми.
Природа не поспішає.
Однак усе досконале.
Так Дао Де Цзін описує силу гармонії.
Як вода знаходить вихід
без сили чи конфлікту,
і ми, я вірю, можемо знайти більше
задоволення в наших зусиллях,
змістивши акцент
з досягнення більшого успіху
на досягнення більшої гармонії.
І третій урок, який я взяв для себе, -
це відкритість.
Вода відкрита для змін.
Залежно від температури, вона стає
рідкою, твердою або ж газоподібною.
Залежно від ємності, вона може
ставати чайником,
чашкою або вазою на квіти.
Вода пристосовується і змінюється,
завдяки чому існує завжди
попри зміни в довкіллі.
Ми також живемо в мінливому світі.
Ми можемо вже не розраховувати
на чітко визначені робочі обов'язки
чи слідувати одним кар'єрним шляхом.
Нам також слід постійно створювати
й оновлювати наші навички,
аби лишатися компетентними.
Наша організація влаштовує
багато хакатонів,
де збираються невеликі групи
або окремі люди,
щоб вирішити бізнес-задачу
в стислі терміни.
Мені цікаво, що зазвичай
виграють не команди
з найдосвідченішими учасниками,
а команди, в яких учасники
відкриті до навчання,
забування вивченого
і взаємної допомоги
на шляху з мінливими обставинами.
Певним чином, життя - це хакатон.
Він закликає кожного з нас
розвивати, відкривати
й викликати ланцюгову реакцію.
Тепер можна лишатися за закритими
дверима і бути паралізованими
нашими самообмежувальними
переконаннями, як-от:
"Я не зможу розповідати про
китайську філософію
перед величезною аудиторією".
(Сміх)
А можна відкритися й насолоджуватись цим.
Це дивовижний досвід.
Отже, смиренність, гармонія й відкритість.
Це три уроки, які я взяв для себе
з філософії води, поки що.
Вони чудово скорочуються до H-H-O
[англ. humility, harmony, openness],
або ж H2O.
(Сміх)
І це мої основні принципи в житті.
Тепер, коли я напружений,
незадоволений, стривожений
чи вагаюсь,
я просто питаю:
А що зробила б вода?
(Сміх)
На це просте питання мене надихнула книга,
написана задовго до епохи біткоїна,
фінансових і цифрових технологій.
Завдяки їй я поліпшив своє життя.
Прочитайте й розкажіть,
як вона працює для вас.
Сподіваюсь отримати відповідь.
Дякую.
(Оплески)