На мені спортивна куртка, 
щоб викликати у вас більшу довіру.

(Сміх)

Якщо б мені знадобилося, щоб ви думали, 
що я креативний, я б надягнув джинси.

(Сміх)

Але в мене для вас є історія 
про хронічні захворювання,

і ви - перше покоління, 
яке почує цю історію,

тому що раніше ми про це не знали.

Я хочу, щоб ви приєдналися до мене 
у "важкому роздумі".

Я розповім вам дещо приємне для початку, 
щоб ви почувалися спокійно,

але перед нами все ж постануть 
багато серйозних проблем,

і я розповім вам про всі з них.

Я надіюся, що вам це сподобається, і ви почуватиметесь як члени однієї команди,

яка зробить наш світ кращим.

Поки я говоритиму, хотів би попросити вас ставити собі одне й те саме запитання:

Я хочу, щоб ви запитували в себе, коли ми вирішимо викорінити хронічні захворювання?

Причина, через яку ми можемо запитати
це в себе - це те, що ми тепер знаємо, що їх спричиняє,

і нам також відомо, як це виправити.

Тож я сподіваюся, що коли я закінчу 
свою промову, ви будете впевненими,

що вам вдасться зробити в цій сфері щось 
значне, щоб змінити стан речей докорінно.

Тож спершу про хороше.

Ось гарні відчуття: якщо ви поглянете
на минуле століття,

ви помітите, що у 1900 середня 
тривалість життя була 50 років.

А тепер, в кінці століття,

а фактично у 2010, коли ми 
знову це перерахували,

наша середня тривалість життя 
наблизилася до 80 років.

Ви можете в це повірити?

Середня тривалість життя підвищилася 
на 30 років протягом тільки одного століття.

Є іще один цікавий факт -

це те, що хронічні хвороби, 
такі як серцеві захворювання, інфаркт, рак,

з кожним роком вбивають 
все меншу кількість людей.

Тож ми маємо почуватися краще через те, 
що ми проживемо здоровіші життя.

І якщо ви поглянете на два цих факти, 
вам може здатися наступне:

"Я можу відкинутися у кріслі і розслабитися, 
тому що хіба це не гарно,

що ми як людство, а також ми як американці 
стаємо здоровішими?"

Але якщо ви думаєте саме так, 
ви лихо помиляєтесь.

І причина в тому, що наше здоров'я 
погіршується протягом останніх 25 років.

Тепер про те, чому це ствердження - правда?

В нас є деякі докази цього, і ви, напевне, 
читали про це у газетах.

Наприклад, все більше людей
мають надмірну вагу,

все більше людей хворіють на діабет,

все більше людей мають неконтрольований 
кров'яний тиск,

і всі ці три речі спричиняють 
серцеві захворювання.

І цікаве в цьому те, що ми не бачимо 
цього у нашій статистиці,

тому що здебільшого це 
стосується молодих людей,

і вони ще не померли, щоб ми наочно 
побачили, що відбулися зміни.

Тож ви маєте усвідомити те, що ми наразі 
у новому неприємному положенні,

коли ми таки можемо передбачити те, 
що станеться у майбутньому.

І є ще одна річ, яку я скажу, і про яку ви, 
мабуть, раніше не думали:

наші діти - це перше покоління,

яке репрезентує три покоління людей, 
що зростають на переробленій їжі.

І саме через це ми зараз маємо 
дуже серйозне завдання

зрозуміти, що вона зробила з людством

за останні три покоління.

На цьому слайді ви бачите перший графік, 
який я вам вже показував,

а саме 100 років зростання,

яке було абсолютно лінійним 
протягом періоду часу.

І якщо б ми все робили правильно,

ми мали б бути в змозі додати ще 30 років 
за наступне століття, правильно?

Саме цього нам хотілося б.

Але, фактично,

медичні дослідники зараз стверджують, 
що через діабет і надмірну вагу,

які вражають нашу молодь,

вони стануть першим поколінням,

за весь час існування Сполучених Штатів, 
яке житиме менше, ніж їхні батьки.

А це означає, що ми зараз проходимо
по траєкторії, що розвернулася униз.

І ми навіть не здогадуємося про це.

Ми знаємо це, тому що ми - ті хто вивчає 
хвороби - можемо передбачити те,

що станеться із людьми,
які мають ці хвороби.

Отже, чи стало вам краще?

(Сміх)

Просто перевіряю ваш пульс.

Окей, тож тепер ми маємо знайти спосіб,

у який ми зможемо розвернути цю 
падаючу пряму і розвернути її доверху.

І якщо нам це вдасться, ми, начебто,
маємо жити наступне століття

сповнені кращого здоров'я і довголіття.

Тепер я повинен розповісти вам
про мого друга, Девіда Баркера.

Девід Баркер - блискучий англієць,

який приїхав до Портланда працювати 
з нами близько десяти років назад.

Він помер рік тому, у минулому серпні.

А 25 років тому він розпочав цілий рух,

який пояснював нам, як саме 
працюють хронічні захворювання.

Тож він був саме тим, 
хто показав нам цю криву,

і якщо ви забудете все, 
що я вам розповідаю сьогодні,

то принаймні запам'ятайте цю криву, 
бо саме вона розповідаю всю історію.

Він виявив, що якщо ви народилися на 
нижній межі шкали ваги новонароджених -

дослідження проводилося 
у семи різних країнах -

якщо ви народилися із вагою 
у межах 2.3 кілограма,

ризик, що ви помрете від серцевого захворювання 
для вас у три - п'ять разів вищий,

аніж якщо б ви народилися із вагою
від 3.6 до 4 кілограмів.

Далі більше: якщо ваша вага 
при народженні висока,

тобто ви біля верхньої межі,

скажімо від 4.1 до 4.5 кілограмів,

ваші ризики такі само високі, 
як у надмаленьких немовлят.

Тож зненацька, ми маємо сказати 
дійсно нову і глибоку річ

про хронічні захворювання, 
на яку ми не зважали раніше.

І це - те, як ви розвиваєтесь і ростете 
до народження, має значення.

І навіть не тільки те, як ви
ростете до народження,

а і те, як ви зростаєте у перші 
два роки вашого життя.

Тож харчування і умови вашого життя

у найраніші моменти вашого життя

визначають, чи матимете 
ви підвищені ризики

отримати серйозне захворювання пізніше.

Як саме це працює?

Тепер я маю трохи розповісти вам про це,

щоб ви повірили у щось стосовно того,
як це працює.

Це означає, що малюки, 
народжені з маленькою вагою,

народжуються маленькими з двох причин.

Перша: вони не отримували достатньо 
харчування від матерів.

На це може бути багато причин.

Наприклад, її дієта, або плацента, яку вона

намагалася створити, щоб забезпечити 
дитину харчуванням, не спрацьовувала.

Такі діти дуже відмінні,

і вони дуже вразливі 
до кінця їхнього життя.

Чому вони вразливі?

Тому що в них менше серцевих клітин,

в них менше фільтрувальних
клубочків у нирках,

і в них також є ще одна проблема, 
а саме те, що їхня підшлункова залоза,

яка виробляє інсулін, має меншу кількість 
клітин, що виробляють інсулін.

І через все це вони вразливі до хвороб 
тим більше, чим старшими вони стають.

Тепер, щодо дітей, які народжуються 
з підвищеною вагою?

Великі немовлята вразливі через те, 
що вони отримували забагато харчування,

а так трапляється найчастіше через те, 
що їхні матері погано контролювали глюкозу,

цукор у їхній крові був підвищений, 
він потрапляв до плаценти,

дитячий організм розцінював його 
як енергію і зберігав у формі жиру.

Тож такі новонароджені 
мають надлишковий жир,

і я тільки хочу сказати вам про 
найцікавішу річ, яку ми дізналися:

Немовлята з надто малою вагою
і немовлята з надмірною вагою

відкриті однаковим ризикам.

І цікава частина цього в тому, 
що ті ризики

спричиняють запальну реакцію 
дуже уповільненої і слабкої дії,

що робить тих людей вразливими 
до кінця їхнього життя.

Тепер, якщо ви почуваєтеся погано 
з цього приводу,

я спробую зробити вам іще гірше.

(Сміх)

І причина того, чому я 
збираюся так зробити в тому,

що виявляється, що всі ті випадки,

маленькі немовлята і великі немовлята,

можуть передати свою вразливість 
своїм дітям у наступних поколіннях.

По-перше, я маю розповісти вам 
історію про себе.

Я намагаюся переконати вас у цьому, 
тож слухайте.

Мені вже далеко за 60, мені залишилося 
не так багато місяців, якщо бути відвертим.

Виявляється, що яйцеклітина, 
з якої виріс я,

зародилася у моїй матері - 
їй зараз 90 з чимось років,

вона ще жива -

яйцеклітина зародилася у її яєчнику ще тоді, 
коли вона була у матці моєї бабусі.

Ви можете таке осягнути?

Яйцеклітина, що зробила мене, 
зародилася у яєчнику моєї мами,

поки та ще була ембріоном в моїй бабусі.

Це означає, що яйцеклітина, з якої 
я народився, живилася моєю бабусею.

Саме те живлення змінило баланс ризиків,
які впливали на моє подальше життя.

Я також отримував живлення від своєї матері,

тож ефект живлення подвоївся через два 
покоління, що доклали тут зусиль.

Я хочу розповісти вам про цю фотографію:

Цю фотографію зробили у 1931, 
і якщо ви подивитесь на жінку справа,

о - це красива жінка, тепер їй 86 років,

і коли вона була немовлям, її мати 
тримала її на руках у 1931.

Виявляється, що яйцеклітина, з якої вона 
народилася, виросла у матці її матері,

коли її мати ще знаходилася 
у матці її бабусі,

яка народилася у 1897.

Про це є ще один цікавий факт:

Якщо ви подивитеся на леді зліва,

вона - дочка жінки, що сидить 
всередині спереду.

Ця жінка не виглядає дуже щасливою.

(Сміх)

Я? насправді? не в курсі, 
в чому її проблема,

(Сміх)

але здогадуюся, що частково це пов'язане з тим, що вона народилася перед громадянською війною, так?

Часи були непрості.

Тож виявляється, що я,

котрому зараз далеко за 60,

тобто яйцеклітина, що виростила мене, 
виросла у моїй матері майже 100 років тому.

Тож у віці яйцеклітини мені 100.

(Сміх)

І ось цій жіночці, що її я показую вам тут 
справа, у віці яйцеклітини їй 110.

Ми називаємо це "100-річним ефектом".

"100-річний ефект" означає, що наше харчування має значення для цілих низок поколінь,

впливає на людей через їхніх матерів,

на кожне наступне покоління.

І ця важливість харчування означає,
що їсти треба гарно

абсолютно кожному поколінню для того, щоб вберегти нащадків від ризику хронічних захворювань.

Тож виявляється, що наша історія 
набагато складніша, ніж ви могли собі уявити.

Це через те, що живлення, яке мати 
забезпечує своїй дитині під час вагітності?

походить не тільки з їжі, 
яку вона поглинає, її дієти,

але і залежить від того, як вона харчувалася, 
коли була зовсім дитиною,

поки вона зростала.

І в цій історії роль є також у чоловіка.

І це через те, що чоловіки так само 
впливають на здоров'я своїх дітей,

і як жінка, так і чоловік роблять за допомогою 
ефекту, який ми звемо "епігенетика".

Тепер, якщо вам незнайоме це слово, 
вивчайте його прямо зараз:

Епігенетика.

Вивчіть його, вимовіть його і використовуйте
його на своїх друзях.

(Сміх)

Для наступних поколінь воно не буде таким вже яскравим, але зараз воно гаряченьке.

(Сміх)

Тож ось наше слово.

Епігенетика - це

генетичний код, який ви отримали 
від своїх матері і батька,

визначає для вас дуже багато речей.

Гени, які ви отримали, проявляються постійно,

а вони, у свій час, складаються з ДНК коду, 
про який ви вивчали на уроках біології.

Правда в тому, що ви не в змозі
змінити цей код.

Цей код знаходиться у кожній хромосомі 
у вашому тілі, у кожній клітині.

І це - незмінне.

Але ви могли не знати про 
епігенетику, а це означає,

що ще до того, як ви народилися, 
ті гени, деякі з них, не всі,

деякі з них дуже вразливі до стресу матері, 
а також до її дієти,

і ті гени можна змінити, 
а це змінить спосіб,

у який ви зростатимете протягом
всього вашого наступного життя.

Але, звинувачувати жінок

у поганому здоров'ї не можна.

І вам не варто намагатися зробити це.

Чому?

Тому що і чоловіки, і жінки
у цій країні зараз

харчуються найгірше за всіх 
на західній півкулі.

Ми споживаємо фаст фуд, і ця індустрія 
вишколила нас любити їжу, яку нам пропонують.

І багато з нас не мають сил 
зіскочити з такої дієти.

Тож не звинувачуйте у цьому жінок; 
звинувачуйте культуру харчування,

тому що наша культура харчування 
знищує нас.

Тож що трапиться, якщо ми не змінимося?

Ну, у 1960 одна людина із сотні 
мала діабет.

У 1995 одна людина з 50-ти
хворіла на діабет.

Сьогодні, у 2015, діабет має 
одна людина з восьми.

І, згідно з прогнозами, близько 2050 
на діабет хворітиме кожний третій з нас.

Чому ми переймаємося цією епідемією?

Для цього є одна причина:

Ми хвилюємося не тільки за тих людей, які страждатимуть від цього захворювання,

але ми також розуміємо, 
що ми платитимемо за це,

тому що 70 відсотків людей з діабетом

також розвинуть серцеві розлади.

І хвороби серця жахають, а також коштують
надто дорого, і у 2026 фінансовий тягар,

асоційований із цим, за оцінками, 
сягне $650 мільярдів на рік,

а, між тим, тепер він складає
$1 мільярд на день,

і тому у майбутньому він сягне 
$2 мільярдів на день.

Ми не можемо собі цього дозволити.

І через те, що ми стаємо діабетиками,

а страждають все більш молоді люди,

ми сплачуватимемо за цим 
рахунком у майбутньому.

Тож що таке хороша дієта?

Щоб дізнатися про хорошу дієту, 
вам не треба читати про це новомодну книгу.

Все, що ви маєте знати - потрібно їсти
фрукти і овочі, бобові,

горіхи і зернові.

І якщо з цих продуктів складатиметься ваша щоденна дієта, це й буде правильним харчуванням.

Якщо ви - вагітна жінка,

я рекомендую вам урізноманітнити це рибою 
два чи три рази на тиждень,

тому що розвиток дитячого мозку потребує 
олій, які можна взяти з риби.

В інших випадках це - просте вирішення.

Тож як нам стати здоровішими? 
І що ми станемо з цим робити?

Через те, що в нас зараз епідемія.

І, звичайно, відповідь - це ви, 
відповідь - це я.

Ми мусимо співпрацювати, 
а як ми зможемо це зробити?

Ми можемо вплинути на це 
через наші сім'ї, наші школи,

а також через політики,
які ми розробляємо.

Тож дозвольте мені 
запропонувати вам одну річ:

Якщо вам не байдужі ви самі і ваші сім'ї,

поїдьте додому і дізнайтеся, 
скільки переробленої їжі ви їсте.

Ви дізнаєтесь про це з маркування на пакунках.

І поступово віднайдіть здорові харчі, 
які вам до смаку,

і замініть ними перероблену їжу, перестаньте 
купувати непотріб з відповідним маркуванням.

(Оплески) (Схвалення)

Наступним кроком впевніться, 
що діти, яких ми кохаємо,

ходять до школи і мають там здорові обіди.

(Оплески)

Впливайте на місце вашої роботи,

і впевніться, що здорова їжа доступна завжди,

і, наостанок, не забудьте поговорити 
з вашими законотворцями:

Ми потребуємо законів, які припинять те, 
що відбувається і отруює наші тіла.

(Оплески) (Схвалення)

Коли ми вирішимо позбавитися 
хронічних хвороб?

Сьогодні.

Коли ми зрозуміємо, що наше 
суспільство забезпечує

харчування для дітей сьогодні 
і для внуків завтра,

і якщо всі ми співпрацюватимемо сьогодні, 
ми зможемо покращити майбутнє.

Дякую.

(Оплески)